Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Программа'
Танцы в детском саду являются неотъемлемой частью музыкального воспитания. Без них невозможно представить себе ни один праздник, ни одно развлечение,...полностью>>
'Доклад'
Всемирная паутина Интернет стремительно "расползается" и "вплетается" буквально во все сферы жизни. Web становится все более мощны...полностью>>
'Документ'
120 лет со дня рождения русского писателя, переводчика ВОЛКОВА АЛЕКСАНДРА МЕЛЕНТЬЕВИЧА (1891-1977) «Волшебник Изумрудного города», «Урфин Джюс и его ...полностью>>
'Презентация'
Выступят: Д.А.Достоевский, правнук писателя, засл. раб. культуры России, зав. Музеем-квартирой Ф.М.Достоевского, к.ф.н. Г.Б.Пономарева, д.ф.н., проф....полностью>>

Національна академія наук України Міністерство освіти та науки України бюлетень

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Національна академія наук України

Міністерство освіти та науки України

БЮЛЕТЕНЬ

Західного наукового центру

2005

Важливі питання вирішення народногосподарських проблем Львівської області при ефективній співпраці науковців, влади та ділових кіл

(Матеріали доповіді голови Західного наукового центру НАН України і МОН України академіка НАН України Долішнього М.І. на засіданні бюро Західного наукового центру 3 лютого 2005 року)

1. Промисловість та машинобудування.

На сьогодні важливим для регіону засобом сприяння його соціально-економічному розвитку є створення та функціонування кластерних систем, тобто територіально-виробничих об’єднань підприємницьких структур, які інтегрують свої зусилля з науково-дослідними установами та органами влади для вирішення виробничих проблем.

У Львівській області основними пріоритетними галузями визначено машинобудування, приладобудування, хімічна промисловість.

Машинобудування
  1. Область має добрі потенційні можливості розвивати такий напрямок, як автобусобудування. У цьому напрямку працюють ВАТ "Львівський автобусний завод", ВАТ "Укравтобуспром", ВАТ "Стрийавто" та ДП "Доброта авто" тощо.
    В системі кластеру транспортне машинобудування, яке може виробляти також дорожно-будівельну техніку, автобусів з низькими підлогами, шкільних автобусів, спецтехніку тощо необхідно більш активно використовувати науковий потенціал НУ "Львівська політехніка", Фізико-механічного інституту НАН України, Інститут прикладних проблем механіки і математики НАН України, Інституту регіональних досліджень НАН України тощо.

  2. Аграрному сектору особливо потрібні мінітрактори з відповідним комплектом пристосувань для фермерських та приватних господарств, реалізація яких повинна проходити за лізинговими схемами, з використанням мікрокредитування, іпотеки. Основна виробнича база – це ВАТ "Львівсільмаш", ВАТ "Агромашпроект", ВАТ "Конвеєр", ВАТ "Завод фрезерних верстатів " тощо. Бажано для цього напряму задіяти науковий потенціал Львівського державного аграрного університету, НУ "Львівська політехніка", Фізико-механічного інституту ім. Г. Карпенка НАН України, Інституту землеробства і тваринництва західного регіону тощо.

  3. Виробництво вантажопідіймальної техніки. Традиційно ним займалися ЗАТ "Львівський завод автонавантажувачів", ВАТ "Дрогобицький автокрановий завод", ВАТ "Автовантажмаш", ВАТ "Завод гідромеханічних передач" та інші підприємства. У цьому напрямку можуть пропонувати свої розробки Фізико-механічний інститут НАН України, НУ "Львівська політехніка" тощо.

  4. Виробництво нафтогазового обладнання. Працюють ВАТ "Дрогобицький долотний завод", ВАТ "Дрогобицький машинобудівний завод", ВАТ "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" та інші. Перспективні у цьому аспекті підприємства розташовані в Стрию та у Львові, наприклад, такі як "Стрийський завод "Металіст", ВАТ Експериментальний механічний завод" тощо. Щодо виробництва нафтогазового обладнання то наукове забезпечення можуть здійснювати Фізико-механічний інститут НАН України, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, НУ "Львівська політехніка" тощо.

Спільна проблема машинобудування в цілому – ефективність використання окремих виробничих циклів – виокремлюється в окремий пріоритет. Він полягає у створенні спеціалізованих для певної групи підприємств виробництв, таких як гальванічне забезпечення, ливарне виробництво, підготовка металів, інструментальне виробництво, пресове устаткування та інше.

Приладобудування
  • виробництво телевізійної техніки;

  • виробництво системи контролю та приладів обліку енергоносіїв та води;

  • виробництво телекомунікаційних технологій і засобів зв"язку;

  • виробництво продукції для ВПК.

  1. Виробництво телевізійної техніки. Займаються Концерн "Електрон", Державний концерн "ЛОРТА" на базі зовнішньої комплектації. Активізуються ділові контакти з китайськими виробниками. Серйозною проблемою є явище контрабанди комплектуючих для виробництва телевізорів, особливо кінескопів. Повномасштабне виробництво телевізорів Львівської торгової марки ускладнено тим, що ми втратили власну базу виробництва кінескопів на ВАТ "Кінескоп".

  2. Виробництво системи контролю та приладів обліку енергоносіїв та води. Традиційно цим займалися ДП "Львівприлад", ВАТ "Термоприлад", НДІ "Диполь", НДІ "Промприлад".

  3. Виробництво телекомунікаційних технологій та засобів зв"язку. Приватизація та наступне перепрофілювання ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури" значно послабило цей пріоритетний напрямок. Водночас розвивається виробництво автоматизованих систем стрілочних переводів на Укрзалізниці. Тут задіяні ТзОВ "ЛЗТА", ПП "Інтрон", ТзОВ "ІНТЕХ-Л".

  4. Виробництво продукції для ВПК. Міністерство оборони України фактично не замовляє продукцію, а за замовлену практично не розраховується. Підприємства Концерн "Електрон", ДК "ЛОРТА", ЛНДРТІ, НДІ "Еротрон" та інші стараються виживати за рахунок зовнішньоекономічної діяльності. Необхідно вести роботу з Міністерством оборони України щодо отримання корпоративних замовлень.

Хімічна промисловість
  • Виробництво складних мінеральних добрив та сполук на основі сірки.

Збереження Яворівського родовища та технології виробництва сірки шляхом підземної виплавки є дуже важливим відносно цінової політики імпортерів. Необхідна реструктуризація Яворівського ДГХП "Сірка", так як це відбулося на Новороздільському гірничо-хімічному комплексі. Водночас створення ВАТ "Завод складних мінеральних добрив" та розвиток його співпраці із ВАТ "Укрфосфати" можуть забезпечити цей напрямок.

  • Виробництво калійних добрив.

Різке зменшення протягом ряду років в Україні обсягів внесення у ґрунт добрив, у т.ч. калійних, спричиняє постійно зростаюче зниження врожайності сільськогосподарських культур, виснаження та деградацію ґрунтів. Водночас у Західному регіоні України зосереджені як значні розвідані запаси сульфатних калієвих руд, що останнім часом практично не експлуатуються, так і підприємства, технологічний цикл яких у свій час був повністю адаптований до руд місцевих родовищ (Калуський калійний комбінат в м. Калуш Івано-Франківської області та Державне гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" в смт. Стебник Львівської області).

Науковцями на сьогодні створено нові технології комплексної та безвідходної переробки каїніто-лангбейнітових руд, використання яких в промислових масштабах може забезпечити Україну власними калійними добривами комплексної дії, а також звільнити нашу державу від імпортного постачання магнезіальних та калійних добрив для аграрного сектору економіки.

Західний науковий центр спільно із Львівською та Івано-Франківською облдержадміністраціями, ВАТ "Гірхімпром" та ВАТ " Оріана" протягом минулого року вели роботу щодо розроблення довгострокової Державної програми виробництва калійних добрив поліфункціонального призначення, які б відповідали світовим вимогам до продукції аналогічного типу.

  • Виробництво синтетичних матеріалів.

У сфері виробництва синтетичних матеріалів працює низка підприємств Львівщини – ВАТ "Львівський хімічний завод", НДІ "Синтез", ВАТ "Елегал", ВАТ "Пластмасфурнітура", ДП "Композит" та ін.

Функціональні пріоритети подальшого зростання промислового виробництва – це пріоритети, спрямовані на створення сприятливої регіональної інфраструктури: науково-інноваційної, управлінської, екологічної, фінансової тощо, направлені на сприяння розвиткові конкурентноспроможних виробництв.

Такими є енергозбереження та екопромислова діяльність

Одним із пріоритетів екопромислової діяльності є забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель і споруд, тобто виконання розробленої вченими Фізико-механічного інституту НАН України програми "Ресурс".

2. Паливно-енергетичний комплекс

Паливний комплекс

Основними напрямками нафтовидобування на Львівщині є:

  1. Створення гідродинамічної теорії і технології розробки та експлуатації нафтових та газових покладів на підземних газосховищах із застосуванням горизонтальних свердловин та практичної методики проектування інтенсифікації процесів видобування нафти і газу із родовищ Львівщини.

Мета – науково-технічне обґрунтування нового методу розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ і підвищення нафто- і газовилучення та практичне його застосування шляхом використання горизонтальних свердловин в сукупності з традиційними вертикальними, а також зменшення енергетичних та фінансових витрат на експлуатацію підземних газосховищ.

Впровадження горизонтальних свердловин в практику нафтовидобування доцільне на Стинавському, Новосхідницькому, Заводівському родовищах Львівської області, а також на Угерському підземному газосховищі.

  1. Проведення додаткових досліджень нафтових родовищ Львівщини та фонду нафтових свердловин і виконання техніко-економічного обґрунтування шляхів збільшення поточного видобутку нафти і підвищення кінцевої нафтовіддачі.

Мета – дати техніко-економічне обґрунтування шляхів додаткового видобування нафти і газу із родовищ Львівської області.

Необхідно:

  • додатково-дослідити нафтові родовища і обґрунтувати застосування відомих і нових технологій розробки родовищ, а також технологій гідродинамічного, фізико-хімічного, теплового і газового способів підвищення нафтовилучення, з формулюванням границь ефективного їх застосування і вибором конкретних об’єктів першочергового застосування;

  • виконати інвентаризацію і аналіз фонду свердловин для збільшення поточних дебітів і оптимізації режимних параметрів.

  1. Створення наукових основ і технологій раціонального освоєння та розробки нафтових родовищ з малими запасами.

Мета – створення ефективної технології освоєння і розробки родовищ з малими запасами, що дасть змогу залучити до освоєння значну частину родовищ, які на нинішній день вважаються важкодоступними і нерентабельними.

Необхідно:

  • дослідити нові способи і системи раціонального розміщення свердловин для пошуків, розвідки, освоєння, розробки і дорозробки нафтових родовищ з малими запасами;

  • оптимізувати пластовий і свердловинний процеси, що мають місце при видобуванні нафти, шляхом створення більш ефективних технологічних процесів нафтовидобування, які б враховували специфіку малих родовищ;

  • створити методологію прийняття техніко-економічних рішень з питань промислового облаштування та транспортування нафти за умови територіальної віддаленості родовищ з малими запасами від існуючої бази.

Газовидобувна промисловість Львівщини

Загальні залишкові запаси газу у Львівській області складають біля 70 млрд. куб. м., газового конденсату біля 150 тис.т.

Перспектива розвитку газовидобування на Львівщині пов’язана з розширенням обсягу розвідувальних робіт, пошуком, розвідкою та освоєнням нових родовищ. Першочерговими напрямками газовидобування є такі:

  • прискорення введення в розробку нових родовищ газу – Вишнянського, Любешівського, Макунівського, Рубанівського, Верещицького, Орховицького, Східно-Довгівського газових родовищ та газових покладів Луквинського і Струтинівського газонафтових родовищ. Початкові запаси газу в цих родовищах складають 6,5 млрд.куб.м.

  • розробка технологій видобутку залишкових запасів газу з виснажених газових родовищ заміщенням газу водою, відходами нешкідливих хімічних виробництв і вуглеводневими газами.

  • Завершення пошуково-розвідувальних робіт на Велико-Мостівському, Городоцькому, Тинівському газових родовищах.

  • Розробка і впровадження технологій і технічних пристроїв для підвищення продуктивності обводнених газових і газоконденсатних свердловин шляхом інтенсифікації винесення рідини з вибою на поверхню.

Вугільна промисловість

Щодо сучасного стану і перспектив розвитку твердих і пов’язаних з ними газоподібних складових паливного комплексу Львівщини необхідно:

  • розробити програму розвитку вугільної промисловості Львівсько-Волинського басейну;

  • комплексне вивчення гумусового вугілля Львівсько-Волинського басейну з метою виявлення шляхів раціонального його використання;

  • розробка програми видобутку супутнього газу метану з вугільних родовищ Львівсько-Волинського басейну;

  • розробка методики пошуків і оцінки техногенних покладів метану у Львівсько-Волинському басейні.

Інформаційне забезпечення об’єктів паливного комплексу вимагає:
  • впровадження методики по систематизації геологічної інформації для утворення комп'ютеризованої бази даних усіх свердловин та родовищ нафтогазового комплексу регіону

  • формування баз знань по родовищах регіонального нафтогазового комплексу з метою впровадження на нафтогазовидобувних підприємствах ефективних експертних систем

Інші напрями енергозабезпечення

Основні напрями:

  • впровадження енергозберігаючих технологій в сфері виробництва та побуту;

  • Реконструкція Добротвірської ТЕС;

  • Будівництво вітроелектростанцій;

  • Відновлення і будівництво міні-, мікро-, малих ГЕС;

  • Розробка та виконання Державної програми "Біопаливний етанол".

Охорона навколишнього середовища, екологічна безпека та попередження надзвичайних ситуацій

Включає в себе:

  • оцінку впливів на навколишнє середовище розробки нафтових і газових родовищ;

  • оцінку впливів на навколишнє середовище вугільних шахт;

  • екологічний аудит, моніторинг стану навколишнього середовища та комп'ютерні системи екологічної безпеки;

  • прогноз та попередження надзвичайних ситуацій, природних катастроф і техногенних аварій;

  • ліквідація наслідків природно-техногенних катастроф, які вже відбулися.

4. Аграрне виробництво

Питома вага Львівської області у виробництві валової продукції сільського господарства України становить біля 4,5%. За період 1990-2004 рр. обсяг цієї продукції по області зменшився більше як на 30%. Скоротилось виробництво практично всіх, крім овочів, видів продукції, в т.ч. цукрових буряків – у 4 раза, зернових – вдвічі, м’яса – у 2,5 раза. Матеріально-технічна база сільсько­господарських підприємств є на 75-80%, зношена, морально і технічно застаріла. При цьому кардинально помінялась структура виробництв – 92% сільсько­господарської продукції сьогодні виробляється в господарствах населення. Така тенденція не може прогнозуватись на майбутнє, оскільки є економічно безперспективною. Зосередження виробництва продукції в господарствах населення деструктурує сировинну базу і створює об’єктивні труднощі у функціонуванні переробних підприємств. Крім того, це стримує розвиток науково-технічного прогресу в галузі в частині впровадження переробних технологій та забезпечення їх реалізації.

Вважаючи неприйнятною ситуацію, що склалася в АПК, базуючись на визнанні пріоритетності інтересів сільського господарства та сільськогосподарських товаровиробників, потрібно негайно, одночасно на всіх рівнях (державному, регіональному, локальному) приступити до відродження сільського господарства.

Виходячи із існуючої ситуації, концептуальними стратегічними напрямками розвитку АПК Львівської області слід вважати:

  • Економіка сільського господарства повинна розвиватись шляхом створення однакових умов для функціонування різних організаційних форм господарювання на основі забезпечення можливостей для вільного підприємництва, економічної свободи, повної реалізації економічних інтересів та виконання регулювальної функції держави. В основі такого розвитку повинно лежати розуміння і та усвідомлення реальності існування лише двох форм власності – державної і приватної, оскільки поняття власності передбачає наявність конкретного суб’єкта – власника. Тому існує об’єктивна необхідність приведення організаційно-правових форм господарювання по регіону у відповідність до реальних форм власності.

  • Розвиток аграрного сектору економіки повинен відбуватись з врахуванням об’єктивної необхідності концентрації виробництва на основі спільного використання земельних і майнових комплексів. Базою для такого розвитку повинна стати кооперація у всіх її формах, яка має охопити сферу постачання, виробництва, переробки, зберігання і збуту продукції та фінансово-кредитного забезпечення цього ланцюга, в тому числі господарства населення. Кооперативи слід створювати як нові, так і шляхом реформування існуючих переробних і агросервісних підприємств. Діючі великі переробні підприємств у своїй більшості мають стати власністю сільськогосподарських підприємств і з акціонерних товариств перетворитись в кооперативні об’єднання.

  • Важливим стратегічним напрямком розвитку АПК Львівської області повинна стати агропромислова інтеграція як вища форма кооперації.

Метою інтеграції є поєднання економічних інтересів сільсько­господарських товаровиробників та підприємств промислової переробки сільсько­господарської сировини, спрямованих на високий кінцевий результат. При цьому необхідно створити господарським структурам різних галузей рівні стартові умови для забезпечення рівня доходності інтегрованого виробництва. Перспективними формами агропромислової інтеграції на Львівщині є міжгосподарська і внутрігосподарська.

В умовах Львівської області найбільш економічно доцільними формами міжгосподарської інтеграції є:

  • Повна вертикальна виробнича інтеграція на базі великих сільсько­господарських підприємств шляхом насичення їх переробними виробництвами.

  • Кооперативна виробнича вертикальна інтеграція – створення фермерами кооперативу для виконання відповідних функцій з переробки сільсько­господарської сировини.

  • Контрактна виробнича вертикальна інтеграція – учасники її повністю зберігають самостійність та права юридичної особи і водночас підпорядковують свою діяльність інтересам досягнення високих кінцевих результатів всього технологічного ланцюга. Безперечними перевагами контрактної інтеграції є її висока гнучкість, мобільність та оперативність. Контрактну форму інтеграції можемо вважати універсальною, оскільки її учасниками можуть бути навіть господарства населення.

  • Горизонтальна виробнича інтеграція – шляхом співробітництва партнерів, розмежованих внутрішньогалузевим технологічним поділом праці та шляхом придбання й використання потужної сільськогосподарської техніки.

  • У межах фінансової горизонтальної інтеграції для сучасних умов особливо важливо налагодити кредитну та страхову.

Охарактеризовані напрями та організаційно-економічні форми інтеграції в реальній господарській практиці мають функціонувати не ізольовано, а в поєднанні, комплексно, системно. Маркетингова та виробнича вертикальна інтеграція органічно поєднуються між собою і доповнюються освітньо-консультативною допомогою виробникам сировини з боку інтегратора – переробного підприємства.

Перспективними організаційно-правовими формами розвитку різних напрямів інтеграції у Львівській області є: агрофірми, агрокомбінати, агроторгові доми, товарні агропромислові біржі, агропромислові об’єднання, виробничі та науково-виробничі системи, агроконсорціуми, і, як найвища форма організації інтеграції – агропромислово фінансова група.

Запорукою ефективності реалізації вказаних напрямів розвитку АПК повинна стати науково обґрунтована виважена система економічних взаємовідносин між усіма партнерами у цій сфері економіки. Справедливість розподілу кінцевого ефекту між усіма учасниками агропромислового виробництва може бути забезпечене на основі врахування пропозиції участі кожного з них у його одержанні.

Гранично важливим економічним ресурсом в АПК є земля і ступінь правильності її розподілу безпосередньо впливає на ефективність сільського господарства та виробництва сільськогосподарської продукції в цілому. Вищий рівень ефективності перерозподілу сільськогосподарських угідь означає виробництво більшої кількості сільськогосподарської продукції, вищий рівень доходів сільськогосподарських виробників, підвищення зайнятості населення завдяки збільшенню кількості робочих місць, покращення використання продуктивного потенціалу землі. Необхідними умовами останнього є максимальне збереження цілісності господарського використання приватними формуваннями землі.

З метою належного регулювання земельних відносин слід впроваджувати такі важелі економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, як ціна, купівля-продаж землі, земельні аукціони тощо. Це потребує налагодження роботи органів інфраструктури ринку землі (податкова інспекція, земельні банки, біржі тощо) за участю кваліфікованих землевпорядних кадрів. Особлива увага повинна звертатись на створення земельних банків, які б фінансували вільний викуп земельних ділянок шляхом надання потрібних кредитів із застосуванням прийнятих кредитних ставок.

Умовами успішного функціонування ринку землі є:

  • Розробка методики та проведення реальної оцінки землі з врахуванням всіх можливих чинників.

  • Наявність відповідного законодавства щодо купівлі-продажу землі та реальної приватної власності на землю (з розширенням діапазону можливостей власників землі щодо права розпорядження власною землею).

  • Наявність значної кількості покупців і продавців.

  • Доступність до ринку землі всіх, хто бажає купувати або продавати землю.

  • Інформованість всіх учасників ринку щодо поточних умов його функціонування та можливих тенденцій їх змін у найближчій та віддаленій перспективі.

Реалізація вказаних напрямів розвитку АПК у Львівській області доцільно здійснювати у певній послідовності.

І етап: Робота з крупними підприємствами, які зберегли цілісність майнових і земельних комплексів. В цілому плані необхідно провести детальний аналіз забезпеченості їх ресурсами з тим, щоб використовуючи можливі фінансово-кредитні ресурси регіону, довести рівень їх енергоозброєності та фондозабезпеченості до необхідного нормативного, що відповідає наявним майновим і земельним комплексам. Кредити слід надавати на 2 роки безвідсотково. За умови досягнення договірної урожайності культур і продуктивності тварин продукція цих підприємств повинна мати гарантований збут.

ІІ етап: Провести детальний аналіз використання земельних паїв господарств що розпалися. Створити на їх основі кооперативи, звільнивши їх на 5 років від оподаткування і забезпечивши на 2 роки безвідсотковим кредитом.

З метою ефективного використання земельних паїв та концентрації доцільно передбачити додаткову орендну плату в розмірі 50% прибутку з 1 га.

Робота з особистими господарствами населення повинна здійснюватися в напрямку їх залучення до контрактної форми агропромислової інтеграції та розвитку обслуговуючої кооперації.

Як свідчить зарубіжний досвід, ключем до вирішення проблем перехідного періоду є удосконалення Системи Сільськогосподарських Знань та Інформації. Для покращення справ потрібно підвищити (і потім підтримувати) кваліфікаційний та освітній рівень сільськогосподарських працівників зокрема і сільських жителів загалом, надання їм послуг у вигляді консультацій.

Для забезпечення належного залучення наукового потенціалу до реалізації вказаних напрямків доцільно створювати науково-впроваджувальні інноваційні та дорадницькі центри на базі аграрних наукових та освітніх установ. Такий Новаційний центр вже створений і функціонує у Львівському державному аграрному університеті.

Виходячи із пріоритетних напрямів інноваційного розвитку аграрного сектору економіки Львівської області пропонується залучити науковців для наукових дослідженнях можливостей вирішення наступних проблем:

  • розробка технологій використання біодобрив і біозасобів захисту рослин і тварин в системах вирощування окремих сільськогосподарських культур та їх апробація на практиці;

  • розробка рекомендацій із запровадження органічної системи землеробства і виробництва екологічно чистої продукції у сільськогосподарських підприємствах;

  • розробка системи заходів із забезпечення універсалізації технологічних ліній переробних підприємств, адаптації технічних засобів до використання при змінних технологічних режимах, створення технологій виробництва харчових напівфабри­ка­тів (продуктів швидкого приготування, овочевих сумішей тощо) для використання в сучасних технологіях приготування їжі, розробка безвідходних технологій;

  • розробка засобів обліку технічної діагностики і контролю над виконанням технологічних процесів зберігання і глибокої переробки сільськогосподарської продукції з розробкою відповідних методів та технічних засобів, які повинні бути інтегровані у систему комп’ютеризованого обліку продукції;

  • розробка, виготовлення дослідних зразків, дослідження та просування на серійне виробництво сучасних технічних засобів, що відповідають новим умовам застосування;

  • створення комплексних, комбінованих агрегатів, в т.ч. автоматизованих, з високими експлуатаційними характеристиками, малим рівнем споживання енергії та впливом на персонал і оточуюче середовище, з мінімізацією втручання персоналу у технологічний процес тощо.

Пропонується організувати на базі аграрних науково-освітніх установ навчання виробників сільськогосподарської продукції основам органічного землеробства, використання біодобрив та біозасобів захисту рослин і тварин і виробництва екологічно чистої продукції у формі семінарів, курсів, тренінгів, Днів поля.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій “аріу” (2)

    Документ
    Матеріали доповідей учасників третьої науково-практичної конференції „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” (13-14 вересня 2007 року, Бердянськ) – Бердянськ: АУІТ “АРІУ”, 2007.
  2. Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій “аріу” (1)

    Документ
    Матеріали доповідей учасників другої науково-практичної конференції „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” (15-16 вересня 2006 року, Бердянськ) – Бердянськ: АУІТ “АРІУ”, 2006.
  3. Національна академія педагогічних наук україни державний вищий навчальний заклад «університет менеджменту освіти» матеріали до засідання вченої ради університету

    Документ
    Присвоєння вченого звання «д о ц е н т» по кафедрі менеджменту освіти, економіки та маркетингу, доценту кафедри НАБОК Миколі Васильовичу, 1956 р. н., закінчив Черкаський державний педагогічний інститут імені 300-річчя возз’єднання
  4. Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології навчально-методичні матеріали з дисципліни «конституційне право україни»

    Документ
    Навчально-методичні матеріали з дисципліни “Конституційне право України” затверджено та ухвалено на засіданні кафедри загальноправових ННІПП НАВС від 30.
  5. Національна академія наук україни (8)

    Документ
    II-1. Дані про обсяги фінансування за тематикою фундаментальних, прикладних досліджень та за тематикою, що виконувалась за завданнями державних цільових програм загального фонду Державного бюджету України 15

Другие похожие документы..