Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Рабочий учебный план разработан на основании Государственного образовательного стандарта и примерного учебного плана, утвержденного Минобразованием Ро...полностью>>
'Регламент'
Процедурних дій фахівців структурних підрозділів виконкому міської ради , суб’єктів господарювання, які надають комунальні послуги; підприємств , орга...полностью>>
'Методические указания'
Учебным планом для студентов специальности 080507.65-«Менеджмент организации» предусмотрено написание курсовой работы по дисциплине "Стратегичес...полностью>>
'Расписание'
анализ и аудит» Вре мя 30.01. 01 31.01. 01 01.0 . 01 0 .0 . 01 03.0 . 01 04.0 . 01 05.0 . 01 8: 00- 9-30 Комплексный экономический анализ хозяйственн...полностью>>

За редакцією доктора юридичних наук, професора, академіка апрн україни О. Л. Підопригори, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента апрн україни О

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство освіти і науки України

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Академічний курс

За редакцією доктора юридичних наук, професора, академіка АПрН України О. Л. Підопригори, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента АПрН України О. Д. Святоцького

Видання друге, перероблене та доповнене

Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів и вищих навчальних закладів

Київ 2004

К 347(77+78) К67.9(4УКР)304я73

П32

Гриф надано Міністерством освіти і пауки України (лист № 14/18.2-1921 від 5 серпня 2004 р.)

Авторський колектив: Підопригора О. А. — керівник авторського колективу (§ 5—8 розділу 1*

§ 3—5 розділу 2) Бутнік-Сівсрський О. Б. — розділ 15

Дроб'язко В. С. — § 1.2 розділу 3, короткий термінологічний словник Крайнев П. П. — § 3,4 розділу 3; § 2,3 розділу 6; розділ 12 Мслышк О. М. — розділи 8—11,17

Підопригора О. О. — розділи 4,5; § 1 розділу 6; розділи 7,13,16 Притика Д. М. — розділ 14

Святоцькнй О. Д. — передмова; § 1—4 розділу 1; § 1,2 розділу 2

Рецензенти: О. В. Дзера — доктор юридичних наук, професор (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Р. А. Калюжний — доктор юридичних наук, професор Київський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх

справ України)

©О. А.Підопригора,О. Б. Бутнік-Сіверський, В. С. Дроб'язко, П. П. Крайнев, О. М. Мельник, О. О. Підопригора, Д. М. Притика, О. Д. Святоцькнй, 2002 © Видавничий Дім «Іи Юре», 2002 © О. А. Підопригора, О. Б. Бутнік-Сіверський, В. С. Дроб'язко, П. П. Крайнев, О. М. Мельник, О. О. Підопригора, Д. М. Притика, О. Д. Святоцькнй, 2004 і Концерн «Видавничий Дім <Ін ІОре>, 2004

Зміст

Передмова.

Предмет, система і метод охорони права інтелектуальної власності

Розділ 1. Загальні положення про інтелектуальну власність..

1.1.Інтелектуальна діяльність та її місце в соціально-економічному розвитку суспільства..

1.2.Види інтелектуальної діяльності.

1.3. Особливості літературної діяльності.

1.4. Науково-технічна діяльність.

1.5. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.

1.6. «Становлення системи правової охорони результатів інтелектуальної власності

1.7ЛІОНЯТТЯ права інтелектуальної власності..

1.8. Види права інтелектуальної власності

Розділ 2. Право інтелектуальної власності в Україні.

2.1. Становлення і розвиток законодавства України про інтелектуальну власність..

2.2. Загальні положення законодавства України

про інтелектуальну власність ..

2.3. Авторське право і патентне право: спільне

і відмінність.

2.4. Інтелектуальна власність України та її вплив на соціально-економічний розвиток держави

2.5. Державне управління інтелектуальною власністю Розділ 3. Об'єкти права інтелектуальної власності.

3.1. Об'єкти авторського права.

3.2. Об'єкти суміжних прав..

3.3. Об'єкти промислової власності

3.4. Об'єкти засобів індивідуалізації учасників

цивільного обороту, товарів і послуг.

Розділ 4. Об'єкти селекційних досягнень.[Ц

Розділ 5. Об'єкти науково-технічної інформації 179

Розділ 6. Об'єкти нетрадиційних рішень .137

6.1. Об'єкти наукових відкриттів187

6.2. Об'єкти раціоналізаторських пропозицій139

6.3. Об'єкти захисту від недобросовісної

конкуренції..192

Розділ 7. Суб'єкти права інтелектуальної власності..198

7.1. Загальні положення198

7.2. Автори — творці об'єктів права інтелектуальної

власності199

7.3. Заявники207

7.4. Правонаступники як суб'єкти права

інтелектуальної власності 214

Розділ 8. Оформлення прав інтелектуальної власності

на об'єкти інтелектуальної власності219

8.1. Виникнення права інтелектуальної власності на твори науки, літератури

і мистецтва та об'єкти суміжних прав..219

8.2. Оформлення прав інтелектуальної власності

на об'єкти промислової власності .220

8.3. Заявка на засоби індивідуалізації учасників ^.цивільного обороту, товарів і послуг...229

^£ЙВндача охоронного документа на об'єкт

інтелектуальної власності237

Розділ 9. Права і обов'язки суб'єктів інтелектуальної

власності, що випливають з охоронних

документів... 241

9.1. Виникнення суб'єктивних нрав

інтелектуальної власності241

9.2. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкти інтелектуальної власності

9.3. Майнові права інтелектуальної власності авторів творів науки, літератури, мистецтва і суміжних прав та суб'єктів промислової власності .254

Розділ 10. Припинення правової охорони інтелектуальної

власності 345

10.1. Загальні положення.345

10.2. Припинення правової охорони об'єктів

промислової власності ... «є...345

10.3. Припинення правової охорони засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту,

товарів і послуг...351

10.4. Припинення правової охорони торговельної марки35*

Розділ 11. Договори у сфері інтелектуальної діяльності ...3&

11.1. Загальні положення.364

11.2. Авторські договори .37.'

11.3. Договори у сфері науково-технічної діяльності ...40;

11.4. Договори на використання об'єктів

промислової власності ..421

Розділ 12. Патентування об'єктів промислової власності

в іноземних державах.44'

12.1. Загальні положення.44

12.2. Умови патентування об'єктів промислової

власності в іноземних державахЛ6'.44

12.3. Договір про патентну кооперацію45

Розділ 13. Колективне управління майновими правами

суб'єктів інтелектуальної власності46

13.1. Загальні положення.46

13.2. Колективне управління майновими правами інтелектуальної власності

за типовим законом ВОІВ.4(

13.3. Управління майновими правами суб'єктів промислової власності .4

13.4. Представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені)..4*

13.5. Державні інспектори з питань

інтелектуальної власності .4

розділ 14. Захист права інтелектуальної власності..|

14.1. Загальні положення про систему захисту прав

інтелектуальної власності'№..• .4в*«-#4

ЗМІСТ

14.2. Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності .4$

14.3. Кримінально-правовий захист права інтелектуальної власності .501

14.4. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності .ж..512

Розділ 15. Економіка інтелектуальної власності 514

15.1. Інтелектуальна власність - складова інтелектуального капіталу за економічним змістом514

15.2. Оцінка вартості інтелектуальної власності..521

15.3. Інтелектуальна власність у господарській діяльності..528

15.4. Механізм комерціалізації інтелектуальної^ власності...535

15.5. Оподаткування операцій з нематеріальними активами...540

Розділ 16. Міжнародні угоди у сфері інтелектуальної

власності556

16.1. Загальні міжнародні угоди з питань інтелектуальної власності.556

16.2. Міжнародні конвенції про охорону авторського права і суміжних прав...562 16.3. Міжнародно-правова охорона промислової власності57/

16.4. Міжиародно-правова охорона засобів

індивідуалізації учасників цивільного обороту,

товарів і послуг..595

Розділ 17. Стимулювання інтелектуальної діяльності .. 608

17.1. Загальні положення.608

17.2. Державне стимулювання інтелектуальної діяльності — 610

17.3. Пільги для учасників інтелектуальної діяльності..613

Короткий термінологічний словник624

сновні джерела права інтелектуальної власності ..658

І^ратура для поглибленого вивчення курсу.щ... 667

Передмова

Двадцять перше століття стане століттям економіки, заснованої на знаннях, у якій інтелектуальна власність буде основною рушійною силою1.

Світло вільної наукової, технічної і художньої творчості з давніх часів наполегливо пробивається до світового визнання. Завдяки бурх­ливому розвитку науково-технічного прогресу, інтернаціоналізації господарських зв'язків, комп'ютеризації виробництва інформація ста­ла таким самим об'єктом права власності, як і засоби виробництва Досвід розвинених країн показав, що саме по собі виробництво вже не є визначальним чинником економічних показників, воно поступово поступається місцем науці, розвитку нових технологій. У зв'язку з цим питома значимість інтелектуальної власності в житті людей зростає вже не щодня, а щогодини.

Охорона прав на результати інтелектуальної діяльності введена порівняно недавно — дещо більше 200 років тому, — термін, з історич­ної точки зору, мізерно малий. І належала вона лише до деяких видів інтелектуальних продуктів, що є результатами творчої діяльності, які вийшли на той час на ринок, — творів літератури і мистецтва, а також винаходів.

Відповідно до Конституції України, що гарантує кожному громадя­нину свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, наша незалежна держава послідовно створює власні механізми захис­ту авторських прав, прав промислової власності, моральних і ма­теріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інте­лектуальної діяльності.

Матеріали Асамблеї держав-членів В ОШ. Тридцять четверта сесія засідань. — Женева, 20-29 вересня 1999 р.

5

Країни приймають закони з охорони інтелектуальної власності з таких основних причин:

по-перше, вони прагнуть законодавчо оформити немайиові та май­нові права творців на їхні твори і право суспільства на доступ до цих творів;

по-друге, уряди країн свідомо прагнуть заохочувати творчість, по­ширення і застосування результатів творчої праці, а також сприяти вільній торгівлі в інтересах економічного та соціального розвитку.

У цілому законодавство у сфері інтелектуальної власності прагне захистити інтереси авторів та інших творців інтелектуальних товарів і послуг шляхом надання їм певних визначених, обмежених у часі прав, що дозволяють контролювати використання їхньої творчої діяльності. Причому ці права стосуються не матеріального об'єкта, в якому може бути втілений результат творчої праці, а продукту діяль­ності людського розуму як такого.

Питання охорони і використання інтелектуальної власності в су­часних умовах переходу до ринкових відносин починають відігравати все важливішу роль у комерційній, підприємницькій і виробничій діяльності підприємств та установ України усіх форм власності. У цьому відношенні всім, хто займаєтеся або готується до подібного роду діяльності, треба досить чітко уявляти собі, що такс інтелекту­альна власність, у чому полягає її сутність, як вона охороняється в су­часному світі, до яких серйозних матеріальних витрат може призвести порушення прав інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність, що охороняється зараз у більшості країн світу, в сучасних умовах є одним з наймогутніших стимуляторів про­гресу в усіх галузях розвитку суспільства. Психологи вивчають її як результат розумової праці, новаторського пошуку. Науковці, які ви­вчають творчу діяльність (фахівці з евристики), розглядають механізм діяльності людини, розкривають закономірності створення новацій. Соціологи встановлюють взаємозв'язок між розвитком творчої діяль­ності, соціальним і науковим прогресом. Економісти розглядають інтелектуальну власність як засіб підвищення ефективності пироб­

6

ннцтва. Правознавці вивчають її як об'єкт права у зв'язку із

суспільною цінністю та пов'язані а нею правовідносини.

Інтелектуальна власність — частина цивільного права, що об'сдиус дві сфери прав - промислову власність та авторське право і суміжні права. Промислова власність охоплює досить широке коло об'єктів, що дістали застосування в міжнародному торговому обороті. Поняття «промислова власність», після прийняття Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883 р., сняло загал ьновжи вам им, універсальним у патентній практиці терміном, що ввійшов у побут міжнародних контактів.

До об'єктів права промислової власності належать: технічні рішен­ня (винаходи), корисні моделі; символи чи позначення, що проставля­ються на промислових виробах, що використовуються при наданні по­слуг (троговельна марка); зовнішній вигляд промислових виробів (промислові зразки — малюнки чи моделі); сорти рослин; географічне зазначення місць походження товарів; найменування фірм, під якими вони виступають у господарському обороті (комерційні (фірмові) найменування); компонування інтегральних мікросхем. До права про­мислової власності включене також право на припинення недобро­совісної конкуренції, тобто на використання прийомів, що суперечать усталеним у промисловій і торговельній практиці чесним звичаям.

Авторське право і суміжні права охороняють права автора твору, створеного внаслідок творчої інтелектуальної праці. Води стосуються особливих форм творчості, шо належать, головним чином, до засобів масових комунікацій — не лише до друкованих публікацій, а й до радіо- та телепередач, прокату фільмів, комп'ютерних систем збере­ження та відтворення інформації.

Авторське право охороняє форму вираження ідей, а не самі ідеї. Як тільки ідеї втілюються в матеріальний носій, виникає правова охоро­на форми твору - розташування слів, нот, знаків. В об'єктивному змісті авторське право - це сукупність правових норм, що регулюють відношення з приводу створення і використання творів науки, літера­тури, мистецтва. У суб'єктивному змісті авторське право — це осо­

6

бисті нсмайнові та майнові права, що належать особам, які створили твори науки, літератури, мистецтва.

Права, що стосуються виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення прийнято називати «суміжними правами», тобто правами у галузях, суміжних з авторським правом.

Для того, щоб навчитися вчасно виявляти у своїй продукції, роз­робках створювані при цьому об'єкти інтелектуальної власності, не­обхідно набути певних знань у зазначеній сфері. Це дасть можливість одержати не лише право на охорону інтелектуальної власності в країні та за кордоном, а й перетворити її в особливо конкурентоспроможний на ринку товар, нерідко дуже дорогий і високоприбутковий, у разі правильного його використання.

Необхідним елементом соціально-економічного прогресу держави є наявність сучасної, міжнародно визнаної системи охорони об'єктів інтелектуальної власності. Україна — держава із значним науково-технічним та інтелектуальним потенціалом — і створює саме таку систему.

Нормативно-правова база у сфері інтелектуальної власності постійно вдосконалюється і поповнюється новими документами з метою створення таких правових механізмів, які б дозволили максимально захистити національного виробника та іноземного інвестора від правопорушень та зловживань у цій сфері, кількість яких невпинно зростає.

16 січня 2003 року Верховна Рада України прийняла новий Цивільний кодекс України (далі — ЦК України), який називають дру­гою Конституцією України. Прийняття цього Кодексу — явище над­звичайно великої ваги у житті України; він значною мірою відображає сучасні реальні ринкові відносини і має активно сприяти їх успішно­му розвитку.

Однією зі складових частин цього Кодексу є Книга четверта «Пра­во інтелектуальної власності». Вперше в історії України прийнято та­кий цивільний кодифікаційний акт щодо права інтелектуальної влас­ності. Зараз уже ніхто не стане заперечувати, що інтелектуальна

7

діяльність та результати інтелектуальної власності все більше набува­ють пріоритетного значення в усьому світі. Саме цей напрям суспільно-корисної діяльності стає чи не головним. Світовий досвід показує, що інтелектуальна діяльність та інтелектуальна власність стають визначальною і вирішальною рушійною силою будь-якого роз­витку. Передусім вони визначають стратегію і тактику соціально-еко­номічного прогресу будь-якої країни, у тому числі й України.

Зростання ролі і значення інтелектуальної діяльності та інтелекту­альної власності зумовлює необхідність історичного посилення ефек­тивності їх правової охорони. Прийняття Книги четвертої ЦК України стало ще однією, досить істотною сходинкою щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної власності. Безперечно, це далеко не вершина цієї досконалості, але істотне наближення до неї. Книга про право інтелектуальної власності ЦК України враховує сучасний стан економіки України і взагалі господарювання, наші традиції і звичаї, нашу ментальність і реальність буття. Вона максимально наблизила систему правової охорони інтелектуальної власності до світових стан­дартів, у ній дістали відображення останні найновіші досягнення як світової, так і вітчизняної правової науки, враховано досвід правоза-стосовиої практики.

Цим кодифікований акт про інтелектуальну власність України не лише підбив підсумки розвитку її правової охорони, а й визначив цілі принаймні на ближчу перспективу. Можна впевнено стверджувати, що Книга четверта «Право інтелектуальної власності» ЦК України є вищим досягненням правової науки України, законодавчої практики і правозастосування. Це велика праця науковців, законодавців та прак­тиків. День 16 січня 2003 року стане святом цивільно-правової науки.

Книга четверта «Право інтелектуальної власності» складається з 12 глав, що об'єднують 90 статей (418—508). Усі вони умовно можуть бути поділені на чотири блоки. Перші три з них складають главу 35 «Загальні положення про право інтелектуальної власності» із 14 ста­тей. У цій главі містяться норми, що в тій чи іншій мірі стосуються усіх видів права інтелектуальної власності (поняття, види прав інтелектуальної власності, об'єкти, суб'єкти, строки чинності,

7

виникнення та здійснення прав інтелектуальної власності, їх захист тощо).

Другий блок «Авторське право і суміжні права» складається з двох глав (36, 37), що містять 24 статті (16 - авторське право, 8 - суміжні права).

Третій блок «Патентне право» або, як його зараз називають, «Пра­во промислової власності», складається з чотирьох глав: 1) глава 39 «Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, про­мисловий зразок» - 12 статей; 2) глава 40 «Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми» - 10 статей; 3) глава 41 «Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію» — 4 статті; 4) глава 42 «Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин» — 4 статті.

Четвертий блок у спеціальній літературі називають «Право на за­соби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг». Він складається з трьох глав (43,44,45); глава 43 — «Право інтелекту­альної власності на комерційне найменування» — 3 статті; глава 44 — «Право інтелектуальної власності на торговельну марку» — 9 статей; глава 45 — «Право інтелектуальної власності на географічне зазначен­ня» — 4 статті.

Окремими є дві глави книги четвертої: глава 38 — «Право інтелек­туальної власності на наукове відкриття» — 2 статті; глава 46 — «Пра­во інтелектуальної власності на комерційну таємницю» — 4 статті.

Зазначені глави не можна включати до раніше наведених чотирьох блоків. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття у точ­ному значенні слова не є монопольним правом, оскільки саме відкрит­тя не є об'єктом правової охорони. Наукове відкриття — це досягнен­ня всього людства і воно не може бути монополізоване будь-кйм,

Право на комерційну таємницю е правом інтелектуальної влас­ності, але воно також не охоплюється жодним блоком. Комерційна таємниця будь-якого суспільства, безперечно, є наслідком інтелекту­альної, творчої діяльності, яка за своїм змістом і характером може сто-

8

суватися будь-якої суспільно корисної діяльності і тому виходить за

межі чітко окреслених блоків.

Книга четверта ЦК України, безперечно, має ряд таких характерис­тик, що викликають схвалення. Найбільшими її перевагами є визнан­ня на об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності права інтелектуаль­ної власності замість раніше вживаного терміна «виключне право». У ньому, на нашу думку, є дві взаємовиключні тенденції. Чинне зако­нодавство України про інтелектуальну власність проголосило резуль­тати інтелектуальної, творчої діяльності об'єктами права власності без будь-яких застережень. Це був крок уперед до розвитку права інтелектуальної власності. ЦК України відступив від цього положен­ня і проголосив «Право інтелектуальної власності», відмежувавши таким чином право власності на творчі результати від права власності на них.

Проте перевагою ЦК України є те, що Книга четверта розміщена відразу за Книгою третьою «Право власності та інші речові права». Цим Самим законодавець прирівняв право інтелектуальної власності

до права власності на речі.

Книга четверта ЦК України своїм регулюванням охоплює в основ­ному всі суспільні відносини, що складаються у сфері інтелектуальної діяльності. Важливим є те, що це не лише майнові відносини, — части­на з них є моральними принципами, що дістали у ЦК України право­ву охорону. Так, ЦК України певною мірою обмежив свободу твор­чості на користь суспільства. Наприклад, п. 2 ст. 442 проголошує, що твір не може бути опублікований, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадсько­му порядку, здоров'ю та моральності населення. ЦК України встано­вив суспільно-правову відповідальність за заподіяння моральної шко­ди суб'єкту права інтелектуальної власності.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора юридичних наук, професора О. О. Погрібного

    Документ
    У підручнику докладно розглянуті умови та порядок створення та фун­кціонування суб'єктів аграрних правовідносин, питання права власності їх на землю, розкриті умови та порядок набуття і користування земельними ділянками, реалізації
  2. А. С. Довгерт та ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. К.: Юрінком Інтер, 1999. 864 с. Isbn 966-7302-69-5 Кн. 1 864 с. Isbn 966-7302-72-5 Упідручнику аналізуються чинне закон

    Закон
    Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Ц58 Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1 .
  3. Філософсько-правові І теоретико-юридичні аспекти генезису публічно-правового порядку

    Документ
    Розбудова суспільства на засадах громадянських цінностей і формування властивостей правової і соціальної держави вимагає переосмислення багатьох державно-правових реалій, серед яких особливе місце займає служба.
  4. Право інтелектуальної власності академічний курс

    Документ
    За редакцією доктора юридичних наук, професора, академіка АПрН України О. Л. Підопригори, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента АПрН України О.
  5. Вимір Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «vii прибузькі юридичні читання» 25-26 листопада 2011 року Миколаїв Іліон 2011

    Документ
    Президент Національного університету «Одеська юридична академія», доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, Заслужений юрист України Ківалов С.

Другие похожие документы..