Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Учебное пособие'
Учебное пособие составлено в соответствии с требованиями Государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования в Российск...полностью>>
'Документ'
В статье заложены основы методологии построения рейтингов университетов, факультетов, других учебных учреждений. Построены математические модели рейти...полностью>>
'Диссертация'
Защита состоится «30» июня 2009 г. в 14 часов на заседании диссертационного совета ДМ 212.080.08 при ГОУ ВПО «Казанский государственный технологическ...полностью>>
'Презентация'
Собрание для родителей будущих первоклассников по ознакомлению с ФГОС НОО, УМК «Начальная школа XXIвека» и организацией учебной и внеурочной деятельн...полностью>>

Матійчак О. В., Федоренко В. В

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Матійчак О. В., Федоренко В. В.,

Богуславський гуманітарний коледж

ім. І. С. Нечуя- Левицького

ВИХОВАННЯ ВИСОКОДУХОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ

У ПРОЦЕСІ ЕСТЕТИЧНОГО СПРИЙМАННЯ ДІЙСНОСТІ

В МУЗИЧНО-ТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Постановка проблеми. Об’єктивізація сутнісних сил особистості через систему інфоаналогів є теоретико-методологічною основою конструктивної взаємодії особистості з довкіллям, основою для художнього проектування і конструювання довкілля за законами краси і доцільності, що є надзвичайно важливою проблемою у вихованні високодуховної особистості у процесі естетичного сприймання дійсності.

У рамках процесу інтеграції України до міжнародного освітнього простору все більшої актуальності набуває проблема виховання особистості з новим світоглядом, здатної реагувати на відповідні зміни в суспільному житті, втілювати гуманістичні принципи, формувати загальнолюдські цінності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що науковим підґрунтям виховання високодуховної особистості у процесі естетичного сприймання дійсності присвячено слугують праці філософів, педагогів, психологів, культурологів, музикознавців.

За останні роки в Україні проводяться інтенсивні дослідження проблем музично-естетичного виховання учнів, визначається вплив різноманітних форм, методів, засобів навчально-виховної роботи на формування у школярів естетичного сприймання дійсності (Б. А. Брилін, І. А. Зязюн, О. Н. Дем’янчук, А. В. Лебедєва, О. М. Олексюк та ін).

Вітчизняні та зарубіжні педагоги, музиканти в різні часи висловлювали загальну думку про те, що музика як вид мистецтва, володіє особливою здатністю облагороджувати дитину. Чистота, високий дух справжнього мистецтва зміцнюють дитину духовно, роблять її розумнішою, добрішою, досконалішою.

Мета статті полягає у висвітленні ролі музичного мистецтва у формуванні у школярів естетичного сприймання дійсності в музично-творчій діяльності.

Виклад основного матеріалу. Вивчення проблеми розвитку естетичного сприймання дійсності засобами музичного мистецтва ґрунтується на закономірностях того, що у структурі людських художніх уподобань музика посідає перше місце за обсягом споживання, випереджаючи інші види мистецтв. Вона створює можливості сприймати прекрасне в житті та мистецтві, допомагає людині стати шляхетною, впливає на всі сторони її психіки - уяву, почуття, думки, волю, здібності.

Засоби музичного мистецтва відіграють провідну роль у розвитку естетичного сприймання дійсності, сприяють формуванню в особистості естетичного ставлення до дійсності та вихованню високодуховної особистості.

“Сформованість естетичного ставлення до дійсності є інтегрованим утворенням у структурі особистості, що включає здатність до сприймання та оцінювання цілісної картини світу, розуміння естетичної сутності її об’єктів, наявність мистецьких знань, умінь і навичок; розвиненість мотиваційно-потребнісної установки на естетичне освоєння навколишнього світу, яка реалізується в здатності особистості до самостійної творчості, уможливлює позитивні зміни в характері, у ставленні до природи, у взаємовідносинах з колективом та родиною”[1, c 9].

Завдяки своїй емоційно-образній природі твори музичного мистецтва здатні донести думки, ідеї, погляди, передати в конкретно-чуттєвій формі багатогранний зміст людських відносин. Їх сприйняття людиною породжує складні переживання радості й горя, піднесення й печалі, довіри і скорботи  тощо. Завдяки механізму перенесення життєвих станів інших людей на власне життя, співчутливому ставленню до сприйнятого, суспільні проблеми, ідеали, цінності, виражені у творах музичного мистецтва можуть стати глибоко особистими, якщо вони сприйняті, відчуті й пережиті.

Особливостями сприйняття музики є вміння слухати красу співзвучності, пройнятися настроєм, почуттями та  думками автора. Естетичне сприйняття музики – це процес, в якому присутні і пізнавальні, і емоційні сторони. Саме наявність емоційного переживання дитини від сприйняття, від відтворення твору мистецтва, а саме – музики, свідчить про адекватність і глибину музично-естетичного виховання. На цей процес впливають естетичний досвід, характер естетичних знань і вмінь, настрій, самопочуття особистості.

О. М. Олексюк називаючи досвід сприйняття, вважає, що це – стрижень морально-естетичного досвіду, його системоутворююче ядро, яке пронизує всі інші структурні компонент [2].

Музика є одним із наймогутніших засобів виховання, що надає естетичного забарвлення всьому духовному життю людини. У процес сприймання музики включається досвід безпосередніх переживань і роздумів учнів, який формується під впливом музичного мистецтва, а також художній досвід, пов’язаний з виконанням музики. Це дає можливість розглядати сприймання як основу засвоєння школярами втіленого в музиці досвіду естетичного ставлення до дійсності. Тому головним завданням музичного виховання учнів є формування в них активного сприймання музичних творів.

Мистецьке знання є діалогічним, оскільки воно орієнтоване на пізнання смислів, які відкриваються у момент діалогічного звернення як людини до людини, так і людини до мистецтва.

На нашу думку, естетичний досвід особистості серед решти позитивних впливів, виконує дуже важливу функцію – функцію інтеграції особистості, забезпечує досягнення нею стану цілісності – єдності думки, переживання, дії і слова. Образи, що виникають під час сприймання музики, впливають не лише на свідомість, а діють набагато глибше – торкаються підсвідомих глибин її єства.

Також естетичний досвід істотно сприяє розвитку такої важливої якості особистості як естетична рефлексія. Адже сприймання того чи іншого явища дійсності естетично означає, з одного боку, деяку віддаленість від нього, входження в позицію спостерігача, а з іншого – занурення у нього через співпереживання, емпатію.

В силу високого рівня абстрактності музичного мистецтва, воно постає надзвичайно сприятливим фоном для проекції на нього переживань людини, які у такий спосіб не лише знаходять свій вияв, але й через таке виявлення стають усвідомленими, визнаними і прийнятими до уваги. Саме на перетині спостереження і переживання формується естетична рефлексія як усвідомлення особистістю своїх естетичних реакцій, відношень, смаків і презентацій. Таким чином, яке б поняття ми не поклали в основу слова «естетичний» (краса, чутливість, сприймання), ми завжди матимемо справу з цілісним баченням явища, зі зліпком, відображеним в особистості у всій своїй єдності і не розчленованості. Ефективність виховання високодуховної особистості у процесі естетичного сприймання дійсності підвищується за умов «створення естетико-виховного середовища в дитячому колективі на основі діалогічної взаємодії суб’єктів музично-творчої діяльності; забезпечення інтеріндивідуального розвитку школярів» [3, с. 15].

Висновки. Цілісна система формування естетичних умінь повинна відображати логічний ряд взаємопов`язаних професійно-педагогічних задач. Процес сприймання має бути організований педагогом і включати в себе створення настрою, врахування вікових особливостей дітей і їх стану, використання високоякісних зразків музичного мистецтва, необхідну теоретичну підготовку до сприймання. Ефективність цього процесу значною мірою визначається якістю педагогічного керування, яке має спрямовуватися на створення оптимальних умов для музичного розвитку особистості, забезпечення глибокого осягнення учнями змісту музичних творів.

Література

  1. Лебедєва А. В. Формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності.дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 – теорія і методика виховання / А. В. Лебедєва. – Вінниця, 2011. – 387 с.

  2. Олексюк О. Н. Формирование нравственно-эстетического опыта студентов вузов культуры в художественно-творческих коллективах: дисс. … канд. пед. наук: 13.00.01 / О. Н. Олексюк. – К., 1988. – 204 с.

5



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Ноземна філологія inozemna philologia 2007. Вип. 119. С. 3-6 2007. Issue 119. Р. 3-6

    Документ
    Children’s literature that deals with hopelessness and specifically with the response to it known as self-harming is a relatively recent trend. Texts such as these can provide new narrative strands that for some will simply be interesting,
  2. Програма чернівці 2010 Організаційний комітет: Мельничук С. В., проф., ректор чну. Ушенко О. Г

    Документ
    Авраменко Олена (Кривий Ріг). Образ Хіткліфа в контексті „концептуальної метафізичності” „Грозового Перевалу” Е. Бронте та в соціокультурному контексті нещодавнього минулого.
  3. Вступ (78)

    Документ
    Літопис Лігницького ліцею можна писати на різні способи. Це міг би бути сухий фактографічний перелік подій, або навіть роман, якого с’южет побудований на частинно правдивих, частинно міфічних картинах.
  4. Гончар олесь твоя зоря

    Документ
    Все життя Заболотний потім запевнятиме — і, здається ровсім не жартома, — що найнадійніші люди па світі — це діти. Що навіть життям своїм він завдячує тому славному степовому народцю — хутірським хлопчакам,
  5. Автор у хронологічній послідовності зібрав І упорядкував документи про події в Закерзонні у 40-х роках XX ст. Показано, хто був винний у винищенні українського населення. Наведено історію цього регіону

    Документ
    Автор у хронологічній послідовності зібрав і упорядкував документипро події в Закерзонні у 40-х роках XX ст. Показано, хто був винний увинищенні українського населення.

Другие похожие документы..