Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Данный отзыв был написан по просьбе Генерального директора ООО “АСК” Озорина Алексея Валерьевича с которым наша организация познакомилась с помощью ч...полностью>>
'Документ'
«Современные подходы к системе организации гражданского и патриотического воспитания детей в образовательных учреждениях: опыт, проблемы и перспектив...полностью>>
'Документ'
В систему основных документов, содержащих между-народные стандарты правосудия, принципы которых нашли свое отражение в Конституции страны и дей-ствую...полностью>>
'Документ'
- химическая чистка изделий, комбинированных из натуральной кожи и винилискожи, натурального и искусственного меха, натуральной замши и замшевой винил...полностью>>

Тема Регулювання бухгалтерського обліку на національному І світовому рівні (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Тема 1. Регулювання бухгалтерського обліку на національному і світовому рівні

  1. Нормативне регулювання ухгалтерського обліку на національному рівні

  2. Принципи формування облікової політики в практиці зарубіжного обліку

  3. Організація обліку в зарубіжних країнах

  1. Нормативне регулювання бухгалтерського обліку на національному рівні

Практика ведення бухгалтерського обліку в країнах визначається національ-ними особливостями регулювання господарських процесів, які деякі країни закріплюють в самій детальній формі в спеціальних законах. У Німеччині - прийняті директивні закони, у Франції - норми, в США -Загальноприйняті принципи обліку - ЗПБО, у Великобританії - Закон про компанії, Положення зі стандартної облікової практики - ПСОП та ряд інших документів, які інколи називають Загальноприйнятою практикою обліку, в Іспанії - Торговий кодекс, Закон про акціонерні товариства, Загальний план бухгалтерського обліку, у Венесуелі - Закон про практику обліку та Комерційний кодекс тощо. Джерелом торгового та бухгалтерського законодавства Японії виступає Торговий кодекс 1899 р., побудований за німецьким Торговим кодексом, який регламентує багато положень, пов'язаних із цінними паперами, правовим статусом юридич-них осіб (торговельних товариств), організацією та веденням бухгалтерської роботи. Вплив англо-американського права проявився у Законі про довірчу власність (1923 р.), акціонерному законодавстві (1951 р.) та антитрестовому Законі Японії (1947-1953 рр.).

Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється державою, яка, діючи в інтересах всього суспільства, встановлює правові норми, окреслюючи межі можливої поведінки суб'єктів. В основу правового регулювання покладено принцип обов'язковості дотримання правових норм.

Регулювання господарської діяльності підприємств може проводитися державними структурами та професійними організаціями.

При класифікації систем правового регулювання бухгалтерської діяльності виділяють наступні моделі регламентації бухгалтерського, обліку:

- континентальна, з жорсткою регламентацією (країни західної Європи та колишні колонії Франції, Іспанії та Португалії);

- англо-американська, з найменш жорсткою регламентацією (США, Канада, Великобританія, Японія, Індія та інші англійські колонії);

- латиноамериканський, змішаний варіант - у методології переважають рішення англо-американської школи, але вони проводяться за принципами європейської систематизації;

- колишніх соціалістичних країн, з жорсткою регламентацією.

У ряді класифікацій виділяють окремо британську та американську систему регулювання обліку, а також німецько-датську модель (Данія, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Швейцарія та Швеція).

Бухгалтерський облік виконує не тільки інформаційні функції для макророз-рахунків, але і є складовою частиною всієї податкової та бюджетної системи держави. Тому в багатьох країнах світу методичні вказівки з бухгалтерського обліку надає Міністерство фінансів. В деяких країнах цю функцію бере на себе парламент чи незалежні бухгалтерські організації (асоціації, комітети тощо). Правове регулювання бухгалтерського обліку, наприклад, в Німеччині, знаходить відображення в Торговому кодексі та інших законах про оподаткування, у Франції - в Комерційному кодексі, в Італії - в Цивільному кодексі. Директиви з обліку, що застосовуються Європарламентом, є обов'язковими для всіх країн, які входять до Європейського Співтовариства.

  1. Принципи формування облікової політики в практиці зарубіжного обліку

У практиці, бухгалтерського (фінансового) та управлінського обліку багатьох держав світу термін "облікова політика", як сукупність способів ведення підприємством обліку є широко вживаним уже досить тривалий час.

В МСФЗ поняття облікової політики трактується наступним чином: "облікова політика - це конкретні принципи, основи, умови, правила та практика, які прийняті компанією для підготовки та надання фінансової звітності". В Україні можливість використання підприємствами окремих елементів облікової політики з'явилася відносно недавно. Зокрема, в затвердженому у 1993 році Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності було передбачено, що підприємства та організації можуть самостійно встановлю-вати організаційну форму бухгалтерської роботи, визначати форму і методи бухгалтерського обміну, розробляти систему внутрішньовиробничого обліку, звітності й контролю, визначати права працівників на підпис документів, виділяти на окремий баланс свої філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. А в офіційний обіг термін "облікова політика" введений тільки в 1999 році (Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Як правило, під обліковою політикою розуміють набір методів бухгалтерсь-кого обліку, які є найприйнятнішими для конкретного підприємства та покладені в основу складання бухгалтерської звітності.

У процесі формування облікової політики МСФЗ відмічають необхідність брати за основу принципи безперервності діяльності компанії, нарахування, послідовності, суттєвості, сталості.

Однією з особливостей зарубіжної практики обліку є те, що у великих компаніях готуються два варіанти з облікової політики. Перша, яка складається на початку року, є начебто формальною, оскільки служить позначкою діючих національних облікових принципів, відпрацьованих в. даній компанії в минулому році, з передбачуваними змінами і уточненнями в наступному році. Друга складається в кінці звітного року перед складанням звітності. Тобто протягом року на фірмі облікова політика може змінюватись.

В табл. 1 наводяться суттєві питання, які розкриваються в обліковій політиці американськими підприємствами.

Таблиця 1. Суттєві питання, які розкриваються в обліковій політиці (досвід США)

Суттєві питання

Зміст

1

2

Принципи консолідації

Консолідована фінансова звітність включає відомості про активи, пасиви, доходи та витрати всіх існуючих залежних та дочірніх компаній. 3 консолідованої звітності виключені дані про операції між компаніями групи. Інвестиції у суттєві ком-панії, які складають від 20 до 50 %' їх власного капіталу, облі-ковуються за методом участі. Всі інші вкладення оцінюються за ринковою або за залишковою вартістю відповідно до СФО 115 "Облік невизначених вкладень у боргові та пайові цінні папери"

Засоби, прирівняні до грошових

У звіті, що представляється, цінні папери зі строком погашен-ня 3 місяці і менше, з моменту їх придбання оцінюються як засоби, які прирівнюються до грошових (еквіваленти грошових коштів)

Будівлі, споруди, устаткування та їх амортизація

Будівлі, споруди та устаткування відображаються у звітності за 1 собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації- Витрати на їх 1 відшкодування капіталвуюіься, а статті, що замінюються, списуються. І Витрати на їх обслуго-вування та поточний ремонт відносяться на 1 операційні витрати. Прибутки та збитки від продажу такого майна 1 включаються до прибутку підприємства. Амортизація розрахо-вується 1 методом прямолінійного списання, виходячи з розрахункового терміну експлуатації кожного конкретного активу. Корпорація та дочірні компанії використовують й інші методи амортизації (зазвичай методи прискореної амортизації)

Товарно-матеріальні запаси

Товарно-матеріальні запаси відображаються за найменшою із собівартості або ринкової ціни з використанням методу ЛІФО І практично для . всіх суттєвих товарно-матеріальних • «запасів І внутрішнього ринку та методом середньої собівартості - для інших запасів

Патенти, торгові марки та гудвіл

Суми, виплачені за придбані патенти, торгові знаки та за цінні папери новопридбаних дочірніх компаній понад ринкової вартості їх нетто-активів, відносяться до патентів, торгових марок та гудвілу. Частина цих сум, яка повинна належати ДО патентів та торгових марок, амортизується з врахуванням терміну їх служби, що залишився, а решта - амортизуються протягом періоду їх комерційного використання, але не більше 40 років

Прибуток в розрахунок на акцію

Прибуток у розрахунку на акцію базується на середньозваже-ній І річній кількості звичайних акцій, які знаходяться в обігу

1 Пенсійні програми

Компанія має пенсійну програму, яка охоплює більшість її службовців. Виплати за нею передусім грунтуються на стажі роботи Кожного зайнятого та на його середній заробітній платі за останні 5 років роботи. Політика компанії полягає у щорічному періодичному перерахуванні витрат напенсійне забезпечення у межах максимально допустимого рівня з позицій федерального оподаткування

Податки на прибуток

Податки на прибуток розраховуються за методом активу/зобо-в'язання відповідно до СФО 109 "Облік податків на прибуток". Відстрочені податки є очікуваними податковими наслідками в майбутньому, коли відображені у звітності активи та зобо-в'язання повинні бути відшкодовані або виплачені. Вони з'являються внаслідок розбіжностей між бухгалтерською вартістю активів та зобов'язань та їх оподатковуваною базою та коригуються на зміни у податковому законодавстві та став-ках оподаткування, коли вводяться такі зміни. Відрахування для виплати податків на прибуток є загальною сумою податків, виплачених або які належать до виплати за звітний рік плюс зміни у відстрочених податках протягом року

Витрати на виплату процентів

Відсотки, які відносяться до будівництва активів, капіталі-зуються як частина витрат на будівництво відповідно до СФО 34 "Капіталізація витрат на виплату відсотків"

Визнання доходу по довгостроко-1 вих контрактах

Компанія оцінює дохід за довгостроковими контрактами методом завершення робіт. Відповідно до цього методу доходи визначаються протягом кожного звітного періоду протягом дії контракту залежно від ступеню його виконання

МСФЗ передбачаються аспекти облікової політики, якими підприємства можуть керуватися при поданні інформації, однак обмеження не встановлюються.

Аспекти облікової політики

визнання доходів

принципи консолідації, включаючи дочірні підприємства та асоційовані компанії

об'єднання компаній

спільні підприємства

визнання та амортизація матеріальних та нематеріальних активів

капіталізація витрат на позики та інших витрат

оудівельні контракти

інвестиційна діяльність

фінансові інструменти та інвестиції

оренда

витрати на дослідження та розробки

забезпечення витрат на виплати працівникам

переведення та хеджування іноземної валюти

визначення сегментів за видами діяльності та географічних сегментів й основу розподілу витрат між сегментами

визначення грошових коштів та їх еквівалентів

облік за умов інфляції

державні гранти

Якщо згідно з МСФЗ запропоновано більше однієї облікової політики, підприємству слід обрати і послідовно застосувати Одну з цих політик, у випадку коли стандарт або тлумачення конкретно не вимагає або не дозволяє. визначати категорії статей (операції, події, залишки, суми тощо), для яких, різні облікові політики можуть бути прийнятними. Якщо стандарт вимагає або дозволяє визначати категорії статей, слід обрати найприйнятнішу облікову політику та застосовувати її послідовно до кожної категорії.

Балансова політика. Оскільки у зарубіжній практиці широко розповсюджена "балансова політика", або так звана "декорація вітрин", яка дозволяє змінювати деякі параметри з метою; заниження або завищення прибутку, то фінансова звітність не дає можливості отримувати регулярно та в повному обсязі інформацію про облікову політику компанії.

Під "балансовою політикою" розуміють таке переоформлення балансу (у рамках існуючих законів при дотриманні національних принципів складання звітності), при якому змінюють структуру капіталу та розмір прибутку, для того щоб вплинути на його основні показники.

Як правило, метою балансової політики є навмисне заниження розміру прибутку (наприклад, через прискорену амортизацію), з тим щоб зменшити тягар податків або величину дивідендів акціонерам та тим самим розширити резервний капітал.

У Примітках до фінансових звітів розкривається облікова політика. У першій примітці зазвичай коротко викладаються. облікові методи, які застосовували-ся при складанні звітів, іншими словами, особливості обліку цієї компанії. У другій примітці відображаються результати змін в обліковій політиці, якщо вона змінювалася протягом року, Якщо для більшості компаній показники безнадійних боргів, витрати по гарантіях відображаються у розрахунковому вигляди та носять оціночний характер,, то доходи від реалізації продукції, товарів та послуг піддаються ретельному аналізу. При цьому є так звана "особлива стаття" звіту - це зміни нерозподіленого прибутку компанії, пильна увага до якої пояснюється необхідністю дотримання інтересів акціонерів в отриманні дивідендів.

У зв'язку з цим у пояснювальній записці вимагається розглянути вплив облікової політики на стан справ у компанії. І якщо для цілей внутрішнього аналізу складається карта можливих варіантів отримання прибутку при різних підходах до оцінки запасів, витрат, амортизації, умов реалізації, асортименту продукції, що випускається, тощо, то для цілей фінансової звітності ці показники представляються у згорнутому вигляді.

Порядок внесення змін до облікової політики регламентує законодавство. Так у Великобританії згідно з стандартом 17 (ПСОП 17) всі випадки змін після складання балансу поділяються на ті, що підлягають коригуванню, матеріаль-ні (наприклад, операції, пов'язані з дебіторами) і не підлягають коригуванню, які викладаються у примітці до звітності і описують/їх результат і характер (наприклад, нездійснені на дату складання балансу факти, такі як пожежа). Згідно з стандартом 6 (ПСОП 6) удосконалення облікової політики, що спри-чинило матеріальні (суттєві) зміни, повинно відноситися до статей поточного звітного періоду, як коригування до раніше нарахованих резервів, і зачіпати суму доходу поточного періоду.

У Німеччині зміни в обліковій політиці, що впливають на поточний дохід, повинні бути юридично узгоджені з Комерційним Кодексом. У Бельгії, Італії та Іспанії прийнята інша практика: всі коригування повинні проходити через рахунок Прибутків і збитків за минулий звітний період. Причому обліковач практика цих країн визнає збитки ,від скоригованих подій, але не доходи. У Франції, наприклад, всі зміни повинні проходити .через рахунок Прибутків і збитків за екстраординарними статтями. Якщо зміни в обліку викликані удосконаленням облікової системи, то всі коригування повинні відноситися до Резервів. Події, що не підлягають коригуванню, відповідно до базового принципу "діючого підприємства", повинні бути детально проаналізовані в окремому предметі —управлінському обліку.

3.Організація обліку в зарубіжних країнах

В загальному розумінні під організацією бухгалтерського обліку розуміється цілеспрямована діяльність керівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та удосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх користувачів.

Виділяють два основних види систем бухгалтерського обліку у Франції, серед яких перший вид об'єднує мікрооблік (на підставі обсягу, застосування якого обмежено рамками окремих фірм і підприємств), а також макрооблік (застосу-вання методології бухгалтерського обліку на рівні національної економіки); другий вид включає облік на підставі критерію ступеня регламентації: норма-лізований (той, який має високий ступінь регламентації) і праграмічний (той, який регламентації не передбачає).

Бухгалтерський облік французьких компаній будується на основі вимог торговельного кодексу, кодексу капітальних вкладень та інших кодексів. Ці кодекси визначають облікові регістри, регламент утворення компаній, визначення капітальних вкладень, розподіл прибутку тощо.

Зазвичай система внутрішньофірмового бухгалтерського обліку французьких підприємств організується відповідно до потреб фірми в даній області.

На французьких промислових фірмах існує поняття інтегрованого бух гал-терського обліку або його інтегрованої системи. План виробничого бухгалтерського обліку дозволяє визначити зміст та характер зв'язку між загальним (фінансовим) бухгалтерським обліком та виробничим.

Французька теорія та практика бухгалтерського обліку передбачає зв'язок між загальним (фінансовим) і виробничим (експлуатаційним) бухгалтерським обліком за допомогою Загального плану рахунків, тобто з цією метою використовують так звані "відображені" рахунки (9 клас ЗПР).

Вказані види бухгалтерського обліку мають чітке розгалуження і використо-вують рахунки, що належать лише їм.

У випадку, коли виробничий бухгалтерський облік інтегрований в загальний внутрішньофірмовий бухгалтерський облік, облік запасів на рахунках доходів та витрат (6 і 7 класи ЗПР) або доходних за своїм походженням, здійснюється наступним чином: рахунки вказаних класів, включені до складу плану рахунків фірми у випадку їх належності до видаткових - кредитуються, в той час як доходні - дебетуються.

Для. відображення процесів постачання, виробництва та продажу, а також результатів виробництва та реалізації продукції в експлуатаційному бухгалтерському обліку французьких фірм використовуються наступні групи синтетичних рахунків.

1. Рахунки обліку руху товарно-матеріальних цінностей, на яких обліковується наявність, йадходження та вибуття сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших виробничих запасів, а також готової продукції фірми.

2. Калькуляційні рахунки необхідні для визначення виробничої собівартості продукції, що випускається, та її комерційної собівартості.

3. Рахунки витрат секцій, що використовуються для обліку накладних витрат за однорідними центрами затрат (секціями) та подальшого розподілу цих доходів між окремими видами продукції.

4. Рахунок результатів експлуатаційного бухгалтерського обліку. Записи на рахунках обліку руху товарно-матеріальних цінностей

доповнюються аналітичними ' записами, що характеризують зміни виробничих запасів по всій їх номенклатурі та облік готової продукції по кожній позиції її асортименту. По кожному синтетичному рахунку даної групи рахунків ведуться аналітичні рахунки»

Облік виробничої собівартості також ведеться в аналітичному плані, на ньому враховуються витрати по окремих видах продукції або по кожному, закінче-ному виробничому процесу. Облік комерційної собівартості доповнюється записами по кожному виду виробу, що реалізується фірмою.

Відповідно до рахунку результатів експлуатаційного бухгалтерського обліку, поряд з розподілом облікових записів по оптових та роздрібних продажах, вони деталізуються також в аналітичному порядку за видами виробів, що реалізуються.

Рахунки витрат секцій мають назву тих виробничих та функціональних підрозділів фірми, витрати яких на них збираються. Вони являють собою збірно-розподільчі рахунки. На них обліковуються тільки накладні витрати, що розподіляються побічно між окремими видами продукції або центрами витрат другого порядку, що засновані всередині виробничих підрозділів з метою збільшення ступеня контролю витрат виробництва. Тому рахунки витрат секцій не мають аналітичних позицій. В той же час облік за центрами витрат всередині виробничих цехів носить аналітичний характер, що деталізує облік формування виробничої собівартості.

Для обліку відхилень фактичних виробничих витрат від стандартних чи кошторисних в експлуатаційному бухгалтерському обліку використовують синтетичні рахунки відхилень.

На французьких промислових фірмах при організації бухгалтерського обліку використовують різні системи організації. Таке становище склалося у зв'язку з тим, що проблеми, які виникають та області обробки інформації, значно від-різняються від промислового виробництва не' тільки за галузями промислово-го виробництва, але й також за окремими фірмами однієї і тієї ж галузі.

Значно відрізняються технічні прийоми та засоби, що використовуються при організації бухгалтерського обліку, які залежать від реальних можливостей фірми і, передусім, його фінансового становища.

Підходи до визначення систем бухгалтерського обліку відрізняються за складом, при цьому зберігаючи свою сутність, яка полягає в тому, що ЗПР Франції передбачає розвинуту базову та коротку (конспективну) систему. Найпоширенішим є визначення наступних трьох систем:

- подвійна система або Журнал та Головна книга, яку використовують на малих та середніх фірмах. На великих же фірмах та значимих виникає необхідність у використанні більшої кількості книг та проблема пошуку шляхів полегшення реєстрації господарських операцій;

- система додаткових книг. На практиці існують наступні додаткові книги: каси, банку, векселів до одержання, векселів до платежу, купівлі у кредит, продаж в кредит. Крім того, існують Журнал, Головна книга та Баланс;

- централізована система. Використовуються додаткові журнали: каси, банку, векселів до платежу, векселів до отримання, купівлі у кредит, продаж в кредит. Додаткові журнали показують також дивізійними або первинними журналами Як і при системі з єдиним журналом, система з дивізійними журналами має на меті одночасну реєстрацію господарських операцій на рахунках та в журналах.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Тема Регулювання бухгалтерського обліку на національному І світовому рівні (3)

    Документ
    Практика ведення бухгалтерського обліку в країнах визначається національними особливостями регулювання господарських процесів, які деякі країни закріплюють в самій детальній формі в спеціальних законах.
  2. Тема Регулювання бухгалтерського обліку на національному І світовому рівні (1)

    Документ
    Практика ведення бухгалтерського обліку в країнах визначається національними особливостями регулювання господарських процесів, які деякі країни закріплюють в самій детальній формі в спеціальних законах.
  3. Світове госп-во, його структуризація й особл-сті розвитку

    Документ
    Розвиток світ. ринку товарів призвів на зламі 19-20 ст. до інтенсифікації міжнар. ек. спілкування, яке стало поступово виходити за межі міждерж. обміну товарами.
  4. Основи організації бухгалтерського обліку

    Документ
    Спеціалізація будь-якої галузі науки чи наукової дисципліни безпосередньо пов'язана з чітким окресленням мети, предмета вивчен­ня та методу пізнання (дослідження).
  5. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (8)

    Документ
    Modernising Company Law: White Paper: Presented to Parliament by the Secretary of State for Trade and Industry by Command of Her Majesty, July 2002 (Cm 3-1) / Біла книга "Вдосконалюючи корпоративне право" – документ, опублікований

Другие похожие документы..