Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
собирательное числительное (1) трое, которое, как и все собирательные числительные, сочетается с существительными мужского (1) и среднего рода (1) и н...полностью>>
'Биография'
(Husserl) Эдмунд (8.4.1859, Просниц, Моравия, - 26.4.1938, Фрей-бург), немецкий философ-идеалист, основатель философской школы феноменологии (1). Про...полностью>>
'Конкурс'
В соответствии с планом мероприятий на 2011 года Департамента образования Тверской области и Тверского областного института усовершенствования учител...полностью>>
'Диплом'
Победители: Мухтарова Амина, получившая диплом I степени; Мухтаров Фуад, получивший диплом I степени....полностью>>

«Організація реабілітаційних заходів у центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів»

Главная > Навчально-методичний посібник
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство праці та соціальної політики України

Організація реабілітаційних заходів у центрі соціальної реабілітації дітей - інвалідів

Методичний посібник

м. Київ

2009

Рекомендовано Методичною радою з питань реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів при Міністерстві праці та соціальної політики України ( протокол № 1 від 04.03.2009р.)

Організація реабілітаційних заходів у центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів: Навчально-методичний посібник. - К.: Міністерство праці та соціальної політики України, 2009.- 97 с.

Методичний посібник «Організація реабілітаційних заходів у центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів» розроблений членами Методичної ради Міністерства праці та соціальної політики України на основі інноваційних технологій, корекційної роботи, сучасної реабілітаційної практики, досвіду, накопиченого центрами соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

В основу даного методичного посібника покладено головні напрямки організації реабілітаційних заходів в умовах центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, такі як організація соціальної, психологічної, педагогічної реабілітації, професійної орієнтації та медичного супроводу реабілітаційного процесу, який представлено як процес комплексної дії, викладеної у належній динаміці та послідовності.

Методичний посібник призначений для фахівців центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Рецензенти:

Коляденко Н.В.науковий консультант Центру медико-психологічної та соціально-реабілітаційнної допомоги дітям НДСЛ „ОХМАДІТ”, доктор медичних наук., доцент;

Ляшенко В.І.перший заступник директора Державного комплексу соціальної реабілітації дітей-інвалідів;

Мартинюк В.Ю.директор Українського медичного центру реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи МОЗ України, кандидат медичних наук, професор.

Укладач:

Корнієнко С.К. – головний спеціаліст відділу реабілітації та зайнятості інвалідів Департаменту у справах інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України

При підготовці методичного посібника по організації роботи в центрі соціальної реабілітації дітей – інвалідів був використаний досвід роботи:

Державного комплексу соціальної реабілітації дітей – інвалідів м. Миколаєва; Волинського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів; Херсонського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів; Обласного центру соціальної реабілітації дітей – інвалідів «Відродження» м. Луганська; Українського медичного центру реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи МОЗ України; Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності (м. Харків).

ЗМІСТ

стор.

Вступ

6

Частина 1. Організація соціальної реабілітації дітей-інвалідів в умовах центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів

7

1. Загальні положення та визначення термінів

7

2. Заходи із соціальної реабілітації дітей-інвалідів

10

Перший етап: соціальна діагностика

10

Другий етап: соціальна реабілітація

16

Третій етап: визначення результатів соціальної реабілітації

22

Частина 2. Організація психологічної реабілітації дітей-інвалідів в умовах центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів

26

1.Загальні положення

26

2. Заходи із психологічної реабілітації дітей-інвалідів

27

Перший етап: діагностика психологічного розвитку дитини – інваліда

27

Другий етап: психологічна корекція

31

Третій етап: аналіз та оцінка результатів психологічної реабілітації

37

Додаток 1. Картка первинного обстеження

Додаток 2. Індивідуальна карта обстеження

Додаток 3. Карта динаміки розвитку

40

41

42

Частина 3. Організація педагогічної реабілітації дітей-інвалідів в умовах центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів

43

1. Загальні положення

43

2. Заходи з педагогічної реабілітації дітей-інвалідів

44

Перший етап: педагогічна діагностика

44

Другий етап: педагогічна корекція

46

Третій етап: визначення результатів педагогічної реабілітації

54

Додаток 1. Карта педагогічної діагностики дитини-інваліда віком від 3 до 7 років

55

Додаток 2. Карта педагогічної діагностики дитини-інваліда віком від 7 до 14 років

56

Додаток 3. Карта педагогічної діагностики дитини-інваліда віком від 14 до 18 років

57

Частина 4. Організація професійної орієнтації дітей-інвалідів в умовах центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів

60

  1. Загальні положення

60

2. Заходи з професійної орієнтації дітей-інвалідів в умовах центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів

62

3. Визначення результатів професійної орієнтації

67

Додаток 1. Карта самооцінки схильностей

68

Додаток 2. Диференційно-діагностичний опитувальник

69

Додаток 3. Індивідуальна програма з трудового навчання

69

Додаток 4. Предмет, завдання, зміст навчання, контроль результатів

70

Додаток 5. Примірна програма зі швейної справи

75

Частина 5. Медичний супровід в умовах центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів

82

1. Загальні положення

82

2. Заходи медичного супроводу дитини-інваліда

83

Перший етап: підготовчий

83

Другий етап: основний

84

Третій етап: заключний

92

Додатки

Список використаних джерел

93-96

97

Вступ

Протягом останніх десятиріч світова спільнота все уважніше ставиться до проблем людей з інвалідністю. Особливо це відчутно у відношенні до дітей з обмеженими можливостями здоров’я – самого соціально незахищеного прошарку нашого суспільства.

В наш час проблема соціального захисту дітей з інвалідністю в Україні набуває особливого значення у зв’язку із сталими тенденціями зростання їх частки в загальній структурі населення. За десять років чисельність дітей зі сталими психофізичними вадами зросла майже на третину і становить 153,5 тис. У зв’язку з цим Міністерство праці та соціальної політики України докладає значних зусиль щодо створення сучасної реабілітаційної інфраструктури, яка допоможе дітям-інвалідам отримати рівні можливості на шляху до інтеграції в суспільство.

Так, в Україні завершується формування мережі Центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, яка сьогодні налічує 213 дитячих реабілітаційних установ. В середньому щорічно 17 тисяч дітей з інвалідністю отримують в цих установах реабілітаційні послуги згідно соціальних нормативів з урахуванням індивідуальних особливостей їх захворювання.

Однак, не зважаючи на певну відмінність центрів соціальної реабілітації, викликану місцевими умовами, незмінними залишаються основні критерії організації реабілітаційного процесу як процесу реабілітації комплексної, глибоко індивідуалізованої, послідовної, безперервної з обов’язковою участю сім’ї дитини-інваліда.

Методичний посібник «Організація реабілітаційних заходів в центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів» розроблений на основі інноваційних технологій корекційної роботи, сучасної реабілітаційної практики, досвіду, накопиченого центрами соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

В основу посібника покладено головні напрямки організації реабілітаційних заходів в умовах центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів:

- організація соціальної реабілітації дітей-інвалідів;

- організація психологічної реабілітації дітей-інвалідів;

- організація педагогічної реабілітації дітей-інвалідів;

- організація професійної орієнтації дітей-інвалідів;

- медичний супровід реабілітаційного процесу.

Методичний посібник має сталу структуру, основні напрямки реабілітаційного процесу викладені у логічній послідовності та розділені на три етапи. Перший етап висвітлює підготовчу роботу, яку необхідно здійснювати центру по відношенню до кожної дитини з інвалідністю. Це, насамперед, соціальна та психофізична діагностика дитини-інваліда, визначення відхилень від нормального розвитку, глибини та напрямків патології, з’ясування наявності та об’ємів збережених ділянок, визначення соціального статусу сім’ї тощо. У другому етапі – викладено механізм, напрямки та об’єми реабілітаційної роботи, дано характеристики основних світових та вітчизняних методик, що застосовуються в реабілітаційній практиці. Третій етап вміщує матеріали щодо аналізу результатів реабілітаційного процесу, знайомить з можливими методиками визначення якості формування життєвої компетентності дитини-інваліда.

У методичному посібнику вміщено значну кількість тлумачень певних понять, що використовуються в реабілітаційному процесі, додатків, що наочно доповнюють викладені положення та методики, показують взаємозв’язок між окремими структурами та й наступність виконання певних процесів.

Методичний посібник «Організація реабілітаційних заходів в центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів» дає змогу розглядати реабілітаційний процес, як процес комплексної дії, викладеної у належній динаміці та послідовності. Сподіваємося, що він стане у пригоді керівникам дитячих реабілітаційних установ, спеціалістам-реабілітологам, батькам дітей з інвалідністю, всім тим, хто займається реабілітацією дітей-інвалідів та формує їх життєву компетенцію.

Частина 1

Організація соціальної реабілітації дітей-інвалідів в умовах центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів

1. Загальні положення та визначення термінів

1.1. Соціальна реабілітація – система заходів, спрямованих на формування життєвої компетентності дитини-інваліда або повернення її до активної участі в житті, відновлення її соціального статусу та здатності до сімейної родинно-побутової та суспільної діяльності шляхом забезпечення соціальних нормативів у сфері соціальної реабілітації.

1.2. Соціальна реабілітація передбачає:

1.2.1. оволодіння дитиною-інвалідом основними соціальними навичками;

1.2.2. пристосування побутових умов до потреб дитини-інваліда, створення безбар’єрного середовища;

1.2.3. соціальну, педагогічну та психологічну корекцію відхилень від нормального розвитку з метою забезпечення життєспроможності дитини-інваліда через сприйняття себе і оточуючих, оволодіння навичками спілкування, адекватної та безпечної поведінки, автономного проживання у суспільстві;

1.2.4. соціальний, педагогічний, психологічний патронат за місцем проживання (вдома) дитини – інваліда [Закон України № 2961-ІV від 06.10.2005р. «Про реабілітацію інвалідів в Україні»].

1.3. Спеціаліст із соціальної реабілітації – це професіонал, якій забезпечує комплексний реабілітаційний процес, щодо подолання або зменшення вад дитини-інваліда та прояв її інвалідизуючого захворювання, розвиток компенсаторних можливостей, загальних соціальних та індивідуальних якостей дитини з обмеженими можливостями здоров’я.

1.4. Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів (далі Центр) – дитячий, корекційно-відновлювальний реабілітаційний заклад системи Міністерства праці та соціальної політики України, що утворюється у формі державних та комунальних спеціалізованих установ для дітей-інвалідів, які мають відповідні медичні показники і потребують спеціальних умов для отримання комплексної соціальної реабілітації.

1.5. Метою діяльності Центру є здійснення заходів з соціальної, психологічної, педагогічної реабілітації, професійної орієнтації та медичного супроводу, що спрямовані на розвиток дитини інваліда та коригування порушень її розвитку, створення передумов для інтеграції її в суспільство.

1.6. Завдання Центру визначені наказами Мінпраці:

- „Про затвердження Типового положення про центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів” (від 13.02.07 № 48);

- „Про затвердження Соціальних нормативів у сфері соціальної реабілітації дітей-інвалідів для центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів системи Мінпраці”( від 04.05.07 № 206).

1.7. Перебування дітей - інвалідів, які проходять реабілітацію в Центрі, здійснюється в таких підгрупах:

  • ранньої соціальної реабілітації для дітей-інвалідів віком від 2 до 6 років;

  • соціальної реабілітації для дітей-інвалідів віком від 6 до 14 років;

  • професійної орієнтації для дітей віком від 14 до 18 років.

1.8. Реабілітаційні послуги надаються дитині-інваліду на підставі Індивідуальної програми реабілітації, в якій визначаються напрямки, обсяг, періодичність їх надання, та відповідно до Індивідуального сімейного плану реабілітації та розвитку дитини (ІСП), в якому вміщуються:

- відомості про дитину та її сім’ю;

- матеріали визначення психофізичного стану, індивідуальні реабілітаційні заходи, програма домашньої активності.

1.9. Індивідуальна програма реабілітації дитини-інваліда включає:

- відомості про дитину-інваліда з визначенням клініко-функціонального діагнозу та коду за МКХ – 10;

- відомості про види обмеження життєдіяльності;

- рекомендації ЛКК щодо реабілітаційних заходів;

- технічні засоби реабілітації;

- вироби медичного призначення;

- результати реабілітації та подальші рекомендації.

1.10. Індивідуальний сімейний план реабілітації та розвитку дитини – головний документальний збірник, що поєднує в собі:

- відомості про дитину та її оточення (дитина, сімейне оточення, соціальний статус сім’ї, облік проведених тестувань, анамнез);

- матеріали визначення психофізичного стану дитини-інваліда (програма та результати попереднього тестування, програми та результати попереднього тестування, програми та результати основного тестування за віковими категоріями);

- індивідуальний план реабілітації (визначення ближніх та дальніх цілей за основними напрямками розвитку дитини, відомості про досягнення дитини, аналіз виконання дальніх цілей);

- програма домашньої активності (загальні рекомендації батькам щодо продовження реабілітаційного процесу поза центром, рекомендації спеціалістів поглибленого впливу щодо виконання реабілітаційних завдань у сім’ї, батьківська сторінка);

1.11. Рекомендаційний лист – документ, який видається дитині-інваліду після закінчення курсу реабілітації та містить:

- назву та реквізити Центру;

- прізвище, ім’я, по батькові дитини-інваліда;

- перелік та обсяг наданих дитині реабілітаційних послуг;

- результати реабілітації;

- подальші рекомендації.

1.12. Форми інтеграції дітей-інвалідів до навчальних закладів :

повна інтеграціядля дітей, які за рівнем розвитку відповідають віковій нормі та підготовлені до сумісного навчання зі здоровими однолітками;

комбінована інтеграція – для дітей, які за рівнем психофізичного та мовленнєвого розвитку мають незначні відхилення і близькі до вікової норми. Такі діти (1-2 дитини) можуть включатися в масові групи і класи та паралельно отримувати корекційну допомогу спеціалістів;

часткова інтеграція – для дітей, які за рівнем розвитку ще нездатні на рівних зі зоровими однокласниками оволодіти всіма предметами навчальної програми. Такі діти відвідують уроки вибірково або в неповному обсязі (вирішується індивідуально);

тимчасова інтеграція за якої діти спеціальної групи з’єднаються зі здоровими дітьми не рідше 1-2 разів в місяць для проведення позакласних заходів;

2. Заходи із соціальної реабілітації дітей-інвалідів

Послідовність етапів соціальної реабілітації:

Перший етап – соціальна діагностика;

Другий етап – соціальна реабілітація;

Третій етап – результати соціальної реабілітації.

Перший етап : СОЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА

Соціальна діагностика передбачає збір необхідної офіційної інформації про дитину-інваліда, її сімейне оточення, визначення соціального статусу сім’ї. Дає змогу оцінити вид та ступінь обмеження життєдіяльності дитини-інваліда. Дані соціальної діагностики враховуються при складанні індивідуальної програми реабілітації.

На першому етапі реабілітаційного процесу на підставі індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда, реабілітаційною комісією Центру розробляється індивідуальний план реабілітації дитини-інваліда, що включає комплекс реабілітаційних заходів.

З метою виявлення вад розвитку дитини та її потреб фахівцями Центру проводиться первинне обстеження дитини-інваліда, спілкування з батьками та (або) законним представником дитини-інваліда.

На підставі індивідуального плану реабілітації визначається тривалість одного курсу реабілітації дитини-інваліда в умовах Центру, а також тривалість індивідуальних та групових занять.

1. Соціальна діагностика дитини-інваліда

1.1. механізмом соціальної діагностики дитини – інваліда є :

1.1.1. здійснення всеохоплюючого соціального обстеження;

1.1.2. визначення соціальних критеріїв для оцінки наявності та ступеню обмеження життєдіяльності;

1.1.3. визначення соціальних критеріїв для оцінки реабілітаційного потенціалу і реабілітаційного прогнозу.

1.2. Соціальна діагностика включає:

1.2.1. базові соціальні характеристики дитини та її сім’ї;

1.2.2. характеристики видів діяльності дитини;

1.2.3. дані соціально-побутового, соціально-середовищного, професійно-трудового обстеження;

1.2.4. дані тестування дитини реабілітаційною комісією і рекомендації, що включені до індивідуального плану реабілітації;

1.2.5. визначення соціальних критеріїв для оцінки наявності та ступеня обмеженості життєдіяльності;

1.2.6. визначення професійно-трудового, навчального, соціально-побутового і соціально-середовищного реабілітаційного потенціалу.

2. Соціальні характеристики родини дитини-інваліда та її батьків

З метою здійснення оцінки обмеження життєдіяльності дитини, соціального статусу родини, виявлення її соціальної неспроможності, у Центрі складається соціальна характеристика родини і батьків дитини-інваліда.

Зазначене обумовлено тим, що сім’я є одним з основних виконавців реабілітаційних заходів і з нею мають тісно співпрацювати фахівці з реабілітації, психологи, педагоги, соціальні працівники.

2.1. Соціальні характеристики родини й батьків дитини-інваліда включають інформацію про:

2.1.1. Батьків:

- обидва батьки живі (мати жива, батько живий);

- мати або батько померли або про них немає інформації;

- самотня мати;

- батьків нема.

2.1.2. Шлюбний статус батьків:

- повна сім’я (вказати фактичний склад);

- неповна сім’я (вказати фактичний склад сім’ї);

- батьки розлучені.

2.1.3. Вік дитини, коли батьки розлучилися.

2.1.4. Виплату аліментів батьком, який мешкає окремо від дитини:

- так;

- ні.

2.1.5.

Мати:

- освіта;

-звільнилася або змінила роботу при народженні дитини-інваліда;

- режим робочого часу.

Батько:

- освіта;

- звільнився або змінив роботу при народженні дитини-інваліда;

- режим робочого часу.

Опікун:

- освіта;

- звільнився або змінив роботу при народженні дитини-інваліда;

- режим робочого часу.

2.1.6. Хто з членів родини приділяє найбільшу увагу часу вихованню та реабілітації дитини-інваліда.

2.1.7. Інваліди, які ще є в сім’ї.

2.1.8.Пільги, якими користується родина, що встановлені законодавством, ступень обізнаності про це самої родини (інформація надається за бажанням батьків).

2.1.9. Зміну взаємовідносин у родині у зв’язку з народженням дитини-інваліда.

2.1.10. Матеріальний стан сім’ї і його зміна у зв’язку з народженням дитини інваліда.

2.1.11. Готовність і змогу батьків допомагати в корекційній та навчально-виховній роботі.

2.1.12. Благополуччя сім’ї (стан здоров’я батьків та інших членів сім’ї, вживання алкоголю батьками чи іншими членами сім’ї тощо).

2.1.13. Використання платного лікування для дитини-інваліда.

2.1.14. Якість нагляду за дитиною:

- задовільна;

- незадовільна.

3. Соціально-побутове обстеження родини дитини-інваліда

3.1. Обстеження соціально-побутових умов проживання родини, у якій виховується дитина, містять:

- вид житла;

- житлова площа на одну особу;

- поверх, на якому проживає родина;

- благоустрій житла;

- чи має дитина окрему кімнату;

- чи має можливість дитина виїхати на дачну ділянку;

- чи має дитина допоміжні засоби для самообслуговування в місті, де проживає.

4. Соціальні критерії обмеження життєдіяльності дитини

4.1 Оцінка обмеження здатності дитини до самообслуговування:

4.1.1. Базові соціальні характеристики дитини-інваліда:

- стать;

- вік;

- ставлення до дитини в родині;

- соціально-побутові умови життя дитини.

4.1.2. Виявлення здатності дитини рухати руками:

- здатність діяти пальцями (обертати кубик);

- здатність діяти кистю;

- здатність тягнути або штовхати предмет;

- здатність пересувати предмети;

- здатність діяти обома руками.

4.1.3. Оцінка навичок самообслуговування в дітей віком 3 - 18 років:



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Довідник громадських організацій Черкащини

    Документ
    Відповідальність за зміст даних, вміщених у відповідних розділах, несуть представники громадських організацій та органи влади, що надавали інформацію укладачам довідника.
  2. Луцький інститут розвитку людини університету “україна” кафедра соціальної роботи

    Документ
    Робочу навчальну програму складено на основі анотації до навчального курсу “Технології соціальної роботи ” та розглянуто на засіданні кафедри соціальної роботи.
  3. Програми соціальної підтримки сімей, дітей та молоді на 2011-2013 роки

    Документ
    На виконання Законів України “Про соціальну роботу з сім»ями, дітьми та молоддю” від 15 січня 2009 року № 878 – VІ; Закон України “Про соціальні послуги» від 19 червня 2003 року № 966 – ІV; постанова КМУ №1126 від 27 серпня 2004 року
  4. План заходів з реалізації „Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2012 рік та забезпечення життєдіяльності Голосіївського району на 2012 рік

    Документ
    Розроблення Плану заходів з реалізації „Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2012 рік” та забезпечення життєдіяльності Голосіївського району на 2012 рік (далі – План заходів) здійснюється відповідно до вимог Законів України „Про місцеві
  5. Заходи щодо реалізації в області основних напрямів урядової політики в економічній та соціальній сфері на 2006 рік

    Документ
    Загальнодержавної комплексної програми розвитку високих наукоємних технологій. Планується до 2013 року створити близько 100 тис. робочих місць, залучити недержавні інвестиції в обсязі 330,9 млн.

Другие похожие документы..