Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Доклад'
Борьба против алкоголя и пьянства, которую ставим мы своею задачею,—борьба серьезная и очень нелегкая. Нелегкая сама по себе, она еще более затрудняе...полностью>>
'Документ'
В это сентябрьское утро на  стоящем на рейде в Севастопольской бухте боевом корабле « Иван Бубнов» был объявлен аврал. Моряки драили палубу, до блеск...полностью>>
'Документ'
В 50-е гг. 19в. Правительство Александра, стремясь разрешить острейшие общественные противоречия, избрало тактику . Александр, проводя в стране либ...полностью>>
'Документ'
Abstract. Обнаружены правила размещения гексаграмм “Книги перемен” в порядке Вэнь Вана. Стандартными методами теории вероятностей и компьютерного мод...полностью>>

Спецвипуск присвячено 45-річчю ду нді ств київ 2011 Луганськ 2011 ббк 65. 5-183

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Шляхи розвитку трудового потенціалу за рівнями здійснення

Рівень
економіки

Шляхи розвитку трудового потенціалу

Макро-економічний рівень

  • демографічна політика (зниження рівня смертності та збільшення тривалості життя населення);

  • міграційна політика (зменшення впливу трудової міграції працездатного населення за кордон на розвиток трудового потенціалу, сприяння поверненню в Україну довгострокових працівників-мігрантів);

  • освітня політика (нарощення освітньо-кваліфікаційного потенціалу, створення умов для безперервної освіти, здобуття знань та підвищення кваліфікації протягом трудової діяльності, підвищення якості підготовки кадрів вищими та професійно-технічними навчальними закладами);

  • впровадження міжнародних стандартів щодо умов та охорони праці на виробництві

Мезо-економічний рівень

  • підтримка підприємницької ініціативи громадян і розвитку малого та середнього підприємництва, самостійної зайнятості населення;

  • проведення моніторингу розвитку трудового потенціалу на коротко-, середньо- і довгострокову перспективу

Мікро-економічний рівень

  • удосконалення системи оплати й нормування праці

Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на період до 2017 року, як і інші наведені державні концепції, не визначає поняття "трудовий потенціал". Відповідну дефініцію подає один із документів, на які посилається Концепція, а саме – Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року [13]. За цим документом, трудовий потенціал – це сукупна чисельність громадян працездатного віку, які за певними ознаками (стан здоров'я, психофізіологічні особливості, освітній, фаховий та інтелектуальний рівні, соціально-етнічний менталітет) здатні та мають намір провадити трудову діяльність.

Отже, за цим визначенням трудовий потенціал є загальнодержавним, макроекономічним показником. У такому формулюванні його можна застосовувати до певного регіону України чи адміністративно-територіальної одиниці, але некоректно використовувати стосовно певної галузі чи суб'єкта господарювання.

Звернемо увагу на те, що на 2010 р. та подальші роки не було прийнято подібного програмного документа, який би визначав напрями державної політики щодо формування та використання трудового потенціалу України.

Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 р. та Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на період до 2017 року містять деякі показники, через які їх автори пропонують вимірювати стан трудового потенціалу, а саме:

  • чисельність зайнятого населення;

  • самостійна зайнятість;

  • розподіл зайнятого населення за видами економічної діяльності;

  • продуктивність суспільної праці й стимулів до неї;

  • кваліфікаційний та освітньо-культурний рівень населення;

  • вартість робочої сили й доходи населення.

Із погляду фактичної оцінки трудового потенціалу цікавим є Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2002–2006 роки [14]. Трудовий потенціал (п. 6.1) оцінюється крізь призму демографічної ситуації (п. 6.1.1) та зайнятості населення (п. 6.1.2). Демографічна ситуація описується такими показниками: середньорічна чисельність наявного населення, рівень народжуваності, рівень смертності, сальдо міграції. Зайнятість населення визначається показниками чисельності населення працездатного віку, чисельності безробітних та рівня безробіття за методологією МОП.

Як відомо, Основним напрямам розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року передували два подібних програмних документи, а саме: Основні напрями соціальної політики на 1997–2000 роки [15] та Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року [16]. Слід відзначити, що обидва документи по-різному визначають роль та місце трудового потенціалу. Так, перший визначає, що одним з основних завдань соціальної політики України на 1997–2000 рр. є орієнтація соціальної політики на економічно активне населення, збереження й відтворення трудового потенціалу, утвердження необхідної мотивації продуктивної праці, запобігання масовому безробіттю, проведення політики заохочення ефективного платоспроможного попиту населення. Із цього документа випливає, що трудовий потенціал має декілька складових (Рис. 2).

В Основних напрямах соціальної політики на період до 2004 року визначено, що пріоритетами соціальної політики є створення умов для забезпечення достатнього життєвого рівня населення, розвитку трудового потенціалу, народонаселення, формування середнього класу, недопущення надмірної диференціації населення за рівнем доходів, проведення пенсійної реформи, надання адресної підтримки незахищеним верствам населення, всебічного розвитку освіти, культури, поліпшення охорони здоров'я населення. Отже, розвиток трудового потенціалу в першому документі визначено як одне з основних завдань, а в другому – як пріоритет соціальної політики. Тобто, його віднесено навіть не до цілей, на підставі яких формуються завдання, а до пріоритетів, на основі яких формуються цілі.

Рис. 2. Структура трудового потенціалу

План трактування трудового потенціалу змінився: не згадуються вже сфери науки та освіти, натомість трудовий потенціал почав розглядатися у сфері регіональної соціальної політики.

Звернемо увагу й на те, що в цих документах поряд із терміном "трудовий потенціал" використовуються такі поняття: "демографічний потенціал", "кадровий потенціал", "інтелектуальний потенціал (суспільства)", "духовний потенціал нації", "культурний потенціал держави", "історико-культурний потенціал", "потенціал навчальних закладів вищої, післядипломної освіти", "трудовий потенціал регіону" та "національний природний потенціал". Сутність цих понять та їх співвідношення, на жаль, у них не розкриваються.

Таким чином, можна стверджувати, що трудовий потенціал одночасно є об'єктом соціальної та економічної політики держави (Рис. 3).

Рис. 3. Трудовий потенціал як об'єкт державної політики

Усе це свідчить про динаміку розуміння та законодавчого визначення трудового потенціалу, отже, можна припустити, що поняття "трудовий потенціал" буде знаходити поширення та більш конкретне тлумачення в національному законодавстві.

Висновки. Таким чином, можна зробити такі висновки та визначити, що:

  1. чинне українське законодавство містить тлумачення категорії "трудовий потенціал", але показники вимірювання стану трудового потенціалу чітко не визначені;

  2. сенс, тлумачення, напрями збереження та розвитку трудового потенціалу представлено в низці державних концепцій, зокрема в Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на період до 2017 року та в основних напрямах розвитку трудового потенціалу в Україні трьох поколінь;

  3. до структури трудового потенціалу відносяться демографічний потенціал, кадровий потенціал, інтелектуальний потенціал, духовний потенціал, культурний потенціал, але ієрархія та сутність цих понять, а також їх зв'язки не визначено;

  4. подальше удосконалення законодавчого визначення "трудового потенціалу" відбуватиметься в контексті побудови понятійного апарату, розроблення якісних параметрів його оцінки та конкретизації шляхів його використання й розвитку.

ЛІТЕРАТУРА

    1. Бендасюк О.О. Особливості розвитку трудового потенціалу України в умовах переходу до інноваційної моделі економіки / О.О. Бендасюк // Регіональна економіка. – 2010. – № 1. – S.l . – С. 172–177.

    2. Мороз В.М. Система трудового потенціалу країни: теоретичні основи формування дефініції / В.М. Мороз // Економіка та держава. – 2009. – № 2. – S.l. – С. 107–109.

    3. Криклій А.С. Теоретико-методологічні основи дослідження трудового потенціалу: Проблеми зайнятості та ринку праці / А.С. Криклій // Економіка та держава. – 2005. – № 8. – С. 61–67.

    4. Петров П.Ю. Стратегічне управління як найвища форма використання управлінського потенціалу / П.Ю. Петров // Вісник Східноукраїнського національного університету. – 2006. – № 6. – С. 180–185.

    5. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України від 23 березня 2000 року № 1602-III. – Режим доступу : http://www. rada.gov.ua.

    6. Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України від 8 вересня 2005 року № 2850-IV. – Режим доступу : http:// www. rada.gov.ua.

    7. Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 621. – Режим доступу : http:// www. rada.gov.ua.

    8. Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на період до 2017 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2009 р. № 851-р. – Режим доступу : http:// www. rada.gov.ua.

    9. Концепція розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р.
      № 158-р. – Режим доступу : http:// www. rada.gov.ua.

    10. Концепція Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006–2011 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. № 269-р. – Режим доступу : http:// www. rada.gov.ua.

    11. Концепція запобігання та викоренення найгірших форм праці дітей: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 р. № 364-р. – Режим доступу : http:// www. rada.gov.ua.

    12. Концепція дальшого реформування оплати праці в Україні: Указ Президента України від 25 грудня 2000 року № 1375/2000. – Режим доступу : http:// www. rada.gov.ua.

    13. Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року: Указ Президента України від 3 серпня 1999 р. № 958/99. – Режим доступу : http:// www. rada.gov.ua.

    14. Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2002–2006 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2002 р. № 1586. – Режим доступу : http://www. rada.gov.ua.

    15. Основні напрями соціальної політики на 1997 – 2000 роки: Указ Президента України від 18 жовтня 1997 року № 1166. – Режим доступу : http://www. rada.gov.ua.

    16. Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року: Указ Президента України від 24 травня 2000 року № 717/2000. – Режим доступу : http:// www. rada.gov.ua.

УДК 331.101

Петрова Л.О.,

пошукач кафедри управління персоналом та економічної теорії СНУ ім. В. Даля, м. Луганськ

ТЛУМАЧЕННЯ ТЕРМІНА "СФЕРА ПРАЦІ"

Викладено розуміння структури й сутності терміна "сфера праці".

Постановка проблеми та її актуальність. У науковій літературі, публіцистиці та навіть у нормативних документах використовується термін "сфера праці". Але відсутнє його чітке загальноприйняте тлумачення. Відомо, що в науці чи взагалі в будь-якій професійній діяльності базовою є система понять та термінів. І якщо один із базових термінів не має певного розуміння та тлумачення, то це може стати перепоною розвитку цієї діяльності.

Щодо системи понять певної людини, то відомою є така формула (тут і далі цитується мовою оригіналу): "В меру понимания человек работает на себя, а в меру не понимания – на того, кто понимает больше" [1]. Таким чином, категоріально-понятійний апарат є основою розвитку не лише суспільства, але й певної людини.

Вивчення тлумачень та описів досить поширеного терміна "сфера праці" розглядається як актуальне наукове завдання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для вивчення того, як часто вживається термін "сфера праці" було переглянуто журнали, публікації яких присвячено проблемам економіки праці та соціально-трудових відносин. Також було переглянуто декілька підручників та наукових монографій. Окремо досліджувались Інтренет-ресурси.

Термін "сфера праці" є одним із базових понять, на основі якого будуються наукові міркування. Наприклад, у трьох статтях журналу "Україна: аспекти праці" за 2006 рік [2, 3, 4] та в трьох – за 2009 рік [5, 6, 7] термін "сфера праці", без його тлумачення, використовується від одного до одинадцяти разів. У журналі "Соціальний захист" за 2009 рік також в одній статті [8] вживається термін "сфера праці". В інших статтях, що були знайдені [9, 10], теж зустрічається цей термін, але не визначається.

У книгах, в яких розглядається економіка та соціологія праці, як правило, вживається поняття "сфера праці", але без розкриття його сутності [11, 12, 13, 14]. Слід відзначити, що в деяких книгах з економіки праці термін "сфера праці" взагалі не використовується [15, 16, 17]. В економічних словниках [18, 19, 20] також не подається трактування цього терміна.

Одне з тлумачень категорії "сфера праці" приведено в роботі про ринок праці: "Сфера труда – важная и многоплановая область экономической и социальной жизни общества. Она охватывает как рынок рабочей силы, так и ее непосредственное использование в общественном производстве. На рынке труда получает оценку стоимость рабочей силы, определяются условия ее найма, в том числе величина заработной платы, условия труда, возможность получения образования, профессионального роста, гарантии занятости и т.д. Рынок труда отражает основные тенденции в динамике занятости, ее основных структурах, то есть в общественном разделении труда, а также мобильность рабочей силы, масштабы и динамику безработицы" [21, с. 35].

Як можна помітити, центром сфери праці встановлено робочу силу.

Слід зауважити, що автор ототожнює два різних поняття – "ринок робочої сили" та "ринок праці", – але в роботі [22, с. 349] показано, що ринок робочої сили разом із ринками робочих місць, освітньо-професійних послуг та посередницьких послуг із працевлаштування є складовими ринку праці. Отже, ринок праці – це більш "широке" поняття та фактична сфера соціально-економічних відносин, ніж ринок робочої сили.

Профспілковий портал дає таке визначення: "Сфера труда – область приложения трудовой деятельности. По сути, областями приложения труда являются все виды человеческой деятельности, на что бы они не были направлены. В более строгом изложении сферы труда – это области приложения трудовой деятельности, направленной на создание материальных или иных ценностей" [23].

Автори цього визначення сфери праці в центр тлумачення поставили трудову діяльність, а далі автори поширили трудову діяльність взагалі на будь-яку діяльність. З останнім підходом не можна погодитися, оскільки безліч видів діяльності людини не носять господарських ознак і навіть господарська діяльність не завжди є трудовою. Звернемо увагу на ще одну деталь: у цьому тлумаченні "сфера" та "область" фактично є синонімами.

Можна виділити дисертаційну роботу О.І. Сємєшко, в якій між інших положень, що винесено на захист, автор пропонує визначити категорію "сфера праці": "Сфера труда – это трудовые отношения (независимо от субъекта труда) и все связанные с ними отношения. Отношения, входящие в свете ч. 2 ст. 1 ТК РФ в предмет трудового права России, есть фрагмент сферы труда. Международное сотрудничество по вопросам, возникающим из подобных отношений, имеет своим основным юридическим результатом международные договоры в сфере труда" [24, с. 8].

У цьому тлумаченні сфера праці розглядається як система відносин. Додамо, що ч. 2 ст. 1 Трудового кодексу Російської Федерації визначає предмети трудових відносин.

Слід також навести визначення поняття, близького до терміна, що досліджується (принаймні можна припустити, що "сфера праці" та "соціально-трудова сфера" є синонімами): "Социально-трудовая сфера – составная часть социальной рыночной экономики. Основой социально-трудовой сферы являются социально-трудовые отношения. Основные блоки социально-трудовой сферы: социально-культурный комплекс; занятость и безработица; мотивация производственного труда; социальная защита населения; социальное обеспечение; социальное страхование; социальное партнерство; стабилизация уровня жизни населения; подготовка, переподготовка и повышение квалификации кадров" [13, с. 464].

Це тлумачення відображає системний погляд на соціально-трудову сферу: вона розглядається як системний елемент ринкової економіки та як цілісна система, що складається з певних елементів.

Завершуючи аналіз публікацій з обраної тематики наведемо одне з трактувань ринку праці, яке звернуло на себе увагу "сферним" підходом, якщо можна так сказати: "Ринок праці – сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу. Через ринок праці здійснюється продаж робочої сили на визначений термін. Ринок впливає на всі сфери економіки" [25]. Це тлумачення цікаве зв'язкою "ринок – це сфера", можна припустити, що й "сфера – це ринок". Отже, за наведеним тлумаченням та такою логікою неважко визначити: "Сфера праці – це ринок робочої сили".

Не важко побачити, що є не лише різні тлумачення терміна "сфера праці", але й різні підходи до його розуміння та лексичного вираження.

Мета статті полягає у визначені структури та загальних підходів щодо формування поняття "сфера праці".

Виклад основного матеріалу. Тлумачення певного терміна відображає рівень розуміння сутності певного реального чи абстрактного об'єкта пізнання, а словесна конструкція – системність у підборі та розстановки лексичних форм. На перший погляд усе здається простим, наприклад: можна розбити складне поняття на складові й із цих "цеглинок" скласти нове.

Термін "сфера" має математичне походження й перекладається з грецької як поверхня шару, замкнута поверхня, геометричне місце точок, рівновіддалених від даної точки, що є центром сфери.

Слід звернути увагу на дві дуже важливі для нашого дослідження, речі. По-перше, сфера – це щось, розташоване навколо чогось, що вважається центром. Тут також можна виділити дуальний підхід: або задається центр, а все, що має до нього відношення, формує сферу, або деякі об'єкти розташовані або уявляються таким чином, що між ними виділяється умовний або реальний центр.

По-друге, сфера – це якась межа, умовна або реальна "плівка", яка відокремлює, виділяє щось (об'єкт чи групу об'єктів) від усього іншого.

Термін "праця" ("труд") в економічній літературі використовується вже давно й відомі різні підходи щодо його визначення.

Так, у підручнику О.А. Грішнової надано таке тлумачення: "Праця – це свідома цілеспрямована створююча діяльність; прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату у задоволенні своїх матеріальних та духовних потреб; процес перетворення ресурсів природи в цінності та блага, що здійснюється і керується людиною під дією як зовнішніх стимулів (економічні та адміністративні), так і внутрішніх спонукань; це вияв людської особистості" [26, с. 10]. У підручнику "Экономика и социология труда" наведено таке розмірковування: "Понятие труд имеет два существенно различных значения: труд как процесс (вид деятельности человека) и труд как вид экономических ресурсов. Труд как процесс – это вид деятельности человека по производству благ и ресурсов, необходимых для потребления в домашнем хозяйстве, или для экономического обмена, или для того и другого. Труд как вид экономических ресурсов характеризует возможности участия человека или группы людей в процессах производства благ и ресурсов. Эти возможности целесообразно определять как трудовой потенциал" [14, с. 19]. Існує й таке визначення: "Труд – это совокупность физических и умственных свойств человека, применяемых в производственном процессе" [27, с. 40].

Таким чином, терміни "сфера" і "праця" не можна поєднати в одному понятті, визначення якого відбивало б усі їх ознаки, відповідало здоровому глузду. У іншому випадку це призведе до якогось безглуздя, на кшталт такого: сфера праці – це поверхня свідомої діяльності людини зі створення матеріальних та духовних благ. Отже, "арифметичне" поєднання цих термінів нічого не дає.

Це так само, як існують чіткі терміни "собака" з біології та "погода" з метеорології, але що воно таке "собача погода" чітко не знає ніхто. Хоча такий термін досить широко вживається, його не можна знайти в нормативних документах чи наукових економічних виданнях, отже й невизначеність терміна "собача погода" не має ніяких правових чи економічних наслідків.

Для демонстрації випадків, коли використовується термін "сфера праці", наведемо фрагменти декількох текстів.

"В багатьох випадках жінка у нашій країні практично не має права вибору: працювати чи не працювати. Через традиційно високу завантаженість в організації побуту домогосподарства вона не може повністю самореалізуватися в роботі. Гендерні нерівності в сфері праці загострюються саме із підвищенням економічної активності жінок. Для останніх нове соціально-економічне середовище та налаштованість громадської думки менш сприятливі, ніж для чоловіків" [6, с. 39].

"Для ліквідації гендерної нерівності в сфері праці необхідні: цілеспрямовані зміни у системі освіти; програми та курси перепідготовки для осіб, які шукають роботу; стратегії щодо догляду за дітьми та інші стратегії захисту сім'ї" [6, с. 41].

"Для того, щоб розвивати нові напрями у вирішенні проблем працевлаштування людей з інвалідністю, зокрема, за допомогою створення економічної та інтеграційних підприємств, які відкривають нові можливості доступу інвалідів на відкритий ринок праці і виступають ефективним важелем їх інтеграції у сферу праці необхідно: розробити стратегію розвитку працевлаштування інвалідів; на основі концепції систематизувати, уніфікувати та удосконалити чинні законодавчі акти; оцінити законодавство України щодо питань працевлаштування інвалідів; розробити окремий закон України "Про працевлаштування інвалідів"; внести необхідні зміни і доповнення в чинний базовий Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; законодавче врегулювати питання створення і функціонування в Україні соціально-економічних та інтеграційних підприємств для людей з інвалідністю" [7, с. 24].

"Исполнительный директор Федерации египетской промышленности Л. Межар в апреле 2001 г. говорил: "Мы считаем, что, защищая права человека в сфере труда, без какой бы то ни было дискриминации и, создавая достойную производственную сферу, работодатели будут добиваться повышения производительности труда, доходов и прибылей" [13, с. 356]. Сфера праці розглядається як частина здійснення прав людини.

"Усі досягнення цивілізації як засоби соціальних потреб створюються цілеспрямованою діяльністю людини, зокрема у сфері праці" [17, с. 15].

"Різні сторони глобалізації, зокрема перегулювання ринків праці, приватизація державних підприємств, лібералізація міжнародної торгівлі і фінансів, призвели до значного впливу на трудову сферу" [17, с. 23].

"Головні переваги МОП – знання щодо сфери праці і тристороння система соціального діалогу – дозволяють формулювати інституціональну основу для поширення гідної праці і зменшення бідності" [17, с. 46].

"Проте на сьогодні недостатньо дослідженими залишаються теоретичні аспекти та практичні засади управління працею, відсутні науково обґрунтовані рекомендації та конкретні методики щодо запровадження інноваційних підходів у сфері праці" [28, с. 25].

"Система управління працею за цілями та результатами як інноваційний підхід у сфері праці базується на оцінці результативності колективної та індивідуальної праці у процесі вирішення стратегічних та поточних завдань підприємства і тим самим дозволяє мобілізувати головний ресурс підприємства – його персонал, активізувати використання трудового потенціалу, посилюючи позиції на ринку та підвищуючи конкурентоспроможність" [28, с. 25].



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Педагогічна бібліографія (3)

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 2004 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н. І. Тарасова, Г.І.Шаленко.– К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – Вип.

Другие похожие документы..