Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
19 - - - о присвоении звания «Ветеран труда» 107 - - - о праве на спецтранспорт 8 - - - о выплате компенсаций за страхование а/м 5 - - - о санаторно-к...полностью>>
'Документ'
навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для викорис...полностью>>
'Методические рекомендации'
Туберкулез органов дыхания и других локализаций. Профилактика туберкулеза: Метод. рекомендации / Авт.-сост. С.И. Судник, Л.Г. Капустина, Л.А. Фролов....полностью>>
'Рабочая программа'
Рабочая программа учебного предмета «Математика» составлена в соответствии с требованиями Федерального государственного общеобразовательного стандарт...полностью>>

Відкритий міжнародний університет розвитку людини "україна" (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:


ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ "УКРАЇНА"

Г.І. Трофанчук

ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО

Навчальний посібник для дистанційного навчання

Передрук і посилання без дозволу Університету «Україна» забороняються.

Всі права застережені.

Київ

Університет „Україна" 2004

ББК 67.0я73 Т76

Затверджено методичною радою Університету „Україна"

(Протокол № 5 від 23.02.2004 p.)

За редакцією В.О. Щербака, д-ра іст. наук, професора.

Рецензенти: В.К. Гіжевський, к. ю. наук, професор; O.I. Коваленко, к. ю. наук, професор.

Трофанчук ГЛ.

Т 76 Історія вчень про державу та право: Навч. посібн. для дистанц. на­вчання. - К.: Ун-т „Україна", 2004. - 210 с.

ISBN 966-7979-62-8

Посібник створений з урахуванням досвіду щодо подібних вітчизняних ви­дань, а також власного напрацювання автора при викладанні навчальної дисципліни у вищих навчальних закладах. У посібнику вміщено теоретичний матеріал, перелік літератури, питання для заліку та самоконтролю знань студентів, глосарій контро­льні тести-тренінги.

Розрахований на студентів спеціальності „Правознавство", консультантів, ви­кладачів і може бути використаний як для дистанційної, так і інших форм навчання.

ББК 67.0я73

ISBN 966-7979-62-8

© Університет „Україна", 2004 © Трофанчук ГЛ., 2004

ВСТУП

Сучасне цивілізоване суспільство базується на здобутках різних форм організації суспільного життя минулого, органічно продовжує і розвиває їх. А це вимагає створення міцного юридичного фундаменту фомадянського суспільства, розбудови сучасної держави України з урахуванням практич­ного досвіду і теоретичних поглядів різних часів.

Вивчаючи і з'ясовуючи сутність держави і права, слід ретельно проана­лізувати не тільки апробовані часом і практикою концепції, а й осмислити погляди, теорії, в яких розглядаються ці суспільні феномени, соціально-економічні умови, в яких зародилося і виникло те чи інше вчення. Представ­ляє інтерес реалізація вчень і поглядів у відповідних державно-правових сис­темах світу, їх використання у розбудові національної системи права, форму­ванні засад правової держави і фомадянського суспільства в Україні, станов­лення цивілізованих форм взаємин держави з її фомадянами.

Набуття студентами знань про державно-правову сферу суспільного життя є складовою частиною системи юридичної освіти, фахової підготов­ки юристів, оволодіння майбутніми спеціалістами загальноюридичними та галузевими юридичними дисциплінами і їх практичним застосуванням у повсякденному житті.

"Історія вчень про державу і право" у поєднанні з іншими юридични­ми дисциплінами історико-теоретичного спрямування сприяє формуванню системного підходу до розуміння понять держави, права, закону, фомадян­ського суспільства, правової держави.

Навчальний посібник спрямований на самостійне засвоєння студента­ми фактичного матеріалу з історії вчень про державу і право і являє собою стислий, певною мірою конспективний виклад матеріалу лекцій та семінар­ських занять. Автор передбачає головну мету посібника в тому, щоб:

  • допомогти студентам, які переважно перебувають віддалено від нау­
    кових і навчальних центрів, наукових бібліотек, в оволодінні основами
    знань з історії вчень про державу і право;

  • зорієнтувати студентів на формування у них творчо-конструктив­
    ного мислення, навичок уважного ставлення до змісту понять і категорій,
    якими їм доведеться оперувати в процесі навчання і практичної діяльності;

  • допомогти в орієнтуванні щодо різних підходів до проблем взаємо­
    зв'язку держави і права, держави і фомадянського суспільства;

  • сприяти з'ясуванню в контексті світової історії витоків державно-
    правової думки в Україні, що має для сьогодення велике теоретичне і прак­
    тичне значення.

Автор висловлює щиру вдячність ученим-науковцям та викладачам-практикам Ф.П. Шульженку, Т.Г. Андрусяку, М.І. Мірошниченко та В.І. Мірош-никченку, роботи яких використані при підготовці навчального посібника.


МЕТОДИКА КОРИСТУВАННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПОСІБНИКОМ

Ознайомлення з навчальним посібником слід розпочати із розгляду структурно-логічної схеми навчального курсу, яка дає цілісне уявлення про навчальну дисципліну і принципи подачі матеріалу для вивчення і застосу­вання. Відповідно до вказаної схеми навчальний матеріал дисципліни "Іс­торія вчень про державу і право" поділено на 5 блоків, кожен з яких вклю­чає в себе від 3 до 6 модулів, що розкривають зміст навчального матеріалу певного блоку.

Наступним кроком є знайомство із анотацією змісту кожного модуля, питаннями для самоконтролю і питаннями до іспиту. Це дасть початкове уявлення про те, на що слід звернути увагу при вивченні теоретичного ма­теріалу. Головна увага повинна бути приділена вивченню теоретичного матеріалу, який бажано засвоювати одночасно із веденням записів (конспе­ктів) у робочому зошиті. Прочитавши матеріал модуля, спробуйте відповіс­ти на поставлені питання для самоконтролю. Після того, як всі завдання будуть виконані, результати бажано звірити із запропонованими відповідя­ми, які містяться у додатках до кожного блоку, або за текстом матеріалу для вивчення. Крім того, необхідно відповісти на питання контрольних тес-тів-тренінгів. Треба мати на увазі, що обсяг поставлених питань та завдань передбачає ознайомлення не лише з матеріалами цього посібника, але й з додатковою літературою, яка пропонується до кожного модуля. Тільки у тому випадку, коли запропоновані завдання будуть виконані, можна вважа­ти, що матеріал даного модуля засвоєно і можна переходити до вивчення наступного.

Допуском до складання іспиту є надання студентом робочого зошита (конспекту) з відповідями на питання всіх тестів-тренінгів, а також складе­ний у алфавітному порядку тлумачний словник, куди слід занести всі осно­вні категорії і поняття та їх визначення.

Структурно-логічна схема навчального курсу "Історія вчень про державу і право"

БЛОК 1.

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ В КРАЇНАХ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

Модуль 1. Становлення державно-правових поглядів у давні часи.

Розглядаються міфологічні уявлення наших предків про порядок, установлений на землі Творцем, простежується розвиток поглядів на дер­жаву через призму взаємозв'язку небесного та земного, аналізуються літе­ратурні пам'ятки стародавньоіндійських, древноєгипетських та вавілонсь­ких авторів, система поглядів про походження держави і характер законів. Окреслюються етапи раціоналізації політико-правової думки, ідеї брахма­нізму про варновий поділ суспільства, вчення про ідеальну державу, мето­ди здійснення державної влади, про природний та людський закон.

Модуль 2. Державно-правові погляди мислителів Стародавньої Греції

Дається класифікація форм держави, аналізується вчення про право та державний устрій в "Законах" Платона, його ідеї про ідеальну державу. Розглядається політико-правове вчення Арістотеля, його уявлення про фо­рми та закономірності розвитку ідеальної держави, розуміння ним сутності права та закону.

Модуль 3. Розвиток державно-правових концепцій пЬньогрецьког періоду тау Стародавньому Римі

Висвітлюються погляди філософів пізньогрецької доби. Аналізується розвиток римськими мислителями політико-правових вчень, започаткова­них діячами Стародавньої Греції. Розглядаються подальші кроки щодо фо­рмулювання концепції юридичної особи, створення самостійної науки юриспруденції, розвитку окремих юридичних наук галузевого напряму.

МОДУЛЬ 1. СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ ПОГЛЯДІВ У ДАВНІ ЧАСИ

Зміст дидактичної одиниці

Загальна характеристика релігійно-міфологічних уявлень про державу і право в країнах Стародавнього Сходу у IT—І тис. до н.е. Політична і право­ва ідеологія у Стародавній Індії та Стародавньому Китаї. Етап раціоналіза­ції політико-правової думки. Зороастризм. Ідеї брахманізму про становий (варновий) поділ суспільства, їх релігійне та правове обгрунтування. Полі-тико-правові ідеї Лао-цзи. Вчення про природний та людський закон Дао. Ідеї буддизму як критика теологічної концепції походження та сутності держави. Ствердження ідей гуманізму, непротистояння злу злом.

Література

Алексеев С.С. Право на пороге нового тысячелетия // Некоторые тен­денции мирового правового развития надежда и драма современной эпо­хи. - К., 2000.

Вернадский Г.В. История права. - М.,1999.

Всеобщая история государства и права (под ред. К.И.Батыра). - М.,1998.

Жидков О.А. История государства и права Древнего Востока. - М.,1983.

Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник (Упорядники А.Г.Слюсаренко , М.В.Томенко). - К.,2001.

Мухаев Р. Т. Хрестоматия по теории государства и права. Политология, ис­тория политических и правовых учений: Учебное пособие. - М.,2000.

Петражицкий М.И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. - М.,2000.

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ

Виникнення держави і права викликало утворення складних надобщинних структур і відповідних їм механізмів соціально-нормативної регуляції, форму­вання принципово нових основ управління суспільством. Люди почали розмір­ковувати про ці соціальні феномени, їх сутність та роль у суспільному житті. Такі роздуми на перших порах являли собою елементи релігійно-міфологічного світогляду. Встановлений на землі порядок розглядався нашими пращурами як невід'ємна частина всесвітнього порядку, започаткованого Всевишнім.

Умови життя суспільства сприяли формуванню уявлень людей про їх­нє місце в навколишньому середовищі, взаємини з іншими людьми, про свої права та обов'язки. Незважаючи на те, що більшість народів стародавньо­го світу жили відособлено один від одного, всім їм був притаманний саме такий підхід до розуміння сутності держави, суспільного порядку, справед-

ливості. Свідченням цього є нечисленні літературні пам'ятки, які дійшли до наших днів. Проте схожість підходів різних народів у визначенні вито­ків земного облаштування мала місце лише у найдавніший період всесвіт­ньої історії.

Людське суспільство перебуває у постійному розвитку. Разом з ним змінювались погляди на державу, порядок, справедливість. Це відбулось на етапі з'ясування людьми питання про взаємозв'язок порядку на небесах і на землі. У Стародавньому Китаї, наприклад, вважалося, що такий зв'язок уособлює правитель держави. Від імені Бога він реалізує надані йому Все­вишнім повноваження, встановлюючи порядок на землі. З огляду на це всі інші особи, підлеглі імператору, зобов'язані втілювати в життя його волю під страхом божественного покарання.

У Стародавньому Єгипті побутував міф, за яким божества не тільки уособлювали найвищу владу над людьми, але й брали безпосередню участь у встановленні земного порядку і вирішенні багатьох земних проб-лем. Прикладом саме такого уявлення є стародавньоєгипетські літературні пам'ятки: "Повчання Птахотепа" (XXVII ст. до н.е.), "Книга мертвих" (XXV-XXIV ст. до н.е.). Червоною ниткою через усі ці твори проходить ідея про божественну сутність влади і законів, їх небесне походження і відповідність божим настановам. Рекомендувалось дотримуватись спра­ведливої поведінки і виконання законів. Бог безпосередньо впливав на про­цеси в суспільстві, був верховним правителем, носієм законів і верховним суддею. Такий підхід до з'ясування питання про владу, порядок, справедливість домінував у народів протягом тисячоліть, він був сприйня­тий багатьма релігіями народів світу.

Досить багатими і різноманітними є пам'ятки політико-правових ідей Стародавньої Індії. Кочові племена аріїв, завоювавши місцеве автохтонне населення дравідів, стали авторами релігійних книг-ведів ("Священні знан­ня"). "Рігведа" стала найстарішою священною книгою брахманізму. Крім того, аріями створені релігійно-філософські твори („Упанішади"), поетичні епопеї "Махабхарата" та "Рамаяна", а також юридичні збірники, які здебільшого являли собою не стільки письмовий виклад норм звичаєвого права, скільки релігійно-філософські, морально-етичні та політичні трактати. Серед них важливе місце посідають "Закони Ману" (III ст. до. н.е.), де був закріплений кастово-варновий поділ давньоіндійського суспільства. Водночас тут містяться ідеї щодо закону, його ролі у людському бутті: "Вчинене беззаконня ніколи не залишається без наслідків для того, хто його вчинив", - говорять Закони Ма­ну. Покарання повинно служити засобом боротьби за підтримання законності в суспільстві. "Покарання є правитель, - це керівник, воно служить запору­кою дотримання закону... Тільки покарання править усіма істотами... Мудрі вважають покарання тотожним до закону".

Брахмани - автори священних книг, - вважають за необхідне давати поради правителям стосовно організації державного апарату, суду, управ­ління країною, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики, видання законів. Цьому присвячена "Артхашастра" ("Книга про користі"), автором якої є політичний діяч Стародавньої Індії Каутілья.

Древньоіндійські уявлення про державу визначають її сім елементів: територія, правитель, міністри, столиця, державна казна, військо і союзни­ки. Утворення держави і формування її політичної організації пов'я­зуються із занепадом моральності в суспільстві. Вважається, що тривалий час люди і своїх діях підлягали тільки законам, і ніяка влада не могла втру­чатись у життєдіяльність суспільства. Але згодом стало зрозумілим, що "там, де немає влади, сильний пожирає слабшого". Влада, підкреслює "Ар­тхашастра", є найважливішим елементом існування суспільства. Вона "оберігає сонного, панує над усіма істотами, охороняє їх, стоїть на сторожі загального порядку".

Починаючи з VIII ст.до н.е., погляди на державу, суспільний порядок, закони і справедливість зазнають суттєвих змін. їх початком стало поши­рення у Персії, а згодом - у країнах Близького Сходу вчення Заратустри:

  • суспільний порядок розглядався ним як боротьба двох протилежних
    сил: Добра (царства світлого божества) і Зла (царства темного божества);

  • метою людського існування на Землі є Добро. Ведучи безперервну
    боротьбу зі Злом, Добро утверджує справедливість, порядок, добробут.
    Саме держава допомагає Добру у досягненні його благородної мети;

  • подібно до своїх попередників, Заратустра зробив спробу визначити
    сутність і функції влади, яку він ототожнював з особою монарха. На його
    думку, правитель держави віддзеркалює на землі Добро - царство світлого бо­
    жества. Він є його служителем. Для досягнення цієї мети, для успішної бо­
    ротьби зі Злом єдиноуправитель держави захищає своїх підданих, встанов­
    лює справедливість, мир і спокій, загалом - дбає про створення відповідних
    умов для щасливого земного життя.

Дисонансом щодо ідей божественного походження влади звучать пог­ляди буддистів (VI-V ст.до н.е.), які заперечували божественну основу дер­жави і всього суспільного устрою. Прихильники цієї релігійної течії вважа­ли, що всесвіт живе за природним законом, і всі навколишні події є ні чим іншим, як природною закономірністю. Відповідно - життя людини переваж­ним чином залежить від неї самої, від її знання природного закону.

Нарешті, у VI-V ст. до н.е. уявлення про всесвітній лад, державний по­рядок і закон стали більш прагматичними. Показовим у цьому відношенні є стародавньокитайське вчення школи Конфуція (551-479 pp. до н.е.), яке аку­мулювало в собі ряд уявлень про державу і право тих часів. Політичні структури розглядались мислителем і його послідовниками в органічному

взаємозв'язку з правовими, у співвідношенні між собою та іншими соціо-нормативними регуляторами (звичаями, мораллю, обрядами). Це - перше.

Друге. Конфуціанці порівнювали державу з великою сім'єю, де влада правителя порівнювалась із владою глави сімейства, а відносини панування та підлеглості - як ієрархічні сімейні стосунки, де панує беззаперечне підпо­рядкування молодших старшим. Подібно до патріархальної сім'ї вла-да імпе­ратора в державі здійснюїться одноосібно, без будь-якого втручання ззовні.

Третє. Прибічники вказаної концепції переоцінювали вплив на суспільні відносини моральних норм і принципів. Вони стверджували, що державні закони більш-менш адекватно відображають суспільні відносини, але їх роль у регулю­ванні різних сфер життя суспільства недостатня внаслідок того, що нерідко зако­ни є досить жорстокими і не сприяють злагоді в суспільстві. Тому ефективнішим регулятором суспільних відносин, на їхню думку, була б система норм моралі, звичаї та інші неписані правила поведінки.

В цей же час значного поширення у Стародавньому Китаї набуває концепція даосизму, основоположником якої був Лао-цзи. Вона багато в чому повторювала буддизм. Зокрема, її прихильники теж обстоювали ідею про природне походження Всесвіту, суспільства та держави. В основі їх розвитку знаходиться вічний закон "Дао", відповідно до якого існують та процвітають природа і суспільство. Такі уявлення про суспільно-політичні процеси вимальовувались у дещо спрощену схему: якщо відносини у дер­жаві будуються за приписами "Дао", то панує порядок та справедливість і, відповідно, щасливе життя і добробут; якщо ж ці приписи не виконуються, то суспільство впадає в насилля, безпорядки і хаос.

В другій половині V ст. до н.е. в Китаї виникла "моїстична школа", засновником якої був Мен-цзи. В її основі знаходилась утопічна ідея взає­мної любові між людьми, правителями і підлеглими. В основі походження держави, за твердженням прихильників даної школи, є суспільний договір. Всі люди є рівними від природи, верховна влада в державі належить всьому народові, а управління в суспільстві слід здійснювати за загальноприйня­тими методами виховання і примусу. Мен-цзи вважав, що не держава при­гноблює народ, і не правителі експлуатують своїх підлеглих, а, навпаки, держава дбає про встановлення закону, подолання бідності, звільнення лю­дей від гніту та насильства.

Помітною течією державно-правової думки Стародавнього Китаю ста­ла "фацзя"(школа юристів). її автори відстоювали ідею поширення в дер­жаві єдиного, уніфікованого писаного права, яке покликане захищати осо­бу, державу, власність. В той же час, відстоюючи ідею правового порядку, суспільної безпеки, вони допускали можливість превентивного покарання, запровадження принципу колективної відповідальності, а також покарання за принципом об'єктивної осудності (коли до відповідальності за злочин могли б притягуватися родичі правопорушника). Взагалі закони і покаран-

ня бачилися прихильниками цього вчення головним інструментом держав­ного управління, засобом регулювання суспільних відносин.

Стародавньокитайські вчення про державу і право

Школа Конфуція

Концепція

Моїстична

Школа юристів

даосизму

школа

- політичні та

- ідея природного

- утопічна ідея

-за встановлення

правові структури

походження дер-

взаємної любові

в державі єдиного

взаємозв'язані;

жави та суспільс-

між правителями

писаного права;

- держава - це

тва;

та народом;

- за можливість

велика сім'я;

- порядок і спра-

- в основі поход-

застосування пре-

- ефективним

ведливість грун-

ження держави

ветивного пока-

регулятором сус-

туються на при-

знаходиться сус-

рання ;

пільних відносин

писах Дао.

пільний договір.

- запроваджуння

є звичаї та норми

принципу колек-

моралі.

тивної відповіда-

льності за злочин.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Відкритий міжнародний університет розвитку людини "україна" (1)

    Документ
    Навчальний посібник для дистанційного навчання з курсу „Історія держави та права України" є експериментальним виданням, в якому за модульним принципом роз­криваються основні етапи формування суспільно-політичного устрою, судової
  2. Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” (2)

    Документ
    Розмірковуючи над матеріалами до цієї лекції, мені менш за все хотілося б представити український народ як нещасний етнополітичний шмат загальносвітової спільноти, який, маючи більш ніж тисячолітню славну історію, вкотре розпочинає
  3. Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” (1)

    Документ
    Хто читав мої лекції останніх років, певно, помітив, що там інколи використовується поезія. І не випадково. Римовані рядки спадають на думку, коли в них, мов у сфокусованій лінзі, найємкіше можна відчути, вловити найважливіше, найсуттєвіше
  4. Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” (3)

    Документ
    Взятися за перо в даному випадку мене змусили активні дії ворогів України, які, постійно спекулюючи на поняттях націоналізм, інтернаціоналізм та інших „ізмах”, по великому рахунку, ведуть непримиренну, запеклу боротьбу проти державності
  5. Віти І науки україни відкритий міжнародний університет                  розвитку людини «Україна» Р. М. Літнарович практика по excel     Рівне,2008

    Документ
    Все більше слово “керівник” в наш час замінює слово “менеджер”. Це пов’язано зокрема з теперішнім світовим досвідом управління, який широко використовує сучасну інформаційну комп’ютерну технологію,що значно підвищує професійність менеджера.

Другие похожие документы..