Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Международная Федерация Моря и Здоровья утверждает, что даже недельное лечение на берегу моря может обеспечить прекрасное самочувствие на шесть послед...полностью>>
'Документ'
В течение 2010 – 2011 учебного года школьная библиотека работала по плану, утвержденному директором школы, основанном на учебно-воспитательном плане ...полностью>>
'Документ'
4) Продовжте логічний ряд та аргументуйте свій вибір: великий за обсягом та складний за побудовою епічний твір, у яком відтворюються важливі історичн...полностью>>
'Документ'
Департамент налоговой и таможенно-тарифной политики совместно с Минприроды России рассмотрел письмо о применении упрощенной системы налогообложения н...полностью>>

3 квітня 2009 року виконавчий комітет Полтавської міської рада в особі пана Андрія Матковського підписав Договір з Ресурсним центром гурт м

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Електронний бюлетень ГУРТ

60 (439)

Актуальне

 • 

Події

 • 

Тренінги

 • 

Конференції

 • 

Конкурси

 • 

Вакансії

Актуальне

Полтавська влада дає дітям шанс на повноцінне життя (відео)

3 квітня 2009 року виконавчий комітет Полтавської міської рада в особі пана Андрія Матковського підписав Договір з Ресурсним центром ГУРТ (м. Київ) про спільну діяльність за Проектом Європейського Союзу «Посилення ролі громадянського суспільства у захисті прав дітей».  Підписаний Договір стане початком більш ефективної співпраці місцевої влади та інститутів громадянського суспільства задля трансформації існуючої системи захисту прав дітей та розвитку послуг для вразливих груп дітей у м. Полтава. У Полтаві проект координується головою правління Агенції розвитку громади міста Полтави, пані Ольгою Латиш.

Андрій Матковський, міський голова Полтави, підписуючи договір, вказав на необхідність впровадження якісно нових підходів у захисті прав дітей, зокрема на виховання в сім’ї чи сімейному середовищі та важливість залучення громадськості до впровадження системних змін.

Тетяна Данилів, директор Ресурсного центру ГУРТ, озвучила нові можливості для інститутів громадянського суспільства, які відкриваються в рамках реалізації Проекту: "Підписаний договір створює зручну платформу для розвитку партнерства між владою та інститутами громадянського суспільства, а виграють від цієї співпраці найбільш вразливі групи дітей". 

На думку пані Ольги Латиш, координаторки Проекту у м. Полтава, громадські організації Полтави, створивши координаційну раду чи коаліцію, повинні самостійно вирішити, з якими групами дітей потрібно працювати більш активно і в яких формах. Такий шлях відкриває справжнє розуміння потреб вразливих груп дітей та можливостей громади їх задовільняти.

Довідково

Проект Європейського Союзу «Посилення ролі громадянського суспільства в захисті прав дітей» здійснюється Ресурсним центром ГУРТ у партнерстві з Молодіжним інноваційним центром «Медіа-М» та Представництвом благодійної організації «Кожній дитині» в Україні за фінансування Європейської Комісії.

Метою Проекту є посилення ролі громадянського суспільства в захисті прав уразливих груп дітей, зокрема у забезпеченні права на виховання у сім'ї чи сімейному середовищі.

Ресурсний Центр ГУРТ - національний центр суспільної інформації та експертизи, що сприяє суспільним перетворенням в Україні, використовуючи та розвиваючи потенціал інститутів громадянського суспільства та суспільно активних громадян. ГУРТ засновано у 1995 році та зареєстровано як громадську неприбуткову організацію у січні 1996 р.

Контакти

  • Мар’яна Завійська

  • Ресурсний центр ГУРТ

  • zaviyska@.ua

  • + 30 044 296 10 52

  • .ua/

Файли

 agreement_city_council_poltava_.tif    142.4 Кб

 for_press_poltava.doc    210.5 Кб

 • • • 

Громадський форум для дітей та молоді «Зупинить дитячу працю!»

7-8 квітня 2009 року Херсонським Обласним Центром «Успішна жінка» було проведено молодіжний форум за участю дітей – учасників проекту «Протидія використанню найгірших форм дитячої праці: комплексний підхід в Херсонській області», які мали власний досвід найгірших форм дитячої праці або становлять групу ризику відносно цієї проблеми. Під терміном «Найгірші форми дитячої праці» слід розуміти роботу, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди здоров'ю, безпеці чи моральності дітей.
Форум став своєрідним підсумком проведених заходів в рамках проекту.

Для дітей врамках форуму відбулися:

- тренінг «Економічна експлуатація дітей: міфи та реальність»;
- дебати з метою усвідомлення наслідків дитячої праці та відпрацювання пропозицій щодо відповідності поглядам дітей заходів із боротьби з найгіршими формами дитячої праці.

Для представників районних комітетів з координації роботи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці в Херсонській області було проведено:

- обговорення та обмін досвідом організації моніторингу дитячої
праці у районах/містах;
- складання моделі системи моніторингу дитячої праці в Херсонській області.

Результатом форуму стало проведення круглого столу учасників форуму з керівництвом Херсонської Обласної Державної Адміністрації (ХОДА) та представниками обласного комітету з координації роботи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці в Херсонській області.

Андрій Іванович Граділь, заступник голови ХОДА, відкрив засідання з промовою про важливість теми дитячої праці у Херсонській області. Він зазначив, що «нажаль багато дітей влітку працюють на полях, курортних зонах області по 10-12 годин на добу. Дуже важливо захищати права дітей… Всі рекомендації, які напрацювали діти та дорослі – учасники проекту обов’язково приймуться до уваги».

Національний менеджер Міжнародної програми з викорінення найгірших форм дитячої праці «МОП – ІПЕК» Міненко Тетяна Орестівна додала, що у Херсонській області напрацьований величезний досвід у боротьбі з найгіршими формами дитячої праці, адже це вже другий етап реалізації програми. «Важливими результатами реалізації програми в області є співпраця усіх державних установ та обізнаність тих, хто є потенційними працівниками. Дуже важливо, що влада приймає погляди дітей.»

Іваненко Наталя Іванівна, начальник служби у справах дітей ХОДА, розповіла про роботу служби відносно цієї проблеми.

Координатор проекту у Херсонській області голова громадської організації ХОЦ «Успішна жінка» Микитась Олена Миколаївна доповіла про заходи, які відбувалися протягом 10 місяців реалізації проекту. А це навчальні тренінги для дорослих (Семінар «Моніторинг дитячої праці: практичний досвід та шляхи вдосконалення»; Тренінг «Навчальний комплекс SCREAM (КРИК) – захист прав дитини через освіту, мистецтво та ЗМІ»), навчальні програми для дітей (7-денний літній табір/ тренінг «Зупиніть дитячу працю» для 50 дітей, що були залучені до найгірших форм праці; тренінгові програма по формуванню життєвих навичок у дітей інтернатних закладів; професійне навчання на короткотривалих курсах;) круглі столи по спільному обговоренню питань дитячої праці.

Контакти

  • Микитась Олександр

  • ХОЦ “Успішна жінка”

  • mikitas83@

  • 8-0552-423566

  • .ua/

 • • • 

Чи допоможуть громадські організації людині в скруті?

8 квітня в прямому ефірі телерадіокомпанії „Вінниччина” відбулося ток-шоу на тему „Розвиток громадських організацій”. Це вже друга програма з циклу передач „Погляд на Європу”, створених за сприянням Міжнародного фонду „Відродження”.

Програми спрямовані на вивчення європейського досвіду реформ і можливості впровадження останніх в Україні. Участь у ток-шоу беруть не лише українські фахівці з відповідних питань, а й експерти з Європи.

Проблеми громадських організацій, їх роль у побудові демократичного суспільстві та перспективи розвитку в студії ТРК „Вінниччина” обговорювали: Софія Мельник - координатор проектів ГО Молодіжний центр «Форум»; Оксана Бондар голова ГО «Вінницький регіональний центр інформації „Креатив”, а також голова об’єднання громадських організацій „Відкрите суспільство” Світлана Ходакова.

Європейським досвідом щодо роботи громадських організацій у прямому ефірі ділилися експерт з Естонії Євген Криштофович, який є - головою правління молодіжного об’єднання „Відкрита республіка”. Журналіст празької газети „Господарські новини” Онджей Соукуп і Дана Рабенякова керівник ГО „Чеські партнери”. Висловити свою думку щодо спроможності українських громадських об’єднань могли телеглядачі, взявши участь в інтерактивному опитуванні, яке проводилося протягом ефіру.

У ході 40-хвилинного обговорення у студії піднімалися проблеми довіри населення країни до громадських організацій. Як прилад для наслідування було приведено досвід Чеської громадської організації „Людина в скруті”, яка у 10-мільйонній Чехії змогла зібрати близько 6 млн. дол. на допомогу постраждалим від цунамі у Шрі-Ланці.

Як засвідчили самі представники вітчизняних громадських організацій, Україна відчутно відстає від Європи у плані результативності роботи громадських об’єднань і довіри до них.

За словами голови ГО „Вінницький регіональний центр інформації „Креатив” Оксани Бондар це питання часу, оскільки нереально за 10 років побудувати в країні ринкову модель економіки, так само важко переконати людей у необхідності розвитку громадських організацій. Крім того, недосконале законодавства вставляє палки у колеса ГО. Багато в чому універсальний закон „Про об’єднання громадян”, обмежує діяльність цих об’єднань.

На переконання голови об’єднання ГО „Відкрите суспільство” Світлани Ходакової, головне терпіння і плідна робота у плані популяризації роботи ГО. Позитивні зрушення у цьому плані є – каже пані Світлана, тому переконана, з часом європейський рівень функціонування ГО і рівень довіри населення до них стане звичною практикою і в Україні.

В контексті довіри населення до ГО чеська гостя Дана Рабенякова наголосила на необхідності прозорої роботи. У Чехії існує навіть закон, відповідно до якого ГО зобов’язані виносити на загал (наприклад на веб-сайті організації) інформацію щодо джерел надходжень коштів і звіту про їх витрати.

Питання фінансового спонсора для європейців є доволі актуальним, оскільки ті намагаються убезпечити себе від впливу ГО, які працюють за кошти інших країн і таким чином лобіюють їх інтереси. За словами Софії Мельник, українці від цього убезпеченні за рахунок того, що вітчизняні ГО не працюють над реалізацією стратегічних проектів, а намагаються вирішувати буденні проблеми громадян, вчасно приймати виклики українського суспільства.

Державне фінансування ГО актуальне не лише в Україні. Онджей Соукуп – журналіст провідної празької газети, свого часу працював у ГО „Людина у скруті” в Чехії. Каже , за перших 6 років від держави не отримали ні копійки. Хоча, на його думку, громадські організації вигідні в першу чергу саме державі, їх волонтери можуть виконувати роботу, на які держави витрачає бюджетні кошти. Ще одне актуальне питання – співпраця ГО зі ЗМІ у плані популяризації роботи громадських об’єднань. Естонський гість - голова правління молодіжного об’єднання „Відкрита республіка” Євген Криштафович наголосив, що з мас-медіа ГО мають співпрацювати настільки ж професійно, як і виконувати свої безпосередні обов’язки .

З чим погодилися усі учасники ток-шоу – то це з необхідністю спільної робота влади, бізнесу, ЗМІ у справі розвитку ГО в Україні, підсилення їх ролі у суспільстві і підвищення рівня довіри населення до громадських об’єднань.
Глядачі Вінницької області, які взяли участь у інтерактивному голосуванні, трохи скептично поставились до потенційних можливостей ГО вирішувати реальні проблеми людей. 55% тих , хто проголосував по телефону, не вірять у реальну силу ГО. Але 45% погодились із тим, що такі організації реально допомагають людям. Тому саме на Вінниччині громадським об’єднанням ще є над чим працювати, аби їх значення і реальна робота зайняли належне місце у суспільному житті регіону.

Контакти

  • Оксана Яцюк

  • Подільський центр соціальних технологій

  • richka@ua.fm

  • 8043257-88-42

  • /

 • • • 

Як подати заявку на конкурс UNITER?

1. Які види організацій громадянського суспільства можуть приймати участь у конкурсі?

Учасниками конкурсу можуть бути місцеві та всеукраїнські громадські організації зі статусом неприбутковості, благодійні організації та фонди, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, органи самоорганізації населення, асоціації тощо.

В конкурсі не можуть брати участь політичні партії, релігійні організації, профспілки, ініціативні групи та незареєстровані громадські організації без статусу юридичної особи.

2. Чи можуть в конкурсі брати участь організації з всеукраїнським або регіональним статусом з метою реалізації місцевого / локального проекту?

Так. Організація з всеукраїнським або регіональним статусом може брати участь в конкурсі з метою реалізації інноваційного місцевого / локального проекту, якщо така діяльність передбачена статутом організації. Але оскільки одне з завдань програми є сприяння розвитку громадянського суспільства, перевага при розгляді віддаватиметься кваліфікованим проектам, що подаються місцевими організаціями.

3. Для конкурсу UNITER необхідний власний внесок 10%. Він може бути нефінансовим (волонтери, приміщення і т.п.)?

Дійсно, одним з критеріїв, яким керуватиметься комісія експертів при розгляді проектів в рамках даного конкурсу, буде співфінансування проекту з місцевих джерел (зокрема, кошти бізнесу, органів місцевого самоврядування, тощо). Таке фінансування може бути в матеріальній або у нематеріальній формі, але суми співфінансування обов'язково повинні бути документально підтверджені.

Ці 10% співфінансування не можуть включати обладнання, приміщення чи інші ресурси, якими організація вже володіє, а повинні бути залучені безпосередньо на реалізацію проекту, що подається на конкурс.

4. Чи може вважатись власним внеском перерахування коштів постачальникам послуг безпосередньо від органу самоврядування (або комунального підприємства) - тобто буде платіжка від партнера у проекті, а не від апліканта?

Якщо перерахування коштів від партнера проекту постачальнику послуг відбуватиметься на придбання товарів/послуг в рамках бюджету проекту на проектну діяльність, воно буде вважатися співфінансуванням проекту.

5. Якщо організація приміщенням не володіє, а платить орендні платежі, чи вважається це своїм внеском при обов'язковому підтвердженні документами?

Співфінансуванням вважатимуться кошти, спрямовані на проектну діяльність, а не на покриття адміністративних витрат. Таким чином, орендні платежі громадською організацією не вважатимуться співфінансуванням проекту. Що стосується Вашого власного внеску, він повинен бути відображений у бюджеті згідно наступної форми, але він не вважатиметься співфінансуванням проекту.

Назва статті бюджету

Порядок розрахунку
розміру статті

Очікуване фінансування

Власний внесок організації

Внесок інших донорів

Всього

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



6. Чи могли б ми звернутися в межах оголошеного конкурсу з проектом, що передбачає мікрогрантування ОГС та інінціативних груп громад переважно в сільській місцевості? (мікропроекти як правило передбачають участь громади, місцевого бізнесу і місцевого самоврядування у вирішенні найгостріших проблем).

Не дивлячись на важливість мікрогрантування ОГС та ініціативних груп з невеликих населених пунктів та сільської місцевості як способу вирішення місцевих проблем, в рамках цього конкурсу, на жаль, така діяльність не буде підтримуватися. Таким чином, ні проекти по створенню фондів підтримки місцевих ініціатив, ні адміністрування таких фондів не є пріоритетним напрямком цього конкурсу.

Разом з тим, ми заохочуємо Ваших партнерів з невеликих міст / сільської місцевості безпосередньо взяти участь в цьому конкурсі відповідно до оголошення про конкурс, навіть якщо бюджети їхніх проектів будуть дещо менші, аніж середні розміри грантів, заявлені в оголошенні.

7. Чи можемо ми подати проект російською мовою?

Не дивлячись на рекомендацію подавати проекти українською мовою, конкурсна комісія буде спроможна розглядати проекти, підготовлені українською, російською чи англійською мовами.

8. Чи ми можемо подати на розгляд проект по наданню послуг (напр. безкоштовна роздача гарячих обідів) для вразливих категорій населення?

В рамках цього конкурсу підтримка надаватиметься проектам, що призводять до системних змін на місцевому рівні або комплексного вирішення місцевої проблеми. Таким чином, соціальні проекти з надання безпосередніх послуг підтримуватися не будуть.

9. Чи можна в рамках проекту запланувати тренінги для громадських організацій з підвищення їх організаційної спроможності?

Можна у тому випадку, якщо такі тренінги є логічною частиною комплексного проекту і спрямовані у підсумку на досягнення загальної мети і цілей проекту.

10. Чи ми можемо подати проект, спрямований на обговорення підходів до розробки законодавства по проведенню виборів з відкритими списками?

Реформування виборчого законодавства не є пріоритетним напрямком цього конкурсу.
11. Чи може одна організація подавати 2 заявки на цей конкурс?

Кількість заявок від однієї організації не обмежується.

12. Чи можна в рамках проекту проводити діяльність (тренінги) в Києві, чи тільки на регіональному рівні?

Місце проведення тренінгів має бути економічно обґрунтованим. Бюджет проведення тренінгу може передбачати кошти на залучення кваліфікованого фахівця з іншого регіону. Разом з тим, якщо, наприклад, програмою тренінгу буде передбачено використання спеціалізованого обладнання (ньюс-рум, тощо), відсутньому в регіоні реалізації проекту, або відвідування «функціонуючої моделі», така діяльність може відбуватися в іншому регіоні.

13. Коли проекти мають розпочинатися і закінчуватися?

Планується, що проекти розпочнуться орієнтовно з 1 липня 2009 року. Максимальна тривалість реалізації проекту – 12 місяців.

14. Чи потрібно надсилати заявки і поштою, і електронною поштою?

Ні, проекти повинні бути надіслані лише одним з вищевказаних способів.

15. Якщо проектна заявка міститиме декілька файлів, то яким чином краще надсилати її електронною поштою (стиснутий формат, окремими файлами)?

При великому обсязі заявки, її можна надіслати заархівованою в одному файлі електронною поштою, або звичайною поштою в одному екземплярі.

16. Під час відбору заявок надаватиметься пріоритет саме змісту заявки, чи використовуватиметься територіальний підхід?

Конкурсна комісія в першу чергу звертатиме увагу на ідею проекту та його зміст, а також на якість підготовки проектної пропозиції. Разом з тим, організатори конкурсу намагатимуться підтримувати кваліфіковані проекти з різних регіонів України.

17. Якщо відсилається електронний варіант заявки, то чи потрібно опис проекту посвідчувати печаткою та підписом?

Ні, при поданні заявки електронною поштою її не обов’язково посвідчувати підписом керівника та печаткою організації.

18. В якій формі та в які строки від Фонду Східна Європа надаватиметься підтвердження отримання електронної заявки?

При отриманні заявки, співробітники Фонду Східна Європа перевірятимуть її комплектність, наявність всієї необхідної інформації, присвоять їй реєстраційний номер і зареєструють її, а також надішлють підтвердження про її отримання протягом 48 годин електронною поштою на контактну електронну адресу ( у випадку відсутності – повідомлять реєстраційний номер телефоном або поштою). Якщо Ви не отримаєте повідомлення про присвоєння реєстраційного номеру протягом 48 годин, рекомендуємо зателефонувати у Фонд Східна Європа за телефоном (044) 200-38-24 (25, 26, 27).

19. Чи надається фінансування на закупівлю обладнання і який розмір цієї статті в бюджеті проекту?




Похожие документы:

  1. В. Ф. Живодьор ректор соіппо, доцент, заслужений учитель України; > М. В. Жук координатор конференції, завідувач кафедри, доцент, кандидат філософських наук, соіппо

    Диплом
    У збірнику представлені матеріали доповідей та повідомлень учасників міжнародної наукової конференції «Менеджмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення», що відзеркалють наукові, методичні, практичні результати

Другие похожие документы..