Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Курсовая'
По наблюдениям многих исследователей, а также, исходя из моего собственного опыта наблюдений, можно с уверенностью сказать, что, чем младше человек, ...полностью>>
'Документ'
Цель: Воспитание у учащихся потребность осваивать информационно-коммуникационные технологии и ознакомить учащихся с Посланием Президента ЧР Н.В. Федо...полностью>>
'Документ'
Целостная и последовательная государственная молодежная политика  является важнейшим фактором устойчивого развития страны и общества, роста благососто...полностью>>
'Документ'
Для статистического описания границ зерен использован интегральный параметр беспорядка, характеризующий геометрическую структуру границы зерен. Рассч...полностью>>

Методичні рекомендації вивчення історії в 2011-2012 н р. Журавська Н.І

Главная > Методичні рекомендації
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Методичні рекомендації вивчення історії в 2011-2012 н.р.

Журавська Н.І., завідуюча сектором суспільних дисциплін

Методичні рекомендації вивчення історії в 2011-2012 н.р.

Головними завданнями навчання історії є розвиток в учнів історичного мислення, формування позитивної історичної самоідентифікації; відпрацювання навичок творчої діяльності та вмінь використовувати отримані знання та навички на практиці, виховання в молодого покоління особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних цінностей, демократизму, патріотизму; підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному житті.

Вивчення історії України та всесвітньої історії доцільно синхронізувати. Проте вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених курсів як послідовно так і паралельно. Районні та міські методичні кабінети не уповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.

Учням 5-7 класів важливо пояснити, що таке історія і чим займаються історики. Під час викладання історії України та всесвітньої історії на цих паралелях передусім потрібно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про різні історичні факти, які визначають епоху і є основними, найсуттєвішими; постійно розвивати вміння і навички учнів щодо праці з історичними фактами, які дають узагальнену картину минулого; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучість руху суспільства до історичного прогресу. Також увага має приділятися формуванню первинних уявлень про історичну карту шляхом знайомства з настінною картою, навчанню того, як потрібно показувати на карті території держав, міста, напрямки військових походів тощо.

Також увага повинна бути приділена наскрізним історичним поняттям: історичні джерела, держава, монархія, республіка, демократія, релігія, матеріальна та духовна культура.

Практикою доведено, що високу ефективність мають уроки, на яких використовуються прийоми коментованого читання підручника, робота з текстами підручників та посібників, історичними документами, малюнками, дидактичними вправами.

Знання, які здобувають учні, переходячи із класу в клас, повинні розширювати їхнє логічне мислення, розвивати вміння та навички до історичного пізнання. Цей новий етап роботи потрібно реалізувати під час викладання історії у 8 та 9 класах. Розкрити перед учнями великий шлях, пройдений українським народом, від гетьманської держави, національно-державницьких ідей другої половини ХIХ ст. Вивчення історії України збігатиметься із загальним контекстом всесвітньої історії. Для обох курсів буде логічним звернутися до таких історичних понять: індустріальне суспільство, соціальна структура суспільства, національно-визвольна війна, соціальна революція, технічний прогрес, гуманізм, національно-культурне відродження. Школярі повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, вміти самостійно працювати із різноманітними джерелами інформації, готувати доповіді та виступати перед однокласниками.

Вивчення історії України та всесвітньої історії у 10-11 класах - це етап удосконалення й розвитку набутих навичок, формування цілісної картини суспільного розвитку.

У старшій школі процес навчання необхідно зорієнтувати на активізацію пошукової та пізнавальної діяльності учнів. Проте не слід зменшувати уваги й до базового курсу. Оптимальним є впровадження в навчально-виховний процес на уроках історії таких форм роботи як лекції, робота з документами, аналіз статистичних матеріалів, що забезпечить підготовку учнів до творчої самостійної роботи. Одним із способів активізації навчального процесу може бути рольова гра, індивідуальні та групові форми роботи.

Історична освіта має активно сприяти формуванню гармонійно розвинутої і цілісної особистості, здатної до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

Безпосередньо вчителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

Нові можливості у вивченні історії відкривають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Опора на візуальне сприйняття характерне для сучасного етапу розвитку цивілізації. Часто в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Тому використання мультимедійних засобів на уроках історії полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, «занурити» учня в обстановку будь-якої історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле.

Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників – атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.

Дієвим засобом розвитку інтересу до історії є показ взаємозв’язку із сучасністю.

Однією із найбільш традиційних позакласних та позашкільних форм організації історичної освіти є предметні олімпіади.

Їх завдання актуалізують роботу учнів з історичним джерелами, вміння встановити логіку історичних подій в загальному контексті. Саме такі компетентності ставилося за мету перевірити на обласній олімпіаді з історії. Серед позитивних моментів назвемо образність і оригінальність мислення, доволі високий рівень ерудиції та аналітичних здібностей школярів, гарне володіння жанром історичного викладу та навичками порівняльного аналізу історичних подій і явищ, особливо у завданнях з наперед заданим алгоритмом його виконання. Водночас учням бракує системних знань з історичної хронології, історичної картографії й особливо з джерелознавства. Очевидно це пояснюється недостатньою кількістю додаткового хрестоматійного матеріалу, який опрацьовують учні, а також те, що в процесі роботи з джерелами не звертається увага на авторство та назви історичних творів, на їхні стильові особливості. На ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади учні вдало виконують завдання з ідентифікації і характеристики історичних персоналій, однак мають труднощі при складанні розгорнутої характеристики історичних діячів, дотримуючись наукового формату. Не всім школярам вдається продемонструвати уміння синтезувати та аналізувати навчальну інформацію, структурувати відповідь, чітко висловлювати власну думку, робити аргументовані висновки.

За підсумками обласної олімпіади з історії найкращі результати показали команди міст Шепетівки, Хмельницького, Нетішина, Кам‘янця-Подільського, Віньковецького та Кам‘янець-Подільського районів.

Згідно наказу МОНМС України від 16.02.2011 р. №141 «Про проведення підсумкових контрольних робіт» у 5-8 класах шкіл області з 10 по 20 травня цього року проводились контрольні роботи з історії України.

Вісім завдань контрольної роботи одного із 38 варіантів дозволяли оцінити сформованість усіх предметних компетентностей учнів – хронологічної, просторової, інформаційної, логічної, мовленнєвої та аксіологічної.

Результати робіт показали, що п’ятикласники затрудняються аналізувати малюнки, фотографії; шестикласники і семикласники – встановлювати хронологічну послідовність подій, логічно та послідовно висловлювати власну думку; восьмикласники – отримувати інформацію з картосхеми та формулювати причини і наслідки подій, зображених на картосхемі. У завданнях високого рівня складності більшість учнів показали невміння працювати з історичними джерелами, аналізувати їх, формулювати висновки, надавати розгорнуту відповідь згідно поданого плану.

З метою ліквідування недоліків учителям необхідно приділяти більше уваги роботі учнів з історичними джерелами, понятійним апаратом, хронологією, вчити учнів встановлювати хронологічну послідовність подій та визначати дату на основі певних подій, явищ, процесів, правильно структурувати й оформляти план відповіді, визначати історичні джерела тощо.

На усунення зазначених прогалин в оволодінні школярами навчальним матеріалом варто зосереджувати увагу і в контексті підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання, альтернативи якому немає.

У цьому зв’язку першорядне значення має ріст фахової майстерності вчителів через самоосвіту, роботу методичних об‘єднань, курсову перепідготовку та роботу в міжкурсовий період, участь у проектах і конкурсах.

Ефективною формою роботи у цьому напрямку є і конкурс «Вчитель року». Проведений у цьому навчальному році конкурс у номінації «Історія» виявив кращих учителів області, а лауреатом Всеукраїнського конкурсу став учитель НВК №16 м.Кам‘янця-Подільського Ващук Дмитро Петрович, який ввійшов у п’ятірку кращих учителів історії України.

Велику роль у національному вихованні школярів відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча.

Спираючись на висновки, зроблені у ході бесід з учителями та учнями, спостережень під час практичних позаурочних заходів, з‘ясовано, що позаурочна робота з історії має значно більші можливості, аніж шкільний урок, чітко регламентований у часі, для розвитку як предметної компетентності в цілому, так і окремих умінь старшокласників: описувати побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам‘яток), розробляти історичні навчальні проекти, присвячені історії рідного краю відповідного періоду, його відомим людям, вести пошуково-краєзнавчу роботу тощо. Також визначено, що, розглядаючи краєзнавство як складову позаурочної роботи, більшість учителів головну увагу зосереджують на розвитку дослідницьких умінь старшокласників, оскільки вони переконані у тому, що саме краєзнавча робота у позаурочній практиці є одним із найефективніших засобів для формування історичної компетентності та інтересу учнів до дослідницької діяльності та розвитку їх пошукових умінь. Учнівські проекти, що торкаються історії свого роду, відомих земляків, історії підприємств, про які діти чули з дитинства, де, можливо, працювали або працюють їх близькі люди тощо, викликають великий інтерес в учнів і є потужним мотиваційним імпульсом для занурення їх у пошукову діяльність.

Перевагою при вивченні місцевої, регіональної історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Можливість роботи в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця у більш широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє вихованню в учнів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища, любові та поваги до «малої Батьківщини», що є важливою основою патріотизму.

Активізації інтересу учнівської молоді до історії, в першу чергу до минувшини рідного краю, формуванню навичок критичного погляду на історичні події, уміння робити висновки сприяє дослідницька діяльність. Ця робота є цікавою і захоплюючою, стимулює інтерес учнів до історії рідного краю. При цьому можуть бути широко застосовані такі форми і методи, як інтерв’ю, збір історичних експонатів, робота в архівах тощо.

З метою посилення патріотичного виховання учнівської молоді особливу увагу варто приділяти темам, присвяченим Великій Вітчизняній війні. Доля склалася так, що Україна потрапила до епіцентру найбільшого в історії людської цивілізації збройного конфлікту. Вона сповна відчула на собі гітлерівський "новий порядок", жертвами якого стали мільйони наших співвітчизників: радянських військовополонених, партизан, підпільників, цивільного населення. Підриваючи генофонд народу, керівництво Німеччини не лише здійснювало політику відкритого геноциду, але й проводило лінію на обезлюднення України. На примусові роботи до рейху та окупованих країн було вивезено мільйони громадян республіки, значна частина яких не повернулася на Батьківщину.

У 2011 році громадськість України та інших країн відзначатиме 70-у річницю нападу Німеччини на СРСР та початку Голокосту на території України. 29 вересня 2011 року відзначатиметься 70-та річниця трагедії Бабиного Яру, яка стала одним із жахливих символів нацистського геноциду. Ці річниці є приводом згадати не лише трагедію війни та страждань народів Європи, міжнаціональної ворожнечі, але й героїзм у опорі нацизму, приклади взаємодопомоги між народами, духовного подвигу заради рятування життя людей.

У 2011 році громадська організація "Ткума" за сприяння Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України проводить VІІІ Міжнародний конкурс творчих робіт школярів, студентів та вчителів "Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності". Цей конкурс має сприяти поширенню в суспільстві ідей гуманізму та толерантності, неприйняття шовінізму та ксенофобії, проповіді насильства та тоталітарної ідеології на основі усвідомлення уроків історії.

У 2011/2012 навчальному році учні 5-9 класів навчатимуться за програмою "Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи". Для 10-11 класів академічного рівня та рівня стандарту чинними є програми "Історія України. 10-11 класи" авторів Пометун О.І., Гупана Н.М., Фреймана Г.О. (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю чинними є програми "Історія України. 10-11 класи" (140 годин на рік, 4 години на тиждень) авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г. Всі програми розміщені на офіційному сайті Міністерства (), надруковані у фахових виданнях та вийшли окремою збіркою у 2010 році.

Важливою складовою історії України другої половини ХХ століття є Друга світова війна, один з найтрагічніших періодів історії.

Саме з Україною пов'язані основні, вирішальні події Великої Вітчизняної війни. Україна зазнала найбільших втрат у ході Другої світової війни. На території України вирішувалась доля війни в Європі. Український і південноросійський напрями постійно були головними на Східному фронті. Але й після визволення України багато наших співвітчизників продовжували воювати на Далекосхідному фронті – проти Японії, у складі Червоної армії, в західноукраїнських лісах у лавах Української повстанської армії.

Неймовірними зусиллями український народ намагався подолати тяжкі наслідки війни. Складний і суперечливий процес відбудови зруйнованого під час війни народного господарства потребував титанічних зусиль трудящих. Сталінський тоталітарний режим намагався зміцнити свої позиції, активізуючи пропагандистську обробку населення. Погромні ідеологічні кампанії були за умов культурно-ідеологічної ізоляції країни формою зміцнення тотального ідеологічного контролю за суспільними процесами. Все це гальмувало розвиток суспільно-економічного і політичного життя в країні.

Період другої половини 1950-х – середини 1960-х років, що має назву "відлига", розпочався після смерті Й. Сталіна. Характерними ознаками цієї доби був відхід від жорстокої сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямі демократизації, гуманізації політичного та громадського життя. Процес десталінізації супроводжувався лібералізацією суспільного життя, припиненням терору та реабілітацією жертв політичних репресій, розширенням контактів із зовнішнім світом, спробами реформувати консервативну модель державної економіки. Такі процеси зумовили виникнення нової духовної атмосфери в суспільстві, відкривши можливості для позитивних змін у житті населення України.

Розвиток суспільства у другій половині 50-х – середини 60-х років ХХ століття відбувався в складних умовах. З одного боку, це були роки поступального розвитку української економіки, соціального та духовного життя, пошуку шляхів реформування командно-адміністративної системи управління, лібералізації та демократизації радянського суспільства, а з іншого боку – посилення негативних тенденцій в суспільно-політичному, економічному і духовному житті, що поступово призвело до застою в усіх сферах життєдіяльності країни.

Період другої половини 60-х – першої половини 80-х років увійшов в історію як період "застою". Він характеризувався надмірною ідеологізацією суспільної свідомості, посиленням тоталітарних тенденцій в адміністративно-державному управлінні, боротьбою з інакодумством. Розпочався тотальний наступ на "шістдесятників", практично припинилася реабілітація репресованих сталінським режимом, пройшла хвиля арештів і судових процесів, посилилася русифікація України.

Новий етап в історії українського суспільства відкрила "перебудова", покликана подолати негативні тенденції в розвитку Радянського Союзу.

Проголошення незалежності стало своєрідною точкою відліку нового етапу історії України, поклало початок періоду, суть якого – у переході на якісно вищий рівень суспільного розвитку, інтеграція зі спільнотою демократичних країн Європи.

Для вивчення історії України зазначених рівнів рекомендується до використання 3 підручники.

У підручнику з історії України авторів Гупан Н.М., Пометун О.І., Фреймана Г.О. вдалою є структура розділів: на початку кожного винесено його короткий зміст, у кінці з метою узагальнення вивченого є рубрика "Чи засвоїли ви розділ". Завдання підручника різноманітні, цікаві, згруповані за рівнем навчальних досягнень учнів. Після теми уроку подано основні питання, які опрацьовуватимуться, закцентовано увагу одинадцятикласників на основних поняттях, термінах, датах – рубрика "Зверніть увагу", а також виокремлено ключові питання для розуміння та сприйняття нового матеріалу – рубрика "Подумайте". Оригінальною особливістю підручника є запровадження рубрики "Зверніться до джерел", що посилює наукову компетентність текстового навантаження. Ілюстративний матеріал супроводжується запитаннями та завданнями розвивального характеру, що засвідчує його дидактичну доцільність.

Підручник авторів Струкевич О.К., Дровозюк І.С., Романюк І.М. розроблено як складову хронологічно послідовної лінійної схеми шкільної історичної освіти. У ньому викладено історію України від початку Другої світової війни до початку ХХІ ст.

Підручник містить навчальний історичний матеріал, що синтезує культурологічний, цивілізаційний та соціо-антропоцентричний підходи до життя в минулому. Суб’єктом і творцем історичного процесу у підручнику подано людину, народ, етнічні меншини, українську націю політичну. Показано, які еволюційні зміни відбувалися з даними історичними суб’єктами, як провідні історичні діячі і народ протягом визначеного історичного періоду долали ті внутрішньополітичні виклики, які були зумовлені політико-культурними, правовими, соціальними особливостями історичної еволюції українського суспільства у складі СРСР.

У педагогічно-виховному контексті автори підручника добирали навчальний матеріал таким чином, щоб формувати у учнів систему таких загальнолюдських і громадянських цінностей українського суспільства як гуманізм, Батьківщина, самовизначення, права і свободи людини, держава, громадянин, людина, сім’я.

У підручнику авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г. академічного (стандарту) рівня для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів викладено авторське бачення новітнього періоду історії України. Зміст доповнює велика кількість різноманітних документів і розповідей рубрики "Усна історія". Ретельно продумані тести і завдання сприятимуть засвоєнню навчального матеріалу.

Для класів історичного профілю чинними є програми "Історія України. 10-11 класи", розрахована на 4 години на тиждень (140 годин на рік). Автори програми Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г.

Для класів історичного профілю рекомендується підручник автора Турченка Ф.Г. У підручнику подано систематизований виклад подій в Україні від початку Другої світової війни до кінця 2010 р. Текст складено на основі новітніх досягнень вітчизняної і зарубіжної історичної науки. Велика увага приділяється висвітленню особливостей соціально-економічного й політичного розвитку України в роки радянської влади, впливу тоталітарної системи на культурно-ідеологічні процеси в республіці, дисидентському руху, досягненню Україною незалежності, розбудові незалежної української держави.

Весь курс матеріалу поділено на теми, кожна з яких складається з параграфів, а ті, в свою чергу, розподіляються на «ліхтарики». Методичний матеріал охоплює майже всі науково-методичні прийоми. Подано такі рубрики як "Згадайте", "Творче завдання", "Перевірте себе". Наприкінці кожної теми під рубрикою «Уроки творчості» автор пропонує ряд тем з для обговорення у класі. Додатковий матеріал представлений рубрикою "Документи", під якою вміщено фрагменти робіт відомих вітчизняних та зарубіжних вчених та документальні свідчення. До кожного документа запропоновані питання.

У підручнику подано ряд унікальних історичних карт, зроблені професійним картографом. Підручник широко проілюстрований рідкісними документальними світлинами, які допоможуть учням зрозуміти складні історичні процеси.

Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми "Всесвітня історія. 10-11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)" колективу авторів Ладиченко Т.В. та ін. Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень).

Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії (автори Ладиченко Т.В., Черевко О.С., Камбалова Я.М.), що розрахована на 3 години тижневі (105 годин на рік).

Період всесвітньої історії, що вивчатиметься в 11 класі загальноосвітньої школи, хронологічно охоплює період з 1939 по 2011 роки і є продовженням "новітньої", або "модерної історії". За цей відносно недовгий проміжок часу в історії людства відбулись величезні зміни, що позначились на житті кожної людини в усіх куточках Земної кулі.

Світ у другій половині ХХ ст. зазнав найбільших змін, перетворень, катаклізмів за всю свою історію.

Головною та трагічною сторінкою історії середини століття стала Друга світова війна. Друга світова війна спричинила небачену раніше мобілізацію до діючих армій, застосування нових видів військової техніки й озброєнь, катастрофічні руйнування. Ця війна принесла із собою величезні втрати серед цивільного населення, яких раніше історія не знала. Велику частину людських втрат склало цивільне населення – жертви геноциду.

Вдруге в історії зіткнення наймогутніших держав світу та їх союзників захопило у вихор глобального катаклізму країни та людей з усіх континентів. Але вперше саме в ході Другої світової війни фактично вирішувалась доля людства та базових цінностей людської цивілізації, які намагався зламати нацистський "новий порядок". Не тільки за масштабами людських втрат та соціальних потрясінь під час війни, але й за уроками війни, її наслідками людське суспільство зазнало докорінних змін.

Середина ХХ століття знаменувалася початком жорстокої конфронтації між державами "соціалістичного табору" на чолі з СРСР та країнами західної демократії за на чолі з США. Тільки з кінця 1980-х рр. політика "холодної війни" на межі "гарячої" ядерної катастрофи змінилась розрядкою міжнародних відносин.

Період із середини ХХ ст. до початку ХХІ ст. знаменувався переходом від протистояння демократичних і тоталітарних держав до затвердження в світі демократичних принципів, ринкової економіки; переходу від "двополюсної" до "багатополюсної" моделі устрою світу. У ці десятиліття відбувся небувалий підйом боротьби народів за національну свободу та незалежність, що призвело до краху колоніальних імперій та побудови нових держав, докорінної зміни політичної карти світу.

Нечуваними темпами розвивається науково-технічний прогрес, який стає все більш важливим фактором суспільного розвитку та є важливим фактором глобалізації.

Глобалізація є ключовим поняттям, яке характеризує процеси світового розвитку на початку ХХI ст. Феномен глобалізації виходить за чисто економічні рамки та охоплює практично всі основні сфери суспільної діяльності, включаючи політику, ідеологію, культуру, спосіб життя, а також самі умови існування людства. Разом з тим, наприкінці ХХ – на початку XXI століття з особливою переконливістю з’ясувалося, що стрімкий економічний і технічний прогрес не позбавлений і зворотного боку: в сучасному світі нагромадився комплекс глобальних проблем, спричинених негативними рисами та суперечностями сучасної цивілізації.

Отже, вивчення періоду всесвітньої історії, що викладається в 11 класі загальноосвітнього навчального закладу, є важливим не тільки для розуміння складних соціально-економічних, політичних, культурних процесів сьогодення в Україні та світі, але й для усвідомлення тенденцій подальшого розвитку людства. За умов глобалізації події в будь-якому куточку Землі, наукові відкриття та технічні винаходи, нові ідеї та явища в мистецтві безпосередньо впливають на життя кожної людської спільноти, кожної людини. Розвиток людства супроводжується не тільки позитивними явищами, але й несе в собі нові виклики, кризи, моральні проблеми, проблеми вибору. Досвід розв’язання деяких із цих проблем можна знайти в історичному минулому, а деякі є новими та потребують принципово нових підходів, але, безумовно, з урахуванням історичних уроків. Вивчення «модерної історії» дає не тільки задоволення пізнання, але й може надати ключі до розуміння важливих сучасних суспільних, технічних, моральних явищ.

У видавництві «Генеза» вийшов друком додаток до підручника «Історія України, 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)» авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г., який містить навчальний матеріал, що охоплює події від 1921 до 1939 рр. Матеріал трьох тем вміщено в десяти параграфах і завершується повторювально-узагальнюючим уроком. Структура навчального матеріалу та методичний апарат вміщені в додатку, відповідають будові підручника з історії України для 10 класу. Такий підхід має сприяти практичному застосуванню набутих умінь і навичок роботи з підручником, вдумливому та якісному опануванню навчального матеріалу, виконанню навчальних програм з історії України.

Також вийшли друком додаткові матеріали до підручника "Всесвітня історія", 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень) автора Полянського П.Б. "Драматичні тридцяті". У посібнику висвітлюються питання економічного, соціального та політичного життя в 30-х роках ХХ ст. від початку Великої депресії й до початку Другої світової війни. Відтак, передвоєнне десятиріччя, що позначилося обвалом економічної моделі, заснованої на нічим не обмеженому вільному підприємництві, а також важливими процесами державного регулювання економіки в період світової економічної кризи 1929 – 1933 рр., встановленням нацистської диктатури в Німеччині та назрівання Другої світової війни. Посібник у доступній формі заповнює прогалину в навчально-методичному забезпеченні викладання історії та може використовуватися під час уроків у 10-му класі як додаток до підручника з всесвітньої історії.

Для зазначених рівнів у загальноосвітніх навчальних закладах будуть використовуватися такі підручники:

Для класів рівня стандарту/академічного рівня..

Підручник "Всесвітня історія" автора Ладиченко Т.В. побудований за новою схемою, яка включає: авторський текст, документи, свідчення очевидців та учасників подій, уривки з праць відомих істориків, карти, схеми, питання і завдання для самоперевірки, обговорення та дискусій у групі.

Важливим компонентом підручника є використання нових наукових досягнень, зокрема праць зарубіжних істориків, у яких подані різні погляди на події та персоналії. Автор пропонує також опрацювати уривки з мемуарів учасників та очевидців подій і самим зробити висновки, які з представлених поглядів мають більш об’єктивний характер. Учень має відповісти на проблемні питання, приєднатися або спростувати ту чи іншу точку зору.

В підручнику подається цікавий ілюстративний матеріал: фото, картини, плакати, на яких зображені найважливіші події світової історії. Автор намагалася дотримуватися гендерної рівності - на фотографіях і картинах зображені не тільки чоловіки, а й жінки, які в останні десятиріччя брали активну участь у політичному, економічному, культурному житті світу. У тексті також ідеться про зміну статусу жінки у суспільстві.

Сучасним елементом підручника є різноманітний, методичний апарат. З метою самоперевірки та аналізу усвідомленого матеріалу учням пропонуються питання та завдання для індивідуальної роботи та роботи в групах з друкованими джерелами, картами, фотографіями, плакатами, карикатурами та іншими видами ілюстративного матеріалу.

У підручнику "Всесвітня історія" автора Щупака І.Я. зручний порядок структурування тексту з пунктами та підпунктами, невеликими за обсягом логічно завершеними блоками матеріалу, що сприяє його розумінню учнями. Рубрика "Згадайте…", що нагадує про події та явища попереднього курсу всесвітньої історії та пов’язує їх з новим матеріалом. У рубриках "Свідчать документи", "Слово історика", "Мовою цифр", "Роздуми з приводу" даються свідчення учасників подій та оцінки істориків, з якими можна сперечатися, статистичні дані та інша інформація. В підручнику поміщені також біографії визначних особистостей; рубрики "Гіпотези", "Питання до дискусії" дають можливість учням за допомогою вчителя обдумати та обговорити можливі шляхи розвитку історичних процесів, для чого треба застосувати власну уяву, творче мислення.

Виклад фактичного матеріалу доводиться до 2010 року, що допомагатиме учням усвідомити актуальність вивчення історії для розуміння сьогодення та дає можливість використовувати цей матеріал для здійснення міжпредметних зв’язків з іншими навчальними предметами.

Інформація для тих, хто цікавиться історією, подається у рубриці «Додаткова інформація». Також у додатках до підручника поміщено словник основних понять, що не згадані безпосередньо у тексті параграфів, посилання на сайти в Інтернеті з інформацією по темам, а також список додаткової літератури.

Підручник "Всесвітня історія" автора Полянського П.Б. висвітлює економічні, соціальні, політичні, дипломатичні, військові, культурні процеси у світі в другій половині ХХ - ХХІ ст.

Структура й зміст видання відповідає навчальній програмі МОН України. Подано запитання і завдання різного ступеня складності, спрямовані на виявлення вміння аналізувати суперечливі факти, події та інформацію. У підручнику вміщено фактичний, картографічний і статистичний матеріал, який допоможе учневі набути системні знання з історії цього періоду і на їх основі оволодіти вмінням глибоко розуміти закономірності та механізми взаємовідносин між окремими людьми, націями і державами.

Для учнів 11-х класів історичного профілю рекомендується підручник "Всесвітня історія" авторів Ладиченко Т., Заблоцького Ю.І. в якому дістало широке висвітлення новітній період світової історії (1939–2010 рр.). Підручник покликаний дати поглиблене уявлення про історичні процеси та діяльність відомих політичних і культурних діячів, показати головні проблеми сучасності та тенденції розвитку людства на початку ХХІ ст. Кращому засвоєнню змісту підручника сприятиме широка добірка унікальних документальних матеріалів, створених очевидцями або учасниками описуваних подій.

У 6 класі історія України і всесвітня історія вивчається як єдиний інтегрований курс. Тому в класному журналі для записів відводиться одна сторінка. Запис робиться таким чином: Історія України. Всесвітня історія. (Інтегрований курс). Відводити дві різні сторінки та виставляти окремо оцінки з історії України та всесвітньої історії недоцільно.

Згідно Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів (наказ Міносвіти і науки №240 від 23.06.2000 р.) календарне планування навчального матеріалу здійснюється учителем безпосередньо у навчальних програмах. Можна користуватись також окремими брошурами, зробленими на основі навчальних програм. На основі календарних планів вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочними планами для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України. Під час розроблення календарних планів вчитель може на власний розсуд використовувати резервні години – планувати проведення лабораторних, практичних, контрольних робіт, семінарів, засідань «круглих столів» тощо.

Учнівські зошити з предметів суспільно-гуманітарного циклу переглядаються учителем один раз на семестр і бал за ведення зошита може (за бажанням вчителя ) виставлятись в журнал. При виставленні тематичних оцінок вчитель на власний розсуд може враховувати або ні оцінку за ведення зошита.

Підручники, посібники, робочі зошити, атласи та контурні карти, зошити для контролю і корекції навчальних досягнень тощо, що використовуються на уроках, повинні мати гриф Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України.

9



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Методичні рекомендації підготували (1)

    Методичні рекомендації
    Методичне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах області в 2011-2012 навчальному році (рекомендації методичним, керівним та педагогічним кадрам).
  2. Методичні рекомендації підготували (2)

    Методичні рекомендації
    Методичне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах області в 2011-2012 навчальному році (рекомендації методичним, керівним та педагогічним кадрам).
  3. Програма вступних екзаменів до Національної академії державного управління при Президентові України у 2012 році м. Київ

    Документ
    Програма містить основні матеріали, які необхідно вивчити для проходження конкурсного відбору до Національної академії державного управління при Президентові України у 2012 році.
  4. Педагогічна бібліографія (3)

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 2004 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н. І. Тарасова, Г.І.Шаленко.– К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – Вип.
  5. Довідково-бібліографічний відділ інноваційний розвиток Вищої освіти рекомендаційний бібліографічний покажчик (1997-2008 р р.) Алчевськ 2009

    Документ
    Інноваційний розвиток вищої освіти : рекомендаційний бібліографічний покажчик (1997-2008 рр.) / упоряд. : Боровенська К.О., Сергєєва О.В. ; Наукова бібліотека ДонДТУ ; Довідково-бібліографічний відділ.

Другие похожие документы..