Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Вопроса о наказаниях не обошла вниманием ни одна серьезная педагогическая школа. Ученые мужи уже много веков вдохновенно спорят о том, можно ли шлепн...полностью>>
'Лекция'
Программные мониторы явились прообразом современных ОС, они стали первыми системными программами, предназначенными не для обработки данных, а для упр...полностью>>
'Документ'
В 1962 г. инженеры из американской компании Bell Telephone Laboratories создали игру «Дарвин» — первую компьютерную программу, имевшую отличительные п...полностью>>
'Конспект'
Бизнес – необходимый, неизбежный компонент развития экономики. Объединяет с одной стороны стремление отдельных граждан к увеличению доходов, преследуя...полностью>>

Методичні рекомендації щодо розробки програми створення робочих місць в регіоні та напрямів її реалізації Луганськ 2011

Главная > Методичні рекомендації
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

Міністерство соціальної політики України

Державна установа

Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин

Методичні рекомендації щодо розробки програми створення робочих місць в регіоні та напрямів її реалізації

Луганськ – 2011

Методичною базою рекомендацій є відповідні розробки ДУ НДІ соціально-трудових відносин.

Методичні рекомендації розроблено з метою надання методичної та практичної допомоги органам виконавчої влади та соціальним партнерам щодо розробки програм створення робочих місць на регіональному рівні та забезпечення реалізації цих програм за допомогою економічного, організаційного та правового регуляторних механізмів.

Методичні рекомендації підготували: Мельник С.В., к.е.н., Матросов В.Д., Коропець П.М., Додонов О.В. (ДУ НДІ соціально-трудових відносин).

Рекомендовано до друку рішенням Вченої Ради ДУ НДІ СТВ від 13 грудня 2011 року (Протокол № 8).

_____________________________________________________________________________

© ДУ Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин, 2011

ЗМІСТ

стор.

1.

Науково-методичне супроводження реалізації Програми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6

1.1

Методичні підходи щодо розробки Програми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6

1.1.1 Визначення структури розподілу нових робочих місць за видами економічної діяльності виходячи із тенденцій на ринку праці. . . . . . . . .

8

1.1.2 Визначення структури розподілу нових робочих місць за видами (підвидами) економічної діяльності на підставі комплексного аналізу макроекономічних чинників. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

15

1.2

Додаткові умови реалізації Програми створення нових робочих місць. . . . . .

19

1.2.1 Застосування тимчасової зайнятості шляхом "точкової" підтримки виконання визначених обсягів робіт. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

19

1.2.2 "Детіньозація" ринку праці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

22

1.3

Визначення структури розподілення створюваних робочих місць у регіональному розрізі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

24

1.4

Принципові умови щорічної реалізації Програми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

27

1.5

Орієнтовні щорічні обсяги та джерела фінансування Програми. . . . . . . . . . . . .

30

2

Організаційне забезпечення реалізації Програми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

33

2.1

Стратегічний напрям №1: Підвищити економічну активність населення. . . . .

34

2.1.1 Пріоритетна мета 1.1 Створити умови для ефективної зайнятості населення, забезпечити баланс попиту та пропозиції на ринку праці, в т.ч. на основі підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

35

2.1.2 Пріоритетна мета 1.2 Забезпечити відповідність підготовки кадрів у системі освіти всіх рівнів потребам ринку праці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

40

2.1.3 Пріоритетна мета 1.3 Стимулювати розвиток фермерських господарств та самозайнятості з використанням сучасних індустріальних технологій. . . . .

42

2.1.4 Пріоритетна мета 1.4 Поліпшити фінансове забезпечення реалізації Програми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

45

2.2

Стратегічний напрям №2: Мінімізувати ризики безробіття у депресивних районах та ризику від впливу негативних чинників. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

48

2.2.1 Оперативна мета 2.1 Оздоровлення депресивних регіонів. . . . . . . . . . . .

48

2.2.2 Оперативна мета 2.2 Створити умови для запобігання масовому вивільненню робочої сили з підприємств у разі їх банкрутства внаслідок членства вступу України до СОТ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

51

2.3

Стратегічний напрям №3: Вирішити проблеми, пов'язані з безробіттям та вдосконалити систему працевлаштування незайнятого працездатного населення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

53

2.3.1 Пріоритетна мета 3.1 Впровадити нові сучасні підходи щодо вирішення проблем зайнятості населення з урахуванням процесів реформування агропромислового комплексу та земельної ресурси. . . . . . . . . . . . . . . . .

54

2.3.2 Пріоритетна мета 3.2 Сприяти організації підготовки та перепідготовки кадрів у відповідності до потреб ринку праці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

57

Перелік використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

59

Регіональна програма створення робочих місць (далі – Програма) може стати складовою часткою соціальної економіки кожної адміністративно-територіальної одиниці в державі.

У розрізі економічного розвитку економіки як окремого регіону, так і держави в цілому та підвищення рівня добробуту її громадян забезпечення реалізації Програми повинно враховувати такі напрями:

  • проведення моніторингу зайнятості та безробіття у регіонально-галузевому розрізі;

  • створення умов для досягнення відповідності між попитом та пропозицією кадрів на ринку праці;

  • створення умов для підвищення якості роботи навчальних закладів, що займаються підготовкою кадрів необхідної для ринку праці кваліфікації;

  • використання сучасних наукових підходів щодо реалізації самої Програми.

Таким чином, у комплексі механізм реалізації Програми повинен бути відпрацьованим із урахуванням організаційної та науково-методичної складової, що дозволить усунути негативні явища, які можуть бути накопичені на ринку праці окремого регіону за попередній період.

Виходячи з цього, якщо вести мову про підходи, на яких має базуватися Програма у регіоні, то вони повинні забезпечити вирішення таких завдань:

1. Підвищити рівень економічної активності населення.

2. Знизити рівень безробіття.

3. Створити умови для поліпшення якісного складу працівників.

4. Розширити сферу використання найманої праці.

5. Створити умови для працевлаштування молоді та інших "проблемних" на ринку праці категорій незайнятих.

6. Підвищити рівень ефективності використання робочого часу на діючих підприємствах (в організаціях, установах).

7. Поліпшити умови праці на діючих підприємствах (в організаціях, установах).

З цієї точки зору мова йде не тільки про знов створені робочі місця, а й про "реставрацію" діючих та удосконалення контролю за більш ефективним використанням праці. Ці заходи пов`язуються, як із фінансовим забезпеченням, так і з посиленням контролюючих та організаційних функцій виконавчої влади (зокрема "детіньозація" зайнятості).

Таким чином, механізм реалізації Програми враховує дві складові частини:

І. Науково-методичне забезпечення реалізації Програми.

ІІ. Організаційне забезпечення реалізації Програми.

1 НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ СУПРОВОДЖЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Створення нових робочих місць – це багатоаспектний процес, який потребує врахування багатьох чинників, що впливають на нього.

За допомогою пошуку економічно обґрунтованих шляхів реалізації програмних підходів щодо стимулювання процесів створення нових робочих місць і з урахуванням тенденцій на ринку праці та в економіці регіону в останні роки визначаються як прогнозна середньорічна кількість нових робочих місць, так і обсяги фінансування реалізації цієї Програми за різними джерелами надходжень (державні капіталовкладення; інвестиції, залучені на підставі створення державою умов стимулюючого характеру (пільги та кредити під заставу держави); фінансові ресурси підприємств тощо). При цьому для ефективної реалізації Програми враховується галузева, регіональна та функціональна складові із визначенням:

а) рейтингу та привабливості видів економічної діяльності з точки зору створення нових робочих місць;

б) структури розподілу нових робочих місць за видами економічної діяльності з урахуванням тенденцій на ринку праці;

в) структури розподілу нових робочих місць за видами (підвидами) економічної діяльності на підставі комплексного аналізу макроекономічних чинників;

г) додаткових умов, зорієнтованих на застосування тимчасової зайнятості шляхом "точкової" підтримки виконання визначених обсягів робіт та “детіньозації” ринку праці;

д) структури розподілу створюваних робочих місць у регіональному розрізі;

е) обсягів коштів для реалізації Програми за всіма можливими джерелами фінансування.

Таким чином, з метою заощадливого використання державних капіталовкладень під час розробки Програми визначаються як інші додаткові (альтернативні) джерела фінансування, так і різні форми працевлаштування та заходи, що запобігають виникненню дефіцитності бюджету для її реалізації.

1.1 Методичні підходи щодо розробки Програми

Для реалізації Програми, яка безумовно є однією із ключових стратегічних цілей кожного регіону, орієнтованої на підвищення добробуту громадян, необхідно мати чітке уявлення про кількісний та якісний стан ринку праці за видами економічної діяльності та в регіональному розрізах. Разом з цим, розробка Програми створення нових робочих місць повинна ґрунтуватися (тобто мати досконалу базу даних) на аналітичному огляді тих складових показників, які характеризують ринок праці в галузевому та регіональному розрізах у динаміці ("попит-пропозиція", "працевлаштовано-вивільнено", "рівень безробіття", "підготовка та підвищення кваліфікації кадрів" тощо). Аналіз цих показників у пов’язуванні із суто економічними ("обсяги виробництва", "рівень заробітної плати", "використання робочого часу" тощо) дозволить визначити як пріоритетні напрями розвитку окремих видів економічної діяльності та соціально-економічного потенціалу регіону, так і основні напрями сприяння зайнятості, виходячи із загальноекономічних тенденцій розвитку та необхідності створення нових та відтворення ("реставрації") чи збереження наявних робочих місць.

На підставі аналізу складових показників, які найбільш суттєво впливають на функціонування ринку праці, необхідно визначити перспективні види економічної діяльності з точки зору інтересів регіону в цілому (конкурентоспроможність продукції та робочої сили на зовнішньому ринку). При цьому створення (відтворення) робочих місць у функціональному розрізі повинно бути орієнтованим на:

  • забезпечення повної та ефективної зайнятості в перспективних галузях шляхом інвестування у будівництво нових підприємств;

  • застосування тимчасової зайнятості шляхом "точкової" підтримки сезонних робіт;

  • підвищення зайнятості шляхом збереження "старих" робочих місць та запобігання їх ліквідації на містоутворюючих підприємствах, в економіці регіону та видах економічної діяльності;

  • зростання зайнятості шляхом удосконалення обліку працівників, зайнятих в усіх видах економічної діяльності та на підприємствах всіх форм власності, та виведення частки працівників із "неофіційної" зайнятості ("детіньозація" ринку праці);

  • підвищення рівня зайнятості шляхом удосконалення організації праці та впровадження багатозмінного режиму праці на підприємствах.

Перелічені напрями повинні стати невід'ємною складовою реалізації Програми та забезпечити як розвиток самої сфери зайнятості, так і ефективність, обґрунтованість та ощадливе використання державних коштів для створення нових робочих місць.

Таким чином, на підставі аналізу складових показників, які відбивають стан ринку праці, необхідно:

а) визначити перспективні види економічної діяльності, в яких державне інвестування доцільне з точки зору створення нових робочих місць;

б) визначити механізм та ступінь втручання держави в регулювання ринку праці та створення (збереження) робочих місць без додаткових інвестицій;

в) відпрацювати механізм обліку та контролю за використанням державних інвестицій, які залучені при створенні нових робочих місць, та відповідальності усіх учасників цього процесу (центрів зайнятості; підприємств (організацій, установ), що отримали пільги для створення робочих місць; підприємців, що отримали позики для розвитку малого бізнесу; суб'єктів, що навчалися та (або) підвищували кваліфікацію за рахунок бюджетних коштів тощо).

Для ефективної реалізації програми створення нових робочих місць необхідно визначати:

  • рейтинг окремих видів економічної діяльності за сукупністю показників динаміки;

  • привабливість видів економічної діяльності з точки зору створення нових робочих місць в умовах залучення іноземних інвестицій та інтеграційних процесів;

  • структуру розподілення робочих місць, які створюються на підставі рейтингової оцінки та привабливості видів економічної діяльності;

  • структуру розподілення робочих місць, які створюються на підставі аналізу регіональної зайнятості та рейтингу окремих видів економічної діяльності;

  • шляхи збереження робочих місць та їх легалізації за видами економічної діяльності, які мають першочергове значення для реалізації Програми та розвитку регіону.

1.1.1 Визначення структури розподілу нових робочих місць за видами економічної діяльності, виходячи із тенденцій на ринку праці

Для створення робочих місць необхідно провести досконалий аналіз показників, які характеризують тенденції на ринку праці.

Аналіз показників дозволить врахувати всі складові, які повинні мінімізувати у найближчі роки необґрунтованість видатків для створення робочих місць і визначити рейтинг та привабливість з точки зору динаміки змін за останні роки.

У Таблиці 1 повинні бути наведені вхідні дані, що використовуються для розрахунку коефіцієнтів, на підставі яких у подальшому буде проведено розрахунок рейтингової оцінки видів економічної діяльності щодо доцільності створення нових робочих місць, виходячи із динаміки розвитку регіонального ринку праці.

Таблиця 1 Вхідні дані для розрахунку коефіцієнтів, використаних під час визначення рейтингової оцінки привабливості видів економічної діяльності

Види економічної діяльності

Показники (рік)

Зайняте населення, тис.осіб

Питома вага в структурі зайнятості, %

Динаміка руху найманих працівників (тис.осіб)

прийнято

вибуло

2009

2010

2011

2009

2010

2011

2009

2010

2011

2009

2010

2011

Всього в регіоні

Сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство

Промисловість

Будівництво

Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту

Транспорт і зв`язок

Фінансова діяльність

Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам

Державне управління

Освіта

Охорона здоров`я та соціальна допомога

Колективні, громадські та особисті послуги

1 На підставі аналізу показників макету Таблиці 1 (рядки 2-3) визначаються відповідні коефіцієнти, які враховують динаміку змін зайнятості за видами економічної діяльності (як в середньому у регіоні, так і за окремим видом економічної діяльності).

Визначення коефіцієнта зміни зайнятого населення (Кз.н.):

Кз.н.=1±, (1)

де З1 – чисельність зайнятого населення у 2009 році, тис.осіб;

З2 – чисельність зайнятого населення у 2010 році, тис.осіб;

З3 – чисельність зайнятого населення у 2011 році, тис.осіб.

Визначення коефіцієнта стабільності зайнятості (Кз.с.)

Кз.с.=1±, (2)

де С1 – питома вага в структурі зайнятості у 2009 році, %;

С2 – питома вага в структурі зайнятості у 2010 році, %;

С3 – питома вага в структурі зайнятості у 2011 році, %.

Визначення коефіцієнтів обігу робочої сили (Коб.) за видами економічної діяльності

Коб.=1±(Коб.пр.-Коб.виб.), (3)

де Коб.пр.= , тис.осіб,

Коб.виб.= , тис.осіб,

де ппр – чисельність прийнятих працівників впродовж періоду, що аналізується;

пвиб – чисельність вибулих працівників впродовж періоду, що аналізується.

У Таблиці 2 відбивається значення розрахункових коефіцієнтів: "зайнятого населення", "коефіцієнта структурних змін зайнятості", "коефіцієнта обігу робочої сили за видами економічної діяльності" (див. стовп.2-4).

За кожним коефіцієнтом визначено кількість балів, які отримані в окремому виді економічної діяльності для створення нових робочих місць, за формулами:

а) бали за позитивну динаміку змін зайнятості у 2009-2011 роках:

Бз.н.і = [1 + (Кз.н.і – Кз.н.е)]×100, (4)

де Бз.н.і – отримані бали у створенні нових робочих місць за показником "Зміни у зайнятості населення" в "і"-ому виді економічної діяльності;

Кз.н.і – розрахунковий коефіцієнт "і"-го виду економічної діяльності;

Кз.н.е – усереднений коефіцієнт зміни зайнятого населення від показника "Всього в економіці";

б) бали за стабільність у структурі зайнятого населення

Бз.с.і = [1+(Кз.с.і-Кз.с.е)]×100, (5)

де Бз.с.і – отримані бали у створенні нових робочих місць за показником "Питома вага в структурі зайнятості" в "і"-ому виді економічної діяльності;

Кз.с.і – розрахунковий коефіцієнт "і"-го виду економічної діяльності;

Кз.с.е – усереднений коефіцієнт зміни в питомій вазі зайнятого населення від показника "Всього по економіці";

в) бали за позитивну динаміку руху найманих та інших працівників:

Боб.і = [1+(Коб.і-Коб.е)]×100, (6)

де Боб.і – отримані бали у створенні нових робочих місць за показником "Обіг робочої сили" в "і"-ому виді економічної діяльності;

Коб.і – розрахунковий коефіцієнт "і"-го виду економічної діяльності;

Коб.е – усереднений коефіцієнт обігу робочої сили від показника "Всього в економіці".

3 За припущенням, створення нових робочих місць у квоті в усіх видах економічної діяльності визначається як:

Щорічна кількість нових робочих місць в однакових пропорціях у кожному виді економічної діяльності (пі), за формулою:

пі=, (7)

де N – щорічна кількість нових робочих місць всього в регіоні, тис.осіб;

М – кількість видів економічної діяльності (=11).

Щорічна кількість нових робочих місць, з урахуванням отриманих балів в окремому виді економічної діяльності за показником "Бали за позитивну динаміку зайнятості" (Бз.н.), за формулою:

NБз.н.і=пі×, (8)

Щорічна кількість нових робочих місць, з урахуванням отриманих балів в окремому виді економічної діяльності за показником "Бали за стабільність у структурі зайнятого населення” (Бз.с.), за формулою:

NБз.c.і=пі×, (9)

Щорічна кількість нових робочих місць, з урахуванням отриманих балів в окремому виді економічної діяльності за показником "Бали за позитивну динаміку руху найманих працівників" (Боб.), за формулою:

NБоб.і=пі×, (10)

Таблиця 2 Балова оцінка та визначення кількості нових робочих місць на підставі динаміки змін зайнятості на ринку праці

Види економічної діяльності

Розраховані коефіцієнти

Балова оцінка

Визначення кількості нових робочих місць

Кз.н.

Кз.с.

Коб.

Бз.н.

Бз.с.

Боб.

Однакові пропорції (п), тис.р.м.

Кількість з урахуванням динаміки зайнятості

(N.б.з.н.і), тис.р.м.

Кількість з урахуванням структури зайнятості (N.б.з.с.і), тис.р.м.

Кількість з урахуванням динаміки руху (N.б.об.і), тис.р.м.

Всього по економіці регіону

Сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство

Промисловість

Будівництво

Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту

Транспорт і зв`язок

Фінансова діяльність

Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам

Державне управління

Освіта

Охорона здоров`я та соціальна допомога

Колективні, громадські та особисті послуги

Таким чином, на підставі аналізу динаміки змін зайнятості на ринку праці може бути визначено орієнтовну структуру розподілу нових робочих місць за видами економічної діяльності.

4 Перед тим як остаточно визначити розподіл нових робочих місць за підвидами економічної діяльності необхідно вирішити питання щодо створення нових робочих місць у функціональному розрізі, що дозволить усунути такі тенденції, як неефективне використання інвестицій для забезпечення "повної" зайнятості шляхом інвестування в будівництво нових підприємств, притому що їх можна модернізувати.

При цьому "повна" зайнятість на діючих підприємствах буде невпорядкованою, оскільки "старі" робочі місця на базоутворюючих підприємствах скорочуватимуться та не будуть збережені через недосконалу організацію праці (відсутність багатозмінного та інших гнучких режимів праці тощо).

Для урахування максимально ефективного завантаження виробничих потужностей діючих підприємств використано дані Таблиці 3.

Таблиця 3 Вхідні дані для визначення кількості нових робочих місць на діючих підприємствах шляхом упорядкування "повної" зайнятості (за видами економічної діяльності виробничого напряму)

Види економічної діяльності

За рахунок виробничих потужностей діючих підприємств

Ступінь можливого завантаження без додаткових інвестицій, %***

Коеф. зношення основних фондів, %

Коеф.max продуктивності основних фондів, %*

Кп.з. (коеф. повного завантаження), %**

Всі основні фонди

Промисловість

Будівництво

Транспорт і зв`язок

Інші

Пояснення до Табл.. 3

* коеф. max продуктивності основних фондів =100%  коеф. зношення, %

** коеф. повного завантаження за видами економічної діяльності, визначений на базі обстеження діяльності підприємств Східного, Центрального та Піденного регіонів України та за даними офіційної преси;

*** ступінь можливого завантаження без додаткових інвестицій =Кп.з.  коеф. max продуктивності основних фондів, %

Таким чином, у функціональному розрізі як за рахунок інвестування у створення нових робочих місць, так і за рахунок упорядкування зайнятості на діючих підприємствах (промисловість, будівництво, транспорт і зв`язок та інших відібраних видів економічної діяльності) на підставі максимально ефективного завантаження потужностей та за рахунок вдосконалення організації праці можливо реалізувати Програму створення нових робочих місць та забезпечити заощадливе використання коштів.

5 Після цього визначається кількість нових робочих місць у функціональному розрізі за видами економічної діяльності (Таблиця 4).

Таблиця 4 Розподілення нових робочих місць за видами економічної діяльності у функціональному розрізі (без урахування “тіньового” сектора економіки)

Види економічної діяльності

Робочі місця, створені за рахунок інвестування у будівництво, реконструкцію та надання пільг для залучення інвестицій*, тис.од.

Робочі місця, створені за рахунок упорядкування "повної" зайнятості у галузях виробничого напряму**, тис.од.

Всього створено робочих місць, тис.од. (стовп. 2+стовп.3)

Сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство

Промисловість

Будівництво

Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту

Транспорт і зв`язок

Фінансова діяльність

Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам

Державне управління

Освіта

Охорона здоров`я та соціальна допомога

Колективні, громадські та особисті послуги

Всього у регіоні

Пояснення до Табл.4

* значення із Табл. 2 (стовп.9;10;11) за видами економічної діяльності;

** розрахунок на підставі значення стовп.2 (Табл.3) та стовп. 5 (Табл.3).

1.1.2 Визначення структури розподілу нових робочих місць за видами (підвидами) економічної діяльності на підставі комплексного аналізу макроекономічних чинників

На підставі проведеного аналізу тенденцій на ринку праці та попереднього визначення привабливості видів економічної діяльності з точки зору створення нових робочих місць необхідно визначити кількість нових робочих місць, необхідних як для підтримки наявних позитивних тенденцій в соціально-економічному розвитку регіону (зростання обсягів виробництва товарів (послуг) за окремими підвидами економічної діяльності, підвищення рівня конкурентоспроможності продукції місцевих виробників на зовнішньому ринку, поліпшення транспортної та будівельної інфраструктури тощо), так і для подальшого розвитку окремих видів економічної діяльності з урахуванням їх пріоритетності та привабливості.

При цьому враховуються чинники як проаналізовані в попередніх розділах, так і такі, як наприклад, “можливі витрати для створення нових робочих місць, виходячи із рівня технологічності окремої галузі”, “рівень конкурентоспроможності продукції окремої галузі на зовнішньому ринку”, “динаміка обсягів виробництва окремих товарів (робіт, послуг)” тощо. Виходячи з цього, необхідно, перш за все, розроблену структуру розподілення нових робочих місць (див. Табл.4) відкоригувати у відповідності до привабливості видів економічної діяльності в умовах залучення іноземних та вітчизняних інвестицій та інтеграційних процесів. Результати коригування враховуються у Таблиці 5.

Таблиця 5 Коригування структури розподілення імовірності створення нових робочих місць з урахуванням привабливості та видів економічної діяльності

Вид

економічної

діяльності

Кількість робочих місць, розрахованих на підставі аналізу ринку праці, тис.од.

(див.табл.4)

Види (підвиди) економічної діяльності, розташовані за значенням коефіцієнтів імовірності створення нових робочих місць

Відкоригована кількість створених робочих місць у відповідності до отриманих коефіцієнтів за підвидами та видами, тис.од.

висока імовірність,

коеф.=1,05

певна імовірність,

коеф.=1,00

низька імовірність,

коеф.=0,95

дуже низька імовірність,

коеф.=0,9

1

2

3

4

5

6

7

Сільське господарство, лісове та рибне господарство

1. Лісове господарство та пов'язані з ним послуги

2. Рибне господарство

Сільське господарство та пов'язані з ним послуги

-

-

Промисловість

1. Харчова промисловість,

у т.ч.

тютюнова промисловість

2. Виробництво та розподіл електроенергії, газу та води

3. Фармакологічна промисловість

1. Літакобудування

2. Суднобудування

3. Сільськогоспо-

дарське машинобудування

4. Металургія та оброблення металу

5. Хімічна та нафтохімічна промисловість

6. Виробництво інших неметалевих виробів

7. Виробництво будівельних матеріалів

1. Горілчана промисловість

2. Виробництво коксу та нафтоперероблення3. Машинобудування гірничої техніки

4. Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа

1. Цукрова промисловість

2. Автомобілебудування

3. Радіоелектронна промисловість

4. Легка промисловість

5. Виробництво деревини та виробів з деревини

Продовження Таблиці 5

1

2

3

4

5

6

7

Будівництво

Будівництво в цілому,

в т.ч.:

будівництво шляхів

-

-

-

Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами, послуги з ремонту

-

1. Оптова та роздрібна торгівля в цілому

2. Готелі та ресторани

-

-

Транспорт і зв'язок

1. Телекомунікації

2. Послуги у сфері інформаційних технологій

3. Допоміжні транспортні послуги

4. Авіаційний транспорт

1. Залізничний транспорт

2. Трубопровідний транспорт

1. Морський транспорт

2. Автомобільний транспорт

1. Поштовий зв`язок

Фінансова діяльність

-

1. Страхові послуги

1. Банківські послуги

-

Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам

-

1. Операції з нерухомістю в цілому

2. Ріелтерські послуги

-

-

Державне

управління

-

-

Державне управління в цілому

-

Освіта

-

-

1. Освітянські послуги

2. Наука і науково-дослідна діяльність

-

Охорона здоров'я та соціальна допомога

Соціальні послуги

-

Медичні послуги

-

Колективні, громадські та особисті послуги

1. Колективні, громадські та особисті послуги в цілому, в т.ч.:

діяльність у сфері відпочинку та розваг, культури та спорту

2. Туристичні послуги

3. Консультативно-експертні послуги

4. Охорона навколишнього середовища

-

-

-

Всього за видами економічної діяльності

-

-

-

-

Пояснення до Таблиці 5

**Коефіцієнти імовірності розраховані на 2012-2013 роки

* Відкориговану кількість створених робочих місць (N прив.) у відповідності до отриманих коефіцієнтів за видом економічної діяльності (стовп.7) визначено як: Nприв.=Nmin/ Nmах×Σ[(Nкоеф. 1,05)×( Nкоеф. 1,00) )×( Nкоеф. 0,95) )×( Nкоеф. 0,90)], тис.р.м.

де N – кількість робочих місць, розрахованих на підставі аналізу ринку праці (стовп.2);

Σкоеф. – кількість набраних балів за підвидами (галузями), які розташовані за відповідними коефіцієнтами привабливості

За даними Таблиці 5 урахуються суто економічні тенденції, що впливають на процес створення робочих місць, які дозволяють більш чітко визначити його імовірність. У цьому випадку оцінка імовірності дозволяє визначити ті види (підвиди) економічної діяльності, в яких нові робочі місця не повинні створюватися за рахунок державного (прямого або опосередкованого) інвестування.

1.2 Додаткові умови реалізації Програми

Як було відзначено, для реалізації Програми необхідно врахувати окремі аспекти створення нових робочих місць у функціональному розрізі. Функціональний аналіз дозволяє на підставі реалізації Програми забезпечити, як розвиток самої сфери зайнятості, так і ефективність, обґрунтованість та ощадливе використання державних коштів для створення нових робочих місць.

Таким чином, на підставі проведеного аналізу визначаються перспективні види економічної діяльності. У цьому процесі забезпечення контролю за працевлаштуванням та ступінь втручання регіональної влади повинна бути зорієнтовано не на інвестування, а на упорядкування ефективної зайнятості на містоутворюючих та стратегічно важливих для економіки регіону підприємствах шляхом удосконалення організації праці та впровадження багатозмінного та інших гнучких режимів праці, максимально ефективного завантаження виробничих потужностей тощо. Тобто, політика регіональної влади на цьому шляху повинна чітко визначити механізм стимулювання (а в окремих випадках і контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання щодо підвищення ефективності виробництва, продуктивності праці та виробництва.

Іншим напрямом подолання безробіття повинно бути:

  • застосування тимчасової зайнятості шляхом "точкової" підтримки виконання визначених обсягів робіт;

  • зростання зайнятості шляхом удосконалення обліку зайнятих працівників в усіх видах економічної діяльності та виведення частки працівників із "неофіційної" зайнятості ("детіньозація" ринку праці).

1.2.1 Застосування тимчасової зайнятості шляхом "точкової" підтримки виконання визначених обсягів робіт

Серед форм зайнятості населення є такі, що не потребують працевлаштування на постійній основі, але використовуються на практиці та можуть додатково забезпечити необхідну кількість робочих місць.

До таких форм зайнятості належать "зайнятість населення на громадських роботах", "зайнятість на сезонних роботах" та "за тимчасовими договорами". Якщо зайнятість населення на громадських роботах фінансується переважно державою (за рахунок коштів Фонду із загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі  Фонд), то для зайнятості на сезонних роботах та за тимчасовими договорами переважна чисельність працівників перебуває на утриманні приватних суб`єктів господарювання.

Таким чином, для створення нових робочих місць за цими двома формами зайнятості у функціональному розрізі можна застосовувати тимчасову зайнятість шляхом як підтримки громадських робіт (за рахунок бюджетних коштів), так і стимулювання підвищення рівня зайнятості на сезонних роботах та за тимчасовими договорами без додаткових державних видатків.

Для визначення кількості створення нових робочих місць за видами економічної діяльності використовуються дані щодо структурної перебудови за формами зайнятості населення.

Таблиця 6 Забезпечення створення нових робочих місць на підставі тимчасової зайнятості населення

Види економічної діяльності

Вихідні дані для розрахунку

Питома вага

Кількість визначених нових робочих місць
(див. табл.5, стовп.3),
тис.од.

Кількість нових робочих місць на підставі тимчасової зайнятості, в т.ч.

чисельність зайнятого населення у попередньому році, тис. осіб

чисельність населення, яке брало участь у громадських роботах у попередньому році, тис. осіб

чисельність працівників позаоблікового складу, які працювали за тимчасовими попередньому році, тис. осіб

чисельність населення, яке брало участь у громадських роботах, у загальній чисельності зайнятого населення (гр.3:гр.2)х100, %

чисельність працівників позаоблікового складу у загальній чисельності зайнятого населення (гр.4:гр.2)х100, %

для участі у громадських роботах (гр.7хгр.5):100, тис.р.м.

для роботи у позаобліковому складі (гр.7:гр.6):100, тис. р.м.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Сільське господарство, лісове та рибне господарство

Промисловість

Будівництво

Оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту; готелі та ресторани

Транспорт і зв`язок

Фінансова діяльність

Операції з нерухомістю

Продовження Таблиці 6

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Охорона здоров`я та соціальна допомога

Колективні, громадські та особисті послуги

Всього

Таким чином, завдяки реалізації Програми має відбутися як підвищення рівня заощадливого використання державних коштів (зокрема – Фонду) у разі залучення населення до участі у громадських роботах, так і професійна переорієнтація частки населення, що працює у позаобліковому складі.

Кошти Фонду повинні використовуватися для виконання громадських робіт, пов`язаних із:

  • роботою в сільському господарстві;

  • охороною навколишнього середовища (прибирання сміття, санітарно-епідеміологічні послуги тощо), що сприятиме поліпшенню екологічного стану в регіонах;

  • забезпеченням фінансування інфраструктури туризму (підготовка територій для розвитку туризму – виконання некваліфікованих робіт з очищення та прибирання, виконання разових доручень туристичних агентств тощо);

  • забезпеченням підвищення рівня захисту окремих категорій громадян, які потребують невідкладної та некваліфікованої соціальної допомоги тощо.

Також необхідно збільшити рівень залучення громадян до виконання громадських робіт у будівництві. Це буде пов`язано із великою кількістю робіт, на які кваліфікованим робітникам та фахівцям немає сенсу витрачати час (прибирання будівельного сміття, підготовка територій під будівництво тощо).

Упорядкування регіонального регулювання ринку праці має також змінити структуру зайнятості населення на умовах її тимчасової форми. Так, перерозподіл населення повинен відбутися із видів економічної діяльності, що потребують максимального використання робочого часу та інтенсивності праці, та від роботи яких залежить зростання обсягів виробництва (сільське господарство та промисловість), до тих видів економічної діяльності, де поруч із основним видом зайнятості працівник має можливість отримувати у вільний час додаткові джерела існування (фінансова діяльність – тимчасове використання окремих видів страхових та банківських послуг, не пов`язаних із комерційною таємницею; колективні, громадські та особисті послуги – тимчасове використання туристичних, санітарно-епідеміологічних, консультативно-експертних та рекламних послуг тощо; операції з нерухомістю – тимчасове використання ріелтерських послуг і послуг комерційних агентів із продажу (купівлі) житла). Традиційно на високому рівні залишиться лише тимчасова зайнятість у сільському господарстві, що пов`язано із зростанням сезонної роботи у цьому виді економічної діяльності.

1.2.2 "Детіньозація" ринку праці

Упорядкування ефективної зайнятості в усіх видах економічної діяльності та на підприємствах всіх форм власності повинно стати невід'ємною складовою часткою реалізації Програми.

При цьому слід зазначити, що "неофіційна" зайнятість, якщо її не подолати, буде створювати конкурентне середовище під час реалізації Програми створення нових робочих місць:

по-перше – державні кошти Фонду можуть бути спрямовані на сплату допомоги на випадок безробіття не за прямим призначенням. Досвід свідчить про те, що окремі категорії так званих "безробітних" (у переважній більшості володарі паїв у сільському господарстві, реалізатори на неорганізованих ринках, працівники малих підприємств, водії приватних таксі, неофіційно наймані працівники сфери послуг та ресторанного господарства тощо) отримують як державну допомогу від загального обсягу використаних коштів Фонду, так і незадекларовані доходи;

по-друге – внаслідок нестачі державних коштів Фонду, більшість яких буде знов таки використовуватися за сумнівним призначенням (для підтримки так званих "безробітних"), реалізація програми створення нових робочих місць буде гальмуватися за всіма напрямками: на забезпечення ефективної зайнятості не вистачатиме коштів для надання дотацій роботодавцям на створення додаткових робочих місць; на забезпечення "тимчасово" зайнятості не вистачатиме коштів для організації громадських робіт тощо;

по-третє – більш сприятливі умови працевлаштування, які пропонують так звані "роботодавці в тіньовому секторі" (виплата заробітної плати "у конвертах"), призводять до того, що бюджети усіх регіонів, як і раніше, недотримуватимуть левову частку потенційних доходів, що могли б використовуватися для реалізації Програми та забезпечення як "повної", так і "тимчасової" зайнятості.

Із урахуванням викладеного вище має аналізуватися статистична інформація із офіційних джерел, що стосується офіційної зайнятості населення.

Якщо виключити всі прояви фіктивності статистичних даних, що опосередковано належать до "неофіційної" економіки, то можна розрахувати мінімальну чисельність осіб, які дійсно зайняті нелегальним виробництвом товарів і послуг та їх реалізацією (тобто тих, що можуть реально вийти із "тіні" та бути офіційно визначеними як "зайняті").

З урахуванням галузевих особливостей, на які фахівці ДУ НДІ соціально-трудових відносин звернули особливу увагу під час досліджень зайнятості в окремих видах економічної діяльності, нами розроблена методика визначення осіб, праця яких повинна впорядкуватися шляхом "детіньозації" ринку праці (Таблицю 7).

Таблиця 7 Розрахунок кількості робочих місць за видами економічної діяльності шляхом упорядкування "повної" зайнятості та "детіньозації" ринку праці

Види економічної діяльності, що визначені, як імовірні для створення нових робочих місць

Кількість робочих місць у "неофіційній" зайнятості без урахуванням ступеня імовірності, тис. од.

Коефіцієнт імовірності створення робочих місць у "неофіційній зайнятості" за 2009-2011 роки*

Кількість робочих місць які вийдуть з "неофіційної" зайнятості із урахуванням ступеня імовірності (гр.2×гр.3), тис.осіб

Найбільш імовірні сегменти ринку для розвитку "неофіційної" зайнятості**

Сільське господарство, лісове та рибне господарство

Рослинництво та тваринництво в особистих селянських господарствах ("тіньове" використання паїв, прихована праця найманих працівників у фермерських господарствах тощо)

Будівництво

Використання послуг з будівництва та ремонту будівель за готівку

Транспорт і зв`язок

Послуги приватних водіїв

Фінансова діяльність

Послуги пунктів та приватних осіб з обміну іноземної валюти

Промисловість

Виготовлення промислової продукції на малих підприємствах

Оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту; готелі та ресторани

Неорганізовані ринки з реалізації продукції; розрахунки без касових апаратів у закладах (на підприємствах) харчування; надання послуг без фіксації грошових надходжень

Операції з нерухомістю

Послуги агентів з купівлі/продажу житла

Охорона здоров`я та соціальна допомога

Послуги приватного медичного персоналу

Колективні, громадські та особисті послуги

Послуги казино, спортивних клубів, перукарів, закладів побутового обслуговування

Усього

Пояснення до Таблиці 7:

*Для розрахунку коефіцієнта імовірності створення робочих місць у "неофіційній зайнятості" ураховано темпи вибуття найманих працівників за видом економічної діяльності:

Коеф. імовірності=

де Nі – кількість найманих працівників за видом економічної діяльності у найбільш віддаленому періоді, тис. осіб;

Nі – кількість найманих працівників за видом економічної діяльності у базовому періоді, тис. осіб.

** За висновками досліджень на ринку праці.

Таким чином, для реалізації Програми необхідно усунути "конкурентів", які зайняті в "тіньовому" ринку праці, та легалізувати їхню діяльність. Це сприятиме як впорядкуванню "повної" зайнятості, так і додатковим надходженням до Державного бюджету та обґрунтованому використанню видатків Фонду на підтримку безробітних.

1.3 Визначення структури розподілення створюваних робочих місць у регіональному розрізі

Головною метою під час розподілення нових робочих місць за регіональною ознакою повинно стати скорочення територіальних диспропорцій у рівнях безробіття на місцевих ринках праці, зниження диференціації у соціально-економічному розвитку, ліквідація та недопущення у подальшому депресивних проявів територіального розвитку.

Для подолання цього негативного явища в розрізі реалізації Програми необхідно враховувати як суто соціально-трудові характеристики окремого регіону (головною із яких є показник "Рівень безробіття"), так і якісні характеристики регіонального ринку праці (професійна, вікова та освітня структури зайнятості).

Створити висококваліфіковані робочі місця, за рахунок яких виникне можливість підвищити конкурентоспроможність як самої робочої сили, так і продукції, яку ця "сила" виробляє, та послуги, які вона надає, можна через усунення регіональної диференціації зайнятого населення за групами робітничих професій. З цієї точки зору необхідно вирішити завдання із зниження питомої ваги ручної праці та скорочення обсягів некваліфікованої праці робітників. Для цього державні інвестиції мають спрямовуватися , у першу чергу, до тих територій регіону, де питома вага робітничих професій найбільша.

Створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості молоді та осіб у найбільш працездатному віці (від 30 до 49 років) повинно ґрунтуватися на залученні державних та стимулюванні притоку іноземних інвестицій до тих районів та міст регіону, де серед зайнятого населення найбільша питома вага саме цієї категорії працюючих.

Не менш важливим показником, який необхідно враховувати під час створення робочих місць, є "Кількість зайнятих громадян, які мають вищу освіту" (тобто чисельність осіб з усіма видами вищої освіти на 1000 зайнятих).

Таким чином, із урахуванням головного соціально-трудового показника (рівень безробіття) та якісних характеристик (професійна, вікова та освітня структура зайнятості) можна зробити балову оцінку розподілення нових робочих місць у регіональному розрізі.

Для цього розраховується балова оцінка рівня потреб районів та міст регіону в державних та іноземних капіталовкладеннях.

Таблиця 8 Балова оцінка рівня регіонів області щодо потреби у державних та іноземних капіталовкладеннях для створення нових робочих місць

Регіон (адміністративний район, місто обласного підпорядкування області)

За показником "Рівень безробіття"*,

(Рб)

За показником диференціації зайнятого населення за групами робітничих професій (професійна структура зайнятості)**

За показником диференціації зайнятої молоді (вікова структура зайнятості)***

За показником диференціації зайнятого населення за рівнем вищої освіти (освітній рівень зайнятості)****

Середній бал (гр.2+гр.3+

гр.4+гр.5):4

Загальний рейтинг потреби

Пояснення до таблиці 8

* Кількість балів за показником "Рівень безробіття" визначено таким чином:

1)- максимальний рівень безробіття у базовому році становив n;

- середній рівень безробіття в регіоні у базовому році – %;

- перевищення середнього рівня безробіття =n % ;

- при розподіленні регіонів, в яких рівень безробіття більше середнього, суму балів визначено із "шагом" n = % ;

У відповідності до рівня безробіття райони та міста регіону розбито на п’ять груп із відповідним "шагом".

2) - максимальний рівень безробіття у базовому році становив __%;

- середній рівень безробіття в регіоні у базовому році = n %;

- перевищення середнього рівня безробіття = n% ;

- при розподіленні районів та міст регіону, в яких рівень безробіття більше середнього, суму балів визначено із "шагом"= n % за 5-ти баловою системою ;

3) суму балів за показником "Рівень безробіття" (Рб.) визначено як середню кількість балів:

Рб. району/міста

** Кількість балів за показником регіональної диференціації зайнятого населення за групами робітничих професій визначено так:

п`ять балів – регіони, де некваліфікована робоча сила складає понад 70,1%;

чотири – від 65,1 до 70,0%;

три – від 60,1 до 65,0%;

два – від 51,1 до 60,0%;

один – до 50,0%.

***Кількість балів за показником регіональної диференціації зайнятості молоді та осіб у найбільш працездатному віці ( від 30 до 49 років) визначено так:

п`ять балів – регіони, де питома вага молоді та осіб у віці від 30 до 49 років складає понад 80,1%;

чотири бали – від 78,1 до 80,0%;

три бали – від 75,1 до 78,0%;

два бали – від 70,1 до 75,0%;

один бал – до 70,0%.

****Кількість балів за показником регіональної диференціації за рівнем вищої освіти (осіб з усіма видами вищої освіти на 1000 зайнятих) визначено так:

п`ять балів – райони та міста, де кількість зайнятих з вищою освітою понад 551 особи на 1000 зайнятих;

чотири бали – 501-550;

три бали – 451-500;

два бали – 401-450;

один бал – 351-400;

нуль балів – до 350.

Слід ураховувати, що при розрахунках рейтингу потреб регіону у залученні державних та іноземних капіталовкладень для створення нових робочих місць необхідно визначити такі обґрунтування:

- у більшості випадків загальна потреба збігається із рівнем безробіття та необхідністю скорочення ручної (некваліфікованої) праці робітників;

- всі регіони, які увійшли до груп з високою потребою у капіталовкладеннях (з І по ІV), мають достатній потенціал трудових ресурсів, що підтверджується високим показником зайнятості молоді;

- жоден із регіонів, які мають загальний високий рейтинг потреби у капіталовкладеннях та увійшли до І-ІV групи, не мають достатньої кількості працівників із вищою освітою серед офіційно зайнятих;

- для створення нових робочих місць для задоволення потреб регіонів з високими рейтингами (з І по ІV), поруч із капіталовкладеннями в основні фонди, матимуть місце значні капіталовкладення у підготовку та перепідготовку кадрів.

Поруч із показниками, на підставі яких визначено рейтинги потреби районів та міст регіону у державних та іноземних капіталовкладеннях для створення нових робочих місць (див. Табл.8), додатково необхідно враховувати, як проаналізовані в попередніх розділах показники на регіональному рівні ("Обсяг виробництва", "Рівень заробітної плати", "Навантаження сфери виробництва на навколишнє середовище"), так і регіональну диференціацію окремих складових: економічних (обсяг промислового виробництва на одну особу, наявність транспортної, комунікаційної тощо інфраструктур); соціально-трудових (рівень доходу, пільг, інших видів допомоги тощо); екологічних (наслідки від "антирегіональної" ліквідації шахт, закриття підприємств ВПК тощо); економіко-географічних (наявність сировинної бази для виробництва, близькість до кордонів та вигідність розташування для розвитку міжнародних зв`язків тощо).

Аналіз перелічених показників та параметрів дозволяє розподілити поселення на ті, що вкрай потребують державних та іноземних капіталовкладень, та ті, що можуть самостійно вирішувати проблему створення нових робочих місць з урахуванням ступеня їх саморозвитку.

До першої групи (ті регіони та поселення, що потребують капіталовкладень) слід віднести:

  • малі та середні міста, що невиправдано постраждали від ліквідації шахт, які були для них містоутворюючими та життєзабезпечуючими підприємствами. Без прямого спеціалізованого державного інвестування у разі реалізації Програми майже всі ці міста перетворяться на депресивні селища;

  • малі та середні міста з моногалузевою структурою зайнятості (крім вугільних), де практично згорнуто промислову діяльність.

До другої групи (ті регіони та поселення, що мають достатній рівень для саморозвитку) можна віднести:

  • розвинуті промислові міста;

  • міста, в яких багатофункціональна структура зайнятості, та рівень привабливості яких для іноземних інвестицій достатньо високий;

  • екологічно чисті регіони, в яких достатньо природних ресурсів для розвитку харчової промисловості за рахунок іноземних інвестицій.

1.4 Принципові умови щорічної реалізації Програми

1. Проведення аналізу реалізації шляхів та напрямів створення нових робочих місць у регіоні має відпрацювати методичні підходи як до визначення кількості робочих місць за видами економічної діяльності, так і структури розподілення нових робочих місць у регіональному розрізі. У той самий час у функціональному розрізі повинні бути визначені сегменти ринку за видами економічної діяльності та регіональною ознакою, в яких без капіталовкладень з боку держави та (або) створення сприятливого інвестиційного клімату реалізація Програми унеможливлюється.

2. Для підвищення рівня ефективності реалізації Програми кількість робочих місць розраховується з урахуванням:

  • необхідності державних капіталовкладень та створення умов для залучення інвестицій;

  • необхідності удосконалення "повної" зайнятості без додаткових капіталовкладень;

  • можливості застосування тимчасової праці найманих працівників;

  • додаткових умов, які необхідно врахувати під час реалізації Програми (зокрема, "детіньозація" ринку праці).

3. Відбудована принципова схема створення нових робочих місць, що враховує велику кількість чинників (економічних, соціально-трудових, екологічних, географічних та культурних), має забезпечити як зростання економічного розвитку регіону в цілому, так і усунути існуючі диспропорції на повному ринку праці та знизити рівень фактичного безробіття.

У Таблиці 9 відбивається кількість нових робочих місць за джерелами фінансування та ступенем участі держави, формами забезпечення зайнятості, додатковими умовами підвищення ефективності реалізації Програми.

Таблиця 9 Орієнтовна кількість нових робочих місць за ступенем участі держави, формами зайнятості, додатковими умовами реалізації Програми

Види економічної діяльності, які визначені, як імовірні, для створення нових робочих місць

Кількість нових робочих місць, тис.од.

Кількість робочих місць, легалізованих на ринку праці, тис.од..******

Усього нових робочих місць за всіма формами інвестування та організації, тис.од.

За рахунок державних капіталовкладень та створення умов з боку держави для залучення зовнішніх та приватних інвестицій

Без додаткових державних капіталовкладень

забезпечення "повної" зайнятості*

забезпечення тимчасової зайнятості**

забезпечення "повної" зайнятості шляхом удосконалення організації праці***

забезпечення тимчасової зайнятості****

Сільське господарство, лісове та рибне господарство

Промисловість

Будівництво

Оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту; готелі та ресторани

Транспорт і зв`язок

Фінансова діяльність

Операції з нерухомістю

Охорона здоров`я та соціальна допомога

Колективні, громадські та особисті послуги

Всього треба створити робочих місць

Вихідні джерела для Таблиці 9

*Дані Таблиці 5

** Дані Таблиці 6

***Дані Таблиці 5

****Дані Таблиці 6

*****Дані Таблиці 7.

4. З визначеної кількості нових робочих місць не менше 50,0% мають складати прямі державні капіталовкладення, 40,0% робочих місць мають створюватися як за рахунок стимулювання інвесторів до капіталовкладень, так і за рахунок опосередкованої підтримки діючих підприємств (пом`якшення митного режиму та спрощення зовнішньоекономічної діяльності, державні замовлення на виготовлення продукції, пільгове оподаткування тощо).

5. Що стосується решти 10,0% нових робочих місць, то їх створення залежить від удосконалення контролюючих функцій державних (регіональних) органів влади за такими напрямами:

а) підвищення рівня організації праці на підприємствах промисловості, будівництва, транспорту і зв'язку (недопущення штучного заниження заробітної плати найманих працівників, контроль за використанням основних виробничих потужностей, сприяння підприємствам у можливості отримувати додаткові замовлення на виготовлення продукції, виконання будівельних підрядних робіт та надання транспортних послуг тощо);

б) удосконалення обліку працівників, зайнятих в усіх видах економічної діяльності та на підприємствах усіх форм власності та виведення частки працівників із "неофіційної" зайнятості ("детіньозація" ринку праці).

6. У держави та регіона може не вистачити коштів для створення всієї кількості нових робочих місць, в яких виникатиме потреба внаслідок зростання безробіття в регіоні. Тому необхідно проаналізувати імовірну кількість тих робочих місць, які можуть бути скорочені під впливом таких чинників:

  • проведення адміністративної, військової, аграрної та інших реформ;

  • наслідки від лібералізації торгівлі, створення рівного конкурентного середовища, в т.ч. від вступу участі у СОТ;

  • скорочення "перевиробництва" закладами освіти, перш за все ВНЗами, кваліфікованих кадрів за професіями, на які низький (відсутній) попит на вітчизняному ринку праці;

  • банкрутство, ліквідація, перепрофілювання ряду підприємств, у т.ч. з акціонерною формою власності, та малого бізнесу;

  • скорочення чисельності працівників бюджетної сфери;

  • повернення частки нелегальних трудових мігрантів на Батьківщину з різних причин (жорсткий візовий та правовий контроль, зниження попиту на робочу силу на відповідних ринках праці, поліпшення соціально-економічного середовища в регіоні тощо).

7. Під час реалізації Програми слід враховувати, та що:

а) створення нових робочих місць має принципову основу та відрізняється від аналогічної політики в країнах Заходу. Там межі розширення зайнятості визначаються обмеженістю ринку, який заповнений товарами (у кількостях, що часто перевищують раціональні норми споживання), що не дозволяє збувати продукцію, яку можна виробити у разі залучення до виробництва усіх бажаючих. Вітчизняне господарство, зі всіма його недоліками, вільне від головного чинника, який стримує зайнятість на Заході – від вичерпаності ємності ринку. Наприклад, насиченість ринку України та її регіонів продовольчими товарами досить далека від раціональних норм споживання. Це стосується і непродовольчих товарів;

б) в Україні та її регіонах існують об`єктивні можливості нарощування ємності товарного ринку, тому саме на цій основі слід розвивати систему створення нових робочих місць. За таких умов так звана "активна політика зайнятості", що використовує громадські роботи та інші форми тимчасової зайнятості, перепідготовку кадрів тощо, за своїм змістом є паліативною і не може забезпечити стійких результатів;

в) створення нових робочих місць повинно відбуватися як за рахунок інвестування, так і за рахунок удосконалення діяльності та підвищення ефективності роботи в тих видах економічної діяльності, де виробляється продукція та забезпечується її транспортування до споживача. З цієї точки зору найбільш привабливими для створення робочих місць є будівництво, промисловість і транспорт;

г) що стосується сфери послуг та визначення її потреби у нових робочих місцях, слід брати за основу європейські соціальні стандарти, тобто кількість (абсолютна / відносна на 1000, 10000 чи 100000 осіб) філій банків, страхових компаній, магазинів, кафе, ресторанів, готелів, спортивних залів, юридичних контор, майстерень з ремонту побутової техніки, комп'ютерної техніки, рекламних агентств та якість послуг, що вони надають.

1.5 Орієнтовні щорічні обсяги та джерела фінансування Програми

На підставі розроблених фахівцями Інституту методичних підходів щодо реалізації Програми має бути визначено як пріоритетні напрями розвитку окремих видів економічної діяльності та соціально-економічного потенціалу регіону, так і основні напрямки сприяння зайнятості.

Для забезпечення реалізації Програми необхідно розрахувати орієнтовні щорічні обсяги фінансування та визначити джерела, за рахунок яких вона фінансуватиметься.

У відповідності до орієнтовної щорічної кількості нових робочих місць (див.
Таблицю 9) розраховаються як джерела державних капіталовкладень, так і ті імовірні джерела, що можуть використовуватися при створенні державою сприятливих умов для залучення інвестицій та посилення її контролюючих функцій на ринку праці.

Під час розрахунків обсягів фінансування використовуються дані, які отримали фахівці Державної установи Науково-дослідний інститут соціально трудових відносин Мінпраці України (м. Луганськ) при розробці Методичних рекомендацій щодо визначення вартості одного робочого місця за різними видами економічної діяльності.

Так, вартість створення одного робочого місця в тих видах економічної діяльності, що потребують механізації, використання виробничого обладнання, великої кількості основних виробничих фондів та техніки (промисловість, будівництво, транспорт і зв’язок), складає в середньому 10,0 тис. USD (у разі “реставрації” підприємств – у середньому 5,0 тис. USD); в інших видах економічної діяльності (невиробнича сфера та сільське господарство) середня вартість створення одного робочого місця сягає 5,0 тис. USD (у разі “реставрації” – в середньому 2,0 тис. USD); для працевлаштування на умовах тимчасової зайнятості (виконання громадських, сезонних робіт, робіт за тимчасовими договорами тощо) витрати на створення одного робочого місця становлять у середньому 0,5 тис. USD; для забезпечення додаткової зайнятості на підставі вдосконалення організації праці (застосування багатозмінного режиму праці на підприємствах) необхідно витрачати в середньому 0,5 тис. USD на одне робоче місце.

У Таблиці 10 розраховуються обсяги фінансування для розширення сфери працевикористання як за джерелами (див. стовп.1), так і за видами економічної діяльності, які потребують більших (див. стовп.2-4) або менших капіталовкладень (див. стовп.5-7).

Таблиця 10 Обсяги та джерела фінансування розширення сфери працевикористання

Джерела фінансування, види зайнятості

Види економічної діяльності за обсягами витрат на створення нових робочих місць, їх відтворення та “реставрацію”

Обсяги фінансування для розширення сфери працевикористання, млн. грн.

Види економічної діяльності виробничого напряму (промисловість, будівництво, транспорт і зв’язок) – І група

Види економічної діяльності невиробничого напряму (оптова та роздрібна торгівля (разом), фінансова діяльність, операції з нерухомістю, сільське господарство тощо) –

ІІ група

Середня вартість робочого місяця

Кількість розрахованих робочих місць, тис.од.

Середня вартість робочого місяця

Кількість розрахованих робочих місць, тис.од.

За видами економічної діяльності І групи, ст.4х1/2 (ст.2+ст.3)

За видами економічної діяльності ІІ групи, ст.7х1/2 (ст.5+ст.6)

Разом (ст.8+ст.9)

При створенні нового, тис грн.

При “реставрації”, тис. грн.

При створенні нового, тис. грн.

При “реставрації”, тис. грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Державні та регіональні капіталовкладення всього,

в т.ч.

для забезпечення “повної” зайнятості

для забезпечення тимчасової зайнятості

для забезпечення “повної” зайнятості на підставі вдосконалення організації праці

Інвестиції, залучені на підставі створення державою та регіоном умов стимулюючого характеру (пільги, кредити під заставу держави тощо), всього,

в т.ч.

Продовження Таблиці 10

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

для забезпечення “повної” зайнятості

для забезпечення тимчасової зайнятості

для забезпечення “повної” зайнятості на підставі вдосконалення організації праці, (кошти підприємств)

Детіньозація” ринку праці

Власні ресурси підприємств (організацій, установ), що визначені як “непривабливі”, але створюють робочі місця

Усього

При цьому враховується, що половина робочих місць за всіма джерелами фінансування та формами зайнятості створюються не тільки на відбудованих підприємствах “з нуля”, тобто потребують додаткових витрат на будівництво, а й на тих, що функціонують та потребують лише витрат на оновлення основних виробничих фондів та, частково, на підготовку (перепідготовку) кадрів (тобто “реставруються”).

У разі виконання цих вимог питома вага державних та регіональних капіталовкладень повинна бути не нижче 50,0% у загальному обсязі фінансування. Якщо державою не буде створене необхідне законодавче “поле” для залучення інвестицій у розвиток привабливих видів економічної діяльності, обсяг державних та регіональних капіталовкладень зростатиме до 75,0  85,0% у загальному обсязі фінансування Програми. Якщо регіональна влада не реалізує заходів щодо вдосконалення організації праці в промисловості, будівництві та на транспортних підприємствах, то обсяг державних та регіональних капіталовкладень зростатиме до 90,0% у загальному обсязі фінансування Програми. Якщо з боку регіональної влади не вживатиметься заходів щодо “детіньозації” ринку праці та легалізації зайнятості, а бюджет для реалізації Програми буде використовуватися поза призначенням, то це не дасть змоги створити значної кількості робочих місць або вимагатиме додаткового фінансування. Якщо регіональна влада не вживатиме заходів щодо збереження підприємств (організацій, установ), що самостійно створюють нові робочі місця у “непривабливих” видах економічної діяльності, обсяг державних та регіональних капіталовкладень ще більш зростатиме.

2 ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Розробка Програми створення нових робочих місць у регіоні має бути націленою на вирішення проблем, які існують на регіональному ринку праці.

Для цього організація зусиль усіх гілок влади повинна бути спрямованою на досягнення кінцевої мети. Першочерговим заходом є відпрацювання взаємодії між керівництвом регіону та керівниками виконавчої влади базового рівня (місто, район) – з одного боку, та місцевим керівництвом, керівниками підприємств, бізнесовими структурами та громадою, з іншого.

Організаційне забезпечення реалізації Програми являє собою низку заходів, що мають спрямовуватися на досягнення кінцевої мети – створення максимальної кількості робочих місць з урахуванням наявних ресурсів та їх раціонального використання.

Для цього у Програмі передбачається ряд Стратегічних напрямів, що складаються із пріоритетних та оперативних цілей, для досягнення яких визначаються:

    • завдання;

    • терміни виконання цих завдань;

    • відповідальні за їх виконання;

    • орієнтовні обсяги та джерела фінансування для їх вирішення.

Головними завданнями, які повинні забезпечити реалізацію Програми створення нових робочих місць, повинні стати:

        1. Стратегічний напрям №1: «Підвищити економічну активність населення».

        2. Стратегічний напрям №2: «Мінімізувати ризики безробіття у депресивних регіонах та ризики від впливу інших негативних чинників».

        3. Стратегічний напрям №3: «Вирішити проблеми, пов’язані з безробіттям та вдосконалити систему працевлаштування незайнятого працездатного населення».

Для підбиття підсумків вирішення завдань відповідальними виконавцями, структурними підрозділами регіональних органів виконавчої влади, аналізуються узагальнюючі показники («кількісно вимірювана мета») та вживаються заходи щодо їх поточного коригування та поліпшення.

Стратегічний напрям №1

Підвищити економічну активність населення

Пріоритетна мета 1.1

Створити умови для ефективної зайнятості населення, забезпечити баланс попиту та пропозиції на ринку праці, в т.ч. на основі підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили

Пріоритетна мета 1.2

Забезпечити відповідність підготовки кадрів у системі освіти всіх рівнів потребам ринку праці

Пріоритетна мета 1.3

Стимулювати розвиток фермерських господарств та самозайнятості з використанням сучасних індустріальних технологій

Пріоритетна мета 1.4

Поліпшити фінансове забезпечення реалізації Програми

Оперативна мета 1.1.1

Розширити сферу застосування праці за рахунок збереження діючих та створення нових робочих місць

Оперативна мета1.2.1

Формувати регіональне замовлення на підготовку робітників, виходячи з економічних та соціальних реалій, фінансових можливостей регіону, а також гарантованого працевлаштування випускників навчальних закладів

Оперативна мета 1.3.1

Створити систему кредитування та страхування сільських господарств

Оперативна мета 1.4.1

Створити умови для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій

Оперативна мета 1.1.2

Розробити механізм визначення потреби регіону у кадрах на перспективу

Оперативна мета 1.3.2

Створити умови для підтримки індивідуального сільського будівництва та особистих підсобних господарств

Оперативна мета 1.4.2

Зміцнити фінансово-кредитне забезпечення розвитку малого підприємництва

Оперативна мета 1.1.3

Проводити роботу щодо залучення зареєстрованих безробітних до підприємницької діяльності

Оперативна мета 1.2.2

Розробити заходи щодо підготовки фахівців з вищою освітою у відповідності до потреб ринку праці та приєднання України до Болонського процесу

Оперативна мета 1.3.3

Збудувати ефективну інфраструктуру підтримки малого підприємства та фермерства

Оперативна мета 1.4.3

Розробити комплексну регіональну програму сприяння розвитку малого підприємства

Оперативна мета 1.1.4

Удосконалити регулювання міждержавної трудової міграції та захисту працівників-мігрантів

Пріоритетна мета 1.1

Створити умови для ефективної зайнятості населення, забезпечити баланс попиту та пропозиції на ринку праці, в т.ч. на основі підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили

Оперативна мета 1.1.1

Розширити сферу застосування праці за рахунок збереження діючих та створення нових робочих місць

Кількісно вимірювана мета:

  1. Питома вага створених нових робочих місць у загальній їх кількості, %.

  2. Зменшення рівня безробіття за рахунок створення нових робочих місць, тис. осіб, %.

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

1. Створити необхідну інформаційну базу для формування ефективної системи створення та збереження робочих місць.

2. Визначити структуру зайнятості (регіональну, галузеву, професійно-кваліфікаційну, статевовікову тощо), що склалася.

3. Розрахувати загальну потребу регіону (у галузево-регіональному розрізі) у робочих місцях.

4. Розробити головні напрями сприяння зайнятості населення, виходячи із загальноекономічних тенденцій розвитку та необхідності зміни структури зайнятості.

5. Визначити пріоритетні напрями розвитку видів економічної діяльності та соціально-економічного потенціалу регіону.

6. Вирішити питання стабілізації ринку праці в депресивних регіонах, у т.ч. малих монофункціональних містах, шахтарських регіонах та сільській місцевості.

7. Підвищити ефективність використання виробничих потужностей та сталого розвитку робочої сили.

Оперативна мета 1.1.2

Розробити механізм визначення потреби регіону в кадрах на перспективу

Кількісно вимірювана мета:

  1. Кількість регіонів (міст, районів), підприємств та організацій, де здійснюється кадрове планування, одиниць.

  2. Рівень зайнятості населення, %

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

1. Визначити методи розробки прогнозів потреби економіки регіону в кадрах на перспективу з урахуванням структурної її перебудови.

2. Ввести в практику діяльності органів виконавчої влади на місцях розробку балансових розрахунків додаткової потреби в кадрах на перспективу економіки регіону (міста, району).

3. Доручити профільним установам підготувати методичні рекомендації з розробки балансових розрахунків додаткової потреби в кадрах у розрізі професій (посад, професійних назв робіт) та фахів на перспективу і джерел її забезпечення на рівні підприємств і регіонів.

4. Розробити нормативно-інструктивні матеріали про кадрове планування на підприємствах усіх форм власності, яке передбачало б планування робочої сили за професіями (фахами) та кваліфікаціями, планування залучення та вивільнення робочої сили, використання кадрів, кадрового розвитку та планування видатків на утримання персоналу.

Оперативна мета 1.1.3

Проводити роботу щодо залучення зареєстрованих безробітних до підприємницької діяльності

Кількісно вимірювана мета:

Питома вага безробітних, залучених до підприємницької діяльності у загальній кількості безробітних, %.

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

1. Створити консультаційні пункти для консультацій та професійної орієнтації безробітних (учнів, студентів) з метою визначення можливостей їх ефективної діяльності як підприємців.

2. Організувати навчання безробітних громадян, у т.ч. молоді, основам підприємництва.

3. Проводити консультації щодо відкриття власної справи, розробки бізнес-планів та ведення фінансової документації.

4. Забезпечити фінансову підтримку користувачів на стадії становлення власної справи.

5. Створити соціально-ділові центри (бізнес-інкубатори) сприяння самозайнятості та розвитку підприємництва.

Оперативна мета 1.1.4

Удосконалити регулювання міждержавної трудової міграції та захисту працівників-мігрантів

Кількісно вимірювана мета:

  1. Питома вага легальних працівників-мігрантів у загальній кількості працівників-мігрантів, %.

  2. Кількість скарг та звернень щодо порушення трудових прав працівників-мігрантів до і після впровадження запропонованих заходів, одиниць.

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

1

2

3

4

Організаційне забезпечення завдання

1. Створити при місцевих органах влади (міських центрах зайнятості) (як приклад) спеціальні агентства, які сприяли б організації тимчасової міграції населення на території області та за її межі. При цьому, служби повинні наділятися такими функціями, як укладення міждержавних регіональних договорів з країнами імміграції, допомога мігрантам в отриманні документів (медичних довідок, віз, дозволів тощо), здійснення моніторингу міграційних потоків, контроль за виконанням роботодавцями трудових договорів (контрактів), умов праці та перебування працівників-мігрантів за кордоном.

2. У межах регіональних програм зайнятості населення розроблювати заходи щодо розвитку та регулювання трудової міграції.

3. Розробити механізм організації міждержавної трудової міграції у прикордонних регіонах України з визначенням чинників, які визначають взаємодію країн-сусідів щодо спільного використання робочої сили, правове, соціально-економічне та фінансово-організаційне забезпечення регулювання прикордонної трудової міграції, їх відповідальність за соціальний захист трудових мігрантів.

4. Розробити порядок та здійснювати координацію дій всіх зацікавлених відомств та організацій з контролю за виконанням законодавчо-нормативних актів, діяльністю посередницьких організацій, які отримали ліцензії на право займатися працевлаштуванням за кордоном, а також виконанням країною та роботодавцями, що приймають робочу силу за наймом на основі контракту, положень угод щодо гарантій умов праці та соціального захисту трудящих-мігрантів.

Інформаційно-методичне забезпечення завдання

1. Розробити механізм статистичного, інформаційного забезпечення міждержавної трудової міграції, який би передбачав обов'язкове страхування трудових мігрантів перед виїздом з країни та забезпечення їх інформацією про потребу в робочій силі у країнах міграції.

2. Розробити науково обґрунтовану нормативно-правову базу міждержавної трудової міграції на рівні регіону з урахуванням його соціально-економічного розвитку та обсягів експорту-імпорту робочої сили.

3. Створити необхідну технічну та інформаційно-комп'ютерну базу для продуктивної роботи регіональних служб трудової міграції.

4. Організувати державні консультативні центри для населення з питань трудової міграції при регіональних центрах зайнятості (як варіант).

5. Доручити науково-дослідним інститутам доопрацювати:

  • методику та механізм відстеження (моніторингу) міждержавних трудових переміщень населення у регіонах України;

  • типовий договір (контракт) з іноземними роботодавцями та порядок працевлаштування громадян України за кордоном.

6. Створити моніторингові центри в сфері трудової міграції громадян за кордон.

Пріоритетна мета 1.2

Забезпечити відповідність підготовки кадрів у системі освіти всіх рівнів потребам ринку праці

Оперативна мета 1.2.1

Формувати регіональне замовлення на підготовку робітників, виходячи з економічних та соціальних реалій, фінансових можливостей регіону, а також гарантованого працевлаштування випускників навчальних закладів

Кількісно вимірювана мета:

  1. Питома вага випускників навчальних закладів, працевлаштованих за набутою професією, до загальної чисельності випускників навчальних закладів, %.

  2. Зменшення чисельності безробітних з числа випускників навчальних закладів профтехосвіти, тис. осіб.

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

1. Розробити та запровадити на практиці механізм формування та узгодження із зацікавленими сторонами обсягів та профілів підготовки робітничих кадрів у навчальних закладах профтехосвіти за державним (регіональним) замовленням із визначенням відповідальних за його формування на місцях та взаємних зобов’язань навчальних закладів профтехосвіти та замовників робітничих кадрів.

2. Брати за основу при формуванні державного (регіонального) замовлення на підготовку робітничих кадрів у навчальних закладах профтехосвіти дані балансових розрахунків додаткової потреби у кваліфікованих робітниках за професіями та джерел її забезпечення підприємств та організацій.

3. Організувати проведення досліджень на рівні регіону з вивчення потреб ринкової економіки, що розвивається, в робітничих кадрах за новими кон’юнктурними професіями з метою своєчасного коригування професійної структури підготовки робітничих кадрів у навчальних закладах профтехосвіти.

Оперативна мета 1.2.2

Розробити заходи щодо підготовки фахівців з вищою освітою у відповідності до потреб ринку праці та приєднання України до Болонського процесу

Кількісно вимірювана мета:

  1. Збільшення чисельності випускників ВНЗів, працевлаштованих за отриманим фахом, тис. осіб.

  2. Зменшення кількості безробітних серед випускників ВНЗів, тис. осіб.

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

Організаційне забезпечення завдання

1. Провести інвентарізацію навчальних закладів щодо наявності належного матеріально-технічного, кадрового та освітньо-методичного забезпечення з метою визначення їх класичної складової, укрупнення та інтеграції.

2. Здійснити перехід у підготовці фахівців з вищою освітою від академічної (за принципом – навчання як тимчасовий засіб боротьби з безробіттям) до професійної освіти шляхом ранньої профадаптації студентів до майбутньої професії, участі роботодавців у попередньому відборі потенційних працівників у студентських осередках.

Інформаційно-методичне забезпечення завдання

Визначати фахи та обсяги приймання до ВНЗів за участі центрів зайнятості та об'єднань роботодавців

Пріоритетна мета 1.3

Стимулювати розвиток фермерських господарств та самозайнятості з використанням сучасних індустріальних технологій

Оперативна мета 1.3.1

Створити систему кредитування та страхування сільських господарств

Кількісно вимірювана мета:

Питома вага фермерських господарств, що отримали кредит, до їх загальної кількості у регіонах за рік, %

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

Організаційне забезпечення завдання

1. Створити умови для інтенсивного розвитку інфраструктури ринку небанківських фінансових послуг, зокрема страхування сільськогосподарських ризиків.

2. Створити у регіонах філії кредитних спілок та комерційних банків, що спеціалізуються на наданні кредитів дрібному бізнесу та фермерам.

3. Створити систему “ломбардів”, що надавали б фермерам споживчі кредити під заставу нерухомого майна та земельних паїв.

4. Створити в регіонах кредитні спілки взаємного кредитування.

Кадрове забезпечення завдання

1. Підготувати відповідні кадри та забезпечити підвищення їхньої кваліфікації на рівні світових стандартів, що сприятиме ефективному функціонуванню позабанківських фінансових інститутів.

Інформаційне забезпечення

1. Розробити програму проведення через засоби масової інформації роз'яснювальної роботи щодо діяльності позабанківських фінансових інститутів та переваг отримання таких фінансових послуг, як страхування, членство у кредитній спілці тощо.

Оперативна мета 1.3.2

Створити умови для підтримки індивідуального сільського будівництва та особистих підсобних господарств

Кількісно вимірювана мета:

  1. Кількість приватних будинків, збудованих за програмою “Власний дім”, та їх питома вага у загальній кількості збудованих приватних будинків за рік, од./ %

  2. Обсяг наданих адресних пільгових кредитів на будівництво житла, тис. грн. на рік

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

Фінансове забезпечення

1. Впровадити формування коштів регіонального Фонду підтримки індивідуального сільського будівництва на селі “Власний дім” за рахунок місцевих бюджетів та позабюджетних коштів населення, підприємств, установ, організацій, механізмів іпотечного кредитування тощо.

Організаційне забезпечення завдання

1. Організувати в кожному районі області відділення Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі “Власний дім”.

2. Зміцнити матеріально-технічну базу регіональних підприємств Фонду.

Інфраструктурне забезпечення

1. Освоїти випуск будівельних матеріалів у регіонах, орієнтованих на індивідуальне та малоповерхове будівництво на базі місцевих будівельних природних ресурсів.

2. Налагодити у регіонах виробництво санітарно-технічних виробів, компактних систем опалення, виробів для водопостачання і каналізації тощо.

Інформаційне забезпечення

1. Вивчити в регіонах потребу у житлі та організувати проведення постійного моніторингу житлового будівництва на селі за рахунок різних джерел фінансування.

2. Впровадити ефективну та дійову рекламу регіональних програм підтримки індивідуального будівництва на селі.

Оперативна мета 1.3.3

Збудувати ефективну інфраструктуру підтримки малого підприємництва та фермерства

Кількісно вимірювана мета:

  1. Кількість відкритих консультаційних пунктів для надання послуг підприємцям-початківцям, од.

  2. Кількість підприємців, які отримали консультаційні послуги, осіб на рік

  3. Питома вага підприємців, що отримали консультаційні послуги у загальній чисельності підприємців країни, %

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

Інфраструктурне забезпечення

1. Створити у кожному районі мережу консультаційних пунктів для надання широкого комплексу консультаційних, інформаційних та експертних послуг для підприємців-початківців.

2. Відкрити у кожному районі спеціальні інвестиційні відділи, завданнями яких є проведення консультацій щодо питань складання бізнес-планів, інвестиційного проектування та фінансового менеджменту, розробка та проведення експертизи інвестиційних проектів та пошук джерел їх фінансування.

3. Утворити структури, спрямовані на підвищення фахового рівня, знань, навичок учасників підприємницької діяльності.

4. Поширити серед населення правові та економічні знання, необхідні для реалізації підприємницької діяльності.

5. Організувати у районах госпрозрахункові центри з проведення маркетингових досліджень на замовлення підприємців.

6. Організувати у районах короткотермінові безкоштовні курси, семінари з правових основ підприємництва, бухгалтерського та податкового обліку для фермерів.

7. Забезпечити у районах консультаційне, інформаційно-рекламне обслуговування новоутворених фермерських господарств.

8. Забезпечити новоутворені фермерські господарства рекламно-інформаційними довідниками щодо впровадження сучасних індустріальних аграрних технологій.

Пріоритетна мета 1.4

Поліпшити фінансове забезпечення реалізації Програми

Оперативна мета 1.4.1

Створити умови для забезпечення вітчизняних та іноземних інвестицій

Кількісно вимірювана мета:

  1. Загальний обсяг залучених іноземних інвестицій, тис. дол. США.

  2. Загальний обсяг залучених вітчизняних інвестицій, тис. грн.

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

Організаційне забезпечення завдання

1. Спростити порядок одержання інвесторами документів дозвільного характеру, необхідних для здійснення інвестиційних проектів, порядку реєстрації іноземних інвестицій, сертифікації продукції.

2. Удосконалити механізм фінансового оздоровлення вітчизняних підприємств, підвищення рівня їх капіталізації.

3. Розвивати сучасну інфраструктуру регіону, у т.ч. торговельну, транспортну, інженерну, телекомунікаційну, заклади громадського харчування, розважальні заклади, підприємства готельного господарства з метою заохочення іноземних інвесторів.

4. Розробити та впровадити механізм сприяння створенню спільних підприємств за участю іноземних інвесторів, у т.ч. в аграрному секторі економіки.

Кадрове забезпечення

1. Організувати підготовку фахівців у сфері інвестиційної діяльності.

2. Організувати підвищення кваліфікації фахівців органів державного управління з питань інвестиційної діяльності.

Інформаційно-методичне забезпечення завдання

1. Надавати роз'яснення положень законодавства України з питань інвестиційної діяльності.

2. Організувати видання інформаційно-аналітичних матеріалів з питань соціально-економічного розвитку та інвестиційних можливостей регіону.

3. Організувати постійно діючу виставку інвестиційних проектів регіону із залученням на неї іноземних ділових кіл.

4. Запровадити постійний моніторинг процесу залучення іноземних інвестицій в економіку регіону.

5. Проводити рейтингові оцінки інвестиційної привабливості регіону, галузей та суб'єктів господарювання з висвітленням їх результатів серед потенційних інвесторів.

Оперативна мета 1.4.2

Зміцнити фінансово-кредитне забезпечення розвитку малого підприємництва

Кількісно вимірювана мета:

Кількість та питома вага малих підприємств, які отримали кредит, у загальній кількості малих підприємств, одиниць, %

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

Організаційне забезпечення завдання

1. Створити систему гарантій комерційним банкам щодо кредитування суб'єктів малого підприємництва.

2. Поширити використання можливостей фінансового лізингу та франчайзингу.

3. Збільшити обсяги мікрофінансування та мікрокредитування малого підприємництва.

4. Сприяти венчурному фінансуванню малого підприємництва.

5. Розвивати кредитні спілки як один із додаткових джерел мікрокредитування.

6. Впровадити нові форми кредитування малого підприємництва – спілки взаємного кредитування, ломбарди.

7. Створити регіональні агентства підтримки малого та середнього бізнесу.

8. Забезпечувати державну підтримку кредитування малого бізнесу шляхом створення кредитно-гарантійних установ, кредитних ліній міжнародних банків тощо.

Оперативна мета 1.4.3

Розробити комплексну регіональну програму сприяння розвитку малого підприємництва

Кількісно вимірювана мета:

  1. Кількість розроблених комплексних регіональних програм, за районами, одиниць

  2. Питома вага підприємців, що отримали підтримку з боку регіональних програм, у загальній чисельності підприємців регіону, за районами, %

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

1. Провести комплексне дослідження та організувати моніторинг стану розвитку малого підприємництва в регіоні.

2. Провести аналіз чинників, що впливають на розвиток малого підприємництва (нормативно-законодавчі, фінансові, організаційні, кадрові, інформаційні, методичні, інфраструктурні тощо).

3. Розробити регіональну програму сприяння розвитку підприємництва та організувати постійний контроль за їх виконанням з боку місцевих органів влади.

Стратегічний напрям №2

Мінімізувати ризики безробіття у депресивних районах та ризики від впливу інших негативних чинників

Оперативна мета 2.1

"Оздоровлення" депресивних регіонів

Оперативна мета 2.2

Створити умови для запобігання вивільненню робочої сили з підприємств у разі їх банкрутства внаслідок участі України в СОТ

Оперативна мета 2.1

Оздоровлення* депресивних регіонів

Кількісно вимірювана мета:

  1. Кількість депресивних регіонів, в яких якість життя мешканців поліпшено до середнього рівня у країні

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

1

2

3

4

На державному рівні

1. Визначити критерії** та принципи формування державного переліку депресивних регіонів і міст-претендентів на отримання спеціальної та додаткової підтримки з Державного бюджету для проведення їх соціально-економічного та екологічного оздоровлення, включаючи методи “розвантаження”.

2. Визначити цілі та принципи надання спеціальної та додаткової державної підтримки.

3. Розробити механізм надання підтримки регіонам та містам, стан яких можна оцінити як особливо кризовий, що невпинно погіршується та нездатний до поліпшення***.

4. Підготувати процедуру тендерного відбору депресивних територій та міст з метою їх пріоритетного фінансування з Державного бюджету.

5. Розробити державні програми щодо оздоровлення депресивних територій та міст.

6. З метою ліквідації негативних наслідків закриття шахт у шахтарських містах необхідно:

  • надавати упереджувальні консультаційні послуги працівникам шахт і підприємств, що їх обслуговують, у разі запланованого скорочення штатів;

* Під оздоровленням слід розуміти систему заходів адміністративно-правового, фінансового та соціально-економічного характеру, яка забезпечує приведення до структурно-кількісної взаємовідповідності основних параметрів життєдіяльності регіону: робочих місць, кадрів, промислової та житлово-комунальної інфраструктури.

** До критеріїв депресивності слід віднести темпи, масштаби та тривалість спаду виробництва, зниження рівня життя населення (рівень бідності, рівень безробіття), негативні зміни в екології та неможливість вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем регіонів власними силами внаслідок нестачі необхідних коштів.

*** Оздоровлення, перш за все, передбачає “розвантаження” депресивних регіонів від господарсько неефективних та соціально надлишкових об'єктів, а також незайнятого населення, створення умов щодо залучення ефективного підприємництва на ринкових засадах.

1

2

3

4

- створити в обласних центрах зайнятості "шахтарських" регіонів відділ з регулювання трудової міграції населення з метою вивчення кон'юнктури ринку праці у містах і селищах країн близького та далекого зарубіжжя та інформаційного забезпечення населення через комп'ютерну мережу країни, передбачивши збільшення штатного розкладу цих центрів зайнятості;

На рівні міст та районів

1. Доручити відповідним органами виконавчої влади на містах вивчити потенційні можливості збереження старих і створення нових робочих місць у вугільних регіонах та розробити програму їх формування, яка включатиме: інформаційну базу щодо структури зайнятості (регіональну, галузеву, професійно-кваліфікаційну, статевовікову тощо) та загальної потреби населення у робочих місцях; основні напрями сприяння зайнятості виходячи із загальноекономічних вимог до структури зайнятості; пріоритетні напрями розвитку галузей економіки та соціально-економічного потенціалу регіону; інвестиційний та фінансовий механізм створення робочих місць на базі широкого розвитку суб'єктів малого підприємництва.

2. Доручити відповідним місцевим органам влади вивчити трудову мотивацію вивільнюваних шахтарів і розробити заходи щодо професійної орієнтації та підготовки (перепідготовки) колишніх працівників шахт, створення нових робочих місць з урахуванням їх професійної мобільності.

3. Доручити відповідним регіональним та місцевим органам влади здійснювати підбір перспективних професій, за якими ведеться перенавчання та перепідготовка вивільнюваних шахтарів, виходячи з аналізу наявних вакансій на ринку праці вугільних регіонів.

4. Органам регіонального управління разом з іншими зацікавленими організаціями розробити програми розвитку трудової маятникової та стаціонарної міграції зі зміною постійного місця мешкання до праценедостатніх регіонів України та із забезпечення розвитку вахтового методу із зазначенням джерел та обсягів їх фінансування.

5. Органам виконавчої влади створити регіональні системи моніторингу трудової міграції, обліку громадян, які покинули межі регіону та країни, Іnternet-портали з інформацією про трудову міграцію та вакансії у вугільних областях.

6. Разом з міськими (районними) центрами зайнятості населення, іншими профільними органами управління розглянути комплекс проблем, пов'язаних із фінансуванням будівництва нових будинків у містах та в сільській місцевості, розширенням мережі шосейних шляхів між малими містами, селищами та селами для стимулювання вивільнюваних шахтарів і членів їх сімей до зміни місця мешкання, а також розвитку трудової маятникової міграції та вахтового методу.

7. Обладміністрації узгоджувати плани будівництва нових будинків і шосейних шляхів з центрами зайнятості населення щодо перекваліфікації гірників (робітників з видобутку вугілля, прохідників, електрослюсарів тощо) на будівельно-шляхові роботи.

8. Розробити заходи щодо стимулювання фермерства та малого підприємництва в сільській місцевості на базі місцевих природних і сировинних ресурсів із зазначенням джерел фінансування як упереджувального заходу для подальшого працевлаштування вивільнених шахтарів.

9. Місцевим органам влади розробити програму компенсації збитків сім'ям працівників вугільних підприємств, що втратили роботу внаслідок реструктуризації вугільної галузі, із забезпеченням контролю за наданням компенсацій, витратами на соціально виправдані цілі (навчання і перенавчання, підтримка здоров'я, працевлаштування, підприємництво, ремонт і будівництво житла тощо).

Оперативна мета 2.2

Створити умови для запобігання вивільненню робочої сили з підприємств у разі їх банкрутства внаслідок участі України в СОТ

Кількісно вимірювана мета:

  1. Питома вага працевлаштованих працівників, вивільнених з підприємств, що збанкрутіли після вступу України до СОТ, до загальної кількості вивільнених працівників з цієї причини, %

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування,

тис. грн..

1

2

3

4

1. Розробити критерії та методику оцінки ступеня конкурентоспроможності та фінансової стійкості підприємств різних видів економічної діяльності в умовах, що виникають внаслідок участі України в СОТ.

2. Провести обстеження та виявити галузі та підприємства з визначенням орієнтовної кількості працюючих, вивільнених з підприємств, що збанкрутують під час членства України до СОТ, за окремими, видами економічної діяльності та районами регіону.

3. Провести дослідження з диверсифікації та перепрофілювання підприємств, що виявляться неконкурентоспроможними, з аналогічними зарубіжними підприємствами під час членства України в СОТ.

4. Розробити концепцію перебудови системи надання дотацій та субсидій окремим видами економічної діяльності економіки відповідно до критеріїв угоди СОТ про субсидії та компенсаційні заходи.

5. Передбачити розбудову центрів професійної перепідготовки вивільнюваних працівників з підприємств, що збанкрутили внаслідок членства України в СОТ, на базі системи закладів профтехосвіти.

6. Розробити комплекс заходів щодо підвищення мобільності робочої сили, а саме:

  • поширити інформацію про стан регіональних ринків праці, заохочення працевлаштування працівників з депресивних регіонів, підвищити гнучкість ринків нерухомості тощо;

  • стимулювати розвиток бізнесу та індивідуального підприємництва, насамперед у виробничий сфері та сфері побутових послуг (туризм та готельне господарство), а також у фермерському господарстві;

7. Продовжити роботу щодо подальшої розбудови системи громадських робіт, які здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

8. Провести комплексні дослідження наслідків від членства України в СОТ на рівні районів і відповідно до отриманих висновків розробити програми заходів щодо запобігання негативним наслідкам членства України в СОТ (особливо у соціальній сфері).

9. Запровадити моніторинг виконання програми заходів щодо запобігання негативним наслідкам під час членства України в СОТ.

10. Підвищити ефективність взаємодії органів соціального партнерства, державної влади та місцевого самоврядування, бізнес-структур, наукових шкіл, недержавних організацій, профспілок на етапах оцінки наслідків від членства України в СОТ, розробки та реалізації Програми.

11. Забезпечити інформування громадськості про зиски та прогнози від членства України в СОТ.

Стратегічний напрям №3

Вирішити проблеми, пов'язані з безробіттям, та вдосконалити систему працевлаштування незайнятого працездатного населення

Пріоритетна мета 3.1

Запровадити нові сучасні підходи щодо вирішення проблем зайнятості населення з урахуванням процесів з реформування агропромислового комплексу

Пріоритетна мета 3.2

Сприяти організації підготовки та перепідготовки кадрів у відповідності до потреб ринку праці

Оперативна мета 3.1.1

Підвищити ефективність заходів і програм, спрямованих на створення нових робочих місць та підвищення рівня зайнятості населення

Оперативна мета 3.2.1

Створити умови для досягнення відповідності обсягів та професійно-кваліфікаційної структури підготовки кадрів у навчальних закладах потребам ринку праці

Оперативна мета 3.1.2

Створити умови для досягнення відповідності між попитом та пропозицією кадрів на регіональних ринках праці

Оперативна мета 3.2.2

Вжити заходів щодо удосконалення організації підготовки кадрів із числа безробітних за сприянням регіональних центрів зайнятості

Оперативна мета 3.1.3

Забезпечити доступність та якість інформаційних послуг населенню щодо працевлаштування, а підприємствам і організаціям - щодо підбору кадрів, які надаються регіональними та базовими центрами зайнятості

Пріоритетна мета 3.1 – Впровадити нові сучасні підходи щодо вирішення проблем зайнятості населення з урахуванням процесів реформування агропромислового комплексу

Оперативна мета 3.1.1Підвищити ефективність заходів і програм, спрямованих на створення нових робочих місць та підвищення рівня зайнятості населення

Кількісно вимірювана мета:

1. Кількість новостворених робочих місць, тис од.

2. Кількість зайнятих в особистому селянському господарстві, тис.осіб.

3. Рівень зайнятості населення, %

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

1. Визначити пріоритетні напрями розвитку економіки регіону для реалізації інвестиційних проектів та включення заходів до державних, галузевих та регіональних програм підтримки Програми, які фінансуються за рахунок Державного та регіонального бюджетів; визначити галузеві пріоритети створення нових робочих місць

2. Розробити фінансові програми, які стимулюють розвиток споживчих галузей промисловості, сфери послуг, інших видів негосподарської діяльності та підприємництва, що передбачають створення нових робочих місць

3. Вирішити на державному рівні питання щодо скорочення процедур реєстрації суб'єктів господарювання в сільському господарстві та на підприємствах сфери обслуговування, спрощення сфери оподаткування і звітності, надання субсидій приватним сільгоспвиробникам, які беруться за налагодження виробництва продукції чи надання побутових послуг мешканцям села

4. Передбачити в Програмі зайнятості населення заходи щодо:

  • створення умов для розвитку особистого підсобного господарства як одного із найважливіших чинників зниження рівня безробіття на селі;

  • підтримки та розвитку малого бізнесу як одного із чинників, що сприяє збільшенню робочих місць;

  • підтримки організації на селі обслуговуючих кооперативів та комбінатів побутових послуг;

  • сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, приватного виробництва сільгосппродукції;

  • відродження та розвитку національних та народних промислів (зокрема гончарно-керамічного виробництва) та рекреації з використанням природних ресурсів регіону (глини, мінеральної води, екологічно чистого середовища)

5. Розширити практику створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій роботодавцям за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Оперативна мета 3.1.2 – Створити умови для досягнення відповідності між попитом та пропозицією кадрів на місцевих ринках праці

Кількісно вимірювана мета:

Питома вага працевлаштованих за отриманою професією, %

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн.

1. Створити умови для профорієнтації молоді на професії ринкового спрямування з урахуванням заходів щодо реформування економіки

2. Створити громадський Центр з профорієнтації та працевлаштування молоді із залученням до його роботи голів місцевих органів виконавчої влади, роботодавців, директорів загальноосвітніх шкіл, директорів навчальних закладів профтехосвіти, працівників установ соціального захисту тощо

3. Вести спрямовану профорієнтацію та популяризувати професії, пов'язані із зайнятістю у реальному секторі економіки

4. Ввести в практику роботи регіонального та базових центрів зайнятості проведення зустрічей з випускниками загальноосвітніх шкіл, учнями навчальних закладів профтехосвіти з питань стану сучасного ринку праці, основ започаткування своєї власної справи та інших загальних питань орієнтації молоді у кон'юнктурі сучасного ринку праці

5. Здійснювати аналіз попиту та пропозиції кадрів за професіями та спеціальностями на ринку праці району з подальшим вжиттям заходів щодо досягнення балансу

Оперативна мета 3.1.3 – Забезпечити доступність та якість інформаційних послуг населенню щодо працевлаштування, а підприємствам та організаціям  щодо підбору кадрів, які надаються обласним та місцевими центрами зайнятості

Кількісно вимірювана мета:

1. Кількість інформаційних та інших послуг нового типу з питань працевлаштування населення, од.

2. Рівень працевлаштування населення за сприянням районного центру зайнятості, %

Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування,
тис. грн.

1

2

3

4

1. Розвивати та удосконалювати існуючу інформаційну базу вакансій шляхом постійного оновлення інформації щодо умов праці та можливостей працевлаштування, навчання та перенавчання населення, що шукає роботу

2. Забезпечити вільний доступ до інформаційної бази вакансій населення, що шукає роботу, та роботодавців, для чого створити у великих населених пунктах при селищних та сільських радах інформаційні пункти центру зайнятості

3. Створити мережу мобільних інформаційних послуг для обслуговування населення та роботодавців у віддалених районах, включивши до неї інформацію про можливість отримання професії у навчальних закладах профтехосвіти регіону, навчання та перенавчання за сприянням центру зайнятості, працевлаштування у межах регіону та на підприємствах і в організаціях області, якісний та кількісний склад пропозиції робочої сили тощо

4. Використовувати для доведення інформації щодо потреби та пропозиції робочої сили, можливостей навчання та перенавчання тощо до користувачів інформації постійно діючі рубрики на обласному телебаченні, місцевому радіо, у друкованих виданнях

5. Стимулювати розвиток ефективних зв’язків між регіональним центром зайнятості населення та роботодавцями з питань підбору кадрів та оновлення вакансій

6. Регулярно вивчати громадську думку щодо якості послуг, які надаються регіональними та базовими центрами зайнятості, з наступним вжиттям заходів щодо їх удосконалення

Пріоритетна мета 3.2 – Сприяти організації підготовки та перепідготовки кадрів у відповідності до потреб ринку праці

Оперативна мета 3.2.1 – Створити умови для досягнення відповідності обсягів та професійно-кваліфікаційної структури підготовки кадрів у навчальних закладах потребам ринку праці

Кількісно вимірювана мета:

1. Питома вага випускників навчальних закладів за отриманою професією, %

2. Питома вага працевлаштованих за отриманою професією за сприянням центру зайнятості, %

Завдання

Термін
виконання

Відповідальні за
виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування,
тис. грн.

1. Проводити аналіз відповідності обсягів та професійно-кваліфікаційної структури підготовки кадрів у навчальних закладах потребам ринку праці з наступним внесенням відповідних коректив

2. Визначити перелік пріоритетних професій для сфер економіки регіону для встановлення пріоритету бюджетного фінансування підготовки кадрів у навчальних закладах регіону

3. Створити умови, за яких підготовка кадрів у навчальних закладах регіону за бюджетним фінансуванням здійснювалася тільки за умов потреби галузей економіки у цих професіях

4. Вивчати потребу сфер економіки регіону у кадрах за новими кон’юнктурними професіями з метою коригування професійної структури підготовки кадрів у навчальних закладах регіону

5. Розробити програму підготовки у навчальних закладах регіону фермерів та фахівців з організації та ведення господарства як основи для розвитку самозайнятості населення

Оперативна мета 3.2.2 – Вжити заходів щодо удосконалення організації підготовки та перепідготовки кадрів із числа безробітних за сприянням обласного та місцевих центрів зайнятості

Кількісно вимірювана мета:

1. Чисельність підготовлених працівників за сприянням центрів зайнятості, тис. осіб

2. Питома вага працівників, підготовлених за сприянням центру зайнятості, працевлаштованих за отриманою професією, %

Завдання

Термін
виконання

Відповідальні за
виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування,
тис. грн.

1 Організовувати підготовку та перепідготовку незайнятого населення за сприянням центрів зайнятості у відповідності до потреб сфер економіки області, роблячи при цьому акцент на:

* навчанні мешканців основам бізнесу у ринкових умовах господарювання;

* навчанні та перенавчанні безробітних, особливо молоді, професіям пріоритетного профілю, які забезпечують розвиток підприємницької діяльності та орієнтують на самозайнятість

2. Створити при центрах зайнятості бізнес-інкубатори чи інші установи, які б надавали безробітним, бажаючим відкрити свою власну справу, консультативні та маркетингові послуги та послуги з навчання основам бізнесу, маркетингу, продажу, реклами, організації власного господарства

3. Розширити практику організації підготовки та перепідготовки кадрів на підприємствах та в організаціях за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, зокрема випускників загальноосвітніх шкіл, випускників ПТУ, які не працевлаштувалися за набутою професією, осіб, які тривалий час не працювали за отриманою професією

Перелік використаних джерел

1 Гнибіденко І.Ф. Соціальна безпека: теорія та українська практика. / Монографія. КНЕУ. 2006. – 289с.

2 Гнибіденко І.Ф. Соціально-економічні проблеми зайнятості і соціального захисту населення в аграрному секторі економіки України. – К.: Соцінформ. 2002. – с.336.

3 Мельник С.В. Вплив вступу України до СОТ на розвиток соціально-трудових відносин. / Вісник СНУ ім. В. Даля, Луганськ, 2004. - №1 (71).

4 Мельник С.В., Додонов О.В., Матросов В.Д. Створення нових робочих місць в Україні. / Нормативне та виробничо-практичне видання за ред. к.е.н. С.В. Мельника. – Луганськ, ДУ НДІ соціально-трудових відносин, 2005. – 143с.

5 Мельник С.В. Освітньо-професійні стандарти у контексті реформування системи підготовки кадрів. / Монографія. В-во ТОВ "Віртуальна реальність", Луганськ, 2004. – 278с.

6 Методичні рекомендації щодо визначення вартості створення нових робочих місць (проект). – Луганськ, ДУ НДІ СТВ Мінпраці України, 2005. – 16с.

7 «Стратегія розвитку міста Антрацита на 2004-2014 роки». – Луганськ, ДУ НДІ СТВ Мінпраці України, 2004. – 263с.

8 «Стратегія соціально-економічного розвитку Білокуракинського району на 2005-2015 роки». – Луганськ, ДУ НДІ СТВ Мінпраці України, 2004. – 192с.

Методичні рекомендації щодо розробки програми створення робочих місць в регіоні та напрямів її реалізації

Редактор-коректор: Ю. Косинська

Комп'ютерний набір: А. Жиліна

Видавництво Державна установа

Науково-дослідний інституту

соціально-трудових відносин (ДУ НДІ СТВ)

91055 м. Луганськ, вул. Луначарського, 91,

факс+38 0642 58 46 85, тел. +38 0642 58 63 56,

E-mail: lir@

http://www.lir.lg.ua

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавництв, виготівників і розповсюджувачів видавничої

Продукції Серія ДК, № 3875 від 07.09.2010 р.

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи

    Методичні рекомендації
    Згідно з концепцією Базового компонента мета дошкільної освіти – збалансований розвиток дитини, узгодженість у її житті основних тенденцій до самореалізації, саморозвитку та самозбереження, сформованість базису особистісної культури,
  2. Європейська соціальна хартія (переглянута) Перша національна доповідь Уряду України щодо реалізації положень Європейської соціальної хартії (переглянутої)

    Документ
    З метою забезпечення ефективного здійснення права на безпечні та здорові умови праці, Сторони зобов’язуються, консультуючись з організаціями роботодавців і працівників:
  3. В умовах значної регіональної диференціації соціально-економічного розвитку регіонів держава повинна виконувати функції вирівнювання бюджетної забезпеченості регіонів

    Документ
    Озвучені Президентом України 4 березня 2012 року на розширеному засіданні Уряду соціальні ініціативи є як вкрай нагальними, своєчасними, так і складними за своїм змістом, обсягами, термінами виконання.
  4. Національний інститут стратегічних досліджень Регіональний філіал у м. Львові Потенціал конкурентоспроможності західних регіонів України та проблеми його реалізації у посткризовий період

    Документ
    У аналітичній доповіді оцінено сучасний стан конкурентоспроможності західних регіонів України (на прикладі Львівської області). Виявлено структурно-системні характеристики, оцінено просторово-секторальну конкурентоспроможність регіону.
  5. Стратегічний розвиток регіону організаційно-правові форми розробки та реалізації стратегії розвитку регіону

    Лекция
    Розробка та реалізація стратегій соціально-економічного розвитку регіону (далі – ССЕРР) не можлива без урахування принципу політико-правової спрямованості,

Другие похожие документы..