Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Конкурс'
О проведении юбилейного районного смотра-конкурса предприятий розничной торговли и общественного питания, посвященного Дню российского предпринимател...полностью>>
'Документ'
Специалисты ИФНС России, МИ ФНС России по КН, МРИ ФНС России, УФНС России по субъектам Российской Федерации, обеспечивающие и контролирующие информац...полностью>>
'Реферат'
Каждый человек на протяжении своей жизни многократно сталкивается с разного рода конфликтами. Вы хотите чего-то достичь, но цель оказывается труднодо...полностью>>
'Программа'
Утвердить краевую целевую программу "Комплексные меры профилактики правонарушений и борьбы с преступностью в Приморском крае" на 2007 - 200...полностью>>

Закон України (92)

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Закон України

Про інноваційну діяльність

№ 40-IV 04.07.2002

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 26 грудня 2002 року N 380-IV,
 від 27 листопада 2003 року N 1344-IV,
від 23 грудня 2004 року N 2285-IV,
 від 25 березня 2005 року N 2505-IV

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом.

Згідно із цим Законом державну підтримку одержують суб'єкти господарювання всіх форм власності, що реалізують в Україні інноваційні проекти, і підприємства всіх форм власності, які мають статус інноваційних.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття Визначення термінів
  1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

    • інновації - новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери;

    • інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг;

    • інноваційний продукт - результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, встановленим цим Законом;

    • інноваційна продукція - нові конкурентоздатні товари чи послуги, що відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

    • інноваційний проект - комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції;

    • пріоритетний інноваційний проект - інноваційний проект, що належить до одного з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України;

    • інноваційне підприємство (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) - підприємство (об'єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків його загального обсягу продукції і (або) послуг;

    • інноваційна інфраструктура - сукупність підприємств, організацій, установ, їх об'єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо).

Стаття Законодавство України у сфері інноваційної діяльності
  1. Законодавство України у сфері інноваційної діяльності базується на Конституції України і складається із законів України "Про інвестиційну діяльність", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про наукову і науково-технічну експертизу", "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків", "Про спеціальну економічну зону "Яворів", цього Закону та інших законодавчих актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Стаття Мета і принципи державної інноваційної політики
  1. Головною метою державної інноваційної політики є створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентоздатної продукції.

  2. Основними принципами державної інноваційної політики є:

    • орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України;

    • визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку;

    • формування нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності;

    • створення умов для збереження, розвитку і використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу;

    • забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності;

    • ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інноваційній діяльності, підтримка підприємництва у науково-виробничій сфері;

    • здійснення заходів на підтримку міжнародної науково-технологічної кооперації, трансферу технологій, захисту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок;

    • фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, податкової і митної політики у сфері інноваційної діяльності;

    • сприяння розвиткові інноваційної інфраструктури;

    • інформаційне забезпечення суб'єктів інноваційної діяльності;

    • підготовка кадрів у сфері інноваційної діяльності.

Стаття Об'єкти інноваційної діяльності
  1. Об'єктами інноваційної діяльності є:

    • інноваційні програми і проекти;

    • нові знання та інтелектуальні продукти;

    • виробниче обладнання та процеси;

    • інфраструктура виробництва і підприємництва;

    • організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;

    • сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки;

    • товарна продукція;

    • механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

Стаття Суб'єкти інноваційної діяльності
  1. Суб'єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.

Розділ II. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття Державне регулювання інноваційної діяльності
  1. Державне регулювання інноваційної діяльності здійснюється шляхом:

    • визначення і підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності державного, галузевого, регіонального і місцевого рівнів;

    • формування і реалізації державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних програм;

    • створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтримки і стимулювання інноваційної діяльності;

    • захисту прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності;

    • фінансової підтримки виконання інноваційних проектів;

    • стимулювання комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, що кредитують виконання інноваційних проектів;

    • встановлення пільгового оподаткування суб'єктів інноваційної діяльності;

    • підтримки функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури.

Стаття Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим
та органів місцевого самоврядування у сфері інноваційної діяльності
  1. Верховна Рада України визначає єдину державну політику у сфері інноваційної діяльності, а саме:

    • створює законодавчу базу для сфери інноваційної діяльності;

    • затверджує пріоритетні напрями інноваційної діяльності як окрему загальнодержавну програму або у складі Програми діяльності Кабінету Міністрів України, загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального розвитку, охорони довкілля;

    • в межах Державного бюджету України визначає обсяг асигнувань для фінансової підтримки інноваційної діяльності.

  1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні і районні ради відповідно до їх компетенції:

    • затверджують регіональні інноваційні програми, що кредитуються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів;

    • визначають кошти бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів для фінансової підтримки регіональних інноваційних програм і доручають Раді міністрів Автономної Республіки Крим, делегують повноваження обласним і районним державним адміністраціям фінансування регіональних інноваційних програм через державні інноваційні фінансово-кредитні установи (їх регіональні відділення) у межах виділених у цих бюджетах коштів;

    • контролюють фінансування регіональних інноваційних програм за кошти бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів.

  2. Представницькі органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради відповідно до їх компетенції:

    • затверджують місцеві інноваційні програми;

    • у межах коштів бюджету розвитку визначають кошти місцевих бюджетів для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм;

    • створюють комунальні інноваційні фінансово-кредитні установи для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм за кошти місцевих бюджетів, затверджують їх статути чи положення про них, підпорядковують їх своїм виконавчим органам;

    • доручають своїм виконавчим органам фінансування місцевих інноваційних програм за рахунок коштів місцевого бюджету через державні інноваційні фінансово-кредитні установи (їх регіональні відділення) або через комунальні інноваційні фінансово-кредитні установи;

    • затверджують порядок формування і використання коштів комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ;

    • контролюють фінансування місцевих інноваційних програм за кошти місцевого бюджету через державні інноваційні фінансово-кредитні установи (їх регіональні відділення);

    • контролюють діяльність комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ.

Стаття Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері інноваційної діяльності
  1. Кабінет Міністрів України:

    • здійснює державне управління та забезпечує реалізацію державної політики у сфері інноваційної діяльності;

    • готує та подає Верховній Раді України пропозиції щодо пріоритетних напрямів інноваційної діяльності як окрему загальнодержавну програму або в рамках Програми діяльності Кабінету Міністрів України, загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

    • здійснює заходи щодо реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності;

    • сприяє створенню ефективної інфраструктури у сфері інноваційної діяльності;

    • створює спеціалізовані державні інноваційні фінансово-кредитні установи для фінансової підтримки інноваційних програм і проектів, затверджує їх статути чи положення про них, підпорядковує ці установи спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності;

    • готує та подає Верховній Раді України як складову частину проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік пропозиції щодо обсягів бюджетних коштів для фінансової підтримки виконання інноваційних проектів через спеціалізовані державні інноваційні фінансово-кредитні установи;

    • затверджує положення про порядок державної реєстрації інноваційних проектів і ведення Державного реєстру інноваційних проектів;

    • інформує Верховну Раду України про виконання інноваційних проектів, які кредитувалися за кошти Державного бюджету України, і про повернення до бюджету наданих раніше кредитів.

Стаття Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності та інших центральних органів виконавчої влади
  1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності:

    • здійснює заходи щодо проведення єдиної науково-технічної та інноваційної політики;

    • готує і подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, державних інноваційних програм і щодо необхідних обсягів бюджетних коштів для їх кредитування;

    • координує роботу у сфері інноваційної діяльності інших центральних органів виконавчої влади;

    • визначає свій окремий підрозділ для кваліфікування інноваційних проектів з метою їх державної реєстрації;

    • здійснює державну реєстрацію інноваційних проектів і веде Державний реєстр інноваційних проектів;

    • готує і подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо створення спеціалізованих державних інноваційних фінансово-кредитних установ для фінансової підтримки інноваційних програм і проектів, розробляє статути чи положення про ці установи;

    • затверджує порядок формування і використання коштів підпорядкованих йому спеціалізованих державних інноваційних фінансово-кредитних установ і контролює їх діяльність;

    • доручає державним інноваційним фінансово-кредитним установам здійснення конкурсного відбору пріоритетних інноваційних проектів і здійснення фінансової підтримки цих проектів у межах коштів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

    • організовує підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері інноваційної діяльності.

  1. Центральні органи виконавчої влади:

    • здійснюють підготовку пропозицій щодо реалізації інноваційної політики у відповідній галузі економіки, створюють організаційно-економічні механізми підтримки її реалізації;

    • доручають державним інноваційним фінансово-кредитним установам здійснення конкурсного відбору пріоритетних інноваційних проектів із пріоритетних галузевих напрямів інноваційної діяльності і здійснення фінансової підтримки цих проектів у межах коштів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Стаття Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевого самоврядування у сфері інноваційної діяльності
  1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації (у межах делегованих їм органами місцевого самоврядування повноважень) відповідно до їх компетенції:

    • розробляють проекти регіональних інноваційних програм і подають їх для затвердження відповідно Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним і районним радам;

    • вживають заходів щодо виконання регіональних інноваційних програм;

    • сприяють інноваційній діяльності у своєму регіоні і створенню сучасної інфраструктури у цій сфері;

    • залучають підприємства, установи і організації, розташовані на підпорядкованій їм території, за їх згодою, до розв'язання проблем інноваційного розвитку регіонів;

    • доручають державним інноваційним фінансово-кредитним установам (їх регіональним відділенням) проведення конкурсного відбору інноваційних проектів регіональних інноваційних програм і здійснення їх фінансової підтримки у межах коштів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим і обласних та районних бюджетах;

    • подають пропозиції спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності стосовно включення інноваційних проектів за регіональними програмами до державних програм і їх фінансування шляхом кредитування із державного бюджету.

  1. Виконавчі органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції:

    • розробляють проекти місцевих інноваційних програм і подають їх для затвердження відповідним місцевим радам;

    • вживають заходів щодо виконання місцевих інноваційних програм;

    • залучають підприємства, установи і організації, розташовані на підпорядкованій їм території, за їх згодою, до розв'язання проблем інноваційного розвитку населених пунктів;

    • доручають державним інноваційним фінансово-кредитним установам (їх регіональним відділенням) або комунальним інноваційним фінансово-кредитним установам проведення конкурсного відбору інноваційних проектів місцевих інноваційних програм і здійснення фінансової підтримки цих проектів у межах коштів, передбачених у відповідному місцевому бюджеті;

    • готують і подають відповідним місцевим радам пропозиції щодо створення комунальних спеціалізованих інноваційних фінансово-кредитних установ для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм;

    • подають пропозиції спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності стосовно включення інноваційних проектів за місцевими програмами до державних програм і їх фінансування шляхом кредитування із державного бюджету через державні інноваційні фінансово-кредитні установи.

Стаття 1Державний контроль у сфері інноваційної діяльності
  1. Державний контроль у сфері інноваційної діяльності здійснюється для забезпечення дотримання всіма її суб'єктами вимог законодавства щодо інноваційної діяльності.

  2. Державний контроль у сфері інноваційної діяльності здійснюється:

    • спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності;

    • Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування у межах їх повноважень;

    • щодо визначених статтями розділу V цього Закону особливостей оподаткування - Державною податковою адміністрацією України.

Розділ III. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ, ПРОДУКТІВ І ПРОДУКЦІЇ, ІННОВАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
Стаття 1Інноваційний проект
  1. Інноваційним визнається проект, яким передбачаються розробка, виробництво і реалізація інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції, що відповідають вимогам статей 14 і 15 цього Закону.

  2. Передбачена цим Законом державна підтримка реалізації інноваційного проекту надається за умови його державної реєстрації.

  3. Державна реєстрація інноваційного проекту здійснюється за ініціативою суб'єкта інноваційної діяльності відповідно до положень статті 13 цього Закону.

Стаття 1Державна реєстрація інноваційних проектів
  1. Державна реєстрація інноваційних проектів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

  2. Державну реєстрацію інноваційних проектів здійснює, за поданням суб'єктів інноваційної діяльності, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності. Цей орган веде Державний реєстр інноваційних проектів.

  3. Необхідною умовою занесення проекту до Державного реєстру інноваційних проектів є його кваліфікування. Для кваліфікування інноваційних проектів спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності визначає окремий підрозділ (далі - Установа).

  4. Установа може мати регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

  5. Установа для кваліфікування інноваційних проектів організує проведення експертизи прийнятих до розгляду проектів. Експертиза при кваліфікуванні інноваційних проектів виконується за рахунок коштів суб'єктів інноваційної діяльності, які заявляють проекти на державну реєстрацію, і відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу".

  6. Проекти, що визнані за результатами експертизи інноваційними, заносяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності до Державного реєстру інноваційних проектів.
    Інноваційні проекти з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України, визнаються Установою пріоритетними інноваційними проектами.

  7. Інформація про занесення інноваційного проекту до Державного реєстру інноваційних проектів публікується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності у його бюлетені.

  8. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності видає суб'єкту інноваційної діяльності свідоцтво про державну реєстрацію інноваційного проекту. Форма свідоцтва затверджується Кабінетом Міністрів України.

  9. Свідоцтво про державну реєстрацію інноваційного проекту є чинним протягом трьох років від дати його видачі. Після завершення цього строку державна реєстрація інноваційного проекту і відповідний запис у Державному реєстрі інноваційних проектів анулюються. Інформація про це публікується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності у його бюлетені.

  10. Державна реєстрація інноваційного проекту не передбачає будь-яких зобов'язань щодо бюджетного кредитування його виконання чи іншої державної фінансової підтримки.

  11. Строк розгляду Установою проекту, поданого для державної реєстрації як інноваційного, не повинен перевищувати шість місяців від дати його прийняття.

  12. Особливості експертизи і державної реєстрації інноваційних проектів, на які поширюються положення Закону України "Про державну таємницю", визначаються спеціальним Положенням.

  13. У разі незгоди суб'єкта інноваційної діяльності чи будь-якої іншої фізичної або юридичної особи з рішенням щодо кваліфікації інноваційного проекту і (або) з його державною реєстрацією ці акти можуть бути оскаржені до суду (господарського суду).

  14. Установа несе відповідальність за повноту і достовірність експертизи і за збереження конфіденційної інформації, пов'язаної з інноваційними проектами.

  15. Неправомірні кваліфікація і державна реєстрація проекту як інноваційного тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.

  16. Правопорушеннями при кваліфікуванні і державній реєстрації інноваційних проектів вважаються:

    • прийняття рішення про кваліфікування інноваційного проекту і його державну реєстрацію без проведення експертизи;

    • фальсифікація висновків експертизи;

    • вчинення дій, що перешкоджають проведенню експертизи;

    • умисне примушування або створення для експертів чи експертних комісій обставин, які зумовлюють необ'єктивне проведення експертизи;

    • переслідування експертів за підготовлені ними висновки, несприятливі для тієї чи іншої особи чи організації;

    • залучення до експертизи посадових осіб та фахівців, безпосередньо заінтересованих у результатах експертизи;

    • розголошення конфіденційної інформації, пов'язаної з розглядуваними інноваційними проектами.

Стаття 1Інноваційний продукт
  1. Інноваційний продукт є результатом виконання інноваційного проекту і науково-дослідною і (або) дослідно-конструкторською розробкою нової технології (в тому числі - інформаційної) чи продукції з виготовленням експериментального зразка чи дослідної партії і відповідає таким вимогам:

    • він є реалізацією (впровадженням) об'єкта інтелектуальної власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, селекційного досягнення тощо), на які виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, свідоцтва) чи одержані від власників цих об'єктів інтелектуальної власності ліцензії, або реалізацією (впровадженням) відкриттів. При цьому використаний об'єкт інтелектуальної власності має бути визначальним для даного продукту;

    • розробка продукту підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень;

    • в Україні цей продукт вироблено (буде вироблено) вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншим аналогічним продуктом, представленим на ринку, він є конкурентоздатним і має суттєво вищі техніко-економічні показники.

  1. Рішення про кваліфікування продукту інноваційним приймає Установа чи її регіональне відділення за результатами експертизи.

Стаття 1Інноваційна продукція
  1. Інноваційною може бути визнана продукція, яка відповідає таким вимогам:

    • вона є результатом виконання інноваційного проекту;

    • така продукція виробляється (буде вироблена) в Україні вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншою аналогічною продукцією, представленою на ринку, є конкурентоздатною і має суттєво вищі техніко-економічні показники.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Закон україни (1)

    Закон
    Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 30 червня 1 року N 783-XIV,від 18 січня 2001 року N 2241-III, від 11 липня 2001 року N 2618-III, від 13 грудня 2001 року N 2893-III, від 7 лютого 2002 року N 3057-III, від 28 листопада 2002 року
  2. Закон україни (4)

    Закон
    Цей Закон визначає основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод
  3. Закон україни (5)

    Закон
    Із змінами і доповненнями, внесенимиЗаконами Українивід 20 вересня 2001 року N 2740-III,від 28 листопада 2002 року N 249-IV, від 6 лютого 2003 року N 485-IV,
  4. Закон україни (8)

    Закон
    Стаття 1. Визначити доходи Державного бюджету України на 2011 рік у сумі 281.464.879,4 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 238.
  5. Закон україни (9)

    Закон
    Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 25 грудня 2008 року № 799-VI, від 5 червня 2009 року № 1474-VI(Законом України від 5 червня 2009 року № 1474-VI цей Закон викладено у новій редакції),

Другие похожие документы..