Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Анализ соответствия материально-технической базы реализации ООП НОО действующим санитарным и противопожарным нормам, нормам охраны труда работников об...полностью>>
'Курс лекций'
Курс лекций "Античная история" выйдет в двух частях: "Лекции по истории Древней Греции" и "Лекции по истории Древнего Рима&q...полностью>>
'Реферат'
Наркомания - страшное зло, которое все больше проникает в нашу жизнь. Уже не для кого не секрет что наша страна переживает всплеск подростковой нарко...полностью>>
'Публичный отчет'
1) Основные усилия были сконцентрированы на изучении кристаллохимии природных слоистых двойных гидроксидов (СДГ) щелочных массивов Кольского полуостр...полностью>>

Київський національний економічний університет (3)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Навчальний посібник

Допущено Міністерством освіти України

Київ 1999

ББК 67.304 Розповсюдження та тиражування

К 72 без офіційного дозволу КНЕУ заборонено

Рецензенти:
Н. А. Бура, канд. юрид. наук, доц.;

М. І. Єрофєєв, канд. юрид. наук

(Ін-т законодавства Верховної Ради України)

Редактор
Л. Мержвинська

Костюченко О. А.

К 72 Банківське право: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 168 с.

ISBN 966–574–101–2

У посібнику, підготовленому вперше відповідно до навчальної програми курсу «Банківське право», висвітлюються поняття і джерела банківського права, визначене правове положення Національного банку України і комерційних банків, теоретичні і практичні питання правового регулювання розрахункових, кредитних, валютних відносин та операцій з цінними паперами. Наводяться понятійні визначення, що робить посібник доступним для читача і сприяє оволодінню «азбукою» з банківської діяльності, а також додаються зразки основних банківських договорів.

Посібник написаний з урахуванням чинного законодавства і практики його за­стосування. Розрахований на студентів юридичних та економічних вузів, викладачів, працівників банків, а також усіх, хто цікавиться проблемами банківського права.

ББК 67.304

 О. А. Костюченко, 1999

ІSBN 966–574–101–2  КНЕУ, 1999

Навчальне видання

Костюченко Олег Анатолійович

Банківське право

Навчальний посібник

Художник обкладинки О. Стеценко

Технічний редактор Т. Піхота

Коректор А. Бородавко

Комп’ютерний набір О. Михолат

Комп’ютерна верстка Н. Мішко

Підписано до друку 27.11.98. Формат 6084/16. Папір офсетний № 1.
Гарн. Тип Таймс. Друк офсет. Умов. друк. арк. 9,77. Умов. фарбовідб. 10,23.

Обл.-вид. арк. 12,66. Наклад 3000 прим. Зам. № 8–1452.

Видавництво КНЕУ

252057, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1

Тел. (044) 446-64-58, 458-00-66. Факс (044) 446-52-58

Зміст

Передмова 5

Глава І. Загальні поняття про банківське право 6

§ 1. Поняття, предмет і система банківського права 6

§ 2. Основні принципи і джерела банківського права 9

§ 3. Питання вдосконалення банківського законодавства 13

§ 4. Банківські правовідносини, їх зміст і склад. 17

§ 5. Поняття банківської системи, її розвиток та регулювання 19

Глава ІІ. Правове положення Національного банку України 27

§ 1. Загальна характеристика правової природи
Національного банку України 27

§ 2. Основні функції і права Національного банку України. 29

§ 3. Органи управління і структура Національного банку
України. 31

§ 4. Контрольні та ліцензійні функції Національного банку
України 34

Глава ІІІ. Правове положення комерційних банків 38

§ 1. Сутність і роль комерційних банків, їх класифікація. 38

§ 2. Порядок утворення і припинення діяльності
комерційного банку. 42

§ 3. Організаційна структура і управління комерційним
банком. 48

§ 4. Операції та послуги комерційних банків. 55

§ 5. Правова охорона банківської таємниці. 59

Глава IV. Правові основи розрахунків 61

§ 1. Поняття і зміст розрахункових правовідносин. 61

§ 2. Порядок відкриття та закриття рахунків в установах
банків 63

§ 3. Правова природа договору банківського рахунку 67

§ 4. Порядок і форми розрахунків у господарському обігу 68

Глава V. Правове регулювання банківського кредитування 82

§ 1. Поняття, призначення і види кредиту 82

§ 2. Поняття і зміст кредитних правовідносин 87

§ 3. Правова природа договору банківської позички 88

Глава VI. Правове регулювання ринку цінних паперів 92

§ 1. Поняття ринку цінних паперів та його регулювання 92

§ 2. Поняття й види цінних паперів. 100

§ 3. Операції з цінними паперами 103

Глава VII. Загальна характеристика національного валютного
законодавства
106

§ 1. Поняття валютного законодавства і валютного
регулювання 106

§ 2. Органи, що здійснюють державне валютне регулювання. 110

§ 3. Правове регулювання валютних операцій 113

§ 4. Валютний контроль і відповідальність за порушення
валютного законодавства. 120

Література 125

Додатки 129

Зразки основних банківських договорів

Додаток 1. Договір про встановлення кореспондентських
відносин 129

Додаток 2. Договір на здійснення розрахунково-касового
обслуговування. 134

Додаток 3. Кредитний договір. 139

Додаток 4. Кредитний договір № 142

Додаток 5. Договір іпотеки (земля, нерухоме майно,
при якому земля). 146

Додаток 6. Договір застави цінних паперів. 149

Додаток 7. Гарантійне зобов’язання. 151

Додаток 8. Гарантійний лист 152

Додаток 9. Договір про обслуговування комерційним банком
посередника, що надає послуги щодо розміщення
приватизаційних майнових сертифікатів. 153

Додаток 10. Договір на обслуговування комерційним банком
довірчого товариства 157

Додаток 11. Договір оренди обладнання (лізинг) 162

ПЕРЕДМОВА

Докорінні зміни у соціально-політичному розвиткові Укра­їни пов’язані з радикальною економічною реформою, демократизацією та формуванням правової держави і громадянсь­кого суспільства, побудованих на пріоритеті прав і свобод громадян, рівності всіх форм власності.

Органічною складовою здійснюваних у країні перетворень є реформування банківської системи і визначення її правових основ.

Сучасні банки своєю діяльністю глибоко проникають у всі сфери економіки, активно впливають на економічні та соціальні процеси. Сферою банківської діяльності охоплені всі суб’єкти — від органів законодавчої і виконавчої влади до підприємств, організацій, фірм, фізичних осіб.

Банківська система й банківське законодавство України знаходяться в процесі становлення і їх розробка є першочерговим і актуальним завданням сучасної науки. За цих умов важливого значення набуває вивчення основ банківського права. Пропонований посібник деякою мірою заповнить той вакуум, що утворився через відсутність спеціальної літератури, яка
висвітлювала б правові засади банківської діяльності на су­часному етапі. Посібник допоможе пізнати сутність банківського права й банківської системи України, опанувати основи правового положення Національного банку України, з’ясувати актуальні проблеми організації та діяльності комерційних бан­ків, засвоїти порядок здійснення основних видів банківських операцій.

В роботі дається загальна характеристика валютного законодавства, аналізується правовий режим валютних операцій, а також висвітлюються питання правового регулювання ринку цінних паперів.

Навчальний посібник є першим в Україні виданням з дисципліни «Банківське право» і призначається для студентів юридичних і економічних вузів, викладачів, спеціалістів банківських установ.

ГЛАВА І

ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО БАНКІВСЬКЕ ПРАВО

§ 1. Поняття, предмет і система
банківського права

В процесі розбудови демократичної правової держави та становлення ринкової економіки важливого значення набуває вдосконалення банківської системи в державі та належне правове регулювання банківської діяльності. Останнім часом вона зазнала суттєвих змін: створена дворівнева банківська система, все більшого розвитку набуває діяльність комерційних банків та спеціалізованих кре­дитно-фінансових інститутів, розширюються нетрадиційні сфери застосування банківського капіталу, істотно змінюється характер взаємовідносин банків із клієнтурою. З урахуванням цього набуває ваги роль правового забезпечення банківської діяльності, чим і зумовлена поява нової дисципліни «Банківське право».

Донедавна питання функціонування банків та їх взаємовідносини з клієнтурою вивчались у рамках двох навчальних дисциплін: «Цивільне право» і «Фінансове право». В сучасних умовах постала потреба в більш детальному вивченні проблем правового регулювання банківської діяльності і тієї ролі, які відіграють нині банки в економічному житті України. Між тим правове регулювання банківської діяльності належить до найбільш складних і найменш розроблених проблем національного права.

Передусім слід визначити сутність банківського права і ті суспільні відносини, що ним регулюються.

Банківське право — це сукупність правових норм, що регулюють порядок організації та діяльності банків України, їх взаємовідносини з клієнтами (юридичними й фізичними особами), що об­слуговуються банками, а також порядок здійснення банківських операцій. В Україні банківське право не є самостійною галуззю права, тому що відсутні характерні лише їй предмет і метод регулювання суспільних відносин.

Предметом банківського права є суспільні відносини, що виникають у процесі банківської діяльності, зокрема відносини, що регулюють принципи організації та діяльності банків та порядок здійснення ними банківських послуг. Метод правового регулювання банківської діяльності є дещо неоднорідним. З одного боку, використовується метод владних приписів, що властивий адміністра­тивному праву, — інтереси держави представляють органи, наділені нею владними повноваженнями (Кабінет міністрів України, На­ціональний банк України (НБУ). Існують також владні відносини між НБУ і комерційними банками. З другого боку, відносини банків з клієнтурою базуються на юридичній рівності сторін, тобто за­стосовується цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин.

Банківському праву властиві обидва вказані методи, оскільки завдяки першому держава прямо й безпосередньо регулює поведінку суб’єктів цих відносин, а другому — встановлює тільки межі для самостійного врегулювання взаємовідносин суб’єктів. Зазначений метод правового регулювання як спосіб впливу на свідомість і волю людей визначає поведінку суб’єктів у регулюванні банківських суспільних відносин.

Правові норми, що регулюють банківські відносини, містяться насамперед як у загальних, так і у спеціальних, присвячених регулюванню тільки банківських відносин, нормативних актах. До них відносяться Конституція України, закони й постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, постанови, положення та інструкції НБУ та Міністерства фінансів України, статути банків та ін.

У систему банківського права включаються не тільки норми, які закріплюють загальні положення банківського права, поняття й структуру банківської системи, правовий статус органів, що займаються банківською діяльністю, а й норми, що регулюють відносини, пов’язані з організацією розрахунків, операціями з цінними паперами, регулюванням кредитування та правил валютних операцій.

Банківське право регулює правові основи розрахунків, виходячи з принципу, що всі підприємства, установи й організації різних форм власності зобов’язані зберігати кошти на рахунках у банках і дотримуватися встановленого порядку проведення безготівкових розрахунків. У законодавстві чітко визначений порядок відкриття рахунків у кредитних установах, встановлені правові форми розрахунків та порядок здійснення розрахунків по цих формах.

Норми банківського права закріплюють правові основи банківського кредитування, визначають правове положення кредитних
установ і принципи їх відносин з одержувачами кредитів за умов повернення, строковості та платності, а також основи валютних відносин України з іноземними державами та правила валютних операцій на території України.

Отже, всі правові норми, що регулюють організацію банківської системи і проведення банківських операцій, у своїй сукупності формують визначений комплекс норм і мають предметну єдність. Крім того, норми банківського права включають норми інших галузей національного права (наприклад, норми цивільного права регулюють товарно-грошові відносини, що складаються при здійсненні
банками та іншими фінансовими інститутами банківських операцій, або застосування застави у кредитних правовідносинах). Норми адміністративного права регулюють управління кредитною системою і визначають основи побудови банківської системи в країні. Отже, можна зробити висновок, що банківське законодавство слід розглядати як комплексну галузь.

Однак ані предметна єдність цих норм, ані їх комплексність не означає, що банківське право є самостійною галуззю єдиної правової системи. Хоча в перспективі таке можливе. Банківське право нині можна визначити як підгалузь фінансового права України, яке спрямоване на мобілізацію, розподіл і використання централізованих фондів з метою забезпечення виконання завдань держави. При цьому мобілізація й розподіл грошових ресурсів можуть здійснюватись у процесі проведення банківських операцій, при кредитуванні, регулюванні розрахункових і валютних операцій, при функціонуванні ринку цінних паперів.

Особливо важливого значення для банківського права набувають норми конституційного права, що встановлюють компетенцію органів законодавчої і виконавчої влади у сфері кредитно-грошової політики, обігу державних цінних паперів. В конституційному праві закріплені загальні принципи і положення, що стосуються банківської діяльності держави. Наприклад, у ст. 99 Конституції України зазначається, що забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави — НБУ.

Адміністративне право визначає принципи організації та діяльності органів виконавчої влади (Кабінету Міністрів України, НБУ та ін.), повноваження цих органів у сфері кредитування, організації
розрахунків і валютних операцій, обігу цінних паперів. Банківське право регулює, в першу чергу, майнові відносини, що виникають у сфері кредитування і проведенні розрахунків, і тим самим тісно пов’язане з цивільним правом. Наприклад, у договорах банківського рахунку і банківської позички нормами цивільного права регулюються такі питання, як укладення цих договорів, зміст прав та обов’язків сторін, заставне забезпечення позик, ряд розрахункових і кредитних санкцій, відповідальність сторін за неналежне виконання своїх обов’язків. Крім того, комерційні банки, будучи суб’єктами господарської діяльності, здійснюють на договірних умовах кредитно-розрахункове, касове та інше банківське обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян, керуються також у своїй діяльності нормами цивільного права.

Банківське право України регулює різноманітні за своїм змістом банківські правовідносини, що пов’язані з банківською діяльністю та її здійсненням. Численні та різноманітні норми та інститути банківського права взаємопов’язані і відображаються в їх єдності та узгодженості. Однак суспільні відносини, що становлять предмет банківського права, здійснюються через відповідну систему. Система банківського права — це логічно послідовне і внутрішньо узгоджене розміщення норм та інститутів банківського права.

Система банківського права об’єднує та характеризує співвідношення та зовнішню структуру об’єднання нормативних актів, внутрішньо обумовлених єдиною метою — регулюванням банківських правовідносин. Система банківського права будується насамперед на підставі поділу його норм на групи залежно від особливостей регульованих ним окремих видів суспільних відносин. Відповідно складається така система банківського права України: загальна частина та особлива, яка включає спеціальні банківсько-правові інститути.

Загальна частина включає норми, які закріплюють загальні, принципові положення банківського права і його статутні інститути (поняття, принципи й джерела банківського права, правове становище Національного банку України та комерційних банків, сутність і функції банківської системи України).

До особливої частини відносяться норми, що регулюють основні функціональні інститути банківського права, за допомогою яких безпосередньо здійснюється банківська діяльність. Особлива частина банківського права об’єднує такі інститути: договір банківського рахунку, банківське кредитування, охорона банківської таємниці, валютні операції банків, правове регулювання ринку цінних паперів та ін.

Таким чином, банківське право тісно пов’язане з економічними процесами в державі і застосовується для врегулювання специфічних відносин, що виникають у процесі банківської діяльності та надання банківських послуг.

В умовах ринкової економіки банківське право відіграватиме дедалі більш значну й активну роль у державі. Як інструмент вивчення фінансово-кредитного механізму воно спрямоване на забезпечення раціонального й ефективного функціонування банківської системи в державі, сприятиме розвитку кредитної системи, встановленню правових основ розрахунків та валютних відносин на території України.

§ 2. Основні принципи і джерела
банківського права

Банківське право грунтується на принципах, які притаманні всьому національному праву, але має свої специфічні принципи. В нинішніх ринкових умовах такі принципи мають сприяти вдосконаленню економічних відносин і способів їх правового регулювання з метою підвищення ефективності функціонування банківської системи, здатної мобілізувати фінансові ресурси та сконцентрувати їх на пріоритетних напрямах структурної перебудови економіки.

До принципів банківського права належать:

  • принцип свободи економічної діяльності. Суб’єкти банківської діяльності мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Обмеження у здійсненні банківської діяльності передбачаються законодавством України;

  • принцип неухильного виконання економічних нормативів, встановлених НБУ, норм чинного законодавства. Цей принцип зобов’язує суб’єктів банківських правовідносин дотримуватись правил поведінки, приписуваних нормами банківського права. Наприклад, відповідно до ст. 51 закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки зобов’язані дотримуватись економічних нормативів, встановлених НБУ;

  • принцип задоволення потреб клієнтів та максималізації отримання прибутку банками;

  • принцип добровільності взаємовідносин і взаємної заінтересованості банківських установ та їх клієнтів. Суб’єкти банківських правовідносин (при кредитуванні, організації розрахунків) будують відносини на підставі рівності сторін, їх диспозитивності та ініціативності у формуванні та виконанні прав і обов’язків. У цих відносинах проявляються взаємна воля і свідомість учасників;

  • принцип підтримки конкуренції та заборони економічної діяльності, що спрямована на монополізацію й недобросовісну конкуренцію. Це означає, що банкам забороняється укладати угоди з метою обмеження конкуренції в банківській діяльності, а також монополізації умов надання кредитів, інших послуг, встановлення процентних ставок і комісійної винагороди. Комерційні банки не мають права без згоди НБУ зменшувати розмір статутного фонду
    і розподіляти резерви серед акціонерів, об’єднуватися з іншими
    банками.

Контроль за дотриманням антимонопольного законодавства у сфері банківської діяльності здійснює Антимонопольний комітет України (АКУ). Реорганізація комерційних банків проходить за погодженням з АКУ у випадках, передбачених чинним законодавством.

Для подальшого розвитку конкуренції і обмеження прояву монополізму серед банків НБУ вживає заходів щодо лібералізації кредитного ринку через створення однакових умов доступу для комерційних банків до кредитних аукціонів НБУ, а також лібералізації валютного ринку шляхом зняття обмежень на валютних біржових торгах;

  • принцип контролю і нагляду за діяльністю банків та інших кредитно-фінансових установ. У належному функціонуванні банківської системи найважливіша роль відводиться контролю. Без нього не може здійснюватися економічна діяльність, за його допомогою забороняється втручання держави у внутрігосподарську сферу комерційних банків, підприємств, забезпечується законність у банківській сфері, запобігання правопорушень, за його сигналами притягуються до відповідальності винні особи.

На практиці останній принцип знаходить відображення в тому, що Верховна Рада України контролює діяльність НБУ (затверджує звіт про його роботу та баланс його діяльності, затверджує ліміт зов­нішнього державного боргу); НБУ контролює діяльність комерційних банків (встановлює для них економічні нормативи, перевіряє створення їх шляхом реєстрації, контролює додержання ними законодавства), здійснює контроль за веденням касових операцій; комерційні банки контролюють ліміти залишків готівки в касах для юридичних осіб, порядок відкриття та закриття рахунків, здійснення валютних операцій через уповноважених банків тощо.

Джерелом національного права є, як відомо, форма вираження державної волі в нормативних актах — офіційних письмових документах компетентного органу держави, в яких встановлюються норми права.

До джерел банківського права відносяться: Конституція України (зокрема, ст.ст. 99, 100), закони й постанови Верховної Ради України (наприклад, Закон України від 30 жовтня 1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Закон України від 22 листопада 1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», постанови Верховної Ради України «Про впорядкування оплати комерційними банками за здійснення платежів» від 24 грудня 1993 р.; «Про норматив обігу платіжних докумен­тів в Україні» від 25 червня 1993 р.).

У системі банківського законодавства особлива роль відводиться законам, які мають вищу юридичну силу і охоплюють найбільш важливі питання, що виникають у банківській сфері. Серед діючих виділяється такий важливий опорний закон, як Закон України від 20 березня 1991 р. «Про банки і банківську діяльність», який визначає правові основи існування банків, порядок створення й основні принципи їх діяльності, правове положення НБУ, встановлює правову природу взаємовідносин з клієнтами та їх захист.

Серед джерел банківського права важливий блок складають підзаконні нормативні акти, які можна поділити на дві групи:

1. Укази й розпорядження Президента України та постанови Кабінету Міністрів України.

Наприклад, Укази Президента України від 12 червня 1995 р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», від 16 березня 1995 р. «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України», від 29 січня 1997 р. «Про Державний інвестиційно-кліринговий Комітет»; розпорядження Президента України від 25 травня 1995 р. «Про заходи щодо розв’язання кризи платежів і підтримку вітчизняних виробників»; Постанови Кабінету Міністрів України, які приймаються відповідно до ст. 117 Конституції України, є обов’язковими до виконання на всій території України. Наприклад, постанови Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення системи розрахунків за споживану електричну й теплову енергію» від 21 травня 1997 р., «Про врегулювання окремих питань взаєморозрахунків із належних до бюджетів платежів» від 21 лютого 1997 р. та ін.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Київський національний економічний університет (1)

    Автореферат
    Захист відбудеться « » квітня 2006 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м.
  2. Київський національний економічний університет (4)

    Автореферат
    Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м.
  3. Київський національний економічний університет омельченко Роман Володимирович

    Автореферат
    Захист відбудеться 20 травня 2005 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.006.06 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м.
  4. Київський національний економічний університет фінансово-економічний факультет

    Документ
    1. Виробництво пива, мінеральних вод, солоду, сиропів, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, соків, вуглекислоти, поліетиленових ящиків, товарів народного споживання.
  5. Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра педагогіки та психології словник педагогічних термінів

    Документ
    1. Бесіда - діалогічний метод навчання, при якому педагог шляхом постановки системи запитань підводить тих, хто навчається, до розуміння нового матеріалу чи перевіряє засвоєння ними вже вивченого (Педагогика: Учебник / Л.
  6. Київський національний економічний університет факультет маркетингу Кафедра політології та соціології Затверджую

    Документ
    Охарактеризуйте основні цінності в соціал-демократичній політичній ідеології. Який вплив має соціал-демократія на соціальні і політичні процеси в сучасному світі?

Другие похожие документы..