Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Тезисы'
Данный доклад является продолжением двух предыдущих выступлений автора на Чтениях (в 2005 и 2006 гг.). Зафиксированная проблема с категориальным стат...полностью>>
'Документ'
В этой книге содержится некое позитивное послание. Поэтому прежде, чем рассказать о распространившихся в мире коварных психических вирусах, заражающи...полностью>>
'Конкурс'
1.1. Всероссийский конкурс «Юннат» (далее - Конкурс) проводится Министерством образования и науки Российской Федерации при поддержке Комитета Совета ...полностью>>
'Реферат'
Н.Толстого. Учение В.С.Соловьёва о добродетелях. Добродетели по Франклину. Этика благоговения перед жизнью А. Швейцера. Иерархия ценностей… Идеал един...полностью>>

В. О. Сухомлинський Будь-який предмет, устрій, форма, що передбачає єдність трьох різних частин, понять або людей, є тріада. Так можна говорити про родинну тріаду, що складається з батька, матері, дитини. Усвоїй соціальн

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Ю.В. Міцай,
завідуюча навчально-методичним

кабінетом виховної роботи та шкільних

бібліотек КОІППО імені Василя Сухомлинського

Шкільна тріада у світлі педагогіки В.О. Сухомлинського

У наші дні немає важливішого у сфері виховання завдання, ніж навчити батька й матір виховувати своїх дітей.

В.О. Сухомлинський

Будь-який предмет, устрій, форма, що передбачає єдність трьох різних частин, понять або людей, є тріада. Так можна говорити про родинну тріаду, що складається з батька, матері, дитини. У своїй соціальній сфері сім'я утворює тріаду «людина-родина-громада». Дуже важливою в життєдіяльності сім'ї є тріада «школа-сім'я-дитина», у якій закладені як основи сімейного виховання, так і один із найважливіших елементів діяльності школи – співпраця з сім'єю.

Сім'я не є ізольованим мікросередовищем: різноманітні чинники впливають на її виховну функцію і з'єднують із суспільством. Лише при цілеспрямованій взаємодії педагогів і батьків, їх продуктивній співпраці, яка передбачає рівність сторін, взаємну доброзичливість і повагу, можна здійснити рішучий поворот до особистості дитини, створити сприятливі умови до її самовизначення, самореалізації та розвитку [1, с.14]. Згадаймо слова
В. Сухомлинського: «Пора і батькам, і вчителям глибоко усвідомити, що ні школа без сім'ї, ні сім'я без школи не можуть упоратися з найтоншими, найскладнішими завданнями становлення людини» [3, с. 235].

У своїх концептуальних положеннях відомий учений виходить із того, що успіху у вихованні дітей та молоді можна досягти тільки спільними зусиллями сімї, школи і громадськості: «шкільно-сімейне виховання не тільки дає змогу добре виховувати молоде покоління, а й одночасно є дуже важливою умовою вдосконалення морального обличчя сім'ї, батька і матері. Без виховання дітей, без активної участі батька і матері в житті школи, без постійного духовного спілкування і взаємного духовного збагачення дорослих і дітей неможлива сама сім'я як первинний осередок суспільства, неможлива школа як найважливіший навчально-виховний заклад і неможливий моральний прогрес суспільства».

Слід зазначити, що творча думка педагога постійно розвивалася, збагачувалася, поглиблювалася, вибудувалася цілісна концепція сімейного виховання, основні положення якої стали предметом вивчення, а окремі аспекти цієї проблеми вивчалися провідними вченими України: І.Д. Бехом,
О.Я. Савченко, О.В. Сухомлинською, М.І. Сметанським, М.Д. Ярмаченком
[2, с. 103].

В.О. Сухомлинський підкреслював, що подальший розвиток суспільного виховання не може йти без активної і безпосередньої участі сім'ї, батьків. Мова йде не про епізодичну допомогу школі з боку сім'ї, а про комплекс спільних цілеспрямованованих дій і впливів на особистість, про те, щоб виховання дітей становило важливий громадянський обов'язок сім'ї, було виконанням її обов'язку перед суспільством.

Педагоги і батьки, на його думку, повинні працювати в одному напрямку «як два скульптори», у яких би не було «протилежних позицій».

Значну цінність в умовах сьогодення має запропонована
В.О. Сухомлинським система ефективних засобів шкільно-сімейного виховання, яка включає:

  • глибоке вивчення і врахування можливостей виховного потенціалу кожної сім'ї;

  • забезпечення диференційованого підходу до організації педагогічного всеобучу батьків;

  • формування, утвердження і розвиток сімейно-шкільних традицій;

  • підготовку школярів до сімейного життя, батьківства і материнства.

Василь Олександрович постійно цікавився проблемами сімейного виховання, умовами і особливостями виховання дітей у різних сім'ях, вивчав позитивний досвід, підмічав найістотніші і найбільш типові вади та недоліки сімейного виховання, шукав причини цих недоліків. Він проводив велику виховну і освітню роботу з батьками, дорослими, навчав їх мистецтва сімейного і громадського виховання. Адже, на думку педагога, саме «у сім'ї шліфуються найтонкіші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особистості». Розмірковуючи над виховним впливом сім'ї, зазначав: «Виховує, звичайно, сім'я в цілому – її загальний дух, культура людських стосунків. Але хто творить цей дух, цю культуру? Звичайно ж, батьки. Без батьківської мудрості нема виховуючої сили сім'ї» [3, с. 21-22].

Сім'я виступає середовищем, що впливає на дитину, її педагогічний потенціал зумовлений різними чинниками, зокрема готовністю батьків до виховання дитини, рівнем загальної та педагогічної культури, ступенем взаємоузгодженості дій батьків у питаннях виховання, їх індивідуальними особливостями, життєвим досвідом, ціннісними орієнтаціями тощо.

В умовах нинішньої ситуації, в якій трансформаційні процеси суспільства не обминули сім'ю та привели до істотних змін у її життєдіяльності, «найпотрібнішою і найважливішою» є підготовка батьків до виховання дитини в сім'ї. Про це свідчать науково-педагогічні дослідження, що були проголошені на Всеукраїнському Форумі батьківської громадськості (2006-2008рр.). За даними соціологічного опитування визначено, що перешкодами для повноцінного виховання дітей у сім'ї, на думку дорослих, є насамперед матеріальні проблеми сім'ї (82%), брак часу (48%), непідготовленість батьків з педагогічних питань (29%) та нерозуміння важливості виховання дітей родиною (22%).

Серед батьків кожний десятий відповів, що досить часто вони практично нехтують своїми батьківськими обов'язками, і коли дитина чинить неправильно, не роблять зауважень. Самі ж діти вважають, що так відбувається вдвічі частіше, тобто у 20-25% випадків ні батько, ні мати не роблять зауважень.

Близько 33% батьків намагається розвивати з дитиною демократичні, партнерські стосунки, але майже половина з них вказує на недостатність знань і умінь для цього.

47,9% визнають доцільність таких методів, як бесіда, роз’яснення, переконання, особистий приклад, але водночас не заперечують доцільності використання примусу, наказу, авторитарної вимоги.

Майже 2,5% респондентів повністю підтримують фізичні покарання. Переважно позитивно до фізичних покарань ставляться 8,1%, а важко було висловити свою думку з цього приводу 2,7 % дорослих членів сімей. 5,8% батьків не змогли визначитись з цим питанням.

Наведені результати досліджень підтверджують актуальність і важливість думки В.О. Сухомлинського, який вважав, що необхідно ввести в зміст школи мінімум педагогічних знань, зокрема в галузі батьківської педагогіки виховувати майбутніх батьків, морально готувати їх до великої відповідальності щодо батьківської місії. Він підкреслював, що безвідповідальне ставлення молодих батьків до виховання своїх дітей дорого обходиться, передусім суспільству. «Важкі діти» – це результат неправильного виховання, вад сімейного життя, несприятливого психологічного клімату й ненормальних стосунків у сім'ї [2, с. 104].

Про своєрідну енциклопедію сімейного виховання, написану
В.О. Сухомлинським, В.Ф. Шморгун писав: «Батьківська педагогіка» – це захоплююча і хвилююча поетична розповідь про найважливіший, священний обов'язок батьків щодо своїх дітей, це пристрасний гімн благородній душі дитини, її сподіванням, устремлінням, людському сімейному щастю. Водночас це гірка правда про те, як батьківська нерозсудливість, сліпа потворна любов до дітей, духовне зубожіння…призводять до трагічних наслідків – спотворення душі дитини, появи антисоціальних явищ, дармоїдства, марнотратства, споживацької психології, дитячої злочинності» [4, с. 4].

Сьогодні перед українським суспільством, державою, педагогами та батьками постає особливої значущості завдання духовного відродження сім'ї, основою якого є оволодіння членами сім'ї педагогічною культурою, повної реалізації виховного потенціалу сім'ї.

Наслідуючи та творчо реалізуючи ідеї видатного земляка, педагогічні колективи опорних шкіл, яких сьогодні в області понад 220, створюють власну систему взаємодії та співдружності сім'ї і школи. Пріоритетними є складові: «по-перше, сім'я, а в сім'ї найтоншим і наймудрішим скульптором є мати; по-друге, особа педагога з усіма його духовними багатствами і цінностями, з його знаннями і уміннями; по-третє, колектив з усією його могутньою силою виховного впливу на кожну особу».

Налагоджуючи роботу з родиною в умовах сьогодення, педагогічні колективи опорних шкіл вирішують основні завдання:

  • озброєння батьків знаннями з педагогіки, психології та теорії виховання;

  • залучення до активної співпраці та розв'язання важливих шкільних проблем;

  • пропагування кращого досвіду виховання дітей у сім'ї;

  • надання кваліфікованої допомоги та підтримки у складних життєвих ситуаціях;

  • інформування батьків щодо шкільного життя, освітнього процесу;

  • встановлення взаємовідносин між школою і сім'єю;

  • здійснення профорієнтаційної роботи, ознайомлення з видатними особистостями міста, села, району;

  • пропагування здорового способу життя, культури здоров'я, запобігання негативному впливу вулиці на виховання дитини;

  • формування культури спілкування, мовлення.

Сучасні напрямки «батьківської педагогіки» співзвучні поглядам та педагогічним ідеям В.О. Сухомлинського та передбачають підготовку:

  • батьків до виховання дітей;

  • вчителів до виховної роботи з батьками;

  • юнаків і дівчат до сімейного життя;

  • молодят і молодих батьків до виховання дітей;

  • громадських лекторів до роботи з батьками;

  • старших школярів до материнства (батьківства).

Школа, батьки, громадськість об'єднанні єдиною метою: зробити все, щоб діти росли щасливими, здоровими, активними, життєлюбними, комунікативними, щоб вони стали гармонійно розвиненими особистостями. «Кожен учитель, кожен батько мріє про те, щоб його діти виросли допитливими людьми, щоб у кожному серці запалав вогник жадоби пізнання. Але як запалити цей вогник? Треба розкрити перед дітьми книгу життя, живі, яскраві сторінки навколишнього світу. Нехай дитина сама перегортає сторінки цієї книги, нехай відчуває себе шукачем і землепрохідцем. Від нас, дорослих, залежить те, щоб дитина відчула романтику, красу пізнання» [3, с. 22].

Зі свого боку педагогічні колективи навчальних закладів докладають достатньо зусиль, щоб спілкування з батьками було насиченим і цікавим. Зберігаючи все найкраще й перевірене часом, педагоги шукають і впроваджують нові, більш ефективні форми взаємодії із сім'ями учнів.

За В.О. Сухомлинським, і в наш час «найгострішим, найжагучішим питанням, яке ставлять батьки, є питання як? Як виховати? Як знайти гармонію батьківської любові, ласки і вимогливості? Як дати дітям щастя?» [3, с. 22].

Питання виникають, а ось часу, можливостей для навчання у батьків часто не вистачає. Як показує практика, частина батьків висловлює своє незадоволення змістом та традиційністю підходу зборів, обтяжливим для них є анкети та опитувальники.

Важливо пам'ятати, що ефективність батьківських зборів залежить від вибору цікавих форм роботи, доцільних психолого-педагогічних прийомів. Створена атмосфера взаєморозуміння та взаємоповаги, доповнена дитячою творчістю, виставками кращих зошитів, альбомів, різних учнівських виробів допомагає збудити в батькові або в матері батьківські відчуття, інтерес до своєї дитини як особи.

Із широкої палітри нестандартних форм і методів роботи з батьками в школах проводяться такі заходи: «Дні родинної науки», «У сімейному колі», «Вечір великої родини», «Дерево родоводу», «Азбука родинного виховання», «День добрих справ», «Сімейна скринька», «Родинний міст», «Народна світлиця», «Батьківські посиденьки».

Так, «посиденьки» батьків учнів 7-го класу Веселівської ЗШ Кіровоградського району відбулися в імпровізованій кав'ярні «Батьківська хата». На столиках – чайні та кавові прибори, солодощі. Учні-офіціанти в українських костюмах, обов'язки між ними розподілено заздалегідь, продуманий музичний фон зустрічі. Стіни прикрашено рушниками, повітряними кульками, на дошці – творчі роботи учнів, у центрі – чудові слова:

Що таке Україна? За віконцем калина,

Тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата, під тополями хата.

Під вербою криниця, золотиста пшениця.

Серед лугу лелека і діброва далека.

Цікаві конкурси, оригінальні інсценізації, власні вірші та дружна, творча атмосфера об'єднали вчителів, батьків та дітей. Свої таланти демонструють не лише школярі, а й дорослі. Аналіз проведеної роботи здійснив голова батьківського комітету. Підсумком заходу стало анкетування «Дітей виховують батьки. А батьків?»

Часто в ході таких заходів батьки вперше бачать свою дитину, яка танцює, розповідає вірші, граючи якусь роль. Більшість батьків це радує, розчулює, викликає нове бачення своєї дитини і, мабуть, нове, більш тепле до неї ставлення. Виникає і подяка до тих, хто працює з дитиною, а врешті-решт – це сприяє об'єднанню зусиль школи й батьківської громадськості.

В.О. Сухомлинський писав: «Батьківська педагогіка – це, на мій погляд, педагогічна освіта батьків і матерів, освіта тих, кому завтра бути батьками й матерями!» За його висновками, нині немає важливішого у сфері виховання, ніж навчити батька і матір виховувати своїх дітей. «Без турбот про педагогічну культуру батьків, – зазначав він, – неможливо розв’язувати жодного завдання, що стосується навчання та виховання. Батьківська педагогіка, тобто, елементарне коло знань матері та батька про те, як істота, що народилася від людини, стає людиною, – це фундамент, основа всієї педагогічної теорії і практики» [3, с. 22].

Допомагає формуванню педагогічної культури батьків, встановленню довіри та співпраці робота родинних та шкільних клубів, батьківських лекторіїв, віче, «Сімейних ліцеїв». «Треба, щоб батьківський колектив продовжував свою роботу і між зборами, щоб він жив таким же активним, творчим життям…», – лише у такому випадку, зазначав В.Сухомлинський, можна організувати дружний цілеспрямований батьківський колектив [3,
с. 229].

Дослухаючись до думки педагога-земляка в Туріянській ЗШ Новомиргородського району створено Шкільний клуб «ТатоМамаЛогія», що об'єднав педагогів та батьківську громадськість. Заняття клубу проводяться 2 рази на місяць з різними групами батьків, які створюються з урахуванням власних побажань. Формування змісту основних питань діяльності клубу здійснюється на підставі анкетувань, опитувань, що проводяться на останніх у навчальному році батьківських класних зборах. Пропонуємо декілька важливих аспектів роботи шкільного клубу «ТатоМамаЛогія»:

  • Створити інформаційний банк з питань виховання дітей; методик профілактичної роботи серед дітей та підлітків; форм вирішення батьківських задач (відеофільми, журнали, методичні посібники, буклети тощо).

  • Батьківський серпневий орієнтир «Створення шкільної тріади – пріоритетний напрям діяльності сучасної школи».

  • «Відкритий простір» загальношкільної батьківської конференції «Дума про людину» (за книгою В. Сухомлинського).

  • Тематичні збори: «Уроки добра і людяності в спадщині
    В. Сухомлинського»; «Ми продовжуємо себе в дітях» (за творчістю
    В. Сухомлинського); «Зберегти і зміцнити здоров'я дитини»; «Як розвивати пам'ять дитини».

  • Вечори питань та відповідей: «Як перевірити здібності вашої дитини»; «Якщо ваша дитина домагається свого хитрістю і брехнею»; «Якщо ваша дитина агресивна».

  • Класні збори: «В. Сухомлинський про мистецтво сімейного виховання»; «Слово до батьків» (обговорення статті В. Сухомлинського); «Якщо ваша дитина робить все навпаки»; «Режим дня. Яким повинен він бути?»; «Як уникнути перевантажень під час підготовки до ЗНО».

- Тренінги батьківської компетентності: «Ми єдина родина»; «Усвідомлене батьківство»; «Мій характер: за і проти. Що успадкувала моя дитина?»; «У двері стукає Конфлікт…»; «Профілактика ВІЛ та статеві відносини неповнолітніх».

- Групова діяльність «Робота над помилками…».

- Моделювання та розробка соціальних проектів.

- Рольова гра «Себе зрозуміти, себе змінити!».

- Організація дозвілля «Відпочиваємо разом».

Допомагає порозумінню та зближенню з батьками організація Батьківських Днів, які традиційно проводяться у другому семестрі. Оргкомітет складає план проведення (визначається час, місце проведення, форма заходу).

До уваги батьків запропоновано відкриті уроки. По-можливості й батьки готують і проводять різноманітні заходи, години спілкування. Така співпраця сприяє:

    • інформуванню родин про успіхи і досягнення учнів;

    • проведенню профорієнтаційної роботи;

    • утвердженню позитивного іміджу батьків і вчителів у шкільному просторі;

    • вихованню почуття гордості за свою родину, школу, село, Україну;

    • знайомству учнів і батьків з цікавими особистостями регіону.

Щороку в школах області проводиться місячник родинного виховання. Пропонуємо загальношкільні справи, які були реалізовані під час місячника в школах Олександрівського району (Новоосотській, Бірківській, Підлісненській, Єлизаветградківській, Розумівській, Олександрівських №1, №2, №3):

  • тематичні класні години «Ой роде наш, красний», «Шануймо жінку», «З родини йде в життя людина»;

  • зустріч з представниками родин видатних краян;

  • організація пошукової, проектної діяльності «Генеалогічне дерево моєї сім'ї», «Реліквії моєї сім'ї»;

  • підготовка пошуково-дослідних робіт МАН з історії української родини;

  • оформлення сімейних альбомів «Родовід»;

  • радіогазета «Про що говорять професії батьків»;

  • випуск газети «Джерельце», присвяченої Дню родини;

  • виставки «Сімейний альбом», «Захоплення моєї родини»;

  • вивчення сімей учнів – проведення анкетування: «Які ви батьки?», «Батьки і школа», «Особливості сімейного виховання»;

  • засідання педагогічної ради з питання «Про діяльність педколективу на шляху реалізації творчого плану роботи школи над єдиною проблемою «Родинне виховання – основа формування духовності дитини»;

  • загальношкільне свято «Ми всі українці – єдина сім'я!»

А що як не спільні свята об'єднують всю родину! Тематика сімейних свят різноманітна: «Землю прикрашає сонце, а людину – праця», «Сімейні традиції», «Лагідні слова мами». Діти відчувають задоволення від спільної з батьками творчості, наповнюючи свої душі добром, любов'ю, фантазією, набувають впевненості в собі.

Сучасне життя вимагає від педагогів, батьків, громадськості спрямувати всі сили на те, щоб процеси виховання, навчання, фізичного вдосконалення дітей були поєднані з розумовим, моральним, естетичним розвитком, що в комплексі сприяє формуванню особистості. Цим завданням підпорядкована науково-методична робота опорних закладів, що творчо впроваджують педагогічну спадщину В.О. Сухомлинського.

Так, засідання педагогічної ради колективу Туріянської ЗШ Новомиргородського району з проблеми «Спільна діяльність школи i сім'ї для удосконалення виховання учнів» було проведено у формі «педагогічної каруселі». В період підготовчої роботи кожного педагога залучено до самоосвіти, активно здійснювався взаємоконтроль, самоконтроль, пошук конкретних шляхів вирішення проблеми. На засіданні було створено групи для опрацювання таких аспектів проблеми:

1. Створення шкільної тріади – пріоритетний напрям діяльності сучасної школи.

2. Партнерство сім'ї та школи в розбудові превентивного виховного простору.

2. Шляхи підвищення педагогічної культури батьків.

3. Роль класного керівника в організації виховної взаємодії школи з батьками.

4. Моделювання особистісно зорієнтованої педагогічної взаємодії в системі «педагог-вихованець-родина».

5. Удосконалення виховної системи школи спільними зусиллями педколективу, батьків, громадськості.

Результат проведення «педагогічної каруселі» – розробка програми «Партнерство школи, сім'ї та громадськості в ім'я творчого розвитку дитини».

Аналіз педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського в галузі шкільно-сімейного виховання дає змогу стверджувати, що його ідеї і сьогодні є досить актуальними. Адже вся його триєдина система тісного взаємозв'язку «школа-сім'я-дитина», яка випливає з гармонійної єдності інтересів суспільства й громадянина, покликана змалку виховувати найблагородніші почуття Людини і Громадянина.

Література

1. Покроєва Л. Д., Г.Л. Вороніна Г.Л. Шкільна тріада. – Харків, 2008. – 76 с.

2. Рацул А. В.О. Сухомлинський про сімейно-шкільне та родинне виховання // Наукові записки. – Випуск 78 (1). – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ ДПУ ім. В. Винниченка, 2008. – 276 с.

3. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К.: Радянська школа, 1978. – 263 с.

4. Шморгун В.Ф. Проблеми сімейного виховання у педагогічній творчості В.О. Сухомлинського. / Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К.: Радянська школа, 1978. – 263 с.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції 21-22 травня 2008 року

    Диплом
    У науково-методичному збірнику вміщено матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Соціально - педагогічний комплекс регіону: теорія і практика», проведеної на базі психолого-педагогічного факультету Полтавського державного
  2. Иком праць автора, що в різний час публікувались у періодичній пресі (здебільшого в тижневику «Освіта») І об’єднані однією темою реформування освіти в Україні

    Документ
    Книжка, яку Ви, шановний читачу, тримаєте в руках, є збірником праць автора, що в різний час публікувались у періодичній пресі (здебільшого в тижневику «Освіта») і об’єднані однією темою – реформування освіти в Україні.
  3. 1. Етика як філософська теорія моралі

    Документ
    Етика, як уже зазначалося,— наука про мораль. Дане твердження — одне з небагатьох, щоб не сказати єдине, щодо якого збіглися теорія й практика, історичний досвід морального розвитку в цілому і його конкретні періоди.
  4. Вітчизняний дискурс здоров’я 56 65 Корекція агресивної поведінки 66 79 Зміст соціально педагогічної роботи з неблагополучними сім’ями 89 82 Вплив засобів масової інформації на формування агресивної поведінки дитини 83 88

    Документ
    Збірка матеріалів на допомогу педагогам – організаторам, класним керівникам, психологам для тісної співпраці з учнями, батьками та учителями/ Автор і упорядник Кіщук Ольга Миколаївна – заступник директора з виховної роботи Кугаєвецької
  5. Про навчальну, наукову та методичну діяльність Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в контексті Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Національної доктрини розвитку освіти Марія Барна, Наталія Пастушенко

    Диплом
    Про навчальну, наукову та методичну діяльність Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в контексті Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Національної доктрини розвитку освіти

Другие похожие документы..