Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
2. Тема экспериментальной площадки: «Внедрение программного комплекса «Система администрирования деятельности ОУ «С:ХроноГраф Школа 2.5» в практику у...полностью>>
'Документ'
Das Problem der Erforschung der deutschen Mundarten in Russland und in der ehemaligen Sowjetunion steht heutzutage wieder im Mittelpunkt des wissensch...полностью>>
'Документ'
Гражданское право – система правовых норм, составляющих основное содержание ЧП и регулирующих имущественные и связанные с ними личные неимущественные...полностью>>
'Документ'
Как сообщили представители компании "Нортроп Грумман", на авма "Джордж Буш" продолжаются работы по отделке и оснащению, в которых...полностью>>

Харківський національний університет внутрішніх справ (3)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

УДК 351.741: 331.103 (477)

Гамаль Олена Вікторівна

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ВДОСКОНАЛЕННЯ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ СЛІДЧИХ

ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Спеціальність: 12.00.07. – теорія управління ;

адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник -

кандидат юридичних наук,

старший науковий співробітник Іншин Микола Іванович

ХАРКІВ – 2006

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………......……………………………… 3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ СЛІДЧИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

1.1. Роль та місце наукової організації праці слідчих у вирішені завдань побудови в Україні правової соціальної держави..................................................10

1.2. Поняття та зміст наукової організації праці слідчих органів внутрішніх справ України у сучасних умовах державотворення.........................36

РОЗДІЛ 2 ОСНОВНІ НАПРЯМКИ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ СЛІДЧИХ

2.1. Раціоналізація нормування слідчої діяльності, режиму й умов праці та відпочинку слідчих як фактор підвищення результативності їх роботи.........................................................................................................................68

2.2. Оптимізація трудових операцій слідчих ...............................................81

2.3. Наукова організація роботи з персоналом органів досудового слідства.......................................................................................................................99

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ СЛІДЧИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

3.1. Удосконалення нормативно-правового забезпечення наукової організації праці слідчих ........................................................................................136

3.2. Підвищення професіоналізму в діяльності працівників досудового слідства як передумова наукової організації їх праці .........................................162

3.3. Напрямки активізації впровадження інноваційних технологій у слідчу діяльність .................................................................................................................173

ВИСНОВКИ............................................................................................................187

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................202

ДОДАТОК...............................................................................................................221

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Побудова в Україні правової соціальної держави вимагає переосмислення існуючих форм і методів управління апаратом досудового слідства системи Міністерства внутрішніх справ України, впровадження в його діяльність новітніх технологій, раціоналізації службово-трудової діяльності слідчих, використання схованих резервів їх робочого часу, функціонування діючої системи стимулювання персоналу до високопродуктивної праці. Вказані завдання вирішуються у межах наукової організації праці, яка є невід’ємною складовою теорії управління, і від їх вирішення залежить рівень злочинності у нашій державі, додержання прав, свобод і інтересів учасників суспільних відносин, ставлення до України у міжнародному співтоваристві. Проте необхідно зазначити, що, не зважаючи на важливість даної проблематики в сучасних умовах реформування системи органів внутрішніх справ, організаційно-правовим аспектам наукової організації праці слідчих в останні роки не приділялося достатньої уваги. Наслідками такої ситуації стали недостатня якість роботи слідчих, нераціональне використання ними робочого часу, висока плинність кадрів, слабка дієвість існуючих методів стимулювання, що певною мірою гальмує подальший розвиток системи досудового слідства.

Подолання вказаних негативних тенденцій є можливим лише за умов наявності достатнього теоретико-методологічного підґрунтя наукової організації діяльності слідчих органів. Деякі аспекти проблематики наукової організації слідчих розглядалися у роботах О.М.Бандурки, С.П.Бочарової, Л.М.Давиденка, Г.Ф.Горського, Г.Г.Зуйкова, Л.М.Карнеєвої, В.І.Ключанського, В.О.Коновалової, О.Є.Крикунова, О.М.Ларіна, П.Я.Нагойного, М.І.Порубова, О.Г.Ратинова, В.В.Романова, Л.О.Сої-Серко, П.І.Тарасова-Родіонова, І.М.Якимова, Ю.П.Яновича. Однак, не зважаючи на розробленість певних аспектів наукової організації праці слідчих, дане питання ще не було предметом комплексного наукового дослідження у вітчизняній науці. Отже, актуальність роботи полягає в:

- науковій і практичній важливості вивчення малодослідженої теми організаційно-правового забезпечення вдосконалення наукової організації праці слідчих органів внутрішніх справ України;

- перегляді існуючих форм та методів управління апаратом досудового слідства в умовах реформування органів внутрішніх справ та розробки нового кримінально-процесуального законодавства;

- обґрунтуванні потреби удосконалення наукової організації праці слідчих відповідно до вимог побудови в Україні правової соціальної держави;

- створенні ефективного організаційно-правового механізму забезпечення високої продуктивності та якості діяльності слідчих органів внутрішніх справ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження проводилося відповідно до Пріоритетних напрямків наукових досліджень вищих навчальних закладів МВС України, визначених наказом МВС України № 356 від 11 травня 2001 р. “Про затвердження Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001– 2005 рр.” (п. 7.3), Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002–2005 рр., затвердженої наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635 (п.1.1), Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр. (п.6.6.), а також планів наукових досліджень науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України Харківського національного університету внутрішніх справ, кафедри управління в ОВС, кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності ОВС.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні організаційно-правових засад наукової організації праці слідчих органів внутрішніх справ України, і розробці на цій основі пропозицій та рекомендацій, спрямованих на її вдосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішені наступні основні завдання:

  • досліджено роль та місце наукової організації праці слідчих у вирішені завдань побудови в Україні правової соціальної держави;

  • зроблено історико-правовий аналіз розвитку наукової організації праці в нашій державі та визначено його основні закономірності;

  • проаналізовано існуючі теоретичні підходи до визначення поняття та змісту наукової організації праці слідчих;

  • удосконалено понятійний апарат проблематики наукової організацій праці слідчих;

  • досліджено сучасний стан нормування слідчої діяльності та сформульовано пропозиції щодо його удосконалення;

  • вивчено особливості режиму й умов праці та відпочинку слідчих як фактор підвищення результативності їх роботи;

  • досліджено напрямки оптимізації трудових операцій слідчих;

  • проаналізовано організаційно-правові засади наукової організації роботи з персоналом органів досудового слідства;

  • досліджено особливості формування професіоналізму слідчих як передумови наукової організації їх праці;

  • визначено напрямки впровадження інноваційних технологій у слідчу діяльність;

  • розроблено пропозиції з удосконалення правового забезпечення наукової організації праці слідчих у сучасних умовах державотворення.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері наукової організації праці слідчих органів внутрішніх справ України.

Предметом дослідження є правове та організаційне забезпечення вдосконалення наукової організації праці слідчих органів внутрішніх справ України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод використовується системний підхід, який дозволив окреслити проблемні питання наукової організації праці слідчих органів внутрішніх справ. За допомогою історико-правового методу визначено основні закономірності розвитку наукової організації праці в нашій державі, а використання методу класифікації дало змогу здійснити його періодизацію (підрозділ 1.1). Застосування методу аналізу дозволило виділити та дослідити основні складові наукової організації праці слідчих (підрозділи 1.2., 2.1 -2.3) та її передумови (підрозділи 3.1 – 3.3). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат досліджуваного явища (підрозділи 1.2., 2.1 -2.3). Документальний аналіз дав можливість виробити пропозиції і методичні рекомендації щодо подальшого розвитку нормативно-правового регулювання наукової організації праці слідчих (підрозділ 3.1).

Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, а також нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України.

Наукова новизна одержаних результатів визначається недостатністю наукових досліджень у галузі наукової організації праці слідчих у сучасних умовах реформування органів внутрішніх справ. Запропонована дисертація є першою працею такого плану. В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення та висновки, які запропоновано здобувачем особисто. Основні з них такі:

  • вперше доведено, що активізація досліджень з наукової організації праці у державно організованому суспільстві на певних етапах його розвитку визначається рівнем демократизації суспільно-політичних процесів;

  • вперше складено періодизацію розвитку наукової організації праці та визначено основні закономірності, притаманні кожному з її етапів;

  • обґрунтовано, що наукову організацію праці необхідно розуміти у широкому та вузькому аспектах. У широкому аспекті наукову організацію праці необхідно розуміти як систему соціально-економічних, організаційно-технічних, соціально-психологічних, медико-фізіологічних, санітарно-гігієнічних заходів, які ґрунтуються на досягненнях науки та передового досвіду та забезпечують найбільш ефективне використання матеріальних та трудових ресурсів і забезпечення високої продуктивності та якості праці за умов збереження здоров’я працівника та його задоволеності професійною діяльністю. У вузькому аспекті вона являє собою процес досягнення виробничого результату з мінімальними витратами сил, часу та фінансово-матеріальних ресурсів завдяки використанню досягнень науки та передового досвіду;

  • вперше сформульовано головну мету наукової організації праці слідчих, яка полягає у досягненні максимальної результативності за мінімальних затрат робочого часу, матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, збереження здоров’я працівників та забезпеченні високого рівня їхньої працездатності та задоволеності своєю професійною діяльністю;

  • вперше запропоновано доповнити перелік принципів наукової організації праці слідчих принципом екологічності, під яким необхідно розуміти пріоритетність збереження існуючої рівноваги у біологічних та соціальних системах;

  • поглиблено поняття працездатності слідчого, яке запропоновано розглядати з об’єктивного та суб’єктивного боку. З об’єктивного боку працездатність слідчих органів внутрішніх справ необхідно розуміти як динаміку продуктивності їх службово-трудової діяльності за певний проміжок часу (добу, місяць, рік тощо). З суб’єктивного боку працездатність слідчого являє собою сукупність функціональних можливостей слідчого (стан його здоров’я, рівень розвитку професійно значущих психофізіологічних та соціально-психологічних якостей тощо), які обумовлюють здатність працівника до продуктивної службово-трудової діяльності;

  • розроблено проект Положення про інноваційну діяльність в системі Міністерства внутрішніх справ України;

  • розроблено пропозиції та методологічні рекомендації, спрямовані на удосконалення наукової організації праці слідчих ОВС.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

- у науково-дослідній сфері ці результати можуть стати матеріалом для подальшого опрацювання загальних і спеціальних питань організаційно-правового забезпечення наукової організації праці слідчих;

- у правотворчості висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки проектів та удосконалення існуючих загальних і відомчих нормативно-правових актів у сфері регулювання діяльності апарату досудового слідства системи МВС України;

- у галузі організаційно-управлінських відносин одержані теоретичні положення та результати дослідження можуть бути використані керівниками слідчих органів та підрозділів та кадровими службами для створення оптимальних організаційних умов для ефективної роботи слідчих;

- у навчальному процесі матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників і навчальних посібників з наукової організації праці в слідчих підрозділах, у викладанні навчальної дисципліни “Управління в ОВС”, у науково-дослідній роботі студентів, слухачів та курсантів. Висновки та пропозиції дисертації можуть бути використані для удосконалення навчальних програм перспективного і поточного характеру, навчальних та тематичних планів дисциплін “Управління в ОВС”.

Апробація результатів дисертації. Дисертацію виконано в науково-дослідній лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України Харківського національного університету внутрішніх справ. Основні висновки і положення викладено в опублікованих працях дисертанта, доповідалися нею на науково-практичних конференціях:

Окремі результати досліджень у вигляді зауважень і пропозицій було направлено в Міністерство внутрішніх справ України для використання в роботі з розробки проектів нормативних актів і в практичній діяльності правозастосовчих органів. Теоретичні напрацювання автора використовуються в процесі викладання курсу “Управління в ОВС” у Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано ... статті у наукових журналах, які входять до переліку фахових видань.

Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на основі особистих досліджень автора.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатка. Повний обсяг дисертації становить 234 сторінки. Список використаних джерел складається із 232 найменувань і займає 19 сторінок. В якості додатку приводиться проект Положення про інноваційну діяльність в системі Міністерства внутрішніх справ України (14 сторінок).

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ СЛІДЧИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

1.1. Роль та місце наукової організації праці слідчих у вирішені завдань побудови в Україні правової соціальної держави

Демократизація суспільно-політичних процесів в Україні та переорієнтація діяльності правоохоронних структур на забезпечення перш за все прав, свобод та законних інтересів учасників суспільних відносин, закріплених Конституцією України [1], детермінують певні зміни у діяльності органів внутрішніх справ, пов’язані, у першу чергу, з підвищенням вимог до якості професійної діяльності персоналу, зростанням продуктивності праці, впровадженням новітніх технологій та форм організації службово-трудової діяльності. Все це обумовлює необхідність використання у сучасній роботі з персоналом органів внутрішніх справ, у тому числі і з працівниками апарату досудового слідства, науково обґрунтованих та найбільш раціональних форм, методів та засобів організації праці, управління службово-трудовими колективами, стимулювання високої результативності діяльності тощо.

Вказані завдання вирішуються у межах наукової організації праці (НОП), яка ще з перших десятиріч минулого століття є невід’ємною складовою теорії управління. Проте, аналізуючи зміст сучасних наукових досліджень з проблем управління трудовими ресурсами взагалі та персоналом органів внутрішніх справ зокрема, необхідно вказати на певну його несиметричність: якщо закордонний досвід роботи з персоналом вивчено досить детально, то вітчизняні розробки у галузі наукової організації праці в останні роки практично не були предметом спеціальних досліджень. Недостатня дослідженість історії вітчизняної управлінської думки нерідко породжує в деяких теоретиків та практиків перебільшені уявлення про досягнення західного наукового менеджменту, розвиток якого висвітлено у наукових джерелах набагато повніше. Однак дослідження показують, що вітчизняні вчені висували й обґрунтовували ідеї не менш плідні, чим концепції їх іменитих закордонних колег. Причому необхідно відзначити, що вітчизняна управлінська думка розвивалася і до, і після революції 1917 року.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

Наркомом об’єднаного ЦКК-НК РСІ був призначений В.В.Куйбишев. Він зазначав: “Питання наукової організації праці й управління поставлені перед РСІ самим фактом її реорганізації… Створення усередині наркомату спеціального управління з удосконалення держапарату... свідчить про те, що раціоналізаторська, реформаторська робота РСІ у відношенні державного апарата висувається на передній план” 13. У серпні 1923 р. при колегії НК РСІ СРСР була створена Рада з наукової організації праці (НОП), головою якої було призначено наркома РСІ В.В.Куйбишева. Рада з НОП за своєю сутністю була першим координаційним органом з управління науковою діяльністю установ означеної сфери. Його головною метою було вироблення загальних напрямків досліджень і практичної роботи відповідно до завдань ЦК РКП(б) і НК РСІ. Були проведені дослідження роботи самого Наркомату РСІ СРСР і його колегії, внесені корінні зміни до структури його апарата і системи діловодства.

НК РСІ займався обстеженнями організації діяльності й інших центральних установ – Ради Народних Комісарів, Народного Комісаріату внутрішніх справ, Народного комісаріату фінансів, Народного Комісаріату просвіти та інших. Дослідження судових установ ряду міст РРФСР НК РСІ проводив разом із Наркоматом юстиції. Питання раціоналізації держапарату знаходять своє висвітлення на сторінках періодичних видань: “Питання організації й управління”, “Система й організація”, “Час”, “Організація праці”, “Техніка управління” та інших.

Вивчення раціоналізації праці та апарата управління йшло за багатьма напрямками. Був накопичений значний досвід щодо методології досліджень у галузі наукової організації праці, впровадження результатів цих досліджень у роботу установ та організацій. Значний вклад у розвиток теорії НОП було внесено видатними вітчизняними дослідниками О.К.Гастєвим, О.А.Єрманським (Коганом), П.М.Керженцевим, М.Д.Кондратьєвим, роботи яких публікувалися не лише у СРСР, а і за кордоном, і які були широко відомі у міжнародному науковому товаристві. Так, видатний російський теоретик і практик наукової організації праці і управління виробництвом О.К.Гастєв, автор понад 200 монографії, брошур і статей, що стосуються різних аспектів теорії і практики управління, був особисто знайомий із Г.Фордом і підтримував із ним регулярне листування. Винятковий інтерес уявляють запропоновані О.К.Гастєвим основні правила для всякої праці: “1. Перед тим, як узятися за роботу, треба всю її продумати так, щоб у голові остаточно склалася модель готової роботи і весь порядок трудових прийомів. Обміркуйте головні віхи, а першу частину роботи досконально проаналізуйте. 2. Не братися за роботу, поки не приготовлені весь робочий інструмент і всі пристосування. 3. На робочому місці (верстат, стіл, підлога, земля) не повинно бути нічого зайвого, щоб марно не тикатися, не метушитися і не шукати потрібного серед непотрібного. 4. Весь інструмент і пристосування повинні бути розкладені у визначеному, по можливості раз і назавжди встановленому порядку, щоб можна було легко їх знайти. 5. За роботу ніколи не треба братися круто, відразу, не зриватися з місця, а входити в роботу поступово” та ще дев’ять правил, в яких досконально розроблені багато аспектів наукової організації праці 14, с.79-81, які лише згодом будуть експериментально встановлені закордонними вченими та відображені у зарубіжних теоріях управління персоналом [15].

У травні 1924 року XIII з’їзд партії обговорив перші підсумки реорганізації і діяльності ЦКК-НК РСІ з удосконалювання держапарату. У центрі уваги раціоналізаторів знаходилися питання упорядкування роботи установ, зменшення витрат на їх утримання. Першою ланкою раціоналізації, як правило, ставало діловодство. Їм безпосередньо займався відділ адміністративної техніки НК РСІ СРСР. Відділ адміністративної техніки проводив раціоналізацію за двома напрямками: по-перше, створював у самих установах постійні органи раціоналізації, по-друге, силами відділу розробляв типові системи діловодства для установ і впроваджував їх у практику експериментальних формувань. Відділ адміністративної техніки за своєю сутністю став керівним методичним центром з управління раціоналізацією держапарату.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

Загальні тенденції розвитку наукової організації праці були притаманні і розробці спеціальних питань наукової організації праці у галузі діяльності слідства. Початком розвитку наукової організації праці слідчого у Радянській державі можна вважати 1919 рік, коли Центророзшук розроблює порядок проведення дізнання та слідчих дій – огляду, обшуку, виїмки, затримання підозрюваних та зберігання речових доказів, складання протоколів слідчих дій. “Працівники карного розшуку, - йдеться в Інструкції, - у випадках необхідності можуть звертатися за сприянням до загальної міліції, вони зобов’язані виконувати доручення судової влади та загальної міліції з розслідування злочинів, розшуку і затримання винних, а також з провадження певних слідчих дій, як то: опитування, обшуки, виїмки. Для здійснення освідування живих осіб, огляду трупів залучається лікар із лікарняного відділу місцевої Ради депутатів або за його відсутності будь-який інший” 23. Проблеми наукової організації праці слідчого висвітлюються в опублікованих згодом, у 20-х роках минулого століття, навчальних посібниках та монографіях П.І.Люблинського 24, І.М.Якимова 25, В.Громова 26, М.М.Гродзинського 27 та деяких інших науковців. Необхідно відмітити, що вказані роботи, що значною мірою базувалися на методологічних засадах попередніх наукових шкіл юридичної науки царської Росії, були більш-менш влучними спробами поєднати кращі здобутки вітчизняної юридичної науки та практики з ідеологічними гаслами та концепціями нового суспільного ладу. Однак у середині 30-х років спостерігається значне зниження як кількості, так і якості юридичних досліджень, у тому числі пов’язаних із розробкою проблем наукової організації праці. Це пояснюється політикою репресій, жертвами якої стали і провідні вітчизняні науковці, яких змінили працівники зі значно слабкішим рівнем підготовки, а також пануванням ідеологічного гасла “визнання – цариця доказів”, що знижував значення всіх форм збирання доказів, окрім силових. На початку 30-х років вводиться державне планування науки в країні. У зв’язку з цим напрямки науково-дослідних робіт наукових установ та вищих закладів освіти зазнають істотних змін. Приоритетними стають планові теми з питань класової боротьби і диктатури пролетаріату, державного права і радянського будівництва за рахунок звуження інших тем. Науково-дослідні роботи в галузі судової психології та психології юридичної праці взагалі припиняються аж до 50-х років. Одночасно посилюється контроль з боку партії та держави за юридичною наукою та організацією навчального процесу. Багато науковців та викладачів звинувачуються у націоналізмі, правих та лівих ухилах і піддаються репресіям [28, с.42]. Науковий підхід замінюється контрольно-каральним.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Харківський національний університет внутрішніх справ (1)

    Документ
    Актуальність теми. Забезпечення внутрішньої безпеки як своєрідної характеристики і необхідної умови життєдіяльності людей, суспільства та держави в цілому є невід’ємною складовою державної політики, тобто однією з найбільш важливих функцій держави.
  2. Харківський національний університет внутрішніх справ (2)

    Документ
    Актуальність теми. Сьогодні більшість європейських держав, в тому числі й Україна, встали на шлях реформування освіти, який може спричинити соціальні зміни світового масштабу.
  3. Харківський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису

    Документ
    Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день держава і громадськість приділяють велику увагу проблемі забезпечення екологічної безпеки. В ст. 16 Конституції України закріплено такий обов’язок держави як забезпечення екологічної
  4. Харківський Національний університет внутрішніх справ Дондик Наталія Яківна

    Автореферат
    Захист відбудеться “20” квітня 2006 р. о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.
  5. Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ (2)

    Документ
    Актуальність теми. При дослідженні правового режиму інформації, конфіденційної інформації (комерційної таємниці і ноу-хау)1 доцільно виходити не стільки із норм, закріплених в чинному законодавстві України, які є недосконалими щодо

Другие похожие документы..