Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Решение'
Этой статье можно было дать и другое название — «Казнить нельзя помиловать». Но уж больно оно избитое. Традиционно читателя просят поставить запятую ...полностью>>
'Программа'
Ландшафтный питомник ООО «Веста» разработал обучающую программу по ландшафтному дизайну, которая включает в себя 15 блоков по различной тематике, свя...полностью>>
'Документ'
Про затвердження Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного вн...полностью>>
'Учебное пособие'
Единицы языка и единицы речи: Хрестоматия: Учебное пособие / Сост. Л.П. Бирюкова, Л.Б. Пастухова. – 2-е изд., доп. – Чебоксары: Чувашгоспедуниверсите...полностью>>

Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено (4)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет

кафедра теорії та історії держави та права

Укладачі: Н. Є. Толкачова, Ю. В. Цвєткова, М. В. Левчук,

ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030401 «Право»

Затверджено:

на засіданні кафедри

теорії та історії держави і права

Протокол №__

від “__” _____________ 2010 р.

Декан юридичного факультету

____________ І. С. Гриценко

КИЇВ – 2010

Робоча навчальна програма з дисципліни

«ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО»

Звичаєве право. Робоча навчальна програма / Н. Є. Толкачова, Ю. В. Цвєткова, М. В. Левчук. – Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка / юрид. ф-т. – К., 2010. – 50 с.

Укладачі:

к.філос. н., доц. Толкачова Наталія Євгенівна

к.ю.н., доц. Цвєткова Юліанна Володимирівна

ас. Левчук Марія В’ячеславівна

Лектори:

к.ю.н., доц. Толкачова Н.Є.

к.ю.н., доц. Цвєткова Ю.В.

Викладачі:

к.ю.н., доц. Толкачова Н.Є.

ас. Вовк О.Й.

ас. Косянчук П.С.

ас. Ліщук К.В.

ас. Левчук М.В.

ас. Москалюк О.В.

Рецензент:

к.іст.н., доц. В. П. Самохвалов

Погоджено

з науково-методичною комісією

Протокол № 6

від «04» грудня 2009 р.

_______________

© Н. Є. Толкачова, Ю. В. Цвєткова, М. В. Левчук, 2010

ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................................4

КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ…………………………………………………………..................8

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ.....................................11

ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ, ПЛАНИ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ .....................................................12

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ…21

ТЕМИ ДЛЯ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ………………………………….26

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА..............................................................28

СПИСОК СТАТЕЙ ДЛЯ АНОТАЦІЙ……………………………………..37

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА

ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ ……………………………………………..47

ВСТУП

Вивчення Звичаєвого права в сучасних умовах існування суверенної незалежної держави України є важливою умовою розвитку юридичної науки в нашій країні і становлення національної правової системи.

Світові інтеграційні процеси висувають вимоги до сучасних юристів й науковців по перегляду традиційних історико-правових і теоретико-правових поглядів та розширення досліджень інститутів світових правових систем. Вивчення ролі звичаю в формуванні та розвитку світових правових систем повинно поглибити праворозуміння студентів та сформувати цілісне сприйняття розвитку права.

Функціональним призначенням навчальної дисципліни «Звичаєве право» є фундаментальне поглибленням знань з Теорії держави та права, Історії держави та права як зарубіжних країн так і України, які займають вагоме місце серед інших дисциплін в системі національної юридичної освіти. Вивчення закономірностей розвитку звичаєвого права необхідно не тільки для підвищення якості історико-правової підготовки студентів магістратури і спеціалістів права та їх загальної культури, але й для розуміння й аналізу як історичних так і сучасних правових джерел та форм права.

Запропонована учбова дисципліна «Звичаєве право» надасть можливість студентам отримати знання з теоретичних засад юридичної природи звичаєвого права, історії звичаєвого європейського права, а також правової культури українського народу. «Звичаєве право», як навчальна дисципліна, охоплює генезис та еволюцію звичаєвого права як феномену права, сучасний стан розвитку юридичних звичаїв та їх застосування в правових системах сучасності.

Будь-яка історія, в тому числі і історія права – це певним чином осмислений зв’язок у часі – минулого, сучасного і майбутнього. Завдяки такому зв’язку минуле стає історією, а в справах, подіях і явищах минулого розкривається їх історичний сенс і значення. На цих зв’язках тримається вся людська культура, яка по суті своїй історична і є продуктом історизації минулого і тим самим визнання його значення для сучасності і майбутнього. Прогресивні зміни в суспільному, політичному, правовому житті, в матеріальних і духовних відносинах, в науці і практиці нерозривно пов’язані не тільки з новими уявленнями про сучасний світ і про майбутнє, але і з новим розумінням і новою оцінкою минулого, з новим підходом до подій вітчизняної історії в загальному контексті всесвітньої історії.

Дослідження національної культури неможливе без детального аналізу основ державно-правових інститутів, значення звичаєвих засад їх становлення, еволюції та функціонування. Процес ухвалення законів складний та багатоступеневий, існують стадії та етапи. В історичних пам’ятках, літописах, статутах, договорах, піснях, приказках, працях вчених збереглася інформація про те, якими саме звичаями керувалися люди від найдавніших часів та як окремі з них ставали законами, кодифікувалися, а окремі відживали і залишались в історії.

Вивчення звичаєвого права передбачає знання історії державно-правових явищ світової культури, історичну еволюцію на українських землях, знання звичаїв та традицій різних народів.

Запропонований курс лекцій «Звичаєве право», необхідність у якому очевидна, передбачає вивчення витоків формування права як суспільного явища, дослідження форм (джерел) права і місце серед них правового звичаю, а також вивчення витоків формування національної правової системи України. Необхідність вивчення звичаєвого права зумовлюється й тим, що в ньому знаходять своє відображення важливі питання культурного, соціально-економічного й політичного розвитку суспільства. Адже як регулятор поведінки людей, звичаєве право репрезентується і через повсякденне життя людей, і через усі історичні форми життєдіяльності (сім’я, етнічні та соціальні групи, держава).

Необхідність поглибленого осмислення ролі звичаю у формуванні і функціонуванні права продиктована перш за все забезпеченням урахування прав людини в цих процесах, що потребує перш за все не абстрактного нормативного підходу, а аналізу тріади – Особа – Суспільство – Держава, в якій звичай виступає в ролі форми взаємного нормативного обміну. Становлення людини як суб’єкта історії, відношення людей до природи і один до одного є критерієм рівня і ступеня культурного розвитку. У процесі практичного освоєння світу людина набуває певних сил, що дозволяють зберігати і застосовувати соціальні цінності і норми.

По мірі розвитку соціального життя відбуваються зміни якості регулювання, ускладнюється система регулятивних засобів. Створюється своєрідна інфраструктура регулятивних механізмів, серед яких звичай є досить своєрідною формою соціальної регуляції. В суспільному значенні звичай – це форма поведінки людей, яка в результаті багаторазового повторення в часі і просторі набуває певну стійкість, закріплюється в практичному досвіді, психології, а також в ідеології тієї чи іншої соціальної групи. В основі звичаю лежать елементи суспільної необхідності, які на початкових етапах роблять його найбільш близькою до реальних потреб формою регулювання їх дій. Вимоги звичаю засвоюються людьми в процесі безпосередньої діяльності чи взаємного спілкування.

Звичаї значно впливають на процеси виникнення і успішного функціонування права як одного з найбільш звичних і широко укорінених у масовій свідомості засобів і правил поведінки. Це пов’язано з тим, що звичай здатний виступати формою існування правових норм. Право, в свою чергу, суттєво впливає на формування звичаїв.

Концепція, що покладена в основу вивчення співвідношення права і звичаю, виходить з того, що розвиток суспільства і всіх його інститутів, включаючи державу і право, - це природно-історичний процес, що протікає по об’єктивним законам. Беззаперечно, право належить не тільки до найбільш важливих, але й найбільш складних суспільних явищ.

Найближче Звичаєве право як наукова дисципліна пов'язане з Теорією держави і права, яка у вищій школі завжди читалась як єдина навчальна дисципліна. Разом з тим держава і право достатньо автономні і в системі юридичних наук вони були представлені і як предмети двох відносно самостійних теорій.

Методологічну основу «Звичаєвого права» складають загальні вчення про державу, сутність права, джерела та форми права, напрацювання вчених німецької історичної школи права, історичної школи Київського університету імені святого Володимира, наукові доробки сучасних науковців.

Учбова дисципліна «Звичаєве право» розрахована на 18 годин теоретичного та 16 годин практичного спрямування для студентів юридичного факультету.

КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА

КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Навчальна нормативна дисципліна “Звичаєве право” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

  • підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

  • відповідність переліку, форм та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

  • відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

  • подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

  • розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ), наприкінці яких передбачено підсумковий контроль.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою. За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимально 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів, що можуть бути одержані студентом за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).

Результати кожної форми контролю оцінюються, як правило, за 100-бальною шкалою

Параметри

Змістовний

модуль 1

(ЗМ1)

Змістовний

модуль 1

(ЗМ1)

Комплексний

підсумковий

модуль (КПМ)

Разом

(підсумкова

оцінка (СК))

Оцінка в балах

0 - 20

0 - 20

0 - 60

0 - 100

і мають такі складові:

Поточний контроль:

  • доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

  • доповнення доповіді – до 3 балів;

  • експрес опитування – до 2 балів;

  • колоквіум – до 5 балів;

  • самостійна робота – до 5 балів;

  • домашня робота – до 5 балів;

  • есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

  • тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

  • реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 7 балів;

  • участь в дискусії – до 4 балів;

  • анотація наукової статті, монографії, підручника – до 3 балів;

  • підсумкова контрольна робота - до 8 балів.

Підсумковий контроль:

    • до 60 балів. На іспит виноситься визначений перелік питань та практичні завдання на базі конкретних джерел – пам’яток права, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Оцінка семестрового контролю (підсумкова оцінка (СК)) розраховується за формулою):

СК= к1 * ЗМ1(Оцінка в балах)+ к2 * ЗМ2(Оцінка в балах) + к3 * КПМ(Оцінка в балах)

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

12 балів ЗМ1 + 10 балів ЗМ2 + 60 балів КПМ = 82 бали – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.

Таким чином, за навчальну дисципліну «Звичаєве право» студент може отримати максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці за шкалою оцінювання, що наведена нижче.

Шкала оцінювання

100-бальна система

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

відмінно

5

75 – 89

добре

4

60 – 74

задовільно

3

0 – 59

незадовільно

2

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

№ теми

Назва теми

Кількість годин
лекції
семінари

самостійна

робота

студента

змістовий модуль 1

Теоретичні аспекти звичаєвого права

1

Науково-методологічні засади навчальної дисципліни «Звичаєве право»

2

-

-

2

Теоретичні аспекти правового звичаю як форми та джерела права

2

2

6

3

Виникнення та суть звичаєвого права

2

2

6

4

Етапи розвитку звичаєвого права

2

2

8

Модульна контрольна робота 1

-

1

-

Всього за змістовим модулем 1:

8

7

20

змістовий модуль 2

Історичний розвиток звичаєвого права

5

Середньовічне звичаєве право

2

2

8

6

Правовий звичай та звичаєве право у правових системах сучасності

2

2

4

7

Правовий звичай та звичаєве право у правових системах сучасності

2

2

4

8

Генезис звичаєвого права у правовій системі України.

2

2

4

9

Використання правового звичаю в правовій системі сучасної України

2

2

6

Модульна контрольна робота 2

1

-

-

Всього за змістовим модулем 2:

10

11

26

4

Всього годин 82, з них:

18

18

46

8

ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ, ПЛАНИ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Лекція 1. НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО».

2 години.

Роль та місце Звичаєвого права в системі навчальних дисциплін. Методологічні засади вивчення звичаєвого права. Роль і місце звичаю в нормативному, соціологічному, психологічному, природному та ліберальному підходах до розуміння права.

Історіографія вивчення звичаєвого права: дослідження ролі й місця звичаю у Стародавні часи, Середньовіччі, Новому та Новітньому часі. Історична школа права: передумови зародження, засновники та прихильники, зміст, особливості розуміння генезису та еволюції державних й правових інститутів. Історична школа права у Київському університеті Св. Володимира.

Лекція 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО ЗВИЧАЮ ЯК ДЖЕРЕЛА ТА ФОРМИ ПРАВА.

2 години.

Соціальне регулювання, його механізм та види. Місце та роль звичаю в нормативному, соціальному праворозумінні.

Поняття та види джерел та форм права. Правовий звичай як джерело та форма права, його поняття, основні ознаки та структура.

Співвідношення правового звичаю та інших форм права. Форми та шляхи визнання правового звичаю в системі права.

Спільні та відмінні риси звичаю в системі соціальних норм.

Співвідношення звичаю, правового звичаю і закону. Співвідношення звичаєвих, моральних та релігійних норм як соціальних регуляторів. Політичні і національні традиції та звичаї як фактори нормативного регулювання.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1

Теоретичні аспекти правового звичаю як джерела та форми права.

2 години

  1. Поняття джерела та форми права.

  2. Місце правового звичаю в структурі форм права.

  3. Характеристика правового звичаю та його основні ознаки.

  4. Співвідношення звичаю, правового звичаю та закону.

  5. Співвідношення звичаєвих, моральних та релігійних норм як соціальних регуляторів.

Завдання для самостійної роботи

6 годин

  1. Дати характеристику науковим методам, що використовуються при дослідженні звичаєвого права

  2. Навести приклади звичаїв та традицій

  3. Визначити ознаки впливу концепції Історичної школи права на праці юристів – професорів Київського університету Св. Володимира

  4. Встановити співвідношення правових звичаїв з іншими джерелами (формами) права

  5. Навести приклади із законодавства щодо співвідношення норм нормативно-правових актів та правових звичаїв

Лекція 3. ВИНИКНЕННЯ ТА СУТЬ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА.

2 години.

Причини та обставини виникнення звичаєвого права. Соціальні, політичні, психологічні, економічні, культурні передумови формування звичаєво-правового регулювання відносин. Характерні риси та властивості звичаєвого права. Ознаки звичаєвого права.

Види звичаєвого права: королівське, феодальне, маноріальне, міське, торговельне, гільдійське.

Вплив християнства на еволюцію звичаєвого права. Співвідношення звичаєвого і канонічного права. Середньовічна система освіти та виникнення університетів. Вплив діяльності університетів на еволюцію звичаєвого права.

Звичаєва термінологія.

Пам’ятки звичаєвого права в історичному розвитку суспільства: загальна характеристика.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2

Виникнення та суть звичаєвого права.

2 години

  1. Причини виникнення звичаєвого права.

  2. Еволюція звичаєвого права.

  3. Характерні риси звичаєвого права.

  4. Звичаєва термінологія.

  5. Вплив християнства на еволюцію звичаєвого права

  6. Характеристика пам’яток звичаєвого права

Завдання для самостійної роботи

6 години

  1. Визначити причини виникнення звичаєвого права.

  2. Охарактеризувати позитивні та негативні риси звичаєвого права.

  3. Навести приклади запозичення термінологічних визначень та понять у звичаєвому праві.

  4. Визначити співвідношення звичаєвих правил та церковних канонів.

  5. Навести приклади з пам’яток звичаєвого права, що характеризують основні властивості та ознаки звичаєвого права.

Лекція 4. ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА.

2 години.

Звичаєве право і початкові етапи його генезису. Юридична історія Давнього світу. Характерні риси еволюції звичаєвого права давнього періоду. Пам’ятки звичаєвого права Стародавнього Сходу.

Звичаєве право і античність. Характерні інститути в пам'ятках права грецьких полісів та Стародавнього Риму. Правові звичаї у стародавньому судочинстві.

Звичаєве право у ранньому, розвинутому та пізньому Середньовіччі. Варварські правди. Партикуляризм та різноманітність звичаєвого права.

Звичаєве право у Новий та Новітній час.

Пам’ятки звичаєвого права в історичному розвитку суспільства: загальна характеристика.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 3

Модульна контрольна робота 1.

Лекція 5. СЕРЕДНЬОВІЧНЕ ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО.

2 години.

Історичні, політичні, соціальні, економічні та культурні передумови розвитку середньовічного права. Васально-сюзеренні відносини та їх правове регулювання.

Історичні умови формування основних видів звичаєвого права у Середньовіччі. Звичаї германських племен та їх трансформація у право.

Розвиток звичаєвого права південно-східних слов’янських племен. Народне право як втілення поняття справедливості.

Королівське, феодальне, маноріальне, торговельне, міське, гільдійське та інші види звичаєвого права.

Вплив християнства на розвиток звичаєвого права та його взаємодія із канонічним правом.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 4

Середньовічне звичаєве право.

2 години.

  1. Історичні, політичні, соціальні, економічні та культурні передумови розвитку середньовічного права.

  2. Умови формування основних видів звичаєвого права.

  3. Королівське право.

  4. Феодальне право. Васально-сюзеренні відносини та їх правове регулювання.

  5. Маноріальне право.

  6. Міське право та його джерела.

  7. Торговельне право та його джерела.

  8. Гільдійське право та його джерела.

Завдання для самостійної роботи

8 годин

  1. Визначити історичний етап розвитку державності та права в епоху Середніх віків.

  2. Охарактеризуйте основні етапи васально-сюзеренного договору.

  3. Наведіть приклади партикуляризму, казуїстичності локальних звичаєвих норм у пам’ятках звичаєвого права Середньовічного періоду.

  4. Проаналізувати правові звичаї пам’яток права раннього Середньовіччя:

  • Візантія («Еклога», «Родоський Морський закон», «Землеробський закон», «Моїсеїв закон», «Прохірон», «Василіки», «Шестикнижжя Арменопулу»)

  • Вульгаризоване право («Бревіарій Аларіха», «Кодекс Леовегільда»)

  • Варварські правди («Правда короля Альфреда», «Закони Іне», «Закони Кнута», «Салічна правда», «Рипуарська правда», «Алеманська правда»)

  1. Продемонструйте на прикладах вплив норм канонічного права на звичаєві правила.

Лекції 6-7. ПРАВОВИЙ ЗВИЧАЙ ТА ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО У ПРАВОВИХ СИСТЕМАХ СУЧАСНОСТІ

4 години.

Поняття правової системи у широкому розумінні правової сім’ї. Загальна характеристика правових систем (сімей) сучасності.

Місце правового звичаю серед форм права в континентальній правовій сім’ї.

Особливості застосування правового звичаю в системі скандинавського права.

Правовий звичай і сім’я «загального права». Конституційний звичай і політичне життя Англії. Правовий звичай у правовій системі США.

Особливості еволюції правового звичаю в пострадянських державах.

Правовий звичай в сім’ї релігійного права.

Правовий звичай в далекосхідній правовій сім’ї.

Роль і значення звичаєвого права в сім’ї традиційного права (правові системи країн Азії, Середнього та Близького Сходу, Африки і Мадагаскару).

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 5

2 години.

  1. Правовий звичай і романо-германська правова сім’я.

  2. Місце правового звичаю в сім’ї «загального права».

  3. Звичай в конституційному праві Англії.

  4. Характеристика правового звичаю як джерела права скандинавських країн.

  5. Правовий звичай в сім’ї релігійного права.

  6. Звичаєве право в сім’ї традиційного права.

Завдання для самостійної роботи

4 години

1. Проаналізувати роль правового звичаю, його можливе застосування та навести приклади в різних правових сім’ях

- у континентальній (романо-германській)

- у англо-американській (сім’я загального право)

- у релігійній

- у традиційній

- у соціалістичній

- у скандинавській

- у далекосхідній

Лекція 8. ГЕНЕЗИС ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА У ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

2 години.

Значення і місце звичаю в історичному розвитку права України. Особливості виникнення і становлення звичаєвого права в Україні. Періодизація історії звичаєвого права України. Історіографія дослідження українського права. Місце правового звичаю серед форм (джерел права) України.

"Руська правда" та інші пам’ятки права Княжої доби.

Домінуюча роль звичаєвого права і місцевих правових звичаїв у Галицько-Волинській та Литовсько-Руській державі.

Звичаєве право Гетьманщини. Застосування звичаєвих норм права на українських землях у XVIII – XIX ст.ст.

Становлення державного права в Княжу добу. Порядок наслідування княжої влади. Віче як орган прямого народоправства. Боярська рада та органи місцевої адміністрації.

Характеристика гетьманської влади і Генеральної ради. Державна влада Б.Хмельницького.

Українське звичаєве цивільне право. Інститут права власності і володіння. Право зобов’язань (договори купівлі-продажу, позики, найму, поклажі). Форми заставного права.

Звичаєве родинне спадкове право України.

Історія розвитку українського карного звичаєвого права. Еволюція українського судочинства.

Поняття козацького права, характеристика, основні риси. Публічне та приватне козацьке право, сфери їх регулювання. Основні правові інститути козацького права.

Лекція 9. ВИКОРИСТАННЯ ПРАВОВОГО ЗВИЧАЮ У ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

2 години.

Юридичні норми і правові звичаї, їх взаємодія. Обмеженість використання правових звичаїв у сучасності. Юридичне закріплення правових звичаїв у нормативно-правових актах.

Роль звичаю як форми регулювання економіко-правових структур: торговельні звичаї, ділові узвичаєності, "кодекси честі", "джентельменські угоди".

Звичай як джерело сучасного міжнародного права (публічного та приватного). Поняття “узвичаєності” в міжнародній торгівлі. Правові звичаї у торговельному мореплавстві.

Взаємозв’язок звичаєвого права і законодавства. Вплив звичаєвого права на формування національної правової системи України.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 6

Звичаєве право в правовій системі України: еволюція розвитку та застосування в сучасності.

4 години

  1. Звичаєве право на землях України до VIII ст.

  2. Звичаєве право Княжої доби.

  3. Звичаєве право на українських землях XIV – XVII ст.ст.

  4. Правові звичаї Гетьманщини.

  5. Козацьке звичаєве право.

  6. Застосування норм звичаєвого права на землях України у ХVШ - ХIХ ст.ст.

  7. Використання правових звичаїв у сучасній системі права України.

Завдання для самостійної роботи

8 годин

1. Проаналізуйте роль правового звичаю в пам’ятках права

- Русі (договори 911, 944 та 971 років, «Руська Правда», Устави князів Володимира та Ярослава, «Повчання дітям» Володимира Мономаха)

- Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої (Литовські статути, «Судебник Казиміра», «Устава на волоки», «Артикули Генріха Валуа»)

- Козацької доби та Гетьманщини (універсали, Конституція Пилипа Орлика, гетьманські статті)

- доби Російського панування («Права за якими судиться малоросійській народ»)

- УНР, ЗУНР, Держави Скоропадського

- УСРР, УРСР

- незалежної України

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 7

Модульна контрольна робота 2.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Модуль 1

  1. Поняття, основні ознаки та визначення права.

  2. Звичаєве право як об’єкт наукового пізнання.

  3. Предмет та методологія вивчення та пізнання звичаєвого права.

  4. Історіографія вивчення Звичаєвого права.

  5. Концепція Історичної школи права.

  6. Звичаєве право у концепціях вчених Київської історичної школи права (М.Ф. Владимирський-Буданов, Ф. І. Леонтович).

  7. Місце звичаю в системі соціального регулювання.

  8. Табу, звичаї, традиції. Еволюція правових норм.

  9. Поняття правового звичаю та його основні ознаки.

  10. Співвідношення звичаю, моралі, релігії та права.

  11. Поняття традицій, їх характерні ознаки.

  12. Звичаї та традиції як соціальні регулятори. Спільні та відмінні ознаки.

  13. Правова природа політичних звичаїв і традицій.

  14. Звичай як форма регуляції поведінки людей.

  15. Правовий звичай і закон як регулятори діяльності суспільних відносин.

  16. Правовий звичай як джерело та форма права.

  17. Соціальна цінність і роль звичаїв (правових, моральних, релігійних, політичних).

  18. Поняття і визначення звичаєвого права.

  19. Виникнення та суть звичаєвого права.

  20. Властивості звичаєвого права.

  21. Звичаєва термінологія.

  22. Вплив християнства на розвиток звичаєвого права.

  23. Співвідношення звичаєвого і канонічного права.

  24. Джерела канонічного права.

  25. Звичаї у канонічному праві.

  1. Середньовічна система освіти і виникнення університетів.

Модуль 2

  1. Звичаєве право і початкові етапи його генезису.

  2. Характеристика пам’яток звичаєвого давньосхідного права.

  3. Правові звичаї в судочинстві Стародавнього Риму.

  4. Закони XII таблиць –пам’ятка звичаєвого права.

  5. Феодальні правові звичаї в судочинстві франків.

  6. Правові звичаї у судовому процесі Середньовіччя.

  7. Англосаксонське звичаєве право V – XI ст.

  8. Формування видів звичаєвого права у Середньовіччі.

  9. Загальна характеристика і риси феодального звичаєвого права.

  10. Королівське середньовічне право.

  11. Маноріальне (помісне) звичаєве право.

  12. Характерні риси торговельного звичаєвого права.

  13. Джерела середньовічного торговельного права.

  14. Основні риси міського звичаєвого права.

  15. Джерела міського середньовічного права.

  16. Риси гільдійського звичаєвого права.

  17. Загальна характеристика середньовічних звичаєвих пам’яток права.

  18. Варварські правди – пам’ятки звичаєвого права.

  19. Взаємозв’язок звичаєвого і церковного права.

  20. Еволюція правового звичаю в континентальному праві.

  21. Правовий звичай в англо-американській правовій системі.

  22. Правовий звичай в радянській правовій системі

  23. Місце правового звичаю в системі скандинавського права.

  24. Правовий звичай у конституційному праві Англії.

  25. Конституційний звичай і політичне життя Англії.

  26. Правовий звичай в сім’ї релігійного права.

  27. Правовий звичай в мусульманському праві.

  28. Звичаєве право в сім’ї традиційного права.

  29. Загальна характеристика звичаєвого права Африки.

  30. Історіографія дослідження українського права.

  31. Місце звичаю в історичному розвитку права України

  32. Історичні умови становлення звичаєвого права в Україні.

  33. Періодизація історії звичаєвого права України.

  34. Звичаї східних та південних слов'ян у VII - VIII ст.ст.

  35. Звичаєве право Княжої доби.

  36. Становлення і розвиток українського князівського права.

  37. «Руська Правда» – пам’ятка звичаєвого права.

  38. Звичаєве право Литовсько-Руської доби.

  39. Звичаєве право на землях України часів Речі Посполитої.

  40. Характеристика гетьманської влади.

  41. Поняття і суть козацького права.

  42. Зародження, особливості та еволюція цивільного звичаєвого права на землях України

  43. Правове регулювання земельних відносин на Запорозькій Січі.

  44. Карне козацьке право.

  45. Право власності й володіння у звичаєвому українському праві.

  46. Звичаєві норми в українському трудовому праві.

  47. Еволюція родинного та спадкового права України.

  48. Порядок укладання та розірвання шлюбу в українському звичаєвому праві.

  49. Організація сім’ї в українському звичаєвому праві.

  50. Форми власності на землю в українському звичаєвому праві.

  51. Спадкове українське звичаєве право.

  52. Зародження, особливості та еволюція кримінального звичаєвого права на землях України.

  53. Звичаєві норми в українському кримінальному праві.

  54. Правові звичаї в українському судочинстві.

  55. Звичаєві норми в українському кримінальному процесуальному праві.

  56. Характеристика українського копного суду.

  57. Місце правового звичаю в сучасній системі права України.

  1. Роль звичаю як форми регулювання економіко-правових структур: торговельні звичаї, ділові узвичаєності тощо.

  2. Правовий звичай у міжнародному праві.

  3. Вплив звичаєвого права на формування національної правової системи України.

Контрольні питання практичного спрямування:

Звичаї в пам’ятках - джерелах права

  1. Закони Хаммурапі.

  2. Лікург про закони Спарти

  3. Закони Стародавнього Сходу

  4. Закони Ману

  5. Закони ХІІ таблиць

  6. Джерела візантійського права

  7. Родоський морський закон

  8. Джерела англосаксонського права: Правда короля Альфреда, Закони Кнута, Закони Етельстана, інше

  9. Варварські правди Західної Європи: Салічна, Рипуарська, Алеманська, Вестготська правди

  10. Скандинавські варварські правди – «обласні закони»

  11. Королівське право Західної Європи: Велика Хартія Вольностей, Нантський едикт

  12. Кутюми Бовезі

  13. Саксонське зерцало

  14. Міські хартії та статути

  15. Цехові та гільдійські статути

  16. Законник Стефана Душана

  17. Французьке революційне законодавство

  18. Закони «Тайхоре» в Японії

  19. Адати в мусульманському праві

  20. Священне Передання - джерело канонічного права

  21. Звичаєві джерела традиційного права

  22. Русько-візантійські договори

  23. Закон Руський

  24. «Руська Правда»

  25. Привілейні грамоти

  26. Литовські статути

  27. Статті-конституції гетьманського права

  28. Права, за якими судиться малоросійський народ

ТЕМИ ДЛЯ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ

  1. Правові звичаї держави хеттів

  2. Правові звичаї Фінікії

  3. Звичаєве право Ассирії

  4. Звичаї в судовому процесі Карфагену

  5. Звичаєве кримінальне право кельтських племен

  6. Звичаєве цивільне та сімейне право кельтських племен

  7. Правові звичаї вестготів та остготів

  8. Правові звичаї у судовому процесі Візантії

  9. Характеристика морських торгівельних звичаїв за «Родоським морським законом»

  10. Правові звичаї у «Землеробському законі Юстиніана»

  11. Характеристика морського звичаєвого права за «Амальфітанською таблицею»

  12. Звичаї в судовому процесі вікінгів

  13. Кримінальне право вікингівських держав

  14. Цивільне та сімейне звичаєве право вікингівських держав

  15. Правові звичаї монгольських племен

  16. Відмінності кутюмів північних та південних департаментів Франції

  17. Звичаєве право середньовічного Швейцарського Союзу

  18. Застосування правового звичаю в домініонах та колоніях європейських держав

  19. Правові звичаї державного управління Венеціанської республіки

  20. Правові звичаї сучасної сім’ї традиційного права

  21. Застосування правового звичаю в сучасній англо-американській сім’ї

  22. Правові звичаї у праві Європейського Союзу

  23. Застосування правових звичаїв у системі права Федеративної Республіки Німеччини.

  24. Застосування правових звичаїв у системі права Франції у другій половині ХХ століття.

  25. Застосування правових звичаїв у системі права Італії

  26. Правові звичаї у системі права сучасних ісламських країн.

  27. Застосування правових звичаїв у праві сучасної Японії.

  28. Правові звичаї у державах Океанії.

  29. Правові звичаї у системі права держав Південно-Східної Азії.

  30. Застосування правових звичаїв в окремих штатах США.

Увага!

Цитати та інформація з першоджерел подаються тільки з посиланнями на відповідне джерело. У посиланні зазначається автор, назва роботи, рік та місце її видання, сторінка, з якої взята цитата. Наприклад: Берман Г. Дж. Западная традиция права – М.: «Инфра», 1998 – С. 25-27.

При написанні реферату чи наукової доповіді студенту рекомендується використовувати не підручники та навчальні посібники, а монографії, статті та першоджерела. Робота повинна мати творчий характер, продемонструвати аналітичні навички студента, його вміння працювати з бібліографією тощо.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Підручники та посібники

  1. Толкачова Н. Є. Звичаєве право: Навчальний посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 367 с.

  1. Івановська О. П. Звичаєве право в Україні (етнотворчий аспект). Навч. посібник. - К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2002. - 264 с.

  1. Бостан Л. М,. Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн – К., 2004.

  1. Графский В. Г. Всеобщая история государства и права: Учебник для вузов. – М.: Изд-во «НОРМА - ИНФРА-М», 2000. – 744 с.

  1. Жидков О. А., Крашенинникова Н. А. История государства и права зарубежных стран. Часть 1. - М., 1996.

  1. Зиборов В. К. История русского летописания XI-XVIII вв.: Учеб. пособ. – СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2002. – 512 с.

  1. Історія держави і права України. Академічний курс. У 2-х томах. За редакцією В. Я. Тація, А. Й. Рогожина. - К.: Видавнивчий Дім «Ін-Юре», 2000.

  1. Історія західноєвропейського Середньовіччя. Хрестоматія / Упорядник М. О. Рудь: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2005. – 656 с.

  1. Історія держави і права України. Хрестоматія. - К., 1996.

  1. Кашанина Т. В. Происхождение государства и права: учебное пособие. - М.: Высшее образование, 2009. – 358 с.

  1. Кульчицький В. С., Тищик Б. Й. Історія держави і права України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Видавниччий Дім «Ін Юре», 2007. – 624 с.

  1. Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник // Отв. ред. - д.ю.н., проф. А.Я. Сухарев. - М.: Изд-во НОРМА. 2001. – 840 с.

  1. Тищик Б. Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – 384 с.

  1. Хрестоматия по Всеобщей истории государства и права. Под. ред. З. М. Черниловского. - М., 1996.

  1. Енциклопедія Українознавства. - К., 1995.

  1. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1999. – Т. 2. – 744 с.

    Монографії та статті

  1. Андрейцев В. І., Короткий В. А. Микола Іванішев: Монографія. –К.: Прайм, 1999. – С. 45.

  1. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.). - М.: Наука, 1994. – 395 с.

  1. Бачур Б. С. Інститут земельних відносин у цивільному звичаєвому праві України в Х - середині ХІХ століть (історико-правовий аспект): монографія / Одеський національний ун-т ім. І. І. Мечникова. - О., 2008. - 204с.

  1. Беляев И. Д. История русского законодательства. – СПб.: Издательство «Лань», 1999. – 640 с.

  1. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА-М - НОРМА, 1998. – 624 с.

  1. Блок М. Феодальне суспільство / Пер. с фр. – К.: Вид. дім «Всесвіт», 2001. – 528 с.

  1. Бойко І. Й. Органи влади і право в Галичині у складі Польського Королівства (1349 – 1569 рр.): монографія. – Львів: видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 628 с.

  1. Бойко І. Й. Держава і право Гетьманщини: Навч. посібник. –Львів: Світ, 2000. – 120 с.

  1. Бондарук Т. І. Західноруське право: дослідники і дослідження (Київська історико-юридична школа). – К.: Ін-т держави і права ім.. В. М. Корецького НАН України, 2000. – 160 с.

  1. Бондарук Т. І. Основоположники київської історико-юридичної школи М. Ф. Владимирський-Буданов і Ф. І. Леонтович. – К., 1995. – 25 с.

  1. Валеев Д. Ж. Обычное право и начальные етапы его генезиса // Правоведение, 1974, № 6.

  1. Василенко М. П. Матеріали до історії українського права. - К.: Всеукраїнська Академія Наук, 1929. - Т. 1. - 336 с.

  1. Вернадский Г. В. История права. – СПб.: Издательство «Лань», 1999. – 176 с.

  1. Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории русского права. – М.: Изд. дом «Территория будущего», 2005. – 800 с.

  1. Вивід прав України. – Львів, 1991.

  1. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – К.: АВПТ «Оберіг», 1993. – 590 с.

  1. Гошко Ю. Г. Звичаєве право населення Українських Карпат та Прикарпаття XIV - XIX ст. – Л.: Ін-т народознавства НАН України, 1999. – 330 с.

  1. Гофман А. Б., Левкович В. П. Обычай как форма социального регулирования // Советская Этнография. – 1973. - № 1.

  1. Греков Б. Д. Киевская Русь. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – С. 122. 671 с.

  1. Гримич М. В. Дискусійні аспекти трактування терміна «звичаєве право» // Етнічна історія народів Європи. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001. - № 8. – С. 5 – 7.

  1. Гримич М. В. Звичаєве право у працях О. Кістяківського // Етнічна історія народів Європи. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001. - № 9. – С. 29 – 33.

  1. Гримич М. В. Звичаєве цивільне право українців ХІХ - поч. ХХ ст. - К.: Арістей, 2006.

  1. Гримич М. В. Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців XIX – XX століття. – К.: СП «Інтертехнодрук», 2004. – 588 с.

  1. Гримич М. В. Литовський Статут і звичаєве право // Етнічна історія народів Європи. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001. - № 10. – С. 4 – 9.

  1. Гриценко І. С. М. Д. Іванішев – засновник історико-правової школи університету св. Володимира // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Юридичні науки». – Вип. 40, 2000. – С. 13 – 17.

  1. Грозовський І. Козацьке право // Право України. 1997, № 6. - С. 77 - 80.

  1. Гурбик А. О. Копні суди на українських землях у XIV – XVI ст. // Український історичний журнал, 1990, № 10. – С. 111 – 114.

  1. Гуржій О. І. Українська козацька держава в другій половині ХVII - ХVIII ст.: кордони, населення, право. – К.: Основи, 1996. – 223 с.

  1. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности: Пер. с фр. В. А. Туманова. – М.: Междунар. Отношения, 1998. – 400 с.

  1. Даниленко Г. М. Обычай в современном международном праве. – М.: Наука, 1988. – 190 с.

  1. Заруба В. М. Держава і право Київської та Галицько-Волинської Русі (Кінець VІІІ ст. - початок ХІV ст.): Навч. посібник / Дніпропетровський держ. ун-т внутрішніх справ. - К.: Істина, 2007. – 128 с.

  1. Зыкин И. С. Обычай в советской правовой доктрине // Советское государство и право, 1982, № 3. – С. 127 – 131.

  1. Зыкин И. С. Обычаи и обыкновения в международной торговле. – М.: Международные отношения, 1983. – 160 с.

  1. Івановська О. П. Звичаєве право в Україні (етнотворчий аспект). Навч. посібник. - К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2002. - 264 с.

  1. Исаев И. А. Символизм правовой формы (историческая перспектива) // Правоведение, 2002, № 6 (245). - С. 4 – 10.

  1. Ісіченко Ігор, архієпископ. Загальна церковна історія. - Х.: Акта, 2001. – 608 с.

  1. Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. / Редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – Т. 1. – 800 с.

  1. Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. / Редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – Т. 2. – 724 с.

  1. Історія українського права: Навчальний посібник / За ред. О. О. Шевченка. – К.: Вид-во «Олан», 2001. – 214 с. – С. 31.

  1. Козюбра М. І. Тенденції розвитку джерел права України в контексті європейських право інтеграційних процесів // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська Академія», Юридичні науки, 2004, том. 26. - С. 3 – 9.

  1. Колесников Е. В. Обычай как источник советского государственного права // Правоведение. 1989, № 4. – С. 19 - 25.

  1. Кузьмин А. Г. Об истоках древнерусского права // Советское государство и право, 1985, № 2. – С. 110 - 119.

  1. Кульчицький В. С., Тищик Б. Й. Історія держави і права України: Підручник. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 624 с.

  1. Лащенко Р. М. Лекції по історії українського права. – К.: Видавництво «Україна», 1998. – 254 с.

  1. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада / Пер. с фр. Под общ. ред. В. А. Бабинцева; Послесл. А. Я. Гуревича. – Екатеринбург: У-Фактория, 2005. – 560 с.

  1. Мироненко О. М. Захист „правди” і „благодаті” за доби Київської Русі та Литовсько-Руської держави // Вісник Конституційного Суду України, 1999, № 1. – С. 64 – 78.

  1. Мироненко О. М. Історична школа права // Правова держава, Випуск 10. – К., 1999.

  1. Мироненко О. Січове козацтво на сторожі незайманості „Народної конституції” пращурів // Вісник Конституційного Суду України, № 2, 1999.

  1. Момотов В. В. Символизм в средневековом праве как первоначальный этап формирования права // История государства и права, 2003, № 2. - С. 14 - 19.

  1. Момотов В. В. К вопросу о характерных чертах русского средневекового права // Юридическая мысль. - 2002. - № 5 (11). - С. 5 - 11.

  1. Момотов В. В. Формирование русского средневекового права в IX - XIV вв. - М.: Зерцало, 2003. – 416 с.

  1. Новгородцев П. И. Историческая школа юристов. – СПб.: Издательство «Лань»., 1999. – 192 с.

  1. Оборотов Ю. Н. Традиции и обновление в правовой сфере; вопросы теории (от познания к постижению права) / Одесская национальная юридическая академия. - О.: Юридична література, 2002. - 278с.

  1. Общество и государство в древности и средние века. Сборник статей. -М., 1984 г.

  1. Окіншевич Л. Наука історії українського права. - К., 1957.

  1. Панасюк О.Т. Звичаєве регулювання трудових відносин // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 60-62, 2004.

  1. Пахман С. В. Обычное гражданское право в России // Под редакцией и с предисловием В. А. Томсинова. - М.: Издательство «Зерцало», 2003. – 736 с.

  1. Повесть временных лет. По Лаврентьевской летописи 1377 г. / Под ред. В.П. Адриановой-Перетц. – Изд. 2-е испр. и доп. – СПб.: Наука, 1999. – 669 с. (Литературные памятники).

  1. Попович М. В. Мировозрение древних славян. - К.: Наукова думка, 1985. - 167 с.

  1. Попович М. В. Нарис історії культури України. - 2. вид., випр. - К.: АртЕк, 2001. - 728 с.

  1. Правовий звичай як джерело українського права (IX – XIX ст.) / За редакцією І. Б. Усенка. – К.: Наукова думка, 2006. – 280 с.

  1. Праці Комісії для виучування звичаєвого права України / За редакцією А. Е. Кристера // Збірник соціально-економічного відділу УАН. – 1925. - № 4. - Вип. 1.

  1. Праці Комісії для виучування звичаєвого права України / За редакцією А. Е. Кристера // Збірник соціально-економічного відділу УАН. – 1928. - № 8. - Вип. 2.

  1. Праці Комісії для виучування звичаєвого права України / За редакцією О. О. Малиновського // Збірник соціально-економічного відділу УАН. – 1928. - № 17. - Вип. 3.

  1. Праці Комісії для виучування історії західно-руського та українського права / За редакцією М. П. Василенка // Збірник соціально-економічного відділу УАН. – 1927 – 1930. - Вип. 1 – 8.

  1. Российское законодательство X - XX веков: Тексты и комментарии: в 9 т. / О. И. Чистяков (ред.). - Т. 1. - М.: Юрид. лит., 1984. – 430 с.

  1. Свердлов М. Б. От Закона Русского к Русской Правде / Отв. ред. А. Н. Сахаров. – М.: Юрид. лит., 1988. – 176 с.

  1. Свечникова Л. Г. Понятие обычая в современной науке: подходы, традиции, проблемы (на материалах юридической и этнологической наук) // Государство и право. - М., 1998, № 9. - С. 98-102.

  1. Семенова О. П. Развитие брачно-семейных отношений в Древнерусском государстве // История государства и права, 2006, № 11. – С. 25 – 27.

  1. Сергеевич В. И. Древности русского права. – Т. 1. - М.: Изд-во «Зерцало», 2006. - С. 26.

  1. Сергеевич В.И. Лекции и исследования по древней истории русского права. - 3-е изд., доп. - СПб.: Типография М.М. Стасюлевича, 1903. - 664 с.

  1. Середньовічна Україна: Зб. наук. праць / НАН України; Інститут історії України / В. А. Смолій (відп. ред.). Вип. 2. - К. - 290 с.

  1. Сиза Н. Суди і кримінальне судочинство України в добу Гетьманщини. – К.: Українська Видавнича Спілка, 2000. – 120 с.

  1. Синицына И. Е. Обычай и обычное право в современной Африке: История
    изучения: Кодексы обычного права / Отв. ред. А. Б. Давидсон, В. А. Туманов. - М.: Наука, 1978. - 285 с.

  1. Синицына И. Е. Человек и семья в Африке: По материалам обычного права / Отв. ред. Л. Е. Куббель, Л. М. Энтин. - М.: Наука, 1989. – 311 с.

  1. Сироткін В. Звичаєве право і правові уявлення українців // Українці: Історико-етнографічна монографія: У 2-х кн. / В ред. А. Пономарьова. – Опішне, 1999. – Т. 1. – С. 343 – 351.

  1. Словарь средневековой культуры // Под ред. А. Я. Гуревича. - М.: РОССПЭН, 2003. – 632 с.

  1. Суд і судочинство на українських землях у XIV – XVI ст. // За загальною редакцією проф. П. Музиченка. – Одеса: «Астропринт», 2000. – 180 с.

  1. Толкачова Н. Є. Деякі аспекти співвідношення звичаю, традиції та права // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 45, 2002. - С. 23 - 30.

  1. Толкачова Н. Є. Середньовічне звичаєве міське право // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 48, 2002. - С. 253 - 260.

  2. Толкачова Н.Є. Середньовічне королівське право // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 52, 2003. - С. 28 - 33.

  3. Толкачова Н. Є. Правовий звичай і система скандинавського права // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 56, 2004. – С. 11 - 15.

  1. Толкачова Н. Є. Правовий звичай і система скандинавського права (продовження) // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 57, 2004. - С. 58 - 62.

  1. Толкачова Н. Є. Гільдії та гільдійське право // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 58, 2004. – с. 116 – 120.

  1. Толкачова Н. Є. Звичаєве право України: особливості розвитку // Часопис «Українське право» 1(17), 2004. – С. 56 – 69.

  1. Толкачова Н. Є. Вплив християнських релігійних норм на генезис давньоруського кримінального права // Бюлетень Міністерства юстиції України, 2007, № 9 (71). – С. 12 – 22.

  1. Толкачова Н. Є. Звичаєве право в системі соціально-ціннісних установлень і нормативного регулювання відносин // Науковий Вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 375: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 33 – 41.

  1. Толкачова Н. Є. До питання про роль правового звичаю в регулюванні суспільних відносин // Часопис «Українське право», 1 (20), 2007. – С. 57 – 71.

  1. Толочко А. П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. - К., Наукова думка, 1992. - 224 с.

  1. Трубецкой Е. Н. Энциклопедия права. – СПб.: Издательство «Лань», 1999. – 224 с.

  1. Харитонов Є. О. Історія приватного права Європи: Східна традиція. – О.: Юридична література, 2000. – 260 с.

  1. Хачатуров Р. Л. Становление права. На материалах Киевской Руси / Р. Л. Хачатуров. - Тбилиси, Изд-во Тбилис. университета, 1988. - 264 с.

  1. Цвайгерт К, Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2-х тт. – Т. 1. Основы: Пер. с нем. – М.: Междунар. Отношения, 1998. – 480 с.

  1. Цвайгерт К, Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2-х тт. – Т. 2. - Пер. с нем. – М.: Междунар. Отношения, 1998. – 512 с.

  1. Цвєткова Ю. В. Деякі приклади візантійського впливу на формування української правової традиції // Про українське право, Київ, 2007. – С. 144 – 164.

  1. Цвєткова Ю. В. Федотов-Чехівський та Богородський – представники та засновники історичної школи права в Київському університеті Св. Володимира // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 70. 2006.

  1. Юшков С. В. Общественно-политический строй и право Киевского государства. – М., 1949.

  1. Чубатий М. Огляд історії українського права. – К., 1994.

  1. Шапиро А. Л. О природе феодальной собственности на землю // Вопросы истории, 1969. № 12. - С. 57 - 72.

  1. Швеков Г. С. Преемственность в праве. –М., 1983.

  1. Юшков С. В. Нариси з історії феодалізму в Київській Русі. – К., 1940.

  1. Юшков С. В. Русская Правда. Происхождение, источники, ее значение / Под ред. О.И. Чистякова. – М.: ИКД «Зерцало-М». 2002. – 400 с.

  1. Явич Л. С. Сущность права: Социал-философское понимание генезиса, развития и функционирования юридической формы общественных отношений. - Л., 1985. – 207 с.

  1. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. У трьох томах. – К.: Наукова думка. 1990.

  1. Яковлів А. І. Звичаєве право // Українська культура. Лекції за ред. Дмитра Антоновича. – К.: Озикс, 2008. – 256 с.

СПИСОК СТАТЕЙ ДЛЯ АНОТАЦІЙ

    1. Авакьян С. А. Государственно-правовые нормы и обычаи: соотношение и регулятивная деятельность Советов// Советское государство и право. 1978. № 8. С.16-17.

  1. Александров В. А. Обычное право в России в отечественной науке XIX - начала XX в. // Вопросы истории 1981 № 111.

  1. Андрейків А. Звичаєві норми як елемент нормативної системи міжнародного права // Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. - Львів, 2004. - С. 129-138. - ( Міжнародні відносини. Вип. 11).

  1. Бараєв В. Інститут глави держави: українська традиція та сьогодення // Актуальні проблеми державного управління / Дніпропетр.регіональний ін-т держ. упр.; НАДУ. - Дніпропетровськ, 2008. Вип. 1. - С. 10-21.

  1. Бірюкова А. Співвідношення звичаю та закону: історичний аналіз // Право України. – К., 2008. № 3. - С. 41-43.

  1. Бірюкова А. Г. Особливості звичаєвої норми в цивільних правовідносинах // Проблеми законності : республіканський міжвідомчий науковий збірник / Мін.освіти і науки Укр.; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2008. – Вип. 99. – С. 97-100.

  1. Буткевич О. В. Міжнародне морське право у добу Середньовіччя // Держава і право / Інститут держави і права ім. Корецького В. М. НАН України. - Київ, 2008. Вип. 39. - С. 579-586.

  1. Валеев Д. Ж. Обычное право и начальные етапы его генезиса. // Правоведение. 1974, № 6. – С. 72.

  1. Васянович О. А. Відображення звичаїв індусів у сучасному праві Індії // Держава і право / Інститут держави і права ім. Корецького В.М. НАН України. - Київ, 2008. Вип. 40. - С. 39-44.

  1. Васянович О. А. Правовий звичай у правових системах країн Африки та Мадагаскару // Часопис Київського університету права / Київський ун-т права НАНУ. - Київ, 2008. № 2. - С. 38-42.

  1. Васянович О. А. Теоретичні аспекти класифікації правових звичаїв // Держава і право / Інститут держави і права ім. Корецького В. М. НАН України. - Київ, 2008. Вип. 41. - С. 69-74.

  1. Вишневский А. А. Киевская Русь: введение християнства и проблема рецепции византийского церковного права // Правоведение, 1992, № 5. – С. 62 – 67.

  2. Вовк, О. Й. Українське звичаєве право литовсько-руської ХІV - XVI ст. / Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Вип. 6(19) / - Київ : Курс, 2002. - С. 78 - 86.

  1. Глиняний В. П. Правове становище жінки України в кінці ХІХ ст. за звичаєм спадкування // Держава і право / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - Київ, 2001. Вип. 11. - С.75 - 79.

  1. Гончаренко В. Г. Українське прислів’я-квінтесенція звичаєвого права // Вісник Академії адвокатури України. - Київ, 2006. Вип. 7. - С. 21 - 24.

  1. Гофман А. Б., Левкович В. П. Обычай как форма социального регулирования // Советская Этнография. – 1973. - № 1.

  1. Гримич М. В. Дискусійні аспекти трактування терміна «звичаєве право» // Етнічна історія народів Європи. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001. - № 8. – С. 5 – 7.

  1. Гримич М. В. Звичаєве право у працях О. Кістяківського // Етнічна історія народів Європи. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001. - № 9. – С. 29 – 33.

  1. Гримич М. Звичаєве право українців у дослідженнях Івана Франка // Етнічна історія народів Європи : Збірник наукових праць / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2001. – № 12. – С. 4 - 8.

  1. Гримич М. В. Народно-правові уявлення українців про спільну власність у ХІХ ст. і селянські сервітути // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2004. – (Історія ; Вип. 74/76).

  1. Гримич М. В. Литовський Статут і звичаєве право // Етнічна історія народів Європи. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001. - № 10. – С. 4 – 9.

  1. Гриценко І. С. М. Д. Іванішев – засновник історико-правової школи університету св. Володимира // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Юридичні науки». – Вип. 40, 2000. – С. 13 – 17.

  1. Грозовський І. Козацьке право // Право України. 1997, № 6. - С. 77 - 80.

  1. Гурбик А. О. Копні суди на українських землях у XIV – XVI ст. // Український історичний журнал, 1990, № 10. – С. 111 – 114.

  1. Данильченко Т. Торговий звичай як форма уніфікації правового регулювання // Підприємництво, господарство і право / Ін-т приватного права і підпр-ва АПрН України та інш.. - Київ, 2007. № 8. - С. 39-41.

  1. Денисенко В. В. Формування міжнародно-правових звичаїв га норм у племінних народів (за античними епіграфічними джерелами) // Держава і право / Інститут держави і права ім. Корецького В. М. НАН України. - Київ, 2008. Вип. 41. - С. 583 - 588.

  1. Довбиш В. Древньоруські природоохоронні звичаї та норми як витоки екологічного права України // Підприємництво, господарство і право / Ін-т приватного права і підпр-ва АПрН України та інш.. - Київ, 2007. № 12. - С. 152-154.

  1. Дудченко В. В. Місце і роль звичаїв у правовій культурі Японії // Митна справа: Науково-аналітичний журнал з питань митної справи та зовнішньоекономічної діяльності / ОНЮА; ТзОВ " Митна газета". – Львів, 2007. – № 5. – С. 64 - 67.

  1. Думанов Х. М., Першиц А. И. К уточнению понятия "обычное право" // Государство и право, 2005. - № 3. - С. 77 – 82.

  1. Думанов Х. М., Першиц А. И. Мононорматика и начальное право. Статья первая // Государство и право, 2000. - № 1. - С. 98 – 10.

  1. Думанов Х. М., Першиц, А. И. Мононорматика и начальное право. Статья вторая // Государство и право, 2000. - № 9. - С. 85 – 91.

  1. Захарченко П. До питання зародження кріпосного права на Русі: історико-правовий аспект // Право України, 2006, № 3. – С. 128 – 130.

  1. Зыкин И. С. Обычай в советской правовой доктрине // Советское государство и право, 1982, № 3. – С. 127 – 131.

  1. Ибрагимов А. М. Обычные нормы международного права с точки зрения их юридической действительности // Международное публичное и частное право / Издательская группа "Юрист". - Москва, 2007. № 2. - С. 2-3.

  1. Івановська О. Науковий доробок П. П. Чубинського в царині вивчення народнтх юридичних звичаїв // Література. Фольклор. Проблеми поетики / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2007. Вип. 29. - С. 24-28.

  1. Івановська О. П. Побутування весільної обрядової на Чернігівщині (друга пол. ХІХ - поч. ХХ ст.) // Література. Фольклор. Проблеми поетики : збірник наукових праць / Київський університет імені Тараса Шевченка, Філологічний факультет. – Київ, 1996. – Вип. 4. – С. 55-61.

  1. Івановська О. Правне значення календарної обрядовості українців // Література. Фольклор. Проблеми поетики : збірник наукових праць / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2002. – Вип. 12. – С. 10-18.

  1. Исаев И. А. Символизм правовой формы (историческая перспектива) // Правоведение, 2002, № 6 (245). - С. 4 – 10.

  1. Кірєєва І. В. Феодальне право в системі світських правових систем Західної Європи // Бюлетень Міністерства юстиції України. - Київ, 2005. № 10. - С. 90-97.

  1. Косогубова М. Г. Роль практики держав у розвитку міжнародного звичаю // Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська Академія". - Київ, 2001. Т. 19, Ч. 1. - С. 244-246.

  1. Козюбра М. І. Тенденції розвитку джерел права України в контексті європейських право інтеграційних процесів // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська Академія», Юридичні науки, 2004, том. 26. - С. 3 – 9.

  1. Колесников Е. В. Обычай как источник советского государственного права // Правоведение. 1989, № 4. – С. 19 - 25.

  1. Костенко Л. Право звичаїв // Юридичний журнал / МОН України; НПУ ім. Драгоманова; Ін-т політології та ін.. - Київ, 2006. № 8. - С. 91 - 97.

  1. Крижановський О. Звичаї, обряди й розваги у стародавній Індії та Китаї. З циклу "Культура та релігія Стародавнього Сходу" // Історія в школах України : Науково-методичний журнал / Мін. освіти і науки Укр; АПНУ. – Київ, 2007. – № 3. – С. 51-54.

  1. Кузьмин А. Г. Об истоках древнерусского права // Советское государство и право, 1985, № 2. – С. 110 - 119.

  1. Кучевська С. П. Співвідношення понять "порушення законів та звичаїв війни" і "воєнні злочини" у контексті узгодження Кримінального кодексу України зі Статутом Міжнародного кримінального суду // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Львів, 2008. - С. 268-277. - ( Юридична. Вип. 1 ).

  1. Кушинська Л. А. Нормативність звичаєвого права // Бюлетень Міністерства юстиції України : офіційне видання / Міністерство юстиції України. – Київ, 2009. – № 9 (95). – С. 54-63

  1. Кушинська Л. Л. Роль звичаю у сучасному міжнародному праві // Юридичні читання Другі юридичні читання / МОН України ; НАН України ; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова та ін.; Ред. кол.: В.П. Андрущенко, Ю.С. Шемшученко. Б.Л. Андрусишин та ін.. - Київ, 2005. - C. 642-645.

  1. Кушинська Л. А. Християнський закон та звичаєва правосвідомість // Бюлетень Міністерства юстиції України. - Київ, 2006. № 10. - С. 16-22.

  1. Лаптева И. Обычай сильнее закона // Азия и Африка сегодня : научный и общественно-политический журнал / РАН; Ин-т востоковедения; Ин-т Африки. – Москва, 2007. – № 3. – С. 70-74.

  1. Ломако В. Культурна і природна спадщина як предмет складу порушення законів та звичаїв війни // Юридична Україна / Київський регіональний центр Ак. правових наук України; СП "Юрінком Інтер". - Київ, 2008. № 8. - С. 76 - 80.

  1. Лузин В. В. Место и роль конституционных соглашений в системе источников права Англии// Правоведение. 1999. № 2. С.103.

  1. Маслійчук В. Про "батьківство" та "материнство" на Лівобережній Україні другої половини XVIII ст. // Народна творчість та етнографія / НАНУ, Ін-т мистецтвозн., фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського та ін. – Київ, 2008. – № 5 (314). – С. 21 - 26.

  1. Маслійчук В. Про цехові звичаї з фонду Харківської полкової канцелярії (1764) // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал / Київський славістичний університет. – Київ, 2006. – № 6. – С. 107-112

  1. Мироненко О. М. Захист „правди” і „благодаті” за доби Київської Русі та Литовсько-Руської держави // Вісник Конституційного Суду України, 1999, № 1. – С. 64 – 78.

  1. Мироненко О. М. Історична школа права // Правова держава, Випуск 10. – К., 1999.

  1. Мироненко О. М. Січове козацтво на сторожі незайманості „Народної конституції” пращурів // Вісник Конституційного Суду України. №2, 1999.

  1. Момотов В. В. Символизм в средневековом праве как первоначальный этап формирования права // История государства и права, 2003, № 2. - С. 14 - 19.

  1. Момотов В. В. К вопросу о характерных чертах русского средневекового права // Юридическая мысль. - 2002. - № 5 (11). - С. 5 - 11.

  1. Некрасов М. А. Особенности становления правового обычая в российском праве // История государства и права: научно-правовое издание / Издательская группа "Юрист". – Москва, 2008. – № 21. – С. 21 - 24.

  1. Нікіша Д. О. Звичаї морських торговельних портів // Митна справа: науково-аналітичний журнал з питань митної справи та зовнішньоекономічної діяльності / ОНЮА; ТзОВ " Митна газета". – Львів, 2009. – № 5 (65). – С. 47-50

  1. Павлов С. С. Правова традиція та звичай: смислові межі понять // Часопис Київського університету права. - Київ, 2008. № 2. - С. 63-68.

  1. Панасюк О. Т. Звичаєве регулювання трудових відносин // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 60 - 62, 2004.

  1. Передерієв Є. Звичай як джерело права в міжнародному публічному і приватному праві // Підприємництво, господарство і право / Ін-т приватного права і підпр-ва АПрН України та інш. - Київ, 2007. № 9. - С. 18 - 21.

  1. Петров К. В. Соотношение обычного права и закона в русской судебной практике XVI-XVII вв / К.В. Петров. // Государство и право / Российская академия наук; Институт государства и права. - Москва, 2007. № 7. - С. 80-84.

  1. Піскун Т. І. Застосування торговельних звичаїв як джерела права в Україні: правова традиція та перспективи // Університетські наукові записки Хмельницького університету управління та права. - Хмельницький, 2005. Вип. 4. - С.141-148. - ( Право. Економіка. Управління).

  1. Піскун Т. О. Міжнародний торговельний звичай і його місце в правовій системі України // Наше право / Київський міжнародний ун-т, Західно-регіональна асоціація клубів ЮНЕСКО та ін. - Київ, 2005. № 3. - С. 98 - 107.

  1. Погрібний С. Щодо ролі звичаїв та моральних засад суспільства у правовому регулюванні договірних цивільних відносин // Теорія і практика інтелектуальної власності : науково-практичний журнал / Н-д. ін-т інтелектуальної власності; Ак. правових наук України. – Київ, 2008. – № 6. – С. 8 - 12.

  1. Рубаник В. Є. Правове регулювання земельних відносин у Київській Русі та феодально роздробленій Русі // Земельне право України / ТОВ "Український інститут нормативної інформації". – Київ, 2006. – № 5. – С. 3 - 13.

  1. Рубаник В. Врегулювання правовідносин власності в гетьманщині у 18 ст.: міфи та реалії // Підприємництво, господарство і право: з 1.07.97- до 2001 р.- назва"Предпринимательство, хозяйство и право" / Ін-т приватного права і підпр-ва АПрН України та інш. – Київ, 2001. – № 11. – С.60-62

  1. Сав’як О. В. Правовий звичай у системі джерел конституційного права України // Держава і право / Інститут держави і права ім. Корецького В. М. НАН України. - Київ, 2007. Вип. 36. - С. 225-231.

  1. Сав’як О. В. Конституційно-правовий звичай, конституційна звичаєвість та конституційна традиція: проблеми ідентифікації категорій // Держава і право / Інститут держави і права ім. Корецького В.М. НАН України. - Київ, 2007. Вип. 37. - С. 240-246.

  1. Сав’як О. В. Правовий звичай в конституційному праві України: досвід і перспективи // Бюлетень Міністерства юстиції України. - Київ, 2007. № 10. - С. 77 - 89.

  1. Сав’як О. В. Конституційно-правовий звичай та основні етапи його генезису в незалежній Україні // Держава та регіони : науково-виробничий журнал / Гуманітарний університет "Запорізький інститут державного та муніципального управління". – Запоріжжя, 2007. – С. 28 - 33. – (Право ; № 4).

  1. Свечникова Л. Г. Понятие обычая в современной науке: подходы, традиции, проблемы (на материалах юридической и этнологической наук) // Государство и право. - М., 1998, № 9. - С. 98 - 102.

  1. Семенова О. П. Развитие брачно-семейных отношений в Древнерусском государстве // История государства и права, 2006, № 11. – С. 25 – 27.

  1. Смітюх А. В. Звичаї як джерело права в контексті нового законодавства України (перспективи застосування господарськими судами) // Вісник господарського судочинства / Вищий господарський суд України. - Київ, 2004. № 1. - С.344-348.

  1. Толкачова Н. Є. Деякі аспекти співвідношення звичаю, традиції та права // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 45, 2002. - С. 23 - 30.

  1. Толкачова Н. Є. Середньовічне звичаєве міське право // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 48, 2002. - С. 253 - 260.

  1. Толкачова Н.Є. Середньовічне королівське право // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 52, 2003. - С. 28 - 33.

  1. Толкачова Н. Є. Розвиток Шотландського права як змішаної правової системи // Вісник Київського Університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 55, 2003. - С. 169 - 174.

  1. Толкачова Н. Є. Семантична структура давньоруської юридичної звичаєвої термінології // Бюлетень Міністерства юстиції України, 2008, № 2 (76). – С. 5 – 20.

  1. Толкачова Н. Є. Символізм у середньовічному руському праві як засіб об’єктивації звичаєво-правових інститутів / Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 365: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 5 – 13.

  1. Толкачова Н. Є. Історичні витоки формування основ судово-процесуального права на землях України в Княжу добу (IX - XIV ст.)» // Юридичний науково-практичний журнал «Судоустрій і судочинство в Україні», 2007, № 4. – С. 17 - 27.

  1. Толкачова Н. Є. Звичаєве право в системі соціально-ціннісних установлень і нормативного регулювання відносин // Науковий Вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 375: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 33 – 41.

  1. Толкачова Н. Є. До питання про роль правового звичаю в регулюванні суспільних відносин // Часопис «Українське право», 1 (20), 2007. – С. 57 – 71.

  1. Толкачова Н. Є. Формування феодальної земельної власності у Давньоруській державі» // Бюлетень Міністерства юстиції України, 2008, № 10, - С. 14 – 25.

  1. Толкачова Н. Є. Правові звичаї в історії українського народу // «Про українське право». Часопис кафедри теорії та історії держави і права / За ред. І. Безклубого. – Число III. – К., 2008. – С. 197 – 214.

  1. Толкачова Н. Є. Методологічні засади визначення поняття звичаєвого права // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 427: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 11 – 16.

  1. Толкачова Н. Є. Правовий звичай і система скандинавського права // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 56, 2004. – С. 11 - 15.

  1. Толкачова Н. Є. Правовий звичай і система скандинавського права (продовження) // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 57, 2004. - С. 58 - 62.

  1. Толкачова Н. Є. Гільдії та гільдійське право // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 58. 2004. – с. 116 – 120.

  2. Толкачова Н. Є. Звичаєве право України: особливості розвитку // Часопис «Українське право» 1(17), 2004. – С. 56 – 69.

  1. Толкачова Н. Є. Вплив християнських релігійних норм на генезис давньоруського кримінального права // Бюлетень Міністерства юстиції України, 2007, № 9 (71). – С. 12 – 22.

  1. Толкачова Н. Є. Ідеї історичної школи права в історії української правової думки // Часопис «Українське право» 1(21), 2008. – С. 74 – 86.

  1. Толкачова Н. Є. Генезис судової системи та судочинства на землях України в литовсько-руську добу» // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, Випуск 12: частина 1, 2009. - С. 77 – 85.

  1. Цвєткова Ю. В. Деякі приклади візантійського впливу на формування української правової традиції // Про українське право, Київ, 2007. – С. 144 – 164.

  1. Цвєткова Ю. В. Федотов-Чехівський та Богородський – представники та засновники історичної школи права в Київському університеті Св. Володимира // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 70. 2006.

  1. Шаркова І. Iudicia bonae fidei: Історичні витоки застосування аналогії права та звичаєвих норм у цивільному процесі // Юридична Україна / Київський регіональний центр Ак. правових наук України; СП "Юрінком Інтер". - Київ, 2007. № 3. - С. 58-64.

  1. Щербик Д. В. Преемственность в общегосударственном, феодальном и манориальном праве Великого княжества Литовского // История государства и права / Издательская группа "Юрист". - Москва, 2008. № 22. - С. 38-40.

  2. Щекин Ю. В. Влинние рекомендательных резолюций Генеральной Асамблеи 00Н на формирование норм международного обычного права // Проблеми законності: республіканський міжвідомчий науковий збірник / Мін.освіти і науки Укр.; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2007. – Вип. 90. – С. 191-198.

  1. Щекин Ю. В. Критика позитивной теории международно-правовых обычаев // Проблеми законності : Республіканський міжвідомчий науковий збірник / Мін.освіти і науки Укр. ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2006. – Вип. 78. – С. 141-148.

  1. Щекин Ю. В. Международно-правовой обычай или международный договор: конкуренция источников в приоритете закрепления норм общего международного права // Проблеми законності / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2008. Вип. 93. - С. 186-195.

  1. Щокін Ю. Формування міжнародно-правових звичаїв: розмежування понять "практика" і opinio juris // Вісник Академії правових наук України. - Харків, 2005. № 4. - С. 135-145.

  1. Щокін Ю. Міжнародно-правовий звичай крізь призму теорії "мовчазної" угод // Вісник Академії правових наук України / Президія Академії правових наук України. - Харків, 2006. № 3. - С. 162-171.

  1. Щокін Ю. Роль міжнародно-правових звичаїв у формуванні імперативних норм міжнародного права // Вісник Академії правових наук України. - Харків, 2007. № 1. - С. 242-251.

  1. Щокін Ю. Місце звичаїв загального міжнародного права у правопорядку України // Вісник Академії правових наук України. - Харків, 2007. № 3. - С. 158-167.

  1. Щокін Ю. Роль національних судів у формуванні міжнародно-правових звичаїв // Вісник Академії правових наук України. - Харків, 2007. № 4. - С. 199-208.

  1. Щокін Ю. Міжнародні звичаї в російській доктрині міжнародного права другої половини XIX — початку XX століття // Вісник Академії правових наук України. - Харків, 2008. № 1. - С. 159-171.

  1. Ярошенко О. М. Щодо місця звичаю в системі джерел трудового права України // Проблеми законності / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2008. Вип. 93. - С. 68-76.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ

(денна та заочна форма навчання)

Реферат (з латини refere  – «доповідати», «повідомляти») являє собою творчу наукову письмову роботу на певну тему, яка включає огляд відповідних наукових та літературних джерел, або викладення суті книги, статті, дослідження, а також доповідь з таким викладенням.

Розрізняють два види рефератів: продуктивні і репродуктивні. Продуктивний реферат містить творче чи критичне осмислення джерела, що вивчається. Репродуктивний реферат відтворює зміст первинного тексту.

Серед продуктивних рефератів виділяють реферат-доповідь і реферат-огляд. У рефераті-доповіді, поряд з аналізом інформації першоджерела, міститься об’єктивна оцінка проблеми. Цей реферат має розгорнутий характер. У рефераті-огляді вивчаються декілька джерел і співставляються різні точки зору по даному питанню.

Репродуктивні реферати у свою чергу поділяють ще на два види: реферат-конспект і реферат-резюме. Реферат-конспект містить фактичну інформацію в узагальненому вигляді, ілюстрований матеріал, різні відомості про методи дослідження, результати дослідження і можливості їх застосування. Реферат-резюме містить тільки основні положення даної теми.

Зміст реферату повністю залежить від змісту джерела, що вивчається. Він повинен містити точне викладення основної інформації без спотворень і суб’єктивних оцінок і мати певну композицію, яка включає:

  • Вступ містить обґрунтування вибору теми, проблематику обраної теми, мету дослідження, висхідні дані про автора тощо.

  • Основна частина розкриває зміст тексту, наводяться основні тези, вони аргументуються.

  • Висновки викладають положення, який дійшов автор при дослідженні проблематики, що заявлена в рефераті.

Реферати зазвичай пишуться стандартною, клішованою мовою з використанням типологізованих мовних виразів на зразок «важливе значення має», «приділяється велика увага», «робимо наступні висновки», «досліджувана проблема». До мовних і стилістичних особливостей рефератів належать слова і мовні вирази, що мають узагальнюючий характер. Їм, як правило, властиві невизначено-особові речення, специфічні і наукові терміни, властиві досліджуваній проблемі.

Завершений реферат отримує відповідну рецензію з оцінкою, яка визначає рівень оволодіння автором теми (сучасність, актуальність, новизна, ступінь розробки, повноту рецензованих джерел, логічність, грамотність, правильне оформлення, відповідність стандартам).

Написання реферату практикується в учбовому процесі з метою набуття студентом необхідної професійної підготовки, формування навичок самостійного наукового пошуку, вивчення літератури по даній тематиці, аналіз різних точок зору, узагальнення матеріалу, формулювання висновків тощо. З допомогою рефератів студент глибоко осягає найбільш складні проблеми курсу історії держави і права, вчиться лаконічно викладати свої думки, доповідати результати дослідження. Підготовка реферату сприяє формуванню правової культури у майбутнього фахівця, закріпленню у нього юридичних знань, розвиток самостійно аналізувати багатоманітні суспільно-політичні явища, вести науково обґрунтовану дискусію по питанням історії держави і права.

Процес написання реферату включає:

  • вибір теми та погодження її з керівником;

  • пошук необхідної літератури та інших джерел, їх вивчення;

  • складання плану, пункти якого розкривають зміст тема;

  • написання тексту роботи та її оформлення;

  • усне викладення реферату.

Реферати пишуться по найбільш актуальним темам. В них на основі аналізу і узагальнення наукового матеріалу співставляються різні точки зору авторів і визначається власна позиція студента з викладенням відповідних аргументів. Наприкінці кожного параграфу чи розділу мають бути викладені висновки та робиться загальний висновок наприкінці реферату. Важливою умовою при використанні літератури та першоджерел є їх критичне осмислення.

Обсяг реферату – від 10 до 15 друкованих сторінок, або 10 – 15 сторінок написаного від руки тексту. На титульній сторінці зазначаються: назва навчального закладу, факультет, тема роботи, прізвище, ім’я та по батькові студента, курс, потік, група, прізвище та ініціали викладача, який керує виконанням роботи. Нумерація сторінок реферату починається з другої сторінки.

Особливу увагу слід приділити оформленню науково-довідникового матеріалу, цитат та зносок на джерела.

Посилання на авторські слова з джерел робляться у вигляді цитати, яка має бути належним чином оформлена. Цитуватися матеріал з джерела може у переказі або дослівно, у такому разі текст береться в лапки.

Зноска повинна бути повною із зазначенням прізвища, ініціалів автора, назви книги, місця її видання, року видання, сторінок, з яких взята цитата. Якщо в рефераті робиться посилання на статтю з журналу чи газети, то має бути зазначено: прізвище та ініціали автора, назва статті, потім після нахиленої риски назва журналу чи газети із зазначенням року видання, номеру (випуску) журналу чи газети; для газетної статті зазначають ще дату. Наприклад:

  1. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Издательская група ИНФРА-М-НОРМА, 1998. – 624 с.

  1. Івановська О. П. Звичаєве право в Україні (етнотворчий аспект). Навч. посібник. - К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2002. - 264 с.

  1. Мироненко О. Січове козацтво на сторожі незайманості „Народної конституції” пращурів // Вісник Конституційного Суду України. №2, 1999.

  1. Толкачова Н. Є. Звичаєве право: Навчальний посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 367 с.

  1. Толкачова Н. Є. Семантична структура давньоруської юридичної звичаєвої термінології // Бюлетень Міністерства юстиції України, 2008, № 2 (76). – С. 5 – 20.

  1. Цвєткова Ю. В. Деякі приклади візантійського впливу на формування української правової традиції // Про українське право, Київ, 2007. – С. 144 – 164.

Реферат захищається на семінарі, у співбесіді з викладачем чи на науково-теоретичній конференції. Тези доповіді готуються заздалегідь, які студент повинен викласти протягом 7 – 10 хвилин. Вільне викладення матеріалу значно покращує сприйняття матеріалу слухачами.

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено (1)

    Документ
    Історія держави і права зарубіжних країн. Робоча навчальна програма Н. Є. Толкачова, Ю. В. Цвєткова. – Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, юрид. ф-т.
  2. Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено (2)

    Документ
    Історія політичних і правових учень. Робоча навчальна програма / М.І.Неліп, О.Б.Костенко, Н.А.Вангородська. – Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка / юрид.
  3. Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 „Право Затверджено

    Документ
    Історія права України вивчає зміни типів, форм права, правових систем, систем окремих галузей права в історії нашої країни. Метою вивчення дисципліни є засвоєння глибоких і тривалих знань студентами про закономірності історичного
  4. Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено (3)

    Документ
    Навчальна нормативна дисципліна “Історія держави і права зарубіжних країн” передбачає можливість ознайомлення з тенденціями та загальними закономірностями розвитку держави та права, починаючи від стародавніх часів та закінчуючи сучасністю
  5. Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено (5)

    Документ
    Навчальна нормативна дисципліна “Римське право” (лат. – jus romanum) передбачає можливість ознайомлення з античною правовою культурою, її впливом на розвиток сучасної цивілістики і ставить за мету підготувати студентів до вивчення

Другие похожие документы..