Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Доклад'
Оплата не включает регистрационный взнос. Оплата производится после выставления счета Сведения об организации – заявителе Название Юридический адрес ...полностью>>
'Документ'
Современная философия страдает нездоровым Кантовым вероучением. Настоящая работа призвана внести вклад в его преодоление. Было бы кощунством, когда б...полностью>>
'Документ'
- Пример престарелого монаха. - Упование на милосердие Божие. УВЕЩАНИЕ ВТОРОЕ. Возвращение Феодора и ответ на него. - Непозволительность попечения о ...полностью>>
'Учебное пособие'
Утверждено Библиотечно-издательской комиссией МИТХТ им. М.В. Ломоносова в качестве учебного пособия по элективному курсу «Этикет: история и современн...полностью>>

Мікробіологія галузь знань: 0401

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Спеціальність 7.04010202 "МІКРОБІОЛОГІЯ"

Галузь знань: 0401 "Природничі науки"

Освітньо - кваліфікаційний рівень: спеціаліст

Освітній рівень: повна вища освіта

Кваліфікація: спеціаліст-біолог,

мікробіолог, імунолог

Узагальнений об’єкт діяльності: дослідження та розробки в

галузі біологічних наук

Перша вища освіта на базі: бакалавра однойменного напряму

Термін підготовки: 1 рік

Форми навчання: денна, заочна


Система знань зі спеціальності 7.070401 – «Мікробіологія та вірусологія» на кафедрі мікробіології та сучасних біотехнологій факультету біомедичних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» забезпечується спецкурсами, які за змістом і глибиною викладу охоплюють глобальні фахові проблеми і дають необхідні для формування знання спеціаліста.

Дисципліни спеціальності:

з/п

Назва дисципліни

К-ть годин

Питома вага, %

Кафедра

1

Ділова іноземна мова

162

12,5%

Іноземної філології

2

Антибіотики

108

8,3%

Екології

3

Водна мікробіологія*

108

8,3%

Мікробіології та сучасної біотехнології

4

Збудники інфекційних хвороб та біологічні основи інфекційних процесів

108

8,3%

Екології

5

Імунологія репродукції*

108

8,3%

Екології

6

Філософські проблеми сучасного природознавства

108

8,3%

Суспільно-політичних наук, глобалістики та соціальних комунікацій

7

Імуногенетика

81

6,3%

Екології

8

Імуномодулятори та фітоімунологія**

81

6,3%

Екології

9

Імунопатологія (протипухлинний імунітет)

81

6,3%

Екології

10

Імунохімія

81

6,3%

Екології

11

Методика викладання біології

81

6,3%

Мікробіології та сучасної біотехнології

12

Очистка стічних вод*

81

6,3%

Мікробіології та сучасної біотехнології

13

Комп’ютерне моделювання в біології

54

4,2%

Мікробіології та сучасної біотехнології

14

Цивільна оборона

54

4,2%

Соціальної безпеки

Всього

1 296

100%

* – дисципліни за вибором ВНЗ

** – одна з двох дисциплін блоку за вибором студента


Фахівець підготовлений до роботи в установах системи Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства сільського господарства, Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Міністерства у справах молоді та спорту, НДІ НАН України.

Фахівець здатний виконувати зазначену професійну роботу:

  • досліджувати морфологію, фізіологію, біохімію, генетику мікроорганізмів;

  • селекціонувати високоактивні штами-деструктори ксенобіотиків та штами-процуденти біологічно-активних речовин;

  • досліджувати імунний статус організму, знати методи ідентифікації клітин імунної системи;

  • володіти принципами та методами лабораторної діагностики, специфічної профілактики та терапії інфекційних хвороб;

  • використовувати комп’ютерну техніку в проведені експерименту та обробці матеріалу.

Фахівець може займати посади:

  • наукового співробітника;

  • інженера - біолога;

  • старшого лаборанта.

Перелік комплексу знань, необхідних для формування фахівця

  • Особливості будови прокаріот, їх основні групи та положення серед інших живих організмів.

  • Хімія, структура, властивості та функції клітинної стінки, слизового шару, придатків, джгутиків, цитоплазматичної мембрани, включень, внутрішньоклітинних структур, ядерного апарату бактерій.

  • Хімічний склад та фізико-хімічні властивості мікробної клітини.

  • Структурно-функціональні перебудови клітини бактерій в циклі розвитку та під впливом факторів зовнішнього середовища.

  • Закономірності росту бактерій.

  • Спороутворення: фази, будова та хімічний склад спор, значення у різних груп мікроорганізмів.

  • Особливості та типи розмноження мікроорганізмів.

  • Головні таксономічні категорії: вид, родина, порядок, клас, відділ у мікробіології. Поняття "вид" у бактерій.

  • Визначники бактерій.

  • Принципи класифікації мікроорганізмів.

  • Принципи нумеричної таксономії. Ознаки та їх кодифікація. Коефіцієнт подібності та відповідності. Серологічні та імунологічні реакції у класифікації Молекулярні та генетичні основи систематики.

  • Особливості будови, фізіології та екології спірохет, аеробних, факультативно-анаеробних та анаеробних паличок та коків, рикетсій, хламідій, мікоплазм, ендосимбіотів, мікобактерій, фототрофних бактерій, археобактерій, актиноміцетів і т.д.

  • Предмет і місце генетики бактерій у системі загальної генетики та інших біологічних дисциплін.

  • Особливості бактерій як об'єкту генетичних досліджень. Сучасні уявлення про мутаційну та модифікаційну мінливість у бактерій. Ферменти та молекулярні механізми генетичної рекомбінації.

  • Форми переносу генетичного матеріалу у бактерій.

  • Позахромосомні генетичні системи та автономно нереплікуючі генетичні структури.

  • Основні поняття генетичної інженерії.

  • Генетичні основи селекції бактерій.

  • Структура та блоки процесів метаболізму: ферменти та ферментативні реакції; транспортні процеси; біологічне окислення; енергетичні ресурси клітини.

  • Блок катаболізму органічних сполук: анаеробне дихання; літотрофія; фототрофія; амфіболізм.

  • Виникнення та еволюція метаболічних систем-мікроорганізмів.

  • Основні шляхи анаболізму мікроорганізмів.

  • Принципи регуляції ферментативних систем мікроорганізмів.

  • Особливості функціонування мікроорганізмів-продуцентів амінокислот, вітамінів, антибіотиків, ферментів і т.д.

  • Кінетичні особливості росту мікроорганізмів при періодичному та проточному культивуванні.

  • Промислове вирощування мікроорганізмів.

  • Постулати хіміотерапії.

  • Антибіотики, антисептики, дезінфікуючі засоби.

  • Причини та прояви антагоністичної дії мікроорганізмів.

  • Різноманітність антибіотиків та їх класифікація.

  • Умови та шляхи біосинтезу антибіотиків, технологічні етапи їх виробництва.

  • Основні групи антибіотиків за їх хімічною будовою, їх властивості та механізми біологічної дії.

  • Різні механізми впливу антибіотиків на синтез білка та нуклеїнових кислот у клітині, на структуру та функції мембран мікроорганізмів.

  • Механізми резистентності мікроорганізмів до антибіотиків. Побічна дія антибіотиків та заходи запобігання їй.

  • Сучасні проблеми та напрямки в розвитку науки про антибіотики.

  • Поняття про нормальну мікрофлору, її роль у процесах життєдіяльності організму хазяїна та в патологічних процесах.

  • Типи взаємовідносин між мікро- та макроорганізмами, еволюційне становлення та загальна характеристика мікробного паразитизму, шляхи виникнення патогенних мікробів.

  • Поняття про патогенність як основну, сформовану в процесі еволюції, біологічну властивість виду мікроорганізмів та вірулентність як штамову ознаку патогенного мікроба.

  • Молекулярно-генетичні основи патогенності і вірулентності мікробів: біологічні функції, які лежать в основі патогенності, і молекулярні механізми взаємодії збудник – клітина - мішень, суть специфічної природи уражень, обумовлених тим чи іншим збудником, що досягаються через механізм біологічного впізнавання.

  • Поняття про інфекційний процес, роль факторів, що беруть участь у його виникненні, стадії розвитку, основні ознаки та форми інфекційного процесу.

  • Поняття про епідемічний процес та його форми, резервуари та джерела збудників інфекційних захворювань, механізми і шляхи передачі збудників, роль зовнішнього середовища в поширенні інфекційних захворювань. Біологічні особливості збудників основних захворювань людей бактеріальної природи.

  • Принципи та методи лабораторної діагностики, специфічної профілактики та терапії інфекційних захворювань. Мікробна екосистема та її елементи; роль атмосфери як біотопу мікроорганізмів.

  • Міжвидові відношення мікроорганізмів.

  • Аналіз реальних мікробних екосистем; значення мікробних екосистем біосфери.

  • Мікробні екосистеми літосфери. Мікробні екосистеми гідросфери.

  • Мікробні екосистеми рослин; мікробні екосистеми тварин; мікробні екосистеми людини.

  • Вплив абіотичних елементів на функціонування мікробних екосистем.

  • Кінетика та стехіометрія росту популяцій та ценозів мікроорганізмів.

  • Принципи енергетичного метаболізму анаеробних мікроорганізмів.

  • Хімізм процесів дисиміляторної сульфат редукції.

  • Систематика анаеробних мікроорганізмів.

  • Особливості будови клітини архебактерій.

  • Особливості окислювально-відновних процесів при різних типах бродінь.

  • Принцип та етапи анаеробного фотосинтезу.

  • Шляхи та хімізм метаногенезу.

  • Хімізм процесів дисиміляторної нітрат редукції

  • Шляхи утилізації ацетату анаеробними мікроорганізмами.

  • Сучасні підходи і методи очистки побутових і промислових стічних вод.

  • Класифікація і принцип дії біологічних та мікробіологічних способів очистки стічних вод.

  • Шляхи одержання високоактивних штам в деструкторі і ксенобіотиків. Механізми захисту мікробних клітин від дії токсичних ксенобіотиків.

  • Особливості росту мікроорганізмів на токсичних субстратах.

  • Функціонування мікробних біоценозів в аеробних та анаеробних очисних спорудах.

  • Механізми одержання біогазу в процесі очистки стічних вод.

  • Предмет та завдання фунтової мікробіології.

  • Фізико-хімічні умови життєдіяльності мікроорганізмів у ґрунті.

  • Структура мікробіоценозів ґрунту та закономірності їх розвитку.

  • Основні типи ґрунтових мікроорганізмів.

  • Роль мікроорганізмів ґрунту в кругообізі азоту, вуглецю, фосфору, сірки.

  • Процеси амоніфікації, нітрифікації, денітрифікації, азотфіксації.

  • Мікробіологічні процеси у формуванні родючості ґрунту.

  • Мікробне перетворення заліза та калію в ґрунті.

  • Роль мікроорганізмів у кореневому живленні рослин.

  • Поняття про ризосферу та її зони.

  • Історія, сучасні завдання та перспективи геологічної мікробіології.

  • Глобальний біогеохімічний цикл сірки, вуглецю.

  • Мікроорганізми рудних родовищ.

  • Біогеохімія заліза та марганцю.

  • Мікробіологія нафти. Роль мікроорганізмів в утворенні та руйнуванні нафти.

  • Мікробіологічна розвідка нафти і газу.

  • Витоки і місце водної мікробіології в системі біологічних наук.

  • Визначення чисельності та фізіологічних особливостей мікроорганізмів у воді.

  • Бактеріопланктон, бактеріобентос, бактеріальний перифітон.

  • Роль мікроорганізмів у продукційних процесах у водоймах.

  • Призначення в формуванні імунопатологічних процесів різних феноменів імунної системи: клітинної імунної відповіді, гуморальної імунної відповіді, імунної пам'яті, імунної толерантності, алергічних реакцій та при деяких інфекційних хворобах: ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитах, грипі, туберкульозі, сальмонельозі, шигельозі, ревматоїдному артриті, системній вовчанці.

  • Етапи філогенетичного становлення клітин і органів імунної системи та імунореактивності.

  • Основні властивості стовбурових кровотворних клітин – попередників імунокомпетентних клітин, місця локалізації в онтогенезі, методи аналізу.

  • Роль тимусу в розвитку та функціонуванні Т-системи імунітету.

  • Стадії та етапи антигеннезалежного диференціювання Т-лімфоцитів із СКК, зміни властивостей та фенотипу в процесі дозрівання, механізми міграції в тимус, виходу з нього та вибіркового розселення в периферійних лімфоїдних органах.

  • Функціональні субпопуляції Т-лімфоцитів, їх маркери, властивості, методи ідентифікації, роль в імунних реакціях.

  • Роль Т-лімфоцитів і їх рецепторів в імунологічному розпізнаванні, МНС-зестрикція Т-клітинного розпізнавання.

  • Механізми активації Т- і В-лімфоцитів: роль антигенів, лектинів, інших лігандів в активації лімфоцитів.

  • Взаємодії клітин в гуморальній та клітинній імунній відповіді, МНС-рестрикція імунологічної реактивності.

  • Форми взаємодій клітин в імунній відповіді: когнатні, некогнатні, антиідіотипові.

  • Механізми гіперчутливості сповільненого типу та біологічна роль ТГСТ-клітин.

  • Види цитотоксичних реакцій лімфоцитів, умови, стадії та механізми лізису клітин-мішеней цитотоксичними Т-лімфоцитами, біологічна роль ЦТЛ.

  • Механізм трансплантаційного імунітету (РХПТ та РТПХ) та способи подолання тканинної несумісності при пересадках органів.

  • Механізми імунорегуляції в системі мати - плід, імунологічні конфлікти при вагітності та способи їх попередження.

  • Механізми протипухлинного імунітету, причини його неефективності, принципи та методи імунотерапії злоякісних пухлин.

  • Генетична основа та молекулярні механізми окремих первинних імунодефіцитів, принципи їх імунодіагностики, імунотерапії, імунокорекції.

  • Критерії оцінки стану Т-системи імунітету.

  • Поняття про нормальну мікрофлору, її роль у процесах життєдіяльності організму хазяїна та в патологічних процесах.

  • Типи взаємовідносин між мікро- та макроорганізмами, еволюційне становлення та загальна характеристика мікробного паразитизму, шляхи виникнення патогенних мікробів.

  • Поняття про патогенність як основну, сформовану в процесі еволюції, біологічну властивість виду мікроорганізмів та вірулентність як штамову ознаку патогенного мікроба.

  • Молекулярно-генетичні основи патогенності і вірулентності мікробів: біологічні функції, які лежать в основі патогенності, і молекулярні механізми взаємодії збудник – клітина - мішень, суть специфічної природи уражень, обумовлених тим чи іншим збудником, що досягаються через механізм біологічного впізнавання.

  • Роль нервової, ендокринної, імунної та ретикулоендотеліальної систем у регуляції неспецифічної резистентності організму.

  • Критерії та ознаки активації клітин і механізми їх взаємодії у забезпеченні неспецифічної резистентності.

  • Роль ферментів обміну в життєдіяльності клітин, що забезпечують резистентність організму.

  • Механізми неспецифічної резистентності при різних патологічних станах. Модуляція неспецифічної резистентності факторами природного і штучного походження.

  • Вплив факторів середовища на фізико-хімічні властивості та активність біологічних структур і макромолекул. Способи одержання гетерогенних сумішей макромолекул.

  • Критерії чистоти препаратів та наявності виділених макромолекул.

  • Методи первинного фракціонування макромолекул висолюванням та за допомогою органічних речовин, діалізом.

  • Принципи, типи гелів, буферів, методика проведення гель-проникної хроматографії та області її застосування.

  • Принципи іонообмінної хроматографії, типи іонообмінників, техніка іонообмінної хроматографії та області її використання.

  • Типи електрофорезу та їх характеристики, застосування електрофорезу в поліакриламідному гелі для виявлення, кількісного визначення та встановлення фізико-хімічних характеристик макромолекул.

  • Властивості, способи одержання та характеристики імунних сироваток.

  • Характеристики традиційних серологічних методів.

  • Методи, що засновані на використанні помічених реагентів (антигенів або антитіл) та області їх застосування.

  • Характеристики антигенів різної хімічної природи.

  • Особливості зв'язування антигенів із антитілами.

  • Розпізнавання антигенів В- та Т-лімфоцитами.

  • Механізми активації лімфоцитів.

  • Структурна організація імуноглобулінів та їх антигенна структура.

  • Тонка організація активного центру антитіла.

  • Антигензалежні та незалежні функції імуноглобулінів.

  • Катаболізм імуноглобулінів та біологічні властивості продуктів їх розпаду.

  • Основи генетичної інженерії з клітинами про- та еукаріот.

  • Типи інтерферонів та "їх характеристики.

  • Одержання інтерферонів у культурі лімфобластоїдних клітин і в клітинах генетичне сконструйованих мікроорганізмів.

  • Типи традиційних та нетрадиційних вакцин. Вимоги до вакцинного виробництва. Тести на безпечність вакцин.

  • Визначення та типи синтетичних антигенів та їх застосування для діагностики на В- та Т-клітинному рівнях.

  • Основи гібридомної технології та етапи одержання моноклональних антитіл.

  • Перспективні напрямки імунотехнології в галузі направленого транспорту лікарських препаратів та підсиленні імунної відповіді.

  • Класифікації алергій.

  • Основні механізми алергій шкіряного типу.

  • Характер лімфоцитоімунограми при алергічних хворобах.

  • Структура та функції медіаторів алергій

У навчальному процесі формуються також наступні уміння:

  • Володіти сучасними методами культивування мікроорганізмів.

  • Готувати живильні середовища для мікроорганізмів.

  • Виділяти та ідентифіковувати мікроорганізми.

  • Оцінити рівень органічного забруднення стічних вод.

  • Запропонувати оптимальний метод очистки стічних вод із різним рівнем забруднення.

  • Селекціонувати високоактивні деструктори ксенобіотиків.

  • Оцінити якість роботи біологічної очистки споруди за складом мікробоценозу і продуктами метаболізму.

  • Експлуатувати біологічні очисні споруди.

  • Готувати поживні середовища для культивації мікроорганізмів, продуцентів антибіотиків, забезпечити умови їх культивації.

  • Виділяти мікроби-антагоністи з різних еконіш, застосовувати методи вивчення спектру та рівня антагоністичної дії мікроорганізмів.

  • Проводити первинну очистку та ідентифікацію антибіотичних речовин.

  • Визначати мінімальні пригнічуючі концентрації (МПК) антибіотичних речовин.

  • Визначати якісний та кількісний рівень чутливості різних мікроорганізмів до існуючих антибіотиків.

  • Оцінювати показники лімфоцито-імунограми.

  • Оцінювати стан імунної системи людини за показниками досліджень лімфоцитів та імуноглобулінів.

  • Застосовувати свої знання на практиці при дослідженні кількісного вмісту та функціональної активності Т-лімфоцитів (периферійної крові людини) з використанням методів Е-розеткоутворення, реакції бласттрансформації лімфоцитів, реакції ЗКЛ, реакції пригнічення міграції лейкоцитів, інтерпретувати результати досліджень, давати оцінку стану Т-системи.

  • Застосовувати свої знання на практиці при вивченні біологічних антигенних та імуногенних властивостей (патогенних) мікроорганізмів, а також при дослідженні та оцінці санітарного стану об'єктів зовнішнього середовища.

  • Вміти трактувати результати досліджень, виконаних у вказаних напрямках, наведені в періодичних наукових виданнях.

  • Застосовувати свої знання на практиці при вивчення бактерій як об'єкту генетичних досліджень.

  • Мати навички, необхідні для роботи в області імуногенетичних досліджень. Обґрунтовувати важливість цих досліджень для медицини і ветеринарії.

  • Володіти методами світлової мікроскопії.

  • Володіти методами диференційно-діагностичного забарвлення бактеріальних клітин.

  • Володіти методами вивчення ризосфери та кореневої мікрофлори.

  • Володіти методами дослідження ґрунтових мікроорганізмів, методами кількісного та якісного аналізу ґрунтової мікрофлори, біохімічними методами дослідження активності ґрунтових мікроорганізмів, методами визначення нітрифікуючої активності ґрунту.

  • Одержувати суміш макромолекул з клітин про- та еукаріот.

  • Проводити фракціонування суміші макромолекул висолюванням сульфатом амонію.

  • Визначати природу макромолекул, використовуючи фотоколориметричні та спектрофотометричні методи.

  • Визначати молекулярні маси індивідуальних молекул за результатами гельпроникної хроматографії суміші біополімерів. Застосовувати метод гельпроникної хроматографії для фракціонування макромолекул.

  • Застосовувати метод електрофорезу в поліакриламідному гелі для визначення чистоти препарату, природи макромолекул та їх молекулярних мас.

  • Застосовувати методи імуноферментної та імуноафінної хроматографії для аналізу складних сумішей антигенів та їх фракціонування і очистки.

  • Визначати медіатори алергій по наявності ознак наявності медіаторів якогось типу.

  • Визначити шляхи переходу типів алергії один в одного.

  • Оцінювати показники лімфоцито-імунограми.

  • Оцінювати стан імунної системи людини за показниками досліджень лімфоцитів та імуноглобулінів.

Державна атестація студента:

Державна атестація проводиться на основі захисту випускної кваліфікаційної роботи з фаху зі врученням диплома спеціаліста-біолога.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Біологія" Галузь знань: 0401 "Природничі науки"

    Документ
    Кафедра імунології і мікробіології є однією із наймолодших в університеті і об’єднує в собі викладання кількох досить молодих наукових дисциплін, які проте є базовими для будь - якої університетської біологічної освіти.
  2. Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування галузь знань: 0401

    Документ
    Інтенсивна техногенна діяльність людини призвела нас на пopiг глобальної екологічної катастрофи, провісниками якої стали тепличний ефект та кислотні дощі, виснаження озонового шару та спустелювання, загрожуюче забруднення довкілля
  3. Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, спеціаліста (1)

    Документ
    Програма фахових вступних випробувань об’єднує основні положення з нормативних дисциплін, визначеним стандартом підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр напряму 0704 – біологія.
  4. Робоча програма навчальної дисципліни (1)

    Документ
    для студентів за напрямом підготовки _6.070400 біологія, спеціальністей 8.070401 – мікробіологія та вірусологія, 8.070403 – біохімія; 8.070404 – біофізика; 8.
  5. Програма державного екзамену з екології галузь 0401 Природничі науки

    Документ
    Основні етапи розвитку Землі та її рельєфу. Абсолютний та відносний вік гірських порід. Геохронологічна шкала. Ендогенні геодинамічні процеси та обумовлені ними форми рельєфу.

Другие похожие документы..