Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Рассказ'
В этом письме я хочу рассказать тебе о том, какая у меня хорошая мама. Мама - мой самый лучший друг и советник. Моя мама трудолюбивая, добрая, ласков...полностью>>
'Документ'
затрат по уплате ввозной таможенной пошлины и налога на добавленную стоимость, понесенных юридическими лицами, индивидуальными предпринимателями, явл...полностью>>
'Документ'
Во исполнение постановления Правительства Российской Федерации от 12 ноября 2010 г. № 896 «О подведении итогов Всероссийской переписи населения 2010 ...полностью>>
'Учебное пособие'
Работа одобрена методической комиссией факультета АТ в качестве учебного пособия для преподавателей и студентов по организации прохождения 1, 2-ой пр...полностью>>

На рівні місцевого самоврядування

Главная > Книга
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ ОСВІТИ

ФОНД КОНРАДА АДЕНАУЕРА

Що має знати депутат місцевої ради

Книга ІІІ

БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

НА РІВНІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

В УКРАЇНІ

Київ - 2011

УДК 352/354

ББК 67.401

С 83

Редакція – авторська

Над виданням працювали: Іван Лопушинський

Юрій Гаврилюк

Андрій Странніков

Любомир Грицак

Олександр Солонтай

Відповідальний за випуск: ?

Що має знати депутат місцевої ради. Книга 3. Бюджет і бюджетний процес на рівні місцевого самоврядування в Україні: Навчальний посібник - К.: ІПО, 2011. - 292 с.

Цей посібник призначено для новообраних депутатів місцевих рад VI скликання (31.10.2010 р.). Видання, що ви тримаєте в руках, – третє в серії “Що має знати депутат місцевої ради”. Тут висвітлюються питання організації бюджетного процесу в Україні на основі нових Бюджетного та Податкового кодексів (2010 р.). Ви прочитаєте про бюджетний устрій нашої держави, дізнаєтеся про принципи формування місцевих бюджетів. Ми зорієнтуємо вас щодо структури їх дохідної та видаткової частин, розкажемо про загальні засади встановлення та справляння місцевих податків і зборів.

Завдання книжки – озброїти депутатів місцевих рад як теоретичними знаннями, так і практичними інструментами бюджетного процесу. Це дозволить їм ще більш ефективно спрямувати свою діяльність на задоволення інтересів і потреб територіальних громад.

Серія книжок “Що має знати депутат місцевої ради“ видається в рамках проекту “Місцеве самоврядування. Крок до ефективності“, що передбачає навчання молодих депутатів місцевих рад усіх областей України та Автономної Республіки Крим і реалізується Інститутом Політичної Освіти.

ISBN 966-7863-62-х © Інститут Політичної Освіти, 2011

П Е Р Е Д М О В А

Ухвалення Верховною Радою 2001 року Бюджетного кодексу України стало першим кроком на шляху до модернізації міжбюджетних відносин у відновленій Українській державі. У Кодексі було здійснено розмежування на довгостроковій основі доходів та видатків бюджетів усіх рівнів, визначено склад закріплених і власних доходів місцевих бюджетів, урегульовано систему міжбюджетних трансфертів шляхом запровадження формульного розрахунку їх обсягу.

Разом з тим аналіз взаємовідносин між державним та місцевими бюджетами в умовах сьогодення засвідчив, що впродовж останніх років спостерігалася негативна тенденція до збільшення кількості дотаційних місцевих бюджетів, зростання питомої ваги дотацій і субвенцій у сукупних доходах бюджетів територіальних громад і особливо сільських, селищних і районних бюджетів. Постійно зростала кількість видів субвенцій з державного бюджету, що не сприяло планомірному регіональному розвитку територій. Субвенції, як правило, носили соціальний характер і спрямовувалися на виплату різного роду допомоги малозабезпеченим громадянам та сім’ям з дітьми, надання пільг та субсидій населенню, окремим категоріям громадян. Питома ж вага інвестиційних субвенцій у бюджетах громад взагалі була незначною.

Обсяг же видатків, що визначався Міністерством фінансів України для місцевих бюджетів на виконання делегованих повноважень на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості, був значно меншим за реальну потребу територіальних громад. Як наслідок, цих коштів вистачало лише на фінансування мінімальних соціальних потреб. Крім того, щорічний розрахунок міжбюджетних трансфертів, що здійснювався на основі фактичних показників виконання місцевих бюджетів за останні три роки, не спонукав місцеві органи влади до нарощування дохідної бази та пошуку альтернативних джерел наповнення місцевих бюджетів.

Усі ці та інші проблеми, що існували у взаємовідносинах між різними видами бюджетів, потребували свого нагального розв’язання шляхом проведення реформи міжбюджетних відносин в Україні на основі адаптованої до місцевих умов світової та європейської практики. Стало добре зрозумілим, що не провівши реформування адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування в Україні, не забезпечивши дію принципу субсидіарності, не виробивши цілісної регіональної політики країни на основі децентралізації влади, без реформування податкової системи, насамперед запровадження податку на нерухоме майно, оптимізації мережі бюджетних установ, суттєвого збільшення місцевих податків і зборів та прийняття нових Бюджетного та Податкового кодексів України не можна буде побудувати нову Україну, у т.ч. ефективну та дієздатну бюджетну систему як на державному, так і на місцевому рівнях.

Виходячи з такого розуміння проблеми, Верховна Рада України Законом від 8 липня 2010 року № 2456-VI зробила перший крок до реалізації Програми економічних реформ на 2010–2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада” - ухвалила новий Бюджетний кодекс України. Другим кроком стало ухвалення Законом від 2 грудня 2010 року № 2755-VI Податкового кодексу України, а також Законом від 2 грудня 2010 року № 2756 змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України.

Бюджетний кодекс 2010 року має низку переваг над тими нормами, що були чинними, починаючи з 2001 року. Зокрема, у ньому закріплено подальший розвиток програмно-цільового методу бюджетування, запровадження середньострокового бюджетного планування, застосування сучасних методів управління бюджетними коштами, державним та місцевим боргом, посилення бюджетної дисципліни, удосконалення системи контролю та відповідальності, упорядкування процедур розгляду і прийняття Закону про державний бюджет тощо.

Особливе місце в нових Бюджетному та Податковому кодексах належить місцевим бюджетам, оскільки тут було зроблено дальші кроки на шляху встановлення їх фінансової самодостатності. Так, зокрема, було передано до місцевих бюджетів окремі джерела доходів, розширено базу надходжень до бюджету розвитку, упорядковано окремі видатки. Право на отримання 50 відсотків понадпланових надходжень податку на прибуток підприємств та акцизного збору додають місцевим бюджетам України щорічний фінансовий ресурс обсягом щонайменше 23 мільярди гривень (у цінах 2010 року).

Саме такий підхід до вирішення проблем територіальних громад, на наше глибоке переконання, спричинить створення фінансово потужних місцевих бюджетів, а значить дасть можливість досягти бажаного результату для всієї системи місцевого самоврядування – суттєвого збільшення показників життєдіяльності та життєзабезпечення людини і через неї – усього суспільного добробуту.

РОЗДІЛ I. ПРАВОВЕ ПІДҐРУНТЯ БЮДЖЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Правову основу бюджетної діяльності органів місцевого самоврядування в Україні складають Конституція України, Закон України ”Про місцеве самоврядування в Україні”, Європейська хартія місцевого самоврядування, Бюджетний та Податковий кодекси України та інші законодавчі та нормативно-правові документи.

Конституція України

Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об’єднувати на договірних засадах об’єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об’єкти державної власності.

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”

Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі

Основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

<…>

територіальна громада  – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;

<…>

бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет)  – план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування;

районний бюджет  – план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;

обласний бюджет  – план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;

поточний бюджет  – доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для покриття поточних видатків;

бюджет розвитку  – доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази;

мінімальний бюджет місцевого самоврядування – розрахунковий обсяг місцевого бюджету, необхідний для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб, який гарантується державою;

<…>

самооподаткування - форма залучення на добровільній основі за рішенням зборів громадян за місцем проживання коштів населення відповідної території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру.

Стаття 16. Організаційно-правова, матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування

<…>

3. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

6. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

7. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти.

<…>

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад

1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

<…>

22) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; 23) затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

24) встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом;

25) утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди; (Пункт 25 частини першої статті 26 в редакції Закону № 2813-IV від 06.09.2005)

26) прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;

27) прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;

28) прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах;

29) встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

<…>

Стаття 28. Повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів;

2) встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги;

3) встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад;

4) здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету;

5) залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

6) об’єднання на договірних засадах коштів відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад;

б) делеговані повноваження:

1) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов’язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності;

2) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів;

3) сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території.

Стаття 42. Повноваження сільського, селищного, міського голови

<…>

4. Сільський, селищний, міський голова:

9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

<…>

13) є розпорядником бюджетних, коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

<…>

Стаття 43. Питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях

1. Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання:

<…>

18) розподіл переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення.

<…>

Стаття 47. Постійні комісії ради

1. Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

<…>

4. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

<…>

Стаття 52. Повноваження виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради

1. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

2. Виконавчий комітет ради:

1) попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради.

<…>

Стаття 60. Право комунальної власності

1. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

<…>

3. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об’єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об’єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

<…>

6. Доцільність, порядок та умови відчуження об’єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об’єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

<…>

Стаття 61. Місцеві бюджети

1. Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

2. Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.

3. Складання і виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетним кодексом України.

4. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

5. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Стаття 62. Участь держави у формуванні доходів місцевих бюджетів

1. Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

2. Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій, виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановленого законом.

Стаття 63. Доходи місцевих бюджетів

1. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

2. Доходи місцевих бюджетів районних у містах рад (у разі їх створення) формуються відповідно до обсягу повноважень, що визначаються відповідними міськими радами.

3. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України.

4. Доходи місцевого бюджету зараховуються до загального або спеціального фонду місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

5. У складі надходжень спеціального фонду місцевого бюджету виділяються надходження бюджету розвитку, які формуються відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

6. Кошти державного бюджету, що передаються у вигляді дотацій та субвенцій, затверджуються у законі про Державний бюджет України для кожного відповідного місцевого бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Донецька обласна державна адміністрація Донецький обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ І організацій

    Документ
    Місцеве самоврядування в Україні: теорія та організація: Рекомендаційний покажчик літератури / Укл. Г.Тарасова, Г.Симоненко / За ред. О.О.Васильєвої. - Донецьк: Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної
  2. В. М. Корецького пастернак Олена Миколаївна удк 342. 5 суб’єкти правових відносин у сфері місцевого самоврядування в україні Спеціальність 12. 00. 02 конституційне право Автореферат

    Автореферат
    Захист відбудеться 22 грудня 2006 р. о 1700 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім.
  3. Професійна програма підвищення кваліфікації державних службовців ІV категорії посад та кадрового резерву на ці посади Розглянуто на засіданні Вченої ради

    Документ
    Заступник директора - начальник Центру підвищення кваліфікації кадрів Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України
  4. Б. Руснак місцеве самоврядування в україні

    Документ
    Посібник складається із чотирьох взаємопов’язаних частин. Перша частина присвячена теоретичним засадам місцевого самоврядування, у другій - розкрито функції і повноваження місцевого самоврядування, статус та повноваження депутатів місцевих рад, вміщено
  5. Нацiональна юридична академiя україни iменi ярослава мудрого на правах рукопису любченко павло миколайович

    Документ
    Актуальність дослідження. Загальною ознакою для більшості країн в третьому тисячолітті став пошук шляхів соціально-економічної, політичної, правової й духовної трансформації.

Другие похожие документы..