Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Автореферат диссертации'
Работа выполнена в Федеральном государственном образовательном учреждении высшего профессионального образования «Волжская государственная академия во...полностью>>
'Документ'
Кардинальні політичні та соціально-економічні перетворення, що здійснюються в Україні, зумовили принципові зміни соціальної політики держави по відно...полностью>>
'Документ'
Актуальность темы исследования. Эффективность руководства деятельностью предприятия полностью зависит от способности вовремя получать полную, точную,...полностью>>
'Документ'
Аннотация. В статье проведено описание и разработка модели бизнес- процесса продажи компьютерной техники с помощью программного продукта BPwin. Диагр...полностью>>

Реферат „Термодинаміка, структура та фазові рівноваги в багатокомпонентних системах для створення нових матеріалів” (2)

Главная > Реферат
Сохрани ссылку в одной из сетей:

РЕФЕРАТ

Термодинаміка, структура та фазові рівноваги в багатокомпонентних системах для створення нових матеріалів”

Стрімкий розвиток сучасної техніки потребує від дослідників та технологів створення нових матеріалів із заданим та керованим комплексом властивостей, а також поліпшення експлуатаційних характеристик вже існуючих. Ефективний шлях вирішення цієї задачі полягає у створенні теоретичного фундаменту, який акумулює інформацію про умови утворення фаз та концентраційно-температурні інтервали їх термодинамічної і термічної стабільності, а також про вплив хімічного та фазового складу і зовнішніх умов на структуру індивідуальних фаз та багатофазних композицій і, як наслідок, на рівень експлуатаційних характеристик матеріалів. Створення цього фундаменту є першочерговою задачею фізичної хімії в зв‘язку з чим метою роботи є розвиток фізико-хімічних основ створення високоефективних конструкційних та функціональних матеріалів для електроніки, металургії, зварювання, металообробки.

Актуальність та практична значимість роботи полягають в отриманні комплексу фундаментальних результатів щодо закономірностей фізико-хімічної взаємодії у багатокомпонентних системах у твердому та рідкому станах, які формують теоретичні підґрунтя для прогнозування рівня експлуатаційних характеристик та створення матеріалів із заданим та керованим комплексом властивостей. Не зважаючи на переважно фундаментальний характер роботи, автори намагалися максимально довести отримані наукові дані до практичного впровадження, дотримуючись загальновідомої послідовності: „склад – структура – властивості – матеріал, або технологія”. Це стало передумовою того, що значне місце відведено термодинамічним аспектам структуро- та фазоутворення при кристалізації та твердінні сплавів як у рівноважних, так і в нерівноважних умовах (аморфізація розплавів, кристалізація з аморфного стану), а також в екстремальних умовах високого тиску і температури при синтезі надтвердих матеріалів. Структурно-логічна схема роботи показана на Рис.1

Наукова новизна. В роботі розвинуто загальну ідею про взаємозв’язок між структурою рідкого і твердого станів і можливість використання цього взаємозв’язку для керованого впливу на властивості РЕЧОВИНИ. В цьому напрямку проведено комплексне систематичне дослідження широкого класу систем, висвітлені структурні та термодинамічні взаємозв’язки між рідиною та твердими фазами, розглянуті шляхи керування експлуатаційними властивостями твердих матеріалів за рахунок успадкування особливостей структурного стану рідини.

Об’єкти дослідження. Для реалізації зазначеної ідеї і винайдення експериментальних свідоцтв на її користь в роботі досліджено системи з різною хімічною природою компонентів – металічні та оксидні системи, системи металів з неметалами, а також неметалів, зокрема, системи титану, хрому, міді, заліза, алюмінію, рідкісноземельних металів (РЗМ), р-елементів (169 дво-, 87 три- та 7 чотирикомпонентних систем), які є основою матеріалів для різних галузей промисловості. При цьому для кожного класу систем досліджували ті аспекти фізико-хімічної взаємодії, які мають практичне значення.

Рис.1 – Внутрішня логіка роботи.

Основні фундаментальні результати роботи

Інструментально-методичний доробок

Створено низку унікальних приладів з рекордними параметрами для досліджень в екстремальних умовах високих тисків і температур: калориметр (до 2000 К) для дослідження металічних розплавів; автоматизовану проблемно-орієнтовану лабораторію у складі термоаналізатора (до 3000 К) і скануючого калориметра (до 2000 К); установку для похідного термічного аналізу (тиск до 6 ГПа, температура до 2200 К); розроблені і впроваджені відповідні експериментальні методики. За допомогою цього обладнання визначені ентальпії змішування і активності компонентів металічних розплавів, теплоємності, температури і ентальпії фазових перетворень в інтервалах тисків і температур, недосяжних для іншого науково-аналітичного обладнання. Використані також сучасні прилади спільного користування (синхротрони Німеччини і Японії).

Створено апаратно-програмний комплекс для вивчення будови розплавів при температурах до 1873 К рентгенівським методом. Запропонована універсальна методика визначення структури невпорядкованих систем, яка дозволяє кількісно описувати їх локальну структуру і не має аналогів в Україні; розроблено якісно новий та інформативніший порівняно з існуючими метод кількісного визначення за даними рентгенівської дифракції частки кристалічної фази в аморфно-кристалічних об’єктах.

Розроблені методики моделювання і прогнозування термодинамічних властивостей розплавів в рамках математичних і феноменологічних моделей, які дозволяють (1) описувати концентраційну залежність функцій змішування простими поліномами і поліномами Редліха-Кістера; (2) описувати і прогнозувати концентраційну залежність функцій змішування в гомологічних рядах систем ортогональними поліномами Лежандра; (3) описувати і прогнозувати температурно-концентраційну залежність функцій змішування в рамках моделі асоційованого розчину; (4) визначати термодинамічні функції змішування з діаграм стану. На базі аналізу характеру фізико-хімічної взаємодії в системах РЗМ розвинуто системний підхід, який базується на аналізі певної системи РЗМ лише в матриці періодичної таблиці поряд з усіма відомими системами гомологічного ряду та рядів з елементами-аналогами. Це дозволяє проводити кваліфіковану експертну оцінку наявних даних, передбачувати топологію діаграм стану невивчених систем, оцінювати температури інваріантних рівноваг та значення термодинамічних властивостей фаз.

Термодинаміка та структура рідини

У результаті проведених експериментальних і теоретичних досліджень вперше визначено характер зміни термодинамічних властивостей розплавів в рядах систем (Cu, Co)–РЗМ, Cu–3d-метал, (Fe, Ni, Si, Al)–(3d-, 4d-, 5d-метал), (Fe, Co, Ni, Cu)–(Ti, Zr, Hf), пояснення яких дано в рамках уявлень про донорно-акцепторний зв’язок.

Для близько 100 подвійних і понад 30 потрійних систем Cu, Fe, Ni, Co, Al, Si, Sn, РЗМ вивчено температурні залежності термодинамічних функцій змішування розплавів з різним типом хімічної взаємодії компонентів. Вперше встановлено наявність температурної залежності ентальпії змішування. При цьому експериментально і теоретично показано, що з підвищенням температури всі розплави наближаються до ідеальних. Це є наслідком наявності температурної залежності надлишкової теплоємності розплавів, значення якої оцінені вперше. Встановлено, що чим вищий ступінь відхилення системи від ідеальності, тим сильніше надлишкова теплоємність відрізняється від нуля, що при наявності в рідині ближнього порядку (асоціатів) означає їх руйнування з підвищенням температури. Для систем із сильною хімічною взаємодією опис рідини в моделі асоційованих розчинів є найбільш оптимальним.

Показано, що структура розплавів і склад асоціатів природно пов’язані з будовою діаграм стану, якi є науковою основою розробки нових матеріалів. Взаємодоповнюючий характер досліджень за схемою „структура рідини – термодинамічні властивості – діаграма стану” стає очевидним при термодинамічному моделюванні діаграм стану в межах CALPHAD-методу, в рамках якого виконано термодинамічний опис систем Cu–(Sc, Ti, V, Cr, Mn, Fe, Co, Ni, Zr, Hf), Ti–Zr, Cu–Ti–Zr, отримано параметри самоузгоджених моделей температурно-концентраційної залежності термодинамічних властивостей фаз і розраховано відповідні діаграми стану.

З нових позицій проаналізовано структуру рідких металів, які в кристалічному стані відрізняються пакуванням атомів та міжатомним зв’язком; досліджено широкий клас металічних та шлакових розплавів в широких температурно-концентраційних інтервалах, бінарних евтектичних розплавів; інтерметалідів; розплавів бінарних систем з пріоритетністю взаємодії різносортних атомів; подвійних та потрійних розплавів алюмінію з 3d-металами, схильних до утворення квазікристалічних фаз тощо. Вперше візуалізовано існування в рідких металах (Fe, Ni, Co, Cu, Ag, Na, K) політетраедричних кластерів ікосаедричного типу розміром ~0,7 нм, структурним елементом яких є пентагональна біпіраміда. Рідкі Ga та Ge мають мікронеоднорідну структуру внаслідок присутності ланцюжкових мотивів із зв‘язком ковалентного типу.

Для простих евтектичних систем типу благородний метал – Ge(Si) на прикладі системи Ag-Ge показано, що металізація германію при плавлені призводить до формування в розплавах в області складів з боку Ag ближнього порядку по типу електронної сполуки, визначаючи аномальну поведінку фізико-хімічних властивостей та схильність до аморфізації. При конгруентному плавленні германідів 3d-металів зберігається характер ближнього впорядкування атомів та тип хімічного зв‘язку у координаціях Me-Ge та Me-Me. У розплавах систем Me-Ge, в яких у твердому стані існує конгруентна сполука Me5Ge3 та евтектика з Ge, рідина в області середніх концентрацій має складну мікронеоднорідну будову обумовлену пріоритетністю взаємодії різносортних атомів, одними з компонентів яких є мікроугрупування з локальною структурою, подібною до такої в твердому германіді Me5Ge3. З боку германію, як і в простих евтектичних розплавах, визначальними елементами структури є мікроугрупування із структурою рідкого германію.

Аналіз парціальних структурних характеристик показує, що помітний вплив на енергетику міжатомної взаємодії в розплавах Co-Si та Co-Ge мають ланцюжки атомів Si та Ge із зв‘язком ковалентного типу; в ряду Co-Si→Co-Ge→Co-Sn відбувається помітне посилення взаємодії між атомами Co на фоні послаблення взаємодії між атомами Si, Ge, Sn, що особливо характерно для системи Co-Sn. Подібна тенденція виявлена і проаналізована авторами роботи для ентальпій утворення рядів інтерметалідів РЗМ5Х3 (де Х = Si, Ge, Sn, Pb), що пояснено спільним впливом факторів атомних розмірів та електронегативності компонентів, отже, хімічної природи р-елементів.

Експериментально виявленою особливістю структури бінарних (Al-Co, Al-Ni) та потрійних (Al-Ni-Fe, Al-Co-Ni) розплавів є кореляція у розташуванні атомів 3d-металів у політетраедричних кластерах ікосаедричного типу нанометрових розмірів. Концентраційна область існування локального хімічного порядку та порядку на середніх масштабах, корелює з областю складів, схильних до утворення квазікристалічних фаз та їх кристалічних апроксимантів.

За результатами рентгенівського дослідження SiO2 та розплавів подвійних SiO2-(TiO2, ZrO2, MnO, CaO, MgO) і потрійних SiO2-TiO2-(MnO, ZrO2) оксидних систем, а також зварювальних флюсів розроблених в ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАНУ запропоновано модель будови оксидних розплавів. Основу моделі формують шароподібні наночастки щільнопакованих аніонів кисню, тетраедричні і октаедричні пустоти яких заповнені катіонами. Наночастинки розташовані в неперервному дифузному середовищі і знаходяться з ним у динамічній рівновазі. Вперше, експериментально встановлена мікронеоднорідна будова вказаних подвійних та потрійних розплавів, яка складається з мікроугруповань із найстійкіших силікатних сполук та одного з компонентів розплаву. В усіх досліджених системах кремній має тетраедричну координацію за киснем, за всіма іншими елементами – октаедричну. Геометричні параметри тетраедра SiO44-, як основної структурної складової, не залежать від природи компонентів, складу та температури. Використання системи іонних радіусів Шеннона-Прюїта та опис внесків від координацій гаусіанами дозволило розробити методику оцінки важливих технологічних параметрів зварювальних флюсів, таких як основність, та її температурна залежність. Показано, що катіон алюмінію, в залежності від температури, може мати тетра- або октаедричну координацію за киснем, що впливає на кислотно-основні властивості розплаву і його основність, в зв‘язку з чим флюси з великим вмістом Al2O3 можуть бути основою для розробки плавлених зварювальних флюсів нового покоління.

Крім рівноважного, в роботі розглянуто екстремально нерівноважний стан рідини та супутні процеси твердіння, включаючи аморфізацію розплавів та кристалізацію з аморфного стану, а також питання теорії твердіння та синтезу металевих сплавів з особливими властивостями. Розвинені термодинамічні уявлення про характер взаємодії компонентів в склоутворюючих системах. З визначених ентальпій змішування в розплавах (Fe, Co, Ni, Cu)–(Ti, Zr, Hf), Cu–Ti–(Zr, Fe, Ni) встановлено, що здатність до аморфізації визначається від’ємними відхиленнями від ідеальності надлишкових термодинамічних функцій змішування, які збільшуються із зниженням температури. Показано, що добавки Al, Si, Sn, Y, Ni, Zr, Hf, Fe до розплавів цих систем підвищують термодинамічну стабільність рідини і їх здатність до аморфізації. Для систем із слабо позитивними відхиленнями від ідеальності (Cu–(V, Cr, Fe, Co) тощо) переохолодження рідини призводить до розшарування розплавів і пов'язаних із цим перетворень. З аналізу результатів модельних розрахунків оцінено ступінь ближнього хімічного порядку в склоутворюючих розплавах, запропоновано емпіричний критерій оцінки концентраційних областей аморфізації.

Показано, що при сталому вмісті перехідних металів (co, Ni) аморфізуюча здатність сплавів (Со,Ni)8(Gd,Tb,Y)6+xAl86-x зростає із збільшенням в них вмісту РЗМ внаслідок ускладнення нанокластерної будови розплавів, пов’язаної з ускладненням кристалічної будови твердих фаз, та зростаючої при цьому ролі фактору «конкуренції фаз» щодо їх можливої кристалізації при гартуванні. Для цих сплавів вперше встановлено пропорційність між значеннями мікротвердості та термічної стійкості, що визначається характером міжатомної взаємодії. Контрольована нанокристалізація аморфних сплавів (Со,Ni)8(Gd,Tb,Y)6+xAl86-x збільшує їх мікротвердість пропорційно об'ємній частці нанокристалів Al в аморфній фазі до 616÷642 кгс/мм2 при розмірах нанокристалів 16-18 нм та значенні Хс ~20 % (об.), що суттєво перевищує відомі показники для нанокристалічних Al-сплавів цього типу.

Вперше для одних і тих же об’єктів (сплави Fe–Si–B–(Ni, Nb) та Al–ПМ–РЗМ) отримано прямі експериментальні рентгенівські дані щодо переходу розплаву поблизу критичних температур перегріву від низько- до високотемпературного структурного стану, який зберігається при зворотному охолодженні, а його особливості успадковуються при аморфізації. Показано, що попередня температурно-часова обробка розплаву при відповідному співвідношенні температури (вищої за критичну) та часу перебування в перегрітому стані перед гартуванням є важливим резервом поліпшення властивостей аморфних сплавів. Внаслідок успадкування з розплаву відповідних особливостей його структурного стану напруга руйнування аморфних стрічок сплавів Fe-Si-B зростає на 25-30 %, сплавів (Со,Ni)8(Gd,Tb,Y)6+хAl86-х – на 18-20 %, магнітна проникність аморфних сплавів Fe-Si-B – на 45-50%.

Вивчення процесів кристалізації з аморфного стану дозволило встановити якісно нові закономірності та механізми утворення і росту кристалів в аморфних металевих сплавах. Обгрунтовано визначальний внесок фактору росту у формування наноструктурних станів порівняно з утворенням центрів кристалізації та запропоновано модель, яка враховує початково вільний ріст нанокристалів та зіткнення дифузійних зон навкруги них на стадії основного перетворення, та більш адекватно описує кінетику переходу з аморфного в нанокристалічний стан у порівнянні з класичною моделлю Колмогорова-Джонсона-Мела-Аврамі.

Вперше встановлено немонотонний характер зміни атомної будови аморфних фаз під впливом електронного та -опромінення – явище часткового їх впорядкування при допорогових та розупорядкування при запорогових дозах, а також ефекти стимулювання обома типами опромінень подальшого розвитку кристалізаційних процесів в аморфних сплавах при наявності в них навіть незначної частки кристалів.

В рамках CALPHAD-методу на прикладі систем Cu–(Ti,, Zr, Hf), Ti–Zr, Cu–Ti–Zr, запропоновано методики розрахунку концентраційних областей склоутворення із використанням допоміжних ліній рівноважних діаграм стану і ліній ліквідусу, продовжених у метастабільну область: границі області аморфізації в системі можуть бути коректно прогнозовані по відносному положенню метастабільних ліній ліквідуса і , а об'ємної аморфізації – по положенню метастабільної лінії ліквідуса при температурі склування.

Таким чином, авторами зроблено якісно новий крок в поглибленні існуючих уявлень щодо: (1) взаємозв’язку рідкого та твердого станів речовини та можливостей впливати на властивості твердих сплавів за рахунок успадкування особливостей структурного стану рідини; (2) взаємозв’язку стабільного та метастабільного станів речовини і можливостей прогнозування властивостей сплавів в істотно нерівноважних станах із рівноважних фазових діаграм. Останнє обумовлює необхідність вивчення фазових рівноваг і побудови діаграм стану (або їх фрагментів) подвійних, потрійних та складніших систем як основи розробки нових матеріалів.

Діаграми стану за стандартних умов

Основну увагу в цій частині роботи приділено системам хрому та титану як жароміцних матеріалів. Застосування системного підходу у поєднанні з ключовими експериментальними дослідженнями та термодинамічними розрахунками стосовно 15 систем Cr–РЗМ дозволило встановити межі оптимального легування сплавів хрому, які забезпечували достатньо глибоке розкислення без появи легкоплавких фаз по границях зерен, та пояснити тим самим особливості поведінки РЗМ (аномально високі втрати) під час виплавки багатих на хром сплавів.

Дослідження фазових рівноваг у потрійних системах Cr–(Ti, Zr, Hf, Al)–(C, N) дало відповіді на запитання щодо рівноваг між зміцнюючими фазами (монокарбіди та мононітриди ПМ, AlN) та металічною матрицею (Cr). Отримана інформація є надзвичайно важливою для (1) пошуку евтектичних композицій з максимальною жароміцністю, (2) прогнозу поведінки сплавів при високотемпературній експлуатації. Одночасно, виходячи з величини граничної розчинності зміцнюючих фаз у матриці, за результатами експериментальних досліджень і термодинамічних розрахунків було зроблено висновки про можливість реалізації у досліджених системах дисперсійного чи дисперсного зміцнення, використання окремих фаз втілення в якості бар’єрних шарів та стабільність розміру зміцнюючих часток при витримках за високих температур.

Важливим для практики створення жароміцних сплавів є виявлене явище захоплення кристалів зміцнюючих фаз, які зароджують і ведуть евтектичну кристалізацію, первинними кристалами матричної фази в результаті трансформації віт первинних дендритів. Поєднання швидкого охолодження (більше за 104 К/с) з високотемпературним пресуванням дозволило отримати матеріали з високою дисперсністю зміцнюючої фази (ZrC), частинки якої, завдяки дуже малій розчинності в матриці, за високих температур зберігають малий розмір. Навпаки, в системах з широкими двофазними областями між матрицею та зміцнюючою фазою (Cr–V–N) за умови, що конкуруючі фази мають суттєво різні термодинамічні потенціали утворення, зміна температури викликає фазову перекристалізацію, яка супроводжується появою значних напружень і може привести до руйнування композиту при термоциклуванні.

Дослідження систем Cr–Ni–(Zr, Hf), в яких існують евтектики з температурами плавлення ~ 1473 К, значно нижчими, ніж у системі Ni–Cr (1618 К), яка є основою більшості сучасних жароміцних сплавів, дозволило запропонувати нові припойні та присадкові матеріали, що використовуються при виготовленні та ремонті турбінних лопаток із жароміцних сплавів нікелю.

Дослідження багатокомпонентних систем на основі Ті–Si, спрямоване на створення наукового підґрунтя для вдосконалення українських жароміцних евтектичних сплавів типу ТИКАД, показало, що характер діаграм стану цих систем визначається найбільш термодинамічно стабільною фазою (Ті5Si3), яка в цих сплавах входить до складу евтектики та є зміцнюючою. На поверхні ліквідус це призводить до найширшої області її первинної кристалізації, а на поверхні солідус і в твердому стані – до її співіснування з більшістю фаз систем. В системі Ті–Si–Sn вперше знайдено потрійну сполуку зі структурою типу W5Si3. Експериментальне вивчення систем Ті–Si–(Al, Sn) та аналіз наявних діаграм стану систем Ті–Si–р-елемент дозволило встановити металохімічні фактори, відповідальні за протяжність області гомогенності фази (Ті5Si3) в потрійних системах та за можливість існування потрійних сполук зі структурою типу W5Si3, які можуть утворювати альтернативні рівноваги. Виходячи з особливостей кристалічної структури типу Mn5Si3 та хімічної природи компонентів пояснено немонотонність насиченої титаном границі області гомогенності фази (Ті5Si3), що відкриває додаткові можливості керування фізико-механічними властивостями евтектичних сплавів на основі системи Ti–Si за рахунок не тільки відносного вмісту матриці та евтектики в сплаві, але й матриці та силіциду в самій евтектиці.

В результаті вивчення системи Ti–Zr–Si показано недоцільність значного спільного легування титану цирконієм та кремнієм для створення жароміцних сплавів внаслідок появи за цих умов додаткових фазових перетворень. Як альтернативу цьому на основі аналізу характеру діаграм плавкості систем Ti–МIII–VI–Si (М – d-метал III–VI груп) сформульовано доцільність вивчення системи Ti–Zr–V–Si та систем вищого порядку на її основі, в яких двофазна область (Ті)+(Ti,Zr)2Si може існувати від кімнатної температури до солідусу і де можна очікувати поєднання жароміцності з пластичністю при кімнатній температурі.

Експериментально вивчено титанові кути систем Ті–Si–Al–(Ge, Sn, Zr), проаналізовано температурно-концентраційні межі їх подібності до обмежуючих потрійних та встановлено, що додавання будь-якого елементу до сплавів системи Ti–Si–Al зменшує вміст кремнію в титані, що пояснюється розмірним фактором і дає можливості керувати вмістом кремнію в матриці, який зазвичай її окричує.

Експериментально побудовані діаграми стану систем РЗМ–Si (РЗМ = La, Ce, Tb), РЗМ–Sn (РЗМ = La, Pr, Nd, Tb, Dy, Ho), РЗМ–Ті (РЗМ = Tb, Dy), La–Ce–Si та базуючись на системному підході спрогнозовано діаграми стану невивчених систем РЗМ–р-елемент IV групи (45 систем), ентальпії утворення 36 найбільш типових інтерметалідів цих систем РЗМ5Sn3, РЗМ5Sn4, РЗМPb2, РЗМ(Sn,Pb)3 та ентропії утворення 99 сполук. Надійність оцінок підтверджена нашими вибірковими вимірюваннями та пізнішими літературними даними. Так, температура евтектики (Ті)+(Dy) за оцінкою становила 1543 К, за нашими експериментальними даними – 1553 К. В рамках системного підходу обґрунтовано практичну доцільність вивчення систем Ті–РЗМ–Si–Sn. Експериментально встановлені оптимальні склади відпалених сплавів Ti–5Dy–5Si–Sn (10–15% (ат.) Sn), які одночасно володіють високою міцністю (510–530 МПа при 1073 К) та достатньою пластичністю при кімнатній температурі (на стиск 10–13%), що забезпечується в першу чергу утворенням двофазної матриці (Ті+Ti3Sn). Тому систему Ti–Sn запропоновано як основу багатокомпонентних жароміцних матеріалів, в яких можливе поєднання жароміцності з технологічністю. Встановлено незвичайні фізико-механічні властивості сполуки Ti3Sn, обгрунтовано необхідність її всебічного дослідження як основи функціональних матеріалів.

Діаграми стану за умов високого тиску

З метою створення нових та вдосконалення існуючих технологій синтезу надтвердих матеріалів – алмазу та кубічного нітриду бору cBN досліджено температури і ентальпії фазових перетворень, фазовий склад, теплоємності і побудовані діаграми стану 12 подвійних і 7 потрійних систем 3d-металів із вуглецем та 5 діаграм стану дво- та трикомпонентних систем з нітридом бору за умов високого тиску. Встановлені закономірності кристалізації алмазу в системах із вуглецем. Визначено мінімальний тиск, діапазони температур і концентрації елементів, у межах яких розплав знаходиться в стабільній рівновазі з вуглецем і стає можливою кристалізація алмазу безпосередньо з розплаву. Пояснено причину існування мінімальних значень тиску і температури кристалізації cBN, розроблено рекомендації по вдосконаленню процесу його синтезу.

Одержані термодинамічні дані стали основою для аналізу результатів з кінетики кристалізації алмазу і cBN, встановлення механізму цього процесу і стадій, що його лімітують. При тисках до 7 ГПа для двох систем були встановлені інтервали температур, в яких відбувається миттєве зародкоутворення алмазу і неперервна нуклеація; визначені причини зміни лімітуючої стадії кристалізації алмазу з дифузійного масопереносу вуглецю через розплав на процеси вбудови атомів у поверхню кристалу, що зростає. Розроблена концепція кристалізації кубічного BN.

Зважаючи на унікальне поєднання високої твердості та термостійкості, досліджені умови утворення надтвердих субоксидів і субнітридів борута, їх властивості та побудовані відповідні діаграми стану. Побудована діаграма стану потрійної системи B–N–O при 5 ГПа, отримані субоксид і субнітрид бору В6О і В13N2. Для вдосконалення технології отримання високотемпературного надпровідникового матеріалу на основі MgB2 вивчені умови його утворення в присутності кисню і побудована діаграма стану системи Mg–B–O при тиску 2 ГПа.

Виконано аналіз можливих перетворень у нітриді бору з позицій як рівноважної термодинаміки, так і кінетики процесів, тобто факторів, що визначають механізми фазових і структурних перетворень та можливість альтернативної метастабільної поведінки. З'ясовані особливості фазових і структурних перетворень щільних матеріалів піролітичного нітриду бору з різною графітоподібною структурою: турбостратною  ПНБ(ts); бімодальною  ПНБ(bm); гексагональною  ПНБ(hs) і ромбоедричною  ПНБ(rs) в широкій області параметрів термобаричної дії. Розроблено концепції одержання нових функціональних надтвердих матеріалів на основі кубічного нітриду бору та зроблено значний внесок у відпрацювання технологій їх отримання з використанням високих тисків і температур.

Основні практичні результати роботи

Одержані фундаментальні результати стали базою для створення і вдосконалення технологій одержання високоефективних конструкційних та функціональних матеріалів, таких як надтверді, тугоплавкі, надпластичні, надпровідні, напівпровідникові, нанокристалічні, квазікристалічні, магнітні, поглиначі водню, гетери, розкислювачі, припої, флюси, зварювальні дроти, аморфні сплави, середовища для росту алмазу і кубічного нітриду бору, надтверді матеріали. Базуючись на одержаних результатах розроблено низку практично важливих матеріалів:

  • високотеплопровідний електроізоляційний полікристалічний матеріал на основі кубічного нітриду бору (теплоніт) для тепловідводових підкладок та вікон виводу потужного НВЧ випромінювання в твердотільній електроніці та радіотехниці;

  • функціональний електропровідний композит сBNTiN для застосування в якості вікон рідкометалевих мішеней для електрон-позитронної конверсії в програмі зустрічних ee+ пучків на енергію в сотні ГеВ в ядерних дослідженнях;

  • ефективний армований композит на основі сBN з гетероструктурою (гетероніт) для ріжучих інструментів, що експлуатуються в умовах ударних навантажень;

ефективний гетеромодульний композит системи сBN–Si3N4 (борсиніт) для ріжучих інструментів, призначених для тяжких умов металообробки (теплові удари, переривчасте точіння, багаторазовий вхід ріжучого леза інструменту в зону обробки та вихід з неї). Численні дослідно-промислові випробування довели можливість ефективного використання борсиніту в ріжучому інструменті при токарній обробці зміцнених металів, сплавів, чавунів, наплавочних матеріалів та твердих сплавів, у т.ч. в умовах динамічних навантажень; декілька тисяч виробів з борсиніту вироблено і використано на підприємствах України, Білорусі та Росії (ВАТ «Коминмет» (м. Дніпропетровськ), АТЗТ «Харківський ордена «Знак Почета» машинобудівний завод, ВАТ «Завод «Універсальне устаткування»» (м. Донецьк), ВАТ НВП «Еталон» (м. Донецьк); ВАТ «Київський станкобудівний концерн», ВАТ "Дніпропетровський завод прокатних валків", Білоцерківський шинний завод ЗАО «Росава», Білоруський металургійний завод, Виробниче об’єднання «БелАЗ» (м. Жодіно, Білорусь), АТ «Первоуральский новотрубный завод» (Росія), ВАТ «ВНДІінструмент» (м. Москва), «БКВ групп» (м. Алмати, Казахстан. );

  • нові магнітом’які аморфні та нанокристалічні сплави систем Fe-Si-B, Fe-Si-B-Cu-Nb, Al-(Ni,Co)-(Gd,Tb,Y) завдяки рівню механічних властивостей, високій термічній стабільності та радіаційній стійкості впроваджені в на підприємствах електронної, електро- і радіотехнічної та приладобудівної галузей України, замінивши в низці застосувань традиційні кристалічні прецизійні магнітом’які сплави, що імпортуються (ВАТ «Енерготерм» (м. Вінниця), ВАТ «Зонта» (м. Дрогобич), ВО «Київприлад», ДП Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування», ТОВ «Міжнародна компанія «Антарес» (м.Київ), РУП «Научно-практический центр Национальной академии наук Беларуси по механизации сельского хозяйства» (м. Мінськ), АСК «Спектр», АТ «Система» (м. Київ), Львівському центрі інституту космічних досліджень НАНУ-НКАУ, ВАТ НВК «Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського», НВП «Хартрон-Плант» (м. Харків), ЗАО «Тираспольский электроаппаратный завод», ТОВ «Імпульс» (м. Запоріжжя));

  • розроблено новий жароміцний хромовий сплав для штампового інструменту, який за своїми властивостями не поступається жароміцним сплавам молібдену, але, на відміну від останніх, не потребує захисту від окислення;

  • запропоновано нові припойні та присадкові матеріали на базі систем Ni-Cr-(Zr, Hf), для виготовлення та ремонту турбінних лопаток із жароміцних сплавів нікелю.

зварювальні флюси АН-65, АН-66, АН-67, АН-67А, АН-67Б, АН-67А1, АН-22М, АН-60СМ, АН-47, розроблені в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України за участі кафедри фізичної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, впроваджені у виробництво на Запорізькому заводі зварювальних флюсів і скловиробів, Нікопольському заводі феросплавів, Харцизькому трубному заводі. Згідно офіційної довідки частка кафедри фізичної хімії складає 10,0 млн. гривень.

Зростання попиту на розроблені матеріали сприяє розвитку вітчизняної промисловості. При цьому стало можливим обмеження імпорту аналогічних товарів, захист внутрішнього виробника та створення нових робочих місць із розширенням виробництва та об’ємів торгівлі. Об’єм реалізації створених матеріалів та обладнання за контрактами складає 1029,7 тис. доларів США. За результатами досліджень опубліковано 870 статей, один навчальний посібник, 16 монографій, отримано 34 авторських свідоцтв і патентів. За період 01.03.2009 - 1.03.2010 досліджено термодинамічні властивості, структура та фазові співвідношення у 8 трикомпонентних системах, опублікована 1 монографія і 39 статей, об’єм реалізації створених матеріалів і обладнання за контрактами складає 59,7 тисяч доларів США.

Результати роботи опубліковані в таких виданнях як „Journal of Phase Equilibria and Diffusion”, „Zeitschrift für Metallkunde”, “Journal of Materials Science”, “Журнал структурной химии”, “Журнал физической химии”, “Materials Science and Engineering”, “Journal of Alloys and Compounds”, “Journal of Physical Chemistry”, “Intermetallics”, “High Temperature-High Pressure”, багатотомній монографії “Landolt-Bornstein. Numerical Data and Functional Relationships in Science and Technology” та багатотомному довіднику “Ternary Alloys. A comprehensive compendium of evaluated constitutional data and phase diagrams” та іншіх. Загальна кількість реферованих публікацій, що містяться в базі даних SCOPUS, становить 335, загальний ідентифікатор SJR дорівнює 12.1, загальна кількість цитувань робіт претендентів складає 702. Робота поєднує в собі результати виконання 40 держбюджетних тем, 16 грантів УНТЦ, програми країн членів РЕВ „Сварка”, п’яти двосторонніх міжнародних наукових програм, довгострокової програми міжнародного співробітництва „Materials Science International Team”. За матеріалами досліджень були захищені 9 докторських і 20 кандидатських дисертацій.

Автори

Буланова М.В. Роїк О.С.

Іванченко В.Г. Сокольський В.Е.

Казіміров В.П. Судавцова В.С.

Носенко В.К. Туркевич В.З.

Петруша І.А. Турчанін М.А.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Реферат „Термодинаміка, структура та фазові рівноваги в багатокомпонентних системах для створення нових матеріалів” (1)

    Реферат
    Стрімкий розвиток сучасної техніки потребує від дослідників та технологів створення нових матеріалів із заданим та керованим комплексом властивостей, а також поліпшення експлуатаційних характеристик вже існуючих.
  2. Державний вищий навчальний заклад «українська академія банківської справи національного банку україни» СистемИ технологій промисловОсті

    Навчально-методичний посібник
    С Системи технологій промисловості [Текст]: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. / Уклад. В.О. Мартиненко – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2011.
  3. Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації (1)

    Документ
    Українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації / Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 28-30 січня 2011 р.
  4. Ю. М. Лопаткін фізичний образ світу

    Документ
    Метою цього посібника є надання допомоги студентам гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів, зокрема спеціальності "Журналістика", з вивчення курсу "Фізичний образ світу".
  5. А. Назва й адреса (1)

    Документ
    Координатором ECTS від університету є заступник проректора з навчальної та науково-методичної роботи к.т.н., доцент Лисенко Геннадій Леонідович. м. Вінниця, вул.

Другие похожие документы..