Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Учебно-методический комплекс'
5 3,4 3,5 1 Педагогика 370 8 3,5 ,5, 3 17 Основы специальной педагогики и психологии 7 18 Теория и методика обучения БЖД 33 18 18/4 8 ,7,7 8 19 Возрас...полностью>>
'Программа'
Актуальность: Дизайнер – профессия достаточно востребованная, и с каждым годом эта тенденция возрастает. В наше время практически любая производствен...полностью>>
'Публичный отчет'
Специальность 150407.65 «Полиграфические машины и автоматизированные комплексы» была открыта в начале 30-х годов в связи с потребностью в инженерных ...полностью>>
'Документ'
Одне з центральних місць у системі регулювання ВК посідає дисконтна політика, сутність якої полягає у зміні облікової ставки та умов дисконтних позик...полностью>>

Східноукраїнський національний університет (36)

Главная > Конспект
Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Інститут післядипломної освіти та дистанційного

навчання

Сєвєродонецьке відділення

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Директор ІПОДН_________Плахута Г.А.

«______»________________ 201__р.

Конспект лекцій

дисципліни " історіЯ економіки та економічної думки "

для спеціальності 7.050106 "Облік і аудит", 7.050104 «Фінанси»

“УХВАЛЕНО“

методичною радою

Сєвєродонецького Відділення

Інституту післядипломної

освіти і дистанційного навчання

Протокол №__ від ________

Голова ради __________Н.М. Полякова

Сєвєродонецьк 2011

ЗМІСТ

Передмова………………………………………………………………………………………………………….3

ЗМ 1. Історія розвитку господарств і економічної думки стародавнього світу

1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки……………………………………..………..…4

1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій………………..…..6

1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій

( VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.)…………………………………….…………..................................................…....7

Опорні поняття ЗМ 1…………………………………………………………………………….………………10

Питання для самоконтролю студентів ЗМ 1………………………………………………………..………….10

ЗМ 2. Господарство та економічна думка епохи середньовіччя

2.1 Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя ( V – XV ст. )…………………………………………………..………………………………………………………………...11

2.2 Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації ( XVI – перша половина XVIIст……………………………………………………………………………………………………………...14

Опорні поняття ЗМ 2………………………………………………………………..………………………….....17

Питання для самоконтролю студентів ЗМ 2…………………………………………………..…………….......17

ЗМ 3. Розвиток ринкового господарства й основні напрямки економічної думки

3.1 Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав ( друга половина XVII – перша половина XIX ст.)……………….............................................................................................................................17

3.2 Ринкове господарство країн Європейської цивілізації вперіод монополістичної конкуренції ( друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)……………..........................................................................................................................24

3.3 Особливості розвитку ринкового господарства й основні напрямки економічної думки в Україні ( друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)………....................................................................................................................….32

Опорні поняття ЗМ 3………………………………………………………............................................................37

Питання для самоконтролю студентів ЗМ 3………………………………..........................................................37

ЗМ 4. Господарство та економічна думка в епоху регульованих ринкових відносин

4.1. Господарство та економічна думка в період державно- монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.)………………………………………………………………………...........38

4.2. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ ст.)………………………………………….…..……...........44

Опорні поняття ЗМ 4……………………………………..................................................…………………............51

Питання для самоконтролю студентів ЗМ 4…………………………..................................................……..........51

ЗМ 5. Економічний розвиток України в ХХ столітті

5.1. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції ( кінець ХХ – початок ХХІ ст.)…................................................................................................................................52

5.2. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці …………………………………........................................................................................................................57

5.3. Формування засад ринкового господарства в Україні ( 90-ті роки ХХст.)……...…………………….........65

Опорні поняття ЗМ 5…………………………....................................................……………………………..........68

Питання для самоконтролю студентів ЗМ5……………....................................................……………….............68

Список літератури ……………………………………….................................................…………………….........69

ПЕРЕДМОВА

Історія економіки та економічної думки є нормативною дисципліною при підготовці економістів. Основна її мета - формування теоретичних знань, умінь та практичних навичок у галузі економіки, визначення джерел зародження і розвитку сучасних економічних теорій. Вивчення сутності економічних систем і закономірностей їх розвитку, методів аналізу політико-правового, економічного, соціально-культурного середовища та інфраструктури економічної діяльності; формування знань про історичний розвиток господарств та економічної думки країн Європейської цивілізації для розуміння ґенезу й закономірностей функціонування економічних систем.

Актуальність вивчення даної дисципліни значно зростає в умовах розвитку ринкової економіки в Україні. Важливим є розуміння історії розвитку українських земель. Слідкуючи за зміною форм господарського розвитку в їхній історичній послідовності, історія економіки дає змогу побачити, як здійснюються перетвореня одних господарських форм в інші, в якому напрямку відбуваються ці зміни, яким тенденціям і закономірностям вони підпорядковуються. Тільки знання багатого історичного досвіду, різноманітних теорій і концепцій економічної нау-

ки допоможе сучасним економістам раціонально використовувати економічні ресурси країни, із багатьох можливих напрямків соціально-економічного розвитку вибрати той, що в повній мірі реалізує національні інтереси і приведе до зростання рівня і якості життя українського народу. Важливим на цьому шляху є взаємодія історії економіки та економічної думки світу та України. Економічна думка зародилась у глибокій давнині і пройшла складний шлях від емпіричного розуміння економічних явищ до формування наукових теорій, оволодіння якими сприятиме формуванню економічної культури сучасних спеціалістів.

ЗМ 1. Історія розвитку господарств та економічної думки стародавнього світу

1.1. Предмет і методи історії економіки та економічної думки

1. Предмет історії економіки та економічної думки.

2. Методи наукових економічних досліджень.

3. Періодизація історії економіки та економічної думки.

  1. Предмет історії економіки та економічної думки

Економічне життя суспільства є надзвичайно багатогранним. Його вивчає система економічних наук, які включають науки про загальні закони економічного розвитку, галузеві конкретні економічні процеси та явища, науки про народне господарство. Кожна з них має свій предмет, своє коло досліджуваних питань.

Особливе значення у формуванні світогляду, економічної культури спеціалістів, розвитку національної економіки на основі ринкових відносин відіграє

«Історія економіки та економічної думки». Історія економіки та економічної думки – це наука, яка вивчає господарську діяльність країн світу в історичному розвитку, різноманітність форм виявлення та її наукове відображення в економічних поглядах і вченнях. Вивчає процес виникнення економічних ідей та економічних шкіл, їх розвиток, боротьбу і формування нових напрямів економічної теорії в контексті розвитку матеріальної культури суспільства. Актуальність вивчення цієї дисципліни пояснюється тим, що вона забезпечує тісний зв’язок історико-економічного пізнання з розвитком економічних знань в цілому, допомагає у вивченні економічної теорії, проблем макро- і мікроекономіки, економіки промисловості, будівництва, сільського господарства, фінансів, грошового обігу тощо.

Історія економіки та економічної думки на фактичному матеріалі переконує, що технологічна сфера, господарські механізми і людський фактор, усі підсистеми економіки тісно пов’язані між собою, взаємодіють і доповнюють одна одну.

Аналіз конкретних аспектів економіки в історичному розвитку, а також різних підходів до них економічних шкіл допомагає краще зрозуміти господарські проблеми сучасності, знайти їх оптимальне вирішення. Тому даний курс передбачає не тільки розгляд фактичного матеріалу в хронологічному порядку, а й аналіз соціально – економічного розвитку країн, розглядає позитивні й негативні характеристики економічних проблем та способи їх вирішення різними економічними школами за допомогою конкретних економічних інструментів. У ході реформування сучасної української економіки виникає необхідність приведення її структури, господарського механізму, організаційних інститутів відповідно до загальносвітових тенденцій. А це можливо лише за умови широкого використання світогосподарських зв’язків, досвіду, набутого людством у раціональному використанні обмежених економічних ресурсів, відображення його в економічних теоріях різних напрямків.

Глибоке розуміння суті сучасних економічних теорій потребує з'ясування джерел їхнього зародження і розвитку. А знання сучасних економічних теорій дає змогу розуміти й формувати економічну політику держав, в основу якої завжди беруться ті чи інші економічні теорії. Чому, наприклад, економічно розвинуті країни у своїй економічній політиці перейшли від кейнсіанських рецептів до неокласичних теорій? Як формувалась економічна політика в колишньому СРСР? Яку економічну політику проводять тепер пострадянські країни, зокрема Україна? Які теорії лежать в її основі?

Історія економіки та економічної думки тісно пов’язана з іншими економічними, соціологічними, історичними науками. У системі економічних наук історія економіки та економічної думки відіграє фундаментальну роль, оскільки є ключем до пошуку генетичних залежностей та історичних закономірностей в

економічному житті суспільства. Та й в загалі, всі соціальні проблеми не можутьвивчатися і вирішуватися без урахування їх ролі в контексті економічного і історичного розвитку.

У складній системі економічних наук історія економіки та економічної думки виконує такі важливі науково-пізнавальні і виховні функції: формування і розвиток економічного мислення; пізнання процесу еволюції господарювання та економічної науки; засвоєння економічних категорій, законів і принципів у їх історичних змінах; виявлення оптимальних теоретичних і практичних пріоритетів на основі вивчення альтернативних економічних поглядів.

2. Методи наукових економічних досліджень

Основними методами аналізу історії економіки та економічної думки є: діалектичний, наукової абстракції, історичний і логічний, системний.

Діалектика – загальний метод пізнання, що базується на використанні законів і принципів філософії, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і процесів у зв’язку й взаємозалежності, у стані перманентного розвитку.

Наукова абстракція – пізнання реальних економічних процесів шляхом виділення основних, найсуттєвіших ознак або факторів, впливаючих на виучувані процеси, абстрагуючись від всього випадкового, незначного.

Історичний підхід – вивчення процесів в їх історичній послідовності, в якій вони виникли, розвивалися і змінювалися. Він передбачає розгляд ідей, теорій у порядку їхнього виникнення та формування. Дає змогу проаналізувати сукупність поглядів, ідей на певному етапі суспільного розвитку й дальшу еволюцію

цих ідей. Такий підхід може поєднуватися з аналізом соціально-економічних умов, в яких формувалися ці погляди та ідеї. Коли послідовно, у хронологічному порядку, вивчається історичний процес виникнення тієї чи іншої економічної школи, роботи економістів, які були написані в певну історичну епоху, вивчається суть їх теорій чи концепцій.

Логічний - вивчення процесів в їх логічній послідовності, від простого до складного. Логічний метод ґрунтується на дослідженні еволюції концепцій чи теорії, без достатнього урахування їхнього зв'язку з іншими теоріями та з історичними умовами. У такому разі досліджуються самі тільки теорії, концепції, логіка їхнього розвитку. Досить часто історичний і логічний методи поєднують. Розуміння такої логіки, у свою чергу, неможливе без звернення до історії виникнення і еволюції ідей, концепцій, щоі пояснюють механізми функціонування економічних систем.

Системний - пошук спроб зрозуміти й відобразити функціонування економічної системи, що базується на ринкових або державних механізмах регулювання економіки. Аналізуючи конкретні економічні процеси та явища, відображаючи їх в теоретичних концепціях, даний метод дозволяє, ураховуючи постійний розвиток, передбачити наслідки конкретної економічної політики.

Сучасні економічні теорії мають глибокі корені у минулому, знання цього минулого допомагає краще зрозуміти, що відбувається сьогодні. Тільки простеживши довгий шлях боротьби і змін поглядів на сутність економічних процесів, можна з'ясувати, які теорії та ідеї себе виправдали, а які не витримали перевірки часом. Саме цей процес виникнення, розвитку, боротьби і зміни економічних поглядів на різних етапах історичної еволюції і є предметом дослідження історії економіки та економічної думки.

Вивчення цієї історії дозволяє не тільки визначити місце тієї чи іншої теоретичної концепції в системі уявлень про функціонування економіки, але і зробити практичні висновки про використання окремих методів вирішення економічних проблем, пояснити, під впливом яких умов змінюються погляди на економічну дійсність, як еволюціонує трактування базових категорій, удосконалюються методи економічних досліджень.

Вивчення історії розвитку матеріальної культури людства та економічної думки допомагає зрозуміти загальну спрямованість еволюції економічної науки, її трансформацію, виявити взаємозв’язок між теорією і реальним розвитком національних і світової економіки.

3. Періодизація історії економіки та економічної думки

З часу виникнення історії господарства як науки були різні спроби її періодизації. Наприклад, російський історик-економіст Л.І. Мечников в основу періодизації поклав географічний фактор (водні шляхи сполучення), німецький економіст Б.Гільдебранд застосував для цього історію грошей, американець Є. Хентінгтон – клімат, англієць А.Тойнбі – культуру, релігію тощо. У 60-х роках 20 ст. набули популярність теорії „індустріального суспільства” (французького соціолога Р.Арона) і „стадій економічного розвитку” (американського соціолога У.Ростоу). Ці теорії дістали розвиток у теорії про постіндустріальне суспільство. Її представниками є Д.Белл, Г.Кан, З.Бжезінський (США), Ж.Серван-Шренбер і А.Турен (Франція). В основу цієї теорії, що ділить всесвітню історію на доіндустріальне (аграрне), індустріальне і постіндустріальне суспільство, покладено рівень розвитку виробництва, а також галузевий і професійний поділ праці.

Теорія стверджує, що залежно від рівня техніки в суспільстві послідовно переважає „первинна„ стадія економічної діяльності (сільське господарство), вторинна” (промисловість), а в наш час воно вступає в „третинну” сферу послуг, де провідна роль належить науці й освіті. Кожній з цих стадій властиві специфічні форми соціальної організації (для першої – церква і армія, для другої – корпорація, для третьої – університети).

Існував і формаційний підхід до періодизації історії, розвинутий марксистсько-ленінською теорією. В його основу покладена ідея виникнення, розвитку і зміни засобів виробництва, форм власності на засоби виробництва. Історія суспільства розглядалась як історія розвитку способів виробництва в їх хронологічнійпослідовності: первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, комуністичний.

Для вивчення даного курсу пропонується періодизація економічної історії, заснована на загальноцивілізаційному підході.

Економічна думка зародилась у глибокій давнині і пройшла складний шлях від емпіричного розуміння економічних явищ до формування наукових теорій. Вже в первісному суспільстві люди замислювались над економічними явищами. Виникнення економічної науки пов’язують із зародженням політичної економії, перші кроки до її формування зробили меркантилісти (ХVI – XVIIIст.), фундаментом стали роботи В.Петті, П.Буагільбера, Р.Кантільйона, учення фізіократів – Ф.Кене, А.Тюрго та інших представників класичної політекономії.

Як система економічних знань політична економія сформувалась у вченні А.Сміта (70 рр. XVIII ст.). Засновником школи рікардіанства став Д.Рікардо. На основі теорій А.Сміта і Д.Рікардо К.Маркс і Ф.Енгельс створили марксистську політичну економію. Із критикою марксистського економічного вчення виступила так звана стара історична школа, а пізніше її послідовники – молода історична школа, що виникли в Німеччині. У другій половині ХІХ ст.. сформувалась неокласична економічна теорія А.Маршалла, Дж.Б.Кларка, В.Парето. Вона зародилась у лоні маржиналізму. У цей же період із марксистського економічного вчення виокремився соціал-реформізм. Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. у США виник новий напрямок економічної думки – інституціоналізм, його основоположником був Т.Веблен. Саме неокласицизм і інституціоналізм стали основою розвитку більшості сучасних теорій західної економічної думки.

Розвиток ринкового господарства, його особливості у різних країнах світу, формування світового ринку зумовили модифікацію всіх основних напрямів економічної теорії. У цей період державно-монополістичного розвитку популярним стає економічне вчення Дж.М.Кейнса. Він здійснив переворот в економічній теорії, поставивши у центрі уваги макроекономічний рівень досліджень. Головна ідея кейнсіанства полягає в тому, що ринкова система не є досконалою, саморегульованою, а повну зайнятість і економічне зростання країни може забезпечити активне втручання в економіку держави.

Світова криза 30-х років ХХ ст. довела життєздатність цієї теорії і підірвала основи неокласичного напряму економічної думки. Після кризи кейнсіанського регулювання у 60 – 70-х роках ХХ ст. почалось відродженння в нових формах економічного лібералізму. Його прихильники змушені були визнати необхідність державного впливу на економіку, але не вважали це вирішальним у досягненні стабільного економічного розвитку. Вони наполягали на здатності конкурентного ринкового механізму у довгостроковому періоді відновлювати рівновагу. У широкому розумінні нова класична теорія включає теорію монетаризму і новітню неокласичну концепцію, сформулювану теоріями «раціональних очікувань», «адаптивних очікувань» і теорією «економіки пропозиції». «Нова класична» економічна теорія у наш час перебуває в стані розвитку і формування.

Спроба поєднати два напрями сучасної економічної теорії – кейнсіанство і неокласичну теорію виявилася у появі течії – « неокласичного синтезу» (одним її аваторів є П.Самуельсон).

Сучасна економічна думка характеризується розвитком таких напрямів: економічний лібералізм, економічний дирижизм та неоінституціоналізм. Особливою течією є так званий неокласичний синтез, який намагається поєднати кейнсіанство з неокласичною школою.

1. 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

1. Характеристика господарського розвитку за первісної доби.

2. Особливості східного рабства.

3. Економічна думка стародавнього світу.

  1. Характеристика господарського розвитку за первісної доби

Первісна доба була найтривалішою в історії людства. Людина з’явилась понад 3 млн. років тому. Людство пройшло шлях від зародження людини як біо-

логічного виду до сучасного фізичного типу, від первісного людського стада дородової та сусідської громад, племен та їхніх союзів, зародження державності, виникнення на рубежі 4 – 3 тис. до н.е. стародавніх цивілізацій.

Матеріальна культура первісного суспільства поділяється на кам’яний (палеоліт, мезоліт, неоліт ), бронзовий і ранній залізний віки.

Найважливіші риси первісної доби:

- перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства;

- існування роду як господарської одиниці.

Палеоліт, або давній кам’яний вік ( 3 млн. – 10 тис. років тому). Протягом його знаряддя праці еволюціонували від палки і примітивних кам’яних знарядь до мікролітів ( невеликих відщепів і пластин ). Поширилось використання кістки і рогу. Кількість типів знарядь досягла 100. Головні заняття – збиральництво, загінне полювання, рибальство. Людина навчилась видобувати вогонь. З’явились постійні житла.

Мезоліт або середній кам’яний вік. Поряд із збиральництвом і полюванням існувало рибальство вудкою. Здійснені перші спроби приручити диких тварин. Виник водний транспорт. Характерний високий рівень виготовлення мікролітів. З’явилися макроліти – кам’яні знаряддя для обробки дерева, зокрема сокири.

Неоліт або новий кам’яний вік. Утверджуються різні галузі відтворюючого господарства. Складовою частиною цієї епохи був мідний вік, або енеоліт, коли відтворююче господарство стало домінуючим. Розвивалося общинне ремесло, розводили велику й дрібну худобу, використовували перший штучний матеріал – кераміку, зародилося прядіння і ткацтво, з’явився ткацький верстат. Виник наземний транспорт ( лижі, віз, сани, волокуша). Остаточно завершилося формування техніки обробки каменю.

За мідним віком настав бронзовий. Рисами його були: існування відтворюючого господарства, швидкий розвиток тваринництва і орного землеробства, виділення скотарських племен. Високим був рівень громадського ремесла. Виникли місцеві центри металургії та обробки бронзи. Обмін набув постійного й регіонального характеру.

Залізний вік ( II – I тис. до н.е.). Основними ремісничими професіями були ковалі, зброярі, гончарі, будівельники. Удосконалення знарядь праці, розширення виробництва їх з металу, поділ виробничої сфери на сільське господарство і ремесло, виробництво додаткового продукту створили економічні умови для виникнення держав. Перші держави утворилися на Стародавньому Сході ( Єгипет, Індія, Месопотамія ) на зламі неоліту і бронзової доби.

2. Особливості східного рабства

Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н.е. до падіння Західної Римської імперії у V ст. н.е. Склалися два типи господарської організації – східне і античне рабство. Східне рабство виникло в IV тис. до н. е. У Стародавньому Єгипті. Розвивалося землеробство на високоурожайних поливних землях долини Нилу. Тваринництво витіснило мисливство. Найажливішим господарським досягненням стала зрошувальна система землеробства. Високого рівня розвитку досягла обробка каменю. На півночі Єгипту переважав розвиток тваринництва, а на півдні - землеробства, що стало причиною розвитку жвавої торгівлі.

Найважливішими державами межиріччя були Шумер, Ур, Ніппур, Урук та інші (IV – III тис. до н.е Економіка східного рабства характерна і для Стародавньої Індії і Китаю.У IV тис. до н.е. в долині Інду зародилося зрошуване землеробство, розвивалося тваринництво. Виникли ремісничі міста, торгівля. Знаряддя праці виготовляли як з металу, так і з каменю. У II – I тис. до н.е. спостерігалося швидке піднесення економіки Індо-Ганзької долини. Високим був розвиток ремесел – ковальства, ткацтва, гончарства, ювелірні вироби. Індія включилася в обмінну торгівлю. З’явилися купці, в тому числі лихварі. Грошовий обіг був ще малорозвинений. Рабство мало патріархальний характер. Сільська община зберігала домінуюче становище в економіці. Як підсумок особливостей східного рабства можна визначити наступне:

1. Головна сфера економіки - сільське господарство - залишилась поза рабовласницьким виробництвом.

2. Раби належали в основному державі.

3. Праця рабів використовувалася непродуктивно, тобто, для обслуговування рабовласників, будівництва пірамід, каналів тощо.

4. Східне рабство не є класичним, у ньому переплітаються громадські й рабовласницькі елементи.

3. Економічна думка стародавнього світу

Історія економічної думки бере свій початок у глибокій давнині. Вже первісні люди мали якісь зачатки господарських знань, котрі були результатом осмислення виробничого досвіду. Формувалися окремі елементи економічних знань. Економічні ідеї того часу знайшли вираження у збірниках законів царства Ешнуні (XX ст. до н.е.) і вавілонського царя Хаммурапі (XVIII ст. до н.е.). У них передбачалися захист майнових інтересів держави, рабовласників, певне регулювання економічних відносин. Пам'яткою давньоіндійської літератури є "Артхашастра" (IV - VI ст. до н.е.). У ній викладено знання з економіки, техніки і політики, передбачено регулювання земельних відносин, розв'язання проблем іригації.

У Китаї великого поширення набуло конфуціанство. Його економічні засади виклав Мендзи (372 - 289 рр. до н.е.), який відстоював селянське землеволодіння. Тогочасні економічні погляди знайшли вираження у трактаті "Гуань-Цзи" (IV - III ст. до н.е.), в яких реалістично розкрито злиденне становище народу, окреслено шляхи розвитку сільського господарства і поліпшення життя селян. Зміцнення землеробства вважалося найважливішою умовою забезпечення стійкості економіки. Великого значення автори "Гуань-Цзи" надавали товарно-грошовим відносинам з погляду їх використання державою для регулювання економіки.

У трактаті також розглядалися питання податків і грошового обігу. Пропонувалося замінити прямі податки на залізо й сіль непрямими, застосовувати для стабілізації господарства нормовану емісію грошових знаків та ін. Багато ідей “Гуань-Цзи" було використано в господарській практиці Стародавнього Китаю.

Важливим джерелом, яке свідчить про економічні уявлення старовини, є Біблія. Ця книга зіграла винятково важливу роль у формуванні принципів господарської етики, якими протягом сторіч керувалися люди, вступаючи у відносини в сфері економічної діяльності. Як правило, ці документи не мали аналітичного характеру, а тільки встановлювали певні норми поведінки, проте елементи роздумів і узагальнень уже мали в них місце.

1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій. (VIII ст. до н.е. – V ст.. н.е.)

1.Господарство Стародавньої Греції.

2.Античний Рим: економічні причини розквіту й занепаду.

3.Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного

Причорноморя.

4. Економічна думка античного світу.

1 . Господарство Стародавньої Греції



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Східноукраїнський національний університет (7)

    Конспект
    4.2. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ ст.
  2. Східноукраїнський національний університет (12)

    Диплом
    Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)" складені на основі Освітньо-професійної програми підготовки бакалавра та робочого навчального плану спеціальності 6.
  3. Східноукраїнський національний університет (31)

    Конспект
    Однією з найголовніших складових успіху економічно розвинутих країн світу (США, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція, Канада, Швеція та ін ) є використання менеджменту, тобто науково обґрунтованої та якіс­но побудованої системи
  4. Східноукраїнський національний університет (3)

    Диплом
    Методичні вказівки складені на основі Освітньо професійної програми підготовки спеціаліста за напрямком «Облік та аудит» і «Фінанси», та робочого навчального плану спеціальностей: 7.
  5. Східноукраїнський національний університет (11)

    Методичні рекомендації
    Методичні рекомендації розглянуті і ухвалені на засіданні Методичної Ради Сєвєродонецького відділення Інституту післядипломної освіти та дистанційного навчання Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Другие похожие документы..