Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
В соответствии со ст.6 Основ законодательства Российской Федерации об охране здоровья граждан от 22.07.1993 № 5487-1, приказом Федерального агенства ...полностью>>
'Документ'
Более известна близкая родственница маятника — лоза. О лозоходстве слышали почти все, но все ли знают, что расцвет стран Западной Европы наступил благ...полностью>>
'Документ'
О том, каким образом организована разработка модели «Российское образование – 2020», каковы ее основные принципы и ключевые проблемы, в чем суть рефор...полностью>>
'Программа'
муниципальной программы «Развитие малого и среднего предпринимательства на территории муниципального района Кошкинский Самарской области на 2012-2015 ...полностью>>

Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях частина 1

Главная > Курс лекцій
Сохрани ссылку в одной из сетей:

БІБЛІОТЕЧКА ПРАЦІВНИКА У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ, ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

КУРС ЛЕКЦІЙ

З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Частина 1.

ЗАГАЛЬНА ТЕМАТИКА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО НА ОБ’ЄКТАХ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Т Е М А 1.

ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ЦИВІЛЬНУ ОБОРОНУ УКРАЇНИ”. ЄДИНА ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ЗАПОБІГАННЯ І РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТЕХНОГЕННОГО ТА ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЦО ПІДПРИЄМСТВА, УСТАНОВИ, ОРГАНІЗАЦІЇ.

Навчальна ціль:

Вивчити основні положення Закону України “Про Цивільну оборону України”, структуру і завдання ЄДС НС та ЦО оборони суб’єкта господарської діяльності.

Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість – 2 години.

Метод проведення занять – бесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття – клас.

Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:

Передмова 2/3 хв.

1. Головні положення Закону України “Про цивільну оборону України”. -30хв.

2. Структура і завдання Єдиної державної системи запо-бігання і реагування на НС техногенного і природного ха-рактеру. - 30 хв.

3. Організаційна структура ЦО суб’єкта господарської діяльності. - 25 хв.

Підсумки. 3/2 хв.

Навчальна література і посібники:

1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., Київ.

2. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 555-Х1У, 1999р., Київ.

3. Положення про Цивільну оборону України, поста-нова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.

4. Про єдину державну систему запобігання і реагу-вання на НС техногенного та природного характеру, пос-танова КМУ, № 1198, 1998 р., Київ.

5. Типове положення про територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, наказ МНС Украї-ни, № 387, 1998 р., Київ.

6. Періодичні видання МНС України, 1998-2000 рр., Київ.

Матеріальне забезпечення

(стенди або схеми в класі):

  1. Законодавча база ЦО України.

2. Нормативна база ЦО України.

3. Структура ЄДС НС.

4. Структура територіальної підсистеми ЄДС НС.

5. Структура ЦО України.

6. Структура ЦО суб’єкта господарської діяльності.

ПЕРЕДМОВА

Кожен має право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших цент-ральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керів-ництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Держава як гарант цього права створює систему цивіль-ної оборони, яка має своєю метою захист населення від не-безпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, еко-логічного, природного та воєнного характеру.

Кожна людина у випадках аварій, катастрофі стихійного лиха повинна вміти захистити себе, свою сім’ю і надати допомогу потерпілим.

Необхідності цього вимагає саме життя, наша дійсність. Науково-технічний прогрес значно збільшив можливості ви-робництва, але приніс з собою техногенну та екологічну небезпеку для людини і довкілля.

Більшість реґіонів держави підпадають під вплив небез-печних природних явищ. Ось чому кожен з нас повинен багато знати і вміти в ім’я збереження здоров’я і життя.

ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:

“ГОЛОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ

“ПРО ЦИВІЛЬНУ ОБОРОНУ УКРАЇНИ”

Основу законодавства у сфері цивільної оборони, за-хисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій складає Закон України “Про Цивільну оборону України”, який складається із 5 розділів.

У першому розділі Закону визначаються загальні заса-ди Цивільної оборони України, які складають визначення ЦО, її системи, поширення заходів цивільної оборони на території України, завдання ЦО, керівництво та органи управління цивільною обороною.

Цивільна оборона України є державною системою ор-ганів управління, сил і засобів, що створюється для органі-зації і забезпечення захисту населення від наслідків над-звичайних ситуацій техногенного, екологічного, природ-ного та воєнного характеру.

Систему цивільної оборони складають:

органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов’язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями в надзви-чайних ситуаціях;

органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, ке-рівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

центральний орган виконавчої влади з питань надзви-чайних ситуацій та у справах захисту населення від наслід-ків Чорнобильської катастрофи;

курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;

служби цивільної оборони;

сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО;

фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

системи зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпе-чення.

Заходи цивільної оборони поширюються на всю тери-торію України, всі верстви населення, а розподіл за обся-гом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.

Завданнями Цивільної оборони України є:

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техноген-ного походження і запровадження заходів щодо зменшен-ня збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, вели-ких пожеж та стихійного лиха;

оповіщення населення про загрозу і виникнення надзви-чайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне ін-формування його про наявну обстановку;

захист населення від наслідків аварій, катастроф, вели-ких пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ура-ження;

організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

організація і проведення рятувальних та інших невід-кладних робіт у районах лиха і осередках ураження;

створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіо-активним, хімічним і бактеріологічним зараженням, під-тримання їх готовності до сталого функціонування у над-звичайних ситуаціях мирного та воєнного часів;

підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Керівництво Цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві дер-жавні адміністрації, керівників підприємств, установ і ор-ганізацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Начальником Цивільної оборони України є Прем’єр-міністр України, а його заступником – керівник централь-ного органу виконавчої влади з питань надзвичайних си-туацій та у справах захисту населення від наслідків Чорно-бильської катастрофи; начальником цивільної оборони Ав-тономної Республіки Крим є Голова Ради міністрів Авто-номної Республіки Крим; начальниками цивільної оборони згідно з адміністративно-територіальним устроєм України є голови місцевих державних адміністрацій; начальниками цивільної оборони в міністерствах, інших центральних ор-ганах виконавчої влади, на підприємствах, в установах і організаціях є їх керівники.

Безпосередньо керівництво виконанням завдань цивіль-ної оборони здійснюється постійно-діючими органами управління у справах ЦО, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами та служ-бами цивільної оборони.

Завдання, функції та повноваження органів управлін-ня у справах цивільної оборони визначаються цим Законом і Положенням про органи управління у справах цивільної оборони, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Органи управління у справах цивільної оборони, які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.

У другому розділі Закону визначаються повноваження органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і органі-зацій з питань цивільної оборони.

Кабінет Міністрів України:

забезпечує здійснення заходів щодо попередження над-звичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

розподіляє міста і території за групами, а юридичних осіб - за категоріями щодо реалізації заходів ЦО;

створює резерви засобів індивідуального захисту і май-на цивільної оборони, матерально-технічних та інших фон-дів на випадок надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи, а також визначає їх обсяг і порядок використання;

вживає заходів щодо забезпечення готовності органів управління у справах ЦО, сил і засобів ЦО до дій в умовах надзвичайних ситуацій;

створює єдину систему підготовки органів управління у справах цивільної оборони, сил ЦО та населення до дій в умовах НС;

визначає порядок створення спеціалізованих професій-них та невоєнізованих пошуково-рятувальних формувань;

задовольняє мобілізаційні потреби військ, органів управ-ління у справах цивільної оборони та установ ЦО.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сіль-ських, селищних, міських рад в межах своїх повноважень забезпечують вирішення питань ЦО, здійснення заходів щодо захисту населення і місцевостей під час НС, сприя-ють органам управління у справах ЦО у виконанні покла-дених на них завдань.

Центральний виконавчий орган з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобиль-ської катастрофи (МНС України):

забезпечує здійснення державної політики у сфері ЦО, захисту населення і місцевостей від наслідків надзвичайних ситуацій, попередження НС;

організовує розроблення і здійснення відповідних захо-дів з ЦО;

керує діяльністю підпорядкованих йому органів управ-ління у справах цивільної та спеціалізованих формувань, військами ЦО;

здійснює контроль за виконанням вимог ЦО, станом готовності сил і засобів ЦО, проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

координує діяльність центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, вико-навчих органів місцевого самоврядування та юридичних осіб щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення пошуку та рятування людей;

здійснює оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації, забезпечує належне функціонування відомчих територіальних і локальних сис-тем оповіщення;

здійснює навчання населення, представників органів управління і сил ЦО з питань захисту і дій у надзвичайних ситуаціях;

організовує фінансове і матерально-технічне забезпе-чення військ цивільної оборони, пошуково-рятувальних та інших підпорядкованих йому спеціалізованих формувань;

створює згідно з законодавством підприємства з вироб-ництва спеціальної і аварійно-рятувальної техніки, засобів захисту населення і контролю тощо.

Керівництво підприємств, установ і організацій неза-лежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колектив-ного захисту, організовує здійснення евакозаходів, ство-рює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх го-товність до практичних дій, виконує інші заходи з ЦО і несе пов’язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.

Радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персо-налу і населення, що проживає в зонах можливого уражен-ня; запроваджують інженерно-технічні заходи, що зменшу-ють ступінь технічного ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів, і несуть витрати щодо їх здійснення в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.

Власники потенційно небезпечних об’єктів відповіда-ють за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження, від наслідків аварій на цих об’єктах.

У третьому розділі Закону визначаються сили цивіль-ної оборони та порядок їх комплектування.

Силами цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування.

Війська цивільної оборони підпорядковуються керів-никові центрального органу виконавчої влади з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Війська ЦО виконують завдання щодо захисту населен-ня від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, воєн-них дій, а також проводять рятувальні та інші невідкладні роботи. Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначається з урахуванням потреб і особливостей реґіону призначення.

Комплектування військ ЦО здійснюється на підставі Закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”, а також за контрактом.

Для виконання специфічних робіт, пов’язаних з радіа-ційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтога-зодобувних промислах, проведення профілактичних та відновлювальних робіт, у тому числі й поза межами України, у встановленому законодавством порядку можуть створюватися спеціалізовані формування, що підпорядко-вуються центральному органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).

Застосування спеціалізованих формувань для дій за призначенням здійснюється згідно з Положенням про Цивільну оборону України, яке затверджує Кабінет Міністрів України.

Комплектування спеціалізованих формувань ЦО здій-снюється за контрактом з числа фахівців, що мають досвід роботи у надзвичайних ситуаціях.

Невоєнізовані формування цивільної оборони ство-рюються в областях, містах, районах, містах Києві і Севас-тополі, на підприємствах, в установах і організаціях неза-лежно від форм власності і підпорядкування.

До невоєнізованих формувань ЦО зараховуються праце-здатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

Для забезпечення заходів з цивільної оборони, захис-ту населення і місцевостей від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядку-вання створюються спеціалізовані служби цивільної оборо-ни: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального за-безпечення, медичні, оповіщення і зв’язку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечен-ня та інші. Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміні-страцій створюються евакуаційні комісії.

Організаційні засади створення служб цивільної оборо-ни та евакуаційних органів, їх завдання, функції і пов-новаження визначаються у Положенні про ЦО України.

Контроль за дотриманням вимог законодавства з питань ЦО органами виконавчої влади і органами місцево-го самоврядування, керівниками підприємств, установ і ор-ганізацій незалежно від форм власності і підпорядкування здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту насе-лення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).

У четвертому розділі Закону визначається порядок утримання і матеріально-технічного забезпечення функціо-нування системи цивільної оборони.

Фінансування заходів з ЦО здійснюється за рахунок від-повідно державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм влас-ності і підпорядкування згідно з законодавством України.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самовря-дування відраховують кошти на проведення заходів щодо навчання та захисту населення і місцевостей, включаючи витрати на утримання і підготовку територіальних органів управління у справах цивільної оборони та формувань цивільної оборони, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, згідно з законодавством України.

Фінансування заходів з цивільної оборони, що потре-бують капітальних вкладень (включаючи будівництво захисних споруд, складів для зберігання техніки та майна цивільної оборони, створення пунктів управління, систем зв’язку та оповіщення), здійснюється відповідно до загаль-ного порядку фінансування капітального будівництва.

Потреби цивільної оборони у військовій техніці, при-ладах і спеціальному майні задовольняється центральними органами виконавчими органами виконавчої влади, упов-новаженими з питань матеріальних ресурсів та економіки з оплатою замовником вартості виділених матеріальних ре-сурсів. Продукція для потреб цивільної оборони виготов-ляється на умовах державного замовлення.

Центральний орган виконавчої влади з питань надзви-чайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України) є державним замовником продукції, послуг та робіт для за-безпечення потреб цивільної оборони.

Війська цивільної оборони утримуються за рахунок державного бюджету.

Військовослужбовці цивільної оборони у питаннях гро-шового та інших видів забезпечення користуються всіма правами та пільгами відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та чле-нів їх сімей” та інших нормативно-правових актів.

Органи управління Цивільної оборони України, Ав-тономної Республіки Крим, областей, міст, районів, мі-ністерств та інших органів державної виконавчої влади утримуються відповідно до встановленого порядку за ра-хунок державного і місцевих бюджетів, а також коштів, передбачуваних на утримування міністерств.

Оплата праці працівників органів управління у справах цивільної оборони здійснюється відповідно до умов оплати праці працівників органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автоном-ної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади забезпечують органи управління у справах ЦО транспорт-ними засобами, службовими, господарськими і підсобними приміщеннями, складськими площами.

Посадові особи і громадяни, винні у порушенні зако-нодавства України з питань цивільної оборони, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

У п’ятому розділі Закону визначається порядок міжнародного співробітництва в галузі цивільної оборони.

Співробітництво з іншими державами в галузі ци-вільної оборони здійснюють Кабінет Міністрів України і центральний орган з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катаст-рофи (МНС України) в межах прав і повноважень, перед-бачених законодавством.

Співробітництво здійснюється з питань обміну досвідом цивільної оборони і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, створення і оснащення сил ЦО, спільних дій в разі НС.

Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим щодо визначення повноти засвоєння основних положень Закону України “Про Цивільну оборону України”.

ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:

“СТРУКТУРА І ЗАВДАННЯ ЄДИНОЇ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ЗАПОБІГАННЯ І РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТЕХНОГЕННОГО І ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ”

Цивільний захист населення - це система заходів, які реалізуються центральними органами виконавчої влади, РМ Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, міст Києва, Севастополя і районів, виконавчими органами Рад, підпорядкованими їм силами і засобами під-приємств, установ, організацій (незалежно від форм власнос-ті), добровільними формуваннями, що забезпечують роз-робку та дотримання правових норм, міжнародних, дер-жавних галузевих та відомчих вимог і правил, а також ви-конання організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідеміологічних та інших заходів у сфе-рі запобігання та ліквідації НС, спрямованих на захист населення, сільськогосподарських тварин і рослин, об’єк-тів економіки і довкілля.

З метою забезпечення захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природ-ного характеру створюється державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДС ) - це державна система, яка включає центральні органи виконавчої влади, РМ Авто-номної Республіки Крим, державні адміністрації областей, міст Києва і Севастополя та районів, виконавчі органи Рад, державні підприємства, установи та організації з відповід-ними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпе-ченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Головною метою ЄДС НС є забезпечення реалізації дер-жавної політики на всій території України у сфері запо-бігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, захисту населення і територій від наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха.

Основними завданнями ЄДС НС є:

забезпечення запобігання виникненню НС;

забезпечення готовності органів управління, сил і засобів;

проведення рятувальних і невідкладних аварійно-від-новлювальних робіт та організація життєзабезпечення по-терпілого населення;

розробка нормативно-правових актів, державних норм і стандартів;

здійснення цільових та науково-технічних програм;

забезпечення сталості функціонування об’єктів економіки;

збирання і опрацьовування інформації про НС;

визначення потреби у силах, матеріальних і фінансових ресурсах;

здійснення державного нагляду, експертизи і контролю;

створення та раціональне використання матеріально-технічних ресурсів;

своєчасна та достовірна інформація населення про обстановку та вжиті заходи;

оповіщення населення про загрозу та виникнення НС;

соціальний захист потерпілого населення;

захист населення у надзвичайних ситуаціях;

міжнародне співробітництво у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або ін-шими чинниками, що призвело (може призвести) до заги-белі людей та/або значних матеріальних втрат. Загаль-ними ознаками надзвичайних ситуацій є: матеріальні збит-ки, істотне погіршення стану довкілля, наявність або заг-роза загибелі людей, чи суттєві погіршення умов їх життє-діяльності.

Правовою основою створення ЄДС НС є Закони Ук-раїни “Про надзвичайний стан”, “Про Цивільну оборону України”, “Про війська ЦО”, доповнення та зміни до них, інші законодавчі акти, укази Президента України про створення структур Міністерства України з питань надзви-чайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорно-бильської катастрофи.

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДС НС) будується з урахуванням рівнів (загальнодержавного, територіального, місцевого і об’єктового) і класифікації надзвичайних ситуацій (техно-генного, природного і соціально-політичного характеру), стандартів безпеки і термінології, сил, засобів та резервів територій і галузей.

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДС НС) включає: органи управ-ління (центральні, територіальні, галузеві, місцеві і об’єк-тові), системи забезпечення (територіальні і функціональні підсистеми), сили і засоби (військові, спеціальні і спеціа-лізовані цивільні підрозділи з їх оснащенням, наглядові органи та інформаційні бази підсистем єдиної державної системи, які призначені (залучені) для виконання завдань щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації).

Територіальна підсистема ЄДС НС - це складова час-тина єдиної державної системи (ЄДС), яка включає – міс-цеві органи виконавчої влади, виконавчі органи Рад, дер-жавні підприємства, установи та організації з відповідни-ми силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпе-ченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля Авто-номної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севасто-поля, зменшення матеріальних втрат.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях (4)

    Курс лекцій
    З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
  2. Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях (3)

    Курс лекцій
    З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
  3. Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях (1)

    Курс лекцій
    З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
  4. Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях (2)

    Курс лекцій
    З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
  5. Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях частина 111

    Курс лекцій
    З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Другие похожие документы..