Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
В новом журнале «Вестник НЛО» будут размещены статьи, как мои так т других авторов, это может быть уфологи, психолог, физики, и т. д. Мне бы очень хот...полностью>>
'Статья'
ГЛАВА 4. УЧРЕЖДЕНИЯ ОБРАЗОВАНИЯ, ОРГАНИЗАЦИИ, РЕАЛИЗУЮЩИЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ ПРОГРАММЫ ПОСЛЕВУЗОВСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ, ИНЫЕ ОРГАНИЗАЦИИ, ИНДИВИДУАЛЬНЫЕ ПРЕ...полностью>>
'Документ'
«Дела по обвинению» православных граждан и мирян – слабо изученный источник, но именно тот, потребность в изучении которого ощущается каждый день. Кр...полностью>>
'Календарно-тематический план'
А) Западная Европа в эпоху позднего средневековья (XIV-XVI вв.) Б) Рождение Московского единого государства XV в. и его развитие XV-XVI вв....полностью>>

Київський національний університет імені тараса шевченка інститут міжнародних відносин кафедра міжнародної інформації вступ до спеціальності “міжнародна інформація” конспект лекцій студента І курсу

Главная > Конспект
Сохрани ссылку в одной из сетей:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ

МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЯ”

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

студента І курсу

_______________________________________

Лектор професор В. ГОНДЮЛ

КИЇВ - 2002

ПЕРЕДМОВА

Інформація – (від латинського слова informatio – роз’яснення, виклад) – одна з трьох основних (поряд з матерією та енергією) субстанцій, що утворюють природний світ, у якому живе людина.

Протягом багатьох років поняття інформація сприймалося в його початковому визначенні - відомості, дані, значення, що передаються людьми усно, письмово або іншим способом.

З середини 20 століття інформація - загально-наукове поняття, яке визначає не лише відомості, що передаються людьми під час їх спілкування , а перш за все - одна з основних властивостей об’єктивного світу , яка пов’язана з наявністю в ньому особливих процесів, що називаються інформаційними.

Інформаційні процеси – це процеси створення, збирання, обробки, накопичення, збереження, пошуку, отримання, поширення і споживання інформації, а також процеси створення і застосування інформаційних систем, інформаційних технологій і засобів їх забезпечення, засобів і механізмів інформаційної безпеки.

Інформаційними процесами є спілкування людей один з одним , обмін даними між людьми та автоматами , між автоматами; обмін сигналами в живому світі; передача ознак від клітини до клітини , від організму до організму.

Головною характеристикою інформації є те, що вона розглядається не взагалі, а стосовно певної системи, наприклад, людини чи окремої держави. По-друге, інформація - це те, що змінює систему. У широкому розумінні інформація – це все те, що трансформує, у вузькому – це те, що трансформує інфологічну підсистему системи.

Інфологічна підсистема складається із знань, ідей, уявлень, фантазій, правил дій, вірувань, сподівань тощо і включає тезаурус – систему знань як єдине місце прийому і накопичення інформації. Інфологічну підсистему може мати людина, суспільство, комп’ютерна система. Важливою властивістю є те, що вона існує не сама по собі, а завжди існує матеріальний об’єкт – носій інформації.

Інформація буває:

- потенційною;

- актуальною.

З потенційною інформацією ми маємо справу в неорганічній природі, де між двома об’єктами, процесами, системами є взаємодія, але вона не є фактором їх існування, поведінки.

Актуальною інформація стає тоді, коли вона набуває сигнального значення, стає фактором існування системи і з’являються процеси переробки інформації, тобто інформаційні процеси.

Це постає з виникненням життя і важливими для розуміння стають інформаційні аспекти філософських категорій: історичне та логічне, якими визначається співвідношення реального процесу розвитку та його відображення в мисленні.

Історичне - це об’єктивний процес розвитку предмета, об’єкта, системи, який має місце в дійсності. Наприклад: розвиток сонячної системи, геологічна історія Землі, виникнення життя на Землі, походження людини, історія суспільства, розвиток техніки, мови, науки, культури, мислення - це все об’єктивні реальні процеси, які відбулися або відбуваються.

Логічне - це теоретичне відображення історичного, але не шляхом відслідковування та опису ходу процесу з усіма подробицями і подіями, суттєвими та несуттєвими, а шляхом аналізу результату, розкриття того, як хід історії відклався в закономірні відповідності сторін предмета, об’єкта.

Іншими словами - логічне є мисленим відтворенням історичного через аналіз взаємозв’язку і взаємодії сторін об’єкта в його розвинутому стані.

Ці дві категорії знаходяться в єдності, одночасно включають в себе різницю та протиріччя.

Логічне володіє певною самостійністю від історичного. Вона визначається:

- по перше, в тому, що логічне починається з кінця, з результату, досліджуючи минулу історію з точки зору її найвищого стану, тобто йде шляхом, протилежним історичному процесу;

- по друге, логічне відтворює історичне, абстрагуючись від випадковостей та зигзагів реальної історії, подаючи тим самим виправлене відображення історичного.

Логічне є ключем для розуміння історичного. Дієвість логічного залежить від повноти, достовірності інформації, отриманої від історичного.

Актуальність інформації постійно зростає, особливо на стані переходу до інформаційного суспільства.

Якщо в індустріальному суспільстві промислове виробництво контролюють менеджери-адміністратори, то у постіндустріальному суспільстві провідне місце займає нова правляча еліта, яка має високий рівень освіти та знання (технократія або меритократія). Власність, як критерій соціальної стратифікації суспільства втрачає своє значення, вирішальним стає рівень освіти і знання.

Концепція інформаційного суспільства, яка прийшла на зміну теорії індустріального та постіндустріального суспільства, базується на тому, що досягнення інформатики, комп’ютерної техніки та мікроелектроніки визначають і перетворюють усю соціальну систему і виступають як засіб створення нових соціальних, надкласових і наднаціональних структур. Згідно з цією концепцією потреби особи, у тому числі у творчості та самореалізації, задовольнятимуться за рахунок глобального використання інформації.

Рух інформації відбувається в інформаційній сфері.

Інформаційна сфера як середовище інформаційних процесів підрозділяється на три основних предметних області:

- предметна область створення і поширення вихідної та похідної інформації;

- предметна область формування інформаційних ресурсів, підготовки інформаційних продуктів, надання інформаційних послуг;

- предметна область споживання інформації.

Характерні ознаки сучасної інфосфери – надлишок різноманітних даних, що посилює проблему їх використання, в тому числі у політиці для вироблення адекватного, оперативного і ефективного рішення. Внаслідок цього особливого значення набуває підготовка фахівців, діяльність яких полягає у відборі, оцінці й інтерпретації отриманої інформації. І як в індустріальному суспільстві на чільне місце вийшли менеджери-адміністратори, в інформаційному суспільстві наступає влада володарів інформації, тобто фахівців-аналітиків.

Характерні особливості фахівця-аналітика:

- володіння методологією інформаційно-аналітичної роботи в певній галузі професійної діяльності;

- використання сучасних інформаційних технологій (моделювання, прогнозування, оптимізації для прийняття рішень);

- критичне мислення.

Ці особливості набувають актуальності в міжнародних відносинах, при роботі з політичною інформацією.

Політична інформація - відомості про політичні події, процеси, розстановку політичних сил, за якими можна визначити характер, особливості і тенденції політичної обстановки, зробити висновки, потрібні для прийняття політичних рішень, розробки політичної стратегії і тактики. Політична інформація є основою політичного аналізу, моделювання і прогнозування. Повнота і точність політичної інформації визначають достовірність політичного прогнозу. Політична інформація в міжнародних відносинах формує певний інформаційний простір.

Міжнародна інформація - сукупність даних, що характеризує структуру, загальні властивості інформації, а також питання, пов’язані з її пошуком, збиранням, збереженням, обробкою, перетворенням, розповсюдженням та використанням в системі міжнародних відносин.

Відношення держави до інформаційного міжнародного простору характеризує її рівень та прогрес.

Держава, яка стоїть осторонь міжнародного інформаційного простору не зможе вижити. Тому активне входження в цей простір - один з головних чинників її побудови і прогресу. А для цього необхідна підготовка відповідних фахівців.

Вперше в Україні відділення та кафедра міжнародної інформації створена у 1993 році з метою поліпшення інформаційно-аналітичної підготовки фахівців-міжнародників усіх спеціальностей Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та підготовки фахівців із нової спеціальності "міжнародна інформація". В цей час в державі, яка тільки отримала суверенітет, відчувалася гостра потреба у фахівцях – аналітиках, які б вільно володіли сучасними засобами інформаційних технологій, і мали фундаментальну підготовку в галузі міжнародних відносин, міжнародних економічних відносин, міжнародного права.

Головними завданнями спеціальності є:

- підготовка фахівців з вищою освітою, здатних виконувати висококваліфіковану аналітичну, організаційну та дослідницьку роботи в галузі інформаційного забезпечення зовнішньополітичної, зовнішньоекономічної та міжнародно-правової діяльності;

- проведення наукових досліджень, творчої та інформаційно-аналітичної діяльності як основи підготовки майбутніх фахівців міжнародників-аналітиків;

- виховання та підготовка молоді до самостійної наукової, викладацької, творчої діяльності;

- встановлення прямих зв’язків з навчальними закладами, науковими установами України та інших країн, міжнародними організаціями та фондами з метою обміну науковою, методичною інформацією, навчальними програмами, студентами, аспірантами, докторантами та викладачами.

Нормативна навчальна дисципліна “Вступ до спеціальності” є першою професійно-орієнтованою дисципліною освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” зі спеціальності 6.030400 -“міжнародна інформація” напряму 0304 - “міжнародні відносини” і має за мету ознайомити студентів-першокурсників з освітньо-професійними програмами підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів з міжнародної інформації, а також надати їм початкові знання, вміння та навички інформаційно-аналітичної діяльності в галузі зовнішніх зносин.

Курс лекцій з навчальної дисципліни “Вступ до спеціальності” складається з трьох частин:

- основи організації навчання у вищій школі;

- основи інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах;

- особливості спеціалізацій спеціальності "міжнародна інформація".

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ " ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ "

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ№

Назва теми

Кількість годин
лекцій
семін.

занять

сам. роботи

1

Структура системи вищої освіти в Україні

4

2

3/2

2

Освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми, структурно - логічні схеми, навчальні плани та програми навчальних дисциплін підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів зі спеціальності “міжнародна інформація”

4

2

3/2

3

Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах

4

2

3/2

4

Психологічні основи навчання у вищій школі

4

-

2

5

Самостійна робота студента

4

2

3/2

6

Методологічні засади та зміст інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах

4

2

3/2

7

Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені

2

2

2/2

8

Джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук

2

2

2/2

9

Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації

4

2

3/2

10

Припущення, передбачення та прогнозування у міжнародних відносинах

2

-

1

11

Особливості варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми

спеціальності “Міжнародна інформація”

2

-

1

12

Анотації навчальних програм дисциплін спеціалізацій

2

-

1

Всього годин:

38

16

27

Нормативна навчальна дисципліна “Вступ до спеціальності” вивчається у першому семестрі в обсязі 54 години навчальних занять:

38 годин - лекції,

16 годин - семінарські заняття,

27 годин – самостійна робота.

Дисципліна викладається за модульно-рейтинговою системою.

Перший модуль складають теми 1 - 5, другий - теми 6 – 10, третій – теми 11 - 12.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 150-бальною шкалою. Діапазони оцінювання за формами контролю:

- поточний - в середньому до 20 балів (виступ на семінарських заняттях оцінюється до 5 балів),

- виконання домашніх індивідуальних завдань - до 80 балів (кожне індивідуальне завдання оцінюється до 10 балів),

- підсумковий контроль (тестування на іспиті) - до 50 балів (кожна правильна відповідь на запитання оцінюється в 1 бал).

Студент, який отримав за результатами поточного контролю, оцінювання індивідуальних завдань та тестування на іспиті понад 120 балів, отримує оцінку “відмінно”, 100 - 120 - "добре", 70 - 99 - "задовільно". При отриманні за результатами поточного контролю та виконання домашніх індивідуальних завдань понад 100 балів студент за його бажанням може бути звільненим від підсумкового контролю (тестування) та отримує оцінку “відмінно”. При отриманні за результатами поточного контролю та виконання домашніх індивідуальних завдань менше 60 балів студент не допускається до підсумкового семестрового контролю (іспиту) та вважається таким, що не виконав усі види робіт, передбачених навчальним планом на семестр з дисципліни.

Конспект лекцій містить основні визначення, зв’язки між поняттями і є основою при підготовці до лекції, семінарського заняття, виконання індивідуального заняття.

На лекції студент доповнює матеріал (права сторона сторінки), при підготовці до семінарського заняття новий матеріал записується на ліву сторінку.

При підготовці до підсумкового контролю (іспиту) лаконічні відомості заносяться до відповідної форми (контрольні запитання та відповіді).



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Збірник наукових праць зі спеціальності "Журналістика" / Київський національний університет імені Тараса Шевченка / Інститут журналістики. К., 2007. Вип. 1 (6). 164 с

    Документ
    Українська журналістика в контексті світової: Збірник наукових праць зі спеціальності “Журналістика” / Київський національний університет імені Тараса Шевченка / Інститут журналістики.
  2. Збірник наукових праць зі спеціальності "Журналістика" / Київський національний університет імені Тараса Шевченка / Інститут журналістики. К.: Пвп "Задруга", 2008. Вип. 2 (7). 156 с

    Документ
    Українська журналістика в контексті світової: Збірник наукових праць зі спеціальності “Журналістика” / Київський національний університет імені Тараса Шевченка / Інститут журналістики.
  3. Київський національний університет імені тараса шевченка на правах рукопису чехович тетяна валеріївна

    Документ
    Актуальність теми дисертаційного дослідження. Одним із першочергових завдань країн, що в процесі розпаду Радянського Союзу проголосили свою незалежність, стало утвердження нового суспільного і державного ладу.
  4. Київський національний університет внутрішніх справ (7)

    Документ
    ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СВОБОДИ СОВІСТІ, ВІРОСПОВІДАННЯ І ДІЯЛЬНОСТІРЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1919-1929 РОКІВТА ЇЇ ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
  5. Конспект лекцій (частина ІІ) студента Ікурсу

    Конспект
    Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти: мета, сутність, причина та наслідок, тенденція, основний результат. Основні завдання інформаційно-аналітичної роботи в міжнародних відносинах.

Другие похожие документы..