Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Методичні рекомендації'
Управління освіти і науки надсилає для використання методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу предметів інваріантної скла...полностью>>
'Документ'
МЕЖДУНАРОДНО-ПРАВОВОЕ ПРИЗНАНИЕ НАРОДОВ, БОРЮЩИХСЯ ЗА НЕЗАВИСИМОСТЬ В АСПЕКТЕ СООТНОШЕНИЯ ПРИНЦИПОВ ТЕРРИТОРИАЛЬНОЙ ЦЕЛОСТНОСТИ ГОСУДАРСТВ И РАВНОПРА...полностью>>
'Документ'
Ур есть корень Света Огня. С незапамятных времен это Светоносное Начало привлекало сердца многих народов. Так из прошлых Заветов перенесемся в будущи...полностью>>
'Закон'
Нормативные правовые акты, регулирующие общественные отношения по содержанию, воспитанию и обеспечению образования детей-сирот и детей, оставшихся бе...полностью>>

Державний комітет статистики україни державна академія статистики, обліку та аудиту

Главная > Автореферат
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Динаміка чисельності аудиторів в Україні

Роки

1994

1995

2000

2005

2006

2007

Чисельність

934

1791

3083

3168

3216

3089

Слід вказати і на дуже повільне зростання середнього розміру аудиторської фірми: у 1999 році він складав 1.34 особи; у 2000 р.- 1.53, у 2007 р.- 1.86. Наприклад, в Російській Федерації, де численність аудиторських фірм приблизна аналогічна Україні, середня чисельність аудиторів вже багато років коливається в межах 5.2 – 6.5 осіб. Це свідчить про те, що українській аудит ще неможливо визнати професійним з точки зору бізнес-практики, яка вимагає наявності не тільки штатного аудиторського персоналу, а і штатних маркетологів ринку професійних послуг та їх замовників, персоналу з інформаційного та технічного забезпечення, фахівців з права , тощо. Підтвердженням цього є загальні показники діяльності аудиторських фірм на ринку професійних послуг (табл.4).

Таблиця 4

Основні показники ринку аудиторських послуг

Показники

2006 рік

2007 рік

Різниця

1.Кількість наданих звітів до АПУ, одиниць

2 111

2 283

172

2.Кількість замовлень, одиниць

25 756

26 327

571

3.Фактичний обсяг наданих послуг, тис.грн.

278365.0

392385.4

114020.4

4.Середня вартість одного замовлення, тис.грн.

10.8

14.9

4.1

5.Кількість замовлень на одного суб’єкта аудиту, одиниць

12.2

11.5

-0.7

6.Середній дохід на одного суб’єкта аудиту, тис.грн.

131.9

171.9

40,0

Важко визнати одне замовлення на місяць в якості показника реальної підприємницької діяльності. Тому і ринок вітчизняного аудиту також диференціювався (табл. 5). Необхідно звернути увагу на наступні показники. По-перше, це кількість фірм , які реально протягом року не працювали взагалі. Хоча зростання всього +0.4%, але сама по собі тенденція є негативною. По-друге, спостерігається продовження диференціації аудиторських фірм за обсягом доходів. Таке розшарування суб’єктів аудиту може створити ілюзію наявності конкуренції, але її реальне проявлення – виключно в зниженні вартості аудиторських послуг невідповідно до міри відповідальності за їхні результати.

Видно, як на ринку чітко виокремилася група аудиторських фірм та приватно практикуючих аудиторів, річні валові доходи яких знаходяться в інтервалі від 10 до 200 тисяч гривень. Саме ці фірми і складають реальний сектор ринку професійних послуг в країні, бо їх майже біля 60% від загальної кількості суб’єктів аудиту. При цьому здійснилася зміна на користь фірм з більшим розміром доходу – їх кількість виросла на 70 при тому, що кількість суб’єктів аудиту з меншим доходом зменшилася на 25. Зросла і частка так званих «великих українських аудиторських фірм», річний доход яких знаходиться в інтервалі від 500 000 до 1 000 000 гривень – на 35 фірм їх стало більше. Також збільшилася на 13 одиниць і кількість іншої частини цієї групи, доходи яких знаходяться в інтервалі від 1 до 10 млн. грн. При цьому у загальному доході частка таких так званих «великих українських аудиторських фірм» коливається у розмірах від 6 до 7,7%.

Таблиця 5

Характеристика структури ринку аудиторських послуг за 2006-2007 роки

Інтервал вибірки за обсягом наданих послуг, тис.грн.

2006 рік

2007 рік

Різниця

Кількість суб’єктів

Частка

%%

Кількість суб’єктів

Частка

%%

Кількість суб’єктів

Частка

%%

1

2

3

4

5

6

7

0

127

6.0

146

6.4

19

0.40

0.1-1.0

20

0.90

21

0.92

1

0.02

1.1 – 10.0

174

8.20

154

6.75

-20

-1.45

10.1- 100.0

923

43.70

898

39.33

-25

-4.37

100.1 – 200.0

330

15.60

400

17.52

70

1.92

200.1-300.0

197

9.30

218

9.55

21

0.25

300.1-400.0

105

5.00

130

5.69

25

0.69

400.1-500.0

100

4.70

132

5.78

32

1.08

500.1- 1 000.0

85

4.00

120

5.26

35

1.26

1000.1- 10 000.0

43

2.00

56

2.45

13

0.45

Більше 10 000.0

2

0.10

3

0.13

1

0.03

«Велика четвірка»

4

0.20

4

0.22

0

0.02

Всього

2111

100.00

2283

100

172

0.30

Про те, дослідження середньої вартості однієї послуги одночасно свідчить, що її певне зростання забезпечили саме «великі українські фірми», коли в іншим фірмах в цілому середня вартість послуг або залишилася на рівні минулого року, або зменшилася, при рості кількості виконаних замовлень. Тобто, загальна маса аудиторських фірм стала працювати більше, але за менші гонорари.

Узагальнення результатів аналізу ринку професійних послуг дозволяє зробити наступні висновки:

1. В Україні мають т місце ознаки ринку професійних аудиторських послуг : існує пропозиція, різноманітна за ціною, встановлено певний перелік видів послуг та вільний їх вибір, є певне коло замовників, визначених законодавчо як обов’язкових (за предметом аудиту), має місце конкуренція за замовлення.

2. Замовники аудиторських послуг сконцентровані в місцях концентрації капіталу - це столичний та промислові регіони та центри країни.

3. Структура замовлень та вартість послуг, що сплачується замовником фіксує факт, що ініціативний аудит в 5 і більше разів перевищує обов’язковий аудит фінансової звітності. Це може свідчити або про формальність останнього (бо він здійснюється для державних регуляторних органів), або про початок змін в середовищі замовників стосовно розуміння корисності аудиту для управління.

4. Розшарування регіонів на умовно заможні (з високою діловою активністю та концентрацією капіталу) та незаможні віддзеркалюється і на суб’єктах аудиторської діяльності. Відповідно диференціюється і вартість аудиторських послуг за регіональними ознаками та сама структура аудиторського загалу, де чітко спостерігається превалювання приватних аудиторів над аудиторськими фірмами саме в умовно незаможних регіонах.

5. Аудит поки що не став ще стабільним та прибутковим бізнесом. Левова частка українських аудиторських фірм за кількістю штатних робітників не перевищує 2 осіб, не має постійного службового приміщення (зависока для них орендна плата), не мають вільних фінансів щоб активно удосконалювати свої професійні знання (участь у науково-практичних конференціях, семінарах, тренінгах), вони не мають можливості тримати у штаті різних за спеціалізацією фахівців.

Аналіз структури замовлень на аудиторські послуги свідчить, що аудит (завдання з надання впевненості) не є на сьогодні основним джерелом доходів вітчизняних аудиторських фірм. Основні доходи суб’єкти аудиту в України отримують перш за все від надання супутніх професійних послуг. Тому значна частка вітчизняних аудиторів, особливо тих фірм де існує фізично тільки одна особа – директор аудиторської фірми, утримуються на професійному ринку завдяки наданню аутсорсінгових послуг з ведення бухобліку та податковому консультуванню.

В Україні Законодавець був і залишається єдиним реальним регулятором та стимулятором розвитку аудиту в країні. Західна практика, коли відносини між замовниками та користувачами аудиторських послуг та їх виконавцями – незалежними аудиторами, історично базуються на суспільному інтересі та попиті, регулюються технічними стандартами або етичними нормами професії, поки ще не прижилася в країні.

У четвертому розділі дисертації «Внутрішній аудит та його перспективи в Україні», розглянуто місце та роль внутрішнього аудиту в системі управління та зосереджена увага на проблемах імплементації внутрішнього аудиту у вітчизняну управлінську практику.

Внутрішній аудит відомий у світі вже декілька десятків років. В Україні внутрішній аудит тільки народжується, звідки виникають проблеми з його ідентифікацією та визнанням. Проведений аналіз історії становлення внутрішнього аудиту свідчить, що визначальними чинниками необхідності служби внутрішнього аудиту є розширення обсягів та напрямків бізнесу та його ускладнення. При цьому це стосується перш за все корпоративних підприємств, де виникає об’єктивна необхідність посилення контролю над бізнесом або з боку виконавчої влади (вищим керівництвом) або законодавчої (зборів акціонерів).

Слід чітко розуміти, що внутрішній аудит є невід’ємною частиною системи внутрішнього контролю і виконує в системі управління наступні завдання: нагляд за дотримання законів, внутрішніх норм та правил; збереження та захист активів підприємства та власників; контроль за оптимальним використання ресурсів; визначення та попередження ризиків бізнесу; забезпечення достовірності та повноти інформації і звітності; дотримання виконавчої дисципліни персоналом; забезпечення та сприяння виконанню планів та досягненню мети діяльності підприємства. З огляду на вказані завдання, у вітчизняного управлінського корпусу складалося враження, що внутрішній аудит є дублером системи внутрішнього контролю. Насправді система внутрішнього контролю є об’єктом уваги внутрішнього аудиту через відстеження потенційних ризиків бізнесу.

У законослухняному суспільстві прийнято вирішувати суперечки між учасниками ринку в судовому порядку. Західна управлінська практика ризики пов’язують перш за все з судовими позовами, структура яких дещо різниться між США та Європою Тому відповідно ризики бізнесу визначаються за характером позовів та структурою позивачів. Порівняння позовів між Європою та США свідчить про наступне: у США 46% всіх позовів подають акціонери, у Європі – 28.8%; відповідно конкуренти подають 9% та 3.2%; споживачі товарів, робіт, послуг - 14% та 6.1% ; власні співробітники позиваються до роботодавця – 25% та 8.3%; регуляторні державні органи -2% та 53.2% ; інші позови складають 4% та 0.4%. Це свідчить що ризики бізнесу можуть диференціюватися від різник чинників, таких як позиція Держави щодо бізнесу, громадської активності населення та працівників, активною позицією власників щодо використання їхнього капіталу, тощо. На жаль, вітчизняна статистика носіїв ризиків відсутня, що унеможливлює порівняння. Але є можливість порівняти самі ризики, які визначає управлінський персонал (табл.6). Проведене порівняння вказує на те, що вітчизняний менеджмент вважає головним носієм потенційних ризиків для бізнесу перш за все дії персоналу (55%), по друге – фіскальні перевірки з боку державних контролюючих органів (30%). У американських управлінців зовнішній фіскальний контроль взагалі не фігурує в якості ризиків бізнесу, а от персонал та його діяльність, складає до 70%. Перевищення вітчизняної проблеми шахрайства персоналу (25%) над аналогічною у США (15%) пояснюється, з одного боку, стабільністю американського законодавства та більшим рівнем законослухняності у суспільстві; з другого – перманентним станом реформування суспільних, економічних та політичних відносин в Україні.

Таблиця 7.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет рада молодих вчених (1)

    Документ
    Координатор роботи пленарного засідання: голова Ради молодих вчених, докторант кафедри державного і муніципального управління ТНЕУ, кандидат економічних наук, доцент Монастирський Григорій Леонардович.
  2. Державний комітет україни з питань регуляторної політики та підприємництва про стан та перспективи розвитку підприємництва в україні національна доповідь (1)

    Документ
    Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Національна доповідь / К.О. Ващенко, З.С. Варналій, В.Є. Воротін, В.М. Геєць, Е.М., Кужель О.
  3. Державний комітет україни з питань регуляторної політики та підприємництва про стан та перспективи розвитку підприємництва в україні національна доповідь (2)

    Документ
    Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Національна доповідь / К.О. Ващенко, З.С. Варналій, В.Є. Воротін, В.М. Геєць, Е.М., Кужель О.
  4. Державний комітет україни з питань регуляторної політики та підприємництва про стан та перспективи розвитку підприємництва в україні національна доповідь (3)

    Документ
    Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Національна доповідь / К.О. Ващенко, З.С. Варналій, В.Є. Воротін, В.М. Геєць, Е.М., Кужель О.
  5. Державний комітет статистики україни (10)

    Документ
    Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26 лютого 2007 року N 40,

Другие похожие документы..