Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Голоса словно отдаляются, громче них звук крови, бегущей по моим венам. Спасибо тебе, любимый, за веру в меня. Я рядом, совсем рядом, в том же зале п...полностью>>
'Документ'
Курс «Государственный бюджет» является одной из основных дисциплин для студентов, обучающихся на учетно-финансовом факультете университета по специаль...полностью>>
'Реферат'
В сборнике представлены работы победителей Республиканского этапа Всероссийского конкурса, посвященного истории государственной символики Российской ...полностью>>
'Книга'
Во времена императоров Аврелиана, Тацита и Проба в малоазийских провинциях Изаврия, Писидия и Ликия, уже в те времена снискавших дурную славу разбойн...полностью>>

Спецвипуск присвячено 45-річчю ду нді ств київ 2011 Луганськ 2011 ббк 65. 5-183

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

"Трудові стандарти, спеціально розроблені для забезпечення рівних можливостей у сфері праці, захисту працюючих жінок, впроваджених також конвенціями МОП" [29, с. 269].

Категорія "сфера праці" використовується в методичному, правовому та економічному аспектах. Із десяти наведених уривків перший аспект застосовується тричі, правовий – двічі, а економічний – шість разів. Отже, можна вважати, що використання терміна "сфера праці" є, перш за все, ознакою опису економічної ситуації.

Для розуміння застосування для опису чогось "сферного" підходу спробуємо розширити сферу наших досліджень, вибачте за тавтологію. Як було відзначено, "батьківщиною" слова "сфера" є, безумовно, математика, але воно широко використовується як в інших науках, так і в повсякденному житті.

Якщо в пошуковій системі Інтернету набрати "сфера – це", то результатами пошуку будуть посилання на тексти, що не мають ніякого відношення ні до математики, ні до точних наук чи технічної галузі. Аналіз перших 10 текстів за таким запитом у пошуковій системі Яндех дав змогу встановити, що слово "сфера" є компонентом різноманітних словосполучень, а саме:

  1. сфера (як професія);

  2. сфера господарювання або господарсько-економічна сфера;

  3. сфера (масової) інформації,

  4. сфера (масової) комунікації;

  5. сфера (масового) спілкування;

  6. сфера освіти;

  7. сфери життя суспільства;

  8. соціальна сфера;

  9. сфера інтелекту;

  10. бюджетна сфера;

  11. сфера дії міжнародного права;

  12. сфера суб'єктна;

  13. сфера об'єктна;

  14. сфера просторова;

  15. сфери суспільства;

  16. сфера міжособистісних відносин;

  17. сфера представництва різних груп;

  18. політична сфера;

  19. духовна сфера.

Як бачимо, із 19 наведених словосполучень, десять мають пряме відношення до професійної діяльності, а отже – до сфери праці.

Звернемо також увагу на тлумачення близьких понять. Наприклад, існують визначення термінів "соціальна сфера" та "соціальна інфраструктура". "Понятие социальной сферы используется по-разному в различных контекстах. В экономической науке оно обозначает определенную группу отраслей, которые составляют: здравоохранение, физкультура и спорт, образование, культура, социальное обслуживание и социальное обеспечение, жилищное хозяйство, социальное страхование, пенсионное обеспечение. Отрасли социальной сферы имеют своим адресатом непосредственно людей, их материальные, физические и духовные возможности" [30, с. 64]. "Наряду с понятием "социальная сфера" в научной литературе часто используют понятие "социальная инфраструктура". Это непроизводственная сфера, т.е. комплекс предприятий, сооружений и учреждений, обеспечивающих на определенной территории необходимые материальные и культурно-бытовые условия жизни населения" [31, с. 12].

Не важко помітити, що соціальна сфера розглядається як система, що складається з певних галузей, поняття "соціальна інфраструктура" також розглядається системно. Нагадаймо, що такий само структурно-елементний підхід використовувався при тлумаченні терміна "соціально-трудова сфера".

При вивченні досвіду тлумачення категорій, які містять у своєму складі слово "сфера", було розглянуто низку визначень таких понять: "ноосфера" [32], "іоносфера" [33], "інформаційна сфера" [34, 35], "біосфера" [36, 37] тощо. Встановлено, що найбільш методологічно чітко визначено поняття "сфера правового регулювання" [38, 39, 40]. Приводиться тлумачення цього поняття, наприклад: "Сфера правового регулювання – це сукупність суспільних відносин, яку можна і необхідно впорядкувати за допомогою права і правових засобів" [39, с. 305]. Крім того, визначається, що ця сфера має певні межі, види та ознаки [38, с. 133]. Для сфери правового регулювання перераховано шість таких ознак.

Здійснюючи аналіз визначень різних "сферних" термінів можна встановити, що:

1) ці формулювання трактуються, перш за все, як певний комплекс чи сукупність чогось – певних елементів, які й складають відповідну сферу;

2) тлумачення будується навколо якогось базового поняття – "ядра" формулювання;

3) для більш чіткого розуміння та тлумачення "сфери…" бажано встановити її ознаки, які задають певні межі існування такого поняття.

Конструкція тлумачення понять, що включають у себе слово "сфера", представлена на Рис. 1.

Рис.1. Структура поняття, що включає слово "сфера"

Спираючись на результати аналізу, можна відзначити наступне: термін "сфера праці" завдяки своїй універсальності не може бути чітко визначеним. У деяких випадках його можна вживати як синонім більш чітких понять "ринок праці", "система трудових відносин", "застосування трудового права" тощо.

У кожному окремому випадку слід чітко визначати межі та складові поняття "сфера праці".

Висновки

1. В економічній літературі використовується термін "сфера праці" і подається його тлумачення.

2. Не можна сконструювати поняття "сфера праці" лише спираючись на аналіз його складових термінів "сфера" та "праця".

3. В інформаційному просторі поширено використання термінів із словом "сфера". Досить часто зустрічаються такі терміни: "соціальна сфера", "політична сфера", "духовна сфера", "біосфера", "сфера освіти". Але лише в теорії права таким термінам надається чітке повне визначення.

4. Вичерпне тлумачення термінів, що включають у себе слово "сфера", має містити визначення її структурних елементів, базового поняття та перелік ознак цієї сфери.

ЛІЕРАТУРА

  1. Мера понимания и институты власти в обществе / Внутренний Предиктор СССР // "О текущем моменте". – 2008. – № 3(75). – Режим доступа : /b/154307/read.

  2. Кір'ян Т. Теоретичні основи та прикладні аспекти соціально орієнтованої праці в Україні (проблеми праці на підприємствах морського транспорту) / Т. Кір'ян // Україна: Аспекти праці. – 2006. – № 2. – С. 3–8.

  3. Колот А. Соціально-трудові аспекти забезпечення стійкого розвитку національної економіки / А. Колот, С. Григорович // Україна: Аспекти праці. – 2006. – № 4. – С. 3–7.

  4. Петрова Т. Ринок освітніх послуг і ринок праці: проблеми взаємозв'язку та взаємодії / Т. Петрова // Україна: Аспекти праці. – 2006. – № 4. – С. 9–12.

  5. Приймак В. Гнучкість національних та регіональних ринків праці України / В. Приймак, Н. Ковалевич // Україна: Аспекти праці. – 2009. – № 2. – С. 3–6.

  6. Ворона М. Надання рівних можливостей жінкам та чоловікам у сфері праці / М. Ворона // Україна: Аспекти праці. – 2009. – № 6. – С. 38–41.

  7. Колєшня Л. Інтеграція людей з інвалідністю у сферу праці: перспективи і напрями / Л. Колєшня, В. Пасічник // Україна: Аспекти праці. – 2009. – № 7. – С. 20–24.

  8. Качан Л. "Працювати заради соціальної справедливості" (з нагоди 90-річчя МОП) / Л. Качан, М. Сомов // Соціальний захист. – 2009. – № 5. – С. 5–6.

  9. Завершила работу 93-я ежегодная конференция МОТ [Делегаты наметили пути срочного решения ключевых проблем в сфере труда] / Пресс-релиз информационного центра ООН. – М. : Инф. центр ООН, 2005. – 3 с.

  10. Семикіна М.В. Конкурентоспроможність у сфері праці: сутність та методологія визначення / М.В. Семикіна : зб. наук. праць Кіровоградського національного технічного університету. – 2009. – № 15. – С. 8–17.

  11. Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения : учебное пособие / Н.И. Есинова. – К. : Кондор, 2003.– 464 с.

  12. Одегов Ю.Г. Рынок труда (практическая макроэкономика труда) : учебник / Ю.Г. Одегов, Г.Г. Руденко, Н.К. Лунева. – М. : Изд-во "Альфа-Прес", 2007. – 900 с.

  13. Буланов В.С. Рынок труда : уучебник / Под ред. проф. В.С. Буланова и проф. Н.А.Волгина. – [2-е изд., перераб. и доп.] – М. : Изд-во "Экзамен", 2003. – 480 с.

  14. Генкин Б.М. Экономика и социология труда : учебник для вузов / Б.М. Геннкин; 3-е изд., доп. – М. : Норма, 2005. – 416 с.

  15. Завельский М.Г. Экономика и социология труда: [курс лекций] / М.Г. Завельский. – М.: Изд-во "Палеотип"; Изд-во "Логос", 2001. – 208 с.

  16. Богиня Д.П. Основи економіки праці : навч. посібник / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. – [2-е вид., стер.]. – К. : Знання – прес, 2001. – 313 с.

  17. Онікієнко В.В. Розвиток ринку праці України: тенденції та перспективи / Онікієнко В.В., Ткаченко Л.Г., Ємельяненко Л.М.; за ред. В.В. Осієнка. – К. : Рада по вивченню продуктивних сил України, НАН України, 2007. – 286 с.

  18. Вечканов Г.С. Современная экономическая энциклопедия / Г.С. Вечканов, Г.Р. Вечканова. – СПб. : Изд-во "Лань", 2002. – 880 с.

  19. Большой экономический словарь. – М. : Книжный мир, 2001. – 895 с.

  20. Финансово-экономическая Энциклопедия. – Режим доступа : http:// .

  21. Никифорова А.А. Рынок труда: занятость и безработица / А.А. Никифорова. – М. : Международные отношения, 2003. – 180 с.

  22. Петров П.Ю. Стратегическое планирование развития регионального рынка труда / П.Ю. Петров // Проблеми формування ринкової економіки: міжвід. наук. зб. – Спец. вип.: Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. – К. : КНЕУ, 2001. – С. 348–353.

  23. Сфера труда / Словарь терминов – РОСПРОФСОЮЗ.ru: трудовые права работников... – Режим доступа : /tesaurus/193/8141/.

  24. Семешко А.И. Международные договоры в сфере труда и их включение в систему трудового права России : автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. [Специальность 12.00.05 – Трудовое право ; Право социального обеспечения] / А.И. Семешко ; Науч. рук. Л.Ю. Бугров. – Екатеринбург, 2009. – 27 с.

  25. Ринок праці / Вікіпендія: Вільна енциклопедія. – Режим доступу : http:// / wiki/ Ринок_праці.

  26. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини : підручник для вузів / О.А. Грішнова. – 4-те видання, оновлене. – К. : Знання, 2009. – 390 с.

  27. Петруня Ю.Е. Основы экономической теории: учеб. пособие / Ю.Е. Петруня, Задоя А.А. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – К. : Знання, 2008. – 420 с.

  28. Герасименко Ю. Управління працею за цілями та результатами: методологічний аспект / Ю. Герасименко // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. – Спецвипуск: Проблеми економіки праці, соціально-трудових відносин та соціального захисту населення. – К. : КНЕУ, ДУ НДІ СТВ, 2008. – С. 25–32.

  29. Тресвятська Т.А. Форми дискримінації на ринку праці України / Т.А. Тресвятська, А.А. Уколова, О.О. Смагіна // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. Спецвипуск: Проблеми економіки праці, соціально-трудових відносин та соціального захисту населення. – К. : КНЕУ, ДУ НДІ СТВ, 2008. – С. 269–283.

  30. Шишкин С.В. Экономика социальной сферы : уч. пособие / С.В. Шишкин. – М. : ГУ ВШЕ, 2003. – 367 с.

  31. Игнатов В.Г. Экономика социальной сферы : уч. пособие / В.Г. Игнатов и др. – Ростов н/Д : Издат. центр "МарТ", 2001. – 416 с.

  32. Бейлин М. Ноосфера как единое мыслящее человечество: переосмысление глобальной философской проблемы "человек – мир" / М. Бейлин // Практична філософія. – 2010. – № 2. – С. 44–48.

  33. Правдивцев В. Поле битвы – ионосфера : точка зрения / В. Правдивцев // Наука и религия. – 2010. – № 10. – С. 14–19.

  34. Гусева Е. Библиотечно-информационная сфера России в контексте инновационного развития: Теория и практика: точки пересечения / Е. Гусева // Библиотечное дело – ХХІ век : научно-практический сборник. – 2008. – № 2. – С. 24–61.

  35. Коханова І. Реферування документів як затребувана сфера інформаційної діяльності: Інформаційні ресурси / І. Коханова // Вісник книжкової палати. – 2009. – № 2. – С. 31–32.

  36. Вернадский В.И. Биосфера: Избр. труды по биогеохимии / В.И. Вернадский. – М. : Мысль, 1967. – 376 с.

  37. Войткевич Г.В. Основы учения о биосфере : книга для учителя / Г.В. Войткевич, В.А. Вронский. – Москва : Просвещение, 1989. – 160 с.

  38. Сфера правового регулювання: поняття, ознаки, види / О.М. Мельник // Право України. – 2010. – № 9. – С. 132–138.

  39. Сфера регулювання трудового права: погляд на проблему / Н.Ю. Щербюк // Право України. – 2010. – № 11. – С. 305–310.

  40. Сущность управленческих технологий в правоохранительной сфере / С. Гречанюк // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 3. – С. 35–38.

УДК 331.1

Шумакова Н.В.,

н.с. ЛФ ІЕПД НАН України,

м. Луганськ

АКТУАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ СТИМУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ПРАЦІ

Розглянуто процес стимулювання праці в розрізі реалізації інтересів суб'єктів сфери праці. Визначено сучасні вимоги, які висуваються до матеріального стимулювання. Обґрунтована необхідність актуалізації системи стимулювання у сфері праці на підставі застосування певних показників. Запропоновано використання дидактичних принципів стимулювання, завдяки чому передбачається отримання економічного ефекту всіма учасниками трудового процесу.

Постановка проблеми та її актуальність. Сучасний стан сфери праці в Україні свідчить про наявність багатьох невирішених проблем, які існують у використанні найманої праці. Це проблеми і тінізації зайнятості, і виплати заробітної плати "в конвертах", і мінімальної заробітної плати, і низької продуктивності праці та інші. Суттєвою проблемою також є стимулювання до продуктивної та інноваційної праці, тому що практично не існує сучасної системи, яка була б спрямована на отримання більшого доходу від такої праці.

Стимулювання у сфері праці зумовлене психологічними чинниками схильності людини до праці та самовираження. Практичне рішення проблеми стимулювання припускає таку організацію праці, при якій працівник не тільки може працювати, а ще й бажає це робити.

Бажання працювати виступає внутрішнім мотиваційним чинником, який ґрунтується на особистих потребах людини. Задоволення особистих потреб є визначальним моментом, що спонукає до активних дій. Не завжди ці активні дії стосуються праці, наприклад, бажання побачити інші країни спонукає до подорожей, бажання мати машину чи інше підштовхує до активних дій, наслідками яких стає злочин (крадіжка, шантаж).

Сучасні труднощі в процесі використання праці свідчать про необхідність спонукання до праці, розуміння механізму сприйняття працівниками своєї зацікавленості в активній трудовій діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми підвищення продуктивності праці та стимулювання до активної трудової діяльності розглядали у своїх працях вітчизняні та зарубіжні науковці, серед яких Богиня Д.П., Грішнова О.А., Лібанова Е.М., Завіновська Г.Т., Колот А.М., Кліяненко Б.Т., Додонов О.В., Саков М.П., Платонов К.К., Шепель В.М. та ін. У наукових дослідженнях висвітлюються проблеми взаємозв'язку оплати та продуктивності праці (в системі управління людськими ресурсами, з погляду удосконалення методології розрахунку державних соціальних стандартів та гарантій щодо оплати праці). Основна увага приділяється удосконаленню матеріального стимулювання у зв'язку із зростанням продуктивності праці [1, с. 47; 2; 3 с. 174].

Водночас, можливості матеріального заохочення не вирішують повною мірою всі труднощі стимулювання до продуктивної праці. На локальному рівні слід розробити систему стимулювання з урахуванням конкретних умов, напрямів та цілей. У зв'язку з цим особливо важливо усвідомити, наскільки вагому роль відіграє правильно спрямований стимул.

Мета статті полягає в актуалізації до сучасних ринкових умов системи стимулювання суб'єктів сфери праці із застосуванням дидактичних принципів стимулювання.

Виклад основного матеріалу. Особисте ставлення до праці визначається сукупністю моральних та психологічних установок, якими керується працівник. Воно засновано на складному психофізичному механізмі взаємодії людини з умовами праці й життя в цілому. Як підтверджує наука та практика, особливо важливу роль у цьому механізмі відіграють цільові установки особистості, її моральні критерії та навички.

Кожна людина по-різному реагує на дію різних чинників у процесі праці. Вона вибірково ставиться до них. На практиці це виявляється в різному рівні їх сприйняття.

Стимул – від лат. stimulus – стрекало, поганяло, спонука, спонукання до будь-яких дій; зацікавленість у здійсненні будь-чого. Стимулювати – спонукати, надавати поштовх до дії, служити причиною спонукання, стимулом; заохочувати [4, с. 484].

Стимулювання праці полягає у використанні системи стимулів до праці з метою реалізації економічних інтересів суб'єктів сфери праці. Водночас, стимулювання праці відноситься до сфери суспільних відношень та економічної політики держави. Воно реалізується через систему заходів, форм і методів свідомо організованих на різних рівнях управління.

Сучасний досвід використання системи стимулювання праці знає дві головні форми – матеріальне й моральне стимулювання. Будь-які заходи, методи, способи чи принципи в логічному завершенні можна звести до першої або другої форми стимулювання. Економічна історія стимулювання праці свідчить про недостатню ефективність використання окремих форм, найбільші результати підвищення зацікавленості до праці, як правило, дає використання системи, яка поєднує і матеріальні, і моральні стимули.

З цього погляду розглянемо процес стимулювання праці в розрізі реалізації інтересів працівника до праці: матеріального, творчо-пізнавального, інтересу спілкування.

В основі ставлення людини до праці лежить, перш за все, мета, яка виступає у вигляді конкретного інтересу, до задоволення якого прагне людина. Наявність мети пов'язана з поняттям волі. Саме мета викликає мобілізацію фізичних та духовних зусиль людини. Вона визначає спосіб та характер дій людини. М.Г. Чернишевський висловився з цього приводу наступним чином: "Действование человека всегда имеет цель, которая составляет сущность дела; по мере соответствия нашего дела с целью, которую мы хотели осуществить им, ценится достоинство самого дела… Это общий закон и для ремесел, и для промышленности, и для научной деятельности" [5, с. 82].

Діяльність людини – це цілеспрямована діяльність. Якщо праця освітлена метою, то вона є діяльністю не тільки привабливою, але й здоровою. Дослідження у сфері фізіології праці підтверджують позитивну дію на організм людини праці, яка виконується з інтересом [6, с. 33].

Мета завжди виступає як певний інтерес. Інтерес узагалі – це конкретна форма прояву будь-якої людської потреби, причому свідоме вираження цієї потреби. Людські потреби дуже різноманітні, тому як різноманітні інтереси. Від рівня розвитку людини, умов її життя залежить і характер особистих інтересів, а також форма їх прояву.

Людина з глибоко розвинутим інтересом до праці – захоплений працівник. Із захоплення ділом народжується любов до праці взагалі. Якщо людина любить те діло, яким займається, то отримує від цього радість, задоволення, може виявляти велику ініціативу, підвищувати напруженість праці без стомленості.

Зацікавленість виникає на підставі певних потреб людини та необхідності їх задоволення. Серед усіх потреб людини матеріальний інтерес є важливішим у визначенні особистої зацікавленості в праці. Матеріальна винагорода за працю виступає підґрунтям матеріального благополуччя людини, можливостей задоволення її фізіологічних та духовних потреб.

Функція споживання, тобто задоволення потреб, є важливою функцією людини. Від того, наскільки повно та різноманітно відновлюються ці потреби, залежить психологічне ставлення працівника до праці. Підвищення матеріальної зацікавленості робітника сприятливо відображається на його суспільній свідомості, він уже не приховує можливості підвищення продуктивності праці, зацікавлений у зниженні витрат на виготовлення продукції, якщо свідомо бачить зв'язок своїх дій із матеріальною винагородою.

Значення матеріального стимулу велике, та він не є всепоглинаючим чинником. Зведення особистої зацікавленості лише до матеріального заохочення – це звужене уявлення про сучасні потреби працівника. Однією з найважливіших умов розвитку особистості є задоволення її духовних потреб.

Інтелект людини не може існувати поза діяльністю, нормальним станом прояву її сприйняття зовнішнього світу. Творчо-пізнавальний інтерес відіграє важливу роль у здатності працівника до праці взагалі. Відсутність можливості активно мислити в процесі праці підриває бажання займатися цією працею. Чим вище культурно-освітній рівень працівника, тим більшу роль виконує пізнавальний інтерес у його схильності до праці. У зв'язку з цим слід звернути увагу на умови праці. Використання старої техніки, примітивних методів праці, переважання фізичних одноманітних зусиль – усе це знижує мотивацію працівника до праці. А. Сміт писав, що "умственные способности и развитие большей части людей необходимо складываются в соответствии с их обычными занятиями. Человек, вся жизнь которого проходит в выполнении немногих простых операций… не имеет случая и необходимости изощрять свои умственные способности или упражнять свою сообразительность… становится таким тупым и невежественным, каким только может стать человеческое существо" [7, с. 18]. Тому молодь, яка отримала освіту, не затримується там, де недосконала техніка та одноманітна праця. Проблема співвідношення освітнього рівня та тих можливостей, які надаються на сучасному робочому місці, досить серйозна. Відомо, що впровадження новітньої техніки та технологій відстає від вимог сучасності, тому виникає протиріччя між творчо-пізнавальним інтересом освіченої молоді й примітивним обладнанням робочих місць.

З іншого боку, практика підтверджує, що там, де здійснюється технічна модернізація, створюються об'єктивні умови для задоволення творчо-пізнавального інтересу працівників, формування в них бажання працювати. Роботи, пов'язані з освоєнням новітньої техніки, комп'ютерних технологій, характеризуються зростанням раціоналізаторського та інноваційного руху, збуджують робітників до використання знань, прояву творчої ініціативи.

У процесі здійснення свідомої діяльності люди впливають не тільки на природу, а й один на одного. Вони не можуть виробляти не об'єднуючись певним чином для сумісної діяльності й для взаємного обміну своєю діяльністю. Сумісна праця виступає не тільки головною умовою існування людини, але й важливішим стимулом підвищення життєвої енергії, збільшення особистої дієздатності окремих осіб.

Умови, які сприяють задоволенню працівником інтересу спілкування, є важливим стимулом активізації його трудової діяльності, підвищення особистої зацікавленості у праці. Задоволення в процесі праці потреби робітника в спілкуванні виступає не менш важливим, ніж задоволення матеріальних та пізнавальних потреб. Ставлення до праці несе відбиток тих поглядів та почуттів, які мають перевагу на рівні "мікросередовища", де працює особистість. Моральний характер цих зв'язків визначає рівень свідомого ставлення людини до праці, її особисту зацікавленість.

Зміни, які відбулися у сфері праці протягом останніх двох десятиліть, вимагають осмисленого підходу до проблеми стимулювання трудової діяльності на підставі актуалізації системи спонукання до сучасних умов.

Вимоги, які висуваються до матеріального стимулювання, визначені протягом довгого часу та полягають у наступному:

  • оплата праці повинна відповідати умовам та результатам праці працівника, його зусиллям та ставленню до праці;

  • оплата праці повинна відображати специфіку праці, особливо її організацію та рівень привабливості (за змістом та характером);

  • матеріальне стимулювання повинно ґрунтуватися на залежності особистого заохочення працівника від отриманих результатів.

Проте в сучасних умовах ринкового середовища та лібералізації трудових відношень впровадити систему матеріального стимулювання на таких засадах практично неможливо, тому що всупереч їй діють договірні умови оплати праці. Договірні умови оплати праці стримують, з одного боку, роботодавця від збільшення договірної суми (навіщо платити більше), з іншого – працівника (навіщо працювати краще, якщо оплата не збільшується). Тому, на наш погляд, необхідно актуалізувати систему стимулювання у сфері праці на підставі застосування певних показників. Це означає, що при розробці показників стимулювання, у тому числі матеріального, необхідно передбачити, наскільки психологічно обґрунтовано буде зорієнтований працівник та на які моральні положення він буде спиратись при їх досягненні.

Для актуалізації системи стимулювання у сфері праці в сучасних умовах пропонується використання дидактичних принципів стимулювання, завдяки чому передбачається отримання економічного ефекту всіма учасниками трудового процесу.

Показники стимулювання повинні бути ґрунтовно продумані. Вони мають всебічно враховувати можливі наслідки їх виконання, як позитивні, так і негативні. Тільки тоді система стимулювання буде оптимальною та ефективною.

Запропонована нами система актуалізації стимулювання у сфері праці наведена на Рис. 1, де визначені основні складові у взаємозв'язку з дидактичними принципами та результатами стимулювання суб'єктів сфери праці. Суб'єктами стимулювання виступають як роботодавці, так і наймані працівники. При чому показники стимулювання повинні відбиратися диференційовано для кожного суб'єкта. Комбінована система матеріальних та моральних стимулів повинна базуватися на дидактичних принципах стимулювання, які включають наочність, систематичність, послідовність, доступність, свідомість. Результатами стимулювання роботодавців повинна стати детінізація зайнятості, легалізація заробітної плати, створення нових робочих місць, впровадження новітньої техніки та технології, підвищення конкурентоспроможності на ринку товарів та послуг, розвиток соціального партнерства влади та бізнесу.

У результаті стимулювання найманих працівників передбачається досягнення таких показників, як зростання продуктивності праці, збільшення обсягу виробленої продукції та послуг, економне використання ресурсів, підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня, підвищення заробітної плати.




Скачать документ

Похожие документы:

  1. Педагогічна бібліографія (3)

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 2004 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н. І. Тарасова, Г.І.Шаленко.– К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – Вип.

Другие похожие документы..