Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Представлены основные измерительные задачи радиационно-экологического мониторинга, структура автоматизированной системы контроля радиационной обстано...полностью>>
'Закон'
Ми, що нижче підписалися члени комісії з припинення діяльності Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 Тернопільської міської ради ...полностью>>
'Документ'
Оперативная отчётность содержит различные сведения организации об объёмах продукции, запасов и т. д. за короткие промежутки времени. Правила её соста...полностью>>
'Документ'
The Bible is the precious cultural and historical monument created by the outstanding ancient Hebrew poets and philosophers. Science is Science, it is...полностью>>

Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад „ужгородський національний університет на правах рукопису кампо георгіна михайлівна

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Резюме критичного аналізу цільової орієнтації й ефективності державних програм підтримки малого бізнесу в західноєвропейських країнах [178; с.62]

Що варто робити уряду?

1. Концентрація зусиль на формуванні прийнятних макроекономічних умов.

2. Видання законів, що визначають цілі й завдання політики у сфері малого бізнесу.

3. Продовження розвитку цієї політики на місцевому рівні.

4. Аналіз і реалізація цієї політики як частини інтегральної економічної, соціальної політики й політики у сфері зайнятості.

Де знизити акценти:

  • Оподаткування малого бізнесу

  • Дерегулювання діяльності малого бізнесу

  • Навчання

  • Підтримка старту нових фірм

  • Інформаційні й консультаційні послуги

  • Вирішення короткострокових проблем

Які напрямки підсилити:

  • Цільова спрямованість акцій

  • Технології & Наука

  • "Специфічні" групи клієнтів програм державної підтримки

  • Фінансова підтримка

  • Заохочення діалогу

Зміст основного послання до органів влади в тім, що їм рекомендується робити менше, але краще, ніж більше, але гірше. Це дуже чітке послання, простежується різними дослідниками. Воно показує, що, з погляду малих підприємств, ключова роль, яку може й повинен грати уряд, полягає у формуванні нормальних макроекономічних умов (п.1 загальних рекомендацій уряду), а саме, забезпечення низького рівня інфляції, процентних ставок по кредитах, динамічного економічного росту й високого рівня платоспроможного попиту. Це ті фактори, за які несе відповідальність уряд і за якими малий бізнес дає оцінку його компетентності. Звичайно, кожен уряд хотів би досягти таких умов не тільки для малих, але й для всіх підприємств. Однак, здатність перетворити бажане на дійсне і служить "лакмусовим папірцем", що демонструє малим фірмам економічну ефективність органів влади.

Здійснюючи перехід до конкретних елементів політики розвитку малого бізнесу зупинимося на п.2 про законодавчу й нормативну діяльність. Тут важливо врахувати:

  • наявність чітко сформульованих цілей і завдань політики по підтримці малого бізнесу скоріше в цілому, ніж для окремих департаментів або міністерств;

  • наявність чітко поставлених завдань таким чином, щоб можна було простежувати подальше їхнє виконання й аналізувати успіх або неуспіх сформульованої політики або її конкретних завдань, і, скоріше, у термінах "результатів", ніж "вкладень" (наприклад, "підвищення продуктивності" або "підвищення відсотка виживання малих підприємств", на противагу до таких критеріїв, як "число підприємств, яким надано підтримку", або "число навчених підприємництву").

  • необхідність логічного продовження розвитку урядової політики у регіонах з врахуванням їхніх конкретних умов.

  • Вырезано.

  • Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

3.2. Підходи до оцінки рівня розвитку малого бізнесу в містах і районах регіону

Завдання вдосконалення управління розвитком малого бізнесу в регіоні й формування його раціональної структури обумовлюють необхідність оцінки його розвитку на даній території та ефекту від витрачених коштів. Ця проблема, вирішення якої має велике практичне значення, поки не дуже розроблена. На нашу думку, оцінка ефективності підтримки малого бізнесу повинна носити комплексний характер і включати:

  • виявлення тенденцій у динаміці показників, що характеризують розвиток суб’єктів малого бізнесу і ефективність їхньої діяльності;

  • оцінку внеску державної підтримки в одержання соціально-економічного ефекту на всіх рівнях (валовий регіональний продукт, податкові надходження до бюджетної системи, доходи підприємств);

  • визначення економії на транзакційних витратах;

  • оцінку соціальних ефектів від підтримки малого бізнесу;

  • виявлення й оцінку негативних явищ, що виникають у тому числі через невисокий рівень підтримки.

Узагальнення результатів оцінки ефективності по названих напрямках дозволить дати відповіді на питання: у якій мірі державна підтримка є допомогою для саморозвитку малих підприємств і в якій виступає формою патерналізму, розрахованого на короткострокові ефекти й не забезпечує належною мірою умов відтворення й життєздатності малого бізнесу.

Критерії ефективності управління розвитком малого бізнесу повинні відображати міру його впливу на реалізацію тих цілей, які стоять перед суб’єктами управління цією сферою. Гіпотетично такий ефект можна було б визначити як різницю між показниками результативності діяльності суб’єктів малого бізнесу з підтримкою й без такої. Провести подібні розрахунки складно насамперед через недосконалість інформаційної бази, але це не єдина причина.

При підході до вирішення даного питання варто розрізняти ефективність підприємництва в широкому змісті (на загальнодержавних, регіональному рівнях) і у вузькому – ефективність власне підприємництва (на підприємствах, в організаціях). Тому оцінити ефективність підтримки малого бізнесу на базі єдиного показника, що враховував би ефект на всіх рівнях, навряд чи можливо. Пропонується для оцінки ефективності малого підприємництва використати методики, придатні до застосування для підприємництва у цілому. При цьому з'являється принципова можливість виділити в ефектах частку, що залежить від підтримки малого бізнесу.

На регіональному рівні можна для оцінки ефективності малого бізнесу й виділення ефекту від державної підтримки використати наступну систему показників:

  1. Показники виробничої й комерційної діяльності (у динаміці). До них відносяться: виробництво продукції, товарів і послуг (загальний обсяг і на душу населення); прибуток на 1 грн. витрат; платежі в бюджетну систему на 1 грн. виручки від реалізації; відносна економія від використання основних ресурсів; рентабельність; витрати виробництва й обігу на 1 грн. виробленої й реалізованої продукції. Особливо виділяється такий показник, як віддача від витрат держави на підтримку малого підприємництва, – бюджетна ефективність. Це – співвідношення обсягу платежів у бюджетну систему (бюджети всіх рівнів і державні позабюджетні фонди) і обсягу засобів державної підтримки. Розрахунок показників частки малого бізнесу у валовому регіональному продукті, у прибутку, бюджетних надходженнях дозволяє оцінити місце малого бізнесу в розвитку економіки регіону. Це важливий аспект оцінки ефекту. Його значимість зростає, якщо результати порівнювати з недоодержанням прибутку й податків через тіньовий оборот. Пропоновані показники і їхня динаміка можуть деякою мірою виявити роль підтримки в одержанні ефекту.

  2. Показники ефективності використання ресурсів: капіталоємність; матеріалоємність; питомі капітальні вкладення на 1 грн. приросту продукції (робіт, послуг) і ін. Їхній розрахунок дозволяє вловити зміни у використанні застосовуваних ресурсів у порівнянні з накопиченими. Показники звітного (аналізованого) періоду порівнюються з відповідними показниками базисного періоду. Це має значення також для оцінки ресурсних можливостей і пільг, які надаються малим підприємствам у регіонах: нежилі приміщення, земля, техніка, інвестиції, інформація й т.д. Динаміка розглянутих показників дає можливість більш виразно формувати напрямки підтримки, тобто проводити цілеспрямовані зміни в її структурі. Серед показників підвищення ефективності використання праці (у динаміці) основним є продуктивність праці. Цей показник важливий насамперед для зіставлення з аналогічним показником по середніх і великих підприємствах, по регіонах, а також для пошуку резервів розвитку малого бізнесу (внутрішніх і зовнішніх). Звичайно в коментарях до всіх подібних до розрахунків фіксується більш низька продуктивність праці на малих підприємствах у порівнянні із середніми й великими. Однак однозначні висновки тут робити не слід. По-перше, відомо, що більші фірми витісняють малий бізнес у сфери діяльності з низькою рентабельністю й високою трудомісткістю. По-друге, у діяльності малого бізнесу не враховується тіньовий сектор, що є досить потужним у великих містах.

У цілому слід зазначити, що значна частина вищезазначених показників відсутня у статистичній звітності щодо розвитку малого бізнесу, до того ж статистичний облік ведеться тільки стосовно діяльності малих підприємств-юридичних осіб, а інформація щодо суб’єктів малого бізнесу-фізичних осіб досить обмежена. Тому необхідно вдосконалювати статистичний облік і доповнити його показниками, які дозволять здійснити оцінку ефективності управління розвитком малого бізнесу.

Оцінка ефективності підтримки малого бізнесу може стати більш багатогранною і повною, якщо застосувати методологічний підхід, заснований на аналізі транзакційних витрат (витрат транзакцій).

Уперше поняття транзакційних витрат ввів Рональд Коуз. У своїй статті „Природа фірми” (1937) [188; с.192] він визначив транзакційні витрати, як витрати функціонування ринку. Наступний етап розвитку теорії припадає на 50-ті роки XX ст. Він пов'язаний з цілою групою імен, серед яких К. Ерроу, Дж. Стіглер, А. А. Алчіан, Г. Демсетц, О. Вільямсон.

У межах сучасної економічної теорії транзакційні витрати отримали безліч трактувань, іноді навіть діаметрально протилежних. Так, К. Ерроу визначав транзакційні втрати як витрати експлуатації еко­номічної системи – "витрати з підтримки економічних систем на ходу". К. Ерроу порівнював дію транзакційних витрат в економіці з дією тертя у фізиці [189; с.33]. Я. Корнаї прямо використовує термін "тертя" для опису чинників, що перешкоджають оперативному укладанню угод між економічними агентами.

Розвиваючи аналіз Р. Коуза, сучасні економісти запропонували велику кількість варіантів визначення транзакційних витрат, які одночасно розглядаються як їх види. Навіть простий перелік наявних визначень розкриває зміст цієї категорії: "витрати з обміну правами власності", "витрати із здійснення та захисту контрактів", "витрати отримання вигод від спеціалізації та розподілу праці". Так, наприклад: О. Вільямсон [190; с.393] робить акцент на витратах опортуністичної поведінки; Дж. Стіглер – на витратах отримання інформації; М. Дженсен та У. Меклінг – на витратах, що виникають в межах відносин "поручитель виконавець", перш на все – на витратах контролю за поведінкою виконавця; А. Алчіан та Г. Демсетц – на витратах координації між різноманітними ресурсами у процесі виробництва; Й. Барцель — на витратах вимірювання [189; с.34].

У теоріях деяких економістів транзакційні витрати існують не тільки в ринковій економіці (Р. Коуз, К. Ерроу, Д. Норт [191; с.40]), але і в альтернативних способах економічної організації, і, зокрема, у плановій економіці (С. Ченг, Л. Алчіан, Г. Демсетц). Так, згідно з С. Ченгом, максимальні транзакційні витрати спостерігаються у плановій економіці, що зрештою визначає її неефективність.

Зовнішнє підприємницьке середовище визначається сукупністю факторів і умов, які прямо або опосередковано впливають на розвиток підприємництва. Зокрема, на ефективність розвитку підприємництва позитивно (або негативно) впливають взаємини з органами державної й місцевої влади, постачальниками й споживачами, суб'єктами ринкової інфраструктури. Багато чого залежить від відносин з конкурентами, кредитними організаціями, від рівня податкового навантаження, цін (тарифів) на продукцію (послуги) природних монополій і т.д.

Транзакційні витрати включають щонайменше наступні складові:

  • витрати пошуку інформації (витрати на пошук інформації про ринкову ситуацію, а також втрати від неповноти інформації);

  • витрати ведення переговорів і укладення контрактів (у тому числі витрати на юридичне й нелегальне оформлення угод);

  • витрати виміру (витрати, необхідні для оцінки якості товарів і послуг, із приводу яких відбувається угода);

  • витрати специфікації й захисту прав власності (плата за послуги юристів і арбітражу, за забезпечення безпеки: втрати, понесені через неправильну специфікацію);

  • витрати опортуністичного поводження (витрати на контроль за дотриманням умов угоди й запобігання їхніх порушень) [161; с.132].

Визначення рівня транзакційних витрат – складне завдання саме по собі, а тим більше при відсутності багатьох надійних даних про ефективність малих підприємств. У принципі наближену оцінку можна одержувати на основі регулярних опитувань підприємців. Зниження транзакційних витрат вони можуть експертно оцінити у вигляді приросту прибутку або доходу підприємств. Це дає можливість визначити умовно у вартісній формі зміну величини витрат і зрівняти її з витратами держави на підтримку малих підприємств. На наш погляд, проведення таких обстежень повинно стати найважливішим елементом регіональної економічної політики.

Для оцінки впливу транзакційних витрат на розвиток малого бізнесу було проведено опитування суб’єктів малого бізнесу Закарпатської області. Його результати представлені у підрозділі 2.2 та додатку Д.

На нашу думку, з метою зниження транзакційних витрат органам влади необхідно здійснювати роботу в таких напрямках:

  • поліпшення зовнішнього середовища функціонування малих підприємств: оподаткування, ліцензування, сертифікація, квотування, порядок реєстрації підприємств, надання виробничих приміщень і земельних ділянок, здійснення контролю за їхньою діяльністю;

  • поліпшення інвестиційного клімату, що включає розробку механізмів залучення коштів для фінансування малих підприємств, сприяння організації венчурного фінансування (мається на увазі не фінансова підтримка, тому що пряме державне фінансування малих підприємств незначне), тобто мова йде про полегшення доступу до ринків капіталу й нових технологій;

  • підвищення стійкості й ефективності підприємств малого бізнесу (заходи, пов'язані з діяльністю міської й територіальної інфраструктури підтримки малих підприємств, підготовкою й перепідготовкою кадрів, та ін.);

  • своєчасне надання інформації суб’єктам малого бізнесу з екологічних, технологічних, соціальних, економічних (місткість ринку, темпи його росту, динаміка цін і ін.) питань. Фахівці вважають, що інформаційні ресурси згодом набудуть такої ж значимості, як і забезпеченість капіталом.

Перераховані напрямки підтримки розвитку малого бізнесу дозволяють зробити висновок про те, що основний ефект від повної реалізації відповідних заходів передбачає зниження транзакційних витрат малого бізнесу. Воно може знайти своє відображення в економії ресурсів по окремих напрямках зовнішніх зв'язків, у збільшенні прибутку за рахунок такої економії, а також у зростанні доходів працівників і надходжень у бюджети всіх рівнів.

Отже, питання про транзакційні витрати здобуває все більшу актуальність. Важливо знати, яка економія на цих витратах при різних варіантах підтримки. Мова йде про те, як скоротити витрати подолання бар'єрів при вході на ринок малих підприємств, знизити ризики за рахунок надання комплексних послуг (навчання, інформаційне забезпечення, консалтингові, сервісні, маркетингові, патентні послуги й ін.)

Зі світового досвіду відомо, що мале підприємництво відіграє ключову роль у забезпеченні соціальної орієнтації ринкової економіки, у досягненні балансу між ринковою ефективністю й вирішенням соціальних проблем. Однак висока соціальна значимість малого підприємництва починає проявлятися лише за умови, коли підприємства цієї сфери створюють певні обсяги продукції, що впливають на основні соціально-економічні показники регіону. Відповідно підтримка стає ефективною по двох напрямках: доведення обсягів випуску на цих підприємствах до соціально значимих величин (як орієнтир виступають розвинені країни, що мають багаторічний досвід розвитку малого підприємництва); надання підтримки сформованому стійкому сектору малого підприємництва для підвищення ступеня його зрілості й самоорганізації.

Проблеми соціальної ефективності малих підприємств і системи їхньої підтримки доцільно досліджувати в трьох аспектах. Перший – оцінка соціальної значимості малих підприємств для регіону. Другий – оцінка зрілості ринку соціально значимих послуг, надаваних цими підприємствами, тобто мова йде про таку структуру господарства, що дозволяє втримувати баланс між ринковою ефективністю й соціальною значимістю. Третій аспект – дослідження соціальних ефектів у найменшому підприємництві.

У наш час найбільш значимими ефектами функціонування малих підприємств у всіх регіонах є приріст робочих місць і надходження в бюджет, що дозволяють вирішувати, комплекс соціальних завдань. Тому соціальну ефективність малого підприємництва на регіональному рівні можна оцінювати наступною системою показників: зниження рівня безробіття; зростання доходів; збільшення надходжень у бюджет за рахунок малого бізнесу. Досягнення цих найважливіших цілей, які переслідує держава, підтримуючи мале підприємництво, деякою мірою можна прийняти за основний соціальний результат державної підтримки.

Оцінка впливу підтримки малого бізнесу на зайнятість вимагає, на наш погляд, більше детальних розрахунків і не може обмежуватися тільки підрахунком приросту робочих місць. Такий спрощений підхід до даної проблеми не відбиває всієї сукупності ефектів насамперед для великих міст. Результати державної підтримки в цьому напрямку різноманітні, і для їхньої оцінки можна використати наступну систему показників. Перша група показників:

  • збільшення частки робочих місць на малих підприємствах у загальній кількості робочих місць у місті чи районі, у тому числі в галузях, оголошених пріоритетними в програмах розвитку малого підприємництва;

  • кількість робочих місць на малих підприємствах для молоді й різних груп ризику в загальній кількості робочих місць;

  • зіставлення темпів росту робочих місць на малих підприємствах і темпів зниження безробіття в місті.

Друга група показників:

  • співвідношення приросту постійних кадрів і залучених у малий бізнес;

  • приріст чисельності підприємців у малому бізнесі, у тому числі в пріоритетних галузях (тобто вплив на формування середнього класу);

  • частка підприємців, що пройшли навчання (включаючи його нові форми) і підвищили кваліфікацію, у загальній їхній кількості;

  • розширення доступності інформаційних послуг для зайнятих у малому бізнесі;

  • відповідність формованої структури зайнятості в малому бізнесі програмним економічним розробкам і планам розвитку регіону.

Третя група показників, що відображає ефективність підтримки, пов'язана з різного роду ризиками, що виникають при недостатньому рівні підтримки:

  • наростання розходжень у становленні малого бізнесу й зайнятості в ньому по районах;

  • обмеження в доступі всіх підприємців до системи інформації, навчання, консалтингових послуг;

  • рівень тіньової зайнятості.

На основі представленої схеми можна виділити частку підтримки й при оцінці такого ефекту, як зростання доходів зайнятих. Пропонується оцінювати: приріст доходів зайнятих у пріоритетних галузях; приріст доходів соціально уразливих верств населення, що одержали робочі місця на малих підприємствах; запобігання зростання тіньових доходів і т.д.

Щодо показників, які характеризують соціальний ефект від розвитку малого бізнесу також існує проблема недосконалості та неповноти статистичної звітності, тому деякі з них неможливо розрахувати, зважаючи на відсутність даних (рівень тіньової зайнятості, обмеження в доступі до інформаційних, консалтингових послуг, кількість робочих місць на малих підприємствах для молоді та різних груп ризику). Стосовно галузевої структури малого бізнесу і вирішення соціальних проблем у регіонах важливо відмітити, що адміністративне насадження в малому підприємництві соціально значимих видів діяльності неправомірне та неефективне. Їхнє формування й функціонування визначаються дією об'єктивних факторів, насамперед попитом з боку населення й наявністю можливостей для розвитку найбільш прибуткових виробництв, здатних істотно поповнювати місцевий бюджет. Необхідні також підтримка малого бізнесу й цілеспрямована політика влади по мінімізації ризиків (політичних, соціальних, економічних, фінансових, кримінальних), що перешкоджають його розвитку. У цілому галузева спрямованість малого підприємництва стає результатом сполучення інтересів міста, населення, підприємців.

Важливу роль у розвитку малого бізнесу відіграє виділення територіальних пріоритетів. Так, серед пріоритетів для області можна назвати насамперед: туризм і рекреаційна діяльність; надання побутових послуг; громадське харчування; будівництво й ремонт житлового фонду; благоустрій міст й переробка відходів; природоохоронна діяльність; освіта й охорона здоров'я; транспорт; наука; інформаційне обслуговування. Реалізація соціальних функцій малим бізнесом забезпечується підтримкою держави, без якої цей процес проходив би набагато повільніше, а багато соціальних ефектів просто не були б отримані. Без певного коректування з боку влади здійснити балансування економічних і соціальних функцій малого бізнесу практично неможливо. Зважаючи на вищезазначені проблеми оцінки стану та ефективності управління розвитком малого бізнесу в регіоні ми пропонуємо застосувати метод оцінки, заснований на доступних економічних та соціальних показниках, з використанням також результатів вибіркового соціологічного дослідження.

Результати проведеного дослідження діяльності малого бізнесу, зовнішнього середовища його функціонування у Закарпатській області свідчать про неоднорідність розвитку малого бізнесу в різних містах і районах регіону. Тому роботу державних органів по управлінню розвитком малого бізнесу недоцільно організовувати в рамках єдиної регіональної програми підтримки розвитку малого підприємництва. При плануванні, розробці та реалізації політики підтримки малого бізнесу на рівні даного регіону необхідним є застосування диференційованого підходу до кожної групи територій. Неоднорідність умов розвитку малого бізнесу у різних містах і районах Закарпатської області потребує розробки відповідного інструментарію оцінювання. Оцінка стану малого підприємництва в регіоні потребує використання таких методологічних засад, які б забезпечили об’єктивність територіальних порівнянь і висновків.

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Київський національний університет імені тараса шевченка на правах рукопису чехович тетяна валеріївна

    Документ
    Актуальність теми дисертаційного дослідження. Одним із першочергових завдань країн, що в процесі розпаду Радянського Союзу проголосили свою незалежність, стало утвердження нового суспільного і державного ладу.
  2. Вісник Львівського університету. Серія журналістика. 2003. Вип. 23. 297 с

    Документ
    Розглянуто найактуальніші проблеми мови й стилю, теорії і практики засобів масової інформації, культури мови періодичних видань, ефірного мовлення, а також важливі питання української публіцистики, історії журналістики тощо.
  3. Й суд миколаївської області управління юстиції в миколаївській області визначальні тенденції генезису державності І права збірник наукових праць миколаїв 2007

    Документ
    У збірнику наукових праць репрезентуються матеріали доповідей, які були представлені під час проведення пленарних і секційних засідань міжнародної науково-практичної конференції „Треті Прибузькі юридичні читання”, що відбувалася 23-24
  4. Передмова (11)

    Документ
    «\/іа езt \/ітa» - вважали римляни, закарбувавши цим висловом одвічне прагнення людини до пізнання світу. Рух є основою пізнання довкілля, людей, розширення власного Всесвіту, основою самовдосконалення і саморозвитку.
  5. Культурологія: теорія та історія культури

    Документ
    Термін "культурологія" запропонував у 1909 р. німецький філософ і фізик В. Освальд. Вчений не лише показав різницю між культурологією і соціологією, а й використав термін "культурологія" для опису специфічних явищ,

Другие похожие документы..