Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
В первые десятилетия ХХ в. около половины населения России было неграмотным. Если большинство молодежи в возрасте от 12 до 16 лет было обучено грамот...полностью>>
'Документ'
Если общество отказывается от права располагать в числе своих средств смертной казнью, то люди сами приходят себе на помощь, и вот уже в дверь стучит...полностью>>
'Документ'
Исследованиям особенностей классического мидраша посвящено немало работ, основная часть которых [4; 6] обращается к этому явлению как феномену еврейс...полностью>>
'Документ'
Цель работы: изучение и освоение студентами основных этапов технологии создания Windows-приложений с использованием языка программирования Visual Bas...полностью>>

Наукових праць (4)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ПАВЛА ТИЧИНИ

ЗБІРНИК

НАУКОВИХ ПРАЦЬ

Частина 2

Умань – 2007

ББК 74.2я43

З 41

Збірник наукових праць затверджено постановою

Президії ВАК України 9 лютого 2000 р. №2-02/2 перелік 4

(Бюлетень ВАК №2, 2000 р.) як наукове видання щодо публікації наукових

досліджень з галузі педагогічних наук. Засновник: Уманський

державний педагогічний університет імені Павла Тичини.

Реєстраційне свідоцтво: КВ № 7095.

Головний редактор:

Мартинюк М.Т.доктор педагогічних наук, професор, ректор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Редакційна колегія:

Кузь В.Г.доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України;

Побірченко Н.С.доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи;

Коберник О.М. – доктор педагогічних наук, професор, декан технолого-педагогічного факультету;

Біда О.А.доктор педагогічних наук, професор, зав. кафедри методики початкового навчання;

Тищенко Т.М.кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови, відповідальний секретар.

Рецензенти:

Сметанський М.І.доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки Вінницького педагогічного університету ім. М. Коцюбинського;

Пометун О.І.доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії історичної освіти Інституту педагогіки АПН України.

Рекомендовано до друку Вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 4, від 26.11.2007 р.)

Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Гол. ред.: Мартинюк М.Т. – Умань: РВЦ «Софія», 2007. – 259 с.

ISBN 966-8063-91-7

До збірника увійшли статті, у яких науковці розглядають актуальні проблеми удосконалення навчально-виховного процесу середньої і вищої школи, висвітлюють результати наукових досліджень у галузі педагогічних наук.

Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за достовірність наведених фактів, цитат, статистичних даних, імен власних та інших відомостей.

© УДПУ імені Павла Тичини, 2007

© РВЦ «Софія», 2007

ЗМІСТ

Авраменко О.О.

ПРОБЛЕМА СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В
ПЕДАГОГІЧНІЙ СИСТЕМІ МАРІЇ МОНТЕССОРІ ..........................

7

Асадчих О.В.

ЛІНГВОДИДАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ
УСНОГО ІНШОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ .....................................................................

12

Бойчук Ю.Д.

ІСТОРИКО-ГЕНЕТИЧНІ КОРЕНІ
ЕКОЛОГО-ВАЛЕОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ .......................................

19

Бордун Л.С., Джусь Г.М., Корінчак Л.М.

ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ
ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ УЧНІВСЬКОЇ ТА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ..................................................................

26

Вихрущ В.О., Матіяш В.В.

СПЕЦКУРС «ПЕДАГОГІЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО ЯК ЗАСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ» ......................

32

Гаєвська Л.А.

РЕФОРМУВАННЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ НА
МІСЦЕВОМУ РІВНІ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОГО ДОСВІДУ .......

37

Гембарук А.С.

ПРИНЦИПИ МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЯК ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО
ПРЕДМЕТА ............................................................................................

48

Гладка О.В.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ .........................................................................

55

Грищенко Н.А.

ПРОБЛЕМА СВОБОДИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
У СТАНОВЛЕННІ АКТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ
СТУДЕНТА ВНЗ ....................................................................................

62

Губа А.В.

НАВЧАЛЬНІ МОДУЛІ ЯК ЕЛЕМЕНТ ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ ...............................................

68

Дмітренко Н.Є.

ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В ПРИВАТНИХ ШКОЛАХ УКРАЇНИ ........................

75

Дутко О.М.

ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ У СПАДЩИНІ М.І. КОСТОМАРОВА (1817-1885) ......................................................

81

Зайцева Л.І.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ У ДОШКІЛЬНИКІВ ДО МАТЕМАТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ .........................................................................................

90

Кірей К.О.

ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАСОБІВ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ У ВНЗ ................................................

97

Коберник Г.І.

ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
У ПРОЦЕСІ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ........

104

Коломієць Н.А.

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ:
СПРОБА КЛАСИФІКАЦІЇ ...................................................................

112

Коломієць О.Б.

ФОРМУВАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ КУЛЬТУРИ
МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ЗАВДАНЬ ...........................................................................

118

Кравченко О.О.

НАУКОВО-ЕТНОГРАФІЧНА ТА КРАЄЗНАВЧА
ДІЯЛЬНІСТЬ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША ......................................

124

Курчій О.В.

ПЕДАГОГІЧНИЙ ВСЕОБУЧ БАТЬКІВ ЯК УМОВА СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ
(ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ ст.) ..............................................................

131

Левчук О.В.

МАТЕМАТИКО-СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ
ДАНИХ НА ОСНОВІ ЕКСПЕРТНОГО ОПИТУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИКЛАДНОГО МАТЕМАТИЧНОГО ПАКЕТУ MathСad .................................................................................

137

Мартинюк М.

ФОРМИ ТА МЕТОДИ ВПРОВАДЖЕННЯ
НАЦІОНАЛЬНОГО КРАЄЗНАВСТВА В ШКОЛІ
(з досвіду роботи Бердичівської гуманітарної гімназії №2) ..............

143

Мелешко Г.М.

САМОСТІЙНА РОБОТА ЯК ЗАСІБ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ WEB-ДИЗАЙНУ СТУДЕНТІВ
ПЕДАГОГІЧНОГО ВУЗУ .....................................................................

148

Мельник Л.В.

ПРОБЛЕМА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ
ДО ВИКОРИСТАННЯ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ................................................................

154

Олеярник О.В.

ІДЕЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НАВЧАННЯ В ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНОЇ ПЕДАГОГІКИ ...............................................

160

Пономарьов Ю.Д.

КОЛЕКТИВНА ФОРМА МУЗИКУВАННЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ КОМПОНЕНТ РОЗВИТКУ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКИХ УМІНЬ ТА НАВИЧОК МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ МУЗИКИ .....

166

Пшеничний М.В.

ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ
В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ ст.) .........................................

171

Рудишин С.Д.

ОРГАНІЗАЦІЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ЕКОЛОГІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ....................................................................................

178

Савченко М.В.

ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ........................................................................................................

185

Секрет І.В.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ШКОЛІ ................

192

Сиротенко І.М.

НАПРЯМИ НАБУТТЯ МАТЕМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ .......................................................................

198

Совгіра С.В.

ПРИНЦИП НАСТУПНОСТІ – ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ......................................................................

205

Ткаченко І.А.

ЗАСОБИ НАВЧАННЯ АСТРОНОМІЇ У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОГО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО СЕРЕДОВИЩА ........

214

Хатунцева С.М.

ПРОБЛЕМА ДІАГНОСТИКИ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ ...........................................................................................

220

Хміль Н.А.

РОЛЬ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ЗБІРНИКА
«ПЕДАГОГІКА» В РОЗПОВСЮДЖЕННІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ЗНАНЬ У 60-80-х РОКАХ XX СТОЛІТТЯ .........

226

Чередник Т.П.

ВИКОНАННЯ МЕТОДИЧНО СПРЯМОВАНИХ ЗАВДАНЬ ЯК ЕТАП ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ .....................................................................................................

233

Шиян Т.В.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС СТАРШОЇ ШКОЛИ ..............................................................

239

Ющенко О.С.

ЕКОНОМІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ......................

245

Ятло Л.П., Ятло Л.Г.

СПІВАЦЬКЕ ДИХАННЯ ЯК ОСНОВА
ВОКАЛЬНО-ХОРОВОЇ ТЕХНІКИ ДИТЯЧОГО ХОРУ ....................

251

УДК 37(09)(450)

О.О. Авраменко

викладач кафедри дошкільної

педагогіки та психології,

Уманський державний педагогічний

університет імені Павла Тичини

ПРОБЛЕМА СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

В ПЕДАГОГІЧНІЙ СИСТЕМІ МАРІЇ МОНТЕССОРІ

У статті розглядається суть поняття соціалізація, аналізується педагогічна система Марії Монтессорі та розкриваються проблеми соціалізації дітей в дошкільному навчальному закладі.

In article is considered essence of the notion socialization is analysed pedagogical system Marie Montessori and open the problems to socializations children in preschool educational institutions.

Постановка проблеми. Створення умов для формування високоосвіченої і висококультурної особистості є провідною метою усієї системи освіти в Україні. Цій меті підпорядковані державні закони, стандарти, програми які регулюють процес реформування освіти в нашій державі.

Процес реформування сучасної дошкільної освіти є складовою загальної концепції розвитку українського суспільства, що відображено в державній програмі «Освіта» (Україна XXI століття), концепції «Сім’я і родинне виховання», Законі України «Про дошкільну освіту», Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні. Модернізація системи освіти, зміна освітянської парадигми, масштабність та гострота соціальних, економічних, культурних проблем потребують піднесення пріоритету дошкільного виховання, розуміння того, що ранні етапи життя людини є найвідповідальнішим періодом її соціального становлення.

Тому метою даної статті є розгляд проблеми соціалізації особистості у педагогічній системі відомого педагога-гуманіста Марії Монтессорі.

Процес соціалізації для людини є неперервним протягом усього її життя. Цього вимагають самі умови її існування. Набуті знання поступово збагачуються та поглиблюються, уміння та навички урізноманітнюються та вдосконалюються. Та важливо, щоб усі ці процеси відбувалися послідовно і гармонійно.

Аналіз останніх досліджень. Сучасна наука процес соціалізації визначає як історично зумовлений механізм розвитку особистості, засвоєння нею соціально корисних стандартів поведінки, ціннісних орієнтацій, гармонізацію взаємозв’язків з новим соціальним середовищем та активне відтворення набутого соціального досвіду у власній діяльності та спілкуванні.

Помітний доробок щодо соціально-педагогічних аспектів проблеми оновлення змісту освіти, створення належних умов для соціалізації дитини, оптимального її розвитку й виховання належить таким вітчизняним дослідникам, як В.С. Болгаріна, І.Л. Зверєва, В.М. Іванов, Л.Г. Коваль, О.Л. Кононко, В.Г. Кремень, Н.М. Лавриченко, Н.Г. Ничкало, В.М. Оржеховська, О.Я. Савченко, І.Д. Фельдштейн та ін.

У межах перших інститутів соціалізації (сім’я, дошкільний навчальний заклад, дитяче товариство), у певний період дитинства відбувається набуття базових загальнолюдських умінь і знань, якостей та властивостей, відсутність яких унеможливлює повноцінне життя людини в суспільстві (Л.В. Артемова, А.М. Богуш, Н.Д. Ватутіна, Т.Г. Жаровцева, О.Л. Кононко, А.Г. Колесник, І.П. Печенко, Т.І. Поніманська, Р.М. Пріма та ін.).

Виклад основного матеріалу. Процес соціалізації дітей починається на етапі дошкільного дитинства. Дошкільний вік – це сензитивний період для формування особистості дитини, набуття нею першого соціального досвіду, розвитку емоцій, почуттів, що є підґрунтям її соціального становлення. Саме тому в усіх розвинених країнах існує дошкільна освіта як перша ланка освітньої системи, що виконує певні соціальні функції, має власні організаційні форми й належні умови для навчання й виховання дітей дошкільного віку та їх соціалізації.

Кожній дитині від природи дано бути розумною й успішною людиною. Завдання педагогів – просто допомогти маляті розкрити свій потенціал, навчити його самостійно осягати світ. Для цього дуже важливо створити спеціальне освітнє середовище (доступні ретельно продумані навчальні матеріали, різновікова група), у якій дитина зможе і захоче виявити свої індивідуальні здібності, буде розвиватися і навчатися у власному ритмі. Таку можливість надає нам педагогіка італійського психолога та педагога Марії Монтессорі. Її спосіб індивідуального навчання дитини в групі дозволяє зробити процес соціалізації оптимальним для кожної дитини.

Марією Монтессорі було запропоновано цілісну педагогічну систему індивідуального виховання дітей дошкільного віку. Ця система увібрала в себе гуманістичні традиції Ж.-Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, Ф. Фребеля, а також спостереження М. Монтессорі за дітьми.

Період дошкільного дитинства, на думку М. Монтессорі, є найсприятливішим для повноцінного розвитку під впливом навчання і виховання. Можливості дитини в навчанні безмежні, однак, маючи від народження певні задатки, вона може розвинути їх лише у правильно організованому середовищі. Дошкільник має багато специфічних якостей, які допомагають йому активно сприймати світ: підвищену здатність до сприймання, запам’ятовування, збереження інформації, впорядковування і творчого використання матеріалу.

М. Монтессорі вважала, що в духовному розвитку дитини особливе значення мають універсальні (обов’язкові для всіх дітей) та індивідуальні за часом виникнення і тривалістю у кожної дитини сензитивні періоди.

Поняття «сензитивні періоди» є одним із ключових для уявлення процесу розвитку дитини. Монтессорі характеризує сутність сензитивних періодів таким чином: «Мова йде про періоди особливої чутливості, що зустрічаються в розвитку, тобто в дитячому віці живих істот. Вони є тимчасовими і служать лише для того, щоб дати можливість живій істоті набути певну здібність. Як тільки це відбувалося, відповідна чутливість знову зменшувалася. Так розвивається кожна риса характеру на підставі певного імпульсу і протягом вузько обмеженого тимчасового проміжку. ...На ці основні стадії розвитку дорослий не в змозі ніяк уплинути ззовні. Але якщо в дитини не було можливості діяти відповідно до директив своїх періодів особливої чутливості, то вона пропустила зручну нагоду природним чином придбати визначену здатність; і цей випадок втрачений назавжди...» [4, 47-49].

Сензитивні періоди є універсальними, тобто виникають у процесі розвитку всіх дітей, незалежно від раси, національності, соціального походження, геополітичних і культурних розходжень і т.ін. Вони також індивідуальні, тому що час їхнього виникнення, тривалість і динаміка протікання можуть бути різними в конкретних дітей.

Проте існують зразкові середньостатистичні межі різних сензитивних періодів. До основних сензитивних періодів належать: сензитивний період розвитку мови (0-6 років); сензитивний період сприйняття порядку (0-3 роки); сензитивний період сенсорного розвитку (0 – близько 5,5 років); сензитивний період сприйняття маленьких предметів (1,5-2,5 роки); сензитивний період розвитку рухів і дій (1-4 роки); сензитивний період розвитку соціальних навичок (2,5-6 років) [3, 11].

Особливого значення М. Монтессорі надає пізнавальній активності дітей. Дитина не завжди повинна одержувати готові відповіді, набагато важливіше для неї навчитися «робити відкриття» на основі власного досвіду.

У педагогічній системі М. Монтессорі заохочуються також мовна і пізнавальна активність дітей. У процесі «вільної роботи» діти можуть розмовляти один з одним, звертатися з питаннями до вихователя або вчителя, якщо він не зайнятий з іншими учнями. «Бесіди в колі» організуються так, щоб підтримати прагнення дітей до вербального вираження думок, почуттів, бажань і т.ін. Це сприяє розвиткові як мови, так і комунікативних умінь.

Головними принципами педагогічної системи є свобода у вихованні, творчо-продуктивний зміст навчання та особистісно-орієнтований підхід.

Ідея свободи – один із фундаментальних принципів педагогічної системи М. Монтессорі, захист права дитини на індивідуальність. Тому поняття свободи тлумачиться не як соціальне, а як природничо-наукове і психологічне поняття. На її думку, воно близьке поняттю максимальної незалежності будь-якої істоти від зміни зовнішніх умов та підтримки ззовні. А стосовно людини, Монтессорі підкреслює неможливість бути дійсно вільною без досягнення, для початку, незалежності як основи розвитку індивідуальності.

Той досвід, якого набуває дитина (момент народження, емоційне спілкування, відлучення від годування груддю, навчання ходіння, мови і т.д.) водночас є підґрунтям формування незалежності як позитивної якості. М. Монтессорі зазначає: «Це не просте поняття свободи, яке ми здобуваємо із спостережень над рослинами, комахами тощо. Дитина, внаслідок характерної для неї безпорадності, з якою вона народжується, внаслідок її якостей як соціальної особи, зв’язана путами, що обмежують її активність. Виховання повинне приходити їй на допомогу розумним послабленням соціальних пут, які обмежують цю активність. І в міру того, як дитина підростає у такій атмосфері, її безпосередні прояви стають більш виразними і з очевидністю істини розкривають її натуру» [2, 104].

Водночас, М. Монтессорі не лише обґрунтувала принцип індивідуального виховання, а й розкрила закономірності вміння жити в суспільстві («згуртування в соціальне ціле»). Досягти цього, за її переконаннями, можна через розвиток духовної потреби в повазі індивідуальності і прав людей, рівних собі. У цій справі особливо важливою є роль вихователя – дослідника, експериментатора, аналітика, організатора. М. Монтессорі стверджувала, що педагог має бути особистістю, яка постійно розвивається і прагне розкрити свій потенціал, наділена вмінням самодослідження.

Дитина повинна не тільки жити, а й творити в собі людську особистість, адже в цьому полягає її індивідуальність. Цінність людини не в тому, як її виховали, а в тому, як вона себе виховує, і цього слід учитися змалку. Один із провідних принципів педагогіки М. Монтессорі – «Допоможи мені це зробити самому» – ілюструє те, що дорослий не вчить дитину, а допомагає їй пізнавати навколишній світ. Головною умовою при цьому є свобода і самостійність, оскільки несамостійна людина не може бути вільною.

Педагогічна система М. Монтессорі полягає у створенні педагогічного «підготовленого середовища». Таке середовище повинно надавати кожній дитині можливість розвиватися у своєму індивідуальному темпі, повинно містити різноманітні предмети, що викликають інтерес дітей і спонукують їх до спонтанної творчої діяльності. Середовище повинно відповідати потребам розвитку дітей у кожен віковий період, тому «підготовлені середовища» дошкільного навчального закладу і школи мають істотні розходження.

Особливу роль відіграє соціальний компонент «підготовленого середовища»: педагоги і діти. Педагог відповідає за створення в групі справедливих стосунків взаємодопомоги, дружньої і спокійної атмосфери, що сприяє розвитку творчості дітей.

Важливим компонентом підготовленого середовища є дидактичний матеріал, розроблений педагогом з метою розвитку фізичних і психічних функцій дитини: інтелекту, волі, уваги, творчості, навчання письма та елементарної математики. Дидактичний матеріал допомагає впорядкувати попередньо набутий досвід і є засобом пізнання світу, усвідомлення його закономірностей. Різні його види відкривають дитині доступ до різних сфер культури людства. За його допомогою дитина сприймає інформацію про навколишній світ органами зору, слуху, дотику тощо. Привабливість дидактичних матеріалів розвиває інтерес до них і дій з ними. Унаслідок цього дитина прагне до самостійної діяльності, потребуючи лише незначної допомоги, опосередкованого керівництва старших. За переконаннями М. Монтессорі, надзвичайно важливою є педагогічно раціональна методика використання дидактичного матеріалу [2, 108].

Висновки. Отже, сьогодні стає дедалі очевидніше, що необхідно саме з раннього віку формувати у дітей самостійність, здатність до вибору способів поведінки, відкритість до світу людей як потребу особистості, розвивати усвідомлене ставлення до себе як до вільної самостійної особистості та до своїх обов’язків, що визначаються зв’язками з іншими людьми, формувати готовність до сприймання соціальної інформації, виховувати співчуття, співпереживання, бажання пізнавати людей, робити добрі вчинки.

Теорія і практика М. Монтессорі набули всесвітнього визнання завдяки цілісності педагогічного погляду на особистість, опорі на самостійність та індивідуальність дитини, вірі у величезні потенційні можливості її розвитку. Тому педагогічна система М. Монтессорі є одним з головних джерел, з яких можна здобути багатий матеріал щодо конкретних шляхів соціалізації особистості дитини.

Використання та розвиток ідей Монтессорі збагачує українську педагогіку та сприяє появі нових цікавих освітніх програм. Проте дана стаття не висвітлює повною мірою проблему соціалізації особистості в системі М. Монтессорі та вплив даної системи на процес соціалізації в цілому. Надалі слід провести комплексний аналіз процесу соціалізації особистості у дошкільних навчальних закладах, включаючи опрацювання педагогічних систем Р. Оуена, Ф. Фребеля та інших видатних педагогів-гуманістів, що окреслює перспективу нашого подальшого дослідження.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Наукових праць (1)

    Документ
    Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Гол. ред.: Мартинюк М.Т. – Умань: РВЦ «Софія», 2008. – Ч.
  2. Наукових праць (3)

    Документ
    Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Гол. ред.: Мартинюк М.Т. – Умань: РВЦ «Софія», 2008. – Ч.
  3. Наукових праць (5)

    Документ
    Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Гол. ред.: Мартинюк М.Т. – Умань: РВЦ «Софія», 2009. – Ч.
  4. Наукових праць (2)

    Документ
    До збірника увійшли статті, у яких науковці розглядають актуальні проблеми удосконалення навчально-виховного процесу середньої і вищої школи, висвітлюють результати наукових досліджень у галузі педагогічних наук.
  5. Бібліографічний покажчик наукових праць

    Документ
    У бібліографічному покажчику систематизовано публікації наукових співробітників і здобувачів Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти АПН України, створеного 25 травня 1994 р.

Другие похожие документы..