Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Программа дисциплины'
Настоящая программа учебной дисциплины устанавливает минимальные требования к знаниям и умениям студента и определяет содержание и виды учебных занят...полностью>>
'Книга'
Известный богослов II века Ириней, автор влиятельного сочинения «Пять книг против ересей», был, по-видимому, первым христианским писателем, пытавшимся...полностью>>
'Документ'
Министерство обороны РФ планирует в ближайшие годы заменить большую часть парка бронетранспортеров внутренних войск новыми специальными полицейскими ...полностью>>
'Программа'
В соответствии с «Конвенцией о правах ребенка» (1989г) и «Всемирной декларацией об обеспечении выживания, защиты и развитии детей» (1995г), каждому р...полностью>>

Концептуальні засади розвитку фінансового ринку в умовах глобалізації інвестиційних процесів

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:


Концептуальні засади розвитку фінансового ринку в умовах глобалізації інвестиційних процесів

Заходи щодо розвитку фінансового ринку

Ключові проблеми українського фінансового ринку визначені за результатами досліджень у звіті Комісії Організації Об’єднаних Націй “Блакитної стрічки” (“Пропозиції Президенту “Нова хвиля реформ”, - 2005 р. стр.62):

Причин незадовільного стану українського фінансового сектору багато. В першу чергу, це дуже погана законодавча база, яка частково не регулює певних питань, а часткове є суперечливою. По-друге, законодавча база не втілюється в життя, тому що немає потужного фінансового регулятора. По-третє, бракує відповідних інститутів та навичок. По-четверте, практично немає інформації про кредитні історії та кредитні рейтинги. По-п’яте, не вистачає капіталу. Існуючі проблеми можна охарактеризувати як несприятливий інвестиційний клімат із поганим захистом прав інвесторів та кредиторів.”

До цього списку можна додати ще відсутність концепції та стратегії розвитку національного фінансового ринку.

Для організації діалогу з владою при вирішенні цих проблем об’єднання професійних учасників фінансового ринку створили Координаційну Раду (детальна інформація – на сайті АУБ: у розділі “Співпраця/Інформація для банкірів”) та звернулись до Президенту України з власним баченням шляхів розвитку фінансового ринку України.

Одночасно Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку запропонувала на обговорення проект Програми розвитку фондового ринку України на 2006-2010 рр.

Пропонуємо на розгляд обидва документи. Будемо вдячні за зауваження та пропозиції, які Ви зможете надіслати за адресою: e-mail: Rudnenko@aub.com.ua. Обговорення напрямів та шляхів розвитку фінансового ринку України передбачається у рамках Третього Міжнародного Форуму “Фінансовий ринок та інвестиції 2005”, який відбудеться у м. Одеса 25-27 червня 2005 р.

  1. У плані підготовки до вступу України до Євросоюзу з метою оптимізації процесу вдосконалення та розробки законодавства, що регулює фінансовий ринок, розробити програму адаптації національного законодавства до норм Європейського Союзу на 2005 рік за участю Координаційної Ради об’єднань учасників фінансового ринку.

  1. Терміново розробити концепцію розвитку фінансового ринку з включенням до розгляду наступних питань:

  1. Визначення місця і ролі банківської системи у розвитку економіки України та шляхів її капіталізації.

  2. Розробка плану заходів щодо поетапного допуску філій іноземних банків, страховиків-нерезидентів, а також кастодіальних компаній до страхового ринку відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Україною.

  3. Визначення місця і ролі ринку цінних паперів у формуванні механізму залучення капіталу в економіку країни та ефективного його розподілу шляхом підвищення ліквідності, глибини та надійності ринку цінних паперів.

  4. Реалізація заходів щодо запровадження нових фінансових інструментів на фондовому ринку України.

  5. Забезпечення підвищення конкурентоспроможності ринку цінних паперів.

  6. Удосконалення державного регулювання фондового ринку в тому числі обґрунтування доцільності та розробка заходів щодо поетапного об’єднання регуляторів фондового ринку та ринку фінансових послуг.

  7. Розробка порядку делегування державними регулюючими органами окремих повноважень Саморегулівним організаціям (СРО) у відповідності до їх рівня акредитації.

  8. Взаємодія учасників фінансового ринку, зокрема банківського, страхового, іпотечного, інвестиційного секторів, та сектору кредитних спілок, для ефективного розвитку кредитування, залучення інвестицій та запровадження у практику системи недержавного пенсійного забезпечення.

  9. Підвищення квоти вкладень ІСІ у банківські цінні папери та на депозитні вклади (Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), реєстр. № 4197 від 26.09.2003 р.), а також підвищення на початковому етапі (рік-два) квоти щодо розміщення пенсійних активів недержавних пенсійних фондів на депозитних рахунках банків до 60-70 %%» (Проект Закону щодо внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» знаходиться на реєстрації у ВР України)…>>>


Програма розвитку фондового ринку

на 2006 – 2010 рр.

Загальні положення

Програмою діяльності Кабінету Міністрів України «Назустріч людям» передбачено здійснення низки концептуальних заходів щодо забезпечення розвитку фінансового ринку та перетворенню фондового ринку в ефективно функціонуючий механізм залучення інвестицій у реальний сектор економіки.

Досягненню цієї мети буде сприяти реалізація наступних завдань.

Захист прав інвесторів, насамперед міноритарних, шляхом удосконалення законодавства про господарські товариства, забезпечення вільного доступу акціонерів до корпоративної інформації, належне представництво міноритарних акціонерів в органах управління товариства, виважена дивідендна політика, забезпечення рівних прав на придбання відповідної частки акцій за номінальною вартістю, розбудова національної системи визначення рейтингу вітчизняних емітентів та фінансових інструментів.

Збільшення капіталізації ринків фінансових послуг, стимулювання процесів об'єднання та укрупнення фінансових інституцій, створення системи страхування фінансових ризиків на фондовому ринку, розвиток ринку іпотечного кредитування, удосконалення правових засад випуску та обігу цінних паперів і деривативів, запровадження регулятивних норм щодо ефективного управління активами небанківських фінансових установ - інститутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів.

Подальша розбудова Національної депозитарної системи, запровадження міжнародних стандартів обліку прав власності на цінні папери і розрахунків за ними, розкриття інформації емітентами цінних паперів, уніфікація правил проведення операцій та визначення єдиних принципів стандартизованого обігу документів у Національній депозитарній системі.

Запровадження досконалої системи корпоративного управління, що відповідає загальноприйнятим стандартам, зокрема, стандартам Європейського Союзу, шляхом прийняття та реалізації відповідних законодавчих і нормативних актів.

Запровадження визнаних у світі принципів розкриття інформації підприємствами і фінансовими установами щодо їх діяльності, зокрема, з метою відстеження перехресних прав власності та інших зв’язків між ними.

Зосередження продажу корпоративних прав, емітованих підприємствами – природними монополістами у процесі їх приватизації, виключно на фондових біржах, що забезпечить їх перетворення у публічні корпорації, та створення механізмів, які унеможливлять незаконну концентрацію капіталу; зосередження торгівлі корпоративними цінними паперами, емітованими приватизованими підприємствами, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (у тому числі при їх первинній емісії) виключно на фондових біржах, створення умов для ефективного функціонування та розвитку фондових бірж і торгівельно-інформаційних систем на фондовому ринку, розрахунково-клірингових інститутів.

Проголошення курсу на інтеграцію до Європейського Союзу зумовлює необхідність запровадження в діяльність учасників фондового ринку України законодавства Європейського Союзу, зокрема Директиви 2004/39/ЄС від 21.04.2004р. “Про ринки фінансових інструментів”…>>>

Проект

КОНЦЕПЦІЯ
розвитку страхового ринку до 2010 року

1. Загальні положення

Формування потужного приватного сектора в результаті проведення економічних реформ і структурної перебудови економіки обумовлює необхідність подальшого розвитку національного страхового ринку як складової частини недержавної системи фінансових гарантій, що сприяє створенню підґрунтя для стійкого економічного зростання і забезпечує відшкодування збитків у випадках стихійних лих, аварій, катастроф та інших непередбачених подій, здатних негативно вплинути на добробут населення, діяльність суб’єктів господарювання і держави.

В сучасній економіці через страхування реалізується державна політика соціально-економічного захисту населення, а також формуються значні інвестиційні ресурси.

Розвиток страхового ринку і використання його в інтересах сталого розвитку національної економіки в умовах її інтеграції у світове економічне господарство та посилення процесів глобалізації є важливим компонентом національної безпеки. Міжнародна кооперація в страхуванні важлива для функціонування таких секторів економіки як міжнародна торгівля, перевезення, авіація, космонавтика, туризм.

Сучасний страховий ринок формується в умовах економічної стабільності та поступового поліпшення базових макроекономічних показників, зокрема, зростання валового внутрішнього продукту, низьких темпів інфляції, стабільності національної валюти, що дає змогу забезпечити динамічний його розвиток. Крім позитивних макроекономічних показників, існують також інші передумови розвитку національного страхового ринку, а саме:

поступове зростання доходів населення з тенденцією до подолання низького рівня платоспроможності;

підвищення заінтересованості юридичних та фізичних осіб у захисті своїх майнових інтересів;

збільшення кількості прибуткових підприємств;

законодавче запровадження обов’язкового страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

розвиток ринків фінансових послуг (у тому числі фондового ринку) та формування національної системи іпотечного кредитування;

запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення.

Однак, в Україні існують також негативні чинники, які стримують розвиток ринку страхових послуг:

недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг;

низький рівень проникнення страхового ринку (страхові платежі за вирахуванням страхових платежів, переданих на перестрахування українським страховикам, по відношенню до ВВП) та вузька клієнтська база страховиків, а також зосередження страхового ринку переважно на майновому страхуванні юридичних осіб;

нерозвиненість довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та відсутність правового регулювання діяльності страховиків у сфері обов'язкового медичного страхування;

недостатність надійних фінансових інструментів для інвестування;

надмірна кількість страхових компаній та недостатній рівень капіталізації страховиків, а також слабкий розвиток національного перестрахового ринку;

використання страхового ринку суб’єктами господарювання для оптимізації оподаткування та виведення капіталу за кордон;

недостатній рівень кадрового та наукового забезпечення страхового ринку;

низький рівень страхової культури населення.

Концепція розвитку страхового ринку України до 2010 року (далі - Концепція) встановлює стратегічні підходи, які мають бути покладені в основу державної політики у сфері страхування, створення законодавчих та економічних умов для стимулювання розвитку страхового ринку.

Концепція визначає основну мету, завдання і напрями розвитку страхового ринку на період до 2010 року відповідно до головних стратегічних цілей розвитку країни, які визначені у Посланні Президента України до Верховної Ради України „Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки”, Стратегії економічного та соціального розвитку України „Шляхом європейської інтеграції” на 2004-2015 роки, схваленої Указом Президента України від 28 квітня 2004 року № 493/2004 та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України „Назустріч людям”, схваленої Постановою Верховної Ради України 4 лютого 2004 року № 2426-IV.

2. Сучасний стан страхового ринку, аналіз розвитку

Впровадження законодавчої бази щодо страхування та становлення національного страхового ринку після набуття Україною незалежності проходило в складних макроекономічних умовах на фоні знецінення заощаджень населення за договорами страхування в установах колишнього Держстраху, зменшення довіри населення до фінансових установ внаслідок їх банкрутства.

За роки ринкових перетворень змінились економічні функції держави в сфері страхування та відбулася трансформація державної страхової монополії у страховий ринок. Учасниками страхового ринку є: страхувальники, застраховані особи, вигодонабувачі; страховики, перестраховики; товариства взаємного страхування; страхові та перестрахові брокери; страхові агенти; актуарії, аварійні комісари, а також професійні об’єднання страховиків, страхових посередників та інших учасників страхового ринку. Станом на 1 жовтня 2004 року в Україні зареєстровано 378 страховиків, в тому числі 41 страховиків, які здійснюють страхування життя.

За обсягами наданих послуг страховий ринок значно перевищує інші сектори ринків небанківських фінансових послуг. Але при цьому, ринок страхування все ще поступається банківському сектору (станом на 01 жовтня 2004 року активи банків 7,5 разу перевищували активи страховиків).

Динаміка основних параметрів за останні роки свідчить про закріплення тенденції до зростання обсягів страхового ринку. Серед позитивних чинників – стійке зростання капіталу, обсягів активів, що є необхідною умовою стабільного функціонування та розвитку страхового ринку. Поліпшується структура і якість активів страховиків, зменшується їх кредиторська заборгованість та підвищується фінансова надійність. Законодавче встановлення вимог до мінімальних розмірів статутних капіталів страховиків сприяло концентрації страхового ринку та зростанню загального розміру сплачених статутних фондів страховиків. Проте проблеми підвищення рівня капіталізації страховиків, ліквідності їх активів та концентрації страхового ринку залишаються актуальними.

До позитивних результатів розвитку страхового ринку також належать: реальне зростання обсягів страхових операцій з усіх видів страхування, структурні зміни на користь добровільного страхування і його довгострокових видів; зростання показників фінансової надійності страховиків, формування фінансових груп за участю страховиків. Зростає загальна сума страхових платежів, отриманих страховиками України. Збільшується кількість договорів страхування (перестрахування), укладених за сприяння страхових брокерів.

Позитивною тенденцією є зростання величини сформованих страхових резервів. Інвестування страховиками власних коштів, у тому числі коштів страхових резервів, відбувається головним чином через розміщення їх у цінні папери, грошові кошти на рахунках у банках, у банківські метали, у інвестиції в економіку України за визначеними законодавством напрямами.

Законодавче надання страховикам, створеним за участю іноземних інвесторів, національного режиму діяльності забезпечило відкритість українського страхового ринку, зростання іноземних інвестицій до страхового ринку та створення в цьому секторі фінансового ринку конкурентного середовища. Станом на 01 жовтня 2004 року понад 50 страховиків створені із залученням іноземного капіталу.

Створення центрального органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг сприяло посиленню державного регулювання і нагляду за страховою діяльністю та формуванню адекватних основ законодавчого регулювання розвитку страхового ринку. Однак існує певна недосконалість правового та організаційного забезпечення цього центрального органу виконавчої влади. Недостатнє технічне та ресурсне забезпечення, зокрема, забезпечення кваліфікованими кадрами центрального органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, обмежені можливості використання інформаційних технологій на страховому ринку ускладнюють проведення оперативного аналізу діяльності страховиків, оперативну оцінку рівня їх ризику.

Незважаючи на позитивні зрушення, у розвитку страхового ринку зберігаються негативні тенденції.

За 9 місяців 2004 року показник проникнення страхування в Україні становить всього 3,5 відсотків, тоді як у провідних країнах цей показник становить 8-12 відсотків. В середньому на душу населення в Україні припадає всього 30 євро страхових премій, що значно менше, ніж в інших європейських країнах (наприклад, 1250 євро в Німеччині та 120 євро в Польщі).

Довгострокове страхування життя становило за 9 місяців 2004 року всього 0,88 відсотків від загального обсягу страхових платежів. Не врегульована діяльність страховиків у сфері обов'язкового медичного страхування…>>>

Грошово-кредитний ринок

Центральні банки в умовах глобалізації
світової фінансової системи*

А. Корзун
анк Росії

Випуск євро в обіг, поява електронних торгових систем, зміни в структурі і поведінці учасників ринку, а також зміна обсягів пропозиції активів вплинули на структуру і якість фінансових ринків. Зміни в системі функціонування фінансового ринку сприяли перегляду як стратегічних, так і операційних завдань, які стоять перед центральними банками.

Поява єдиної європейської валюти в січні 1999 року вплинула на розвиток фінансової системи в цілому, особливо на ринки цінних паперів з фіксованою прибутковістю. Звичайно, інтеграція фінансових ринків європейських країн почалася задовго до введення євро, однак початок обігу єдиної валюти значно прискорив процес. Інтегрований ринок облігацій і грошовий ринок виникли протягом декількох тижнів після появи євро на основі створення глобальних торгових систем і уніфікації нормативної бази.

Внаслідок створення валютного союзу, багато інвесторів одержали доступ до активів, які раніше не включались ними в інвестиційний портфель. Розширення інвестиційної бази за рахунок цінних паперів, номінованих у євро, привело до збільшення привабливості ринкових методів фінансування. Це підтверджується фактом подвоєння чистого обсягу запозичень з боку банківського сектора і корпоративних позичальників протягом двох років після появи єдиної валюти. Крім того, істотно зросла диверсифікованість структури самих інвесторів.

Іншим нововведенням на фінансовому ринку стало створення електронних торгових систем як альтернативи традиційним торговим системам. Деякі країни використовували такі технології ще в 80-і роки, але наприкінці 90-х перехід на електронні торгові системи набув масового характеру. Введення електронних торгових систем певною мірою вплинуло на функціонування усього фінансового ринку.

Першими до використання нових технологій перейшли валютний ринок, а також ринок похідних інструментів. У 2001 році до 70% міжбанківської торгівлі валютою здійснювалося через електронні брокерські системи (у 1995 р. цей показник складав 10%). Ринок похідних інструментів цілком переорієнтувався на електронну торгівлю в системі Eurex, тоді як раніше угоди укладали на Лондонській біржі методом "голосової" торгівлі. Потім нові технології почали активно використовуватися на грошовому ринку, ринку облігацій, а також ринку державних цінних паперів, що традиційно є одним з найбільш розвинутих сегментів фінансового ринку. На ринку акцій також поступово починає переважати електронна торгівля.

  • Технологічні нововведення впливають на фінансовий ринок у двох напрямках. По-перше, вони істотно знижують операційні витрати, а також вартість одержання інформації. Угоди підписуються швидше, ніж при традиційному способі торгівлі, усі розрахунки за операціями здійснюються автоматично, а деякі торгові системи дозволяють навіть здійснювати хеджування чи арбітраж шляхом прямого підключення до ф'ючерсного ринку в режимі реального часу. Важливим моментом є те, що дилери, використовуючи електронну систему, можуть миттєво визначити кращу вартість і спланувати оптимальну торгову стратегію. По-друге, використання електронних систем змінює суть відносин між дилерами й інвесторами. Фактично стирається межа між дилерським ринком і ринком, що функціонує за принципом "дилер – клієнт". Деякі електронні системи дозволяють обмежити рівень участі дилерів, тим самим зберігаючи традиційні ринкові відносини. Такі системи зобов'язують учасників виконувати функції маркетмейкерів і не допускають участі корпоративних та інституціональних клієнтів. Системи, засновані на участі одного дилера, що збирає заявки великих клієнтів, також сприяють розвитку ринкової сегментації. З іншого боку, системи за участю багатьох дилерів дозволяють ефективно інтегрувати оптовий і роздрібний ринок…>>>

Тенденції банківського бізнесу: злиття банків, страхових компаній та пенсійних фондів*

Р.Гриценко

Радник Голови Національного банку України, к.е.н

Сучасні тенденції розвитку економіки свідчать про тенденції глобалізації, диверсифікації, уніфікації та лібералізації фінансових ринків. Основними причинами злиття є конкурентне середовище, зокрема, зміни, яке воно вносить у технології та в процес функціонування бізнесів. Конкуренція вимагає активного пошуку нових інвестиційних можливостей, ефективного використання всіх ресурсів, визначення стратегії протидії конкурентам.

Комплексна програма розвитку банківської системи на 2003 – 2005 роки, розроблена Національним банком України, передбачає заходи, спрямовані на збільшення обсягів довгострокового кредитування та залучення довгострокових ресурсів до банківської системи. Для банківської системи України одним із шляхів залучення довгострокових ресурсів і збільшення можливостей для довгострокового кредитування є злиття банківського бізнесу із страховими компаніями та пенсійними фондами, які акумулюють значні кошти населення. Тому вивчення питання щодо позитивних аспектів та проблем, які можуть виникнути при злитті банківського бізнесу із пенсійними фондами і страховими компаніями бізнесів є актуальним для визначення необхідності регулювання сфери діяльності цих бізнесів, впровадження адекватного нагляду та регулювання, а також сприяння подальшому розвитку фінансового сектору України.

Переваги та недоліки злиття

Злиття компаній будь-якого сегменту економіки, можуть мати як зовнішні так і внутрішні інвестиційні переваги.

У наукових дослідженнях виділяють наступні цілі, які намагаються досягти компанії, що приймають рішення про злиття:

- посилення власної конкурентної позиції на ринку та усунення конкурентів;

- підвищення перешкоди для входження на ринок або сегмент ринку для інших потенційних учасників;

- придбання взаємодоповнюючих, антициклічних та балансуючих активів;

- підвищення ефективності розміщення вільних коштів;

- придбання участі у прибутковому бізнесі;

- використання існуючих управлінських навичок в іншому бізнесі;

- диверсифікація ризиків;

- зниження інформаційних і маркетингових витрат;

При цьому компанії досягають так званого ефекту „синергії” – додаткової вигоди від об’єднання ресурсів компаній, яка проявляється в наступному:

  1. Збільшення доходів за рахунок підвищення спеціалізації, поліпшення маркетингу та посилення позиції на ринку.

  2. Зменшення витрат за рахунок вертикальної інтеграції та економії на взаємодоповнюючих ресурсах.

  3. Оптимізація оподаткування.

  4. Зниження вартості капіталу…>>>

Перехід банківської системи України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку: практика, проблеми, перспективи

В. Ричаківська

головний бухгалтер, директор департаменту бухгалтерського

обліку та аудиту Національного банку України, к.е.н.

  1. Реформування бухгалтерського обліку і звітності в банківській системі вирішення першочергових завдань з метою створення сучасної системи звітності.

Створення у процесі реформування економічних відносин ринкових механізмів, виникнення різноманітних форм власності в Україні були підставою для здійснення реформи системи бухгалтерського обліку і звітності як необхідної умови приведення її у відповідність до вимог ринкового оточення. У нових умовах господарювання завдання бухгалтерського обліку переорієнтуватися на інтереси споживачів облікової інформації – інвесторів, тому що до цього часу вони обслуговували тільки потреби державних фіскальних органів. Це було виправданим в умовах командно-адміністративної економіки, а в нових умовах стримувало процеси інвестування економіки України та її інтеграції в європейські і світові ринки.

Тому реформування бухгалтерського обліку і звітності викликано такими факторами як:

· необхідність входження банківського сектора України як провідного фінансового інституту у світову економічну спільноту;

· збільшення уваги потенційних інвесторів до фінансового ринку України;

· потреба користувачів в одержанні достовірної, чіткої інформації (насамперед установами, які працюють із залученими коштами);

· необхідність збільшення ефективності управління банком;

· установлення нагляду за банками і розробкою регулятивних інструментів;

· створення передумов для організації внутрішнього і зовнішнього аудиту за міжнародними стандартами;

З 1 січня 1998 року банківська система України почала переходити на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності.

Суть реформування бухгалтерського обліку в банківській системі України полягає у забезпеченні достовірної економічної інформації про реальну вартість активів банку, їхню ризикованість і прибутковість і, відповідно, реальну вартість капіталу банку.

З метою реалізації цієї програми було введено:

· метод нарахування за активними і пасивними операціями банку;

· механізм для створення прозорої системи резервів на покриття ризиків;

· механізми переоцінок активів банку.

Першочергові завдання щодо реформування бухгалтерського обліку і звітності в банківській системі України охоплювали блоки питань, кожний з яких був окремим великим проектом, а саме:

· зміна ідеології бухгалтерського обліку фінансових інструментів, що забезпечило підходи до їхнього обліку за ринковою вартістю;

· зміна Плану рахунків бухгалтерського обліку і підходів до його побудови;

· принципово нова організація аналітичного обліку банку, що забезпечує можливість одержання будь-якої необхідної інформації;

· поділ в окремі підсистеми управлінського і податкового обліку з метою формування управлінської і податкової звітності;

· перехід на прогресивну форму організації збору економічної інформації від банків за економічними показниками;

· зміна руху потоків інформації в електронному вигляді від банків;

· технічне забезпечення названих проектів при одночасній зміні всіх підсистем з обслуговування бухгалтерського обліку, звітності, платежів і засобів захисту, а також адаптації цих підсистем до експлуатації в реальних умовах при великих обсягах інформації…>>>

Фондовий ринок

Ринок облігацій України: підсумки 2004 року і перспективи розвитку в 2005 році

В. Харченко



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації / Матеріали IV науково-практичної конференції 30 квітня 2010 р

    Документ
    Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації / Матеріали IV науково-практичної конференції 30 квітня 2010 р.
  2. Взаємодія внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації

    Документ
    РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО РИНКІВ 1.1. Глобалізація і відкрита економіка як передумова взаємодії внутрішнього і зовнішнього ринків
  3. Зміст перелік умовних позначень вступ розділ теоретико-методологічні засади дослідження економічних трансформацій

    Документ
    Актуальність теми. Визначальною ознакою сучасності є ускладнення структури економічних систем, прискорення науково-технологічних змін та збурення глобалізації господарського життя суспільства.
  4. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів (1)

    Документ
    ІІІ. Основні виклики, які формують довгострокові зовнішні і внутрішні передумови перспективного розвитку економіки і суспільства України, відповіді на які мають базуватися на новій стратегії використання наукових знань,
  5. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів (2)

    Документ
    ІІІ. Основні виклики, які формують довгострокові зовнішні і внутрішні передумови перспективного розвитку економіки і суспільства України, відповіді на які мають базуватися на новій стратегії використання наукових знань,

Другие похожие документы..