Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Рекомендации по формированию «Образа выпускника общеобразовательной школы Белгородской области» (сокращенно в дальнейшем Образ) основываются на разра...полностью>>
'Документ'
ЗДОРОВ'Я ДИТИНИ ТА ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ПІДЛІТКА -ДОМІНАНТНА УМОВА РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (З ДОСВІДУ РОБОТИ РАЙГОРОДОЦЬКОЇ ЗО...полностью>>
'Реферат'
Китай Древняя и немного загадочная страна Для большинства из нас первая встреча с Китаем состоялась еще в детстве, для кого-то она началась со сказ...полностью>>
'Доклад'
Согласно статье 13 закона Тверской области от 12 марта 2007 года №17-ЗО «Об Уполномоченном по правам человека в Тверской области» Уполномоченным по п...полностью>>

Положення про організацію навчального процесу в державному вищому навчальному закладі “Ужгородський національний університет”

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

5.2.4. Модульний контроль

Модуль – це логічно завершена частина теоретичного та практичного навчального матеріалу з окремої навчальної дисципліни. Кожен окремий модуль може включати, семінарські, практичні й лабораторні заняття, колоквіуми, завдання для самостійної роботи, письмові контрольні роботи тощо. Всі види робіт, що виконуються студентами, повинні бути відображені в робочій навчальній програмі дисципліни.

Письмові контрольні роботи, передбачені робочою навчальною програмою дисципліни, можуть бути різними за формою: тест, розгорнута відповідь на питання, розв’язання задач, написання есе тощо. Рекомендується проводити не більше однієї письмової контрольної роботи в навчальний день. Кількість модулів залежить від числа кредитів, відведених для вивчення дисципліни в семестрі, Рекомендується встановлювати таку кількість модулів: 1-2 кредити – не більше двох модулів, 3 і більше кредитів – не більше трьох модулів.

Модульна оцінка – це сума балів, отриманих студентом за виконання всіх видів робіт, передбачених цим модулем. Перелік робіт (завдань), які студент зобов’язаний виконати за семестр, критерії їх оцінювання та розподіл балів, відведених для оцінювання модульних контролів, визначаються робочою навчальною програмою дисципліни і доводяться до відома студентів на початку семестру. За рішенням кафедри студент може отримати додаткові (заохочувальні) бали за якісну роботу протягом семестру і високі результати модульних контролів, участь у роботі наукових конференцій та олімпіад, підготовку наукових публікацій тощо. Результати зарахування модулів повинні бути задокументовані, а студенти – ознайомлені з ними до початку підсумкового семестрового контролю. Завдання модульного контролю та модульні контрольні роботи зберігаються на кафедрі протягом року.

5.2.5. Семестровий підсумковий контроль

Студент допускається деканом факультету до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни, якщо він виконав умови допуску, визначені у робочій навчальній програмі дисципліни. Семестровий підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться в Університеті у формах семестрових екзаменів, диференційованого заліку або заліку в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях і виконання індивідуальних завдань. Семестровий диференційований залік планується при відсутності екзамену і не передбачає обов’язкову присутність студентів. Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях і виконання індивідуальних завдань. Якщо при вивченні дисципліни навчальним планом не передбачені перелічені форми навчальних занять, залік виставляється за результатами залікової роботи. Семестровий залік планується, як правило, при відсутності екзамену і не передбачає обов’язкову присутність студентів. З певних дисциплін можна планувати залік і екзамен в одному семестрі. Кількість заліків у кожному семестрі не повинна перевищувати 6 (не враховуючи заліки з практики). Семестровий залік з окремої дисциплін проводиться після закінчення її вивчення, до початку екзаменаційної сесії. Заліки приймаються науково-педагогічними працівниками, які проводили практичні, семінарські та інші заняття в навчальній групі або читали лекції з даної дисципліни.

Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід. Семестрові екзамени складаються підчас екзаменаційних сесій; Розклад екзаменаційних сесій затверджується проректором з навчальної роботи і доводиться до науково- педагогічних працівників і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. У разі захворювання екзаменатора завідувач кафедри повинен здійснити його заміну і сповістити про це деканат. На підготовку студентів до кожного екзамену необхідно планувати 2-4 днів (залежно від семестрового обсягу навчальних годин з дисципліни). Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація. Декан може визначати індивідуальні терміни складання екзаменів студентам у зв’язку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо), що підтверджені документально. Студенти, які навчаються за індивідуальним навчальним планом, можуть складати екзамени та заліки протягом семестру, але не пізніше початку наступного семестру. За наявності поважних причин (хвороба, сімейні обставини та ін.), що документально підтверджені, окремим студентам може встановлюватись індивідуальний графік складання екзаменів (заліків) тривалістю не більше місяця з початку наступного навчального семестру. Екзамени приймаються лекторами, які викладали курс. У прийманні екзамену можуть брати участь науково-педагогічні працівники, які проводили у навчальній групі інші види занять з дисципліни. Якщо окремі розділи дисципліни читалися кількома викладачами, екзамен (залік) може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки. Як виняток, за наявності поважних причин, завідувач кафедри за узгодженням з деканом може призначати для приймання екзамену іншого науково-педагогічного працівника з числа лекторів даної дисципліни. Семестровий підсумковий контроль проводиться в університеті в усній та письмовій формі. Перелік дисциплін, з яких екзамени проводяться в усній або письмовій (чи комбінованій) формі, затверджується Вченими радами факультетів за поданням кафедр. Зміст, обсяг, структура, форма екзаменаційної (залікової) роботи, система і критерії її оцінювання визначаються науково-педагогічним працівником і затверджуються на засіданні кафедри. Екзаменаційні білети (завдання) і критерії оцінювання є обов’язковою складовою навчально-методичного комплексу дисципліни. На початку семестру науково-педагогічний працівник повинен ознайомити студентів зі змістом, структурою, формою екзаменаційної (залікової) роботи та прикладами завдань попередніх років, а також із системою і критеріями її оцінювання. Норма часу на проведення семестрового екзамену в письмовій формі складає до 3 годин на академічну групу, семестрового заліку – до 2 годин на академічну групу. При проведенні семестрового контролю екзаменатор повинен мати таку документацію:

– затверджені завідувачем кафедри (із зазначенням номера протоколу та дати засідання кафедри) екзаменаційні білети;

– екзаменаційно-залікову відомість, підписану деканом факультету (заступником декана). Екзаменаційно-залікову відомість екзаменатор отримує в деканаті напередодні або в день проведення семестрового контролю. Присутність на екзаменах або заліках сторонніх осіб без дозволу ректора, проректора або декана факультету не допускається. Відмова студента виконувати екзаменаційне завдання атестується як незадовільна відповідь. Студент повинен бути ознайомлений із результатами своєї екзаменаційної (залікової) письмової роботи не пізніше, ніж через 5 робочих днів після її написання. Студент має право ознайомитися з перевіреною роботою і одержати пояснення щодо отриманої оцінки. В разі незгоди з оцінкою студент має право подати в день оголошення оцінки завідувачу кафедри письмову апеляцію, вказавши конкретні причини незгоди з оцінкою. Завідувач кафедри разом з екзаменатором, залучаючи, за необхідності, інших фахівців, протягом трьох днів розглядає апеляцію і в усній формі сповіщає студента про результати розгляду. Оцінка семестрового контролю виставляється у відомість та залікову книжку студента.

Сумарна оцінка за вивчення дисципліни виставляється за національною та європейською шкалами.

Результати семестрового контролю вносяться науково-педагогічний працівником у відомість обліку успішності та залікову книжку студента, а працівниками деканату – в журнал обліку успішності студентів. У відомість та залікову книжку студента науково-педагогічний працівник записує повну кількість навчальних годин (аудиторних та самостійної роботи), кількість кредитів, а також позитивну оцінку за національною та європейською шкалами. У разі отримання незадовільної оцінки, перескладання екзамену (заліку) з дисципліни допускається не більше двох разів. Перший раз – у письмовій формі науково-педагогічному працівнику, при другому перескладанні – в усній чи письмовій формі комісії, яка створюється деканом. Оцінка комісії є остаточною. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів (заліків) здійснюється тільки після закінчення екзаменаційної сесії протягом канікул (або ж у терміни, які визначені наказом ректора) . Кожний науково-педагогічний працівник у цей період повинен призначити два перескладання. Для ліквідації академічної заборгованості деканат оформлює додаткову екзаменаційно- залікову відомість і видає її науково-педагогічному працівнику, який повинен повернути додаткову екзаменаційно-залікову відомість до деканату після її заповнення. У разі прийому екзаменів (заліків) комісією екзаменаційно-залікову відомість підписують усі члени комісії. Терміни повернення науково-педагогічним працівником додаткових відомостей визначаються деканатом. Екзаменаційні (залікові) матеріали: екзаменаційні білети (завдання), критерії оцінювання, екзаменаційні (залікові) роботи зберігаються на кафедрі протягом року. З екзаменаційними матеріалами можуть бути ознайомлені ректор, проректор з навчальної роботи, начальник навчального відділу, декан факультету. Результати семестрового контролю обговорюються на засіданнях кафедр, ректорату, Вчених рад факультетів та Вченої ради університету і є одним із важливих чинників управління якістю навчального процесу в університеті.

5.2.6. Державна атестація

5.2.6.1. Загальні положення

Метою державної атестації студента є визначення фактичної відповідності його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. Державна атестація здійснюється державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні. ДЕК оцінює рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про здобуття певного освітнього рівня, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу документа про вищу освіту. Державна комісія організовується щорічно для кожного напряму підготовки (освітньо- кваліфікаційний рівень “бакалавр”) та кожної спеціальності (освітньо-кваліфікаційні рівні “спеціаліст” і “магістр”) для всіх форм навчання і діє протягом календарного року. Залежно від кількості випускників може створюватися декілька ДЕК з напряму (спеціальності) або об’єднана комісія для споріднених спеціальностей. До складу ДЕК входять не більше чотирьох осіб (в окремих випадках кількість членів комісії може бути збільшена до шести осіб). Голови ДЕК затверджуються МОН України за пропозицією ректора з числа провіднихфахівців виробництва або вчених наукових установ, науково-педагогічних працівників ВНЗ. До участі в роботі ДЕК як екзаменатори можуть залучатися професори, доценти та інші науково-педагогічні працівники відповідних кафедр. Персональний склад членів державної комісії і екзаменаторів затверджується ректором не пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії. Державна атестація проводиться у формі захисту дипломної (кваліфікаційної) роботи або (та) державних екзаменів згідно з вимогами відповідної освітньо-професійної програми. Вимоги до змісту дипломних (кваліфікаційних) робіт, програму та екзаменаційні білети з державних екзаменів визначає факультет (випускова кафедра) з урахуванням вимог освітньо- кваліфікаційної характеристики, рекомендацій Вченої ради факультету та методичної комісії факультету. До державної атестації допускаються студенти, які успішно виконали всі вимоги навчального плану зі спеціальності (напряму) відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня та не мають академічної та фінансової заборгованості.

5.2.6.2. Підготовка до державної атестації

Виконання дипломних (кваліфікаційних) робіт, підготовка до державних екзаменів є заключним етапом навчання студентів за відповідною программою підготовки і має на меті систематизування, закріплення і розширення теоретичних знань, вмінь та навичок, визначення спроможності їх практичного застосування у вирішенні професійних завдань, що передбачені для первинних посад відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики. Теми дипломних (кваліфікаційних) робіт обговорюються на засіданнях випускових кафедр і затверджуються наказом по Університету. Підготовка дипломних (кваліфікаційних) робіт проводиться студентами у навчальному закладі або на підприємствах та в організаціях, що зацікавлені у цій роботі. За місцем виконання роботи студенту надається робоче місце, а також обладнання, необхідне для її виконання, проведення експерименту тощо. До захисту дипломних (кваліфікаційних) робіт допускаються студенти, які виконали роботу, одержали на неї відгук керівника, рецензію та візу завідувача кафедри про допуск до захисту. Рекомендується рецензентом дипломної (кваліфікаційної) роботи не призначати працівника цієї ж кафедри. У випадку, якщо завідувач кафедри не вважає за можливе допустити студента до захисту дипломної (кваліфікаційної) роботи за участю керівника, це питання розглядається на засіданні кафедри. Протокол засідання кафедри подається декану. Списки студентів, допущених до державної атестації, затверджуються наказом ректора. На підготовку студентів до державного екзамену необхідно планувати не менше 5днів.

5.2.6.3. Проведення державної атестації

Складання державних екзаменів та захист дипломних (кваліфікаційних) робіт проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини членів комісії при обов’язковій присутності голови комісії або його заступника. Робота державних комісій проводиться у терміни, передбачені графіком навчального процесу. Розклад засідань державної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується ректором (проректором з навчальної роботи) на підставі подання декану доводиться до загального відома не пізніше, ніж за місяць до початку захисту державних екзаменів. Тривалість проведення державних екзаменів і захисту дипломних (кваліфікаційних) робіт не повинна перевищувати 6 академічних годин на день. Державній комісії перед початком державного екзамену та до захисту дипломних (кваліфікаційних) робіт подаються такі документи:

– зведена відомість про виконання студентами навчального плану і отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, практики;

– завірений індивідуальний навчальний план студента;

– відгук керівника дипломної (кваліфікаційної) роботи;

– рецензія на дипломну (кваліфікаційну) роботу;

– інші матеріали, що свідчать про наукову і практичну цінність роботи (друковані статті за темою роботи (проекту), документи, які вказують на практичне застосування роботи, макети, зразки матеріалів, виробів тощо).

Захист дипломних (кваліфікаційних) робіт може проводитися як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах, в закладах та організаціях, для яких тематика робіт (проектів), що захищаються, має науково-теоретичний або практичний інтерес. Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів за білетами, складеними у повній відповідності до програми державної атестації. Результати складання державного екзамену та захисту дипломної (кваліфікаційної) роботи оцінюються за національною шкалою. Рішення державної комісії про оцінювання рівня підготовки студентів, а також про присвоєння студентам-випускникам кваліфікації та видачу їм державних документів про вищу освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним. Студенту, який успішно склав державні екзамени, захистив дипломну (кваліфікаційну) роботу, рішенням державної комісії присвоюється відповідна кваліфікація і видається державний документ про освіту. Документ про вищу освіту з відзнакою видається студенту, який отримав підсумкові оцінки “відмінно” не менше як з 75% усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом за весь термін навчання, а з інших навчальних дисциплін та курсових робіт (проектів) і практик – оцінки “добре”, захистив дипломну (кваліфікаційну) роботу, склав державні екзамени з оцінками “відмінно”. Результати захисту дипломних (кваліфікаційних) робіт і державних екзаменів оголошуються в день їх проведення після оформлення протоколу засідання державної комісії. Отримання студентом незадовільної оцінки на одному з державних екзаменів не позбавляє його права продовжувати проходити наступні етапи державної атестації. Студент, який не захистив дипломну (кваліфікаційну) роботу, не склав державні екзамени, або не з’явився на захист (державний екзамен) без поважних причин, відраховується з вищого навчального закладу. Йому видається академічна довідка. Студентам, які не захищали дипломну (кваліфікаційну) роботу або не складали державний екзамен з поважної, документально підтвердженої причини, ректором може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії, але не більше, ніж на один рік. Якщо студент не захистив дипломну (кваліфікаційну) роботу, державна комісія встановлює, чи може він повторно захищати ту саму роботу або він зобов’язаний підготувати нову. Повторний захист та повторне складання державних екзаменів дозволяється протягом трьох років після закінчення вищого закладу освіти. Перелік державних екзаменів та програм для осіб, які їх складають повторно, визначається навчальним планом, що діяв у рік закінчення ними університету. Усі засідання державної екзаменаційної комісії протоколюються. У протоколи записуються поставлені студентам питання, вносяться оцінки, одержані на державному екзамені або при захисті дипломних (кваліфікаційних) робіт, особливі думки і зауваження членів комісії, вказуються кваліфікація та державний документ (з відзнакою чи без відзнаки), що видається студенту-випускнику. Протокол підписують голова та члени державної комісії, які брали участь у засіданні. Протоколи засідань ДЕК здаються у навчальний відділ, де зберігаються протягом року, а потім передаються в архів університету для збереження протягом 75 років. Дипломні (кваліфікаційні) роботи за освітньо-професійною програмою бакалавра після їх захисту зберігаються на кафедрах 2 роки, а дипломні роботи спеціалістів та магістрів – протягом 3 років. Після закінчення роботи державної комісії голова комісії складає звіт на ім’я ректора і подає його до навчального відділу університету. У звіті голови комісії дається аналіз рівня підготовки випускників зі спеціальності, якості виконання атестаційних робіт, відповідність тематики та змісту робіт сучасним вимогам, характеристика знань студентів, виявлених під час захисту, недоліки в підготовці з окремих дисциплін (питань), висловлюються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу. Звіт голови ДЕК зі спеціальності (напряму) обговорюється на засіданні випускової кафедри і Вченої ради факультету.

6. ПРИЙОМ, ВІДРАХУВАННЯ, ПЕРЕВЕДЕННЯ І ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ

6.1. Прийом, переведення на наступний курс і відрахування студентів

Прийом на навчання до університету для підготовки фахівців усіх освітньо кваліфікаційних рівнів проводиться відповідно до Правил прийому на навчання до Університету, які затверджуються ректором у відповідності до Умов прийому. На наступний курс навчання в межах відповідної програми підготовки (бакалавра, спеціаліста та магістра) наказом ректора переводяться студенти, які повністю виконали вимоги навчального плану певного курсу, успішно склали всі екзамени і заліки та не мають фінансової заборгованості. У випадках тривалої хвороби в період заліково-екзаменаційної сесії та канікул при наявності відповідних документів окремим студентам може бути встановлений індивідуальний графік складання екзаменів, тривалістю не більше місяця після початку наступного семестру.

Академічна відпустка – це перерва у навчанні, право на яку студент отримує у зв’язку із обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу, навчання чи стажування в освітніх і наукових установах іноземних держав тощо). Максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року. При необхідності тривалість академічної відпустки може бути подовжена ще на один рік. Академічна відпустка за медичними показаннями надається студентам на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК). Надання академічної відпустки оформляється відповідним наказом ректора із зазначенням підстави надання відпустки та її терміну. За весь період навчання студент може скористатися правом на отримання академічної відпустки, як правило, один раз. Відпустки по вагітності та пологах, по догляду за дитиною надаються відповідно до Кодексу законів України про працю.

Повторне навчання – це повторне проходження працездатним студентом (який не має права на отримання академічної відпустки за медичними показаннями) курсу навчання за певний семестр, навчальний план якого студент не виконав у повному обсязі з поважних причин: через тривалі захворювання, пов’язані, зокрема, з епідеміями, часті захворювання (понад один місяць за семестр); службові відрядження; складні сімейні обставини, зокрема, необхідність догляду за членами сім’ї тощо. Студенти першого курсу правом на повторне навчання не користуються. За весь період навчання студент може скористуватися правом на проходження повторного курсу навчання не більше двох разів. Питання про надання студенту права на повторне навчання вирішується ректором за поданням декана факультету до початку відповідного семестру і оформлюється відповідним наказом. Повторне навчання здійснюється з початку того семестру, навчальний план якого студент не виконав. Студентам, які залишені на повторне навчання, можуть бути перезараховані дисципліни, з яких за результатами підсумкового контролю вони мали позитивну оцінку. Перезарахування здійснюється на підставі заяви студента і за згодою декана факультету. Студенту, якому надано повторний курс навчання, необхідно ліквідувати академічну різницю, якщо вона виникла в результаті змін у навчальному плані.

Студент відраховується з університету:

– за власним бажанням;

– за невиконання навчального плану;

– за порушення умов контракту;

– в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відрахування студентів проводиться наказом ректора за поданням декана. Особам, відрахованим з університету, деканат видає академічну довідку встановленої форми та оригінал документів про попередню освіту. Реєстрація академічних довідок проводиться в спеціальній книзі. До особової справи студента для передачі в архів додаються: копія академічної довідки, підписаної керівництвом університету і скріпленої гербовою печаткою, завірена деканом залікова книжка (індивідуальний навчальний план студента), студентський квиток. Відомості про вивчені предмети та складені заліки та екзамени вносяться до академічної довідки окремо за кожний семестр. Для всіх форм навчання до академічної довідки в графі “Кількість годин за навчальним планом” ставиться кількість годин (кредитів), передбачена навчальним планом для денної форми навчання. Якщо студент раніше навчався в декількох вищих навчальних закладах, в академічну довідку вносяться оцінки, одержані їм під час навчання в цих закладах освіти. До академічної довідки не вносяться предмети, з яких студент одержав незадовільні оцінки. Студентам, які вибули з першого курсу і не складали екзамени та заліки, видається академічна довідка із записом, що студент заліків та екзаменів не складав.

6.2. Переведення і поновлення студентів

Студенти можуть бути переведені з:

– одного ВНЗ до іншого незалежно від форми навчання;

– одного напряму підготовки на інший напрям підготовки (в межах споріднених галузей знань);

– однієї спеціальності на іншу в межах одного напряму підготовки;

Переведення студентів на першому курсі забороняється. Переведення студентів з іншого закладу освіти IIІ – IV рівнів акредитації незалежно від форми навчання до Університету здійснюється за згодою ректорів обох навчальних закладів за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу. Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім’я ректора навчального закладу, в якому він навчається, заяву про переведення і, одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора того закладу освіти, до якого він бажає перевестись. При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці, ректор видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому студент навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою його особової справи. Особова справа студента, який переводиться до іншого навчального закладу, в тижневий термін пересилається на адресу другого закладу освіти. У навчальному закладі, де студент навчався раніше, залишаються копії академічної довідки, навчальної картки студента, залікова книжка та список пересланих документів. Порядок збереження цих документів такий самий, як і особових справ студентів. Наказ ректора про зарахування студента видається після одержання особової справи студента. Особи, які навчалися за державним замовленням можуть бути переведенні та поновленні на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць. При відсутності вакантних держбюджетних місць вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені або поновлені на навчання на контрактній основі. Особи, які навчаються в державному закладі освіти за договором, можуть бути переведені на навчання на таких самих умовах до інших державних закладів освіти. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку. Переведення таких осіб на вакантні місця держзамовлення може здійснюватися на конкурсній основі і за умови згоди замовників.При існуванні двох- або тристоронніх угод (договорів) на підготовку фахівців переведення студентів з одного напряму підготовки на інший, з однієї форми навчання на іншу, з одного закладу освіти до іншого здійснюється за умов внесення відповідних змін до даних угод і з дотриманням вимог чинного законодавства. Особи, які навчаються в акредитованому недержавному закладі освіти, можуть бути переведені до Університету на умовах, що передбачені для осіб, які навчаються в державному закладі за договором, а також за конкурсом на вільні місця за держзамовленням. Студенти, які навчаються в неакредитованих недержавних закладах освіти, не користуються правом переведення або поновлення до Університету. Переведення студентів з одного напряму підготовки на інший або з однієї форми навчання на іншу в межах Університету здійснює ректор при наявності вакантних місць. Поновлення у складі студентів здійснюється ректором, незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини відрахування, трудового стажу, форми навчання і з урахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу. Поновлення студентів на перший курс забороняється. Студенти, які були відраховані з першого курсу, можуть бути поновлені на другий курс за умови ліквідації ними академічної різниці до початку навчальних занять. Заява про поновлення або переведення повинна бути розглянута протягом двох тижнів, і заявникові повідомлені умови зарахування на навчання або причина відмови. Переведення студентів, а також поновлення у складі студентів осіб, які були відраховані з навчальних закладів, здійснюється наказом ректора. Студенту, поновленому в Університеті або переведеному з іншого закладу освіти, видається залікова книжка (індивідуальний навчальний план студента) з проставленими перезарахованими оцінками. Перезарахування результатів раніше складених студентом заліків та екзаменів проводиться деканом за умови ідентичної назви, обсягу навчальної дисципліни та форм підсумкового контролю. В інших випадках питання про перезарахування результатів заліків та екзаменів вирішується відповідними кафедрами за умови відповідності програмних вимог з цих дисциплін. Ліквідація академічної різниці здійснюється, як правило, до початку навчальних занять. До особистої справи студента, переведеного з іншого закладу освіти або поновленого у складі студентів, додаються: витяг з наказу про зарахування, заява, академічна довідка.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад „ужгородський національний університет на правах рукопису кампо георгіна михайлівна

    Документ
    Малий бізнес – найдемократичніший суспільний інститут, завдяки якому мільйони людей реально беруть участь в економічному житті власної країни. Саме через його розвиток утворюється та забезпечується середній клас, укріплюється конкурентне
  2. Концепція національного виховання студентської молоді двнз «Ужгородський національний університет» Загальні положення

    Документ
    Розбудова Української держави, відродження української нації потребують формування та впровадження відповідної Концепції національного виховання студентської молоді, яка має стати складовою частиною системи національного виховання громадянина України.
  3. І. І ужгородський національний університет л. М. Сусліков, В. С. Дьордяй патентознавство рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчально-методичний посібник

    Навчально-методичний посібник
    який читається для студентів кафедри прикладної фізики Уж­городського ішйоюльногоуніверситета, У посібник) розглян) го основні положення законодавства України з питань інтелгкту.
  4. "Ужгородський національний університет"

    Документ
    Мета створення наукового парку – розвиток науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчальному закладі та/або науковій установі, ефективного та раціонального використання наявного наукового потенціалу, матеріально-технічної
  5. Інформація про наукову І науково-технічну діяльність Ужгородського національного університету за 2010 рік

    Документ
    Наукова діяльність Ужгородського національного університету була спрямована на виконання фундаментальних і прикладних науково-дослідних робіт по пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки (за рахунок бюджетних асигнувань, по програмам міжнародного

Другие похожие документы..