Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Реферат'
Вид ЛВЛ - «Безсерверная» организация построения сети А) Одноранговая ⊕ Б) Файл - Сервер В) Клиент - Сервер Г) Нет правильного ответа 5....полностью>>
'Рабочая программа'
Составлена в соответствии с госу-дарственными требованиями к минимуму содержания и уровню подготовки выпускников для специальностей среднего профес-си...полностью>>
'Решение'
Согласиться с предложениями управления по взаимодействию с органами местного самоуправления администрации области по формированию проекта табличной ч...полностью>>
'Документ'
За консультаціями звертатися до відділу масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПІ у Святошинському районі м. Києва, к. 104, т. 591-62-28...полностью>>

Наша справа ”, №4 ’ 2001

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

267

Наша справа”, №4’2001

Зміст

Зміст 1

ВСТУП 6

Предмет 7

Цілі курсу 7

Структура курсу 8

Основні теорії зовнішньоекономічної діяльності 8

Нові теорії зовнішньої торгівлі 16

Роль державного управління в зовнішньоекономічній діяльності 19

Оцінка економічного, політико-правового та культурного середовища 22

Оцінка ризиків у ЗЕД 28

Матриця вибору стратегії ЗЕД 29

Управління ЗЕД на національному та міжнародному рівнях 31

Види зовнішньоекономічної діяльності 32

Хто має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність в Україні 34

Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності 37

Органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю 40

Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності 41

Принципи митного регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності 43

Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій 44

Порядок встановлення і використання технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних та екологічних стандартів та вимог 50

Заходи проти недобросовісної конкуренції та зростаючого імпорту при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності 52

Спори, що виникають при здійсненні ЗЕД 53

Митне регулювання ЗЕД 54

Основні положення Митного кодексу України 54

Основні завдання митних органів України 56

Контроль за переміщенням товарів та інших предметів через митний кордон України 58

Період перебування товарів та інших предметів під митним контролем 59

Огляд та переогляд транспортних засобів, товарів та інших предметів 60

Огляд та переогляд речей 60

Особистий огляд 61

Операції з товарами та іншими предметами, що знаходяться під митним контролем 63

Звільнення від митного контролю 63

Спеціальні митні режими огляду речей 64

Мета, місце і час здійснення митного оформлення 65

Транспортні засоби, товари та інші предмети, що підлягають декларуванню 66

Обов'язки декларанта 68

Порядок переміщення через митний кордон України транспортних засобів 69

Порядок переміщення через митний кордон України речей 70

Митні пільги для дипломатичних представництв іноземних держав 71

Пропуск з метою тимчасового ввезення або тимчасового вивезення 74

Пропуск з метою транзиту через територію України 76

Товари та інші предмети, що не підлягають пропуску через митний кордон України 76

Митні збори за виконання покладених на митницю обов'язків 77

Валюта, в якій сплачуються митні збори 78

Заходи, що вживаються у випадках, коли транспортний засіб не зміг прибути в митницю призначення 78

Товари та інші предмети, що зберігаються під митним контролем 79

Склади митниць 80

Митні ліцензійні склади 80

Строк зберігання товарів та інших предметів 81

Контрабанда 82

Відповідальність осіб, які вчинили порушення митних правил 82

Порушення зобов'язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення 85

Порушення зобов'язання про транзит 85

Переміщення предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю 86

Переміщення предметів через митний кордон України поза митним контролем 87

Відповідальність митних органів України та їх службових осіб 88

Оскарження неправомірних дій митних органів України та службових осіб, які порушують права громадян 88

Міжнародне валютне регулювання та валютне регулювання в Україні 90

Необхідність валютного регулювання 90

Суб’єкти валютного ринку 92

Механізми валютного регулювання 93

Основні положення Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” 95

Порядок організації торгівлі іноземною валютою 97

Порядок організації розрахунків у іноземній валюті 98

Валютний (обмінний) курс 98

Повноваження Національного банку України та Кабінету Міністрів України у сфері валютного регулювання 99

Відповідальність за порушення валютного законодавства 100

Платіжний баланс 119

Контракт у зовнішньоекономічній діяльності 123

Попередні етапи укладання контрактів 123

Куди можна звернутись за інформацією про зарубіжного партнера 124

Оферта 125

Коли оферта не може бути відкликана 126

Основні вимоги до складання контракту 127

Нормативні документи 146

Експортно-імпортні операції в СНД 147

Особливості регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності 153

Строки проведення товарообмінних (бартерних) операцій 154

Відповідальність за порушення строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій 156

Особливості операцій з давальницькою сировиною 159

Порядок ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення виробленої з неї готової продукції 160

Порядок реалізації на митній території України готової продукції, виробленої з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником 164

Порядок закупівлі на митній території України іноземним замовником давальницької сировини та порядок реалізації або вивезення виробленої з неї готової продукції 165

Порядок вивезення давальницької сировини українського замовника за межі митної території України та повернення в Україну готової продукції 167

Порядок розрахунків за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини 170

Визначення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах 171

Облік та статистична інформація про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах 171

Переваги та недоліки операцій з давальницькою сировиною 172

МІЖНАРОДНА БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ 174

Господарська діяльність благодійної організації 179

Порядок та умови надання кредиту в Україні 182

Система кредитних органів 182

Форми кредиту 183

Банківський кредит та джерела його формування 187

Основні принципи проведення кредитної політики 188

Укладення кредитних договорів між банком і суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності 189

Правова основа регулювання міжбанківських кредитів 193

Комерційний кредит 195

Лізинговий кредит 196

Іпотечний кредит 196

Споживчий кредит 197

Бланковий кредит 197

Консорціумний кредит 198

Відповідальність сторін за порушення умов кредитної угоди 198

Податковий облік кредитів 199

Податковий облік курсових різниць за валютними кредитами 200

Податковий облік відсотків за кредитом 203

Бухгалтерський облік кредитних операцій 205

Бухгалтерський облік курсових різниць за валютним кредитом 207

Всесвітня торгова організація (ВТО) - міжнародний інститут регулювання ВЭД 211

додатки 212

МІЖНАРОДНІ ПРАВИЛА ПО ТЛУМАЧЕННЮ ТЕРМІНІВ "ІНКОТЕРМС" (РЕДАКЦІЯ 1990р.) 213

ЗАКОН УКРАЇНИ 257

Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) 257

ЗАКОН УКРАЇНИ 261

Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби 261

ЗАКОН УКРАЇНИ 267

Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби 267

ВСТУП

В теорії зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД), як і в будь-якій суспільній науці, не існує абсолютно правильних чи абсолютно неправильних понять, тверджень, теорем, постулатів. Практично будь-яке твердження є дискусійним і підлягає багаторазовим перевіркам. Наші знання про світ завжди є відносними. Навіть для таких точних наук, як математика й фізика, існуючі колись аксіоми з часом перестали бути такими. Наприклад, аксіома про паралельність прямих; уявлення, що найменшою неподільною частинкою тіла є молекула сформувало ціле направлення у фізиці – молекулярну фізику, але по мірі технічного розвитку (появі потужних мікроскопів) молекулярну фізику змінила атомна, а сьогодні ми знаємо, що і атом не є неподільним.

Тому запропонований Вам курс передбачає вивчення менеджменту ЗЕД не стільки у формі лекцій, а в більшій мірі у формі дискусій. Така практика навчання показала свою високу ефективність в багатьох країнах Західної Європи і США. Адже економічна теорія, в т. ч. теорія менеджменту ЗЕД базується на діаметрально протилежних поглядах на одні і ті ж події, якщо кожна з них в достатній мірі доказана. Тому Вам пропонується відійти від догматизму, констатації раз і назавжди прописних “істин” або категоричного відстоювання будь-якої однієї економічної школи. Ваша справа - бути прагматиком і вибрати той підхід чи ту модель, яка ближча до Вашого розуміння сучасних проблем або за допомогою якої Ви зможете просто краще вирішувати конкретні задачі ЗЕД, з якими Ви маєте справу сьогодні або зіткнетесь в міжнародному бізнесі в майбутньому.

Предмет

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) - це наука, що вивчає систему різноманітний господарських зв’язків (науково-технічних, виробничих, комерційних, фінансових, валютних, кредитних) національних економік різних країн на основі міжнародного перерозподілу праці, природних ресурсів, технологій і капіталів.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності – це наука про систему управління міжнародним бізнесом, яка вивчає та визначає доцільність, напрями та порядок переносу підприємницької активності на іноземні ринки з врахуванням вітчизняного та міжнародного законодавства щодо регулювання ЗЕД з метою отримання прибутків.

Цілі курсу

  1. Розвинути у слухачів здатність глобального і стратегічного мислення та уміння інтегрувати набуті знання з різних галузей економіки, що використовуються в менеджменті ЗЕД.

  2. Сформувати компетентність щодо об’єктивної оцінки економічно-правового та культурного середовища, в якому працює Ваша фірма та її партнери у ЗЕД.

  3. Розвинути практичні навики направлені на підготовку, укладання, виконання зовнішньоекономічних контрактів, залучення кредитних ресурсів та створення спільних підприємств.

  4. Закріпити отримані знання щодо правого регулювання ЗЕД в Україні на національному та міждержавних рівнях з метою максимізувати прибуток фірми за рахунок ефективного використання існуючих правил ЗЕД, що регулюються чинним законодавством України та міжнародними правилами.

  5. Ознайомити з основними економічно ефективними схемами здійснення ЗЕД з метою мінімізації податкового та митного навантаження на зовнішньоекономічні операції в рамках чинного національного та міжнародного законодавства.

Структура курсу

Основні теорії зовнішньоекономічної діяльності

Послідовники вчення меркантелізму стверджували, що наявність золота в країні є основою процвітання нації. Торговці розглядались як найбільш важлива для успішного функціонування економічної системи група, а праця - як основний фактор виробництва.

Основний недолік теорії меркантелістів полягає в тому, що вони додержувались статичних поглядів на світ, який, на їх погляд має обмежену кількість багатства. Багатство однієї країни може збільшитись лише за рахунок зубожіння іншої. Оскільки зростання багатства можливе лише за рахунок перерозподілу, то кожній державі крім сильної економіки необхідно мати сильну державну машину, що включає армію, воєнний і торговий флот, які змогли б забезпечити переваги над іншими державами.

Наявність золота (срібла) дозволяє утримувати армію, державний апарат, проводити соціальну політику та ін.

На думку меркантилістів держава зобов’язана:

1. Підтримувати позитивний торговий баланс - вивозити товарів більше, ніж ввозити, оскільки це забезпечує надходження золота як засобу платежу. У випадку простого товарного обміну (наприклад, шерсті на вино) обидва товари, після використання, перестають існувати. Тому пропонувалось підсилити державне регулювання та контроль за станом зовнішньої торгівлі, щоб стимулювати експорт і обмежувати імпорт тарифними й нетарифними методами з метою отримання за свої товари золота та срібла.

2. Заборонити або обмежити вивіз сировини і дозволити безмитний ввіз (імпорт) сировини, що не виробляється в середині країни, що дозволить підтримувати низькі експортні ціна на готову продукцію.

3. Заборонити будь-яку торгівлю колоній з іншими країнами, крім метрополій і заборонити колоніям виробляти готові товари, перетворюючи тим самим їх в постачальників сировини для метрополій.

Найбільш характерні приклади зовнішньої політики періоду меркантилізму належать історії Британської імперії. Так в період правління королеви Єлізавети (1565-1566рр.) діяв закон, згідно з яким заборонялось експортувати живих овець. За порушення цього закону могли конфіскувати власність, на рік посадити в тюрму і відрубати ліву руку. При повторному порушенні - винуватого страчували. При Карлі ІІ (1666-1685) такий же закон поширювався на експорт шерсті.

Згідно англійському Навігаційному акту 1651-1660 рр. всі товари, що виготовлені в колоніях і призначені для продажу за кордон мали спочатку завезти до Англії, розвантажити там, а потім, вже як дійсно англійський товар, знову навантажити на корабель і відправити покупцю.

І сьогодні США забороняють іноземним кораблям перевозити вантажі між своїми портами. Росія забороняє іноземним авіакомпаніям перевозити пасажирів між російськими містами.

Така політика сприяла розвитку націоналізму, намаганню отримати більше привілеїв за рахунок інших держав і, як наслідок, збільшувалось число міжнародних конфліктних ситуацій. На захоплені колоніальні території ввозились лише товари із метрополій, інші постачальники “відсікались” жорсткими обмежувальними бар’єрами.

Наприкінці 17 сторіччя появилась нова теорія “вільної торгівлі” А. Сміта й Д. Рікардо. Головною ідеєю в роботі А. Сміта “Дослідження про природу й причини багатства народів” була ідея про те, що основою багатства нації й народів є розподіл праці: вигоду отримують ті країни, які активно приймають участь в міжнародному розподілі праці. Кожна країна має спеціалізуватись на виробництві того товару, де вона володіє абсолютними перевагами (менші затрати на виробництво).

Але згідно з теорією А.Сміта, в результаті переміщення факторів виробництва рано чи пізно абсолютні переваги одних регіонів перед іншими зникнуть і доходи від факторів виробництва вирівняються. Здавалось би, що міжнародна торгівля має припинитись. Це явище пояснює теорія відносних переваг Д.Рікардо, яка розвиває теорію А.Сміта.

Д.Рікардо показав, що торгівля вигідна кожній із двох країн, навіть в тому випадку, коли одна із них не має абсолютних переваг в виробництві конкретних товарів.

Висновки А. Сміта розширили теорію меркантелістів. Не стільки золото або дорогоцінні метали, що надходять в країну як наслідок перевищення експорту над імпортом, скільки активна участь в міжнародному поділі праці за рахунок використання природних і абсолютних переваг, якими володіє країна, забезпечується зростання державного благополуччя. В зв’язку з тим, вченими пропонуються рекомендації прямо протилежні поглядам меркантелістів:

1. Державі пропонується звести до мінімуму свій вплив на вибір галузей міждержавної спеціалізації, довіривши регулювання виробництва й обміну “невидимій руці конкуренції”;

2. Регулювання державою зовнішньої торгівлі допускається лише в рідких випадках, наприклад, з метою нейтралізації державної підтримки експорту в іншій країні, або в зв’язку з необхідністю забезпечення безпеки чи підсилення обороноздатності країни.

Наприклад, А. Сміт підтримував введення Навігаційного акту Великобританією, який забороняв використання суден ворожої в цей час Голландії для перевезення англійських товарів. Саме ця політика Великобританії послабила позиції Голландії, яка спеціалізувалась на морських перевезеннях, і забезпечила протекціоніський захист розвитку англійського суднобудування. Головною задачею державної політики на думку А. Сміта має бути соціальний прогрес, підвищення життєвого рівня народу і на вирішення саме цієї задачі має бути направлена політика державного регулювання економікою. Зростання економічної могутності країни не є самоціль, а базою для суспільного розвитку. За його словами: “Квітуча держава є веселою і турботливою для всіх верств населення, держава з нульовим економічним ростом - безрадісна, а з падаючим - меланхонічна”.

В 30-і роки шведські вчені Е. Хекшер і Б. Олін розвинули доктрину А. Сміта і Д. Рікардо, основні положення їх теорії співвідношення факторів виробництва зводились до наступного:

1. В країнах є тенденція експортувати товари, для виготовлення яких використовуються надлишкові фактори виробництва і, навпаки, імпортувати товари, для виробництва яких необхідних факторів не хватає.

Фактор виробництва - це ресурси, які необхідно витратити, щоб виробити товар.

Сьогодні класична економічна теорія виділяє чотири основні фактори виробництва: праця, земля, капітал і технологія.

В зв’язку з існуючим геополітичним становищем та нерівномірним історичним розвитком окремих країн кожна з них володіє різними за обсягом і якістю факторами виробництва. В одних країнах є надлишок трудових ресурсів, але бракує капіталу, в інших є надлишок капіталу, але бракує сучасних технологій. І, як наслідок - в різних країнах ціна факторів виробництва різна.

Під ціною фактору розуміється винагорода, яку отримує власник фактору за його використання. Для праці - це заробітна плата, для капіталу - процентна банківська ставка, для землі - рента, для технології - ліцензійний або патентний платіж.

Наприклад, в Росії ціна землі буде відносно нижчою, ніж в Голландії, ціна праці в Китаї буде відносно нижчою, ніж в Німеччині, ціна капіталу в Україні - більш вищою, ніж в США, ціна технологій в Японії - відносно нижчою, ніж в Грузії.

2. В міжнародній торгівлі, в сучасних умовах, має місце тенденція до вирівнювання “факторних цін”.

3. Експорт товарів все в більших обсягах змінюється на переміщення факторів виробництва.

Зовнішня торгівля згідно з концепцією Хекшера-Оліна здійснюється таким чином. “Індустріальна” країна, яка має надлишковий капітал і відносно недостатню кількість робочої сили, спеціалізується на виробництві промислової продукції, а “Аграрна”, навпаки, має надлишок землі й недостаток капіталу.

При виробництві деяких видів продукції наявність капіталу є вирішальним фактором. Наприклад, переробка нафти, електронне машинобудування, виробництво машин і обладнання -- капіталомісткі виробництва при незначній кількості робочої сили. Країна, що володіє надмірною масою капіталу, буде орієнтуватись на розвиток саме цих виробництв.

В цей же час виробництво зерна та великої рогатої худоби потребує значної кількості земельних ресурсів. Саме ними багата “Аграрія”, тому тут будуть вироблятись сільськогосподарські товари.

В результаті обміну товарами між “Індустріальною” та “Аграрною” країнами буде досягнуто більш ефективне використання капіталу та землі.

Наприклад, саме за таким принципом здійснюється зовнішня торгівля між Великобританією та Новою Зеландією, Канадою. В обмін на машини та обладнання в Великобританію поставляють зерно, шерсть, м’ясо. Переваги Південної Кореї в експорті таких трудомістких товарів, як одяг або електронні блоки, пояснюється наявністю у неї значного надлишку дешевої робочої сили, а переваги Швеції в експорті продукції металургійної промисловості - незначною кількістю фосфору , який вміщується в руді, що дозволяє отримувати високоякісну сталь при мінімальних виробничих витратах. Переваги Канади і Норвегії при виробництві алюмінію пов”язані з наявністю дешевої електроенергії.

Подальший розвиток теорія зовнішньої торгівлі одержала у роботі американського економіста російського походження В. Леонтьєва, яка отримала назву “Парадокс Леонтьєва”. Використовуючи теорію Хекшера-Оліна В. Леонтьєв показав, що економіка США у післявоєнний період спеціалізувалась на тих видах виробництва, що потребують більше праці, а не капіталу. Це суперечило існуючим поглядам, що економіка США характеризується надлишком капіталу, а тому відповідно до теорії Хекшера-Оліна США мають експортувати не трудомісткі, а капіталомісткі товари. Завдяки цьому теорія порівняльних переваг отримала подальший розвиток і включила поняття технічного прогресу і нерівномірності його розвитку, різниці вартості робочої сили та ін.

Значний внесок в розвиток в теорії зовнішньої торгівлі вніс американський вчений Д. Кісінг, вказавши на необхідність введення показника кваліфікованої праці як самостійного фактору виробництва. Підрахунки Д. Кісінга показали високий рівень “кваліфікованого насичення” товарів, що експортуються із США порівняно з імпортованими товарами. Цієї теорії дотримувався В. Лєонтьєв, коли пояснював феномен успішної торгівлі США тим, що експортні товари із США мають значні затрати кваліфікованої праці.

До основних особливостей, що сприяють тій чи іншій країні у виготовлені товарів з високим вмістом кваліфікованої праці Д. Кісінг відносить: культурні особливості народу, що приводять до неоднакових здібностей до навчання, імміграційну політику держави, наявність “первинних надбань” у вигляді кваліфікованих викладачів, стажерів, наставників та ін.

Дослідження показали, що у розвинутих країнах більш високу ступінь “кваліфікованої насиченості” мають ті галузі господарства, що орієнтовані на експорт, порівняно з тими галузями, які орієнтовані на імпорт.

Наприклад, США мають порівняльні переваги в кваліфікації робочої сили, наявність деяких природних ресурсів і потужного наукового потенціалу, що дозволяє США досягати позитивного сальдо при торгівлі технічно складною продукцією. Кваліфікована праця дозволяє мати переваги при експорті капіталу, маркетингових послуг, патентів, ліцензій. Надлишок сільськогосподарських угідь надає можливість експортувати продукти помірної зони. Це компенсується імпортом тих товарів, де можливості США обмежені: мінеральна сировина, нафта, тропічні культури.

Японія суттєво залежить від імпорту природних ресурсів і сировини ( продукції сільського господарства, риболовства, лісної та обробної продукції). Оплачується імпорт за рахунок переваг Японії в експорті трудомісткої продукції, що пояснюється відносним надлишком в країні кваліфікованих наукових кадрів. Канада експортує сировинні товари в обмін на послуги та наукомісткі товари. Зовнішні відносні переваги Канади в торгівлі стандартними товарами пов’язані з надлишком сировини.

Передові американські комп’ютерні технології забезпечують США одне з перших місць у торгівлі комп’ютерами, голландська технологія вирощування квітів - забезпечує Голландії перше місце в світі по торгівлі ними.

Західноєвропейські країни мають подібні з Японією відносні переваги, але з більш збалансованим експортом і імпортом.

Росія має відносні переваги в переробці мінеральної сировини й виробництві енергоресурсів, лісотехнічної та військової продукції. Країни Середньої Азії володіють ресурсами сировинних товарів і робочої сили.

Відносні переваги України полягають у наявності значних запасів корисних копалин і територіально-компактного розміщення їх родовищ (вугілля, залізної й марганцевої руди, сірки, ртуті, титану, деяких рідкоземельних металів, урану, мінеральних солей, гіпсу, алебастру, мармуру, каоліну тощо); родючих земель, низької вартості висококваліфікованої робочої сили, вигідного геополітичного положення, великого історико-архітектурного та туристсько-рекреаційного потенціалу.

Подальше подріблення факторів виробництва сприяє подальшому виявленню експортних переваг тієї чи іншої країни: більш високої підприємницької активності, новітніх технологій та ін.

Наприклад, наявність високого фактору “підприємницька активність” в одній із компаній і “високої технології виробництва” в іншій пояснює співробітництво, а не просту конкуренцію американської і японської літакобудівних компаній “Боінг” і “Міцубісі”.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Наша справа ”, №3 ’ 2000

    Документ
    Стратегічний менеджмент є напрямом науки та практики управління, що швидко розвивається і виник у відповідь на зростання динамізму зовнішнього середовища бізнесу.
  2. Київський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису Карпов Никифор Семенович

    Документ
    Актуальність теми. Історія злочинності – це одна зі складових історії розвитку людського суспільства. Його соціальне й економічне перетворення завжди спричиняло зміну злочинності, якісне удосконалення способів і засобів вчинення злочинів.
  3. Київський національний університет внутрішніїх справ

    Закон
    РОЗДІЛ 1. Методологічні засади і теоретико-прикладні передумови здійснення порівняльних досліджень, історичний розвиток, джерела кримінального законодавства України та федерального кримінального законодавства Сполучених Штатів Америки 19
  4. Київський національний університет внутрішніх справ (5)

    Документ
    РОЗДІЛ 2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА ОСНОВА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МВС УКРАЇНИ. . . . . . .
  5. Київський національний університет внутрішніх справ (10)

    Документ
    ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ СТАТУТНИХ ПРАВИЛ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ ЗА ВІДСУТНОСТІ ВІДНОСИН ПІДЛЕГЛОСТІ

Другие похожие документы..