Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Научная студенческая конференция «Студенческая наука: ступени познания» (далее – конференция) проводится ежегодно в рамках Дней студенческой науки в ...полностью>>
'Документ'
КОГДА ТЫ ВОШЕЛ В МИР, ТЫ ГОРЬКО ПЛАКАЛ, А ВСЕ ВОКРУГ РАДОСТНО СМЕЯЛИСЬ.СДЕЛАЙ СВОЮ ЖИЗНЬ ТАКОЙ, ЧТО БЫ ПОКИДАЯ МИР, ТЫ РАДОСТНО СМЕЯЛСЯ, А ВСЕ ВОКРУГ...полностью>>
'Викторина'
Уважаемые участники викторины! Необходимо подписать листок с заданиями- ответами (фамилия, имя, класс). Записать ответы, не нарушая нумерацию заданий....полностью>>
'Анкета'
Заполнение данной анкеты является первым шагом к тому, чтобы стать частью успешной команды ООО «Лугансквода». Мы гарантируем конфиденциальность инфор...полностью>>

Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (14)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Програми та рекомендації

до розподілу програмного матеріалу

загальноосвітніх навчальних закладів

для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку)

Природознавство

Біологія

Географія

Київ

2010

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7407 від 08.09.2009)

Відповідальний за випуск:

Програми підготували: природознавство, біологія – Т. В. Сак

географія – Н. В. Бєскова, Т. В. Сак

© Міністерство освіти

і науки України, 2009

Вступ

Програми з природознавства, біології та географії розроблені для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із ЗПР) на основі Державного стандарту базової освіти (освітня галузь «Природознавство») і переосмислені з позиції врахування особливостей психофізичного розвитку дітей із затримкою психічного розвитку, характеру вторинних відхилень, компенсаторних можливостей та особистісних потреб учнів.

Основними компонентами програм є зміст навчального матеріалу предмета, перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів спеціальної школи, корекційно-розвивальна робота і очікувані результати, спрямована на сенсомоторний пізнавальний, мовленнєвий та особистісний розвиток учнів засобами кожного навчального предмету.

Зміст програм відповідає програмам загальноосвітніх навчальних заклдаів і доповнений специфічними вимогами.

Переосмислено вимоги до результатів навчання з позицій відображення в них вимог не лише до знань з конкретного предмету на рівні правил, законів, понять, закономірностей, а й до загальних і спеціальних способів навчальної діяльності на рівні розумових, предметних і практичних дій із врахуванням можливих індивідуальних утруднень, особливо у дітей цієї категорії. Включено й вимоги до досвіду емоційно-вольового, морального, естетичного ставлення до оточуючої дійсності, до вмінь користуватися системою цінностей суспільства.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із ЗПР представлені в програмах у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набути учні під час вивчення тієї чи іншої теми. Дотримання цих вимог у процесі спеціального навчання та оцінюваня рівня навчальних досягнень допоможе кожній дитині цієї категорії здобути базову середню освіту, набути тієї основної компетенції, яка необхідна для входження в соціум.

Природознавство

Пояснювальна записка

Програмовий матеріал курсу „Природознавство” розроблений на основі навчальної програми з природознавства загальноосвітньої школи. Відтак, будується на основі знань, які закладені у початковій ланці школи, є інтегрованим, пропедевтичним курсом, головна мета якого полягає у формуванні в учнів основ сучасної природничо-наукової картини світу.

Завдання курсу:

  • розвиток у школярів пізнавального інтересу до вивчення предметів природничого циклу;

  • формування ключових компетенцій: соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних, саморозвитку та самоосвіти;

  • розвиток загальнонавчальних і спеціальних умінь, способів діяльності щодо вивчення природи (предметні та загальнопредметні компетенції);

  • формування емоційно-ціннісного ставлення учнів до навколишнього середовища на основі знань про природу;

  • засвоєння знань, що складають основу для подальшого вивчення систематичних курсів астрономії, біології, географії, фізики, хімії.

Особливості корекційно-розвивальних завдань курсу природознавства у 5-6 класі школи інтенсивної педагогічної корекції визначається контингентом учнів, які продовжують навчання в основній ланці школи. Це діти зі стійкими недоліками навчально-пізнавальної діяльності, які не вдалося достатньою мірою скоригувати в початковій школі. Діти не можуть належним чином аналізувати, порівнювати, узагальнювати та класифікувати природні об’єкти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки природних явищ, робити висновки, судження, умовиводи. Їм притаманна недостатність саморегуляції, труднощі здійснення самоконтролю, знижена пізнавальна активність. У частини учнів занижена самооцінка, низький рівень домагань, особливості емоційної сфери. Таким чином, корекційно-розвивальними завданнями курсу є:

  • розвиток розумових дій та операцій (аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування,узагальнення, конкретизації, класифікації,);

  • розвиток логічних форм мислення (понять, суджень, умовиводів);

  • формування вміння розкривати цільові, причинно-наслідкові зв’язки на понятійному рівні;

  • розвиток саморегуляції діяльності, самоконтролю (плануючого, операційного, заключного);

  • формування позитивних якостей особистості (вміння визначати мету діяльності, цілеспрямованість, наполегливість у досягненні поставленої мети);

  • розвиток пізнавальної активності та емоційної сфери.

У програмі реалізовано інтегрований підхід до формування змісту курсу, який розподіляється за роками навчання таким чином:

5 -й клас (35 годин, 1 год. на тиждень):

  • Розділ I. Людина та середовище її життя.

  • Розділ II. Всесвіт та середовище життя людини.

6-й клас (35 годин, 1 год. на тиждень):

  • Розділ III. Природні та штучні системи в середовищі життя людини.

Основу змісту шкільного курсу „Природознавство” становлять реальні об’єкти і процеси природи, теоретичні знання про них та методи дослідження природи, добір яких здійснено за такими критеріями:

  • сучасність знань про природу;

  • відповідність дібраних знань Державному стандарту базової загальної середньої;

  • універсальність значення навчального матеріалу для подальшого вивчення таких навчальних предметів, як астрономія, біологія, географія, фізика, хімія;

  • посильність і доступність засвоєння дібраних знань віковим та психологічним особливостям учнів 5-6 класів, які навчаються у школі інтенсивної педагогічної корекції.

Враховуючи особистісну зорієнтованість навчання, інтеграція знань у змісті навчального курсу здійснюється навколо інтересів та потреб учнів, що стосуються дослідження їхнього найближчого оточення - світу природи, серед якої вони живуть, з якою щодня контактують.

Наскрізними поняттями у змісті курсу є:

  • людина як частина природи, житель планети Земля;

  • середовище життя людини;

  • явища природи;

  • взаємозв’язок компонентів природи, її цілісність і системна організація;

  • значення знань про природу для людини.

Використання системного підходу забезпечує пізнання природи як цілісного реального оточення людини, середовища її життя, з яким вона пов’язана обміном речовин, енергією, інформацією.

Зміст і структура курсу відображають сукупність початкових понять астрономії, біології, географії, фізики, хімії, обсяг і глибина яких відповідає пізнавальним можливостям учнів.

Перелік обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи, загальнонавчальних і спеціальних умінь, способів діяльності, формування яких відбувається при вивченні природознавства, у програмі розподілено на 8 тем.

У 5 класі вивчення курсу розпочинається зі вступу, в якому вчитель актуалізує знання, отриманні учнями у початковій школі, розповідає про місце людини у природі, значенні для неї знань про природу. У процесі засвоєння навчального матеріалу вчитель реалізує корекційно-розвивальні завдання: формує в учнів вміння спостерігати за об’єктами живої і неживої природи, розвиває пізнавальну активність у вивченні природи, вчить бачити у природі прекрасне.

У першому розділі "Людина і середовище її життя" вивчаються тіла і речовини. П’ятикласники одержують початкові поняття про речовини та їх склад, чисті речовини та суміші. Після цього розкриваються явища природи (світлові, теплові, механічні, звукові), які людина спостерігає та широко використовує. Тобто, знайомство учнів з середовищем життя розпочинається з вивчення найближчого оточення людини: тіл та речовин. Навчальною програмою передбачено дослідження учнями маси і розмірів тіл, розчинів. Учні мають зрозуміти, що за зовнішньою цілісністю предметів навколишнього світу криється складна будова речовини: тіла складаються з атомів, молекул, інших частинок, що перебувають у безперервному русі і взаємодіють між собою. З речовин побудовані клітини, тканини, організми. Учні вчаться спостерігати та пояснювати явища природи на емпіричному рівні та переконуються в їх повторюваності. Вивчення навчального матеріалу поєднується з корекційним розвитком пізнавальної діяльності. Вчитель формує в учнів вміння аналізувати, порівнювати, виділяти характерні ознаки та узагальнювати суттєві властивості об’єктів; розкривати причинно-наслідкові зв’язки між явищами неживої і живої природи. Чільне місце відводиться корекційному розвитку самоконтролю у процесі вимірювання маси та розмірів фізичних тіл, розділення сумішей. При цьому важливо вчити дітей розповідати про те, що вони виконують, робити висновки. Прийомами засвоєння навчального матеріалу коригується особистість учнів. Учитель розвиває інтерес до практичного вивчення природи (виконання дослідів), формує наполегливість, сумлінність, акуратність, під час практичних робіт.

У другому розділі "Всесвіт і середовище життя людини" дається уявлення про Всесвіт, вивчаються небесні тіла, насамперед, Земля та Місяць, учні знайомляться з будовою Сонячної системи.

Упродовж вивчення матеріалу двох навчальних тем знайомство учнів із середовищем життя людини стосується (без розкриття глибинних питань розвитку Всесвіту) космічних об’єктів – зорь і сузір’їв, планет, Сонця як джерела світла і тепла, що впливають на життя.

Зміст програми передбачає засвоєння на репродуктивному рівні знань про форми земної поверхні, мінерали і гірські породи, корисні копалини, воду і повітря, їхні властивості та значення для живих організмів.

Для досягнення корекційно-розвивальних завдань вчитель учить дітей спостерігати та розповідати про явища, які відбуваються у неживій та живій природі під впливом променів Сонця; розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі пов’язані з рухом Землі; спонукає бажання більше дізнатися про Всесвіт з книжок.

У 6 класі, в третьому розділі "Природні та штучні системи в середовищі життя людини", вивчення курсу продовжується розглядом природних та штучних систем (ліс, степ, водойма, машини та механізми), що мають першочергове значення для життя людини, дається уявлення про організм як живу систему. Формування поняття про системи неживої і живої природи у середовищі життя людини сприятиме формуванню в учнів основ природничо–наукової картини світу.

Учні мають познайомитись з таким загальнонауковим поняттям, як система, ознайомитись із закономірностями існування природних систем. На рівні первинних уявлення вивчаються рукотворні системи, закладаються основи понять: енергія, сила, робота, енергозбереження. Учні мають засвоїти поняття про різноманітні машини, системи, з якими має справу людина у середовищі життя.

Вивчення живих систем розпочинається з організмів, їхніх взаємозв’язків з неживою природою. Дослідження взаємозв’язків у природі сприятиме формуванню поняття про екосистему. Учні знайомляться з природними і штучними екосистемами, вчаться спостерігати взаємозв’язки між природою і людиною, набувають умінь практичного застосування знань. Завершується вивчення середовища існування людини ознайомленням з найбільшою екосистемою – біосферою.

У процесі реалізації корекційно-розвивльних завдань учитель вчить учнів аналізувати об’єкти, які входять до природних та штучних систем; порівнювати та виділяти суттєві ознаки; розповідати про зв'язок об’єктів у системі; розкривати цільові, причинно-наслідкові зв’язки (на прикладах пристосування організмів до умов існування); робити висновки про особливості системи. Під час виконання практичних завдань вчитель має формувати в учнів саморегуляцію діяльності, різні види самоконтролю (плануючий, операційний, кінцевий). У полі зору вчителя має бути особистісний розвиток учнів. Під час виконання дослідів слід розвивати у дітей цілеспрямованість, ретельність; плекати інтерес до пізнання рослинних і тваринних організмів, розвивати прагнення охороняти природні екосистеми.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5 - 6-их класів з природознавства здійснюється за 12 – бальною шкалою. Рівні та критерії оцінювання наведено у таблиці (Таблиця 1).

Оскільки, загальнонавчальні і спеціальні уміння є складовими способів пізнавальної діяльності учнів, тому наведено перелік цих умінь щодо вивчення курсу "Природознавство" (учень називає…, наводить приклади…, розпізнає…, визначає…, спостерігає та розповідає…, порівнює…, пояснює…, робить висновки… тощо).

Логічні зв’язки, що мають місце в структурі програми між її розділами та темами, спрямовані на формування у школярів поняття про цілісність природи.

Програмою передбачено оволодіння методами пізнання середовища життя людини - спостереженням, описом, експериментом.

Реалізація змісту навчального курсу потребує проведення різних форм навчальних занять: поряд з традиційними - комбінованими уроками тощо, доцільно проводити уроки серед природи, екскурсії, лабораторні та практичні заняття, комплексно використовувати ігрові, позакласні і позаурочні форми організації навчальної діяльності учнів.

У навчальному процесі доцільно: передбачати ситуації, що дають можливість школярам самореалізуватись, сприяють розвитку впевненості у собі; створювати умови для виконання школярами різних ролей, самостійного прийняття рішень, здійснення свідомого вибору. Можна пропонувати учням виконання завдань як індивідуально, так і фронтально чи в складі малих груп.

До кожної теми програми пропонується тематика демонстраційних дослідів, практичних робіт, домашні експериментальні завдання, що мають здійснюватись з урахуванням конкретних умов школи.

Виконання учнями практичних робіт має на меті формування навичок проведення дослідів і експериментів, зацікавлення у вивченні природничих дисциплін, тому оформлення цих робіт у зошитах та їх оцінювання здійснюється на розсуд учителя.

Наприкінці програми наведено орієнтовний перелік навчальних екскурсій. Проводити їх можливо за рахунок навчальних годин, у позаурочний час, під час проведення навчальної практики.

У процесі вивчення курсу вчитель має контролювати рівень засвоєння учнями знань, сформованість компетенцій та оцінювати їх навчальні досягнення.

Таблиця 1.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства

Рівні навчальних

досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

І.

Початковий

1

Учень з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі тіла природи, має уявлення про предмет, який вивчає

2

Учень з допомогою вчителя і користуючись підручником або робочим зошитом може знайти необхідні характеристики об’єктів, які вивчаються.

3

Учень з допомогою вчителя або підручника наводить приклади окремих явищ природи, фрагментарно описує їх; досліди і практичні роботи виконує поетапно, за детальною інструкцією і при постійній допомозі з боку вчителя.

II.

Середній

4

Учень з допомогою вчителя, підручника або робочого зошита відтворює незначну частину навчального матеріалу, не дотримується логіки його викладу; дає визначення окремих понять, фрагментарно характеризує явища природи; спостереження проводить за конкретними знайомими об’єктами природи, на основі попередньо вивченого детального плану.

5

Учень з допомогою вчителя відтворює значну частину навчального матеріалу на рівні відтворення тексту підручника; самостійно дає визначення окремих понять, не пояснюючи їх;

здійснює спостереження за природою, результати окремих з них заносить до щоденника спостережень, з допомогою вчителя проводить прості досліди, намагається їх пояснити.

6

Учень самостійно відтворює частину навчального матеріалу на рівні тексту підручника; з допомогою вчителя відповідає на окремі запитання; характеризує явища природи, у відповідях допускає помилки; на основі попередньо складеного плану, здійснює спостереження у природі, частково робить записи результатів спостереження в щоденнику спостережень. Досліди проводить з допомогою учителя, дати їх пояснення не може.

III.

Достатній

1V

Високий

7

8

9

10-12

Учень самостійно відтворює більшу частину матеріалу; відповідає на окремі запитання, розкриває властивості тіл, ілюструючи їх прикладами з підручника. Спостереження в природі може провести за невеликою групою знайомих, подібних між собою об’єктів, попередньо вивчивши наданий план. Досліди виконує під керівництвом і незначною допомогою вчителя.

Учень самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на більшу частину запитань, розкриває властивості тіл, в межах матеріалу підручника. Досліди виконує під керівництвом вчителя. Часткові висновки про їх результати робить самостійно. Називає призначення приладів, етапи виконання роботи.

Учень демонструє достатнє засвоєння навчального матеріалу, відповідає на запитання, розкриває причинно-наслідкові зв’язки; за планом проводить спостереження у природі і робить записи в щоденнику спостережень; проводить досліди, пояснює результати.

Учень засвоїв програмовий матеріал. Правильно дає визначення наукових понять. Відповіді ілюструє достатньою кількістю прикладів, розкриває причинно-наслідкові і цільові зв’язки між об’єктами та явищами. Під час відповіді може незначною мірою переструктурувати засвоєний зміст, не порушуючи засвоєних зв’язків у ньому; регулярно виконує фенологічні спостереження і робить записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, робить висновки; усвідомлює значення охорони навколишнього середовища.

5-й клас

( 35 год. 1 год на тиждень, із них 5 год –резервні)

Дата проведеню уроку

К-кість годин

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

2

Вступ.

Що таке природа, як її вивчають. Вивчення природи людиною. Для чого потрібно вивчати природу.

Учень:

називає: прилади, за допомогою яких вивчають природу; методи дослідження природи (спостереження, вимірювання, експеримент);

пояснює: для чого потрібно вивчати природу;

дотримується правил поведінки у природі.

Пізнавальна діяльність: розвивати вміння спостерігати за об’єктами живої і неживої природи; формувати пізнавальну активність у вивченні природи;

особистісний розвиток: формувати позитивне ставлення до природи, вміння бачити у природі прекрасне.

Спостереження. Організація спостережень за природою .

Демонстрування: вимірювальні прилади, барометр, термометр, флюгер.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (3)

    Документ
    Згідно з Типовим положенням про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 15.
  2. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (1)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової
  3. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (3)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової
  4. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (6)

    Документ
    Згідно з Типовим положенням про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 15.
  5. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (1)

    Документ
    Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, укладено відповідно до вимог
  6. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (4)

    Документ
    Програми з музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, художньої культури розроблені для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із ЗПР) на основі Державного стандарту базової

Другие похожие документы..