Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Основной сферой деятельности во внешнеэкономических операциях является импорт и экспорт товаров (работ, услуг). Определения этих понятий приведено в ...полностью>>
'Анализ'
- формирование у студентов аналитического и творческого мышления путем освоения методологических основ и приобретения практических навыков анализа хо...полностью>>
'Рассказ'
Чаплина Н. Только сегодня… и ежедневно : драматические сцены из школьной жизни с вопросами к зрителям и монологами автора / Н. Чаплина. – Л. : Дет. л...полностью>>
'Документ'
Раздробленная Русь… Ослабленная, ограбленная, истекающая кровью в братоубийственных распрях и, казалось, бессильная постоять за себя. И, однако, когд...полностью>>

Програма навчання депутатів місцевих рад Місцеве самоврядування. Крок до ефективності (3)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Інститут Політичної Освіти

Програма навчання депутатів місцевих рад

Місцеве самоврядування. Крок до ефективності

Семінар № 3

Практичні аспекти роботи

депутатів місцевих рад. Земельні відносини та комунальна сфера.

2006 рік

З М І С Т:

1

Участь органів місцевого самоврядування у програмах міжнародної технічної допомоги.

Любомир Грицак, Інституту Політичної Освіти

3

2

Житлово-комунальне господарство.

Олександр Круківський, Депутат Житомирської міської ради

23

Володимир Чушак, Національна академія державного управління при Президентові України

26

3

Депутатські приймальні – основна форма безпосередньої роботи депутата з виборцями.

Ірина Лукомська, Прес-секретар Української Народної Пратії

48

4

Форми залучення громадськості до прийняття рішень.

Олександр Солонтай, депутат Закарпатської обласної ради

59

5

Актуальні питання та правові аспекти земельних відносин в містах та районах

Юрій Потикун, Начальник Харківського обласного головного

Управління земельних ресурсів

84

УЧАСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У ПРОГРАМАХ МІЖНАРОДНОЇ ТЕХНІЧНОЇ ДОПОМОГИ.

Любомир Грицак,

Інституту Політичної Освіти

ПРАВОВА БАЗА ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ГРАНТІВ

  • Положення про порядок державної реєстрації програм і проектів міжнародної технічної допомоги, затверджене постановою КМУ від 18.04.96 р. №441

  • Про міжнародну технічну допомогу, Указ Президента України від 1 червня 1999 року, №596/99

  • Закон України “Про міжнародну технічну допомогу”, проект (реєстр. № 1098)

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ

  • донор - держава, уряд іноземної держави, а також організація, установа, фонд, уповноважені урядом іноземної держави, міжнародна організація, що надає міжнародну технічну допомогу Україні;

  • міжнародна технічна допомога - ресурси, які відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній основі Україні для здійснення програм, проектів міжнародної технічної допомоги з метою проведення реформ та реалізації програм соціально-економічного розвитку України;

  • проект міжнародної технічної допомоги - документ (проект, проектна угода), яким визначено систему послідовно пов'язаних дій, заходів, а також ресурси, спрямовані на досягнення цілей надання міжнародної технічної допомоги протягом встановлених строків;

  • програма міжнародної технічної допомоги - сукупність проектів міжнародної технічної допомоги, об'єднаних з метою досягнення загальнодержавних цілей під час проведення реформ та реалізації програм соціально-економічного розвитку України;

  • реципієнт - визначений у програмі, проекті міжнародної технічної допомоги резидент України, що одержує міжнародну технічну допомогу;

  • спеціально уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері міжнародної технічної допомоги;

  • виконавець - організація (організації), що забезпечує (забезпечують) реалізацію програм, проектів міжнародної технічної допомоги;

  • ґрант - фінансові ресурси, що надаються донором реципієнту на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою, проектом міжнародної технічної допомоги.

ТИПИ ДОНОРІВ

  • Урядові фонди (USAID; CIDA; DFID; SIDA; MATRA...):

  • масштабні проекти національного рівня;

  • великі розміри ґрантів;

  • залучення центральних органів влади;

  • складні аплікаційні форми;

  • тривалий розгляд заявок.

  • Приватні фонди (Інститут відкритого суспільства, Фонд Форда, Фонд Стюарта Мотта...):

  • різноманітні сфери підтримки та розміри ґрантів;

  • спрощена процедура подання аплікацій;

  • простіше адміністрування проекту;

  • оперативне ухвалення рішень.

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ДОНОРА

    • Назва, контактна інформація

    • Поточні активи

    • Ґрантова допомога за минулий рік

    • Середній розмір та граничні межі ґрантів

    • Галузі підтримки

    • Обмеження

    • Формат для подання заявки

    • Термін подання - DEADLINES

    • Термін прийняття рішень

    • "Суб’єктивна" інформація

ДЕ ШУКАТИ ОГОЛОШЕННЯ ПРО КОНКУРСИ?

  • Інтернет-сторінка ресурсного центру “Гурт” – .ua

  • Інтернет-портал “Громадський простір” –

  • Систематичний перегляд веб-сайтів донорів

ПРОЕКТ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ

Термін „проект” для пострадянського простору не новий. Особливо добре знають його фахівці з технічною освітою. Згадаймо хоча б курсові та дипломні проекти, проекти будинків, інженерних споруд тощо.

У повсякденному житті ми також постійно реалізовуємо якісь проекти: готуємось до святкування ювілею, ремонтуємо квартиру, пишемо книгу. Цей перелік можна продовжувати до нескінченності.

Можемо сказати, що проект – це детально сплановане розв’язання проблеми.

Проект – це коли ми маємо намір не щось робити, а щось зробити.

Усі приклади, перелічені вище, мають низку спільних характерних особливостей, які роблять їх проектами. Вони:

  • спрямовані на досягнення конкретної мети;

  • передбачають координоване виконання взаємопов’язаних дій;

  • обмежені в часі, з чітко визначеними датами початку і кінця;

  • усі якоюсь мірою неповторні та унікальні.

На підставі цього, можна дати таке визначення проекту:

Проект – це комплексний захід, спрямований на досягнення конкретної мети в межах графіку та бюджету, який об’єднує ресурси різних рівнів або відділів організації, є унікальним і не повторює повністю деяких попередніх заходів.

ТИПОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЕКТУ

  • конкретна мета, що має елемент новизни;

  • конкретні результати та кінцеві продукти;

  • обмеження в часі та інших ресурсах;

  • ретельно складений графік;

  • участь всієї команди.

Загалом саме ці характеристики відрізняють проект від інших видів діяльності. Розгляньмо їх докладніше.

Конкретна мета, що має елемент новизни

Проекти завжди спрямовані на досягнення конкретної мети. Іншими словами, кінцева мета – це рушійна сила будь-якого проекту. Усі зусилля при плануванні та реалізації проекту спрямовані на те, щоб досягнути запланованої мети.

Окрім загальної мети, зазвичай, у проекті ще є комплекс проміжкових цілей, які взаємопов’язані між собою. Точне визначення і формулювання поточних цілей і кінцевої мети – важлива риса керування проектами. Починати варто з найвищого рівня, а потім поступово опускатись до деталізованих цілей і завдань. Реалізацію проекту можна розглядати як поступове виконання запланованих завдань, досягнення цілей щораз вищого рівня, аж до кінцевої мети.

Конкретні результати та кінцеві продукти

Проект мусить передбачати конкретні результати та кінцеві продукти, які можна виміряти кількісними показниками. Це істотно полегшить процедуру оцінювання успішності проекту та дасть змогу переконатися, що мети досягнуто.

Обмеження в часі та інших ресурсах

Проекти виконують окреслений часовий проміжок. Вони мають чітко визначені дати початку і закінчення. Проект закінчується, якщо досягнуто його основної мети.

Окрім часових обмежень, маємо ще й обмеження в ресурсах. На кожний проект виділяють певну кількість ресурсів – людських, матеріальних. З цього треба виходити. Мети треба досягнути у встановлений термін, використавши виділені для цього ресурси. Інакше не можна буде вважати проект успішним.

Ретельно складений графік

Ця характеристика безпосередньо пов’язана з попередньою. Значних зусиль під час виконання проекту докладають, щоб закінчити його вчасно. Для цього готують графіки, які показують терміни виконання завдань, передбачених проектом. Якщо їх дотримуватись – усе буде гаразд.

Участь всієї команди

Ніякий керівник не спроможний все зробити сам, яким би фаховим він не був. Над виконанням проекту мусить працювати команда фахівців, кожен з яких має чітко встановлене місце та докладно розписані функції. Успіх проекту на 80% залежить від злагодженої роботи проектної команди. Слід пам’ятати, що спільна мета завжди об’єднує людей, варто лише правильно розподілити ролі, щоб кожний почував себе на своєму місці.

ДЕВ'ЯТЬ КРОКІВ УСПІШНОЇ РОБОТИ З ДОНОРАМИ

Процес пошуку коштів віднімає багато часу та передбачає багато кроків. Тим не менш, ретельно спланований, він може привести до продуктивної та тривалої співпраці з фондами і корпоративними громадськими програмами.

Наступна інформація має на меті допомогти Вам у цьому процесі пошуку.

1. Визначте донорські організації, які відповідають інтересам Вашої благодійницької діяльності або, якщо Ви приватна особа, здійснюють фінансування приватної діяльності. Використовуйте довідники, особисті контакти, рекомендації, Інтернет. Процес виявлення донора передбачає два кроки. Перший крок націлений на розробку початкового списку 10-15 потенціальних донорів, чиї інтереси відповідають інтересам Вашої організації або Вашого проекту. Другий крок передбачає подальше дослідження, після якого цей список звузиться до 3-4 донорів, з якими Ви можете співпрацювати.

2. Зв'яжіться з донором для отримання їхнього довідника та будь-яких інших матеріалів (річні звіти, інформаційні бюлетені, періодичні видання). Запитуйте матеріали за телефоном, через е-mаіl, факсом або листом. На даному етапі не слід включати дані про організацію або про стан проекту. Ми впевнені, що найкращими джерелами інформації про фонди та корпоративні донори є видання самих донорів. Після початкового дослідження, якщо Ви залишили потенційного донора у своєму списку. Ви маєте запитати копії його річного звіту та рекомендації щодо заповнення та подання аплікаційних форм. Публікаціями донора можуть бути річні звіти, інформаційні бюлетені, список грантових програм, прес-релізи, рекомендації щодо заповнення та подання аплікаційних форм та інші документи. Багато донорських організацій, зазначених у цьому довіднику, видають річні звіти, часто перекладені однією або двома мовами. Оглядаючи річний звіт, звертайте увагу на інформацію, яка допомогла б Вам визначити, чи треба залишити донора у Вашому списку потенційних донорів. Особливу увагу звертайте на встановлені програмні пріоритети, обмеження, географічні пріоритети та інші характеристики. Зі списку грантових програм, який часто включають у річні звіти, також можна отримати цінну інформацію. Список грантових програм вказує на типи організацій, які донор планує підтримувати, та середній розмір їхніх грантів.

3. Прочитайте матеріали, щоб визначити, чи співпадають інтереси донора з діяльністю, яка має фінансуватись. Якщо інтереси не співпадають, зупиніться. Донори завалені недоречними заявками.

4. Деякі донори можуть вимагати попередній лист-запит. Лист-запит - це не просто лист, у якому ви просите про фінансування. Це міні-заявка, як правило, на 2-3 сторінках (повна заявка звичайно містить 10 і більше сторінок). Більшість донорів визначають, що повинен містити лист-запит або заявка. Треба чітко дотримуватись цих інструкцій, включаючи відповіді на запитання. Недотримання цих вимог може призвести до того, що Ваша заявка буде відхилена, незважаючи на всі її переваги.

Багато донорських організацій, особливо ті, які надають стипендії або винагороди, самі пропонують заздалегідь надруковані аплікаційні форми, які треба заповнити.

5. Якщо донор не дає інструкцій, тоді лист-запит повинен містити 2-3 сторінки і включати, щонайменше, таку інформацію:

  • скільки грошей Вам потрібно

  • інформація про організацію, включаючи історію, поточні та виконані програми, з якої потреби Ви звертаєтесь, Ваші піклувальники або директори.

  • короткий опис програми або проекту, який має фінансуватись або як буде використано фінанси, якщо передбачається підтримка загальної діяльності.

  • бюджет організації та бюджет програми або проекту.

  • копія реєстраційного свідоцтва.

6. Якщо донор не дає інструкцій, заявка має бути детальнішою, ніж лист-запит, і повинна включати:

  • Резюме виконавців проекту

  • Список головних спонсорів, включаючи інших донорів і компанії.

  • Інші джерела фінансування

  • Річний звіт

  • Критерії оцінки успіху проекту

7. Ваша заявка повинна бути написана зрозумілою і правильною англійською, українською або російською мовами (відповідно до вимог конкретної донорської організації).

8. Не надсилайте того, чого не вимагає донор. У разі, коли донор не наголошує на можливості отримання заявки або листа-запиту факсом або через е-mаіl, надсилайте їх поштою. Деякі донори мають електронні аплікаційні форми.

9. Якщо Ви отримали грант, чітко дотримуйтесь вимог щодо звіту або оцінки. Недотримання цих вимог може призвести до хибної репутації Вашої організації і Вашої діяльності.

Отож, процес клопотання про одержання ґранту може починатися двома способами:

  • поданням короткого (на 2-3 сторінки) листа-запита, а потім повної аплікаційної форми;

  • відразу поданням повної аплікаційної форми.

Нижче наводимо перелік типових елементів цих двох документів. Безумовно, кожен донор має свої вимоги, але здебільшого доведеться мати справу саме з такою формою подання проектів.

Лист-запит (Letter of Inquiry/Intend)

Лист-запит має відповідати таким критеріям:

Містити назву та адресу фонду, у якого запитують про фінансування.

Бути скерованим окремій особі, яка уповноважена ухвалювати рішення.

Подавати короткий опис організації та її мети.

Містити суму, яку запитують.

Описувати потребу проекту (включно з описом цільової групи, статистикою, прикладами).

Подавати короткий опис проекту.

Містити перелік інших організацій, які фінансують проект.

Містити подяку та інформацію про наступні кроки.

Не перевищувати двох сторінок (рекомендують одну сторінку).

Містити назву та інформацію про організацію-апліканта.

Має підписати особа, яка уповноважена вести переговори від імені організації.

Елементи повної пропозиції

Титульна сторінка.

Резюме (анотація).

Опис організації.

Визначення проблеми та оцінювання потреб.

Мета і завдання проекту.

Методологія реалізації проекту.

Оцінювання.

Майбутнє фінансування.

Бюджет.

Додатки.

Детальніше зупинімось саме на підготовці повної пропозиції.

ПОВНА ПРОПОЗИЦІЯ

Титульна сторінка (Cover Letter)

Пропозицію слід починати з титульної сторінки. Багато донорських організацій мають розроблений зразок такої сторінки, а організації-прохачеві слід її тільки заповнити. Іноді у вимогах до оформлення пропозицій не згадано про титульну сторінку, однак заповнити її варто. Це полегшить роботу для всіх: менеджера донорської організації, експерта, який оцінюватиме проект, для самого заявника.

Титульна сторінка містить:

  • сферу діяльності, до якої можна віднести проект (пріоритетний напрям чи програму організації-донора);

  • назву проекту (іноді, окрім повної назви, вимагають ще й акронім);

  • повну назву та правовий статус організації, яка звертається з пропозицією;

  • контактну інформацію;

  • дані про керівника проекту та керівника організації;

  • загальний бюджет проекту та суму, яку очікують одержати від донора.

Резюме (1/2 сторінки)

Це важлива частина пропозиції, тому до її написання слід підійти дуже відповідально. Зазвичай, резюме проекту читатимуть першим, а деякі рецензенти на тому й зупиняться.

Пишуть резюме тільки після того, коли чітко викладені всі інші розділи пропозиції. До нього мають ввійти по 1-2 речення з кожного розділу. Той, хто читатиме резюме проекту, має знайти відповіді на такі запитання:

  1. Хто виконуватиме проект?

  2. Чому потрібен цей проект і на кого його спрямовано?

  3. Яка мета та завдання проекту?

  4. Який результат проекту?

  5. Як реалізовуватиметься проект?

  6. Яка тривалість проекту?

  7. Скільки коштів потрібно для його реалізації?

Резюме подають на початку пропозиції. Для нього може бути відведено місце на титульній сторінці, або одразу після неї.

Опис організації (1-2 сторінки)

Особі, яка готує пропозицію, варто пам’ятати, що організацій, які працюють в аналогічній сфері, може бути досить багато. Методів розв’язання вашої проблеми може бути не так вже й багато, не завжди вдається придумати щось справді оригінальне та інноваційне. Інколи умови конкурсу взагалі не дають простору для фантазій. За таких умов донор одержить багато заявок, які не дуже відрізнятимуться між собою за метою, завданнями та методикою. Важливим критерієм у визначенні переможця тоді буде кваліфікація організації-виконавця проекту.

Описуючи свою організацію, потрібно зважати на те, що експерт, який оцінюватиме проект, може нічого про вас не знати. У цьому розділі треба переконати донора у вашій надійності і пояснити, чому саме ваше прохання заслуговує на підтримку. Цьому сприятиме така інформація:

  • Ваша мета і завдання.

  • Скільки часу ви існуєте, як розвивались, які маєте ресурси.

  • Унікальність вашої організації (у чому ваша перевага перед іншими).

  • Якщо ви вже одержували гранти та успішно прозвітували, або виконуєте зараз проекти, які підтримали інші донори, то повідомте про це: коли, від кого, скільки, як називався проект, які його результати.

  • Якщо у вас є якісь досягнення у сфері, на яку спрямовано ваш проект, то вкажіть їх. Якщо організацію створено недавно, то розкажіть про досягнення персоналу на попередньому місці праці.

  • Якщо ви співпрацюєте з іншими організаціями, які працюють у цьому ж напрямі, то вкажіть це і заручіться листами підтримки (їх можна подати у додатках). Бажано, щоб ці організації мали добру репутацію і були відомі донорові.

  • Якщо ви маєте наглядову раду, то вкажіть хто до неї входить, які вона має повноваження та який механізм її роботи.

Розповідати про організацію буквально все не потрібно. Треба зосередитись тільки на тому, що може бути важливим у контексті вашого проекту.

Визначення проблеми або оцінювання потреб (3-4 сторінки)

Проблема, на розв’язання якої ви просите гроші, має відповідати передусім таким критеріям:

  • збігатися з метою та завданнями вашої організації;

  • відповідати пріоритетним напрямам фінансування донором.

Якщо ці дві умови виконуються, то ви звернулись за адресою і вас обов’язково вислухають.

Будь-яка проблема має чотири частини:

  • реальність (яку підтверджують результати попередніх досліджень, публікації в ЗМІ, листи-підтримки);

  • конкретність (для кого, коли і де);

  • можливість для розв’язання;

  • соціальну вагу (досвід, ресурси, суспільні передумови, результати тощо)

Проблема має бути за межами вашої організації. Потреби, які ви описуєте, не мають бути вашими внутрішніми потребами, хіба що мова йде про одержання так званого “інституційного гранту”, який спрямований на підвищення ефективності вашої діяльності. Пам’ятайте, якщо ви не маєте коштів – це не та проблема, про яку треба говорити у цьому розділі. Якщо ви звернулись з проханням про фінансування, то про цю проблему і так відомо. Важливо показати, на що саме вам потрібні ці кошти.

Не треба вважати, що всі добре знають про важливість вашої проблеми. Навіть якщо це так, то донорові буде цікаво переконатися у вашій компетентності в цьому питанні. Доцільно подати статистичні дані, цитати з виступів представників місцевої влади, навести кілька яскравих прикладів. У цьому розділі не варто подавати схеми чи діаграми, краще розмістити їх у додатках.

Цей розділ має відповідати таким критеріям:

  • Описувати цільову групу, на яку спрямовано проект.

  • Визначати суспільну проблему та потреби у географічному регіоні, на який поширюється діяльність організації.

  • Показувати зв’язок проблеми з метою і цілями організації-прохача.

  • Передбачати реальні наміри – не намагайтесь розв’язати усі проблеми у світі.

  • Подавати доречні статистичні дані.

  • Наводити конкретні приклади.

  • Представляти позицію представників влади.

  • Описувати потреби і проблеми клієнтів, а не організації-прохача.

  • Показувати внесок

  • Припускати виникнення ризиків.

  • Бути якомога лаконічнішим.

  • Бути цікавим для читання.

  • Використовувати просту лексику.

Що хоче знати донор:

  • Чи добре викладено та проаналізовано проблему?

  • Чи збігається розв’язання цієї проблеми зі статутними цілями організації, яка звертається з пропозицією?

  • Наскільки ретельно та переконливо проаналізовано причини, які призводять до виникнення проблеми?

  • Чи наведено у викладі проблеми кількісні дані або інші мірила, за допомогою яких можна встановити вихідні показники?

  • Чи ґрунтується виклад проблеми на попередніх дослідженнях?

  • Чи є посилання на достовірні джерела, які використано для опису та аналізу?

  • Чи зробили б такі ж висновки про цю проблему інші експерти у цій галузі?

Мета і завдання проекту

Мета проекту – це найвища точка досягнень, до якої хоче добратись організація завдяки проектові. Найчастіше мету проекту формулюють одним реченням. Починають речення з дієслівного іменника (поліпшення, підвищення, розвиток тощо). Друга частина показує як ви пропонуєте цього досягти (використовують зв’язку “через”).

Завдання проекту мають бути значно конкретнішими. Їх можна побачити і якось виміряти. Важливо, щоб завдання були спрямовані на досягнення мети і погоджувались з діяльністю, запланованою у проекті. Завдання не є процесом, це скоріше кінцевий результат; мета означає стан справ, якого ми сподіваємось досягти наприкінці проекту.

Використовуйте слова, які означають завершеність:

Уникайте слів, що змальовують процес:

підготувати

розподілити

зменшити

збільшити

організувати

установити порядок

• підтримувати

• покращувати

• посилювати

• сприяти

• координувати

• перебудовувати

Завдання мають бути специфічними (тобто визначте, що і коли), вимірюваними (скільки), бажаними (доречними й зручними), та досяжними (реалістичними)

Користуйтесь критеріями SМАRТ під час формулювання завдань:

S sресіfiс конкретність

М mеаsuгаblе обчислюваність

A агеа-sресіfiс територіальність

R геаlіstіс реалістичність

T tіmе-bоund визначеність у часі

ЗАУВАГИ ТА ВИМОГИ ДО РОЗДІЛУ

  • Кожній проблемі чи потребі, яка описана у попередньому розділі, має відповідати щонайменше одне завдання.

  • Завдання – це результати.

  • Завдання – це не методи.

  • Докладний опис групи, яка скористається з результатів проекту.

  • Визначений час для виконання кожного завдання.

  • Завдання можна виміряти кількісними показниками (якщо це можливо).



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програма навчання депутатів місцевих рад Місцеве самоврядування. Крок до ефективності (1)

    Документ
    Пропорційні вибори до місцевих рад виявилися важким випробуванням для політичних партій України. Отримавши монополію на укладання списків кандидатів в депутати, партії виявилися неготовими до такої відповідальності.
  2. Програма навчання депутатів місцевих рад Місцеве самоврядування. Крок до ефективності (2)

    Документ
    Після 14 років розвитку в Україні системи місцевої публічної влади, її ефективність не витримує ніякої критики. Виникла нагальна потреба комплексного реформування місцевого самоврядування, служби в органах місцевого самоврядування,
  3. На рівні місцевого самоврядування

    Книга
    Що має знати депутат місцевої ради. Книга 3. Бюджет і бюджетний процес на рівні місцевого самоврядування в Україні: Навчальний посібник - К.: ІПО, 2011.
  4. Програма реформ та інфраструктура їх реалізації. Соціальна політика. Державні фінанси

    Документ
    Традиційно консорціум незалежних аналітичних центрів здійснює моніторинг діяльності нової влади та оцінює результати її роботи. Такий моніторинг є комплексним аналізом кроків різних гілок влади та їх оцінкою з точки зору відповідності
  5. Програма фахових вступних випробувань з політології для вступників у Львівський національний університет імені Івана Франка (підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" І "магістр") (1)

    Документ
    Вступні випробовування проводяться на основі переліку питань, передбачених навчальними програмами професійно-орієнтованих дисциплін навчального плану спеціальності “Політологія” (6.

Другие похожие документы..