Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Решение'
Современное российское общество представляет собой сложную неустойчивую систему, функционирование которой связано с большим количеством многообразных...полностью>>
'Документ'
Всероссийский научно исследовательский институт консервной и овощесушильной промышленности. Песчаный переулок, дом 20 корп. 1, кв.33, Москва, 125252,...полностью>>
'Документ'
Природу нашего Белорецкого района недаром сравнивают с природой Швейцарии. Многие в этой стране ни разу не побывали, но у нас природа действительно к...полностью>>
'Учебное пособие'
С00 Современное документоведение. Учебное пособие с практикумом [электронный ресурс] / Э.Н.Камышев – Томск: Изд-во Томского политехнического универси...полностью>>

Програмування наскрізної самостійної роботи при вивчені дисципліни «машиновикористання в рослинництві» студентами агроінженерних спеціальностей постановка проблеми

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

УДК 378.1:371.133/134

© 2006

Бендера І.М.

ПРОГРАМУВАННЯ НАСКРІЗНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ВИВЧЕНІ ДИСЦИПЛІНИ «МАШИНОВИКОРИСТАННЯ В РОСЛИННИЦТВІ» СТУДЕНТАМИ АГРОІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Постановка проблеми. Нагодувати людей, дати сировину для промисловості – таке генеральне завдання аграрного сектора країни. Від оптимального функціонування всіх галузевих ланок аграрного сектора та сумісних, які доповнюють і слугують йому залежить виконання поставленого життям завдання.

«… На сьогодні науково-технічний прогрес зумовив технологізацію не лише чисельних виробництв, але й невпинно увірвався у сферу культури, гуманітарні сфери знань… Ми уже звикли до інформаційних, медичних, біологічних і їм подібних технологій. Звикаємо і до технологій освітніх…» - так бачить право на повноцінне життя різних педагогічних технологій професор С.О.Сисоєва.[1]

Оцінюючи діяльність вітчизняної вищої освіти заступник міністра освіти і науки А.М.Гуржій поставив ряд стратегічних напрямків розвитку одним з яких є «…стимулювання творчого пошуку викладачів, науково-педагогічних колективів, формування у громадян усвідомлення в необхідності отримання знань, що відповідають ринку праці і індивідуальним потребам».[2]

Виконання цього завдання можливе тільки за умови того, що в навчальних закладах освіти буде закладатися у свідомість суб’єктів навчання – учнів, студентів не інформаційний багаж (який через 3-5 років морально старіє), а механізм позааудиторного самостійного пошуку істини, уміння бачити проблеми, та підбирати шляхи її вирішення, проектувати організаційні заходи, підбір технічних засобів і власне методику виконання творчої роботи.

Завдання педагога XXI століття навчити учня, студента працювати самостійно є наріжним каменем його освітянської діяльності.

Навчальний час студента вищого закладу освіти передбачає вивчення дисциплін спеціальності в аудиторіях під керівництвом викладача та самостійне опрацювання матеріалу в лабораторіях, інформаційних центрах – бібліотеках, комп’ютерних залах тощо.

В інструктивних документах Міністерства освіти і науки та Департаменту освіти Міністерства аграрної політики відсутній чіткий поділ загального обсягу годин на аудиторні і самостійні. В реальних умовах при складанні робочих навчальних планів, відправними точками при формуванні характеру поділу виступають традиції закладу освіти, факультету, рівень постановки викладання тієї чи іншої дисципліни і, в багатьох випадках, наявність наукової школи та позиція авторитетних педагогів-науковців, які їх очолюють.

Одночасно в «Положенні про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах самостійна робота трактується як основний засіб оволодіння програмним матеріалом у час, вільний від обов’язкових аудиторних занять і законодавчо передбачена мінімальна частка навчального часу на самостійне вивчення програмного матеріалу студентом (1/3 загального обсягу) при класичній системі та 1/2 – при кредитно-модульній.[3].

Організація аудиторної роботи детально розроблена і включає в себе лекції, семінари, практичні заняття, лабораторні роботи. Організація самостійної роботи виходячи з її специфіки, змісту, різних видів, методично розроблена недостатньо.

У формуванні професійного світогляду у висококваліфікованого спеціаліста саме поза аудиторна самостійна робота відіграє надзвичайно важливу роль, так як лише самостійний пошук істини розширює фахові знання, допомагає набути стабільних кваліфікаційних умінь, закріпляє виробничі навики, привчає працювати постійно і творчо, сміливо вирішувати поставлені викладачем, а в майбутньому і виробництвом завдання.

Навчити студента самостійно працювати – складний і багатогранний процес. Він вимагає творчого пошуку, різних форм педагогічного впливу, розробки різноманітних методичних матеріалів для кожної дисципліни, використання сучасних технічних засобів навчання, розробки активізуючих алгоритмів самостійної роботи.

Розробити систему в організації самостійної роботи, розставити акценти першочерговості та підпорядкованості в розмаїтті всіх її видів, навчити цьому студента – основне завдання педагога вищої школи.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Академік С.У. Гончаренко вважає, що до самостійної роботи учнів можна віднести працю з підручником, навчальними посібниками, дидактичними матеріалами, персональним комп’ютером, розв’язування задач, виконання вправ, написання рефератів і творів, самостійні спостереження, лабораторні роботи, дослідницька діяльність, конструювання, моделювання, виконання трудових вправ.[4]

Для умов вищої школи перелік можна доповнити домашніми, описовими, розрахунковими, графічними завданнями, рефератами, курсовими та дипломними роботами і проектами.

Академік Зязюн І.А. наводить цілу серію аргументів на користь самостійної роботи для процесу навчання в цілому та становлення учня як особистості зокрема. Він вважає, що «…розвиток самостійності вимагає такої організації навчального процесу, коли учні цілеспрямовано залучаються до здобуття знань, вироблення у них потреби діяти незалежно від педагога».[5]

Оцінку проблеми самостійного вивчення студентами програмного матеріалу як міжгалузеву і інтернаціональну дала академік Н.Г.Ничкало: «…навчання працювати ЮНЕСКО розглядає як одну із складових, на яких тримається освіта, тобто професійні навички набуваються одночасно з умінням справлятися самостійно у будь якій ситуації і працювати в колективі».[5]

В розробку теорії, практичних рекомендацій щодо організації проведення самостійної роботи з вивчення програмного матеріалу дисциплін навчальних планів базової, повної середньої школи, спеціальностей різних освітньо-кваліфікаційних рівнів (ОКР), освоєння практичних навичок за межами аудиторій вагомий внесок зробили вчені, педагоги: А.Г. Сон, В.А. Тюрина, В.А. Козаков, А.В. Вербицький, Ю.В. Попов, В. Подлесків, Е. Андросюк, С.Г. Заскалета.. [6,7,9,10]

Останніх чотири роки (2001…2004рр.) велика наукова робота з підвищення ефективності самостійної діяльності виконана в Інституті механізації і електрифікації сільського господарства Подільського державного аграрно-технічного університету (ПДАТУ). [11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23]

Науковою новизною та оригінальністю останньої є ідея програмування механізму виконання маломістких індивідуальних самостійних робіт за темами, визначеними напрямом курсового проектування, а виконання курсових робіт, проектів – за темами, які є складовими майбутніх дипломних робіт (проектів).

Виконання робіт проводиться за робочими схемами наскрізного курсового і дипломного проектування, які розробляються викладачами-керівниками проектів і закріплюються на перших курсах навчання.

Авторами введені нові педагогічні терміни – «наскрізна самостійна робота», «наскрізне курсове та дипломне проектування», що на їх погляд найбільш вдало відображає сутність технології.

Технологія наскрізної самостійної роботи розроблена науковцями ПДАТУ концептуально, деталізована у робочих варіантах і починаючи з 2000р., впроваджуються в навчальний процес фахівців з освітньо-кваліфікаційних рівнів «Молодший спеціаліст», «Бакалавр», «Спеціаліст» із спеціальностей: «Механізація сільського господарства», «Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт», «Енергетика сільськогосподарського виробництва. В цьому ж напрямі продовжується робота на вказаних спеціальностях на ОКР «Магістр».

Концепція наскрізності в самостійній роботі схвалена і рекомендована до впровадження Навчально-методичною комісією інженерних спеціальностей агроосвіти України.

Виділення невирішених раніше питань загальної проблеми.

Аналіз наукових досліджень з наскрізності в організації самостійної роботи виявив, що в основному питання програмування технології виконані на концептуальному рівні для спеціальності в цілому, конкретизовані для окремих ОКР, де суб’єктами процесу є «студент-викладач», «курсові роботи», «дипломні роботи, проекти».

Не розкриті особливості програмування наскрізної самостійної роботи в межах окремих дисциплін фахової випускної групи навчального плану в межах окремого існування із врахуванням міжпредметних зв’язків із іншими дисциплінами, які вивчалися раніше та паралельно.

Постановка завдання. Основною метою цієї розробки є програмування наскрізної роботи для студентів спеціальності «Механізація сільського господарства» при вивченні фахової дисципліни «Машиновикористання в рослинництві» на ОКР «Бакалавр» та «Спеціаліст».

Для реалізації поставленої мети необхідно розв’язати наступні завдання:

  1. Виділити з робочої програми бази дисципліни та тих, які читаються на всі види самостійної роботи, вивчити їх зміст, обсяги.

  2. Виділити змістовну частину курсової роботи за розділами та фрагментами.

  3. Розробити схему тематичного входження маломістких видів самостійної роботи базової дисципліни та суміжних дисциплін в курсову роботу.

  4. Розробити механізм впровадження та функціонування методики наскрізної самостійної роботи в межах базової дисципліни.

Виклад основного матеріалу. Дисципліна «Машиновикористання в рослинництві» викладається на 4-курсі спеціальності «Механізація сільського господарства» і є випускною для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр». На 5-му курсі вказана дисципліна є базовою для спеціалізації «Механізація в рослинництві».

Метою вивчення дисципліни є отримання студентами знань, умінь і навичок розрахунку складу та режимів роботи машинно-тракторних агрегатів, розробки та планування механізованих технологій вирощування сільськогосподарських культур, проведення профілактичних технічних регламентів з обслуговування сільськогосподарської техніки.

Основними попередніми дисциплінами, які вивчалися до 4 курсу є «Паливно-мастильні матеріали» і «Механіко-технологічні властивості сільськогосподарських матеріалів», «Машини та обладнання агропромислового комплексу», «Енергетичні засоби», «Основи виробництва сільськогосподарської продукції», «Інтенсивні технології вирощування культур», «Економіка виробництва сільськогосподарської продукції», «Інженерний менеджмент», «Охорона праці і захист навколишнього середовища».

Після вивчення дисципліни «Машиновикористання в рослинництві» студент повинен знати основні принципи механізації технологічних процесів, раціональне комплектування, розрахунок продуктивності та експлуатаційних витрат при роботі агрегатів, форми та методи технічного сервісу в умовах ринкових відносин і вміти правильно використовувати машинно-тракторний парк, комплектувати широкозахватні і енергозберігаючі агрегати, вибирати ефективні способи руху агрегатів, аналізувати продуктивність і експлуатаційні витрати різноманітних агрегатів в умовах ринкових відносин.

Навчальним планом підготовки інженерів-механіків за класичною схемою на дисципліну виділяється 216 годин, з них 108 аудиторних та 108 для самостійної роботи.

Самостійна робота полягає у позаурочному вивченні програмного матеріалу в спеціалізованих лабораторіях, боксах технічного обслуговування машин, на навчальному полігоні, на філіалах кафедри – регіональний машинно-технологічній станції, бібліотеці, через Інтернет.

Окрім того, значну частину матеріалу студенти вивчають виконуючи маломісткі індивідуальні домашні роботи: описові роботи (ОР), складання звітів за практичні та лабораторні роботи (ЗР), розрахункові (РР), графічні (ГР), розрахунково-графічні роботи (РГР) та реферати (Р) (табл.).

Основною самостійною роботою, яка дозволяє отримати комплексні уміння та навички інженерної реалізації теоретичного матеріалу дисципліни є курсова робота (КР).

Як правило, всі студенти виконують курсові роботи за єдиною методикою, тематичним напрямом, але для різних умов (аграрних господарств).

Мета курсової роботи обґрунтувати склад, план використання і технічного обслуговування машинно-тракторного парку в підрозділі агро формування. При виконанні курсової роботи студенти наводять дані та аналіз господарської діяльності агроформування, розробляють механізовану технологію вирощування основних сільськогосподарських культур, обґрунтовують норми, терміни і способи внесення мінеральних та органічних добрив, розраховують склад машинно-тракторного парку, план машиновикористання та технічного сервісу працюючої техніки, визначають показники використання машинно-тракторного парку і техніко-економічної реалізації проекту.

На початку вивчення дисципліни викладач-керівник курсового проектування розробляє схему наскрізного курсового проекту, передбачає виконання за тематикою курсової роботи максимальну кількість індивідуальних завдань безпосередньо при вивченні базової дисципліни «Машиновикористання в рослинництві» та інших дисциплін: «Трактори і автомобілі», «Ремонт машин», «Сільськогосподарські машини», «Основи інженерної кваліметрії», «Економіка сільського господарства».

Таблиця

Види самостійних робіт з дисципліни «Машиновикористання в рослинництві»

Тема

Тип

Обсяги

Трудоємкість,

год

стор.

графічні матеріали

1.

Експлуатаційні властивості тракторів

Р

6…8

-

2…3

2.

Побудова і аналіз швидкості характеристики двигуна

Р

4…5

-

2…3

3.

Принципи складання використання зчеплення

Р

4…6

-

2…3

4.

Експлуатаційні властивості с.г. машин

Р

8…10

-

1…2

5.

Технологічний процес вирощування с-г культур

Р

6…8

-

1…2

6.

Розрахунок операційно-технологічної карти

РГЗ

15…20

1 формату

А 2

3…5

7.

Розрахунок технологічного обслуговування машинно-тракторного парку

РЗ

7-8

1 аркуш

А 2

2…3

8.

Обґрунтування складу, план використання і технічного обслуговування МТП

КР

28…32

2 формату А 1

20…25

9.

Вивчення конспекту лекцій

Домашня робота

0,5 на 1 год. лекцій Т=27

10.

Вивчення матеріалу винесено на самостійне опрацювання

Домашня робота

1,0 на 2 год. лекцій Т=27

11.

Підготовка до лабораторних робіт

Домашня робота

0,5 на 1 год. лекцій Т=14

Всього

108

Наскрізне проектування – це активізація самостійної роботи через внесення в нього потужного соціально-біологічного фактора – особистої зацікавленості студентів в результатах педагогічного процесу на всіх його етапах.

Рис. Схема наскрізного виконання курсової роботи з дисципліни «Машинновикористання в рослинництві»

Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, підвищення ефективності процесу самостійного вивчення студентом програмного матеріалу за вимогами відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня може бути за рахунок введення в навчання елементів наскрізності. Запропонована технологія відпрацьована на багатьох дисциплінах (зокрема на базовій - «Машиновикористання в рослинництві»). Вона показала значні переваги перед класичною, при якій індивідуальні форми роботи не були пов’язані між собою.

У студентів з’явилася пряма зацікавленість в якості виконання робіт, в тематичній прив’язці до головного вектора – тематики дипломного проектування. На перший план почав виходити не властивий для традиційної технології фактор – самоконтроль за якістю зі сторони студента.

В подальших дослідженнях заплановано розробку наскрізних технологій для всіх випускних (фахових) дисциплін навчальних планів із спеціальностей напряму «Механізація сільського господарства», удосконалення механізму міжпредметних зв’язків між дисциплінами, які входять в сферу охоплення наскрізністю, складання відповідної документації.

Література

  1. Педагогічні технології у неперервній педагогічній освіті:Монографія / С.О.Сисоєва, А.М.Олексюк, П.М.Воловик, О.І.Кульчицька, Л.Є.Сігаєва, Я.В.Цехмістер та інші. За ред. С.О.Сисоєвої.-К.: ВІПОЛ, 2001.-( с.502)

  2. Гуржій А.М., Гапон В.В. Оцінювання діяльності вітчизняної вищої школи – як управлінська та педагогічна проблема./Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Збірник наукових праць. – Випуск 5./ Редкол.: І.А.Зязюн (голова) та інш. Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004.- 745с. (3...8).

  3. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Наказ Міносвіти від 02.06.93р. №161. Збірник нормативних актів України щодо організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. Випуск 1.-К: УАЗТ, 2003. 420с. (с.191…211).

  4. Зязюн І.А. Неперервна освіта, як основа соціального поступу. Неперервна професійна освіта: Теорія і практика / За редакцією І.А.Зязюна та Н.З.Ничкало.- у двох частинах Ч.1.- К, 2001, - 392с.(15…23).

  5. Ничкало Н.Г.Сучасні тенденції і проблеми неперервної професійної освіти./Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Збірник наукових праць. Редкол.: І.А.Зязюн (голова) та інш. Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2000. - (с.12).

  6. Сон А.Г. Самостоятельное приобретение знаний, умений и навыков как средство оптимизации обучения учащихся (на материалах преподования математики в школе): Автореферат дис. Канд. Пед.наук (13.00.01).-К., 1988.-(с.25).

  7. Тюрина В.А Формирование познавательной самостоятельности учащихся общеобразовательной школы. Дис. ДПН – Ч., 1994.-(с.498).

  8. Козаков В.А. Самостоятельная робота студентов и ее информационно-методическое обеспечение.-К., Высшая школа.- 1990.- (с.79).

  9. Вербицкий А., Попов Ю., Подлесков В., Андросюк Е. Самостоятельная робота студентов: проблемы и ответы// Высшее образование России.-1995.-(с.137).

  10. Заскалета С.Г. Організація самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту (за матеріалами викладання іноземних мов): Автореферат дис. канд.. пед . наук (13.00.04). – К., 2000. – (с.17).

  11. Наскрізне дипломне проектування І.М.Бендера, В.П.Лаврук, В.І.Дуганець, В.Ю.Бурдега, М.Я.Петрова. Вища аграрна освіта. – К. 2003.№13 (с. 4-5) – (Інформаційний вісник МАПУ).

  12. Бендера І.М., Дуганець В.І. Підготовка інженерно-педагогічних кадрів в галузі механізації сільського господарства. С. 76…90. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Збірник наукових праць. Вип..5. Харків УІПА. 2003.- (с.363).

  13. Бендера І.М. Наскрізне дипломне проектування не робота на кінцевий результат. Наукові записки.- Вип..51. серія «Педагогічні науки» Кіровоград. РВП КДПУ ім.. В Винниченка. 2003. ч.2 (с. 129…134).

  14. Бендера І.М. Наскрізне курсове та дипломне проектування при підготовці інженерів-механіків сільського господарства. Матеріали II Міжнародної науково-технічної конференції «Динаміка наукових досліджень 2003». Том 31 Педагогіка – Дніпропетровськ наука і освіта 2003. – 96с. ISBK 966.- 101-84-2. (с.28…31).

  15. Шляхи удосконалення системи підготовки педагогічних кадрів для навчальних закладів професійної освіти. Дуганець В.І., Бендера І.М. Збірник наукових праць НАУ. «Механізація сільськогосподарського виробництва». К.: НАУ 2003. Том XV – 469с. (433…444).

  16. Особливості організації самостійної роботи у вищих навчальних закладах на принципах наскризності (з досвіду роботи Подільської державної аграрно-технічної академії).Збірник наукових праць. Національного аграрного університету. «Механізація сільськогосподарського виробництва». К.:НАУ 2003. Том XV – 469с. (с.377…389).

  17. Організація навчального процесу на принципах наскризності при підготовці інженерів-педагогів в галузі механізації для професійних закладів професійної освіти. С. 299…307. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Збірник наукових праць. Випуск 5. – Харків УІПА.2003. (с.363).

  18. Іван Бендера. Організація самостійної роботи майбутніх інженерів-механіків сільського господарства принцип наскрізності. Неперервна професійна освіта. Теорія і практика: науково-методичний журнал. - К.: 2003.- Випуск 2.- (с.133…144).

  19. Бендера І.М. Програмування самостійної роботи за принципом наскризності при підготовці фахівців за ОКР «Спеціаліст» із спеціальності «механізація сільського господарства». Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Збірник наукових праць.- Випуск 5./ Редкол.: І.А.Зязюн (голова) та інш. Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004.- 745 с. (с.398…404).

  20. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи студентів агро інженерних спеціальностей при здобутті освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст». Нові технології навчання: Науково-методичний збірник / Кол. Авт.- К.: Науково-методичний центр вищої освіти, 2004.- спецвипуск.- 187с.(с.112…119).

  21. Активізація самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей при здобутті освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст». Бендера І.М, Корольчук О.В. Матеріали міжнародної наукової практичної конференції Динаміка наукових досліджень 2004. Том 25 «Педагогіка» Дніпропетровськ Наука і освіта. 2004. -57 с. (с.15…18).

  22. Бендера І.М., Корольчук О.В., Єрмаков С.В. Наскрізне курсове проектування з дисципліни «Технічна механіка» при підготовці молодших спеціалістів із спеціальності «Механізація сільського господарства». Матеріали наукової практичної конференції. Динаміка наукових досліджень. 2004. Том 29 «Педагогіка». Дніпропетровськ. Наука і освіта 2004. – 76 с. (с. 15…18).

  23. Бендера И.Н. Сквозное курсовое и дипломное проектирование путь к активизации самостоятельной роботы студентов. Модульные технологии обучения в системе непрерывного профессионального образования (теория и практика). Х Международная научно-методическая конференция. Выпуск 8 ч.1. 2004. Редкол. В.В.Осипов, П.И.Самойленко, Ю.В.Еремин и др. Москва. 2004. (ст.308…309).

Бендера І.М.

Програмування наскрізної самостійної роботи при вивченні дисципліни «Машиновикористання в рослинництві»

В статті наведено основні положення та практичні рекомендації з програмування наскрізної самостійної роботи при вивченні дисципліни «Машиновикористання в рослинництві» студентами агроінженерних спеціальностей.

Бендера И.М.

Программирование сквозной самостоятельной работы при изучении дисциплины «Машиноиспользование в растениеводстве» студентами аграрно-инженерных специальностей»

В статье приведенные основные положения и практические рекомендации по программированию сквозной самостоятельной работы при изучении дисциплины «Машиноиспользование в растениеводстве» студентами аграрно-инженерных специальностей.

I.M. Bendera

Programming of Through Independent Work at the Study of Subject «Machine-Using in Planting» by the Students of Agrarian-Engineering Specialties»

In the article there are the resulted substantive provisions and practical recommendations from programming of through independent work at the study of subject «Machine-using in planting» by the students of agrarian-engineering specialties.

Стаття надійшла до редакції. 21.04.2006р.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Удк 378. 1: 371. 133/134

    Документ
    Постановка проблеми. «Кадри вирішують все…» – давній лозунг нашої історії, лозунг перших п’ятирічок і сьогодні як ніколи дієвий, живе і є частиною всієї соціальної, економічної політики і усіх гілок влади нашої держави.

Другие похожие документы..