Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Рабочая программа'
Место курса «Природоведение» в учебном плане, а также возрастные возможности учащихся накладывают определенные ограничения на достижение поставленных ...полностью>>
'Документ'
Болотин Сергей Алексеевич - заведующий кафедрой Экспертизы и управления недвижимостью Санкт-Петербургского государственного архитектурно-строительног...полностью>>
'Закон'
1.1. Студенческий отряд охраны правопорядка и общественной безопасности далее (ООПОБ) администрации г. Горно-Алтайска создается на добровольных начал...полностью>>
'Документ'
Государственный стандарт СССР ГОСТ 9561-91"Плиты перекрытий железобетонные многопустотные для зданий и сооружений. Технические условия"(утв...полностью>>

Із досвіду роботи Тридубського освітнього округу мнвк – центр здобуття робітничої професії

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ЗМІСТ

Порядок денний…………………………………………………….2

Пріоритети сучасної освіти України

в контексті державної інноваційної політики

Організаційна модель професійної діяльності

методиста в сучасному інформаційному середовищі………….4

Створення системи інформаційного супроводу щодо

забезпечення якості освіти в загальноосвітніх

навчальних закладах Баштанського району…………………...9

Мережева взаємодія освітніх установ

як засіб модернізації регіонального освітнього простору

Миколаївщини в умовах профілізації старшої школи………17

Науково-методичний супровід організації

та впровадження профільного навчання і

допрофільної підготовки……………………………………...33

Роль освітніх округів у профільному

самовизначенні старшокласників……………………………...39

Освітній округ – перспективна модель

допрофільної підготовки та профільного навчання учнів

в умовах сільських навчальних закладів

(із досвіду роботи Тридубського освітнього округу)

МНВК – центр здобуття робітничої професії

(із досвіду роботи міжшкільного навчально-виробничого

комбінату Южноукраїнської міської ради)…………………...43

Типове положення

про науково-методичну лабораторію…………………………..47

Порядок денний науково-методичної ради

від 23.02.11 № 1

Про пріоритети сучасної освіти України в контексті державної інноваційної політики

Старєва Анна Михайлівна, кандидат педагогічних наук, доцент, директор МОІППО

Про організаційну модель професійної діяльності методиста в сучасному інформаційному середовищі

Веліховська Алла Борисівна, завідувач науково-методичної лабораторії методики природничо-математичних дисциплін МОІППО

Про створення системи інформаційного супроводу забезпечення якості освіти в загальноосвітніх навчальних закладах Баштанського району

Мухіна Ірина Вікторівна, завідуюча методичним кабінетом відділу освіти Баштанської райдержадміністрації

Про мережеву взаємодію освітніх установ як засобу модернізації регіонального освітнього простору Миколаївщини в умовах профілізації старшої школи

Стойкова Вікторія Володимирівна, завідувач лабораторії профільного навчання МОІППО

Про науково-методичний супровід організації та впровадження профільного навчання та допрофільної підготовки

Манжос Лариса Володимирівна, завідуюча методичним кабінетом відділу освіти Новобузької райдержадміністрації

Про роль освітніх округів у профільному самовизначенні старшокласників

Король Любов Михайлівна, завідуюча методичним кабінетом відділу освіти Кривоозерської райдержадміністрації

Освітній округ – перспективна модель допрофільної підготовки та профільного навчання учнів в умовах сільських навчальних закладів (із досвіду роботи Тридубського освітнього округу)

Майданик Ольга Олександрівна, директор Тридубської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кривоозерської районної ради

МНВК – центр здобуття робітничої професії

Маленька Любов Михайлівна, завідуюча методичним кабінетом управління безперервної освіти Южноукраїнської міської ради

Про затвердження Положення про науково-методичну лабораторію

Бєлова Ірина Михайлівна, заступник директора з навчально-педагогічної роботи МОІППО

Про рекомендацію до друку:

–  Методичні рекомендації «Формування логіко-математичних умінь у дітей старшого дошкільного віку» / укл. С. О. Калашникова, старший викладач кафедри дошкільної і початкової освіти МОІППО

Про затвердження навчальних програм:

гуртка оркестру народних інструментів / укл. І. В. Близниченко, керівник гуртка Палацу творчості Миколаївської міської ради;

гуртка «Юні скаути» / укл.: С. С. Власенко, А. В. Майдибура, керівники гуртка Миколаївського обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді;

гуртка «Школа лідерів» / укл. А. В. Клочкова, практичний психолог Миколаївського обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді.

Проекти рішень

науково-методичної ради

від 23 лютого 2011 року № 1

Організаційна модель

професійної діяльності методиста

в сучасному інформаційному середовищі

Реформування освіти України в епоху переходу людства до інформаційного суспільства поставило перед сучасною наукою завдання раціонального використання ресурсів освітніх глобальних інформаційних мереж і використання їхніх можливостей «упродовж усього життя». Такий рівень можливо забезпечити шляхом розробки раціонально побудованої системи підготовки керівних і педагогічних кадрів, зокрема методистів освітньої системи регіону, до застосування мережних технологій із урахуванням таких етапів її впровадження:

  • удосконалення знань, умінь і навичок використання сучасних засобів мережних технологій;

  • формування мережних компетенцій керівних і педагогічних кадрів як складової інформаційно-комунікаційної компетентності;

  • виявлення організаційно-педагогічних умов надання освітніх послуг засобами мережних технологій і використання наявних сервісів мережі Інтернет;

  • забезпечення доступу потенційних споживачів освітніх послуг до мережі Інтернет.

Вікова, професійна, соціальна диверсифікація контингенту суб’єктів навчання детермінує варіативність підходів до форм, термінів, загальної методології підвищення рівня професійної майстерності. Формалізація освітніх процедур, методик визначення рівня, якості підвищення кваліфікації фахівців, форми й методи роботи методиста та педагога вступають у протиріччя з можливостями технічних засобів діяльності й самим характером професійної діяльності спеціаліста, який займається науково-методичною діяльністю.

У достатньо складних умовах методична служба обрала інноваційний шлях розвитку, який передбачає змістові та структурні перетворення. Розглядаючи методичні кабінети як структуру, в якій мають бути реінжирінгові процедури, доцільно виділити основний процес, зміни в якому дозволять отримати найбільший ефект. Безумовно, цією складовою являється професійна діяльність методистів.

Протягом 2007 – 2010 років у Миколаївській області було здійснено експеримент. Мета експерименту – формування системи професійної діяльності методиста освітньої системи регіону засобами мережних технологій.

Для діагностики потреб педагогічних працівників у застосуванні мережних технологій у 2007 році було проведено опитування методистів ОІППО та директорів ЗНЗ.

Результати анкетування засвідчили, що організація методичної діяльності в мережі потрібна 65 % із опитаних керівників, у той час як задовольнити їх потреби були спроможні лише 12 % методистів. Розширення можливостей сайту та їх ефективного використання потребувало 75 % респондентів із числа директорів, і лише 42 % методистів. Зацікавленість в оновленні методів управління засобами мережних технологій виявили 32 % керівників навчальних закладів і тільки 11 % методистів могли надати їм допомогу з цього питання. Негайного вирішення питань ефективної реалізації професійних функцій засобами мережних технологій потребували 89 % управлінців і тільки 10 % методистів могли їм допомогти у вирішенні даного питання.

Наступним кроком підготовчого етапу стало оцінювання рівня готовності методистів до впровадження мережних технологій у професійну діяльність і визначення тих напрямів їхньої діяльності, які саме цього потребували.

Проведене опитування показало, що в цілому методист недостатньо використовує у своїй професійній діяльності мережні технології і має середній рівень сформованості мережної культури. Найбільш вагому частку свого робочого часу він витрачає на підготовку аналітичних звітів та інформацій, аналітичну роботу та написання довідок (35 %), середні показники мають категорії «розробка методичних рекомендацій» (13 %), «підготовка та проведення колективних педагогічних заходів» (12 %) та «індивідуальне консультування» (11 %). Найнижчий показник мають категорії «самоосвіта» (7 %) та «робота з науково-методичною літературою» (5 %). Проте, саме ці категорії є основними для підвищення якості професійної діяльності методистів із питань трансформації сучасних педагогічних технологій. Серед найбільш ефективних форм методичної роботи, в яких застосування мережних технологій має найбільший ефект, було названо майстер-класи і тренінги (52 %), засідання районних методичних об’єднань (38 %), тематичні консультації (35 %), круглі столи (31 %). На думку методистів та педагогічних працівників, найменш поширеною, проте найбільш ефективною формою методичної роботи, було визначено мережні методичні об’єднання.

Проведене опитування окреслило основні напрями роботи МОІППО, яка й була проведена у ЗНЗ та методичних установах області протягом зазначеного періоду, а саме:

  • формування єдиного освітнього інформаційного, забезпечення вільного доступу до мережі Інтернет та освітніх інформаційних ресурсів;

  • створення мережної системи методичного сервісу, особистісно-орієнтованої траєкторії розвитку методистів із метою проектування результатів дослідження на професійну діяльність;

  • розробка програми спецкурсу «Використання мережних технологій у професійній діяльності педагогічних працівників» і впровадження його на курсах підвищення кваліфікації при МОІППО;

  • підготовка методичних рекомендацій для педагогічних працівників щодо ефективного використання мережних технологій у професійній діяльності.

Найбільш трудомісткими для розв’язання методистами є питання використання системи електронних поштових розсилок, розробка і застосування можливостей сайту методичної установи та впровадження дистанційної форми методичної роботи. Серед найбільш ефективних форм методичної роботи, в яких її застосування дає найбільший ефект, було названо майстер-класи і тренінги (52 %), засідання районних методичних об’єднань (38 %), тематичні консультації (35 %), круглі столи (31 %).

Методичні та педагогічні працівники зазначили також велику ефективність віртуальних педагогічних інтернет-спільнот. Саме це зумовило подальшу розробку програми відповідного спецкурсу «Використання сервісів Веб 2.0 у професійній діяльності методистів» та її апробацію в ОІППО.

Реалізація основних завдань професійної діяльності методистів засобами мережних технологій сприяла створенню мережного освітнього ресурсу для вчителів математики та інформатики, який інкорпоровано в освітній портал «ВікіОсвіта».

Даний ресурс створено вчителями під керівництвом методистів, роль яких полягає в модернізації освітніх ресурсів та оптимізації створеного мережного контенту. На тематичній сторінці МиколаВікі () знаходяться посилання на: методичні розробки проблемних тем галузі; конспекти уроків; сценарії позакласних заходів; матеріали для проведення практикумів; програми спецкурсів. Сайт доповнено новинами математичної та інформативної освіти Миколаївщини, візитними карточками методичних об’єднань учителів. Переваги роботи для педагогів і методистів за технологією побудови гіпертекстів у середовищі Вікі полягають у тому, що кожен, хто відвідав цей ресурс, має можливість узяти участь в обговоренні опублікованих матеріалів, обмінятися думками з автором, поставити запитання.

Сьогодні кожен слухач курсів підвищення кваліфікації при МОІППО по закінченні навчання на кусах може мати власні публікації в Інтернеті.

Порівняльний аналіз витрат часу методистів експериментальних і контрольних установ показав, що методисти контрольних установ витрачають більше часу на виконання зазначених функцій, ніж методисти експериментальних установ (за умов однакового рівня якості). Ця різниця складає приблизно 15 – 28 %.

Потрібно визнати чільну роль в очікуваних перетвореннях мережних технологій і, як наслідок, перейти від епізодичного вирішення складових професійних завдань засобами ІКТ до системного, функціонально-цільового перетворення професійної діяльності новітніми інформаційними технологіями. Однією з цих технологій, яка визнана й успішно розвивається в європейських державах, є мережна технологія.

Заслухавши та обговоривши доповідь Веліховської А. Б., завідувача науково-методичної лабораторії методики природничо-математичних дисциплін МОІППО,

методична рада вирішила:

1. Взяти до відома інформацію Веліховської А. Б. стосовно результатів професійної діяльності методиста в сучасному інформаційному середовищі.

2. Визнати ефективною організаційну модель професійної діяльності методиста щодо раціонального використання ресурсів освітніх глобальних інформаційних мереж.

3. Відзначити як позитивне роботу науково-методичної лабораторії методики природничо-математичних дисциплін МОІППО щодо раціонально побудованої системи підготовки керівних і педагогічних кадрів, зокрема методистів освітньої системи регіону, до застосування мережних технологій.

Методична рада рекомендує:

  1. Миколаївському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти:

    1. Продовжити роботу щодо оновлення змісту та форм методичної роботи з педагогічними кадрами.

    2. Розширити тематику лекцій із упровадження мережних технологій у професійну діяльність педагогічних працівників для слухачів курсів підвищення кваліфікації.

    3. Створити творчу групу щодо методичного забезпечення програми впровадження мережних технологій у професійну діяльність методистів і педагогічних працівників області.

  2. Завідуючим районними (міськими) методичними кабінетами (центрами):

    1. Передбачити модернізацію системи методичних заходів відповідно до потреб програми впровадження мережних технологій у професійну діяльність методистів, створення, крім традиційних, різновидів професійного навчання та надання допомоги як майстер-класу, творчих груп із варіативного та календарного планування науково-методичної роботи тощо.

    2. Здійснити діагностування педагогічних працівників для виявлення проблемних питань, що виникатимуть у процесі впровадження мережних технологій у професійну діяльність педагогічних працівників.

    3. Визначити категорії педагогічних працівників, розподілити їх для роботи в районних, міських семінарах, методичних об’єднаннях.

    4. Організувати інформаційно-довідкову службу, забезпечити накопичувальний фонд наукових та методичних матеріалів.

Створення системи інформаційного супроводу забезпечення якості освіти в загальноосвітніх навчальних закладах Баштанського району

«Поліпшення якості освіти є необхідною умовою формування інформаційного суспільства та конкурентоспроможної економіки» – зазначено в Концепції Державної цільової програми впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року.

Створення такого суспільства неможливе без інформатизації діяльності всіх галузей економіки, соціальної сфери й, у першу чергу, без упровадження передових інформаційних технологій у систему освіти. Саме від того, на якому рівні та як будуть вирішені проблеми інформатизації освіти, залежатиме рівень підготовки фахівців усіх галузей народного господарства, саме це визначить розвиток нашої країни в майбутньому. Інтенсивне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сфері освіти є національним пріоритетом.

Відповідно районна влада, відділ освіти Баштанської райдержадміністрації докладають максимум зусиль для створення сучасних умов щодо поетапного переходу до нового рівня освіти на основі запровадження в навчально-виховний процес навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій.

Інформаційно-навчальне середовище системи освіти району ми розуміємо як педагогічну систему, що поєднує традиційні складові (мету, зміст, засоби, методи, форми) і сукупність підсистем:

маркетингової, матеріально-технічної, нормативно-правової, фінансово-економічної, управлінської діяльності;

інформаційної, технічної, навчально-методичної діяльності, що забезпечує функціонування інформаційно-навчального середовища системи освіти району;

соціокультурного середовища, яке передбачає цілісність спеціально організованих педагогічних умов розвитку особистості.

Така система поєднує компоненти, що забезпечують інформатизацію основних видів діяльності:

освітньої (навчально-виховного процесу, роботи з обдарованими дітьми, підвищення кваліфікації педагогів за дистанційною формою навчання);

управлінської (освітнім процесом, контингентом учнів, матеріально-технічними, інформаційними та кадровими ресурсами);

автоматизації управлінських і педагогічних процесів;

узгодженого оброблення та використання інформації;

повноцінного інформаційного обміну.

Інформатизація загальноосвітніх навчальних закладів району здійснюється відповідно до чинних нормативних документів. На виконання завдань, визначених Указом Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» від 20.10.05 № 1497/2005 та постанови Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в України» від 01.12.05 № 3175 Міністерством освіти і науки України було розроблено Державну програму «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006 – 2010 роки, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.05 № 1153. Ця програма вперше забезпечує комплексне вирішення питання інформатизації та комп’ютеризації освітньої галузі, а саме:

  • оснащення навчальних закладів сучасною комп'ютерною технікою, відповідним ліцензійним програмним забезпеченням навчального та загального призначення;

  • підключення навчальних закладів до мережі Інтернет;

  • створення єдиного інформаційно-освітнього простору;

  • підготовку та перепідготовку педагогічних працівників;

  • упровадження дистанційного навчання.

Робота в цьому напрямі передбачає: з одного боку – удосконалення матеріальної бази закладів освіти, з іншого – підготовку вчителів до впровадження інформаційних технологій.

Одним із найважливіших завдань реалізації програми інформатизації освіти є матеріальне забезпечення установ освіти сучасною технікою. Упродовж останніх п’яти років це питання успішно вирішується завдяки державним та регіональним програмам комп’ютеризації закладів освіти.

Станом на 01.01.11 із 30 загальноосвітніх навчальних закладів різних ступенів 23 забезпечені сучасними навчальними комп’ютерними комплексами, що становить 77 % від потреби. Стовідсотково забезпечені заклади І-ІІІ ступенів, 25% – І-ІІ ступенів, 20 % – І ступеня. Маємо 27 навчально-комп’ютерних комплексів, 414 комп’ютерів. У 2010 році отримано 3 НКК. На один комп’ютер припадає в середньому 10 учнів. Усі заклади підключені до інформаційної мережі Інтернет. Усі сучасні комп’ютерні класи облаштовані локальною комп’ютерною мережею. Це надає можливість вивчати деякі можливості роботи в мережі, а також використовувати навчальне програмне забезпечення, яке розраховане на роботу в мережі.

Ще одним із напрямів упровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес є створення мультимедійних кабінетів, які можна використовувати для роботи з демонстраційними педагогічними програмними засобами майже на всіх навчальних предметах, а також для проведення педрад, семінарів, конференцій та інших заходів. Так, на сьогодні в закладах освіти є 5 комплектів (мультимедійний проектор + переносний екран), 3 інтерактивні дошки. Все це обладнання, як правило, використовується в якості мобільних мультимедійних установок, сюди також входять ПК, засоби відео- та аудіосупроводу. Затверджено заходи на 2011 рік щодо забезпечення мультимедійними комплексами сільських закладів освіти. У 2007 році відділом освіти придбано для Баштанської гімназії сучасний кабінет хімії, база якого використовується як для навчання, так і для позакласної роботи.

Проте інформатизацію освіти не можна розглядати лише як суто технічне завдання: постачання комп’ютерів, підключення до Інтернету, викладання курсу інформатики. Інформатизація повинна пов’язуватися безпосередньо з оновленням змісту, методів і організаційних форм навчання, досягненням нових навчальних результатів, модернізацією всіх сторін життя загальноосвітньої школи, використанням комп’ютера у викладанні навчальних предметів. Вирішення цього завдання неможливе без набуття знань самими педагогічними кадрами. Дива в освіті творять не комп’ютери, а вчителі.

Комп’ютеризація зумовила значні зміни в інформаційному забезпеченні методичної роботи:

  • комп’ютерна грамотність стала обов’язковою умовою ефективної діяльності керівника і педагогів;

  • забезпечила ефективне опрацювання новітніх технологій навчання і виховання;

  • дозволила індивідуалізувати передачу інформації та стала основою для підвищення рівня професійної компетентності вчителя.

Головна мета інформаційного забезпечення – підвищення ефективності науково-методичної роботи, стабільне забезпечення діяльності її форм та впровадження досягнень педагогічної науки.

П’ять років поспіль у Баштанському районі ведеться активна робота щодо формування інформаційної культури вчителів та учнів, навичок ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні різних шкільних предметів. З 2004 року при МОІППО за програмою «Intel@Навчання для майбутнього» пройшли навчання понад 200 керівників і вчителів району, за програмою «MICROSOFT. Партнерство в навчанні» – 25 педагогів. РМК активно впроваджується каскадна модель навчання вчителів та учнів за даними програмами. У всіх освітніх закладах складено перспективний план навчання вчителів основ комп’ютерної грамотності, що дозволить забезпечити 93 % навчених до кінця 2011 року.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. З досвіду роботи

    Документ
    Свою доповідь хотілось би розпочати знайомством із методичним об‘єднанням учителів-філологів Харківської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 64. Річна тема нашого методичного об`єднання: підвищення ефективності навчально – виховного
  2. Ідеї В. О. Сухомлинського живуть І розвиваються на Онуфріївщині з досвіду роботи методичного кабінету відділу освіти Онуфріївської районної державної адміністрації та навчальних закладів району

    Документ
    «З плином часу, – вважає голова Української асоціації Василя Сухомлинського, академік АПН України О.Я. Савченко, – втілення творчого доробку В.О. Сухомлинського в практику роботи сучасної школи набуває поширення й поглиблення, до
  3. З досвіду роботи Кутищевої А

    Урок
    Актуальність дослідження. Інтеграція українського суспільства до Європейського та міжнародного соціально-економічного, культурного, інформаційного простору, ринку праці зумовлює потребу в ефективній дидактичній технології, що забезпечувала
  4. Екологічна освіта І виховання в сучасних умовах: з досвіду роботи по екологічному краєзнавству в Шарівській зош І-ІІІ ступенів Валківського району

    Документ
    Масштабність, актуальність та перспективність завдань, пов’язаних з розвитком екологічного краєзнавства, потребує пошуку нових підходів щодо організації цього важливого напрямку позакласної та позашкільної роботи з учнівською молоддю.
  5. Організація І методики проведення позакласної роботи з математики з молодшими учнями. З досвіду роботи

    Документ
    Найважливіше завдання школи - давати підростаючому поколінню глибокі і міцні знання основ наук, виробляти навички, вміння, застосовувати їх на практиці.

Другие похожие документы..