Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
2. Признать утратившим силу Указ Президента Республики Башкортостан от 3 октября 1997 года N УП-644 "Об утверждении Положения о порядке осуществ...полностью>>
'Доклад'
Данный доклад связан с получившими в последнее время широкое распространение образовательными оболочками. Как правило, подобные оболочки одинаково пр...полностью>>
'Документ'
The mechanism of degradation occurring in the "clutch-cover" in the application of conventional plaster. A theoretical study of optimization...полностью>>
'Урок'
Понятие о былине. Собирание былин. Собиратели. «Вольга и Микула Селянинович». Нравственные идеалы русского народа в образе главного героя. Прославлени...полностью>>

Календарно-тематичний план практичних занять з біологічної хімії для студентів медичних факультетів на весняно-літній семестр 2007-2008 н р

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Зав. кафедри біоорганічної,

біологічної та фармацевтичної хімії

член-кор. АМН України, професор

Ю.І.Губський

Протокол №1 від 10.01.2008 р.

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

на весняно-літній семестр 2007-2008 н.р.

Дата

Тема

Години

1

14.01-18.01

Дослідження шляхів утворення та знешкодження аміаку. Біосинтез сечовини.

3

2

21.01-25.01

Дослідження шляхів використання амінокислот в біосинтетичних процесах.

3

3

28.01-01.02

Підсумковий модульний контроль №2

3

Модуль 3. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин та фізіологічних функцій

1

04.02-08.02

Дослідження біосинтезу та катаболізму пуринових і піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну

3

2

11.02-15.02

Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК.

3

3

18.02-22.02;

Біосинтез білків в рибосомах. Дослідження роцесів ініціації, елонгації та термінації в синтезі поліпептидного ланцюга. Інгібіторна дія антибіотиків

3

3

25.02-29.02

Аналіз механізмів мутацій, репарації ДНК. Засвоєння принципів отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків.

3

4

03.03-07.03

Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи та катехоламінів на клітини-мішені.

3

5

10.03-14.03

Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних та тиреоїдних гормонів на клітини-мішені.

3

6

17.03-21.03

Дослідження гормональної регуляції метаболізму та клітинних функцій

3

7

24.03-28.03

Дослідження гормональної регуляції гомеостазу кальцію та фосфатів в організмі

3

8

31.03-04.04

Дослідження процесу перетравлення поживних речовин (білків, вуглеводів, лепідів)у травному тракті.

3

9

07.04-11.04

Дослідження функціональної ролі водорозчинних (коферментних) та жиророзчинних вітамінів у метболізмі та реалізації клітинних функцій.

3

10

14.04-18.04

Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-лужний стан. Патологічні форми гемоглобінів

3

11

21.04-25.04

Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти та ліпопротеїни.

3

12

28.04-02.05

Дослідження небілкових азотовмісних компонентів крові. Катаболізм гему. Патобіохімія жовтяниць.

3

13

05.05-09.05

Дослідження азотного обміну. Кінцеві продукти азотистого обміну: сечовина, сечова кислота, креатин, креатинін, амінокислоти.

3

14

12.05-16.05

Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної системи крові. Паталогії гомеостазу.

3

15

19.05-23.05

Дослідження біохімічних закономірностей реалізації імунних процесів. Імунодефіцитні стани.

3

16

26.05-30.05

Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікосомальне окислення, цитохром Р-450.

3

17

02.06-06.06

Дослідження нормальних та паталогічних компонентів сечі.

3

18

09.06.-13.06

Біохімія м'язів, м'язового скорочення та сполучної тканини.

3

19

16.06-20.06

Підсумковий модульний контроль ЛІЗ

3

Модуль 3. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій.

Біохімія тканин та фізіологічних функцій

Змістовий модуль 12. Основи молекулярної біології.

Тема заняття №1. Дослідження біосинтезу та катаболізму пуринових та піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну.

Цілі заняття:

  • Аналізувати послідовність реакцій біосинтезу та катаболізму пуринових нуклеотидів, порушення синтезу сечової кислоти і біохімічні основи розвитку подагри;

  • Аналізувати послідовність реакцій біосинтезу та катаболізму піримідинових нуклеотидів.

Теоретичні питання

    1. Біосинтез пуринових нуклеотидів.

    2. Схема реакцій синтезу ІМФ.

    3. Утворення АМФ, ГМФ, АТФ, ГТФ.

    4. Регуляція біосинтезу пуринових нуклеотидів за принципом негативного зворотного зв'язку (ретроінгібування).

    5. Біосинтез піримідинових нуклеотидів: реакції; регуляція.

    6. Біосинтез дезоксирибонуклеотидів.

    7. Утворення тимідилових нуклеотидів.

    8. Інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби (структурні аналоги дТМФ, похідні птерину).

    9. Катаболізм пуринових нуклеотидів: реакції, кінцеві продукти.

    10. Катаболізм піримідинових нуклеотидів: кінцеві продукти, їх подальша доля в організмі.

    11. Спадкові порушення обміну сечової кислоти.

    12. Клініко-біохімічна характеристика гіперурикемії, подагри, синдрому Леша-Ніхана.

Практичні роботи

Завдання 1. Визначити вміст сечової кислоти в біологічній рідині з Реактивом Фоліна. Поясніть принцип методу.

Принцип методу. Сечова кислота відновлює фосфовольфрамовий реагент з утворенням сполуки блакитного кольору з максимумом світлопоглинання при 640 нм. Оптична густина прямо пропорційна концентрації сечової кислоти в пробі.

Матеріали та реактиви: сироватка або плазма крові, 10% розчин дигідрогенвольфраматгідрату натрію, розчин карбонату натрію (10,3/100 мл), 0,35 М сірчана кислота, реактив Фоліна (фосфовольфрамовий реагент), стандартний розчин сечової кислоти для калібрування (30 мкМ), пробірки, піпетки, центрифуга.

Хід роботи. В центрифугувальну пробірку вміщують 0,5 мл сироватки крові та 4 мл дистильованої води. Вміст пробірки перемішують і додають по 0,25 мл розчинів сірчаної кислоти та вольфрамату натрію. Вміст пробірки перемішують і через 5 хвилин центрифугують протягом 10 хвилин із швидкістю 3000 об/хв. В надосадовій рідині визначають вміст сечової кислоти.

Визначення вмісту сечової кислоти в сироватці крові.

Реактиви

Контрольна проба, мл

Стандартна проба, мл

Дослідна проба, мл

Надосадова рідина

-

-

2

Стандартний розчин сечової кислоти

-

2

-

Вода дистильована

2

-

-

Розчин карбонату натрію

1

1

1

Фосфовольфрамовий реагент

0,5

0,5

0,5

Вміст пробірок перемішують. Через 30 хвилин визначають оптичну густину стандартної та дослідної проб при 640 нм (або 590-700 нм, червоний світлофільтр) проти контрольної проби у кюветі завтовшки 10 мм. (Забарвлення є стабільним протягом 30 хвилин).

Розрахунок вмісту сечової кислоти проводять за формулою: С = D0/Dc•30•10, де

С - вміст сечової кислоти в дослідній пробі, мкмоль/л;

Do - оптична густина дослідної проби;

Dс-оптична густина контрольної проби;

30 - вміст сечової кислоти у стандартному розчині;

10 - величина розведення сироватки.

Клініко-діагностичне значення.

У чоловіків вміст сечової кислоти в сироватці крові за цим методом становить 240-500 мкмоль/л, у жінок - 160-400 мкмоль/л.

Підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові - гіперурікемія - спостерігається при посиленому розпаді клітин, порушенні її виведення з сечею, при подагрі, а також може бути наслідком вживання їжі, багатоїї на пурини; гіпоурікемія - при гепатоцеребральній дистрофії, лімфогранульомі, при вживанні кортикотропіну, саліцилатів та деяких інших ліків.

Література

Основна:

1. Губський Ю,І. Біологічна хімія. -Київ-Терношль: Укрмедкнига, 2000.-508 с.

2. Хмелевский Ю.В, Губский Ю.И., Зайцева С.Д. и др. Биологическая химия: Практикум. - К: Вища шк., 1985. - 212 с.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф.Биологическая химия.-М. :Медицина, 1998.-704 с.

2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник .-Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.-744 с

3. Ленинджер А. Основи биохимии: В 3 т. - М: Мир, 1985. -1056 с.

Тема заняття №2. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК.

Цілі заняття:

  • Трактувати молекулярно-біологічні закономірності збереження та передачі генетичної інформації, роль ферментних систем, що забезпечують напівконсервативний механізм реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів;

  • Пояснювати механізми функціонування ферментної системи транскрипції РНК.

Теоретичні питання

    1. Біологічне значення реплікації ДНК.

    2. Сутність відкриття Дж. Уотсона та Фр. Кріка (1953).

    3. Напівконсервативний механізм реплікації; схема експерименту М.Мезелсона та Ф.Сталя.

    4. Загальна схема біосинтезу ДНК.

    5. Ферменти реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів.

    6. Молекулярні механізми реплікації ДНК:

    • топологічні проблеми (топоізомерази, хелікази);

    • значення антипаралельності ланцюгів ДНК;

    • фрагменти Оказакі.

    1. Етапи синтезу дочірніх ланцюгів молекул ДНК.

    2. Загальна схема транскрипції; кодуючі та некодуючі ланцюги ДНК.

    3. РНК-полімерази прокаріотів та еукаріотів.

    4. Етапи та ферменти синтезу РНК.

    5. Сигнали транскрипції: промоторні, ініціаторні, термінаторні ділянки генома.

    6. Процесінг - посттранскрипційна модифікація РНК.

    7. Афідиколін - інгібітор реплікації - як протипухлинний препарат.

    8. Антибіотики - інгібітори транскрипції, їх застосування.

Практичні роботи

Завдання 1. Пояснити механізм утворення подвійної спіралі ДНК.

Завдання 2. Пояснити механізм утворення шпильок в молекулі тРНК.

Завдання 3. Поясніть механізм дії афідиколіну.

Завдання 4. Поясніть механізм дії актиноміцину D.

Завдання 5. Обгрунтуйте механізм дії антибіотиків - інгібіторів ініціації транскрипції: рифаміцину, рифампіцину.

Завдання 6. Які надмолекулярні комплекси утворюють нуклеїнові кислоти? Визначити основні компоненти нуклеопротеїну (білка, азотистої основи, пентози, фосфорної кислоти) в його гідролізаті. Поясніть принципи методів.

Робота 1. Біуретова реакція на пептиди та білки.

Принцип методу. Всі білки та пептиди, крім дипептидів, з CuSО4 в лужному середовищі (NaOH) утворюють комплексні сполуки, які зумовлюють фіолетове забарвлення розчину. Пептидні зв'язки реагують в енольній формі.

Матеріали та реактиви: гідролізат нуклеопротеїну, 10% розчин гідроксиду натрію, 1 % розчин сульфату міді, пробірки, піпетки.

Хід роботи. В пробірку вміщують 5 крапель гідролізату нуклеопротеїну, 10 крапель розчину NaOH, 2-3 краплі розчину CuSO4. Вміст пробірки перемішують. Розчин набуває фіолетового забарвлення.

Робота 2. Срібна проба на пуринові основи.

Принцип методу. Пуринові азотисті основи утворюють осад при реакції з нітратом срібла.

Матеріали та реактиви: гідролізат нуклеопротеїну, концентрований розчин амоніаку, 1% розчин нітрату срібла, пробірки, піпетки.

Хід роботи. В пробірку вмішують 10 крапель гідролізату нуклеопротеїну, нейтралізують розчином амоніаку, додають 5 крапель розчину нітрату срібла, вміст пробірки перемішують. Через 3-5 хвилин випадає пухкий осад срібних солей пуринових азотистих основ світло-коричневого кольору..

Робота 3. Реакція Троммера на рибозу та дезоксирибозу.

Принцип методу. Сполуки, що містять альдегідну групу, при нагріванні відновлюють Сu2+ у складі Сu(ОН)2 до Сu1+, а самі при цьому окислюються до відповідних карбонових кислот. Реакція супроводжується зміною кольору осаду: блакитний Сu(ОН)2 перетворюється на жовтий CuOH і при подальшому нагріванні на цегляно-червоний Сu2О. Надлишок сульфату міді маскує реакцію, тому що Сu(ОН)2 при нагріванні розпадається на оксид міді СuО2 чорного кольору і воду.

Матеріали та реактиви: гідролізат нуклеопротеїну, 30% розчин гідроксиду натрію, 7% розчин сульфату міді, газовий пальник, пробірки, піпетки.

Хід роботи. В пробірку вміщують 5 крапель гідролізату нуклеопротеїну, додають 10 крапель розчину гідроксиду натрію, 3-5 крапель розчину сульфату міді (до появи помутніння, яке не зникає), вміст пробірки перемішують, далі нагрівають до кипіння. Забарвлення змінюється. Випадає цегляно-червоний осад Cu2O.

Робота 4. Молібденова проба на фосфорну кислоту.

Принцип методу. Фосфорна кислота при нагріванні з молібденовим реактивом утворює фосфомолібдат амонію жовтого кольору.

Матеріали та реактиви: гідролізат нуклеопротеїну, молібденовий реактив (розчин 7,5 г молібдату амонію в 100 мл води і 100 мл 32% азотної кислоти, р = 1,2), газовий пальник, пробірки, піпетки.

Хід роботи. В пробірку вміщують 10 крапель молібденового реактиву, додають 5 крапель гідролізату нуклеопротеїну, нагрівають до кипіння.

Забарвлення стає лимонно-жовтим. При охолодженні випадає жовтий кристалічний осад комплексної сполуки - фосфомолібдату амонію.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет (4)

    Документ
    картографії та геоінформатики Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті I курс ІІ курс ІІІ курс IV курс V курс Координатор від факультету та його заступники Перелік спеціальностей, що
  2. Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет (2)

    Документ
    картографії та геоінформатики Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті I курс ІІ курс ІІІ курс IV курс V курс Координатор від факультету та його заступники Перелік спеціальностей, що
  3. Курс курс курс Координатор від факультету та його заступники Перелік спеціальностей, що пропонуються на факультеті

    Документ
    що читають дисципліни на інженерно-технічному факультеті I курс II курс курс курс курс Координатор від факультету та його заступники Перелік спеціальностей, що пропонуються на факультеті Умови для навчання Основні методи навчання
  4. План роботи управління освіти адміністрації московського району харківської міської ради

    Документ
    6.1. Організаційно-методичне забеспечення заходів розділу «Моніторингові дослідження якості освіти» Комплексної програми розвитку освіти м. Харкова на 2011-2015 роки
  5. План підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" за кредитно-модульною системою 30 > План навчального процесу 30 > Структура навчального плану 33 > Нормативні навчальні дисципліни 35 1 Цикл гуманітарної підготовки 35

    Документ
    Інформаційний пакет: напрям підготовки 0502 “Менеджмент” (спеціальність “Менеджмент організацій” освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр).– Рівне: НУВГП, 2008.

Другие похожие документы..