Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
План работы городского методического объединения старших вожатых, классных руководителей педагогов дополнительного образования на 2011/2012 учебный го...полностью>>
'Образовательная программа'
Настоящий курс по выбору «Художественная обработка древесины» разработан для учащихся 9-х классов с предпрофильной подготовкой с учетом изменений, пр...полностью>>
'Курсовая'
Порядок подготовки, защиты и учета курсовых работ на факультете мировой экономики и мировой политики НИУ ВШЭ (далее – Порядок) разработан на основе По...полностью>>
'Инструкция'
ОАО «Минский подшипниковый завод» приглашает принять участие в процедуре запроса ценового предложения на поставку алмазного инструмента из синтетичес...полностью>>

Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми (3)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми

УДК 336:502.4(477)

А.В. Шлапак1

Реформування фінансово-економічного механізму

управління природно-заповідним фондом

У статті досліджується фінансово-економічний механізм управління розвитком природно-заповідного фонду. Розроблено концептуальні напрями реформування фінансово-економічного механізму сталого використання і відтворення природно-заповідного фонду України стосовно до умов перехідної економіки. Визначаються основні напрями вдосконалення механізму фінансового забезпечення, екологічного оподаткування та інвестування територій і об’єктів природно-заповідного фонду України.

Виведення установ природно-заповідного фонду (ПЗФ) України на економічну та фінансову стабільність і забезпечення при цьому сталого розвитку їх територій можливе лише за умови вдосконалення фінансово-економічного механізму охорони, збереження, використання і відтворення ПЗФ. Природно-заповідна галузь є дуже неоднорідною за видами діяльності, формами власності та організаційними структурами управління, адже мережа ПЗФ на сьогодні нараховує 11 категорій територій і об’єктів [2], кожна з яких має свої особливості, характеризується певним режимом охорони, використання і відтворення, характером допустимої діяльності на кожній функціональній зоні усіх категорій заповідання тощо. Тому при реформуванні фінансово-економічного механізму ПЗФ стосовно до умов перехідної економіки дуже важливим є врахування цих особливостей.

З часу набуття незалежності України відбулося значне зростання кількості та площі територій та об’єктів ПЗФ. Станом на 1 січня 2003 року ПЗФ України у своєму складі мав 7087 одиниць територій і об’єктів загальною площею 2815,5 тис. га, що становить 4,5% площі території України (у 1991 році відсоток заповідності становив 1,9%) [3]. За період з 1992 по 2003 рік площа ПЗФ України зросла більше ніж удвічі (рис. 1). Відповідно до загальнодержавної програми формування екологічної мережі України площу ПЗФ України передбачено значно збільшити і до 2015 року довести до 10,4% від площі держави.

Розширення мережі територій та об’єктів ПЗФ безперечно є позитивним зрушенням, однак переважна їх більшість внаслідок кризового стану економіки, дефіциту фінансових ресурсів та відсутності інфраструктурного забезпечення перебуває у вкрай незадовільному стані. З переходом до ринкових умов господарювання адміністративні методи управління відійшли у минуле, натомість виникла потреба у створенні механізму, який би сприяв розбудові ПЗФ України, стимулював його розвиток, включивши нові механізми взаємодії державних методів регулювання та ринкових сил.

Таким механізмом є фінансово-економічний механізм нового типу, який передбачає оптимальне співвідношення між державним регулюванням та дією ринкових факторів і водночас не порушує пріоритетності екологічних вимог і стандартів над економічними важелями.

Рисунок 1 – Динаміка площі природно-заповідного фонду України*

* дані Державної служби заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

Фінансово-економічний механізм використання і відтворення ПЗФ України повинен являти собою систему фінансово-економічних методів, важелів, форм і прийомів з управління заходами охорони, збереження, використання і відтворення природно-заповідних ресурсів з відповідним правовим, нормативним, фінансовим та інформаційним забезпеченням. З таких позицій структуру фінансово-економічного механізму ПЗФ України можна подати у вигляді схеми (рис. 2), в якій представлено використання і відтворення ПЗФ у їх взаємозв’язку та механізм дії фінансово-економічних методів і важелів, фінансового забезпечення і регулювання, фінансових стимулів і санкцій та інших елементів на функціонування природно-заповідної галузі.

Якість стану та ефективність функціонування будь-якої галузі економіки залежать від взаємоузгодженої дії окремих складових механізму, який сприяє розвитку цієї галузі. З метою недопущення хаотичності розвитку природно-заповідної галузі постало питання реформування її фінансово-економічного механізму, яке б передбачало оптимальне співвідношення між державним регулюванням та дією ринкових факторів.

Теоретичне узагальнення та осмислення особливостей функціонування природно-заповідної галузі дало можливість розробити концептуальні напрями реформування фінансово-економічного механізму використання і відтворення ПЗФ, які, на нашу думку, оптимально поєднують екологічні й економічні цілі, вимагають комплексного підходу і передбачають [4, 7, 8]:

  • районування території за еколого-економічним принципом;

  • встановлення еколого-економічної оцінки ресурсів ПЗФ;

  • реформування відносин власності у природокористуванні;

  • впровадження ринкових механізмів та нових форм господарювання у сфері ПЗФ (екологічне страхування як на державному, так і на приватному рівні, механізм економічної відповідальності за заподіяння шкоди цінним об’єктам природи, удосконалення плати за спеціальне використання ПЗФ);

  • залучення об’єктів ПЗФ у сферу ринкових товарно-грошових відносин, сприяння формуванню і просуванню конкурентоспроможної продукції і послуг на територіях ПЗФ, вдосконалення механізму ціноутворення на послуги і продукцію ПЗФ;

  • впровадження ефективної інвестиційної політики щодо територій ПЗФ;

  • вдосконалення механізму оподаткування ПЗФ;

  • узгодженість джерел та обсягів фінансування ПЗФ з лімітами використання цінних об'єктів природи;

  • збалансованість фінансування, включаючи фонди екологічного призначення, з необхідними витратами для реалізації заходів, спрямованих на збереження, стале використання і відтворення ПЗФ;

  • пріоритетність екологічних вимог і стандартів у системі фінансування ПЗФ над економічними важелями;

  • оптимізацію просторово-територіального та інфраструктурного забезпечення паркових комплексів;

  • обґрунтування раціональної територіальної організації ПЗФ з урахуванням розширення його мережі;

  • реалізацію заходів щодо покращання охорони, збереження, використання та відтворення природно-заповідних ресурсів.

Серед елементів фінансово-економічного механізму ПЗФ, реформування і впровадження яких сприятиме виведенню установ ПЗФ на економічну та фінансову стабільність, на першочергову увагу заслуговують механізми фінансового забезпечення, екологічного оподаткування та інвестування територій і об’єктів ПЗФ.

Удосконалення фінансового забезпечення територій і об’єктів ПЗФ

Основними джерелами фінансування капітальних і поточних витрат ефективного функціонування природно-заповідних установ є: кошти з державного та місцевих бюджетів; власні кошти, отримані від ведення дозволених законодавством видів діяльності; кошти позабюджетних фондів; кошти землевласників і землекористувачів, у розпорядженні яких знаходяться території і об’єкти ПЗФ; кошти приватного сектору; кошти спонсорів та донорів.

Поповнення власних коштів ПЗФ може здійснюватися перш за все за рахунок використання цінних об’єктів природи як своєрідних музеїв, проведення еколого-культурних заходів, пропаганди ідей екології, а також прибутку, одержаного від розповсюдження і подальшого збагачення цінних видів рослинного і тваринного світу. Важлива роль в умовах ринкової економіки відводиться „продукції” ПЗФ як особливому виду товарів, екологічних і соціальних послуг, реалізація яких повинна складати вагому частку власних фінансових ресурсів.

Власні кошти природно-заповідних установ формуються також за рахунок надання платних послуг у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1913 „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду” [5] та змінами до неї у відповідності до Постанови від 2 червня 2003 р. № 827 „Про внесення змін до переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду” [6]. Ці постанови закладають нормативно-правові засади впровадження ефективного механізму фінансово-економічного регулювання і стимулювання розвитку рекреаційно-туристичної галузі і особливо екологічного туризму. Впровадження постанов дає шанс для природно-заповідних установ покращити свій фінансовий стан та забезпечити розвиток туристично-рекреаційних інфраструктур.

Власні кошти установами ПЗФ можуть поповнюватись і за рахунок зборів за вхід в окремі спеціально обладнані для відпочинку ділянки та в’їзд автомобілів на територію ПЗФ, орендної плати за проведення фестивалів, ярмарків і благодійних акцій, за використання іншими суб’єктами господарської діяльності символіки природно-заповідної установи, благодійних внесків тощо.

Аналіз фінансового забезпечення установ ПЗФ загальнодержавного значення, таких, як дендропарки „Софіївка”, „Олександрія”, „Тростянець”, Карпатський національний природний парк, показав, що їх функціонування здійснюється за рахунок бюджетного фінансування та власних або спеціальних коштів (табл. 1).

Таблиця 1 – Джерела надходжень коштів по парках*, тис. грн

Назва парку

2001

2002

2003

Всього

з джерел

Всього

з джерел

Всього

з джерел

бюджет

Власні кошти

бюджет

Власні кошти

бюджет

Власні кошти

НДП „Софіївка”"

3690,9

949,2

2741,7

4255,0

1190,0

3065,0

4628,9

1266,2

3362,7

питома вага, %

100,0

25,7

74,3

100,0

27,9

72,1

100,0

27,3

72,7

ДП „Олександрія”

641,4

360,9

280,5

697,2

410,1

287,1

721,2

423,7

297,5

питома вага, %

100,0

56,3

43,7

100,0

58,8

41,2

100,0

58,7

41,3

ДП „Тростянець”

204,9

173,2

31,7

257,1

183,7

73,4

272,8

187,4

85,4

питома вага, %

100,0

84,5

15,5

100,0

71,5

28,5

100,0

68,7

31,3

Карпатський НПП

1863,4

1322,0

541,4

2568,3

1588,9

979,4

2714,0

1723,4

990,6

питома вага, %

100,0

70,9

29,1

100,0

61,9

38,1

100,0

63,5

36,5

* Розраховано на основі даних бухгалтерської звітності за 2001-2003 роки

Досить непоганий фінансовий стан зазначених установ пояснюється, по-перше, їх винятковістю, адже це одні з найкращих об’єктів ПЗФ в Україні, відомі і за її межами, а по-друге, певним рівнем розвитку їх рекреаційних інфраструктур. Так, наприклад, рекреаційна інфраструктура і сфера обслуговування відвідувачів Національного дендрологічного парку «Софіївка» складається з розгалуженої дорожньо-алейної системи, автостоянок, готелю, ресторану, кафе, музею, магазину квітів, акванарію. До того ж установою надаються екскурсійні послуги на шести мовах, а також послуги з катання на катамаранах, човнах, кареті, конях тощо. Саме завдяки цьому „Софіївка” на 72,1-74,3% забезпечує свою діяльність за рахунок власних коштів. Для інших досліджуваних установ характерний дещо нижчий відсоток власних коштів, який у 2003 році становив 41,3% для дендропарку „Олександрія”, 31,3% – для дендропарку „Тростянець” та 36,5% – для Карпатського НПП. А для самостійного вибору установою напрямків розвитку її обслуговуючої інфраструктури саме ці надходження мають вирішальне значення.

Дещо різними є джерела надходжень власних коштів по окремих парках і залежать вони перш за все від розвиненості інфраструктури послуг для відвідувачів (табл. 2).



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми (1)

    Документ
    У статті розглянуті можливості та перспективи забезпечення сталого розвитку продуктивних сил України в сучасних умовах соціально-економічних трансформацій.
  2. Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми (2)

    Документ
    В статье систематизированы социо-эколого-экономические факторы, определяющие тенденции и особенности формирования эффективной государственной политики сохранения природно-ресурсного потенциала.
  3. Економічна парадигма сучасної екологічної політики витоки І роль екологічної політики у розвитку суспільства

    Документ
    А. Рендолл під соціальною системою розуміє систему прав, звичок, традицій, організацію комунікаційних мереж, які керують, спрямовують та обмежують взаємодію людей [622, c.
  4. Економічні науки. інновації в економіці І трансферти Управлінських технологій

    Документ
    Дослідження стану трудової еміграції з України та трудової імміграції в Україну, визначення шляхів удосконалення державної міграційної політики ставить перед економічною наукою низку складних проблем, які потребують наукового осмислення
  5. Міністерство освіти І науки україни одеський державний економічний університет екологічний менеджмент

    Документ
    II 21 Екологічний менеджмент: Навчальний посібник / За ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлюк . - Київ, Центр навчальної літератури, 2004.- 407 с. ISBN 966-8365-15-1

Другие похожие документы..