Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Работа выполнена в гинекологическом отделении восстановительного лечения и 3 гинекологическом отделении Федерального государственного учреждения «Нау...полностью>>
'Документ'
2010 г. принесет много нового в налогообложении. В частности, прекратит свое существование единый социальный налог. На смену ему придут взносы во вне...полностью>>
'Документ'
Наименование предмета запроса котировок – Выполнение работ по гидроизоляции стен и потолков помещений подвала №№ 8, 14, 20, 25, 28, л/кл. «А» по адрес...полностью>>
'Документ'
С Правилами проведения стажировки в качестве помощника арбитражного управляющего в Некоммерческом партнерстве «Дальневосточная межрегиональная саморе...полностью>>

Правління національного банку україни постанова від 21 січня 2004 р

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 21 січня 2004 р. № 22

Про затвердження Інструкції
про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

29 березня 2004 р. за № 377/8976

Із змінами і доповненнями, внесеними

постановою Правління Національного банку України

від 15 квітня 2005 р. № 132

Додатково див. лист Національного банку України

від 8 квітня 2004 р. № 25-111/594-3481

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» та з метою приведення порядку здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті у відповідність до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України Правління Національного банку України постановляє:

1. Затвердити Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Правління Національного банку України від 29 березня 2001 р. № 135 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2001 р. за № 368/5559;

постанову Правління Національного банку України від 1 серпня 2001 р. № 318 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2001 р. за № 818/6009;

пункт 1.13 постанови Правління Національного банку України від 4 грудня 2001 р. № 495 «Про приведення у відповідність до законодавства про судочинство нормативно-правових актів Національного банку України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2001 р. за № 1022/6213;

постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2002 р. № 173 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 24 травня 2002 р. за № 448/6736;

постанову Правління Національного банку України від 12 лютого 2003 р. № 45 «Про внесення змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2003 р. за № 121/7442;

постанову Правління Національного банку України від 26 лютого 2003 р. № 66 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 12 березня 2003 р. за № 197/7518;

постанову Правління Національного банку України від 16 квітня 2003 р. № 149 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 8 травня 2003 р. за № 357/7678;

постанову Правління Національного банку України від 4 червня 2003 р. № 227 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за № 475/7796.

3. Департаменту платіжних систем (В. М. Кравець) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі, а банкам — до відома своїх клієнтів.

4. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Голова С. Л. ТІГІПКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Правління

Національного банку України

від 21 січня 2004 р. № 22

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

29 березня 2004 р. за № 377/8976

ІНСТРУКЦІЯ

про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Глава 1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі — Національний банк).

(пункт 1.1 із змінами, внесеними згідно з постановою

Правління Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

1.2. Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

(пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з постановою

Правління Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

1.3. Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов’язкові для виконання ними.

1.4. Терміни в цій Інструкції вживаються в такому значенні:

авізуючий банкбанк, який за дорученням банку-емітента авізує (сповіщає) акредитив бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату;

акредитив — договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж;

акцептзгода на оплату або гарантування оплати документів;

банк платника/отримувача/стягувача — банк, що обслуговує платника/отримувача/стягувача;

банк-емітент — банк, що відкрив акредитив або здійснив емісію цінних паперів, платіжних карток, або видав розрахунковий чек (розрахункову чекову книжку);

безготівкові розрахунки — перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді;

бенефіціарособа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив;

відповідальний виконавець — працівник банку, який відповідно до своїх службових обов’язків має повноваження вчиняти від імені банку певні дії, пов’язані із здійсненням розрахунків;

відповідний рахунок/відповідний позабалансовий рахунок — рахунок, визначений відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 919/9518 (із змінами);

(визначення терміну пункту 1.4 в редакції постанови

Правління Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

виконуючий банк — банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві. Виконуючий банк залежно від операції за акредитивом, виконання якої доручено йому банком-емітентом, також може бути авізуючим банком;

власник рахунку в банку (далі — власник рахунку) — особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому;

дата валютування — зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в банку, що обслуговує отримувача, або в установі — члені платіжної системи;

(визначення терміну пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановою

Правління Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

дистанційне обслуговування — комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта;

дистанційне розпорядження — розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку;

документи, що засвідчують особу, — паспорт громадянина України, для громадян інших країн — паспортний документ, посвідка на проживання особи без громадянства та інші, визначені законодавством, документи;

електронний розрахунковий документ — документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами;

заявник акредитива — платник, який подав обслуговуючому банку заяву про відкриття акредитива;

інкасування (інкасо)здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та/чи супровідних документів на інших умовах;

клієнтособа, яка має рахунок у банку або користується його послугами;

код банкуреквізит банку, визначений і включений до довідника банківських установ України згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють питання міжбанківських розрахунків в Україні;

кошти грошові (далі — кошти) — грошова одиниця України, яка виконує функцію засобу платежу та обліковується на рахунках у банках;

меморіальний ордер — розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та нормативно-правових актів Національного банку;

(пункт 1.4 доповнено новим визначенням терміну згідно з постановою

Правління Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

надсилання (відсилання) паперового розрахункового документа та інших документів у паперовій формі, які надаються разом з ним, означає таке:

для банків — передавання підприємству зв’язку чи іншому спеціалізованому підприємству для відправлення засобами спецзв’язку (кур’єрською, фельд’єгерською поштою тощо) згідно з правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв’язком Державного комітету зв’язку та інформатизації України;

для інших, крім банків, учасників безготівкових розрахунків — доставляння їх представником (фізичною особою — також особисто) або передавання підприємству зв’язку чи іншому спеціалізованому підприємству для відправлення засобами спецзв’язку (кур’єрською, фельд’єгерською поштою тощо) згідно з правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв’язком Державного комітету зв’язку та інформатизації України або передавання підприємству зв’язку для відправлення рекомендованим чи цінним листом відповідно до правил користування послугами поштового зв’язку України;

неналежний отримувач — особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі;

(визначення терміну пункту 1.4 в редакції постанови

Правління Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

неналежний платник — особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів;

(визначення терміну пункту 1.4 в редакції постанови

Правління Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

неналежний стягувач — особа, що не має визначених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» підстав для ініціювання переказу коштів з рахунку платника;

(визначення терміну пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановою

Правління Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

обслуговуючий банк (банк, що обслуговує) — банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та/або який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Обслуговування установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунку, виконує також орган державного казначейства;

отримувач/одержувачособа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу в готівковій формі;

операційний день — частина робочого дня банку або іншої установи — члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання та за наявності технічної можливості здійснюється їх оброблення, передавання і виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою — членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах;

операційний час — частина операційного дня банку або іншої установи — члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою — членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах;

визначення терміну «ордер меморіальний» замінено на визначення терміну «меморіальний ордер»

(згідно з постановою Правління Національного

банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

підприємства — юридичні особи незалежно від форми власності (у тому числі органи державної влади та установи й організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, у тому числі структурні підрозділи, виділені в процесі приватизації, виборчі фонди (політичних партій, виборчих блоків партій та кандидатів у депутати), представництва юридичних осіб — нерезидентів, іноземних інвесторів, фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності;

платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача;

платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, який складається з двох частин:

верхньої — вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;

нижньої — доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача;

платіжне доручення — розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача;

платіжні інструменти — засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунку платника;

(визначення терміну пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановою

Правління Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

платник — особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання до банку або іншої установи — члена платіжної системи документа на переказ готівки разом з відповідною сумою коштів;

(визначення терміну пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановою

Правління Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

помилкове списання/зарахування коштівсписання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача;

розрахунковий документ — документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача;

розрахунковий чек — розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів;

розрахунково-касове обслуговування — надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які пов’язані з переказом коштів з/на рахунку/ок цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самостійно;

(визначення терміну пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановою

Правління Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

списання договірне (далі — договірне списання) — списання банком з рахунку клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом;

(визначення терміну пункту 1.4 в редакції постанови

Правління Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

списання примусове (далі — примусове списання коштів) — списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом;

сума переказу — відповідна сума коштів, яка в результаті переказу має бути зарахована на рахунок отримувача або видана йому в готівковій формі;

супровідні документи — документи, подання яких разом із розрахунковим документом передбачене цією Інструкцією або договором, укладеним між банком та клієнтом;

учасники безготівкових розрахунків — банки та їх філії, підприємства, фізичні особи, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти;

фізичні особифізичні особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності;

чекодавець — підприємство або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його;

чекодержатель — підприємство або фізична особа, яка є отримувачем коштів за чеком.

1.5. Учасники безготівкових розрахунків відкривають рахунки в порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку з питань відкриття та використання рахунків, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо) відкриваються учасниками безготівкових розрахунків в банку, що їх обслуговує, лише на підставі заяви про відкриття акредитива, заяви про перерахування коштів тощо.

(абзац другий пункту 1.5 із змінами, внесеними згідно з постановою

Правління Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

Порядок проведення розрахункових операцій за цими рахунками регулюється цією Інструкцією, іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

Якщо законами або актами Кабінету Міністрів України встановлено, що розрахунки за рахунками здійснюються за спеціальним режимом, то ця Інструкція застосовується в частині, що не суперечить йому.

1.6. Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

У випадках, передбачених законодавством України, клієнт може здійснювати платежі в інтересах третіх осіб.

1.7. Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

1.8. Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку на бланках розрахункових документів, види яких передбачені договором банківського рахунку чи іншим договором, у якому обумовлено право банку здійснювати договірне списання коштів, а також у вигляді електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

Банк для здійснення розрахункових операцій може формувати електронні розрахункові документи.

Порядок оформлення, приймання, оброблення електронних розрахункових документів та здійснення розрахункових операцій з їх застосуванням регулюється окремими нормативно-правовими актами Національного банку, за винятком випадків, визначених цією Інструкцією.

(пункт 1.8 в редакції постанови Правління

Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

1.9. Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.

Для списання коштів з рахунку платника банк платника застосовує платіжні інструменти, які визначені цією главою, згідно з нормативно-правовими актами Національного банку та внутрішніми процедурами банку.

1.10. Платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платників банки приймають незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконують їх у межах залишку коштів згідно з главою 2 цієї Інструкції.

1.11. Якщо немає/недостатньо коштів на рахунку платника, то банк не здійснює облік заборгованості платника, не сплаченої в строк, та не веде реєстр розрахункових документів, не оплачених у строк у зв’язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій в межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.

1.12. Банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов’язаний:

узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком;

надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: «Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку» (Додаток 23);

ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

1.13. Під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді.

Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів:

меморіального ордера (Додатки 1, 24, 25, 26);

платіжного доручення (Додаток 2);

платіжної вимоги-доручення (Додаток 3);

платіжної вимоги (Додаток 4);

розрахункового чека (Додатки 5 та 6);

акредитива (Додаток 7).

Використання векселів та спеціальних платіжних засобів, зокрема платіжних карток (у тому числі корпоративних платіжних карток), регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.

(пункт 1.13 в редакції постанови Правління

Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

1.14. Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають передбачені цією главою платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Банк під час здійснення розрахункових операцій застосовує платіжні інструменти, що визначені цією главою, згідно із нормативно-правовими актами Національного банку та внутрішніми процедурами банку.

1.15. Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.

За несвоєчасне списання/зарахування коштів з/на рахунків/и клієнтів банки несуть відповідальність згідно із законодавством України та укладеними договорами.

Платник несе відповідальність перед банком, що його обслуговує, згідно з укладеним між ними договором.

1.16. Платники самостійно нараховують пеню на несвоєчасно сплачені ними суми податкового боргу, оформляючи і подаючи до банку окреме платіжне доручення про сплату пені.

У платіжному дорученні про сплату пені в реквізиті «Призначення платежу» зазначається таке: «Пеня за прострочення… (вид платежу)», а також номер, дата і сума розрахункового документа про сплату податкового боргу, за прострочення якого нараховано пеню. Крім того, у цьому реквізиті платіжного доручення платник може наводити розрахунок суми пені з посиланням на закон, згідно з яким установлено її розмір.

1.17. Виконання банком обмеження права клієнта щодо розпорядження коштами, що зберігаються на його рахунку/ах, у разі прийняття судом у випадках, установлених законом, рішення про зупинення видаткових операцій за рахунком/ами клієнта або заборону виконання операцій за рахунком/ами клієнта (далі — зупинення видаткових операцій за рахунком/ами клієнта) здійснюється на підставі постанови державного виконавця щодо зупинення операцій.

Якщо рішення (розпорядження) про зупинення видаткових операцій за рахунком/ами клієнта надійшло від органу, який не має відповідних повноважень щодо прийняття цього рішення (розпорядження), або оформлено з порушенням законодавства України, то банк не пізніше наступного робочого дня повертає його без виконання разом з листом про причину повернення (з обов’язковим посиланням на статтю закону та/або нормативно-правовий акт України, який порушено).

1.18. Постанови державних виконавців щодо зупинення операцій за рахунком/ами клієнта виконуються безпосередньо тими банками/філіями/відділеннями (далі — банк), у яких відкриті рахунки клієнта. Банк обліковує ці постанови на відповідному позабалансовому рахунку.

Право клієнта на розпорядження коштами, що є на його рахунку/ах, відновлюється на підставі відповідної постанови державного виконавця, прийнятої на виконання рішення суду.

1.19. Якщо протягом дії постанови державного виконавця щодо зупинення операцій за рахунком/ами клієнта до банку надійдуть інші постанови державного виконавця щодо зупинення операцій, то банк обліковує їх на відповідному позабалансовому рахунку та виконує в порядку послідовного надходження до банку.

1.20. Якщо протягом дії постанови державного виконавця щодо зупинення операцій за рахунком/ами клієнта до банку надійдуть постанови державного виконавця про арешт коштів на рахунку/ах цього клієнта, то банк обліковує ці постанови на відповідному позабалансовому рахунку. Після закінчення дії постанови щодо зупинення операцій за рахунком/ами клієнта банк виконує постанови про арешт коштів у порядку їх послідовного надходження.

1.21. Якщо на кошти клієнта відповідно до постанови державного виконавця накладено арешт, то в разі надходження від державного виконавця постанов щодо зупинення операцій за рахунком/ами клієнта банк обліковує їх на відповідному позабалансовому рахунку. Після вжиття заходів щодо арешту коштів банк виконує постанови щодо зупинення операцій за рахунком/ами клієнта в порядку їх послідовного надходження.

1.22. Якщо протягом дії постанови державного виконавця щодо зупинення операцій за рахунком/ами клієнта до банку надійде платіжна вимога про списання коштів з рахунку цього клієнта, що оформлена на підставі виконавчого документа, виданого судом, то вона підлягає виконанню, за винятком випадків уведення мораторію відповідно до законів України.

1.23. Пункт 1.23 виключено

(згідно з постановою Правління Національного

банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

1.24. Пункт 1.24 виключено

(згідно з постановою Правління Національного

банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

1.25. Пункт 1.25 виключено

(згідно з постановою Правління Національного

банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

1.26. Пункт 1.26 виключено

(згідно з постановою Правління Національного

банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

1.27. Пункт 1.27 виключено

(згідно з постановою Правління Національного

банку України від 15 квітня 2005 р. № 132,

у зв’язку з цим пункти 1.28 та 1.29

уважати відповідно пунктами 1.23 та 1.24)

1.23. Законодавством України і договорами можуть бути передбачені додаткові санкції, крім зазначених у цій главі, за окремі порушення під час виконання грошових зобов’язань або здійснення примусового списання коштів.

1.24. Банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів/страхових внесків (обов’язкових платежів).

(абзац перший пункту 1.24 із змінами, внесеними згідно з постановою

Правління Національного банку України від 15 квітня 2005 р. № 132)

Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду.

Усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України.

Спірні питання між банками та їх клієнтами розглядаються ними відповідно до законодавства України.

Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Правління Національного банку України постанова (2)

    Документ
    Відповідно до статті 41 Закону України “Про Національний банк України”, статті 68 Закону України “Про банки і банківську діяльність” Правління Національного банку України
  2. Постановою Правління Національного банку України n 422 від 06. 11. 2006 р.] Положення ґрунтується на закон

    Закон
    Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України (далі - Положення) установлює організаційні засади бухгалтерського обліку та фінансової звітності в банках.
  3. Постанова Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р за №40/10320 Відповідно до статті 33 закон

    Закон
    Відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України" та з метою удосконалення готівкових розрахунків Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
  4. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті Постанова Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року n 22 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

    Документ
    Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" та з метою приведення порядку здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті у відповідність до Цивільного кодексу України,
  5. Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні Постанова Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року n 637 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

    Документ
    Відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України" та з метою удосконалення готівкових розрахунків Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Другие похожие документы..