Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Диссертация'
Защита состоится « » марта 2009 г. в часов на заседании диссертационного совета Д 502.005.01 при Федеральном государственном образовательном учрежден...полностью>>
'Документ'
Порядок ликвидации юридического лица регламентируется статьями 61-65 Гражданского кодекса Российской Федерации (далее - ГК РФ), главой VII Федеральног...полностью>>
'Исследование'
«PR, как и другие коммуникативные технологии, являясь в основном изобретением века двадцатого, перейдут вместе с нами в век двадцать первый, где и по...полностью>>
'Программа курса'
Программа курса «История философии» составлена в соответствии с требованиями государственного образовательного стандарта высшего профессионального об...полностью>>

Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича факультет іноземних мов european Credit Transfer System (5)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

НЕ 2.2.

The Lion’s Share. Dogged Hounding.

(Самостійна робота)

С. 187-188, впр. 11.

НЕ 2.3.

The Lion’s Share. A Shark can’t Marry a Frog.

(Самостійна робота)

С. 197-200, впр. 1-3, 6-10.

НЕ 2.4.

The Lion’s Share. A Shark can’t Marry a Frog.

(Самостійна робота)

С. 201-204, впр. 2, 5, 8, 9, 10.

НЕ 2.5.

The Lion’s Share. Flower Power.

(Самостійна робота)

С. 220-224, впр. 2-5, 8-10.

НЕ 2.6.

The Lion’s Share. Flower Power.

(Самостійна робота)

С. 220-224, впр. 2-5, 8-10.

НЕ 2.7.

The Lion’s Share. Still Waters Run Deep.

(Самостійна робота)

С. 232-238, впр. 7, 15.

НЕ 2.8.

The Lion’s Share. Still Waters Run Deep.

(Самостійна робота)

С. 240-245, впр. 7, 16.

НЕ 2.9. Модульний контроль

Друга іноземна мова (англійська)

Шифр дисципліни – 6.020303/21/2.12

Курс 2-4, семестр 3-8, всього годин на сем234 год. (практ.) 6,5 кредит.

Обов’язкова

Попередні умови: 6.030500/21/2.01

Мета курсу: оволодіння повним практичним курсом французької мови й вироблення у студентів умінь і навичок, необхідних для їх успішної роботи в загальноосвітніх школах, ліцеях та коледжах.

Завдання курсу:

  1. • володіти навичками правильного і виразного читання;

  2. • вміти правильно /відповідно до норм графіки, орфографії та граматики/ висловлювати думки в письмовій формі;

  3. • вміти вести бесіду на побутові, педагогічні, літературні і громадсько-політичні теми;

  4. • вміти чітко і послідовно викладати, думки в монологічній формі;

  5. • розуміти тексти з художньої літератури ХІХ-ХХ ст. та тексти громадсько-політичного характеру з допомогою словника.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

  1. 1. New English File 1 (pub 1996) English File 2 (pub 1997) Oxford University Press

  2. 2. Гужва Т. Англійська мова (розмовні теми). – Харків: Фоліо, 2003. – 414 с.

  3. 3. Ніколаєнко А.Г. Практикум з англійської мови. – К.: Кондор, 2005. – 909 с.

  4. 4. Новий англо-український словник. – К.: Видавничий дім «Чумацький шлях», 2004.

  5. 5. Murphy, Raymond. Essential Grammar in Use. 2nd ed. Cambridge: Cambridge University Press, 2000.

Викладацький склад:

Методика викладання та методи навчання: практичні заняття, мовні ігри, система навчальних вправ, індивідуальні консультації.

Оцінювання:

В кінці кожного семестру проводяться залікові контрольні роботи, які включають: диктант, переклад фраз, перекази і твори, які за складністю відповідають вивченому матеріалу.

Залік – 3, 5, 6 семестри.

Іспит – 4, 7, 8 семестри.

Мова викладання: англійська

Вступ до перекладознавства

Шифр дисципліни - 6.020303/00/2.03

Курс 2; семестр 4; всього годин – 108; 3 кредити.

Обов’язкова

Мета курсу: ознайомити з предметом перекладознавства як міждисциплінарної галузі знань та його основними розділами; виділити істотні риси перекладу як виду комунікативної діяльності у різних її типах; розглянути історичні особливості перекладацького процесу, еволюцію принципів та прийомів перекладу, суперництво двох основних тенденцій перекладання: якісного, близького відтворення оригіналу та його вільної інтерпретації. Вивчення принципів та методів української школи перекладу у їх історичній динаміці; розкрити зв'язок перекладознавства з суміжними науками; вивчення праць видатних вітчизняних та зарубіжних перекладознавців.

Завдання курсу:

  1. • утворити теоретичну основу до засвоєння практичних навичок та умінь в галузі перекладу;

  2. • розглянути історичні особливості перекладацького процесу, еволюцію принципів та прийомів перекладу, істотні риси перекладу як виду комунікативної діяльності у різних її типах;

  3. • ознайомити студентів з ключовими поняттями загальної та часткових теорій перекладу, історії, критики та редагування перекладів;

  4. • формувати у студентів основи логічного мислення та поповнювати у них професійну ерудицію.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

  1. Вступ до перекладознавства. Підручник. 2008/А5/512/т.лам. Корунець І. В.

  2. Комиссаров В.Н. Теория перевода. (Лингвистические аспекты). – М.: Высш. шк., 1990.

  3. Комиссаров В.Н., Коралова А.Л. Практикум по переводу с английского языка на русский. – Москва: Высш. шк., 1990.

  4. Чужакин А., Палажченко П. Мир перевода, или вечный поиск взаимопонимания. – М.: Валент, 1999.

  5. The Translator's Handbook. Ed. by Owens, R. – London, 1996.

Викладацький склад:

Бялик Василь Дмитрович – к.ф.н., доцент

Мироник Наталія Дмитрівна – асистент

Косенко Анна Володимирівна – асистент

Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні та семінарські заняття.

Оцінювання:

поточне: контрольні роботи, тестування, усні відповіді;

підсумкове: залік.

Мова викладання: українська.

Релігієзнавство

Шифр дисципліни – 6.020303/00/1.04; 54 год на сем; 2 кредити

Мета курсу релігієзнавства – сформувати уявлення про феномен релігії як культурно-історичне явище та важливий чинник смисложиттєвих орієнтацій особи, її поведінкових нормативів, показати історичну роль релігії в житті людини та системі зв’язків з наукою, культурою, суспільними інституціями.

Завдання курсу – висвітлити поступальний розвиток освоєння людиною світу, становлення її як особистості, охарактеризувати різні релігійні напрямки, визначити їх історичну типологію та роль в контексті розвитку людського суспільства, навчити студентів поважати інші світоглядні культури, бути толерантними до представників різних конфесій і вірувань. За основу береться принцип світоглядного плюралізму – коли релігія і вільнодумство не протиставляються, а подаються як діалектично співіснуючі світоглядні культурні чинники людської цивілізації. Знання релігієзнавства необхідне спеціалістам з будь-якої галузі, кожній культурній, освіченій людині. Вивчення релігієзнавства допоможе зорієнтуватися у складному сучасному релігійному просторі, а історія релігій світу – це своєрідний компас для розуміння психології різних народів, менталітету нації тощо.

Змістовне наповнення.

Змістовий модуль 1. Релігія як соціокультурне явище. Етнічні та національні релігії

Н.Е.1.1 Релігієзнавство як галузь гуманітарного знання

Релігієзнавство як комплексна галузь наукового знання. Становлення релігієзнавства як галузі гуманітарного знання. Структура та методологія курсу. Категоріально-понятійний апарат релігієзнавства. Роль та місце релігієзнавства в духовному розвитку особистості. Предмет та об’єкт релігієзнавства. Структура релігієзнавства та його дисциплінарні розділи. Сутнісна характеристика релігієзнавчих категорій. Методи дослідження та методологічні принципи. Прикладний характер релігієзнавчих знань.

Н.Е.1.2 Релігія як цілісний ціннісно-комунікативний феномен

Сутність і етимологія поняття „релігії”. Релігієзнавчі концепції природи, причин та часу виникнення релігій. Структура релігії та її соціальні функції. Релігія як суспільно-історичне явище. Типологічні класифікації релігії. Сутнісний характер основних визначень релігії. Основні складники релігійної системи. Соціальні функції релігії та їх еволюція. Історична типологія релігій.

Н.Е.1.3 Ранньоісторичні форми релігії

Основні стадії розвитку ранніх релігійних вірувань. Найдавніші форми релігії (анімізм, фетишизм, тотемізм, магія). Специфіка розвитку давньої форми вірувань (шаманізм і землеробський культ, культ предків, зооморфізм). Фактологічна основа виникнення та еволюції первісних форм релігійності. Наукове витлумачення походження та природи релігії. Первісна міфологія як підґрунтя релігійних вірувань. Еволюційні типи первісних релігійних уявлень. Джерельна база дослідження ранньоісторичних релігій. Елементи первісних культів, які збереглись у розвинутих релігіях

Н.Е. 1.4 Етнічні релігії

Поняття етнічних релігій та їх типологічні риси. Історичні умови виникнення та хронологічні рамки функціонування етнічних релігій. Типологія етнічних релігій: народні та національні. Специфіка віровчення та культу етнічних релігій. Закономірності еволюції та особливості розвитку етнічних релігій. Етнічні релігії та їх характерні риси. Народні релігії – історично перша форма етнічних релігій: а) давньоєгипетська; б) месопотамська; в) релігії античного світу. Національні релігії: особливості віровчення та специфіка культу: а) національні релігії Південної та Південно-Східної Азії; б) етнодержавні релігії. Особливості функціонування етнічних релігій в сучасних умовах.

Змістовий модуль 2. Світові релігії.

Сучасні суспільно-релігійні трансформації у світі та Україні.

Н.Е.2.1. Буддизм

Витоки та основні етапи становлення буддизму. Особливості віровчення та культу. Основні течії та школи. Буддизм у сучасному світі та Україні. Буддизм як специфічна система смисложиттєвих орієнтацій та способу життя. Світоглядні засади буддизму. Морально-етична доктрина вчення. Специфіка обрядово-культової практики буддизму. Трипітака – священна книга буддизму. Особливості формування канону. Сучасний стан та перспективи розвитку буддизму.

Н.Е.2.2 Християнство

Передумови виникнення та поширення християнства. Біблія – священна книга християн. Православ’я та католицизм: догматичні, канонічні й обрядові відмінності. Віроповчальна, інституційна та культова специфіка протестантизму. Християнство в Україні. Становлення християнства як світової релігії. Християнство в Україні. Основні етапи становлення організаційної структури християнської церкви. Специфіка українського православ’я. Українська Греко-католицька церква: історія та сучасний стан.

Протестантська мережа України.

Н.Е.2.3 Іслам

Виникнення, історичні віхи становлення та поширення ісламу. Коран і Суна – священні книги мусульман. Основні віросповідні положення та обрядово-культова практика ісламу. Зв’язок релігійно-культового та суспільно-політичного життя в ісламі. Іслам у сучасному світі. Сповідання шахади та дотримання обрядово-культової практики як невід’ємна компонента релігійності мусульманина. Еволюція ісламу: релігійно-політичні течії та рухи (спільне і відмінне). Джихад: захист віри чи політична форма претензій на освоєння світу? Іслам і християнство: проблеми співіснування.

Н.Е.2.4. Новітні релігійні течії та рухи

Поняття та сутнісні характеристики неорухів. Специфіка виникнення та розвитку. Віровчення та культова практика найбільш розповсюджених типів неорелігій. Форми діяльності нетрадиційних релігійних течій та рухів у світовому релігійному просторі. Неорелігії у контексті сучасних духовно-культурних трансформацій. Неорелігійний процес як відповідь на духовні пошуки людства. Специфічні риси неорелігій та форми роботи зі своїми послідовниками. Синкретичний характер віровчення нових релігійних течій і рухів та їх класифікація. Інноваційний характер функціонування релігій в Україні.

Н.Е.2.5 Релігія й церква в сучасному світі, Україні, регіоні

Основні тенденції та фактори змін у світовому релігійному просторі. Релігійно-церковна мережа України. Сучасний стан і перспективи розвитку церковно-релігійного життя в регіоні. Основні тенденції змін у церковно-релігійній мережі України та Буковини. Фактори становлення церковного та релігійно-культурного життя в Україні. Проблеми й перспективи розвитку релігійного середовища України. Специфіка формування релігійної мережі Буковини.

Н.Е.2.6 Вільнодумство як специфічна форма духовної культури людства

Поняття та основні визначення вільнодумства. Причини та витоки вільнодумства. Історична періодизація та еволюційні форми вільнодумства. Атеїзм як специфічна форма вільнодумства. Секулярні процеси та майбутнє вільнодумства і атеїзму. Смисложиттєві концепції вільнодумства та перспективи секуляризаційних процесів. Вільнодумство як форма індивідуальної та суспільної свідомості. Вільнодумство як право на свободу думки та вільний розвиток особи. Секуляризація як процес „емансипації”людини і суспільства від впливу церкви. Перспективи розвитку вільнодумства в сучасному глобалізованому світі.

Н.Е.2.7 Правові основи регулювання державно-церковних відносин

Взаємовідносини права і релігії. Необхідність правового регулювання церковно-державних та міжконфесійних відносин. Поняття свободи совісті як конституційно-правові категорії, що гарантує право на світоглядну орієнтацію особи. Історичні етапи становлення свободи совісті. Міжнародні та національні правові акти, що гарантують свободу совісті. Роль законодавчих актів у встановленні міжрелігійної злагоди, толерантних взаємин між сакральними і секулярними видами духовної культури, паритетності між релігійними і вільнодумчими ідеями. Конституційні гарантії свободи совісті в Україні. Закон про свободу совісті та релігійні організації як механізм регуляції державно-церковних і міжконфесійних відносин. Демократична сутність принципу відокремлення церкви від держави та школи від церкви. Правове забезпечення духовної та світської освіти в Україні. Релігія і право: проблема взаємовідносин. Свобода совісті як конституційно-правова категорія. Історія становлення свободи совісті, релігії і переконань. Міжнародне та національне законодавство як гарант свободи й самовизначення особи. Законодавче забезпечення свободи совісті в Україні. Основні законодавчі акти, що гарантують свободу совісті, релігії і переконань в Україні. Конституційні гарантії світоглядної та конфесійної свободи українців. Закон „Про свободу совісті та релігійні організації” як гарант прав і свобод особи. Правові основи принципу відокремлення церкви від держави і школи від церкви. Правові колізії світської та духовної освіти в Україні.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

  1. Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А. Колодного. – К., 2000.

  2. Докаш В.І., Коцур Г.Г., Лешан В.Ю., Марчишак А.Р., Шкрібляк М.В. Релігієзнавство: Навчальний посібник для студентів неспеціальних факультетів. – Чернівці: Рута, 2008.

  3. Докаш В.І., Лешан В.Ю. Загальне релігієзнавство: Навчальний посібник. – Чернівці, 2005.

  4. Кислюк К.В., Кучер О.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для студентів вузів. – К., 2004.

  5. Козловский И. История религий. Уч. Пособие. – Донецк, 2004.

  6. Колодний А.М. Основи релігієзнавства. Курс лекцій. – Дрогобич, 2006.

  7. Лешан В.Ю. Основи релігієзнавства: Підручник. – Чернівці, 2006.

  8. Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігій: Підручник. – К., 2004.

  9. Мень А. История религии. В поисках пути, истины и жизни. – М., 1991. – Т.1-2.

  10. Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1988.

  11. Гусева Н.Р. Индуизм: История формирования. Культовая практика. – М., 1977.

  12. Гильдебранд Дитрих фон. Сущность христианства / А.И. Смирнов (пер. с нем.). – СПб., 1998.

  13. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. – К., 1998.

  14. Бабій М. Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. – К., 1994.

  15. Угринович Д. М. Введение в религиеведине. – М., 1985.

  16. Ходькова Л.П. Релігієзнавство: Навч. пос. – Львів, 2000.

  17. Черній А.М. Релігієзнавство: Посібник. – К., 2003.

  18. Элиаде М. История веры и религиозных идей. – К., 2001.

  19. Яблоков И.Н. Религиоведение. – М., 2001.

  20. Яроцький П.Л. Релігієзнавство: Навч. пос. – К., 2004.

Викладацький склад:

Возний Ігор Петрович, доктор історичних наук, професор кафедри релігієзнавства та теології

Лешан Володимир Юхимович, кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства та теології

Мизак Нестор Степанович, кандидат історичних наук, доцент кафедри релігієзнавства та теології

Шкрібляк Микола Васильович, кандидат сторичних наук, доцент кафедри релігієзнавства та теології

Марчишак Арсен Романович, кандидат філософських наук, асистент кафедри релігієзнавств ата теології

Яремчук Андрій Васильович, кандидат історичних наук, асистент кафедри релігієзнавств та теології

Бучовський Віталій Рішардович, асистент кафедри релігієзнавства та теології

Стеблина Петро Юрійович, асистент кафедри релігієзнавства та теології

Якуб’як Ярослав Михайлович, асистент кафедри релігієзнавства та теології

Форма контролю: залік

Етика та естетика

Шифр дисципліни – 6.020303/00/2.17, 54 год, 1 кредит

Мета курсу полягає у формуванні концептуальних основ моральної та естетичної свідомості студентів; наданні систематизованих знань, конструктивних і критичних навичок мислення щодо природи, критеріїв, форм та альтернатив ціннісного й творчого самовизначення людини у світі відповідно до уявлень про добро і зло, красу і потворність, гармонію і безлад.

Завдання курсу: розкрити світоглядну природу, предметну царину, функціональну спрямованість та змістовну спорідненість етики й естетики як філософських дисциплін; обґрунтувати людиномірний та людинотворчий характер їхнього змісту; окреслити сутність і властивості моралі, визначити відношення між мораллю і моральністю та їхній зв’язок із такими суто людськими характеристиками як свобода і відповідальність; висвітлити історично сформовані тенденції та альтернативи світоглядного тлумачення базової морально-етичної проблематики; обміркувати зміст основних понять моральної свідомості; виявити соціокультурний та життєво-екзистенційний ґрунт ціннісних полюсів моралі – добра і зла; зорієнтувати щодо загальнолюдських критеріїв гідності й доброчесності; висвітлити актуальні проблеми прикладної (екологічної, біомедичної, ділової) етики; пояснити дисциплінарну специфіку, предметну сферу та функції естетики; витлумачити природу та структуру естетичної свідомості, зміст основних понять естетики, виявити їхню роль в організації художньо-творчого процесу та формуванні естетичної культури особи і суспільства; з’ясувати естетичну природу та світоглядний потенціал мистецтва; розкрити специфіку художньо-образного мислення; висвітлити підходи до тлумачення морфології мистецтва; сприяти моральному самовихованню та естетично-творчому розвиткові студентів, збагаченню їхніх духовно-інтелектуальних інтересів, витонченню та ушляхетненню почувань.

Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни. В результаті опанування курсу студент повинен:

знати сутність та дисциплінарну специфіку етики та естетики як філософських наук про ціннісне ставлення людини до світу; основні поняття, категорії та принципи моральної та естетичної свідомості; закономірності історичного становлення основних ідей етики та естетики; форми актуалізації соціально-ціннісного потенціалу цих дисциплін у фундаментальних та прикладних сферах життя сучасного суспільства;

розуміти філософську природу етики та естетики; їхню предметну спорідненість як наук про цінності; життєвий смисл провідних категорій моральної та естетичної свідомості; вплив історії розвитку етичних та естетичних ідей на сучасний стан моральної та естетичної культури людства; людинознавчий та людинотворчий потенціал етики та естетики; роль цих філософських дисциплін у вихованні цілісної та гармонійно розвинутої особистості; значущість етики та естетики для фаху філолога;

вміти застосовувати знання теоретичних засад та закономірностей історичного розвитку етичних та естетичних ідей до аналізу конкретних соціальних та комунікативних ситуацій життя сучасної людини, визначати ціннісний смисл тих чи інших явищ політичного життя; здійснювати практичні виховні заходи у сфері майбутньої фахової активності.

Змістовне наповнення

Змістовий модуль 1. Етика

НЕ 1.1. Етика як практична філософська наука

Ціннісно-практична спрямованість етичного знання. Структура предмета етики. Основні альтернативи осмислення етичних проблем та галузі сучасної етики Мораль у системі ціннісного самовизначення людини. Мораль та моральність крізь призму людської свободи і відповідальності. Критерії морально належного у світлі настанов совісті. Властивості моралі та її функції

НЕ 1.2 Морально-етичний пошук у вимірі історії

Становлення етичної думки у Стародавньому світі. Релігійна спрямованість етики Середніх віків. Автономно гуманістичне обґрунтування моральності в епоху Відродження та Нового часу. Тенденції етичних пошуків Післяпросвітницької доби. Моральні цінності крізь призму етичних категорій. Добро і зло як ціннісні полюси моральної свідомості і практики. Моральний обов’язок та любов як його вивершення в єдності настанов розуму і серця. Морально-соціальний смисл справедливості

Н.Е. 1.3 Основи прикладної етики

Актуальність прикладних проблем етики в умовах сьогодення. Екологічна етика: завдання та можливості. Проблеми сучасної біомедичної етики. Ділове спілкування у світлі етичного регулювання. Етика ділового спілкування як галузь прикладної етики. Принципи морального регулювання у діловій сфері. Діловий етикет, його специфічні характеристики та моральне підґрунтя. Шляхи ефективного взаємного сприймання та порозуміння ділових партнерів

Змістовий модуль 2. Естетика

НЕ 2.1 Естетика як філософсько-гуманітарна наука

Предметність естетики: загальна характеристика. Історичний контекст становлення естетики як науки. Філософська природа естетики та специфіка естетичної науковості. Місце естетики в системі гуманітарних наук та її функції. Феномен естетичного та його специфічні риси. Сутність чуттєво-ціннісного (естетичного) освоєння людиною світу. Структура естетичної свідомості та місце в ній естетичних почуттів.

НЕ 2.2 Категорії естетичної свідомості

Прекрасне і потворне та їх діалектика. Піднесене і нице та їх прояви в житті та мистецтві. Життєвий та художній смисл трагічного і комічного. Феномен мистецтва та його світоглядно-естетична сутність. Сутність та смисл художньо-творчого ставлення людини до світу. Мистецтво і наука: спільне та відмінне. Художня образність як основа мистецького мислення. Логіка історії (історіософії) художньої культури. Мистецтво та ідеологія і проблема свободи митця.

НЕ 2.3 Морфологія мистецтв та виражально-пізнавальна

специфіка мистецьких видів

Класифікація видів мистецтва. Характеристика провідних видів мистецтва. Пізнавальні можливості різних видів мистецтва. Смисл естетично-художньої культури особистості. Настанови художньо-естетичного виховання й самовиховання. Мистецтво в системі духовного утвердження особи.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

  1. Бродецький О.Є. Естетика: Навчальний посібник. – Чернівці, 2006. – 76с.

  2. Бродецький О.Є. Етика й естетика: навчально-методичний посібник – Чернівці: Рута, 2005.

  3. Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987.

  4. Естетика: Навч. посібник/М. П. Колесніков, О. В. Колеснікова, В.О. Лозовий та ін.: В. О. Лозовий (ред.) – К., 2003.

  5. Етика ділового спілкування. Курс лекцій. – К., 1999.

  6. Етика та естетика в структурі сучасного гуманітарного знання: Матеріали наук.-теор. конференції. – К.: “Київський ун.т”, 1997.

  7. Етика: Навч. посібник для студ. гум. фак.-в вузів/Авт. кол.: Т. Г. Аболіна та ін. – К., 1992.

  8. Етика: Навч. посібник/В. О. Лозовий, М. І. Панов, О. А. Стасевська та ін.: В. О. Лозовий (ред.). – К., 2002.

  9. Каган М. С. Эстетика как философская наука. – СПб., 1997.

  10. Кондрашов В. А., Чичина Е. А. Этика. Эстетика. – Ростов-на-Дону, 1998.

  11. Кривцун О. А. Эстетика: Учебник. – М., 2003.

  12. Левчук Л. Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття: Навч. посібник. – К., 1997.

  13. Левчук Л. Т. та ін. Естетика: Підр. для студ. ВНЗ. – К., 1997.

  14. Малахов В. А. Етика. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996.

  15. Основы этикета и искусство общения. – СПб, 1993.

  16. Рытикова Л. Н. Эстетическое сознание: сущность и специфика. – М., 1985.

  17. Столович Л. Н. Красота. Добро. Истина. Очерки истории эстетической аксиологии. – М., 1994.

  18. Эфроимсон В. П. Генетика этики и эстетики. — М., 1995

  19. Яковлев Е. Г. Эстетика: Учебн. пособие. – М., 1999.

Викладацький склад:

Бродецький Олександр Євгенович, кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства та теології;

Клічук Аліна Володимирівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства та теології.

Форма контролю: залік



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича факультет іноземних мов european Credit Transfer System (2)

    Документ
    Створений факультет у 1954 році. До цього кафедри іноземних мов (англійська, німецька, французька) функціонували при філологічному факультеті, а ще раніше (за австрійських часів) – при філософському факультеті.
  2. Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича факультет іноземних мов european Credit Transfer System (1)

    Документ
    Створений факультет у 1954 році. До цього кафедри іноземних мов (англійська, німецька, французька) функціонували при філологічному факультеті, а ще раніше (за австрійських часів) – при філософському факультеті.
  3. Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича факультет іноземних мов european Credit Transfer System (3)

    Документ
    Створений факультет у 1954 році. До цього кафедри іноземних мов (англійська, німецька, французька) функціонували при філологічному факультеті, а ще раніше (за австрійських часів) – при філософському факультеті.
  4. Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича факультет іноземних мов european Credit Transfer System (4)

    Документ
    Створений факультет у 1954 році. До цього кафедри іноземних мов (англійська, німецька, французька) функціонували при філологічному факультеті, а ще раніше (за австрійських часів) – при філософському факультеті.
  5. Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет european Credit Transfer System

    Документ
    що читають дисципліни на географічному факультеті I курс II курс III курс IV курс V курс Координатор від факультету та його заступники Перелік напрямків, що пропонуються на факультеті Умови для навчання Основні методи навчання і викладання,

Другие похожие документы..