Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Г. МБОУ СОШ № 11 Андреева Софья 5 Погораздова Л.Г. МБОУ СОШ № 1 Савинская Анна 0,5 призер Паринов С.В. МБОУ СОШ № 14 Капустин Александр 9 Земцова О....полностью>>
'Документ'
В соответствии с Приказом Комитета по образованию № 654 от 08.11.2011г. 11 декабря 2011г. проводился муниципальный этап Всероссийской олимпиады школь...полностью>>
'Документ'
М 754 Інформаційний бюлетень Студентського наукового товариства ОНЮА «Молодь у юриспруденції». Випуск II/ За заг.ред.проф.,докт.юрид. наук Оборотова ...полностью>>
'Документ'
Настоящий обзор проводился в соответствии с пунктом 4.5. Плана работы ФАС России по анализу состояния конкуренции на товарных рынках на период до 200...полностью>>

Особливості пам’яті та уваги у дітей молодшого шкільного віку (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Особливості пам’яті та уваги у дітей молодшого шкільного віку.

Пам’ять як один із рівнів відображення оточуючої дійсності являє собою сукупність процесів, які сприяють організації і збереженню минулого досвіду. Пам’ять можна визначити як психофізіологічний процес, який виконує функції запам’ятовування, збереження і відтворення матеріалу. Уже в немовлят пам’ять виступає в своїй елементарній формі - запам’ятовування і подальшому розпізнаванні життєво важливих для дитини впливів. На ранніх етапах розвитку пам’ять включена в процес сприйняття, має мимовільний характер. Малюнок не вміє ставити перед собою мету запам’ятати, не приймає мнемічну задачу, яка пропонується дорослим.

Мимовільно запам’ятовується той матеріал, який включений в активну діяльність. На запам’ятовування впливає називання об’єктів словом, їх привабливість для дітей.

В період дошкільного віку відбувається поступовий перехід від мимовільної пам’яті до довільної. Спочатку дитина усвідомлює ціль пригадати, а потім і ціль запам’ятати, навчається виділяти і засвоювати мнемічні засоби і прийоми (наприклад, прийом логічного групування матеріалу). В старшому дошкільному віці формуються передумови для здійснення самоконтролю в процесі запам’ятовування, під яким розуміється уміння співставляти отримані результати діяльності із заданим зразком. На розвиток дитини суттєвий вплив чинять всі види діяльності дитини, але гра серед них займає ведуче місце. Адже мета запам’ятати і пригадати при виконанні ролі має для дитини наочний, конкретний зміст. Один із важливих шляхів генезису пам’яті дошкільнят - розвиток її опосередкованості, запам’ятовування за допомогою допоміжних засобів. Це зближує пам’ять з мисленням, розвитком знаково-символічної функції cвідомості.

Пам’ять у дітей молодшого шкільного віку розвивається у двох напрямках - довільності і усвідомлення. Діти мимовільно запам’ятовують учбовий матеріал, який є цікавим для них і подається в формі гри, а також пов’язаний з яскравими наглядними посібниками або образами, спогадами. На відміну від дошкільнят, першокласники здатні цілеспрямовано, довільно запам’ятовувати нецікавий для них матеріал. В подальшому навчання все в більшій мірі базується на довільній пам’яті. Молодші школярі, як і дошкільнята, володіють добре розвинутою механічною пам’яттю. Велика кількість молодших школярів протягом всього навчання в початковій школі механічно заучують учбові тексти, що приводить до значних труднощів в середніх класах, коли учбовий матеріал стає складнішим і більшим за об’ємом. Такі діти схильні дослівно відтворювати те, що запам’ятовують. Удосконалення змістової пам’яті в цьому віці дає можливість освоїти велику кількість раціональних способів запам’ятовування. Коли дитина усвідомлює учбовий матеріал, розуміє його, то одночасно вона і запам’ятовує. Необхідно відмітити, що молодший школяр може запам’ятати і відтворити також незрозумілий для нього текст. Саме тому дорослі повинні контролювати не тільки результат (точність відповіді, правильність переказу), але і сам процес - як, яким чином учень запам’ятав матеріал. Одна із найважливіших задач вчителя в початкових класах - навчити дітей використовувати певні мнемонічні прийоми. Це, перш за все, поділ тексту на частини за змістом (до цих частин придумуються заголовки, складається план), спостереження за основними змістовими лініями, виділення змістових опорних пунктів чи слів, повернення до прочитаних частин тексту для уточнення їх змісту, пригадування прочитаної частини і відтворення вслух і про себе всього матеріалу, а також раціональні прийоми заучування напам’ять. В результаті учбовий матеріал стає зрозумілим, пов’язується зі старим і включається в загальну систему знань дитини. Такий усвідомлений матеріал легко запам’ятовується, зберігається і відтворюється дитиною при потребі.

В молодшому шкільному віці пам’ять, як і всі інші психічні процеси, перебуває суттєві зміни. Суть цих змін полягає в тому, що пам’ять дитини поступово набуває рис довільності, стає свідомо регульованою і опосередкованою. Перетворення мнемічної функції зумовлені значним підвищенням вимог до її ефективності, високий рівень якої необхідний при виконанні різних мнемічних задач, що виникають в ході учбової діяльності. Тепер дитина повинна багато запам’ятовувати: заучувати матеріал дослівно, вміти переказувати його близько до тексту або своїми словами, крім того пам’ятати заучене і вміти відтворити його через тривалий час. Неуміння дитини запам’ятовувати відбивається на її учбовій діяльності і впливає в кінцевому результаті на відношення дитини до навчання і школи. У першокласників (як у дошкільнят) добре розвинута мимовільна пам’ять, яка фіксує яскраві, емоційно насичені для дитини відомості і події її життя. Але багато з того, що приходиться запам’ятовувати першокласнику в школі, є для нього цікавим і привабливим. Тому мимовільної пам’яті тут недостатньо. Немає сумніву в тому, що зацікавленість дитини в шкільних заняттях, її активна позиція, висока пізнавальна мотивація являються необхідними умовами розвитку пам’яті. Доречним являється твердження, що для розвитку пам’яті корисні не стільки спеціальні вправи на запам’ятовування, як формування зацікавленості до занять, до окремих учбових предметів, розвиток позитивного відношення до них. Практика показує, що одного інтересу до навчання недостатньо для розвитку довільної пам’яті як вищої психічної функції.

Удосконалення пам’яті в молодшому шкільному віці зумовлене перш за все набуттям під час учбової діяльності різних методів і стратегій запам’ятовування, пов’язаних з організацією і обробкою матеріалу, який запам’ятовується. Але без роботи, направленої на формування таких методів, вони складаються стихійно і нерідко виявляються Удосконалення пам’яті в молодшому шкільному віці зумовлене перш за все набуттям під час учбової діяльності різних методів і стратегій запам’ятовування, пов’язаних з організацією і обробкою матеріалу, який запам’ятовується. Але без спеціальної роботи, направленої на формування таких методів, вони складаються стихійно і нерідко виявляються непродуктивними. Здатність дітей молодшого шкільного віку до довільного запам’ятовування неоднакова протягом навчання в початковій школі і суттєво відрізняється у учнів І-ІІ і ІІІ – ІV класів. Так, для дітей 7-8 років “характерні ситуації, коли запам’ятати без застосування будь-яких засобів набагато простіше, ніж запам’ятати, усвідомлюючи і організовуючи матеріал... Діти на запитання : “Як запам’ятав? Про що думав в процесі запам’ятовування? І т.д.” – найчастіше відповідають: “Просто запам’ятав, і все”. Це відображається на результативному боці пам’яті. Для молодших школярів простіше виконати настанову “запам’ятати”, ніж настанову “запам’ятати з допомогою чогось” (Познавательные процеccы..., 1990, с.78).

При удосконаленні учбових завдань настанова "просто запам’ятати" перестає себе оправдовувати і це спонукає дитину шукати прийоми організації пам’яті. Найчастіше таким прийомом виявляється багаторазове повторення - універсальний спосіб, що забезпечує механічне запам’ятовування. В молодших класах, де від учнів вимагається тільки просте відтворення, невеликого за об’ємом матеріалу, такий спосіб запам’ятовування дозволяє справлятись з учбовим навантаженням. Але дуже часто він залишається у школярів єдиним на весь період навчання в школі. Це пов’язано перш за все з тим, що в молодшому шкільному віці дитина не засвоїла прийоми змістового запам’ятовування, її логічна пам’ять залишилась недостатньо сформованою.

Основою логічної пам’яті є використання розумових процесів, як опори, засобу запам’ятовування. Така пам’ять базується на розумінні. В якості розумових прийомів запам’ятовування можна використати: змістове співвідношення, класифікацію, виділення змістових опор, складання плану та ін. Спеціальні дослідження , які вивчали можливості формування цих прийомів у молодших школярів, показують, що вивчення мнемічного прийому, в основі якого закладена розумова дія, повинне включати два етапи: а) формування самої розумової дії; б) використання її як мнемічного прийому, тобто засобу запам’ятовування. Таким чином, перш ніж використовувати, наприклад, прийом класифікації для запам’ятовування матеріалу, необхідно оволодіти класифікацією, як самостійною розумовою дією. Процес розвитку логічної пам’яті у молодших школярів вимагає спеціальної організації, оскільки переважна більшість дітей цього віку самостійно (без спеціального навчання) не використовують прийоми змістової обробки матеріалу, а з метою запам’ятовування використовують повторення. Але навіть успішно засвоївши в процесі навчання спосіб змістового аналізу і запам’ятовування, діти не відразу приходять до їх застосування в учбовій діяльності, для цього необхідне спеціальне спонукання з боку дорослих. У розвитку довільної пам’яті молодших школярів необхідно виділити ще один аспект, пов’язаний з оволодінням в цьому віці знаковими і змістовими засобами, перш за все письмовою мовою і малюнком. Формування письмової мови йде ефективно тоді, коли вимагається не просте відтворення тексту, а побудова контексту. Тому для засвоєння письмової мови потрібно не переказувати тексти, а складати.

У молодшому шкільному віці найбільш адекватний вид творчості - складання найбільш адекватний вид творчості - складання казок. Молодший шкільний вік сензитивний для формування вищих форм довільного запам’ятовування, тому цілеспрямована робота по розвитку і оволодінню мнемічною діяльністю є в цей період найбільш ефективною. Важливими умовами виконання цієї роботи є врахування ідвивідуальних характеристик пам’яті дитини: її об’єму, модальності (зорова, слухова, моторна). Але незалежно від цього кожен учень повинен засвоїти основне правило ефективності запам’ятовування: щоб запам’ятати матеріал правильно і надійно, необхідно з ним активно попрацювати і організувати певним чином.

В.Д.Шадріков і Л.В. Черемушкіна виділили 13 мнемічних прийомів, або способів, організації матеріалу, який необхідно запам’ятати: групування, виділення опорних пунктів, складання плану, класифікація, структурування, схематизація, виявлення аналогій, мнемотехнічні прийоми, перекодування, добудова матеріалу, який запам’ятовується, серійна організація, асоціації, повторення. (Познавательные процеccы..., 1990, с.78). Доцільно ознайомити молодших школярів із інформацією про різні прийоми запам’ятовування і допомогти оволодіти тими з них, які виявляться найбільш ефективними для кожної дитини. При проведенні занять по розвитку пам’яті у молодших школярів, слід дотримуватись рекомендацій, розроблених психологами.

1. Обробка інформації, запис і відтворення, значно полегшуються свідомому виборі стимулів і концентрації на них уваги.

2. Одночасне врахування логічних і емоційних реакцій гарантує кращий запис матеріалу в пам'яті, а чим краща якість запису, тим легше його відтворення.

3. Існує два види пам'яті: короткочасна і довготривала. Короткочасна пам'ять поверхнева і неміцна. Щоб інформація з неї не зникла уже через кілька секунд, необхідно повторювати її. Довготривала пам'ять підкріплена пошуком значення матеріалу, який запам'ятовується. Цей вид пам'яті пов'язаний зі складними розумовими операціями.

4. Пам'ять суб'єктивна і піддається викривленням, спогади змінюються після кожного їх відтворення. Ці положення закладені в основі вправ, які рекомендовані для занять з учнями, які мають низький рівень розвитку пам'яті.

Пам'ять - це складний психічний процес, дослідженню якого присвячені праці багатьох вчених. Їх результати дозволяють уже тепер проводити ефективні заняття по її розвитку, використовувати нетрадиційні способи переробки і збереження інформації. При проведенні таких занять, вчителі, шкільні психологи, батьки повинні враховувати не тільки фізіологічний аспект функціонування процесу пам'яті, але й також психологічний.

ПОРАДИ:

1) Перед тим, як починаєш щось вивчати, треба звільнитись від посторнніх думок;

2) Треба ставитись з цікавістю до того, що вивчаєш;

3) Треба повторювати інформацію, але осмислено;

4) Треба дотримуватись послідовності в запам"ятовуванні;

5) Якщо вивчати якийсь предмет, - то треба зосереджувати увагу лише на ньому.

Гарно запам`ятовується інформація, коли процес запам`ятовування будувати на асоціаціях. (наприклад, код на мобілці збігається з твоїм роком народження). Не слід намагатись запам`ятовувати швидко. Оскільки, воно дуже швидко забувається



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Особливості пам’яті та уваги у дітей молодшого шкільного віку (1)

    Документ
    Пам’ять як один із рівнів відображення оточуючої дійсності являє собою сукупність процесів, які сприяють організації і збереженню минулого досвіду. Пам’ять можна визначити як психофізіологічний процес, який виконує функції запам’ятовування,
  2. 2. Мова жестів

    Реферат
    Психологія сучасної людини. 17. ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ. 18. Комунікативна атака. 19. Особливості пам’яті та уваги у дітей молодшого шкільного віку.
  3. Рекомендації для покращення пам'яті та уваги молодших школярів Загальні висновки

    Диплом
    Початок молодшого шкільного віку визначається моментом вступу дитини до школи. За останні роки, у зв'язку з переходом до навчання з 6 років і введенням чотирирічної початкової школи, Нижня межа даного вікового етапу перемістилася
  4. Удк 782 індивідуальний підхід до обдарованих дітей молодшого шкільного вікув процесі навчання грі на фортепіано

    Документ
    Гостра потреба у розвитку духовної культури підростаючого покоління зумовила необхідність удосконалення технологій виховання музичної культури як її складової.
  5. До проблеми фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку в сім'Ї

    Документ
    Заняття фізичною культурою відіграють важливу роль у підготовці всебічно розвиненої людини. Сучасний темп життя ставить вимогу з молоду дбати про своє фізичне вдосконалення, мати знання в галузі особистої та суспільної гігієни, вести

Другие похожие документы..