Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Реферат'
Конец XX в. ознаменовался небывалым скачком в развитии гло­бальных информационных и коммуникационных технологий — тре­тьим после открытия каналов пер...полностью>>
'Документ'
Гелих О.Я. Синергетические основы социального управления Менеджмент и маркетинг в социальной сфере: учеб. пособие. – СПб.: Книжный Дом, 2003. – Гл....полностью>>
'Документ'
які не є грошовими 1 Чистий грошовий прибуток від поточних операцій банку 13 Зменшення (збільшення) коштів, які розміщені в інших банках, кредитів та...полностью>>
'Реферат'
Глава 2. Обзор системных возможностей электронной базы данных правовой информации НЦПИ «Эталон» и справочно-правовых систем о международно-правовых до...полностью>>

Спецвипуск присвячено 45-річчю ду нді ств київ 2011 Луганськ 2011 ббк 65. 5-183

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Як видно з відповідей, найчастіше респонденти скаржаться на головні болі (22,6%), дратівливість (19,6%), навпаки, сонливість, поганий настрій і втома протягом дня (відповідно по 19,2%). У меншій мірі їх турбують труднощі в зосередженні на заняттях (16,7%), запаморочення (11,5%) і невпевненість у завтрашньому дні з постійною нестачею грошей (8,5%). У цілому можна стверджувати, що іноземні студенти-респонденти, судячи з їхніх відповідей, почали адаптуватися до нових умов мешкання й нової культури. У той же час, їхні відповіді на запитання "чи відчуваєте Ви себе безпечно на вулиці й у громадських місцях м. Луганська?" показують, що більш ніж третина респондентів (34,5%) не відчувають себе в безпеці на вулицях м. Луганська, 37,9% відповіли на це запитання ствердно, а 27,6% респондентів вагалися з відповіддю.

Такі показники насторожують і змушують задуматися про наявність проблеми з їхньою безпекою. Це говорить про те, що, крім внутрішніх проблем адаптації, пов'язаних з адаптацією до умов життя й навчанням іноземних студентів у Луганську, існують проблеми їх соціальної адаптації при мешканні в місті.

Соціальна адаптація студентів проявляється також і в ступені їх довіри до соціальних інститутів, з якими вони взаємодіють у процесі свого навчання. Відповіді на ці запитання представлені в Таблиці 8.

Таблиця 8

Ступінь довіри студентів-респондентів до окремих соціальних інститутів (за рейтингом)

Соціальні інститути

Усього респондентів /% до відповідей

Повністю довіряю

рейтинг

Частково довіряю

рейтинг

Не довіряю

Важко відповісти

1

2

3

4

5

6

7

ректорат

14,1

7

44,7

3

17,0

19,20

деканат

32,0

3

48,0

2

10,0

10,0

Продовження Таблиці 8

1

2

3

4

5

6

7

викладачі

27,4

4

60,8

1

3,9

7,9

одногрупники

55,6

2

27,8

5

5,6

11,0

міліція

15,7

6

25,5

6

41,2

17,6

батьки

88,9

1

5,6

7

0

5,5

банки

22,4

5

32,6

4

34,7

10,3

Як видно з Таблиці 8, найбільш повно респонденти довіряють своїм батькам (94,5%), викладачам (88,2%), товаришам по групі (83,4%), деканату (80,0%), ректорату (58,8%) і банкам (55,0%). Недоліком цього дослідження виявилося те, що не були виділені студентські лідери в групах (старости всіх рівнів, старости в гуртожитках), помічники контрактерів зі студентів. Саме ці "соціальні інститути" відіграють дуже важливу роль у навчанні та адаптації студентів-іноземців.

Проведений аналіз дозволяє зробити наступні висновки:

  1. Із загальної чисельності респондентів 72,4% становлять чоловіки і 27,6% – жінки. Респонденти є в основному вихідцями з Індії (86,2%).

  2. Більшість іноземних студентів-респондентів відносить себе й свої родини до середньозабезпечених верств. Тільки 21,8% респондентів відчувають матеріальну скруту.

  3. Іноземні студенти-респонденти в цілому володіють сучасними інформаційними технологіями. Більше половини з них вміють працювати на комп'ютері (62,5%) і користуються Інтернетом.

  4. Студенти не висловлювали особливих претензій через нешанобливе ставлення до них із боку викладачів і вітчизняних студентів, що свідчить про нормальний процес адаптації й спілкування між студентами й викладачами.

  5. Що стосується дискримінації за національною ознакою, то більш ніж половина респондентів стикалася з випадками її прояву в м. Луганську, але це траплялося рідко.

  6. Із відповідей студентів-респондентів випливає, що у своїй більшості вони націлені на отримання практичних знань і навичок, щоб бути кваліфікованими фахівцями. Це підтверджує й ранжування дисциплін студентами на найбільш улюблені та найменш улюблені, до перших відносяться хірургія, внутрішні хвороби та фармакологія, до других – теоретичні дисципліни (біохімія, історія української культури).

  7. У той же час аналіз окремих психофізіологічних показників – втома, невпевненість, поганий настрій, дратівливість, безпека і т.д. – показує, що в цілому більшість студентів-респондентів почали адаптуватися до соціальних умов у м. Луганську.

  8. Іноземні студенти-респонденти в основному високо оцінюють свої бажання й цілі, які вони мріють реалізувати в процесі навчання, але не докладають для цього достатніх зусиль. Самокритика та адекватна самооцінка в іноземців розвинена слабо.

  9. Проведені соціологічні дослідження показали їхню ефективність у виявленні "больових точок" у взаєминах з іноземними студентами, встановленні зворотного зв'язку між студентами, викладачами, деканатом і ректоратом, що дозволить окреслити напрямки та розробити конкретні заходи щодо підвищення якості навчання, медичного та санітарно-епідемічного забезпечення навчального процесу, мешкання іноземних студентів у м. Луганську.

  10. Аналіз літературних даних і публікацій з медико-соціальної адаптації іноземних студентів медичних ВНЗ показує реалії й труднощі навчання іноземців в Україні, особливо на клінічних кафедрах.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Дорожкин Ю.Н., Мазилова Л.Т. Адаптация иностранных студентов / Ю.Н. Дорожкин, Л.Т.Мазилова // Социологические исследования (СОЦИС). – 2007. – № 3. – С. 73-77.

  2. Иванова М.А., Титкова Н.А. Социально-психологическая адаптация иностранных студентов первого года обучения в вузе / М.А. Иванова, Н.А. Титкова. – СПб, 1993.

  3. Вышковская И.И., Троцук И.В. Адаптация иностранных студентов к условиям жизни и учебы в России (на примере РУДН). – Режим доступа : /scince.

  4. Батурина Н.А. Проблемы адаптации иностранных студентов и пути их решения. – Режим доступа : .

  5. Фомина Т.К. Социокультурные параметры обучения в российских высших учебных медицинских учреждениях (обучение иностранных граждан) / Т.КФомина. – Волгоград : Из-во ВолГУ, 2003.

УДК 364.044.2

Морозова І.О., к.б.н., н.с.

Ключник О.І.,

м.н.с. ДУ НДІ соціально-трудових відносин Мінсоцполітики України,

м. Луганськ

ДО ПИТАННЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЧЕРЕЗ ЄДИНУ ЗАЯВУ

Проведено аналіз законодавчо-нормативної бази щодо впровадження єдиної технології прийому громадян, які звертаються за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Розглянуто чинну практику визначення індивідуальних потреб громадян у соціальному захисті, зокрема в частині надання соціальної допомоги та соціальних послуг та форм їх надання. Розглянуто питання щодо доцільності внесення до "єдиної заяви" одного з видів соціального захисту – соціальних послуг. Внесено пропозицію щодо створення в структурі органів праці та соціального захисту населення функціонального підрозділу з питань соціальних послуг.

Постановка проблеми. В Україні успішно запроваджується новий рівень в організації підтримки малозабезпечених верств населення. Однією із складових цього процесу є нова технологія призначення громадянам усіх видів соціальної допомоги за "єдиною заявою", т.з. принцип "єдиного вікна". Його застосування пропагується в країні вже декілька років поспіль і використовується спочатку як метод організаційного удосконалення роботи владно-адміністративних органів. Такий підхід дасть змогу владі забезпечити певну якість адміністративних послуг, яка відповідатиме потребам споживачів, сприятиме раціональному використанню ресурсного потенціалу, забезпечуватиме прозорість прийняття управлінських рішень тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Постановою КМУ від 17 серпня 2002 р. за № 1146 "Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги", яка набрала чинності у 2003 р., передбачалося використання принципу "єдиного вікна" відносно призначення громадянам усіх видів соціальної допомоги.

Мінпраці України наказом від 23.02.2005 р. за № 183 затвердило Методичні рекомендації щодо типової структури управління праці та соціального захисту населення при виплаті всіх видів соціальної допомоги та Методичні рекомендації щодо стандартної моделі надання соціальної допомоги на місцевому рівні, а наказом за № 345 затвердило Інструкцію щодо порядку оформлення й ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги. Означеними наказами були затверджені форми заяв, необхідних довідок, документів, які потрібні при призначенні різних видів соціальної допомоги, розписано послідовне проходження документів – від їхнього подання до прийняття відповідного рішення.

На сьогодні в Україні здійснюється реорганізація структури місцевих органів праці та соціального захисту населення з метою її адаптації до нової моделі надання соціальної допомоги за принципом єдиної технології прийому громадян. Власно кажучи, запроваджується комплексне обслуговування осіб, які звертаються за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

У процесі впровадження зазначених нормативних документів фахівцями-практиками було зроблено деякі зауваження. Так, в Інструкції відсутнє чітке роз'яснення щодо заповнення журналів і реєстрів, титульний лист (додаток 3 до Інструкції) має строку "Види допомоги (код)", але кодування видів допомоги не наведено; не відпрацьовано порядок списання справ та особових рахунків (наприклад, перелік осіб (складу сім'ї) при призначенні допомоги та субсидій суттєво відрізняються) тощо.

Мета дослідження. Визначення умов та організаційного порядку надання певним категоріям населення соціальних послуг за принципом "єдиного вікна".

Виклад основного матеріалу. При вивченні законодавчих документів щодо впровадження нової технології призначення громадянам усіх видів соціальної допомоги виникають деякі зауваження. Перш за все це стосується вживання певної термінології. Зокрема, в означених вище нормативних актах йдеться про "всі види соціальної допомоги". У це формулювання вкладається саме "соціальна допомога" в її конкретних формах (допомога сім'ям із дітьми, малозабезпеченим сім'ям, дітям-інвалідам тощо, всього 13 напрямів), а також субсидії (допомога в оплаті за житлово-комунальні послуги, придбання скрапленого газу тощо) та пільги й компенсації окремим категоріям громадян.

Слід відмітити, що все визначене в наказах є видами соціального захисту, а їх об'єднує єдина сутність – в основі лежать соціальні виплати. Але їх об'єднання в єдине поняття "соціальна допомога", яке носить подвійний зміст (як загальний термін визначення окремих видів соціального захисту, та як саме допомога окремим категоріям громадян), створює незручності при користуванні цими нормативними актами.

Проте гарантовані державою соціальні виплати  це не єдина форма соціального захисту. Поза увагою означених наказів залишається така ефективна складова комплексу соціального захисту, як соціальні послуги, що за своєю суттю є одним із найважливіших заходів, спрямованих на поліпшення життя певних категорій громадян, які перебувають у складній життєвій ситуації. В Україні чисельність таких осіб зростає з кожним роком. Але, незважаючи на створення, здавалося б, потужної нормативної бази з проблеми соціальних послуг, рівень їх розвитку, доступність для населення суттєво відстають від потреб у них. Організація їх надання не передбачає швидкого реагування на потреби кожної людини й не стимулює поліпшення якості цих послуг.

Планом дій із реалізації Концепції реформування системи соціальних послуг на період до 2012 року (затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 липня 2008 р. за № 1052-р) передбачається об'єднання всіх видів соціальної допомоги в єдину програму соціального захисту, що діятиме переважно на принципах адресності та з урахуванням доходів отримувачів допомоги. Такий підхід заплановано й у Програмі економічних реформ України на 2010 – 2014 роки.

Таким чином, включення до вже працюючого механізму призначення всіх видів соціального захисту через "єдину заяву" визначення права на соціальні послуги слід вважати одним із найважливіших соціально захисних напрямів покращення ситуації із забезпечення певних категорій населення цими послугами.

Потребує також уточнення те, чи включаються "соціальні послуги" до соціальної допомоги в широкому сенсі визначення цього поняття. На наш погляд, використання в означених нормативних документах словосполучення "соціальна допомога та/чи соціальні послуги" дозволить зробити висновок про те, що правомірним є розділення цих понять і застосування визначення "соціальна допомога" та "соціальні послуги". І це цілком слушно, адже соціальна допомога – це підтримка в грошовій та/або натуральній формі, що надається з урахуванням законодавчо встановлених державних гарантій із соціального забезпечення. А соціальні послуги, власно кажучи, є результатом (продуктом) безпосередньої взаємодії між організацією – надавачем соціальної послуги та її отримувачем (користувачем), а також внутрішньої діяльності організації (установи), що надає ці послуги, для задоволення потреб осіб у соціально-побутових, психологічних, соціально-педагогічних та інших видах соціальних послуг. До того ж, у Методичних рекомендаціях щодо стандартної моделі надання соціальної допомоги на місцевому рівні та в Інструкції щодо порядку оформлення й ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги відносно визначення права на соціальні послуги як складової єдиної технології прийому громадян не розроблено ані процедур, ані форм та бланків документів.

Слід очікувати, що доповнення єдиної технології прийому громадян завданнями щодо визначення потреби в соціальних послугах дозволить здійснювати комплексний індивідуальний підхід до кожної особи; людина, яка звертається до органів праці та соціального захисту населення, отримає у відповідності зі своїми потребами повну й точну інформацію щодо видів, кількості та форм соціальних послуг. Така організація надання соціальних послуг буде мати позитивні наслідки у вирішенні проблем громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Запровадження нової технології прийому громадян за принципом "єдиної заяви" безумовно відповідає інтегрованому підходу до організації соціального захисту, зокрема надання різних видів соціальної допомоги і соціальних послуг, та дозволяє все зосередити в одному місці.

Зазначимо, що всі напрями соціального захисту – соціальна допомога, субсидії, пільги та соціальні послуги – це цілісна система й доповнення єдиної технології прийому громадян завданнями щодо визначення потреб у соціальних послугах в єдиній заяві є цілком правомірним, оскільки це дозволить виробити комплексний індивідуальний підхід до кожної людини для вирішення її проблем із соціальних питань, проводити постійний аналіз та мати зворотній зв'язок стосовно визначених та оцінених потреб у соціальних послугах, зосередити всі напрями процесу надання громадянам соціального захисту в єдиному місці, а також вести єдиний моніторинг клієнтів, які потребують його.

Відмітимо, що на теперішньому етапі переходу до нової технології прийому громадян із включенням до "єдиної заяви" всіх видів соціальної допомоги та соціальних послуг успіх роботи залежить від рівня підготовки спеціалістів, які обслуговуватимуть громадян. Кожен з них має бути однаковою мірою обізнаним із питань надання адресної грошової допомоги, житлових субсидій, компенсаційних виплат, які регулюються декількома законами та великою кількістю підзаконних актів. У зв'язку з включенням до "єдиної заяви" потреби в соціальних послугах, коло законодавчо-нормативних актів, якими досконало повинен володіти спеціаліст із прийому заяв і документів, значно розширюється. Видів соціальних послуг більше десяти, надаються вони як вдома, так і в умовах стаціонарних установ та закладів різних типів. Видів таких закладів більше 20 (і це тільки державних та комунальних), а весь процес створення та функціонування соціальних закладів та установ регулюється відповідними законодавчо-нормативними документами, яких нараховується більше 25.

Звичайно, що для того, щоб опанувати механізм призначення всіх видів соціальної допомоги та соціальних послуг за "єдиною заявою", спеціаліст має протягом певного часу пройти навчання.

На наш погляд, при включенні до "єдиної заяви" визначення потреби громадян у соціальних послугах вкрай актуальним буде створення в структурі органів праці та соціального захисту населення (далі – УПСЗН) функціонального підрозділу (сектору, відділу) з питань соціальних послуг. Подібний підхід пропонується й у звіті Світового банку щодо дослідження ділових процесів в УПСЗН з метою розробки пропозицій стосовно підвищення ефективності діяльності управління.

Нова структурна одиниця міських управлінь праці з питань соціальних послуг повинна мати комп'ютерну базу даних з інформацією щодо реєстру закладів усіх форм власності (державних, комунальних, громадських, релігійних тощо), які надають певні види соціальних послуг, поточну інформацію щодо наявності вільних місць у стаціонарних відділеннях соціальних закладів тощо.

До функціональних завдань, прав, обов'язків спеціаліста з питань соціальних послуг входить отримання основних відомостей про особу, яка звернулася за призначенням соціальних послуг, визначення її права на їх отримання, основу їх надання (безоплатну чи платну) та направлення до соціальної служби (закладу), яка задовольнить її очікування. Основним принципом дії спеціаліста при спілкуванні з особою, яка має потреби в соціальних послугах, є допомога їй зрозуміти, усвідомити для себе реальний стан справ, їх сутність, побачити її невикористані можливості щодо самостійного розв'язання проблеми, визначити, яких результатів людина очікує, звертаючись за допомогою.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Педагогічна бібліографія (3)

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 2004 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н. І. Тарасова, Г.І.Шаленко.– К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – Вип.

Другие похожие документы..