Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
На виконання статті 6 Указу Президента України від 10 листопада 1994 р. N “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільсько...полностью>>
'Реферат'
Человек живет в мире знаков, пользуется знаками и в определенных ситуациях сам как бы является знаком. (Агеев, с.8) Множество же знаков, отличающихся...полностью>>
'Сказка'
15 июля 1983 года Аллен Карр, заядлый курильщик с тридцатилетним стажем, потушил только что выкуренную сигарету и объявил об открытии нового метода о...полностью>>
'Методическая разработка'
в.в. хотя сама технология бумажного производства была разработана в Китае задолго ; этого времени, ещё до нашей эры. В ту далёкую от нас эпоху бумага...полностью>>

Додаток (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

3. Природне середовище та технічна інфраструктура

3.1. Навколишнє природне середовище

Існує нагальна потреба у здійсненні комплексу заходів з реабілітації радіоактивно забруднених територій внаслідок Чорнобильської катастрофи, особливо сільськогосподарських земель та лісовкритих площ.

Область серед інших регіонів України по загальному обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря посідає 18 місце, а в розрахунку на квадратний кілометр – 23 місце. Найбільша питома вага викидів припадає на автомобільний транспорт, який працює на бензині (69%).

Від автомобілів, що використовують дизельне пальне, у повітря потрапляє 6% сумарних викидів транспортних засобів, зріджений та стиснутий газ – 4%.

У 2006 році у водойми області потрапило 23,2 млн. куб. м забруднених стоків, з них 1,2 млн. куб. – без очистки. За темпами зменшення скиду забруднюючих речовин у водні об’єкти область у 2006 році посіла 2 місце серед регіонів України. Найбільше їх скинуто у містах Коростені та Бердичеві (частка у загальному обсязі скидання зворотних вод становить 71-93%), у Новоград-Волинському районі – 52%, Вол.-Волинському – 51%, місті Житомирі – 46%.

У даний час основними забруднювачами поверхневих вод області є підприємства комунальної водопровідно-каналізаційної служби.

Ситуація з утворенням, зберіганням та видаленням відходів на сьогодні є для області однією з самих гострих екологічних проблем. Токсичні промислові відходи з причин відсутності полігонів по їх схороненню складуються на обладнаних майданчиках підприємств.

На початок 2007 року на них накопичено 24,3 тис. тонн відходів, з яких 2% відноситься до І та ІІ класу небезпеки. Серед них домінують відходи, що містять важкі метали, нафтопродукти, агресивні речовини. Відходів III класу небезпеки накопичено 23,8 тис. тонн, що становить 98%. В переважній більшості це відходи очищення стічних вод та відпрацьовані автомобільні шини.

На території області накопичено біля 12 тис. тонн шлаків каменеобробних підприємств, які вміщують сполуки тривалентного хрому і не приймаються на полігони побутових відходів.

В даний час нараховується 850 звалищ побутових відходів, на яких накопичено біля 10 млн. тонн відходів, з них 795 звалищ належать сільським і селищним радам.

Непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин нараховується 551,7 тонн, які зберігаються у 278 складських приміщеннях.

Централізоване зберігання хімічних засобів захисту рослин організоване лише у Баранівському і Романівському районах, а в Брусилівському і Овруцькому тільки невелика частина.

Проблемним залишається питання приведення в безпечний екологічний стан звалищ побутових відходів у містах Житомирі, Бердичеві, Коростені, Новограді-Волинському, Коростишеві, Малині та Радомишлі.

З причини обмеженості коштів на природоохоронні заходи будівництво нового полігону побутових відходів ведеться тільки у м. Радомишлі.

Щодо забруднення ґрунтів нітратами, то в ґрунтах поліської зони спостерігається їх низький вміст. В той же час в окремих сільгосппідприємствах лісостепової зони області, які мають більш родючі землі, спостерігаються досить значні перевищення вмісту нітратів.

На території області є можливості для подальшого створення заказників і заповідників. У даний час їх налічується 115 (4,4% заказників України). Більше половини їх розміщено в Олевському, Ємільчинському та Новоград-Волинському районах.

3.2. Транспортна інфраструктура

Протяжність автомобільних доріг загального користування, які пролягають по території області, становить 8,5 тис. км, з них 8,3 тис. км - з твердим покриттям. Питома вага області у загальній протяжності автомобільних доріг України складає 4,9%. Довжина доріг державного значення 1052,9 км, місцевого – 7,5 тис. км.

Щільність автомобільних доріг загального користування на 1 тис. кв. км складає 278 кілометрів, що відповідає середньому значенню кількості автомобільних доріг в Україні. В той же час вона менша, ніж у Львівській (375 км), Тернопільській (361 км) та Чернівецькій (354 км) та більша, ніж у Херсонській (172,8 км) та Миколаївській (197,6 км) областях.

Через територію області пролягає Крітський транспортний коридор №3 Краковець-Львів-Рівне-Житомир-Київ (по території Новоград-Волинського, Червоноармійського, Житомирського, Коростишівського, Радомишльського, Брусилівського районів). Житомирщину перетинає міжнародна магістраль у напрямку Захід-Схід: Капе-Брюсель-Пшемишль-Львів-Рівне-Житомир-Київ-Харків-Луганськ-Усть-Кан та її відгалуження: Люблін-Ковель-Київ, Київ-Ковель-Яготин (на Люблін) (по території Олевського, Лугинського, Коростенського, Малинського районів), Роман-Ясси-Бельці-Могилів-Подільський-Вінниця-Житомир, на Мозир (Овруч-Могилів-Подільський) через Житомир (по території Овруцького, Коростенського, Вол.-Волинського, Черняхівського, Житомирського та Бердичівського районів).

Протяжність автомобільних доріг загальнодержавного значення першої категорії (з чотирма смугами руху) складає 232 км або 9,3% цієї категорії доріг України.

Для досягнення забезпеченості області автомобільними дорогами рівня європейських країн слід побудувати і модернізувати майже 10 тис. км, у тому числі 58% у сільській місцевості.

Довжина залізничних колій загального користування в області становить 1055 км або 4,8% від загальної довжини колій України (22 тис. км).

Щільність залізничних колій загального користування на 1 тис. кв. км території становить 35 кілометрів (по Україні – 36 км).

Протягом останніх 7 років залишається незмінною експлуатаційна протяжність тролейбусних ліній у м. Житомирі і становить 96,4 км. Протяжність трамвайних колій тут становить 17,5 км.

Простежується тенденція щорічного збільшення загальної кількості автотранспорту, в основному легкових автомобілів приватної власності. У 2006 році, порівняно з 2000 роком, кількість приватних легкових автомобілів зросла майже на 11 тис. одиниць. У 2006 році рівень забезпечення населення області легковими автомобілями становив 105 одиниць на 1 тис. осіб, що на 8,7% менше, ніж в середньому по Україні.

Починаючи з 2002 року, спостерігається стабільне збільшення обсягів перевезення вантажів як залізничним, так і автомобільним транспортом. У загальнодержавному обсязі транспортних перевезень область займає 3,3% як залізничним, так і автомобільним транспортом.

Як і у попередні роки найбільша питома вага перевезень вантажів припадає на автомобільний транспорт (70,9%), решта (29,1%) – на залізничний. Майже 84% вантажних перевезень залізничним транспортом припадає на мінеральні будівельні матеріали (щебінь та гравій різних фракцій).

Активізувалася робота пасажирського транспорту. У 2006 році обсяг перевезень пасажирів транспортом загального користування, порівняно з 2005 роком, зріс на 8,3%. Дещо вищі темпи спостерігалися на пасажирських автоперевезеннях (18,3%). Майже половину усіх пасажирів перевезено тролейбусами, 36% - автобусами, 8% - трамваями, 6%- залізничним транспортом.

Починаючи з 2000 року, питома вага перевезень пасажирів залізничним транспортом постійно зменшується. У 2006 році питома вага пасажирських залізничних перевезень у загальному обсязі України склала 2,7%, проти 3,2% у 2000 році, автоперевезень, відповідно, 1,8%, проти 1,6%.

3.3. Житлово-комунальне господарство

Житлово-комунальне господарство є однією з тих галузей, розвиток якої безпосередньо впливає на рівень життя населення. Ситуація тут залишається складною. Вкрай повільними темпами будується нове житло. Його обсяги втричі менші від наявних потреб.

Потребує капітального ремонту і заміни 30% водопровідно-каналізаційних мереж, 16% теплових мереж, 34% котельного обладнання, 82% відновлення міського електричного транспорту, відновлення роботи сільської комунальної служби, термінового відселення понад 100 сімей з аварійних житлових будинків та заміни 188 ліфтів.

Необхідно ввести в дію фільтрувальну станцію води у місті Бердичеві, поглибити дно водосховища «Відсічне» та відновити будівництво каналізаційного колектора глибокого залягання у місті Житомирі, передбачити будівництво очисних споруд каналізації у місті Коростені, підприємств по переробці твердих побутових відходів у містах Житомирі, Бердичеві, Малині, Новоград-Волинському, Володарсько-Волинському та Коростенському районах, станцій знезалізнення води в Народичах, Овручі, Лугинах, Олевську, Малині, Чуднові.

Зношеність основних фондів інженерних споруд та мереж водопостачання і водовідведення спричиняє збільшення кількості аварійних об’єктів та призводить до виникнення надзвичайних ситуацій.

Потребують подальшого розвитку та реформування підприємства теплопостачання і обслуговування житлових будинків.

3.4. Зв'язок та інформаційні технології

У 2000-2006 роках продовжувалась робота по розвитку мережі телефонного зв’язку. За останні 6 років кількість основних телефонних апаратів загального користування зросла на 22,5%, автоматичних телефонних станцій – 6,5%, а їх ємність – на 45,4%.

Постійно підвищується рівень телефонізації квартир населення. Забезпеченість основними домашніми телефонами у розрахунку на 100 сімей у 2006 році досягла 50 одиниць, проти 39 у 2000 році.

Забезпеченість міського населення телефонами є дещо вищою. У сільській місцевості цей показник у 3,3 раза нижчий, ніж у міській. Попит на телекомунікаційні послуги задовольняється не повністю. У черзі на встановлення телефону перебуває майже 38 тис. міських сімей, із них 5,1 тис. пільгових категорій громадян. Для задоволення потреб міських жителів, при умові незбільшення заяв потрібно 4,5 роки.

У сільській місцевості ситуація ще гірша. Щоб задовольнити потреби селян у встановленні телефонів, необхідно більше 8 років. Крім того, тут з року в рік зростає черга на встановлення телефонних апаратів, яка у 2006 році збільшилась до 2001 року у 1,5 рази. Інтенсивно розвивається мережа мобільного зв’язку. У 2006 році кількість абонентів мобільного зв’язку на 1 тис. населення становила 779 осіб, проти 502 осіб у 2005 році.

4. Соціальна інфраструктура

4.1. Освіта і наука

Демографічні процеси, які відбуваються в останній період, позначилися і на освітній галузі. Скорочення народжуваності дітей призвело до зменшення учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. У порівнянні з 2000-2001 навчальними роками кількість учнів у 2006-2007 зменшилась на 43 тис. осіб (20,7%). За цей період припинили діяльність 59 загальноосвітніх шкіл (6,2%). Значна кількість їх, особливо у сільській місцевості, залишається малокомплектними.

Слабкою рисою системи регіональної освіти є низька відвідуваність дошкільних установ, особливо в сільській місцевості, де лише 22% дітей ходять у дитсадок. У міських поселеннях цей показник складає 72%. Починаючи з 2005 року, намітилася тенденція щодо відкриття сільських дитсадків. У 2006 році, у порівнянні з 2004, їх кількість зросла на 145 одиниць або у 1,6 раза, а охоплення сільських дітей цим закладом збільшилося із 11% до 22%. Разом з тим, 45 дитсадків сільської місцевості у 2006 році не працювали через відсутність належного фінансування та непридатність для цільового використання. Протягом останніх 3 років залишається незмінною кількість дошкільних закладів у містах обласного підпорядкування, в той же час чисельність дітей у них зростає.

У розрахунку на 100 місць у міській місцевості припадає 111 дітей. В останні 4 роки залишається незмінною кількість професійно-технічних навчальних закладів і становить 29 одиниць. В той же час кількість учнів у них поступово зменшується.

У 2006 році, порівняно з 2001, чисельність учнів ПТУ зменшилась на 9,8%. Понад 41% закладів профтехосвіти зосереджено у м. Житомирі, де навчаються 47% учнів. Значного розвитку набуває вища освіта. В області нараховується 20 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та 5 – ІІІ-ІV рівнів. Кількість студентів у яких за період з 2001 по 2006 рік зросла, відповідно, на 28 та 46%. За останніх 5 років кількість аспірантів області збільшилась у 1,8 раза.

4.2. Охорона здоров’я населення

Тенденції в галузі охорони здоров’я в цілому по області відповідають тенденціям по Україні.

У 2006 році, порівняно з 2001 роком, кількість лікарняних закладів зменшилася на 8 одиниць, натомість амбулаторно-поліклінічних закладів на засадах сімейної медицини зросла на 130 одиниць. За останніх 5 років рівень захворюваності населення зріс на 1,9%. Незмінно високою є захворювання органів дихання (41%), сечостатевої системи (10%), а також травм і отруєнь (8%). Постійно зростає кількість ВІЛ - інфікованих та хворих на СНіД. Хоча ці хвороби не набули значного поширення в області, але тенденція щодо їх збільшення постійно присутня.

Викликає занепокоєння зростання кількості хворих з встановленим вперше в житті діагнозом розладу психіки внаслідок вживання алкоголю. У 2006 році на 100 тис. населення цей показник склав 167,6 осіб і був найвищим за останніх 16 років. Дещо зменшується захворюваність на туберкульоз, але вона залишається високою.

4.3. Соціальний захист населення

Інфраструктура об’єктів соціального захисту населення на кінець 2006 року складалася із 11 будинків-інтернатів для людей похилого віку та інвалідів, 3 шкіл-інтернатів для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячого будинку, 2 будинків дитини, 4 дитячих будинків-інтернатів, притулку для неповнолітніх, 14 будинків сімейного типу та 31 прийомної сім’ї.

4.4. Культура і туризм

На кінець 2006 року в області нараховувалось 2 театри, 3 концертні організації, 6 музеїв, 969 бібліотек, 22 демонстратори фільмів, 1116 закладів клубного типу.

У 2006 році театри відвідали 113,1 тис. глядачів, що на 18,8 тис. більше 2005 року, концерти – 93,4 тис. слухачів (на 2,4 тис. більше 2005 року). Збільшилась також і відвідуваність музеїв на 5,6 тис. осіб.

Область володіє значною культурною спадщиною. На її території розташовано 3172 пам’ятки історії та культури, з них 811 – археології, 2276 – історії, 85 – монументального мистецтва. Значна частина з них перебуває в незадовільному стані і потребує відновлення.

Відсутність належного фінансування стало основною причиною занепаду масових закладів культури. Після 2000 року перестали працювати 114 бібліотек, 264 кіноустановки, 158 закладів клубного типу. За цей же період на 9 зменшилась кількість санаторно-курортних (оздоровчих) закладів, у 2006 році із 24 закладів 10 не працювали. Бібліотечний фонд зменшився на 867 тис. примірників.

Екскурсійна діяльність займає незначне місце в обсягу наданих туристичних послуг.

Простежується тенденція збільшення кількості туристичних підприємств. Виїзний туризм, у тому числі й зарубіжний, переважає в’їзний у декілька разів.

Слабо розвинутий готельний бізнес. За період з 2000 по 2006 роки в області припинили діяльність 3 готелі, кількість номерів у готелях зменшилася на 172. Готельне господарство області потребує значної модернізації та розширення. Готельний бізнес є малопривабливим для іноземних інвесторів. Якість готельних послуг залишається на низькому рівні.

4.5. Фізична культура і спорт

Упродовж 2006 року в області діяло 32 стадіони, 1090 спортивних майданчиків, в тому числі 17 тенісних кортів. За останніх 7 років мережа стадіонів залишилася незмінною, а спортивних майданчиків розширилась у 1,9 раза. Кількість тенісних кортів за період із 2000 року по 2006 рік зросла із 9 до 17 одиниць. Кількість осіб, що займаються спортом за цей період зросла у 1,4 раза і становить 27,2 тис. осіб, в тому числі у дитячо-юнацьких спортивних школах, школах олімпійського резерву та вищої спортивної майстерності – у 1,5 раза. Упродовж 2000-2006 років для фізично-оздоровчих занять було відкрито 125 відповідних приміщень, в тому числі 86 – з тренажерним обладнанням.

До 2003 року в області спостерігалося зменшення працюючих спортивних споруд, зокрема футбольних полів, спортивних залів, майданчиків з тренажерним обладнанням. Починаючи з 2004 року їх кількість почала поступово зростати. За останніх 3 роки відновлено 5 футбольних полів, 7 спортивних залів, 26 майданчиків з тренажерним обладнанням. Разом з тим, значна частина споруд потребує реконструкції і ремонту. Проблематичним залишається відсутність коштів для відновлення і розширення спортивної бази.

27

ІІ. СВОТ АНАЛІЗ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сильні сторони

Слабкі сторони

Сприятливі можливості

Потенційні загрози

Геоекономічне та геополітичне положення

Прикордонне розташування з Республікою Білорусь.

Розташування на території Крітського транспортного коридору та міжнародних магістралей, які поєднують Західну Європу із Східною.

Дешева робоча сила приваблива для інвесторів.

Залізничне сполучення з Києвом, Львовом, Ужгородом, Харковом, Одесою, Сімферополем, Мінськом, Москвою та Санкт-Петер-бургом.

Розвинута мережа засобів інформації та мобільного зв’язку.

Культурні зв’язки етнічних Поляків з Польщею.

Нерозвиненість інфраструктури на основних автомагістралях області (готельно-ресторанний та авторемонтний сервіс). Низька якість сервісного обслуговування, слабо розвинута стаціонарна телефонна мережа.

Значна частина автошляхів потребує реконструкції і ремонту.

Не повністю використані можливості міжнародної співпраці області, її районів і міст.

Слабкі кооперативні стосунки з іншими регіонами України.

Традиційна співпраця з Республікою Білорусь та дружні прикордонні зв’язки.

Розвиток транспортної та прикордонної інфраструктури.

Розвиток міжнародної співпраці в економічній та культурній сферах.

Вільний доступ до ринку послуг.

Запровадження в органах влади місцевого самоврядування принципу децентралізації та субсидіарності.

Створення інституційних умов для розвитку територій і територіальних громад.

Приєднання області до Єврорегіону «Дніпро».

Посилення централізації органів державної влади.

Неефективні процеси реформування економіки.

Відтік висококваліфікованих кадрів за кордон та у місто Київ.

Послаблення уваги центральних органів виконавчої влади до реалізації державної стратегії регіонального розвитку.

Погіршення стосунків із Російською Федерацією.

Промисловий та підприємницький потенціал

Наявність сировинних ресурсів (граніти, апатито-ільменітові руди, торф, ліс, продукція сільського господарства тощо).

Конкурентні переваги у виробництві медичного, фарфоро-фаянсового та скляного посуду.

Збережена виробнича база для розвитку машинобудування.

Великі можливості транспортного сполучення.

Ряд промислових підприємств порівняно сучасні і добре розвинуті.

Не досягнуто рівень промислового виробництва 1990 року (по Україні – досягнуто).

Низька диверсифікація підприємств.

Високий рівень безробіття.

Недостатньо розвинуті малі і середні підприємства.

Незавершений процес приватизації великих промислових підприємств.

Слабка конкурентоспроможність виробництва, несприятлива структура експорту.

Низька інноваційна активність промислових підприємств.

Несприятлива економічна структура та її повільні зміни, зношення основних фондів, застарілі технології.

Несприятливе підприємницьке середовище.

Велика матеріало- та енергоємність продукції.

Неефективне адміністрування, довгі бюрократичні процедури, корупція.

Недостатня кількість кваліфікованих, сучасних керівників.

Низький рівень оплати праці фахівців високого рівня.

Залежність роботи легкої промисловості від обсягів давальницької сировини.

Зростання обсягів інвестицій в основний капітал та прямих іноземних інвестицій.

Розвиток фінансової інфраструктури та інфраструктури підтримки підприємництва.

Позитивні стосунки обласних та місцевих органів влади з бізнес-середовищем.

Позики Світового банку та ЄБРР для реалізації інфраструктурних об’єктів.

Збільшення обсягів державних субвенцій у розвиток житлово-комунального господарства.

Зростання цін на енергоносії.

Нестабільна економічна і політична ситуація в Україні.

Сильна конкуренція на ринку високих технологій зі сторони національних і міжнародних інституцій.

Відсутність структурних змін, подальша централізація у державних органах влади.

Недосконала система державних закупівель.

Сільськогосподарський потенціал

Зосередження значної питомої ваги природних кормових угідь у Поліській зоні.

Конкурентні переваги у виробництві льону і хмелю.

Дешева робоча сила.

Незавершене реформування сільського господарства, низька продуктивність аграрного сектору.

Низька родючість ґрунтів та погіршення їх якісних характеристик.

Значна закисленість ґрунтів Поліської зони.

Руйнування велико товарних тваринницьких комплексів та скорочення поголів’я великої рогатої худоби.

Більше чверті сільськогосподарських угідь після Чорнобильської катастрофи забруднено радіонуклідами.

Зношення основних фондів, застарілі технології.

Незначні обсяги інвестицій в основний капітал та прямих іноземних інвестицій.

Слабка база для застави під кредитні ресурси банків.

Розвиток молочного і м’ясного скотарства у Поліській зоні.

Вирощування ріпаку для переробки на біодизель.

Відновлення льонарства і хмелярства.

Зростання попиту на льонопродукцію.

Відсутність структурних змін та послаблення уваги до аграрних реформ.

Погіршення умов фінансування і кредитування.

Зростання цін на енергоносії.

Подальше погіршення технічного стану тракторів та сільськогосподарської техніки.

Несприятливі в окремі роки кліматичні умови для вирощування сільгоспкультур.

Погіршення стану соціальної інфраструктури у сільській місцевості.

Природне середовище

Велика лісистість та значні обсяги лісових ресурсів.

Порівняно низька забрудненість території токсичними відходами.

Наявність природно-заповідного фонду, зокрема заповідників, заказників.

Збільшення земель лісового фонду.

Територія області найбільш постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Скидання значної питомої ваги зворотних вод у водойми неочищеними або недостатньо очищеними.

Більшість звалищ побутових відходів не приведено в безпечний екологічний стан.

Відсутні умови зберігання і видалення відходів.

Критичний стан каналізаційних колекторів.

Недостатність та зношеність автопарку задіяного у сфері поводження з відходами.

Розширення мережі природно-заповідного фонду.

Будівництво полігонів для побутових відходів та підприємств по їх переробці.

Реалізація інвестиційних проектів на умовах співфінансування із державного бюджету.

Зменшення інвестицій в екологію та охорону навколишнього природного середовища.

Незастосування сучасних технологій збору, переробки промислових та побутових відходів.

Населення та трудовий потенціал

Відносна дешевизна робочої сили порівняно з іншими регіонами.

Поступове зменшення рівня безробіття та зростання заробітної плати.

Зростання доходів та заощаджень населення.

Скорочення природного приросту населення та середньої тривалості життя.

Зростання смертності осіб у працездатному віці.

Високий рівень безробіття сільського населення.

Посилення розшарування населення за рівнем матеріального добробуту.

Відтік працездатного населення за межі області.

Низький рівень правового захисту населення.

Відносно низька соціальна конфліктність населення.

Погіршення умов приживання та соціального захисту населення.

Уповільнення темпів росту заробітної плати та доходів.

Подальший ріст захворюваності населення.

Виробнича та соціальна інфраструктура

Наявність міжнародних транспортних коридорів.

Швидкими темпами розвивається мобільний (стільниковий) зв’язок. Зростають можливості доступу до мережі ІНТЕРНЕТ.

Низький рівень інфраструктури ринків сільськогосподарської продукції.

Слабо розвинуте житлово-комунальне господарство.

Рівень розвитку соціальної інфраструктури не відповідає зростаючим потребам населення.

Стан автомобільних доріг та їх інфраструктурного забезпечення не відповідає Європейським стандартам.

Розбудова транспортних коридорів при підготовці України до Європейського чемпіонату з футболу «Євро-2012».

Реалізація Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів» та державної стратегії регіонального розвитку.

Зростання обсягів державної субвенції у розвиток житлово-комунального господарства.

Скорочення обсягів фінансування у виробничу та соціальну інфраструктуру.

Невключення інвестиційних проектів, які затверджуються обласною радою, у перелік об’єктів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України для співфінансування із державного бюджету.

Зовнішньоекономічна та інвестиційна політика

Інтенсифікація міжнародних контактів та зростання на цій основі обсягів міжнародного співробітництва.

Зростає частка імпорту машин і обладнання.

Прикордонне співробітництво з Республікою Білорусь.

Наявність міцної сировинної бази для введення бізнесу.

Вдале географічне розташування регіону на перетині шляхів міжнародного значення.

Позитивна динаміка росту інвестицій.

Позитивні приклади залучення інвестицій з різних країн світу.

В товарній структурі експорту займають малу частку товари високої та середньої технологічної обробки.

Скасування пільг для суб’єктів територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності зменшило кількість зареєстрованих проектів. Невідповідна транспортна і прикордонна інфраструктура.

Відсутність сертифікатів якості міжнародного зразку на продукцію більшості товаровиробників-експортерів.

Забрудненість територій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Значна територіальна нерівномірність залучених інвестицій.

Відсутність територій з розвиненою інженерною інфраструктурою.

Модернізація інфраструктури кордону з Республікою Білорусь.

Можливості для будівництва нових, розширення і реконструкції існуючих пунктів пропуску через державний кордон.

Приєднання області до єврорегіону «Дніпро».

Велика кількість нерозвіданих покладів корисних копалин.

Висока зацікавленість до області з боку іноземних та вітчизняних потенціальних інвесторів.

Велика кількість незадіяних виробничих приміщень та вільних земельних ділянок.

Зміцнення позитивного інвестиційного іміджу області.

Погіршення економічної ситуації в Україні.

Нестабільна політична ситуація.

Нестабільність податкового, цінового та інвестиційного законодавства.

Зростання негативних наслідків від аварії на ЧАЕС (підвищення рівня захворюваності).

Погіршення демографічної ситуації.

Відтік активних кадрів у зв’язку з попитом нових «центрів тяжіння» кваліфікованої робочої сили (Київ, за кордон).

Не адаптованість підприємств області до роботи в умовах СОТ.

Неделімітована лінія кордону з Республікою Білорусь.

Технологічний та інноваційний потенціал

Зростає винахідницька і раціоналізаторська активність.

Порівняно високий освітній та професійний рівень населення (переважно у Житомирі, а також містах обласного значення).

Інноваційна діяльність залишається на низькому рівні.

Мала частка інноваційно-активних підприємств.

Нестача власних фінансових коштів для впровадження інновацій та висока відсоткова ставка банківських кредитів.

Кількість використаних винаходів залишається незначною.

Відсутність обласної інноваційної системи та інституцій передачі технологій.

Слабкі контакти між науково-дослідною та підприємницькою сферою.

Розвиток міжнародних контактів академічних та науково-дослідних установ.

Скорочення обсягів фінансування. Відсутність дієвої державної політики в інноваційній діяльності.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Додаток 1 (1)

    Регламент
    (1) PSK31 – це система, що використовує фазову маніпуляцію (ФМН) зі швидкістю 31,1 Бод. PACTOR 2 – це система, що використовує диференціальну ФМН (ДФМН) модуляцію зі швидкостями, що міняються залежно від умов.
  2. Додаток 6 (1)

    Документ
    до Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування 
  3. Додаток 1 (5)

    Документ
    У початковій школі державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української мови (мова і читання) та математики.
  4. Додаток 1 (6)

    Документ
    Актуальність психологічного супроводу навчально-виховного процесу зумовлена новими соціальними вимогами, відповідними стратегічними змінами розвитку освіти України та загальносвітовими тенденціями.
  5. Додаток 3 (1)

    Документ
    Назва Характер роботи Вихідні дані Обсяг Співавтори 1 3 4 5 Зав.

Другие похожие документы..