Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
I Учитель. На карте мира под рельефными очертаниями Скандинавского полуострова виднеется еще один силуэт, он несколько напоминает человеческую ладонь...полностью>>
'Вопросы к экзамену'
Современная западная социология (структурный функционализм, неопозитивизм, феноменологическая социология, символический интеракционизм, теория действи...полностью>>
'Документ'
Внимание! Во избежание утери документов по техническим причинам просим каждого участника дождаться подтверждения о получении документов оргкомитетом....полностью>>
'Исследовательская работа'
Великая Отечественная война Так много можно понять, почувствовать, услышав эти слова. Смысл этого выражения всегда был и есть сложен, но и интересен...полностью>>

Методика формування творчої особистості учнів на уроках математики 2 Класифікація як прийом розвитку творчого мислення молодших школярів

Главная > Урок
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Шляхи розвитку творчого мислення молодших школярів на уроках математики.

Зміст

Вступ

Розділ 1 Розвиток творчого мистецтва мислення молодших школярів як психолого-педагогічна проблема..........................................

    1. Сутність творчого мислення ........................................................

    2. Розвиток навчання математики....................................................

Висновки до розділу 1................................................................................

Розділ 2 Шляхи розвитку творчого мислення молодшого шкільного віку................................................................................................

2.1 Методика формування творчої особистості учнів на уроках математики

2.2 Класифікація як прийом розвитку творчого мислення молодших школярів.

Висновки до розділу 2

Загальні висновки

Список використаних джерел

Вступ

Особливої актуальності на сучасному етапі розбудови нашої держави набувають проблеми формування творчої особистості. Одним з основних завдань української школи є виховання творчої особистості учня. Підвищення інтелектуального потенціалу нації і розвиток творчої особистості є однією з найактуальніших цілей освіти. З цією метою мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дитини, для самовизначення і самореалізації.

Навчально-виховний процес у сучасній школі повинен ґрунтуватись на фундаментальних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних педагогів і психологів. Це роботи з психології творчості (С.Рубінштейн, Я.Понамарьов, В.Кедров, В.Моляко), загальних та спеціальних здібностей (Н.Лейтес, Б.Теплов, Г.Костюк, К.Тарасова), з психології та психофізіології індивідуальних розбіжностей та здібностей (В.Небіліцин, В.Мерін, В.Русалов).

Особливий інтерес мають роботи (А.Запорожець, Д.Ельконін, Л.Вегнер, В.Клименко).

Однак накопичений у психології теоретичний матеріал не був повністю використаний для постановки та вирішення проблем розвитку творчого мислення дітей на уроках математики.

У сучасній школі недостатньо йде розвиток психічних якостей дитини, а особливо мислення, творчого мислення зокрема. Учителі не завжди вміють раціонально, цікаво організувати діяльність учнів; негативно ставляться до завдань творчого характеру, які мають на меті розвиток творчого мислення школярів. [19;21;43]

Особливо актуальним для вчителів початкових класів є відповідна організація навчальної діяльності учнів і формування їх вміння вчитися.

Без уміння творчо мислити жодна технологія навчання не буде ефективною. Про це слід пам’ятати при створені системи навчання в початковій ланці освіти.

Метою роботи є обґрунтування шляхів і засобів розвитку творчого мислення учнів четвертого класу у процесі навчання математики.

Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес на уроках математики в початковій школі.

Предмет дослідження - шляхи розвитку творчого мислення молодших школярів на уроках математики.

Гіпотеза: розвиток творчого мислення учнів четвертого класу на уроках математики забезпечується обґрунтованим поєднанням традиційних і активних методів навчання, ефективного підбору змісту навчального матеріалу, широкого використання проблемної ситуації з опорою на зону найближчого розвитку учнів, створення емоційно-доброзичливої пошукової атмосфери.

Завдання

  1. проаналізувати психолого-педагогічну літературу з теми дослідження;

  2. окреслити передумови розвитку творчого мислення молодших школярів на уроках математики;

  3. визначити шляхи творчого розвитку учнів;

  4. розглянути методику формування творчого мислення.

Розділ І. Розвиток творчого мислення молодших школярів як психолого-педагогічна проблема

Проблема ф-ня творчої особистості, розвитку творчих здібностей, творчого мислення до навчання у педагогіці української школи пройшла довгий шлях і спирається на здобутки і психології педагогіки. Ця проблема цікавить багатьох психологів і педагогів. [121] Дослідники зазначали, що творчість як вид людської діяльності характеризується ознаками, які виявляються в їх цілісній єдності:

а) наявність протиріччя, проблемної ситуації або творчого завдання;

б) соціальна та особистісна значущість і прогресивність;

в) наявність об’єктивних (соціальних, матеріальних) передумов, умов для творчості;

г) наявність суб’єктивних передумов для творчості (особистісних якостей-знань, умінь, позитивної мотивації, творчих здібностей особистості);

д) новизна та оригінальність процесу або результату.

Розглядаючи творчість як процес, вони виділили такі його сторони, що не завжди послідовні, але в сукупності утворюють цілісний творчий процес:

  1. Вміння бачити проблему.

  2. Мобілізація необхідних знань для визначення шляхів і способів її розв’язування.

  3. Спеціальні спостереження та експерименти, їх узагальнення.

  4. Оформлення думок, що виникли у вигляді логічних, образних і предметних структур.

  5. Перевірка соціальної або суб’єктивної цінності.

Узагальнюючи зазначення можна визначити, що під час під творчістю молодшого школяра в процесі навчальної діяльно­сті ми розуміємо процес створення ним нового продукту з опорою на знан­ня, навички і вміння, коли учень використовує відомі йому способи діяльності, в результаті чого отримує новий для себе підхід до виконання завдання. Причому велике значення має самостійність, або часткова взає­модія з учителем.

Однією з важливих, на наш погляд, ознак навчально-творчої діяльності є те, що в результаті її здійснення створюються нові психічні утворення - знання, вміння, творчі здібності особистості. При цьому виділяються їх різні компоненти. Так, у навчально-творчій діяльності, у процесі розв'язання навчальних проблем звертається увага на відкриття нового знання (Л.Виготський, С.Рубінштейн), на породження нових цілей і змісту (О.Леонтьсв), нових способів діяльності (Я.Пономарьов), знань, які виступають орієнтовною основою діяльності (Н.Тализіна), пізнавальних мотивів (А.Матюшкін) [30,с31] вважає В.Андрєєв, що навчально-творче завдання - це така форма організації змісту навчального матеріалу, за допомогою якого педагогу вдається створити учням творчу (проблемну) ситуацію, прямо або в непрямій формі сформулювати мету, умови і вимоги навчально-творчої діяльності, у проце­сі якої учні активно оволодівають знаннями, вміннями, навичками, розвивають творчі здібності особистості. [4,с.41]

Навчально-творчі завдання в навчальному процесі можуть використо­вуватися з метою розвитку творчих здібностей особистості, опанування но­вих знань про поняття, закони, теорії, опанування розумових і практичних умінь, діагностики творчих здібностей особистості, контролю знань і вмінь, актуалізації знань, умінь, творчих здібностей особистості.

Філософ О.Лук не дає визначення поняття "творча особистість", але широко використовує і виділяє такі його риси: готовність до ризику; імпу­льсивність, поривання і незалежність суджень; нерівномірність успіхів у навчальних предметах; почуття гумору; самобутність; "пізнавальна тяму­щість"; критичний погляд на речі; сміливість "розуму і духу" [82, с.13].

Учений виділяє такі етапи творчого акту:

- „Накопичення знань і навичок, необхідних для чіткого усвідом­лення і формулювання завдання.

- Зосередження зусилля і пошуки додаткової інформації.

- Відхід від проблеми, перехід на інше заняття.

- Осяяння.

- Верифікація, або перевірка" [83, с.119].

Основними рисами творчої особистості, як визначають учені-дослідники [4;190] є сміливість думки, схильність до ризику, фанта­зія, уявлення, уява, проблемне бачення, вміння долати інерцію мислення, виявляти суперечності, переносити досвід і знання в нові ситуації, незалеж­ність, альтернативність, гнучкість мислення, здатність до самоуправління.

Творча особистість - це такий тип особистості, для якої характерна стійка, високого рівня спрямованість на творчість, мотиваційно-творча активність, що проявляється в органічній єдності з високим рівнем творчих здібностей, які дозволяють їй досягти прогресивних, соціальне і особисто значущих творчих результатів у одній або декіль­кох вилах діяльності [4;58].

Проблемі здібностей та їх розвитку присвячено багато праць вітчизняних і зарубіжних учених. Філософська, психолого-педагогічна і методич­на література висвітлює проблему задатків, здібностей, інтелекту, обдаро­ваності, а також роль різних факторів у діагностиці, формуванні і розвитку здібностей. Однак не тільки педагоги, але й психологи неоднозначно трак­тують поняття "творчі здібності".

Математичні здібності - це індивідуально-психологічні особливості

людини, що сприяють більш високій продуктивності її математичної діяль­ності, дозволяють використовувати в її процесі нестандартні шляхи та методи, створювати в результаті порівняно новий продукт розумової діяльності. Діагностика, формування і розвиток математичних здібностей відбувається у процесі математичної діяльності водночас з формуванням загальнонавчальних умінь і здібностей, математичних знань і умінь на їх основі.

Вітчизняні й зарубіжні автори відзначають, що здібності виявляються і можуть розвиватися тільки в процесі діяльності. Математична діяльність учнів полягає у вивчені математики, а тому у школярів можна розвивати тільки навчальні математичні здібності. У той же час навчальний процес завжди має деяку схожість з науковим дослідженням.

Різні автори по-різному виділяють компоненти математичних здібно­стей: Б.Гнеденко - критичність міркувань, повноцінну логічну аргумента­цію, лаконізм [15]; Н.Менчинська - швидкість засвоєння математичного матеріалу, гнучкість розумового процесу, тісний звірок наочних та абстрактних компонентів мислення [32]; З.Слєпкань [36], Н.Тализіна [47] виділяють серед компонентів здібність до розгорнутості та згорнутості дій, здатність до абстрагування, автоматизованість виконання математичних дій, міцність отриманих знань і вмінь; І.Якиманська - узагальненість, усвідомленість, гнучкість, самостійність, стійкість мислення. [54]

Значний внесок у дослідження даної проблеми належить В.Крутецькому [75], який визначає такі ознаки наявності математичних здібнос­тей у дітей: інтерес до математики; оволодіння певними математичними вміннями і навичками в ранньому віці; швидке оволодіння математикою; відносно високий рівень математичного розвитку, рівень досягнень.

Учений пропонує такі компоненти математичних здібностей, як здат­ність до узагальнення, здатність мислити згорнутими структурами, гнуч­кість розумових процесів, прагнення до простоти й економічності розв'язування, і зазначає, що включення школяра в доступну його віку ма­тематичну діяльність - основний шлях розвитку математичних здібностей, Треба говорити не про відсутність здібності до математики, а про недостат­ній розвиток здібностей до цього предмета.

Всі компоненти творчих здібностей тісно пов'язані між собою і в процесі творчої діяльності відіграють певну роль. Але творчими, у вузькому значені слова, є інтелектуально-евристичні здібності. Це передусім здат­ність генерувати ідеї, висувати гіпотези, фантазувати, асоціативно мислити, бачити суперечності, переносити знання й уміння в нові ситуації; здатність мислити, оцінювати. Саме ця група творчих здібностей більшою мірою за інші бере участь у створенні нового творчого продукту. Тому, розвиваючи творчі здібності школярів, слід зосередити увагу на розвитку саме цих властивостей особистості.

Рис 1.1. Структурна модель творчих можливостей молодших школярів у навчально-творчій діяльності

Творчі можливості дітей реалізуються в різних видах їх діяльності.

У розвитку пізнавальної діяльності молодших школярів особливе місце відіграє мислення, існує багато точок зору, визначних теорій, які описують мислення, різні підходи до класифікації типів мислення.

Починаючи з XVII століття, проблема мислення розглядається в логіці емпіричних уявлень про людину та властиві їй спроби взаємодії з навколишнім світом. Мисленню відводилась роль реєстратора та класифікатора чуттєвих даних. Представниками такого підходу до мислення були В.Вундт, І.Тен.

Представники ж гештальтпсихології (В.Келер, К.Кофф) вважали, що світ уявлень людини уявляє собою ієрархію цілісних психічних форм, які створюють не просто сукупність об'єктів, а цілісність ситуації, створених життєдіяльністю людини.

Подальші спроби визначити мислення зберегли відірваність, протиставлення цього процесу об'єктивній дійсності. І лише у ХХ столітті на процес мислення почали дивитися як на процес “ціле утворення”. Одним з перших дав визначення мисленню, як процесу не відірваному від нереальної дійсності Л.Виготський [8]. На думку С.Рубінштейна, “Мислення означає не що інше як участь попереднього досвіду в рішенні завдання. І це вносить творчий елемент в поведінку, створюючи різні комбінації досвіду, що в сутності є мисленням” [41,с.208]

За С.Максименком “мислення – процес руху думки від невідомого до відомого. Мислення починається там, де перед людиною постає щось, невідоме, і коли вона починає щось аналізувати, порівнювати, узагальнювати. [28, с.164]

Отже, можна зробити висновок, що мислення виникає як певний процес перетворення невідомого на відоме, засвоєне. Воно відбувається протягом якогось часу: мислення має початок-усвідомлення невідомого як задачі; середину – процес її розв'язування; кінець – висновок у формі знакової системи чи зробленого предмета з речовини природи.

Мислення користується своїми інструментами: думкою або системою думок – міркуванням. Цими інструментами мислення а)встановлює зв'язок між відомим і невідомим; б) знаходить аналоги невідомому, створюючи новий образ, думку про нього, а якщо цього не вдається зробити, то робить відкриття того, чого ще не існувало в культурі людства; в) перетворює отриманий продукт: образ, думку, аналог із додатками нового – на словесну або іншого роду знакову систему або у формі предмета, створеного із природного матеріалу. Воно “завершується”, коли невідоме перетворено на відоме, задача чи проблема розв'язані, а дискомфорт зник. Як бачимо, мислення – інструмент людини для пізнання предметів та явищ дійсності, які не можливо відчути.

Необхідність формування особистості, яка володіє творчими уміннями, здібностями вирішувати нестандартні завдання, є на сьогодні замовленням суспільства.

Творчий процес абсолютно не передбачений у кожному конкретному прояві, і чим більше творчим він є, тим менше зрозумілим стає характер протікання творчого процесу. Водночас творчий процес характеризується індивідуальними особливостями мислення справляють тип вищої нервової діяльності, співвідношення першої і другої сигнальної системи. Розглянемо найістотніші якості мислення.

Самостійність мислення характеризується вмінням ставити нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомоги інших.

Гнучкість мислення виявляється в умінні швидко змінювати свої дії при змінні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв'язання аналогічних завдань.

Для глибини мислення характерне уміння проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів.

Широта мислення виявляється у здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики.

Що стосується показника послідовності мислення, то це уміння дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунтуванні.

Швидкість – це здатність швидко розібратися у складній ситуації, обдумати правильне рішення й прийняти його.

Критичність мислення виявляється у здатності суб'єкта пізнавальної діяльності не потрапляти під вплив чужих думок, об'єктивно оцінювати позитивні та негативні явища чи факту, визначати цінне та помилкове в них. [28, с.167]

Синонім до критичного мислення, деякі вченні ставлять інтелектуальне мислення [50, с.46]. Однак, доцільно говорити “інтелектуальна творчість”.

Являючись невід'ємною частиною людської духовності, інтелектуальна творчість є соціальним механізмом, який протистоїть прогресивним явищам у розвитку суспільства.

Одним із суттєвих компонентів мислення людини, як вищої абстрактної форми пізнання об’єктивної реальності, є образне мислення. Воно як різновид розумової діяльності виконує свою основу гносеологічну функцію, забезпечуючи пізнання найбільш істотних і закономірних зв’язків об’єктів дійсності, однак виконує її специфічними засобами – у формі наочних образів, які забезпечують постійний зв’язок мислення з конкретними ситуаціями, з реальними об’єктами дійсності, що змінюються, збагачують процеси мислення багатьма деталями, втраченими в абстрактних поняттях [29, с.14]

Традиційно вважалося, що образне мислення притаманне дітям на ранньому етапі життя, а починаючи з середнього шкільного віку максимально розгорнуто функціонує досконаліше словесно-логічне мислення. Це призвело до того, що значне переважання вербальних методик навчання залишає недостатньо можливостей для вдосконалення образного мислення дітей; потенціал шкільних предметів щодо розвитку образного мислення призводить до реалізації ілюстративного підходу, що не потребує від школяра самостійного рішення задач на побудову тих чи інших образів.

Процес формування асоціативного мислення передбачає наявність нестандартних, деколи абсурдних асоціацій, тому що краще запам’ятовується яскраві образи. Вчителі мають це врахувати в практиці творчого розвитку школярів. Особливо важливим є метод зв’язаних асоціацій, де діти під час роботи знаходять зв’язки, тим вище рівень творчого потенціалу дитини.

В останні роки в результаті досліджень було встановлено, що творча діяльність людини забезпечується специфічними, особливими здібностями, які називають креативністю (здатність висувати неординарні та нестандартні ідеї, уникати традиційних схем, швидко розв’язувати проблемні ситуації).

До мислення компонентів креативності відносять дивергентне-творче (Дж. Гільфорд), нешаблонне (Е де Боно) мислення. Мотиваційно креативність забезпечується емоцією здивування (Г.Фромм) та глибоко розвиненою пізнавальною активністю. Таке мислення інваріантне, на відмінну від конвергентного вирішування якоїсь проблеми. Дивергентне мислення має певні особливості, воно спрямоване на пошук нез’ясованого, виходить за межі існуючих стандартів, шукає незнаних шляхів, намагається з нових позицій розглянути відоме та усталене.

За Дж.Гільфордом, дивергентне мислення характеризується такими особливостями як:

  • гнучкість – здатність до швидкого переключення з однієї проблеми на іншу або їх об’єднання;

  • оригінальність – своєрідність мислення, незвичайність підходу до проблеми, її нове відношення;

  • точність: структурність мисленевих операцій щодо виниклої проблеми, вибір адекватного рішення, відповідного до поставленої мети.

Перехід від фактів до розкриття їх сутності, до узагальнюючих висновків відбудовується за допомогою розумових і практичних дій. Розумові дії – “це дії з об’єктами, відображеними в образах, уявленнях і поняттях про них” [28, с.158]

У розумових діях можна виокремити їх основні складові (синтез, як аналіз, порівняння).

Порівняння – важлива розумова операція. Аналіз – уявне розчленування об’єктів свідомості, відокремлених в них частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей. Синтез, як і аналіз, спочатку виникає у практичній діяльності, а потім стає дією мислення.

Розумовий аналіз переходить в абстрагування, тобто уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів від інших і від самих предметів, яким вони властиві. Високим рівнем абстрагованості характеризується, зокрема, наукове теоретичне мислення. Абстрагування готує ґрунт для глибоких узагальнень, що є “продовженням і поглибленням синтезуючої діяльності мозку за допомогою слова” [28, с.159] Узагальнення виокремленнях ознак предметів і явищ дає можливість групувати об’єкти за різними ознаками. Така операція називається класифікацією. Вона сприяє впорядкуванню знань і глибокому розумінню їх змістової структури.

Узагальнюючи вище викладене, слід сказати, що завдання мислення – точність відображення образу і думки, а творчості – новизна відкриття, винаходу чи художнього образу. Але творчість без точності мислення не можлива.

Як у психології так і в педагогіці ще далеко не все відомо про задатки, здібності і механізми творчості. Механізм творчості – орган людини, її індивідуальність. Механізм творчості виявляється тільки в діях. У поняття “дія” вкладено такий смисл: це розв’язування задачі, у якій є хоча б одне невідоме: тому що виконання вправ, завдань, робота на тренажерах тощо не є дією, бо в їх змісті все відомо, тільки ще не стало здобутком пам’яті; задачі для якої треба знайти передусім засоби її вирішення [21, с.48]

Отже, мислення є основою механізму творчості, якому притаманна здатність користуватися і перетворювати енергію з однієї форми в іншу, що є основою механізму творчості, якому притаманна здатність користуватися і перетворювати енергію з однієї форми в іншу, що є важливим для розуміння процесів творчості людини.

1.2. Розвиток творчого мислення як умова успішного навчання математиці учнів четвертого класу. Проблема розвитку мислення зацікавлено багато психологів і педагогів.

Вивчаючи мислення школярів можна простежити межі можливостей у засвоєнні знань.

Незаперечним є той факт, що мислення дитини розвивається і набуває значних змін за короткий строк навчання у початкових класах.

У дошкільнят переважає наочно-дійове мислення, навчання в школі розвиває образне мислення, а наприкінці – початкової форми абстрактного мислення та творчого. Цю точку зору можна знайти в багатьох теоріях С.Рубінштейна, В.Давидов, А.Люблінської.

А.Люблінська засвідчує, що розвиток мислення залежить від змісту й організації навчання математики. Бо в процесі навчання можна підвищити ефективність засвоєння дітьми знань, якими вони мають скористатися для розв’язання поставленої задачі, наявності спеціальних умінь, способів виконання розумових операцій (порівняння, аналізу, синтезу тощо). А.Люблинська підкреслює, що мислення молодших школярів відрізняється практичністю, але їм зрозумілі й логічні відношення між об’єктами та явищами. Діти оперують речами, розкривають невідомі їм раніше зв’язки [27]



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Ачкевич Анна Анатоліївна формування творчої активності молодших школярів в процесі музично естетичного виховання на урок

    Урок
    Рекомендації мають на меті розгляд специфіки роботи по формуванню творчої активності молодших школярів в процесі музично-естетичного виховання на уроках музики.
  2. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці навчально-методичний посібник

    Урок
    У посібнику розкривається зміст, структура та основні етапи проектно-технологічної діяльності, розглядається методика організації проектно-технологічної діяльності в процесі вивчення учнями модулів навчальної програми з обслуговуючої
  3. Методика,досвід, пошук Візьміть на уроки

    Урок
    Баклан Н. О. Середовище існування тварин, зв”язки тварин з іншими організмами: 8 кл. /Н. О.Баклан Біологія. - 2011. - № 12 (312). - С.13 -15 - (“Основа”)
  4. Ематика випускних робіт, творчих проектів І рефератів для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників: Інформаційно-методичний посібник / Т

    Реферат
    Тематика випускних робіт, творчих проектів і рефератів для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників: Інформаційно-методичний посібник / Т.
  5. Програма проведення науково-дослідної та експериментальної роботи регіонального рівня з проблеми: "Формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей в умовах закладу освіти нового типу" Додаток 4

    Документ
    Жосан О.Е. Інноваційна діяльність гімназії. З досвіду роботи гімназії № 9 Кіровоградської міської ради / О.Е.Жосан. – Кіровоград : КОІППО ім. В.Сухомлинського, 2007.

Другие похожие документы..