Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Редакционный совет: Кулажанов Т.К., Мухаметкалиев Т.М., Оспанов А.Б., Нурахметов Б.К., Абинова Г.Д., Курманалиев М.К., Абдрахимов О.Т., Кизатова М.Ж....полностью>>
'Рабочая программа'
Цель преподавания дисциплины: Учебная дисциплина обеспечивает подготовку выпускников бакалавров по направлению «Менеджмент» к решению ряда профессион...полностью>>
'Диплом'
  Владивостокская   крепость.   Группа береговых и   сухопутных батарей   Уссурийского залива   (вкл. береговые батареи   №№ 1-10, сухопутные   батаре...полностью>>
'Доклад'
Институт научной экспертизы натуральных методов терапии ведет научную работу в области медицины и стоматологии, осуществляет анализ литературных данн...полностью>>

Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій стратегія розвитку україни у глобальному середовищі (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

НЕОБХІДНІСТЬ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ

ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В агропромисловому комплексі Дніпропетровщини створюється ринковий механізм фінансування капітальних вкладень, поступово формуються нові канали залучення й використання фінансових ресурсів, одержують поширення ефективні форми організації інвестиційної діяльності. Але частка АПК у загальному обсязі інвестованих в економіку коштів залишається досить низькою. У результаті інституціональної трансформації аграрної сфери Дніпропетровської області сформувалася наступна структура джерел фінансування основних фондів АПК: 94,8 % від загального обсягу інвестицій в основний капітал в 2001 р. становили позабюджетні кошти, в тому числі 63,5 % власні кошти сільгоспвиробників (в 2008 р. - 58,1 %) і 31,3 % - залучені джерела фінансування (в 2008 р. - 38,8 %). Збільшення за досліджуваний період частки позикових коштів свідчить про зростання довіри інвесторів до організаційно-правових форм господарювання на селі та зниження ризику неповернення інвестованих коштів (табл. ).

Таблиця

Розподіл інвестицій в основний капітал АПК Дніпропетровської області за джерелами фінансування

Показники

2001

2005

2006

2007

2008

Інвестиції в основний капітал, всього

369

792

1560

2167

2722

Бюджетні кошти – всього

19,1

33,7

61,8

118,9

84,7

в т.ч.: державного бюджету

16,2

28,6

51,5

83,5

29,7

місцевих бюджетів

2,9

5,1

10,3

35,4

55,0

Позабюджетні кошти - всього

349,9

758,3

1498,2

2048,1

2637,3

в т.ч.: власні кошти сільськогосподарських товаровиробників

234,4

462,6

869,0

1226,6

1582,4

залучені кошти

115,5

295,7

629,2

921,5

1054,9

Аналіз результатів проведених реформ на селі дозволяє зробити висновок про те, що інвестиційні процеси в аграрній сфері можна поділити на два етапи. Перший етап тривав до середини 1990- х рр. і характеризувався бюджетним механізмом фінансування інвестицій у сільське господарство при відсутності яких-небудь структурних перетворень у галузі. Така політика зумовила посилення затратності сільськогосподарського виробництва, зниження адаптованості аграрних підприємств до ринкових умов господарювання. Другий етап, який триває і нині, характеризується поступовим скороченням частки бюджетних коштів у інвестиціях та переходом до різноманітних форм і джерел фінансування інвестицій.

Вважаємо, що ринкове інституціональне середовище інвестиційного процесу ще не сформована як єдине ціле, а являє собою аморфну сукупність різноякісних, часом навіть суперечливих інститутів. Відсутність взаємодоповнюваності та єдиної спрямованості інституціонального середовища не сприяє зростанню інвестиційної привабливості сільського господарства. Нерідко створені для активізації інвестиційних процесів на селі організаційно-правові інститути не дають належного ефекту через відсутність або незрілість економічних, соціально-психологічних і культурно-ціннісних складових інституціонального середовища.

Наші дослідження показують, що суттєву перешкоду для активізації інвестиційних процесів у регіоні створює сильна інерція старих неформальних інститутів, неринкових правил і норм ділової поведінки, які суттєво деформують принципи ефективного функціонування капіталу. Мова йде про «розмитість» прав власності, відсутність належного захисту інтересів власників, бюрократичну систему регіонального й місцевого управління сільським господарством, плинність керівників підприємств, поширеність практики "штучного" банкрутства.

Відсутній основний інститут, який необхідний для здійснення ринкових трансакцій і сприяє більш повній реалізації мотивів їх учасників – договірне (контрактне) право. Неефективний інститут ділового партнерства зумовлений відсутністю і дорожнечею достовірної інформації про потенційних споживачів і постачальниках продукції, монополізацією (у тому числі кримінальною) основних ринків.

Небажання банківської системи брати участь в інвестиційних процесах в АПК – також стримуючий фактор для здійснення інвестиційних вкладень. Складність одержання кредиту за доступною ціною, завищені заставні вимоги, технічні проблеми при проведенні розрахунків і одержанні готівки сповільнюють швидкість трансакцій та збільшують їх вартість.

Ще меншу участь у процесах інвестування аграрної сфери приймають фінансові інститути, орієнтовані на довгострокові інвестиції – інвестиційні й пайові фонди, які прагнуть отримати швидкий прибуток шляхом мобілізації ресурси дрібних приватних інвесторів.

Недержавні пенсійні фонди й страхові компанії (у країнах з розвиненою ринковою економікою є найбільшими інституціональних інвесторами) в Україні створені переважно приватними фінансовими інститутами й обслуговують їхні економічні інтереси. Не сформовані правові основи професійного управління активами цих фондів, відсутній досвід інвестиційного менеджменту, слабко розвинена інвестиційна культура. Більшість господарюючих суб'єктів не мають досвіду взаємодії із зовнішніми інвесторами.

У зв'язку з цим особливої актуальності набуває необхідність формування й удосконалення інфраструктури інвестиційної діяльності, яку можна визначити як сукупність методів, форм і джерел інвестицій, інструментів та важелів впливу на відтворювальний процес на макро- і мікрорівнях з метою авансування створюваного або розширення діючого виробництва. Інвестиційна інфраструктура, на нашу думку, складається з наступних блоків:

- мотиваційний – забезпечує взаємодію конкретного інвестиційного механізму із зовнішнім економічним та соціальним середовищем. Даний блок передбачає послідовне уточнення та деталізацію мотивів потенційних інвесторів при визначенні об'єктів розміщення інвестиційних ресурсів.

- ресурсного забезпечення – включає види інвестиційних ресурсів, джерела одержання та напрями й способи їх акумуляції.

- правове та методичне забезпечення – встановлює інституціональні межі регламентації інвестиційної діяльності. Воно ґрунтується на державному законодавстві й відповідних нормативних актах, а також на методичних розробках з планування й ведення інвестиційної та інноваційної діяльності в конкретних галузях АПК.

- організаційне забезпечення – полягає в створенні організаційних структур для ініціювання, розвитку й контролю виконання поставлених цілей. В інвестиційних механізмах здійснення різних проектів істотне місце займають планування й керування, які потрібні для проведення детальних розрахунків руху інвестиційних ресурсів, формування потоків готівки, аналізу фінансового стану, оцінки й реалізації заходів щодо підвищення ефективності інвестиційної діяльності.

Наведені блоки інфраструктури інвестиційної діяльності складаються з різних інститутів відповідальності за певні сектори надходження фінансових потоків від власників інвестиційних ресурсів – домогосподарств до їх споживачів – підприємств. Перший блок – інститути банківської системи, другий блок – небанківські фінансово-кредитні інститути (ломбарди, кредитні товариства, кредитні спілки, кредитні й страхові товариства, приватні пенсійні фонди, фінансові компанії), третій блок – інвестиційні інститути (інвестиційні компанії й фонди, фондові біржі, інвестиційні дилери та брокери).

Інституціональна структура інвестиційних процесів повинна бути динамічною і сприяти зниженню трансакційних витрат на всіх етапах відтворення товарів і послуг.

Винниченко Наталія Володимирівна,

Шевченко Наталія Володимирівна

Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», м. Суми

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ

Протягом останніх років відбувся поступовий перехід на програмно-цільовий метод формування бюджетів та використання бюджетних коштів. Але з виникненням фінансових труднощів в умовах кризи питання раціонального використання бюджетних ресурсів, направлених на реалізацію бюджетних програм, зумовили необхідність підвищення ефективності функціонування системи контролю. За часи незалежності України система фінансового контролю набула суттєвих змін, що зумовлено в першу чергу як інтеграційними процесами, так і необхідністю підвищення ефективності функціонування самої системи. Останнім часом в економічній літературі все частіше звертається увага на неузгодженість існуючих досліджень щодо здійснення контролю за виконанням державних програм, розглядається безліч проблем, як теоретичного так і прикладного характеру. Зокрема, на проблемах здійснення такого контролю зосередилися в своїх роботах такі науковці як Левицька С., Бариніна М., Каплун О., Цебринська С., Дорошенко О., Сухарєва Л., Медведєв Ю., Чімишенко С., Чистик О., Федченко Т. та інші. Але, не зважаючи на значні обсяги досліджень в даній сфері, більшість науковців дотримується думки, що сьогодні неможливо швидкого здійснити повне реформування системи контролю виконання бюджетних програм та забезпечити її цілісність і комплексність.

Саме тому особливої актуальності сьогодні набувають питання поетапного комплексного реформування системи контролю виконання бюджетних програм. Систематизація і аналіз існуючих літературних джерел дозволяє виокремити такі основні напрямки реформування даної системи:

  • удосконалення нормативного забезпечення системи контролю виконання бюджетних програм, шляхом ліквідування неузгодженостей в нормативних актах;

  • удосконалення організаційного забезпечення шляхом чіткого розмежування повноважень існуючих суб’єктів контролю та за умов виникнення потреби створення нових незалежних інститутів;

  • формування ефективного методичного забезпечення, а також удосконалення інформаційно-комунікаційної складової та матеріально-технічного забезпечення системи контролю виконання бюджетних програм тощо.

Слід також зауважити, що не можливо реалізувати зміни за всіма цими напрямками не звернувши особливу увагу на питання удосконалення понятійного апарату, адже не зважаючи на значну кількість досліджень, що стосуються зазначеного питання, то на сьогодні характерною є розмитість меж таких основних понять як аудит адміністративної діяльності, аудит ефективності, державний фінансовий аудит та інших, що свідчить про відсутність чітких уявлень про сферу їх застосування та їх завдання. Впровадження в вітчизняну практику досить нових видів аудиту сьогодні викликає резонанс серед вітчизняних науковців, які намагаються по різному трактувати кожне з наведених вище понять, що і призводить відсутності чіткості.

За умов, коли держава постає в ролі і власника ресурсів, і їх споживача, особливої актуальності набуває проблема визначення незалежності та об’єктивності суб’єктів системи контролю. Відповідно до ст. 5 Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм такий контроль проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби, що зумовлює виникнення ряду питань стосовно наведених вище характеристик [1].

В умовах формування системи контролю виконання бюджетних програм не менш важливим є і аналіз досвіду європейської практики такого контролю, яка свідчить, що невід’ємним елементом підвищення ефективності виконання бюджетних програм є впровадження підсистеми внутрішнього контролю, механізм реалізації якої сьогодні, на нашу думку, є не достатньо відпрацьованим і потребує подальшого удосконалення.

Таким чином, сьогодні існує безліч проблем пов’язаних з формуванням системи контролю за виконанням бюджетних програм, проте їх вирішення повинне здійснюватися комплексно з урахуванням змін законодавства відносно прийняття і реалізації таких програм та закордонного досвіду формування системи контролю за їх виконанням.

Література:

  1. Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання бюджетних программ [Електронний ресурс] :постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. N 1017. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua. – Законодавство України.

Волкова Милица Вячеслалвовна

Харьковская национальная академия городского хозяйства, г. Харьков

Функции управления затратами на предприятии

Управление затратами на предприятии предполагает выполнение всех общих и конкретных функций, присущих управлению любым объектом как процессу разработки и реализации управленческих решений, а также контроля за их выполнением. К числу основных функций управления (отражают содержание управленческой деятельности, вследствие чего эти функции содержатся в любой задаче управления в любой сфере деятельности и образуют замкнутый цикл управления) относят прогнозирование и планирование, организацию, координацию и стимулирование выполнения, учет и анализ.

Субъектами управления затратами выступают руководители и специалисты предприятия и производственных подразделений. Отдельные функции и элементы управления затратами выполняются служащими предприятия непосредственно или при их активном участии. Объектами управления являются затраты на разработку, производство, реализацию, эксплуатацию и утилизацию продукции (работ, услуг).

Прогнозирование и планирование затрат подразделяют на перспективное (на стадии долгосрочного планирования) и текущее (на стадии краткосрочного планирования). Задачей долгосрочного планирования является подготовка информации об ожидаемых затратах при освоении новых рынков сыта, организации разработки и выпуска новой продукции (работ, услуг), увеличении мощности предприятия. Текущие планы конкретизируют реализацию долгосрочных целей предприятия, отражают нужды ближайшего будущего более точно, поскольку обосновываются годовыми, квартальными расчетами.

Функция организации является важнейшим элементом обеспечения эффективного управления затратами. Она устанавливает, каким образом на предприятии управляют затратами, т.е. кто это делает, в какие сроки, с использованием какой информации и документов, какими способами. Определяются места возникновения затрат, центры затрат и центры ответственности за их соблюдение. Разрабатывается иерархическая структура линейных и функциональных связей руководителей и специалистов, участвующих в управлении затратами, которая должна быть совместима с организационно-производственной структурой предприятия.

Координация и регулирование затрат предполагают сравнение фактических затрат с запланированными, выявление отклонений и принятие оперативных мер по их ликвидации. Если выясняется, что изменились условия выполнения плана, то затраты, запланированные на его реализацию, корректируются. Своевременная координация и регулирование затрат позволяют предприятию избежать серьезного срыва в выполнении запланированного экономического результата деятельности.

Активизация и стимулирование подразумевают изыскание таких способов воздействия на участников производства, которые побуждали бы соблюдать установленные планом затраты и находить возможности их снижения. Нельзя стимулы к соблюдению и экономии затрат заменить наказанием за перерасход (если, конечно, перерасход не связан с браком по вине рабочего или простоем по его же вине). В этом случае работники основные усилия будут прикладывать к тому, чтобы оспорить уровень планируемых затрат, завысить его.

Учет как элемент управления затратами необходим для подготовки информации в целях принятия правильных хозяйственных решений.

Анализ затрат помогает оценить эффективность использования всех ресурсов предприятия, выявить резервы снижения затрат на производстве, собрать информацию для подготовки планов и принятия рациональных управленческих решений в области затрат.

Функция контроля (мониторинга) в системе управления затратами обеспечивает обратную связь, сравнение запланированных и фактических затрат. Эффективность контроля обуславливается корректирующими управленческими действиями, направленными на приведение фактических затрат в соответствие с запланированными или на уточнение планов, если последние не могут быть выполнены вследствие объективного изменения производственных условий.

В промышленном производстве крайне важным является организация процесса управления затратами. В условиях трансформационной экономики хозяйствующим субъектом важно иметь в своей структуре специальные подразделения, ответственные за подготовку условий успешного управления затратами предприятия. Для крупных предприятий эффективной организацией управления затратами является создание отдельной специализированной службы управления затратами.

Деятельность данной службы должна быть сориентирована на решение следующих управленческих задач: мониторинг внешней и внутренней среды хозяйствования; обоснование управленческих решений, направленных на быстрое реагирование на происходящие изменения; адаптацию деятельности предприятия к новым требованиям рынка; разработку путей повышения эффективности использования использование имеющейся ресурсной базы; выбор способов оптимизации производственного процесса выпуска конкурентоспособной продукции и т.д.

К числу конкретных функций (определяются по степени однородности управленческих операций, которая отражает характер специализации управленческого труда) службы управления затратами наряду с общими функциями предлагается отнести:

1) мониторинг ресурсов, имеющихся в распоряжении предприятия и источников их пополнения;

2) анализ и прогнозирование внешних и внутренних факторов изменения общих и удельных затрат на производство профильной и непрофильной (диверсифицированной) продукции;

3) разработка методического обеспечения оценки изменения затрат по каждому затратообразующему фактору;

4) разработка рекомендаций по обоснованию стратегических приоритетов развития предприятия, согласованных с требованиями повышения эффективности использования всех видов ресурсов.

Габа Мирослава Ігорівна

ПВНЗ Європейський університет, м.Київ



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій стратегія розвитку україни у глобальному середовищі (1)

    Документ
    Стратегія розвитку України у глобальному середовищі / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 13-15 листопада 2009 р. – Т. І. - Сімферополь: ВіТроПринт, 2009.
  2. Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій індустрія гостинності у країнах європи

    Документ
    Індустрія гостинності у країнах Європи / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 4-6 грудня 2009 р. – Сімферополь: ВіТроПринт, 2009. – 176 с.
  3. Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації (1)

    Документ
    Українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації / Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 28-30 січня 2011 р.
  4. Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій проблеми та перспективи формування гуманітарної політики в україні

    Документ
    Проблеми та перспективи формування гуманітарної політики в Україні / Матеріали круглого столу 26 березня 2010 р. Відп. ред. к.ф.н. В.І. Тарасов. – Сімферополь: ВіТроПринг, 2010.
  5. Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 23-25 жовтня 2009 р

    Документ
    Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 23-25 жовтня 2009 р. – Сімферополь: ВіТроПринт, 2009.

Другие похожие документы..