Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
В целях усиления государственной поддержки особо одаренных учащихся общеобразовательных и специализированных школ Республики Башкортостан постановляю...полностью>>
'Документ'
Волгореченск 9 7 5 Артеменко Денис Алексеевич Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение г. Костромы «Лицей № 0» 9 5 Белоусов Алексей Ник...полностью>>
'Информационный бюллетень'
Информационный бюллетень Курганской областной Думы №259 подготовлен для участников «Дня депутата Курганской областной Думы» в Далматовском районе, 20...полностью>>
'Бюллетень'
"Казахстанская правда" от 30.01.2010 г., № 21 (26082); "Егемен Ќазаќстан" 2010 жыл, 30 ќаѕтардаєы № 33-35 (25881); Правительствен...полностью>>

Національний транспортний університет Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Національний транспортний університет

Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту

Транспортна академія україни

Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності

Д.В.Зеркалов, В.А.Сажко

Безпека

життєдіяльності

СЛОВНИК - ДОВІДНИК

Київ

«Основа»

2002

ББК 60.55я92

З-57

УДК 622.276 (0.35.5)

Передрукування заборонено

Ð å ö å í ç å í òи: ä-р. òåõí. íàóê, ïðîô. О. М. Русак; д-р техн. наук, проф. Г. М. Крикунов, д-р техн. наук проф. П. Р. Левковец

Рекомендовано до друку Вченою радою Національного транспортного Університету, Президією Транспортної академії України та Вченою радою Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності

3-57 Д. В. Зеркалов, В. А. Сажко. Безпека життєдіяльності: Словник-довідник. – К.: Основа, 2002. – 128 с.

ISBN 966-7233-81-2

Словник-довідник розкриває зміст основних найпоширенійших понять і термінів, які даються в законах, міжнародних і державних стандартах, нормативно-правових документах та науковій літературі.

Для студентів вузів, викладачів, науковців, а також керівників і фахівців народного господарства.

ББК 60.55я92

© Ä. Â. Çåðêàëîâ, В. А. Сажко, 2002

ISBN 966-7233-81-2 © Видавництво «Основа», 2002

ВСТУП

Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь науково-практичнсн діяльності, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відпо­відних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Забезпечення безпеки діяльності – завдання першорядного пріо­ритету для особи, суспільства, держави. Абсолютної безпеки не буває. Завжди існує деякий залишковий ризик. Під безпекою ро­зуміють такий рівень небезпеки, з яким на даному етапі науково-технічного розвитку можна змиритися. Безпека – це прийнятний ризик. Для досягнення цієї мети найперший та найголовніший спосіб полягає в освіті народу.

Реалізуючись у просторі та часі, небезпеки спричиняють шкоду здоров'ю людини, яка виявляється у нервових струсах, травмах, хворобах, інвалідних та летальних наслідках тощо. Отже, небезпе­ки – це те, що загрожує не тільки людині, а й суспільству та дер­жаві в цілому. Тому профілактика та захист від них – актуальна гуманна та соціально-економічна проблема, у вирішенні якої дер­жава не може не бути зацікавлена.

Небезпеки за своєю природою потенційні (тобто приховані, перманентні (тобто постійні, безперервні) й тотальні (тобто всеза-гальні, всеосяжні). Отже, нема на Землі людини, якій не загрожу­ють небезпеки. Але багато людей про це не підозрюють. Іх свідомість працює у режимі, далекому від реального життя.

Для вироблення ідеології безпеки, формування безпечного мислення та поведінки і була запропонована нова навчальна дисципліна – «Безпека життєдіяльності», завдання якої забезпечи­ти загальну грамотність в галузі безпеки.

БЖД є науково-методичним фундаментом для всіх без вик­лючення спеціальних дисциплін безпеки. Вона вирішує три групі навчальних завдань: а) ідентифікація (розпізнавання) небезпек види небезпек, просторові та часові координати, розмір, мож­лива шкода, імовірність тощо; б) профілактика ідентифікованих небезпек на основі зіставлення видатків та вигод; в) дія в умовах надзвичайних ситуацій. Відповідно до згаданої концепці залишкового ризику частина ідентифікованих завдань може з певною імовірністю реалізуватися.

За походженням усі небезпеки, що вивчаються у БЖД, діляться на 6 груп: природні, техногенні, антропогенні, біологічні, еколоіїчн, соціальні.

Нормативна навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» – це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категорійний, теоретичний і методологічний апарат, не­обхідний для вивчення у подальшому охорони праці, захисту на­вколишнього середовища, цивільної оборони та інших дисциплін, які вивчають конкретні небезпеки і способи захисту від них.

Тому у словнику-довіднику розкрито зміст основних найпоши­реніших понять і термінів з економічної, екологічної, енергетич­ної, продовольчої, суспільної, соціальної, інформаційної, техногенної безпек. Наведено їх визначення, які даються в законах, міжнарод­них, міждержавних і державних стандартах, нормативно-правових документах та науковій літературі

При підготовці довідника використана Програма підготовки сту­дентів вищих навчальних закладів з дисципліни «Безпека життєді­яльності», затверджена Міністерством освіти України.

   

А

Аборигени — автохтонне, корінне населення, спільність людей (як правило, однієї національності) якого-небудь значного за площею регіону, пов'язаних з ним міцними економічними, соціальними та ін. відносинами. Корінне населення формується на протязі, як правило, сотень років.

Аварійна ситуація  стан потенційно небезпечного об'єкта, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, при якому всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище утримуються у прийнятних межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом.

Аварійний сертифікат  це документ, в якому зазначаються обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.

Аварійні викиди  викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок промислової чи транспортної аварії, катастрофи, стихійного лиха.

Аварійно-рятувальна служба - сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру й окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Аварійно (пошуково)-рятувальна служба ЄДС (її підсистем)  структурний підрозділ відповідного органу виконавчої влади, призначений для організації та здійснення в межах його компетенції заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації на відповідних територіях.

Аварійно (пошуково)-рятувальна служба територіальної підсистеми структурний підрозділ відповідного органу виконавчої влади, призначений для організіції та здійснення в межах його компетенції заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації на відповідних територіях.

Аварія  небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транс­портних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Аварія  раптова подія, така як потужний викид небезпечних речовин, пожежа або вибух, внаслідок порушення експлуатації підприємства (об'єкта), яка призводить до негайної та/або наступної загрози для життя та здоров'я людей, довкілля, матеріальних цінностей на території підприємства та/або за його межами. Аварії в залежності від їх масштабу можуть бути трьох рівнів: А, Б і В. На рівні "А" аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства. На рівні "Б" аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства. На рівні "В" аварія характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу уражальних чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші підприємства (об'єкти), а також на довкілля.

Авіатранспорт — вид транспорту для перевезення спеціальних вантажів і пасажирів. За даними Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) число регулярних авіаліній складало більше 350 в 1990 р., кількість літаків у світі 7300. Загальна чисельність зайнятих в індустрії повітряного транспорту до 90-х років перевищила 1,15 млн. чол. Загальний обсяг перевезень авіакомпаній 161 держави, що входять в ІКАО, на внутрішніх і міжнародних лініях досяг 255 млрд. ткм. Авіакомпанії світу перевозять 1,16 млрд. пасажирів у регулярному сполученні. Найбільший обсяг перевезень припадає на Європу — 40,2 %, в Азії і півд.-зах. частині Тихого океану він складає 24,4 %, в Північній Америці — 16,4 % від світового обсягу повітряних перевезень. Світовий парк чисто вантажних літаків до 1990 р. нараховував 712 повітряних суден, 135 з яких складали важкі вантажні літаки, решта — мало-і середньорозмірні судна.

Авіаційна безпека  комплекс заходів щодо захисту цивільної авіації від актів незаконного втручення, інших протиправних посягань, а також людськи та матеріальні ресурси, призначені для виконання цих заходів.

Автаркія — політика господарського відокремлення будь-якої країни (або групи країн) від зовнішнього економічного середовища, намагання сформувати замкнуту господарську структуру. Однією із основ автаркії є політика самозабезпечення. В сучасних умовах вона неминуче веде до розширення урядового контролю і апарату управління, зниження ефективності національного виробництва, жорстоких обмежень зовнішньої торгівлі, особливо імпорту і руху капіталів, до обмеження обміну валюти і до жорсткого планування внутрішнього виробництва для забезпечення всіх потреб.

Автоматична установка пожежогасіння  установка пожежогасіння з автоматичним способом приведення в дію.

Автоматичний пожежний сповіщувач  пожежний сповіщувач, який реагує на фактори, супровідні пожежі.

Автомобільна дорога, вулиця  частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів з усіма розташованими на ній спорудами.

Автомобільний транспорт — вид транспорту для перевезення вантажів і пасажирів по безрейкових шляхах. Виділяють вантажний і пасажирський А. т. Рухомний склад А. т. світу нараховує (1990 р.) понад 350 млн. легкових, 102 млн. вантажних автомобілів і 1,6 млн. автобусів; на А. т. припадає 9/10 установленої потужності усіх первинних двигунів і 1/4 споживання енергії. А. т. — один із основних забруднювачів повітря. Вантажний А. т. перевозить 4/5 усіх вантажів, головним чином на короткі і середні відстані, забезпечує 8,3 % загального вантажообігу. Вантажні перевезення А. т. на великі відстані значно дорожчі від залізничних, проте А. т. маневреніший і гнучкіший. Пасажирський А. т. ділиться на: автобусний і легковий; особистий, підприємств і установ; для міських та приміських і для далеких перевезень. Загальна довжина автомобільних шляхів світу становить 24 млн. км, у т. ч. 20 млн. км — з твердим покриттям. У світі понад 1 млн. км автострад. Найбільше їх в США, Зах. Європі.

Автономія — здатність суб'єкта політики до самоуправління на основі власного законодавства, право і можливість створювати будь-які національно-територіальні утворення і самостійно регулювати своє внутрішнє життя, управляти його процесами, вирішувати проблеми, що виникають. Це практична самостійність в здійсненні влади, що надається окремій національності, яка компактно проживає на території держави; самоуправління певної частини держави в рамках, встановлених загальнодержавними законами або консти­туцією. А. — це право на самоуправління, яким користуються окремі підприємства, установи, організації.

Агломерація міська — форма розселення, під якою слід розуміти територіальне утворення, яке: виникає на базі великого міста (або кількох компактно розташованих міст — конурбація) і створює значну зону урбанізації, поглинаючи суміжні населені пункти: відрізняється високим ступенем територіальної концентрації різноманітних виробництв, насамперед промисловості, інфраструктурних об'єктів, наукових навчальних закладів, а також високою чисельністю населення; справляє вирішальний перетворювальний вплив на навколишнє середовище, змінюючи економічну структуру території та соціальні аспекти життя населення; має високий рівень комплексності господарства і територіальну інтеграцію його елементів. За основними характеристиками агломерації бувають різні: великі і малі, сформовані і такі. що перебувають у стадії формування, моно- і поліцентричні, міські, сільські, змішані тощо. В агломераціях, розміщених у розвинутих країнах, чисельність населення збільшується незначними темпами або навіть стала зменшуватися (Лондон, Париж, Осака, Токіо, Нью-Йорк та ін.). Агломерації країн, що розвиваються, продовжують швидкими темпами збіль­шувати населення. Наприклад, у 1950-1990 рр. населення збільшилось, в млн. чол.: у Мехіко з 3,1 до 20,2; Сан-Пауло — з 2,4 до 17,4. В Україні нараховується 19 міських агломерацій. Вони розміщені переважно в Донбасі і Придніпров'ї. Прикладом може бути Донецько-макіївська агломерація (площа 11,8 тис. км2,312 поселень, в т. ч. 20 міст, чисельність населення 2,3 млн. чол., з них 2,1 млн. — міське).

Агролісомеліорація — сукупність лісогосподарських заходів, спрямованих на поліпшення грунтово-гідрологічних і кліматичних умов місцевості, що робить її сприятливішою для ведення сільського господарства. Базується на створенні полезахисних лісових смуг. залісненні ярів, крутих схилів і пісків.

Агрохімікати  органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.

Агрохімічне обстеження  обов'язкове суцільне обстеження сільськогосподарських угідь з метою державного контролю за зміною показників родючості і забрудненням грунтів.

Агрохімічний паспорт земельної ділянки (поля)  документ, що містить дані щодо агрохімічної характеристики грунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами.

Адміністративно-територіальний устрій — поділ території країни на окремі частини — адміністративно-територіальні одиниці (краї, області, провінції, штати, департаменти, губернії, волості, райони та ін.), на основі якого створюються і діють органи державної влади і управління на місцях. А.-т.у. будь-якої держави зумовлений його соціальною природою, традиціями історичного розвитку, завданням і метою органів влади. Останнє робить можливим довільну зміну існуючого А.-т.у., виходячи з інтересів пануючих соціальних сил або потреб для досягнення оптимальної і ефективної організації і функціонування соціально-політичного і господарського механізму держави. Адміністрація — в широкому розумінні вся діяльність держави в галузі управління: сукупність органів державного управління, виконавчої влади (уряд, виконавчі комітети, апарат президента, губернатора і т.д.): керівні органи підприємств, установ та інших організацій; посадові особи, керівний персонал установ.

АЕС і екологія — в останні роки вплив АЕС на навколишнє середовище викликає серйозну небезпеку. В зв'язку з недосконалістю технологічних процесів при завантаженні ядерного палива, чищенні реакторів, похованні відходів можливі випадки опромінення обслуговуючого персоналу, що викликає променеву хворобу різного рівня. АЕС потребує значної кількості води для охолодження реакторів — водосховищ, великих рік та ін. Існує можливість попадання радіоактивних речовин у воду з наступним поширенням по акваторії, в підземні води. Разом з тим АЕС є важливим виробником енергії. В світі експлуатується 307 АЕС у 41 країні світу. Франція одержує від АЕС 74,6% всієї електроенергії, Бельгія — 65,5%, Угорщина — 48,9%.

Азіатський кліринговий союз — заснований в 1974 і функціонує з 1975 у складі Бангладеш. Індії, Ірану, Непалу. Пакистану, Шрі-Ланки. М'янми. Клірингова палата союзу знаходиться при Центральному банку Ірану. Цілями союзу є: полегшити платежі за поточними угодами на багатосторонній основі, заохочувати використання місцевих валют і більш тісний зв'язок між банківськими системами країн регіону, досягти економії у використанні валютних резерпін, сприяти розширенню впутрірегіональної торгівлі.

Азіатсько-Тихоокеапський регіон (АТР) — район, що об'єднує країни материкової частини Азії і зони Тихого океану (40 держав). В АТР проживає 3/5 населення світу. Туї розміщені б великих за чисельністю населення країн світу — Китай. Індія. США, Росія, Індонезія, Японія. Зростає роль регіону в світовій економіці і політиці. На Азіатсько-тихоокеанський регіон (АТР) припадає 56% світового ВНП. у т.ч. на Північну Америку—31,7%,Північно-Східну Азію — 21,1. Південно-Східну Азію — 1.5. Частка США і Японії в світовому ВНП — 40%.

Акт незаконного втручення в діяльність цивільної авіації  протиправні дії, пов’язані з посягненням на нормальну і безпечну діяльність авіації, що призвели до нещасних випадків з людьми, майнових збитків, захоплення чи викрадення повітряного судна, або дії, що створюють ситуацію для таких наслідків.

Андська група — субрегіональне торгово-економічне угруповання в рамках ЛАІ. Андський пакт (Картохенський договір) укладенні! в 1969 р. Болівією, Колумбією, Перу, Чілі, Еквадором, Венесуелою (1973). Цілі: шляхом інтеграції прискорити незалежний економічний розвиток країн-учасниць, урівноважити економічний вплив Бразилії, Аргентини і Мексікн в ЛАІ. сприяти поступочому перетворенню іноземних компаній в національні і змішані. Центр — м. Ліма (Перу).

Анексія — насильне приєднання державою території іншої держави або народу, а також насильне утримання того або іншого народу в межах чужої держави, що є грубим порушення норм міжнародного права і принципу самовизначення націй.

Антипірен  речовини, чи суміші, які додаються в матеріал (речовину) органічного походження для зниження його горючості.

Антропогенез — процес історико-еволюційного формування виду людини розумної, який проходив у тісному зв'язку з формуванням суспільства — соціогенезом. Існують три основні гіпотези походження людини: 1. Сіміальна гіпотеза, згідно з якою людина походить від високорозвинутої мавпи. Вперше розроблена Ч. Дарвіном у 1871 р. 2. Божественна гіпотеза стверджує, що людину створив Бог. 3. Космічна гіпотеза прагне довести, що людина на Землі з'явилась, із Космосу.

Асимілююча спроможність (АС) водного об'єкта  спроможність водного об'єкта приймати певну масу речовини в одиницю часу без порушення норм якості води в контрольних створах (пунктах) водокористування. АС визначається з урахуванням процесів змішування, розбавлення і самоочищення домішок у водному об'єкті.

Асоціації країн-експортерів поширена форма координації політики експортерів на світових товарних ринках. Сьогодні діють асоціації з 18 сировинних товарів. Головна мета такої координації — підтримання цін на певному рівні. Найбільш відомі в світовому господарстві асоціації: ОПЕК і ОАПЕК, СІПЕК та ін.

Асоціація регіонального співробітництва країн Південної Азії (СААРК) міжнародна організація семи держав-сусідів (Індія, Пакистан, Бангладеш, Непал, Шрі-Ланка, Бутан і Мальдівська Республіка). Створена в 1985 р. в Дацці. Мета — сприяти економічному і культурному розвитку, соціальному прогресу народів Південної Азії шляхом багатостороннього співробітництва і кооперації її членів на основі рівноправності і невтручання у внутрішні справи один одного. В 1987 р. у Делі підписано угоду про створення регіонального продовольчого фонду та конвенцію по боротьбі з тероризмом. Центр — м. Катманду (Непал).

Атмосферостійка вогнегасна речовина  речовина, яка забезпечує в заданих інтервалах тривалий вогнезахист виробів, які постійно перебувають під впливом атмосферних факторів.

Африка—2,8; Північна Америка—6,6; Південна Америка—0,6; Австралія і Океанія — 1,0.

Б

Багатонаціональний маркетинг — складна форма міжнародного маркетингу, яка стосується організацій, що здійснюють маркетингові операції в багатьох іноземних державах.

Базис — 1) основа, опора фундамент, база; 2) економічний лад суспільства на даному етапі його розвитку, сукупність виробничих відносин між людьми, зумовлених певним рівнем розвитку продуктив­них сил суспільства, які визначають його соціальну структуру.

Бартер — система обміну, в якій товар і послуги обмінюються без платежів грошима (натуральний обмін) між державами, фірмами, підприємствами в період нерозвинутих товарних відносин або нестійкості валют.

Бартерна угода договір експортно-імпортних угод у формі натурального товарообміну, без оплати грошима. Є приватний товарообмін і підписані державними органами угоди про закупівлю і продаж товарів рівної вартості, що називається «планами товарообміну».

Басейн водозбірний  частина земної поверхні і товщі грунтів, з яких відбувається стік води у водотік або водойму.

Безвідходна і маловідходна технологія — технологія розробки родовищ мінеральної сировини, збагачення і подальшої переробки, що забезпечує видобуток з надр поряд з основними корисними копалинами побічних компо­нентів, а також використання видобутої маси і відходів. Сюди відносяться також технології, в яких послідовність проходження виробом різних стадій його виготовлення від сировини або напівфабрикату до готової продукції базується на процесах, що не мають або мають зовсім мало відходів.

Безмитне ввезення імпорт товарів, вільних від обкладання митом. Застосовується до окремих товарів або всього імпор­ту із однієї або групи країн, може мати тимчасовий або довгостроковий характер. Безмитне ввезення лежить в основі утворення митних блоків розвинутих країн: ЄС, Європейської асоціації вільної торгівлі.

Безпека  стан діяльності, при якому із певною імовірністю виключені прояви небезпеки, або відсутність надмірної небезпеки.

Безпека (життє)діяльності  область наукових знань, що вивчає небезпеки та засоби захисту від них людини у будь-яких умовах його перебування.

Безпека виробничого процесу  властивість виробничого процесу зберігати відповідність вимогам безпеки праці в умовах, які встановлені нормативно-технічною документацією.

Безпека виробничого устаткування властивість виробничого устаткування зберігати з визначеною імовірністю відповідності вимогам безпеки праці при виконанні заданих функцій в умовах, установлених нормативно-технічною документацією.

Безпека екологічна будь-яка діяльність людини, що виключає шкідливий вплив на навколишнє середовище.

Безпека економічна — стан, в якому народ (пануючий клас, через державу) може суверенне, без втручання і тиску ззовні визначати шляхи і форми свого економічного розвитку. Національна Б. е. має внутрішню матеріально-речову основу — високий рівень розвитку продуктивних сил, що здатний забезпечити суттєво важливу частку натуральних і вартісних елементів розширеного відтворення національного продукту. У зв'язку з інтернаціоналізацією виробництва національна Б. е. все тісніше пов'язується із міжнародною Б. е.. Міжнародна Б. е. — комплекс міжнародних умов, договорів і інституційних структур, який може забезпечити кожній країні — члену світового співтовариства — можливість вільно вибирати і здійснювати свою стратегію соціального і економічного розвитку, без зовнішнього економічного і політичного тиску, при взаємовигідному співробітництві з іншими країнами.

Безпека інформаційна такий стан інформаційних потоків і технологій, інформаційних ресурсів, баз і банків даних, що із визначеною імовірністю виключає можливість випадкового або навмисного доступу до них осіб, що не мають на те право.

Безпека національна стан захищеності національних інтересів.

Безпека особиста захищеність людини, обумовлена індивідуальними якостями особистості і використовуваними їм СІЗ.

Безпека польотів  комплексна характеристика повітряного транспорту та авіаційних робіт, що визначає здатність виконувати польоти без загрози для життя і здоров’я.

Безпека послуги  комплекс властивостей послуги (процесу), при яких вона під впливом внутрішніх і зовнішніх небезпечних (шкідливих) факторів чинить дію на споживача, не піддаючи ризику його життя, здоров’я, майно.

Безпека праці стан умов праці, при якому з деякою імовірністю виключений вплив на працюючі небезпечні і шкідливі виробничі чинники.

Безпека праці  стан умов праці, при якому відсутня дія на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Безпека праці у промисловості” щомісячний науково-технічний і виробничий журнал, орган Державного комітету по нагляді за безпечним веденням робіт у промисловості. Видається з 1932 р. Освітлює питання охорони праці у вугільної, гірничорудної, хімічної, нафтохімічної промисловості, при експлуатації судин, що працюють під тиском, і ін.

Безпека продовольча  захищеність людей, обумовлена забезпеченістю населення продуктами харчування.

Безпека психологічна стан захищеності людини від психологічних небезпек.

Безпека руху поїздів  комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.

Безпека соціальна це захищеність людини від соціальних небезпек.

Безпека суспільна захищеність людей, обумовлена рівнем організації державних структур і свідомості людей.

Безпека техногенна  це комплекс адміністративних, організаційних, інженерно-технічних та спеціальних заходів, спрямованих на попередження виникнення техногенних надзвичайних ситуацій.

Безпека харчових продуктів  відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної, алергенної чи іншої несприятливої для организму людини дії харчових продуктів при їх споживанні у загальноприйнятих кількостях, межі яких встановлюються Міністерством охорони здоров’я України.

Безпечна дистанція  відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дозволить водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру.

Безпечна швидкість  швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом у конкретних дорожніх умовах.

Безпечний інтервал  відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.

Безпроцентні кредити — наявні в практиці міжнародних відносин кредити, надані без стягнення процентів. Частіше всього надаються за рахунок спеціальних грошових фондів, що утворюються економічно розвинутими державами для надання допомоги країнам, що розвиваються. Такі фонди утворюються в рамках діючих міжнародних кредитних установ або спеціально для цього організованих структур. Так, в рамках МБРР у 1960 створена Між­народна асоціація розвитку (МАР), яка надає країнам, що розвиваються, безпроцентні кредити строком до 35 - 40 років. Безпроцентними можуть бути і позики.

Безробіття — переважання пропозиції вільної робочої сили над попитом на неї, їх кількісна і структурна (територіальна, професійно-кваліфікаційна та ін.) розбіжність: одна із важливих характеристик соціаяьно-економічного життя в цілому, а також ринку праці. Основні показники Б.: рівень — частка безробітних в економічно активному населенні, тривалість — проміжок часу з моменту початку роботи і до працевлаштування або до періоду, який розглядається. У розвинутих країнах до категорії безробітних включають тільки осіб, які зареєстровані в урядових службах зайнятості і шукають роботу на певну кількість годин на тиждень. Розрізняють фрикційне, структурне і циклічне безробіття. Фрикційне безробіття викликається постійним рухом населення: з одного регіону в інший: від професії до професії: з одного етапу життя — в інший (наприклад, навчання-робота-пенсія). Воно пов'язане з пошуками або чеканням роботи у найближчому майбутньому. Структурне безробіття виникає під впливом науково-технічного прогресу і змін у струк­турі споживчого попиту, які ведуть до масштабних структурних перетворень економіки і закриття застарілих підприємств, зменшення випуску продукції окремих галузей, переходу до ресурсозберігальних технологій тощо. Цик­лічне безробіття викликається спадом, тобто фазою економічного циклу, яка характеризується дефіцитом сукупного попиту на товари і послуги, недо­статністю сукупних витрат. Сума рівнів фрикційного і структурного безробіття утворює природний рівень безробіття. Природне безробіття не є фіксованою величиною і залежить від багатьох факторів. Воно може становити 4-6%. Конкретний рівень безробіття в тій чи іншій країні обумовлюється головним чином рівнем розвитку господарства, фазою економічного розвит­ку, науково-технічним потенціалом тощо.

Б'єф  ділянка річки, що розташована вище або нижче водопідпірної споруди (греблі).

Біженці — вимушені мігранти, переселення яких було викликане загрозою втратити життя чи здоров'я, зазнати обмежень у життєдіяльності. До біженців зачисляють іноземних громадян або осіб без громадянства, які стали жертвою переслідувань з причин расової, національної, конфесійної, соціальної приналежності або політичних переконань і вимушені покинути територію держави, громадянами якої вони є (або територію країни свого постійного проживання). Біженці можуть бути і всередині країни, коли відбувається громадянська війна (військові конфлікти в республіках колишньої Югославії, чеченські події в Росії тощо). Розрізняють такі типи біженців: екологічні (у випадку техногенних і природних катастроф), військові (у ви­падку військових конфліктів), релігійні (внаслідок конфліктів на релігійному грунті), національні (етнічні) (у випадку міжнаціональних конфліктів). Масові міграції біженців спостерігались в роки Другої світової війни і після неї, а також починаючи з 1970 р. в багатьох районах світу — на Середньому і Близькому Сході, в Індії, ряді районів Африки; в 1990-х рр.— в Югославії, Російській Федерації, Закавказзі, Молдавії, Таджикистані та ін. Кількість Б., за даними 00Н, в 1974р.—1,8млн. чол. (без палестинців), в 1981р.—6,8 млн. чол. (крім того, палестинців— 1,9 млн. чол.), в 1993 р. — 18 млн. чол.

Бойовий одяг пожежника  одяг пожежника для захисту від води та поверхнево-активних речовин.

Болото  надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом.

Буксирування  це транспортування механічним транспортним засобом іншого транспортного засобу, технічний стан якого не відповідає вимогам, що пред'являються до експлуатації транспортних составів, на жорсткому чи гнучкому зчепленні або способом часткового навантаження на платформу чи на спеціальне опорне пристосування.

Бур'яни - небажана рослинність в угіддях, посівах, насадженнях культурних рослин, яка конкурує з ними за світло, воду, поживні речовини, а також сприяє поширенню шкідників та хвороб.

В

Важкогорючий матеріал  матеріал, який під впливом вогню або високої температури спалахує, чи тліє, чи обвуглюється та продовжує горіти, чи тліти, чи обвуглюватись при наявності джерела запалювання, а після його ліквідування горіння чи тління припиняється.

Валютна інтеграція — об'єктивно зумовлений процес утворення регіональних зон, в межах яких забезпечується відносно стабільне співвідношення курсів національних валют, спільне регулювання валютних взаємовідносин країн-учасниць і єдина валютна політика відносно інших країн. В. і. є органічною складовою регіональної економічної інтеграції.

Валютна інтервенція — цільові операції по купівлі-продажу іноземної валюти для обмеження динаміки курсу національної валюти певними рамками його підвищення або зниження.

Валютний ринок євродепозитів — стійкі валютно-фінансові відносини у формуванні вкладів в іноземній валюті у великих комерційних банках розвинутих країн за рахунок засобів, що перебувають в обігу на ринку євровалют.

Валютний ринок єврокредитів — стійкі кредитні зв'язки в наданні міжнародних позик у євровалюті великими комерційними банками країн з розвинутою ринковою економікою.

Вантажообіг —1) основний умовно-натуральний економічний показник продукції вантажного транспорту. Визначають як добуток кількості перевезених вантажів (в т) на віддаль перевезення їх (в км); 2) В. транспортних вузлів (морських, річкових портів, залізничних станцій та ін.) — кількість відправлених і прийнятих вантажів в т (звичайно за рік). У 1990 р. вантажообіг транспортної системи світу становив 45,7 трил. т/км.

«Велика сімка» — група із 7 провідних країн світу, що здійснює координацію важливих зовнішньо-економічних і політичних заходів в рамках щорічних зустрічей керівників держав і урядів (США, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, Італія та Канада). В останні роки в зустрічах беруть участь і керівники ЄС. Мета зустрічей — вироблення ключових, стратегічних положень, які визначали б основні напрямки економічного розвитку. Це нова форма міжнародного економічного регулювання, що здійснюється шляхом координації економічної політики країн-учасниць. Обговорюються такі корінні проблеми, як економічне зростання, зайнятість, інфляція, стан міжнародних економічних відносин, а також конкретні питання: заборгованість, економічні зв'язки між заходом і сходом, ситуація у валютно-фінансовій сфері. В останні роки поряд з економічними розглядаються і політичні проблеми, приймаються декларації і заяви зовнішньополітичного, а також військового характеру, обговорюється розвиток світової економіки.

Велосипед  транспортний засіб, крім інвалідних колясок, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому.

Ветеринарне та епізоотичне благополуччя  оптимальні умови для життя тварин, що запобігають захворюваності та шкідливому впливові факторів довкілля на їх здоров’я, продуктивність, забезпечують профілактику хворіб, у тому числі спеціальних для тварин і людей.

Ветеринарний контроль  санітарний контроль, здійснюється по відношенню до тварин і продуктів тваринного походження з метою захисту життя і здоров’я людей та тварин, а також контроль предметів або вантажів, що можуть бути переносниками хвороб тварин.

Ветеринарно-санітарна експертиза  комплекс діагностичних і спеціальних досліджень щодо визначення якості продуктів та сировини тваринного походження, що призначаються для харчування людей, годівлі тварин і подальшої переробки.

Видалення відходів  здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.

Видимість у напрямку руху  максимальна відстань, на якій з місця водія можна розпізнати межі між елементами дороги, що дозволяє водієві орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості.

Викид (емісія)  надходження забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду.

Викид речовини  надходження речовини в атмосферу від джерел забруднення.

Використання простору і ресурсів Світового океану. Прогрес в галузі науки і техніки дозволив різко розширити сферу і масштаби використання ресурсів і простору Світового океану. Швидкими темпами розвивається флот — головний користувач просторових ресурсів. Зараз він складається із 75 тис. суден сумарним тоннажем 400 млн. т. У структурі флоту переважають (35%) наливні судна-танкери. Друге місце (28%) належить контейнеровозам і ліх­теровозам. Риболовний флот нараховує 21 тис. суден водотоннажністю більше 100 тис. т. Прогнози, зроблені в останні роки, свідчать про те, що в найближчі 20-30 років можна збільшити добування морських біологічних ресурсів до 150-180 млн. т за рік (до кінця 80-х років — близько 90 млн. т). За марикультурою майбутнє. Вважають, що гектар марикультури здатен давати у 8 разів більше риби, ніж гектар суходолу — м'яса. Крім біологічних ресурсів. Світовий океан має колосальні мінеральні багатства — корисні копалини. Інтенсивно здійснюється добування нафти і газу на шельфі. Якщо у 1960 р. в світі існувало 70 плаваючих установок для добування нафти, то в 1985 р. їх було уже близько 750. Глибина розвідувального буріння в кінці 80-х років досягла 2500 м, а експлуатаційні роботи ведуться на глибині до 1000 м. В 1985 р. частка «морської» нафти в загальному її видобутку становила 28% (790 млн. т), а «морського» газу — близько 25%(340млрд.м3). Спеціалісти уже впритул підійшли до розробки економічно ефективних технічних засобів для промислової експлуатації залізомарганцевих конкрецій з глибини 4-6 км. Цими конкреціями, що являють собою поліметалічні руди (до 14 % заліза, 25% марганцю, 0,5% міді, 1,9% нікелю, 0,5% кобальту), покриті великі площі дна Світового океану. Найважливіший потенціальний ресурс Світового океану — дейтерій (водень з атомною масою 2), паливо для термоядерних установок. Запаси його в океані практично невичерпні. Світовий океан — гігантський акумулятор енергії. Він накопичує її у вигляді кінетичної енергії течій і хвиль, потенціальної енергії, пов'язаної з різницею рівня Океану в різних його частинах і, нарешті, теплової (гідротермальної) енергії (в результаті різниці температур різних шарів Океану). Енергія Світового океану невичерпна, але використати її на сучасному етапі важко. Використання простору і ресурсів Океану необхідно здійснювати так, щоб уникнути подальшого забруднення його антропогенними факторами (забруднювачами Океану є нафта і нафтопродукти, важкі метали, комунальні стоки, а також пестициди, гербіциди та ін.), це може призвести до глобальної катастрофи.

Використання ядерної енергії  це сукупність видів діяльності, пов'язаних з використанням ядерних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання у науці, виробництві, медицині та інших галузях, а також видобуванням уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами.

Вимоги безпеки праці  вимоги, встановлені законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами та інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку працюючих.

Вимушена зупинка  припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія або появою перешкоди на дорозі.

Виникнення пожежі  сукупність процесів, що призводять до пожежі.

Випередження  рух транспортного засобу із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається по суміжній смузі.

Випіеградська четвірка — Польща, Угорщина, Чехія і Словаччина — субрегіональне угрупування, існує з 1991 р. Здійснює політику поступового (до 2000 р. — повного) звільнення від кількісних обмежень і митних кордонів у торгівлі між членами четвірки. З кінця 80-х рр. почалася переорієнтація зовнішньої торгівлі цих країн, в першу чергу експорту, на Захід.

Виробник відходів  будь-яка особа, діяльність якої призводить до утворення відходів, або якщо ця особа невідома, то особа, яка володіє цими відходами та/або здійснює над ними контроль.

Виробник відходів  фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.

Виробник радіоактивних відходів  юридичні або фізичні особи, внаслідок діяльності яких утворюються радіоактивні відходи.

Виробнича інфраструктура — комплекс галузей, що надає послуги виробничого характеру, сприяє переміщенню і зберіганню сировини, палива, енергії, різних матеріалів і готової продукції, передачі інформації тощо. До В.і. відносять: транспорт, зв'язок, складське господарство, матеріально-технічне постачання; інженерні споруди і пристрої, в т. ч. іригаційні системи: інженерні комунікації та мережі, серед них — лінії електропередач, нафто-і газопроводи, теплотраси, водопроводи тощо. В.і. ділять також на внутрівиробничу та загального призначення. Інституційна інфраструктура — комплекс галузей і сфер діяльності, які здійснюють макроекономічне регулювання економіки, підтримують най­більш оптимальні макроекономічні пропорції розвитку національного господарства. До неї входять державний апарат економічного регулювання, кредитно-фінансова сфера та ін. Інформаційна інфраструктура — комплекс елементів і сфер діяльності, які створюють організаційно-економічні умови для інформаційного забезпечення суспільства. До І.і. входять: електрозв'язок, який включає сферу передачі інформації без зміни її змісту і форми (телефонний, телексний, факсимільний зв'язок і т. д.) і сферу передачі інформації з наданням додаткових послуг (електронна пошта, комутація потоків і пакетів інформації і т. д.): інформаційне обслуговування (розробка програмного забезпечення ЕОМ, обробка інформації, послуги баз даних і т. д.): інформаційна техніка.

Виробнича травма  порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії виробничих факторів.

Виробниче приміщення  замкнутий простір в соціально призначених будівлях і спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей.

Виробниче середовище  сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних факторів, що діють на людину в процесі її трудової діяльності.

Виробничий контроль (в галузі охорони атмосферного повітря)  контроль за виконанням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, що здійснюється підприємствами, установами, організаціями в процесі їх господарської діяльності.

Виробничий ризик  ймовірність заподіяння шкоди залежно від науково-технічного стану виробництва.

Виробничий травматизм  явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Виробничо зумовлені захворювання  захворювання, перебіг яких ускладнюється умовами праці, а частота їх перевищує частоту подібних у працівників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів.

Виробничо-територіальні зв'язки — просторові відносини між виробничими підприємствами, об'єднаннями, а також між групами підприємств і об'єднань, галузей виробництва в межах територіальних одиниць різного рангу (одиниць адм.-тер. поділу, економічних районів, країн, крупних регіонів і т. д.). В.-т. з. формуються в процесі розвитку географічного поділу праці. Включають обмін різноманітними видами сировини, палива, обладнання, на­півфабрикатів, готових промислових виробів, сільськогосподарської продукції та ін. в процесі відтворення; проявляються головним чином у вигляді потоків вантажів між центрами виробництва і районами споживання. Особливий вид В.-т. з. — трудові.

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи  документ, який встановлює критерії безпеки та шкідливість для людини небезпечних факторів харчового продукту (групи продуктів), продовольчої сировини, супутніх матеріалів.

Висувна пожежна драбина  ручна пожежна драбина, яка складається із декількох телескопічно пересувних під дією канатної тяги колін.

Вихідний матеріал  уран, який містить ізотопи у тому співвідношенні, в якому вони є у природному урані; уран, збіднений на ізотопи 235; торій; будь-яка із зазначених речовин у формі металу, сплаву, хімічної сполуки або концентрату; будь-який інший матеріал, що містить одну або декілька із зазначених речовин у концентрації, встановленій нормами, правилами та стандартами з безпеки.

Відвернення війни і збереження миру — глобальна проблема № 1. Воєнно-політична конфронтація і пов'язана з нею гонка озброєнь є найближчою загрозою виживанню людства. З розпадом Радянського Союзу ця конфронтація втратила ті реальні й геополітичні основи, які в період холодної війни породжували воєнне протистояння. Базою конфронтації залишаються «образи ворога», недовір'я і стереотипи минулого. Якщо воєнно-політична конфронтація не привела до третьої світової війни, то вона породила багато локальних збройних конфліктів, які завдали колосальних збитків розвитку людства. За період з 1945 р. до середини 80-х років було понад 150 таких конфліктів, втрачено 10 млн. чол. (убитих, поранених, покалічених). За цей час витрати на гонку озброєнь досягли 7500 млрд. дол. США. У 80-і роки на кожного жителя планети, в т. ч. немовлят, припадало — за різними підрахунками — від 4 до 15 тонн вибухівки при перерахунку ракетно-ядерних засобів на звичайну вибухову речовину. Нині зберігаються колосальні арсенали засобів масового знищення і звичайного озброєння. Продовжуються роботи по створенню нових видів бойової техніки. Відбувається розповзання передової військової технології по планеті, в результаті чого вона потрапляє в осередки політичної напруженості і нестабільності. За оцінками військового відомства США, до кінця XX сто­ліття близько тридцяти країн буде володіти хімічною зброєю, десять зможе виробляти біологічну, п'ятнадцять країн, що розвиваються, матимуть або навіть самостійно вироблятимуть балістичні ракети, півдесятка працюють над створенням власного ядерного потенціалу. Воєнно-політична конфронтація — ірраціональна з точки зору стратегічних інтересів виживання і розвитку людства. Вона може вилитися в глобальне військове зіткнення. Крім того, мілітаризація поглинає значні матеріально-фінансові, технологічні та інтелектуальні ресурси, що перешкоджає ефективним діям, спрямованим на вирішення глобальних проблем. На планеті залишилось п'ять ядерних держав: США, Російська Федерація, Китай, Франція, Великобританія. Україна добровільно відмовилася від свого ядерного потенціалу. Тільки повне ядерне роззброєння приведе до остаточного зникнення загрози ядерної війни.

Відправник небезпечного вантажу  зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка підготовлює та подає цей вантаж для перевезення.

Відтворення населення — процес збереження в часі і просторі конкретно-історичної міри даного населення, його кількості та якісного складу. Воно являє собою процес безперервного відновлення поколінь людей в результаті взаємодії народжуваності і смертності. Для кількісної характеристики В.н. користуються показниками режиму відтворення населення, серед яких найбільш узагальнений — нетто-коефіцієнт відтворення населення (характеризує міру заміщення одного покоління наступним). В.н. буває простим, якщо кількість населення не змінюється, число народжених дорівнює числу померлих, а нове покоління дочок заміщає покоління матерів або відповідно сини батьків: розширеним, коли населення збільшується і звуженим, коли населення зменшується. В Європі нетто-коефіцієнт відтворення населення менше 1, тобто не здійснюється навіть просте заміщення поколінь. В Азії, Африці. Південній Америці і Австралії відбувається розширене відтворення населення, у Північній Америці і Східній Азії (Японія)— звужене.

Відтворення природних ресурсів — відновлювання ресурсів природи, що відбувається без втручання людини або з її участю. Особлива сфера су­спільного виробництва, яка складається із декількох господарських галузей і спрямована на забезпечення розширеного одержання природних ресурсів або на їх збереження в колишній кількості і якості; штучне підтримання природних ресурсів на певному рівні культивацією, підтримання екосистеми в продуктивному стані (наприклад, риборозведення, агролісомеліорація).

Відходи — не використовувані безпосередньо в місцях їх утворення відходи виробництва, побуту, транспорту та ін., які можуть бути реально або потенційно використані як сировина в інших галузях господарства. Розрізняють побутові, відходи виробництва і відходи виробничого споживання. Проблема відходів у багатьох країнах світу стала особливо актуальною, оскільки вони не тільки займають родючі землі, але й зумовлюють забруднення навколишнього середовища. В багатьох країнах основна частина побуто­вих відходів вивозиться поки що на міські звалища (в США — 75%, у Франції — 70%, СНД — 98% твердих побутових відходів). В останні роки для знищення їх стали споруджуватися сміттєспалювальні заводи. Наприклад, в Японії 73 % твердих побутових відходів спалюється на таких підприємствах. У 1990 р. у Франції введена установка по біологічному розкладанню (за допо­могою бактерій) побутових відходів з метою одержання біогазу (з 1 т відхо­дів одержують його до 100 м3). Відходи ТЕЦ вже використовуються при шляховому будівництві, а також як добавки при виробництві будівельних матеріалів. В Індії хімічно збагачена зола ТЕЦ використовується як сировина для одержання алюмінію.

Відходи  будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Війна — організована збройна боротьба між державами, групами держав, класами або націями для досягнення певних політичних або економічних цілей, продовження політики насильницькими способами. Крім збройної боротьби, під час військових конфліктів використовуються і інші форми політичного, економічного і ідеологічного протистояння: розрив дипломатичних відносин, блокада, диверсії та ін. В. — це складне соціальне явище, яке відображає стан соціальних відносин, особливості попереднього розвитку суспільства. Розрізняють війни справедливі і несправедливі, визвольні і загарбницькі, світові і локальні.

Війна світова — суспільно-політичне явище, що вис тупає продовженням політичної боротьби держав, націй, класів засобами збройного насилля. Основний зміст — збройна боротьба. Широко використовується й інші форми боротьби (політична, економічна, ідеологічна), які в умовах війни набувають різкого характеру і специфічних особливостей. Світова війна характеризується масштабом (кількість учасників, озброєнь, театр військових дій), завданнями і метою. Одне із основних завдань — змінити систему міжнародних відносин, сфери впливу і панування. В XX ст. було дві світові війни: в першій світовій війні брали участь 33 держави (74 млн. чоловік), було вбито 10 млн., поранено 20 млн. чол., військові витрати — 208 млрд. дол.: в другій світовій війні — 72 держави (110 млн. чол.), вбито майже 50 млн. чол., поранено 28 млн., військові витрати — 1384 млрд. дол.

Війська цивільної оборони України  це спеціалізовані військові формування, які підпорядковуються керівнику центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і призначені для захисту населення і території у разі виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, ліквідації їх наслідків та виконання інших передбачених законом завдань.

Військова географія — наукова дисципліна, що вивчає військово-політичні, військово-економічні, фізико-географічні умови і оперативне прогнозування можливих сухопутних і морських театрів військових дій (в межах окремих держав, стратегічних районів, напрямків) і їх вплив на підготовку та ведення війни і військових дій. В.г. включає також військове країнознавство.

Військовий стан — особливий правовий режим в країні або окремій її частині, який вводиться за рішенням вищих органів державної влади у ви­ключних обставинах (війна, стихійне лихо, загроза державного перевороту та ін.). При введенні В.с. всі функції органів державної влади з питань вироб­ництва, оборони, забезпечення громадського порядку, державної безпеки переходять до військових органів.

Військово-політичний союз — об'єднання двох або декількох держав з метою загальних дій у вирішенні політичних, економічних та військових проблем (НАТО. СЕАТО та ін.).

Вікова структура населення — розподіл його за віковими групами і піковими контингентами з метою вивчення демографічних і соціально-економічних процесів. У віковій структурі, як правило, населення розподіляється за однорічними або 5-річними віковими групами. Для оцінки загальних структурних зрушень застосовують і розподіл на три вікові групи: 0-14 років. 15-59 років. 60 років і більше. У міжнародних порівняннях застосовують розподіл населення на дві групи: 0-14 років, 15-64 роки. Графічно В.с.н. зображується віковою пірамідою: по горизонталі відкладаються пропорціональні чисельності (частки) окремих вікових груп, а по вертикалі — вік. У 1990 р. у світі спостерігалась така В.с.н.: 0-14 років — 32,0%. 15 -64 роки — 61,0%; у країнах з високим доходом відповідно — 20,5% і 66,8 %; у країнах з середнім доходом — 36,2. % і 58,7 %; у країнах з низьким доходом —35,5% і 60,0%. За даними 00Н, частка людей у віці 65 років і більше в населенні світу зросла з 5,1 % в 1950 р. до 6% в 1990 р. В окремих частинах світу процес старіння відбувається по-різному. Він найчіткіше проявився в Європі (частка осіб старшого віку збільшилась з 8,7% у 1950 р. до 13,4% у 1990 р.). В інших регіонах світу становить: Латинська Америка—5%, Океанія—9%, Австралія і Нова Зеландія — 10,9%, Африка — 3,0 %, Азія — 5,0 %.

Внутрішній пожежний кран  кран, що встановлюється на мережі внутрішнього протипожежного водопроводу і обладнаний пристроями для підключення напірно-пожежного рукава.

Внутрішня політика — діяльність державних органів, установ і правлячих партій, спрямована на узгодження інтересів різних прошарків населення країни, можливе в даних умовах задоволення цих інтересів, на збереження існуючого ладу або цілеспрямоване перетворення його, на забезпечення взаємозв'язку, взаємодії окремих сфер суспільства, на суспільний прогрес. У залежності від характеру існуючої форми державного управління В.п. більшою або меншою мірою визначає діяльність суспільства в таких сферах, як виробництво і розподіл, охорона порядку і громадська безпека, соціальні відносини, соціальне забезпечення.

Вогнегасна здатність  маса вогнегасної речовини, що припадає на 1 кв. м (1 куб. м) модельного вогнища пожежі (модельного об’єму), який вона впевнено гасить, чи площа модельного вогнища пожежі (об’єму модельної споруди), яку можна впевнено загасити одним технічним засобом (системою) пожежогасіння (наприклад, вогнегасником).

Вогнегасна речовина  речовина, яка має такі фізико-хімічні властивості, що дозволяють створити умови для припинення горіння.

Вогнегасник  переносне чи пересувне обладнання для гасіння осередків пожежі за рахунок випуску запасеної вогнегасної речовини.

Вогнезахист  зниження пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій методом спеціальної обробки або нанесення покриття.

Вогнезахищений виріб (матеріал, конструкція)  виріб (матеріал, конструкція), знижена пожежна безпека якого є наслідком вогнезахисту.

Вогнеперешкоджаючий пристрій  пристрій, що володіє вогнеперешкоджаючою здатністю.

Вогнеперешкодна здатність  здатність перешкоджати поширенню горіння.

Вогнестійкість  здатність будівельних конструкцій і елементів зберігати свою несучу здатність, а також чинити опір виникненню наскрізних отворів чи прогріванню до критичних температур і поширенню вогню. Примітка критичні температури встановлюються діючими методиками.

Вогнище  місце початкового виникнення пожежі.

Вода дренажна  вода, що профільтрувалася в дренаж із тіла гідротехнічної споруди або її фундаменту, а також із очисних споруд фільтруючого типу, осушуваного (зрошуваного) земельного масиву, підтоплюваної території підприємства, міста і т.ін.

Вода зворотна  вода, яка повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки круговороту води до його природних ланок (річкової, озерної, морської, літогенної) у вигляді стічної, скидної або дренажної води.

Вода лляльна (підсланева)  вода з домішками (переважно нафто­продуктів), зібрана в колодязях  ллялах машинних відділень судна.

Вода скидна  вода, що відводиться від зрошувальних сільгоспугідь, забудованих територій, які поливають, а також вода, що відводиться від ділянок, на яких застосовується гідромеханізація.

Вода стічна  вода, що утворилася в процесі господарсько-побу­тової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.

Води  усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води.

Води підземні  води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах.

Води поверхневі  води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні;

Водій  особа, яка керує механічним або немеханічним транспортним засобом; погонич тварин, який веде їх за повід, прирівнюється до водія. Водієм є також особа, яка навчає керування безпосередньо у транспортному засобі.

Водний об'єкт  сформований природою або створений штучно об'єкт ландшафту чи геологічна структура, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт).

Водний об'єкт підконтрольний  ( водний об'єкт) зосередження природних вод на поверхні суші, яке внесене до кадастру, має характерні форми поширення і риси гідрологічного режиму та належить до природних ланок круговороту води: поверхневі води суші - річка, озеро, болото, водосховище, ставок; внутрішнє море. Зосередження вод, що належать до господарської ланки круговороту води, можуть не належати до водних об'єктів. До таких зосереджень вод відносяться водогоспо-дарські споруди (ВГС): накопичувачі води для водопостачання, споруди для транспортування води, водні об'єкти виробничого призначення (меліоративні системи, водойми-охолоджувачі, рибогосподарські ставки), споруди для накопичування та транспортування зворотних вод. Не є водним об'єктом також частина природного ландшафту (ЧПЛ), яка використовується для накопичування зворотних вод чи їх транспортування до водного об'єкта або місця обробки чи використання, наприклад, замкнуті пониззя рельєфу, тальвеги і т.ін. Водні об'єкти із спеціально встановленими нормами якості води (ВСНЯ)  водні об'єкти прикордонних, лікувальних і заповідних зон, болота, а також водні об'єкти з наявністю специфічних особливостей природного складу і властивостей води, наприклад, підвищеного природного вмісту завислих речовин, мінеральних солей, заліза, алю-мінію, міді, фтору та ін. Для таких водних об'єктів встановлюються окремі показники складу і властивостей води, додатково або замість показників, що вказані в п.1.2. Водні об'єкти з нормованою якістю води (ВНЯ)  водні об'єкти, для яких встановлені види водокористування та норми якості води відповідно до п.1.2, або встановлені окремі показники складу та властивостей води, як для ВСНЯ.

Водні ресурси  обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території.

Водність  характеристика величини річкового стоку за певний проміжок часу відносно його середньої багаторічної величини.

Водогосподарський баланс  співвідношення між наявними для використання водними ресурсами на даній території і потребами в них для розвитку економіки на різних рівнях.

Водозабір  споруда або пристрій для забору води з водного об'єкта.

Водойма  безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт.

Водокористування  використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення і галузей економіки

Водоносний горизонт  однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води.

Водопінний пожежний ствол  пожежний ствол для подавання водяних або пінних струменів.

Водоспоживання — споживання водних ресурсів для задоволення потреб населення, промисловості, сільського і комунального господарства та ін. Розрізняють зворотне водоспоживання — з поверненням забраної води в джерело (водосховища, комунальне господарство) і незворотне — з витратою її на випаровування, фільтрацію та ін. Основний обсяг споживання води забезпечують ріки (запаси води 1200 км3, або 0,0001 % всієї гідросфери). Ін­тенсивний розвиток промисловості, сільського господарства та інших галузей призвів до збільшення водоспоживання в світі (з початкуХХ ст. воно зросло в 7 разів). Структура водоспоживання, % (1990 р.): сільське господарство — 65; промисловість — 23,5; комунальне господарство — 7,3; водосхови­ща—4,2. Зрошувані землі займають 47 млн.га. Водоспоживання становить 5,8 % до стоку, в тому числі по частинах світу: Європа — 10,0; Азія — 10,4;

Водосховище  штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку.

Водяний вогнегасник  вогнегасник із зарядом води чи води з добавками.

Водяний пожежний ствол  пожежний ствол доля подавання води.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Дніпропетровська Обласна Універсальна Наукова

    Документ
    Ви тримаєте в руках черговий „Зведений каталог періодичних видань, передплачених головними бібліотеками м. Дніпропетровська на 2012 рік”, який підготував відділ комплектування Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки.
  2. Національна академія наук України Міністерство освіти та науки України бюлетень

    Документ
    На сьогодні важливим для регіону засобом сприяння його соціально-економічному розвитку є створення та функціонування кластерних систем, тобто територіально-виробничих об’єднань підприємницьких структур, які інтегрують свої зусилля
  3. Національна експозиція України на Міждержавній виставці, присвяченій 20-річчю снд

    Документ
    На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 359-р Мінекономіки забезпечило підготовку та роботу національної експозиції України на Міждержавній виставці, присвяченій 20-річчю СНД (далі – Виставка) у період
  4. В. П. Вишневський член-кореспондент нан україни, доктор еко­номічних наук, професор Донецької національного університету

    Документ
    I У навчальному посібнику викладено теорстико-методологічні та прикладні засади розвитку національної економіки України. На основі використання праць українських і зарубіжних авторів, вивчення різноманітних сгатисгачних даних та інших
  5. Підкладки костильного скріплення залізничних рейок типів Р50, Р65 І Р75

    Документ
    Частина 2-89. Додаткові вимоги до серійних холодильних електроприладів з вбудованим або виносним холодильним компресорно-конденсаторним агрегатом чи компресором.

Другие похожие документы..