Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Урок'
4. Урок №2 -3. Павло Тичина - найбільший модерніст 20-их років . Життєвий і творчий шлях. Звернення до «вічних» тем у поезіях « Арфами , арфами…», «В...полностью>>
'Учебно-методическое пособие'
Физиология Учебно-методическое пособие для студентов медицинского факультета. Модуль 3: Физиология висцеральных систем: пищеварения, энергетическог...полностью>>
'Документ'
Прогрессивные технологии, обо-рудование и оснастка при перера-ботке и производстве изделий из пластмасс. Посещение 11-й Меж-дународной выставки «Инду...полностью>>
'Программа'
Повышенное требование современного производства к содержанию труда и психофизиологическим качествам личности ставят задачу использовать потенциальные ...полностью>>

Положення про організацію навчального процесу в державному вищому навчальному закладі “Ужгородський національний університет”

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

4.3. Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання з дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково- графічні роботи, контрольні роботи, що виконуються під час самостійної роботи, курсові, дипломні (кваліфікаційні) роботи тощо) сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань. Види індивідуальних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються навчальним планом. Терміни видачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, що розробляється кафедрою на кожний семестр. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно із одержанням необхідних консультацій з боку науково-педагогічного працівника. Допускаються випадки виконання робіт комплексної тематики кількома студентам. Курсова робота (проект) з навчальної дисципліни – це індивідуальне завдання, яке передбачає закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Курсові роботи (проекти) сприяють розширенню і поглибленню теоретичних знань, розвитку навичок їх практичного використання, самостійного розв’язання конкретних завдань. Курсові роботи виконуються згідно з навчальним планом. Тематика курсових робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Теми курсових робіт затверджуються на засіданнях кафедр. Мета, завдання та порядок виконання курсових робіт, зміст та обсяг їх окремих частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги наводяться у методичних вказівках, які розробляються кафедрами. В одному семестрі планується не більше двох курсових робіт (проектів). На виконання курсової роботи в робочій навчальній програмі дисципліни передбачається 20-40 годин самостійної роботи. Керівництво курсовими роботами здійснюється найбільш кваліфікованими науково-педагогічними працівниками. Захист курсової роботи (проекту) проводиться прилюдно перед комісією у складі двох-трьох науково-педагогічний працівників кафедри, в тому числі і керівника курсової роботи. Результати захисту курсової роботи оцінюються за національною та європейською шкалами. Оцінка виставляється у відомість та залікову книжку студента. Студент, який без поважної причини не подав курсову роботу у зазначений термін або не захистив її, вважається таким, що має академічну заборгованість. При отриманні незадовільної оцінки студент за рішенням комісії виконує курсову роботу за новою темою або переопрацьовує попередню роботу в термін, визначений деканом факультету. Курсові роботи зберігаються на кафедрі протягом одного року.

Реферати, аналітичні огляди та ін. – це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. Ця форма індивідуальних завдань рекомендується для теоретичних курсів і дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклів. Рекомендується планувати в одному семестрі не більше трьох рефератів з різних дисциплін. На виконання реферату з дисципліни у робочій навчальній програмі передбачається не менше 10-15 годин самостійної роботи.

Контрольні роботи, що виконуються під час самостійної роботи студента – це індивідуальні завдання, які передбачають самостійне виконання студентом певної практичної роботи на основі засвоєного теоретичного матеріалу. В одному семестрі кількість контрольних робіт для студентів денної і заочної форм навчання не перевищує 10. На виконання студентами кожної з цих робіт у робочій навчальній програмі дисципліни виділяється не менше 5 годин самостійної роботи.

4.4. Практика

Практика є обов’язковим компонентом програми підготовки фахівців певного освітньо-

кваліфікаційного рівня. Мета практики – набуття студентами професійних навичок і вмінь для подальшого використання їх у реальних виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. Практика студентів передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні необхідного обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Практика може бути навчальною, виробничою, педагогічною, науково-дослідною, переддипломною. Допускаються інші види практик, передбачені навчальними планами. Зміст і послідовність проходження практики визначається програмою практики, яка розробляється відповідною кафедрою (кафедрами). На кожній ланці практики необхідно, щоб програми мали рекомендації щодо видів і форм перевірки рівня знань, умінь, навичок, яких студенти мають досягти. Практика студентів проводиться на університетських та зовнішніх базах практики, які мають відповідати вимогам програми. З зовнішніми базами практики (підприємствами, організаціями, установами будь-яких форм власності) Університет укладає договори на її проведення. Навчально-методичне керівництво і виконання програм практик забезпечують відповідні кафедри. До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені науково педагогічні працівники кафедр. Загальну організацію практики та контроль за її проведенням здійснює керівник практики від Університету, керівники від факультетів та керівники груп.

Керівник практики від Університету:

– аналізує робочі навчальні плани факультетів у частині, що стосується проведення практик;

– контролює своєчасність та правильність підготовки факультетами необхідних документів: договорів з базами практик, відповідних наказів тощо;

– здійснює контроль за організацією, проведенням та якістю програм усіх видів практик.

Керівник від факультету:

– перед початком практики контролює підготовленість баз практики;

– бере участь у підготовці навчально методичної документації з організації та проведення практик;

– контролює проведення всіх організаційних заходів: інструктажів про порядок проходження практики, з охорони праці, пожежної безпеки та промислової санітарії; надання студентам-практикантам необхідних документів, перелік яких встановлює відповідна кафедра; проведення студентських конференцій тощо;

– координує роботу керівників груп;

– звітує декану факультету, Вченій раді факультету про результати проведення практики.

Керівник групи:

– бере участь у підготовці навчально методичної документації з організації та проведення практик;

– забезпечує у своїй групі проведення всіх організаційних заходів з підготовки та проведення практики;

– повідомляє студентів про систему звітності з практики;

– у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечує високу якість її проходження згідно з програмою;

– контролює забезпечення нормальних умов праці і побуту студентів та проведення з ними обов’язкових інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;

– приймає і перевіряє звіти студентів з практики, надає відгук про їх роботу на базі практики;

– приймає заліки з практики;

– звітує завідувачу кафедри про проведення практики із зауваженнями і пропозиціямищодо поліпшення практики студентів.

Бази практик в особі їх перших керівників разом з вищими навчальними закладами несуть відповідальність за організацію, якість і результати практики студентів. Обов’язки безпосередніх керівників, призначених базами практики, зазначені в окремих розділах договорів на проведення практики. За наявності вакантних місць студенти можуть бути зараховані на штатні посади, якщо робота на них відповідає вимогам програми практики. При цьому не менше 50 відсотків часу відводиться на загальнопрофесійну підготовку за програмою практики. Під час практики у період роботи на робочих місцях і посадах з виплатою заробітної плати за студентами зберігається право на одержання стипендії за результатами підсумкового контролю. Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання. Загальна форма звітності студента за практику – письмовий звіт, підписаний і оцінений безпосереднім керівником від бази практики. Письмовий звіт разом з іншими документами подається на рецензування керівнику групи. Звіт з практики захищається студентом на засіданні відповідної кафедри або на конференції. Звіт має містити відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання, мати розділи з питання охорони праці, висновки і пропозиції, список використаної літератури та інші. Письмові звіти зберігаються на кафедрах протягом року. Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в індивідуальний навчальний план студента. Оцінка студента за практику враховується стипендіальною комісією при визначенні розміру стипендії разом з його оцінками за результатом підсумкового контролю. Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених факультетом. Студент, який востаннє отримав негативну оцінку з практики в комісії, відраховується з університету. Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедр, а загальні підсумки практики підводяться на вчених радах факультетів не менше одного разу протягом навчального року.

4.5. Особливості організації навчального процесу за формами навчання без відриву від виробництва

Прийом на заочну форму навчання здійснюється згідно з Правилами прийому до Університету. Особи, які навчаються за заочною формою, мають статус студента і на них поширюються права та обов’язки, визначені чинним законодавством. Відповідно до “Кодексу Законів про працю”, Закону України “Про відпустки” та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року №634 “Про порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості”, для осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи і навчаються у вищих закладах освіти за заочною формою, передбачені пільги у вигляді додаткових оплачуваних відпусток і відпусток без збереження заробітної плати. Зміст, обсяг, структура та якість знань, навичок і умінь студентів, які навчаються без відриву від виробництва, мають відповідати вимогам державного стандарту освіти, встановленим для відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Тривалість програм підготовки визначається стандартами освіти і навчальними планами. Навчальні плани для форм навчання без відриву від виробництва за переліком дисциплін, кількістю годин та кредитів, формами підсумкового контролю повинні відповідати навчальним планам денної форми навчання. Перелік дисциплін може відрізнятися за рахунок вибіркових дисциплін і спеціалізацій. Навчальний процес за заочною формою навчання організується відповідно до цього Положення і здійснюється підчас сесій і в міжсесійний період. Сесія для заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюються всі форми навчального процесу, передбачені навчальним планом (лекції, лабораторні, практичні та семінарські заняття, консультації та контрольні заходи). Лекції при формах навчання без відриву від виробництва, як правило, мають постановочний, концептуальний, узагальнюючий та оглядовий характер. Семінарські заняття проводяться за основними темами курсу, які виносяться на самостійне вивчення студентами. Практичні та лабораторні роботи повинні забезпечувати формування необхідного рівня умінь і навичок. Кількість сесій і терміни їх проведення встановлюються щорічно графіком навчального процесу з урахуванням особливостей напряму підготовки (спеціальності). Міжсесійний період для заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якого здійснюється робота студента над засвоєнням навчального матеріалу як самостійно, так і під керівництвом науково-педагогічного працівника. Основною формою роботи студента-заочника над засвоєнням навчального матеріалу є виконання ним контрольних робіт та індивідуальних завдань. Контрольні роботи та індивідуальні завдання, передбачені навчальним планом, можуть виконуватися як у домашніх умовах (поза навчальним закладом), так і в університеті. Індивідуальні завдання виконуються у порядку, передбаченому цим Положенням. З метою забезпечення систематичної самостійної роботи студентів-заочників в міжсесійний період можуть проводитися консультації, захист курсових робіт та інших індивідуальних завдань. У міжсесійний період студентам-заочникам може надаватися можливість відвідувати навчальні заняття та виконувати інші види навчальної роботи разом зі студентами денної форми навчання на умовах домовленості з науково-педагогічним працівником. Контрольні роботи, виконані поза вищим закладом освіти, перевіряються науково- педагогічним працівником у семиденний термін з часу їх отримання науково-педагогічним працівником і зараховуються за результатами співбесіди науково-педагогічного працівника зі студентом. Контрольні роботи, виконані в університеті, перевіряються науково-педагогічним працівником у дводенний термін і зараховуються за результатами їх виконання. Порядок обліку виконання контрольних робіт визначає відповідна кафедра. Контрольні роботи зберігаються на кафедрах протягом одного року. Організація навчання за заочною формою під час сесій і в міжсесійний період здійснюється відповідно до графіку навчального процесу та робочих навчальних планів на поточний рік, які доводяться до відома всіх студентів перед початком навчального року. Декан факультету за певних умов (хвороба, службові відрядження, складні сімейні обставини) для окремих студентів може встановлювати індивідуальний графік навчального процесу. Виклик студентів на сесію здійснюється відповідно до графіку навчального процессу довідкою-викликом встановленої форми. Довідка-виклик є підставою для надання додаткової оплачуваної відпустки студентам, які виконали навчальний план за попередню сесію. Довідка-виклик є документом суворої звітності і підлягає реєстрації в окремій книзі із зазначенням номера та дати видачі. Після закінчення сесії деканат видає студенту довідку про участь у сесії. Студенти-заочники, які не виконали вимог навчального плану і не мають права на додаткову оплачувану відпустку, але з’явилися на лабораторно-екзаменаційну сесію, допускаються до консультацій науково-педагогічних працівників, виконання лабораторно-практичних робіт, складання заліків і в установленому порядку до складання екзаменів (заліків) без наступного надання оплачуваної додаткової відпустки за поточний навчальний рік. Студенти заочної форми навчання, які працюють за обраним фахом (напрямом підготовки, спеціальністю) або мають відповідний досвід практичної роботи, можуть бути звільнені від проходження фахової практики. В інших випадках студенти проходять фахову практику за відповідною програмою для денної форми навчання.

4.6. Друга вища освіта

Здобуття другої вищої освіти в Університеті за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем фінансується виключно за рахунок юридичних або фізичних осіб (за договором). Виключенням можуть бути випадки, коли інвалідність не дозволяє працювати за першою освітою. Другу освіту можуть отримувати громадяни України з вищою освітою, які мають бажання отримати кваліфікацію фахівця з другої спеціальності. Здобуття другої вищої освіти може здійснюватися за усіма формами навчання (денна, заочна, екстернат) за умови повного навчально-методичного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення певної форми навчання за другою освітою з даної спеціальності (спеціалізації). Здобуття другої вищої освіти здійснюється, як правило, за індивідуальним навчальним планом (за встановленою формою), який розробляє випускова кафедра. Перезарахування результатів раніше складених студентом заліків та екзаменів може проводиться деканом за умови ідентичної назви, обсягу навчальної дисципліни та форм підсумкового контролю. В інших випадках питання про перезарахування результатів заліків та екзаменів вирішується відповідними кафедрами за умови відповідності програмних вимог з цих дисциплін. На підставі співставлення даних додатку до диплому (попередня освіта) відзначається курс на який зараховується претендент на одержання другої освіти. В індивідуальному плані студента перелік дисциплін на кожний семестр випускова кафедра визначає з урахуванням можливостей та бажань студента. Термін навчання за другою освітою визначається часом, необхідним для оволодіння освітньо-професійною програмою підготовки, що передбачена індивідуальним навчальним планом студента. Індивідуальний план розглядається на засіданні кафедри, підписується студентом (здобувачем другої вищої освіти), завідувачем кафедри і затверджується деканом того факультету, на якому студент здобуває другу вищу освіту. Здобуття другої вищої освіти (другої спеціальності) засвідчується отриманням особою диплома державного зразка за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем. У додатку до диплома вказуються всі дисципліни навчального плану цієї спеціальності із зазначенням перезарахованих дисциплін та документа, на підставі якого здійснювалося це перезарахування (з основної спеціальності). Навчання за другою спеціалізацією тієї ж спеціальності розглядається як надання особі додаткових освітніх послуг і здійснюється за такою самою процедурою (щодо прийому, особливостей навчання та його оплати), як і здобуття другої вищої освіти. Отримання особою другої спеціалізації з тієї самої спеціальності засвідчується записом у додатку до диплома про вищу освіту назв обох спеціалізацій, а також зазначенням усіх дисциплін, які передбачені навчальним планом з обох спеціалізацій.

5. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Науково-методичне та організаційне забезпечення навчального процесу є необхідною умовою якісного засвоєння програм підготовки фахівців і включає:

– стандарти вищої освіти;

– навчально-організаційні документи деканату, кафедр і навчального відділу;

– навчально-методичні комплекси дисциплін;

– інформаційне забезпечення навчального процесу (підручники і навчальні посібники, методичні матеріали, наочні посібники, комп’ютерні програми з навчальних дисципліни тощо);

– систему контролю якості навчального процесу.

5.1. Документація з науково-методичного та організаційного забезпечення навчального процесу

Документація деканату:

– положення про факультет;

– галузеві стандарти вищої освіти;

– навчальні плани;

– робочі навчальні плани;

– програми нормативних навчальних дисциплін;

– робочі програми навчальних дисциплін;

– розклад занять за всіма формами навчання;

– журнали обліку роботи академічної групи;

– особові картки студентів;

– журнал реєстрації відомостей успішності студентів;

– відомості обліку успішності;

– зведена відомість успішності студентів;

– журнал реєстрації довідок-викликів та повідомлень студентів-заочників;

– витяги з наказів про зарахування, відрахування, переведення, поновлення студентів тощо;

– протоколи засідань Вченої ради факультету;

– склад, план роботи і протоколи засідань науково-методичної (методичної) комісії;

– копії наказів про призначення кураторів академічних груп;

– протоколи засідань стипендіальної комісії;

– копії документів студентів-пільговиків (осіб, які постраждали внаслідок катастрофи на ЧАЕС; дітей-сиріт; інвалідів; студентів, які мають дітей, та ін.);

– списки студентів, які мешкають у гуртожитках студмістечка;

– графіки проведення відкритих занять. Документи Вченої ради факультету зберігаються у вченого секретаря ради. Документи науково-методичної комісії факультету зберігаються у голови комісії.

Документація кафедри з організації та науково-методичного забезпечення навчального процесу:

– план роботи кафедри на навчальний рік;

– протоколи засідань кафедри;

– список співробітників кафедри, аспірантів і докторантів;

– обсяг навчальної роботи на навчальний рік;

– розподіл навчальної роботи кафедри на навчальний рік;

– звіт кафедри про виконання навчальної роботи;

– розклад занять;

– індивідуальні плани роботи науково-педагогічних працівників;

– звіти науково-педагогічний працівників за минулий навчальний рік (якщо вони

відсутні в індивідуальних планах);

– журнал обліку індивідуальних занять науково-педагогічних і педагогічних працівників кафедри;

– навчально-методичні комплекси дисциплін кафедри;

– графік консультацій науково-педагогічних працівників;

– план відкритих занять на поточний семестр;

– журнал взаємних і контрольних відвідувань занять науково-педагогічних і педагогічних працівників кафедри;

– теми дипломних (кваліфікаційних) робіт;

– завдання на дипломні (кваліфікаційні) роботи студентів;

– дипломні (кваліфікаційні) роботи;

– екзаменаційні білети;

– критерії оцінювання екзаменаційних (залікових) робіт;

– програми практик;

– щоденники практики;

– звіти з практики;

– курсові роботи.

Навчально-методичний комплекс з дисципліни містить:

– робочу навчальну програму;

– підручник, навчальний посібник або конспект лекцій (у друкованому або електронному виді);

– матеріали до семінарських, практичних, лабораторних занять та самостійної роботи студентів;

– критерії оцінки успішності студентів;

– комплекти контрольних завдань з навчальних дисциплін; екзаменаційні білети або комплект контрольних завдань для семестрового контролю;

– методичні вказівки для студентів щодо виконання індивідуальних завдань, курсових, дипломних і кваліфікаційних робіт, рефератів тощо;

– інші документи (графіки самостійної роботи студентів, виконання курсових і контрольних робіт тощо).

Робоча навчальна програма дисципліни є нормативним документом вищого навчального закладу і містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролів. Робоча навчальна програма дисципліни розробляється лектором, розглядається на засіданні кафедри, підписується завідувачем кафедри і затверджується деканом. Робочі навчальні програми дисциплін щорічно обговорюються на засіданнях кафедр. Робочі навчальні програми дисциплін затверджуються (перезатверджуються) не пізніше, ніж за 2 місяці до початку навчального року, протягом якого вивчаються відповідні дисципліни. Навчальні плани та програми дисциплін, інша навчально-методична документація кафедр є інтелектуальною власністю Університету і можуть бути використані іншим ВНЗ лише з дозволу Університету.

5.2. Контроль та оцінка якості навчального процесу

Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти.

5.2.1. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Знання студентів оцінюється як з теоретичної, так і з практичної підготовки за такими критеріями:

– "відмінно" – студент міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст

навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;

– "добре" – студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного;

– "задовільно" – студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають невпевненість або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю;

– "незадовільно" – студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.

5.2.2. Рівні контролю

За рівнем контролю розрізняють: самоконтроль, кафедральний, факультетський, ректорський та міністерський. Самоконтроль призначений для самооцінки студентами якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної дисципліни (розділу, теми). З цією метою в навчальних посібниках для кожної теми (розділу), а також у методичних розробках з лабораторних робіт передбачаються питання для самоконтролю. Більша ефективність самоконтролю забезпечується спеціальними програмами самоконтролю та самооцінки, які є складовими частинами електронних підручників та автоматизованих навчальних курсів. Кафедральний контроль проводиться з метою оцінки рівня підготовки студентів з дисципліни на різних етапах її вивчення, як правило, науково-педагогічними працівниками даної дисципліни і здійснюється у вигляді вхідного, поточного, рубіжного та семестрового контролю. Факультетський, ректорський та міністерський контроль є різними рівнями зовнішнього контролю, призначеного для перевірки якості навчального процесу на кафедрах, порівняння ефективності навчання студентів. Зовнішній контроль усіх рівнів, на відміну від кафедрального, проводиться вибірково (в окремих навчальних групах), тільки письмово і, як правило, є відстроченим контролем.

5.2.3. Види контролю

У навчальному процесі використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, модульний, підсумковий та відстрочений. Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс. Вхідний контроль проводиться на першому занятті за завданнями, що відповідають програмі попередньої дисципліни. Результати контролю аналізуються на кафедральних (міжкафедральних) нарадах та засіданнях методичних комісій спільно з науково-педагогічний працівниками, які проводять заняття із забезпечуючої дисципліни. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання індивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процесу. Доцільно проводити вхідний контроль на першому курсі. Поточний контроль проводиться науково-педагогічний працівниками на всіх видах аудиторних занять. Основне завдання поточного контролю – перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи. Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між науково-педагогічними працівниками та студентами у процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як науково-педагогічним працівникам – для коригування методів і засобів навчання, так і студентами – для планування самостійної роботи. Особливим видом поточного контролю є колоквіум. Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес- контролю на практичних заняттях та лекціях, у формі колоквіуму, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, у формі комп’ютерного тестування тощо. Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань визначаються відповідною кафедрою. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією для визначення модульної оцінки, при проведенні заліку і враховуються науково- педагогічним працівником при визначенні підсумкової екзаменаційної оцінки з даної дисципліни.

Ректорські контрольні роботи є формою поточного контролю. Ректорські контрольні роботи проводяться двічі на навчальний рік. Результати оцінювання ректорських контрольних робіт зараховуються як результати контролю знань за відповідним модулем. Декан факультету за поданням визначає дисципліни, з яких виконуються ректорські контрольні роботи, і узгоджує їх перелік з начальником навчального відділу. Ректорські контрольні роботи виконуються у навчальний час. Графік проведення ректорських контрольних робіт складається навчальним відділом за поданням факультетів і затверджується проректором. Студенти не пізніше, ніж за тиждень повинні бути ознайомлені з графіком проведення ректорських контрольних робіт і прикладами завдань попередніх років. Всі матеріали для ректорських контрольних затверджуються на засіданнях кафедри та методичної комісії факультету. Зміст, обсяг, структуру та форму контрольної роботи визначає кафедра. За формою така робота може бути тестом, розгорнутою відповіддю на питання, комбінованим завданням тощо. Роботи виконуються на аркушах зі штампом факультету або на спеціальних бланках. Норма часу на проведення ректорської контрольної роботи складає до 2 академічних годин. Ректорська контрольна робота вважається виконаною, якщо на ній були присутні не менше, ніж 80% студентів. У іншому випадку результати роботи анулюються і призначається повторна контрольна робота. Перевірку всіх контрольних робіт здійснює за дорученням кафедри один науково-педагогічний працівник. Оцінки за ректорську контрольну роботу виставляються за національною шкалою. За модульною системою робота також оцінюється визначеною кількістю балів. Результати ректорських контрольних робіт аналізуються навчальним відділом, на засіданнях кафедр та науково-методичних комісій. Начальник навчальної чистини доповідає про результати на засіданні ректорату. Виконані ректорські контрольні роботи, завдання до них, зразки відповідей та критерії оцінюваннязберігаються на кафедрі протягом 1 року. Модульний контроль є складовою кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Завданням модульного контролю є оцінювання знань, умінь та практичних навичок студентів, набутих під час засвоєння окремого модуля дисципліни. Семестровий підсумковий контроль з певної дисципліни є формою контролю навчальних досягнень студента за семестр. Він проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни. Сумарна оцінка за вивчення дисципліни розраховується як сума модульних оцінок та балів, отриманих за результатами підсумкового семестрового контролю. Загальна сума балів модульних і підсумкового семестрового контролю складає 100. Підсумковий контроль забезпечує оцінку результатів навчання студентів певного освітньо- кваліфікаційного рівня на проміжних або заключному етапах їх навчання. Він включає семестровий контроль і державну атестацію студентів. Державна атестація студентів проводиться державною екзаменаційною комісією після закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогам стандартів вищої освіти. За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття відповідного освітнього рівня та отриману кваліфікацію. Нормативні форми державної атестації (захист дипломної (кваліфікаційної) роботи, державний екзамен) визначаються навчальним планом згідно з вимогами відповідної освітньо-професійної програми. Відстрочений контроль, або контроль збереження знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання студента і проводиться вибірково для вивчення стійкості засвоєних знань студентами, контролю якості навчального процесу та удосконалення критеріїв оцінювання навчальних здобутків студентів. Відстрочений контроль з певної навчальної дисципліни у формі „зрізу знань” проводиться за розпорядженням ректора (першого проректора), яким визначається персональний склад комісії, яка його проводить, і термін проведення (у семестрі, наступному за семестром, в якому студенти складали екзамен з цієї дисципліни). Групи, в яких проводяться „зрізи знань”, визначаються розпорядженням проректора. В одній групі „зріз знань” проводиться не більше, ніж з двох дисциплін. „Зрізи знань” проводяться у позанавчальний час за екзаменаційними білетами (комплектами завдань підсумкового семестрового контролю), що були використані підчас семестрового контролю. Графік проведення „зрізів знань” складається навчальним відділом за поданням факультетів і затверджується проректором. Студенти не пізніше, ніж за три дні, повинні бути ознайомлені з графіком. Факультет надає до навчального відділу комплекти матеріалів для „зрізу знань”. Роботи виконуються на аркушах зі штампом факультету або на спеціальних бланках. На проведення „зрізу знань” відводиться такий же час, як на виконання письмового завдання підсумкового семестрового контролю. Перевірку робіт здійснює науково-педагогічний працівник, який перевіряв письмові завдання підсумкового семестрового контролю. Оцінки виставляються в балах відповідно до затвердженої кафедрою системи оцінювання підсумкового контролю. Результати „зрізу знань” аналізуються комісією, на засіданнях кафедр, методичних комісій та Вчених рад.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад „ужгородський національний університет на правах рукопису кампо георгіна михайлівна

    Документ
    Малий бізнес – найдемократичніший суспільний інститут, завдяки якому мільйони людей реально беруть участь в економічному житті власної країни. Саме через його розвиток утворюється та забезпечується середній клас, укріплюється конкурентне
  2. Концепція національного виховання студентської молоді двнз «Ужгородський національний університет» Загальні положення

    Документ
    Розбудова Української держави, відродження української нації потребують формування та впровадження відповідної Концепції національного виховання студентської молоді, яка має стати складовою частиною системи національного виховання громадянина України.
  3. І. І ужгородський національний університет л. М. Сусліков, В. С. Дьордяй патентознавство рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчально-методичний посібник

    Навчально-методичний посібник
    який читається для студентів кафедри прикладної фізики Уж­городського ішйоюльногоуніверситета, У посібник) розглян) го основні положення законодавства України з питань інтелгкту.
  4. "Ужгородський національний університет"

    Документ
    Мета створення наукового парку – розвиток науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчальному закладі та/або науковій установі, ефективного та раціонального використання наявного наукового потенціалу, матеріально-технічної
  5. Інформація про наукову І науково-технічну діяльність Ужгородського національного університету за 2010 рік

    Документ
    Наукова діяльність Ужгородського національного університету була спрямована на виконання фундаментальних і прикладних науково-дослідних робіт по пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки (за рахунок бюджетних асигнувань, по програмам міжнародного

Другие похожие документы..