Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Урок'
Учитель просит выйти к доске двух самых смелых шестиклассников и сесть на стулья лицом к классу. «Друзья, эти стулья непростые – они волшебные, всяки...полностью>>
'Документ'
XVI - XV11 века - время, обозначившее крупные перемены в жизни Европы. Сдвиги в образе жизни, системе ценностей, духовном мироощущении - все это нашло...полностью>>
'Исследование'
Структурные математические модели [?«основы САПР Задание 1» раздел Аспекты и иерархические уровни проектирования — в определения просто нужно добавит...полностью>>
'Статья'
Неправомерный отказ в предоставлении гражданину и (или) организации информации, предоставление которой предусмотрено федеральными законами, несвоевре...полностью>>

Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Мінприроди України "Про затвердження технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду)" (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту наказу Мінприроди України "Про затвердження технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду)"

Проект наказу Мінприроди України «Про затвердження технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду)» (далі – проект наказу) розроблений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1780 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел»

1. Визначення та аналіз проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» у галузі охорони атмосферного повітря повинні встановлюватися технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферу для окремих типів обладнання, установок, споруд.

Проблема, яку передбачається розв’язати проектом наказу, полягає у необхідності затвердження технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установок) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду), які розроблені з урахуванням найдосконаліших доступних технологій щодо зменшення викидів забруднюючих речовин і дотримання яких є обов’язковим.

Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання і газоочисних установок. Перелік типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затверджений наказом Мінприроди від 16.08.2004 № 317 та зареєстрований в Мін’юсті від 06.09.2004 року № 1102/9701.

Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду) розробляються за найбільш поширеними та небезпечними забруднюючими речовинами або їх сумішами, передбаченими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2001 № 1598 «Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню», Протоколами до Конвенції ООН «Про транскордонне забруднення повітря на великі відстані», 1979 р. Це речовини, що найбільш інтенсивно забруднюють атмосферне повітря та створюють небезпеку для здоров'я населення та стану довкілля.

Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин відносяться до типу нормативів, що обмежують масову концентрацію (мг/м3) забруднюючих речовин у викидах стаціонарних установок, обладнання, споруд. Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин встановлюються для існуючого устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду) і таких, що проектуються, або модернізуються, окремих типів обладнання і споруд.

Для існуючих стаціонарних установок для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду) встановлюються поточні технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин, які розробляються на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів з урахуванням доступних технологій зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, рівень розвитку якої дозволяє її використовувати у відповідній галузі промисловості як економічно та технічно життєздатну і доступну до використання.

Для нових стаціонарних установок для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду) і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, встановлюються технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин, які розробляються на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання з урахуванням найдосконаліших доступних технологій щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин розробляються з урахуванням вимог чинних в Україні законів і нормативно-правових актів, європейського законодавства та інших міжнародних вимог щодо забезпечення екологічної чистоти повітря на сучасному рівні знань та досягнень науки і техніки у цій галузі.

2. Визначення цілей державного регулювання

Основними цілями розроблення проекту наказу є:

затвердження технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферу із устаткування (установок) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду);

гармонізація українського природоохоронного законодавства з законодавством Європейського союзу;

усунення порушень в роботі газоочисного устаткування (установок) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду).

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення зазначених цілей, аргументи щодо переваги обраного способу

Під час розробки проекту наказу було розглянуто такі альтернативні способи досягнення визначення цілей.

Перший спосіб: встановлення нормативів граничнодопустимих викидів в атмосферне повітря за принципом «на кінці труби», тобто нормативи встановлювалися для кожного стаціонарного джерела та за кожною забруднюючою речовиною. Основними елементами встановлення нормативів граничнодопустимих викидів це є проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, і на основі матеріалів інвентаризації проводиться розрахунок забруднення атмосфери промисловими викидами. Установлюються нормативи граничнодопустимих викидів в атмосферне повітря таким чином, щоб вміст забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери від джерела або їх сукупності не перевищував гранично допустимі концентрації (ГДК) або орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин у атмосферному повітря населених місць.

За першим способом нормативи граничнодопустимих викидів встановлюються індивідуально для кожного джерела викиду і за кожною речовиною. На даний час нормативи граничнодопустимих викидів встановлено для 500 тис. стаціонарних джерел і більше ніж 1000 забруднюючих речовин. Діючі нормативи в деяких випадках необґрунтовано жорсткі. Застосування їх на практиці приводить до надмірних витрат, невиконання підприємствами запланованих заходів, надає передумови для порушення законодавства. За першим способом нормативи граничнодопустимих викидів в атмосферне повітря встановлюються на рівні фактичного викиду, вони не враховують впровадження найкращих існуючих технологій на підприємстві. Досягнення їх передбачається будівництвом високих труб, що дає можливість кращого розсіювання. Тобто основна увага, під час встановлення нормативів граничнодопустимих викидів в атмосферне повітря, спрямовувалася на заходи подолання наслідків викидів забруднюючих речовин «на кінці труби», а не на запобігання забруднення шляхом вдосконалення технології виробництва.

Перший спосіб не передбачає адаптації нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до Європейського законодавства.

Вказані обставини роблять недоцільним розроблення нормативів граничнодопустимих викидів за першим способом.

Другий спосіб: встановлення технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин для окремих типів обладнання, устаткування, споруд виходячи із технічного підходу, тобто впровадження найкращих технічних методів, які дозволять звести до мінімуму вплив на навколишнє природне середовище.

Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин для окремих типів обладнання, споруд встановлюються з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання та газоочисних установок і відносяться до типу нормативів, що обмежують масову концентрацію забруднюючих речовин у викидах стаціонарних джерел (мг/м3).

Технологічні нормативи допустимих викидів розробляються за 8 найбільш поширеними забруднюючими речовинами або їх сумішами, оскільки на їх долю припадає більше, ніж 87% викидів забруднюючих речовин від загального викиду в Україні, а також за 9 групами найбільш небезпечних забруднюючих речовин, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1598 «Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню». Технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин розробляються для визначеного типу устаткування, обладнання, споруд.

Другий спосіб передбачає встановлення єдиного технологічного нормативу допустимого викиду забруднюючих речовин, який не повинно перевищувати будь-яке устаткування, обладнання, споруда.

З метою підтвердження ефективності другого способу наведено такий приклад: агломераційний цех металургійного підприємства має 12 агломераційних машин, що є джерелами викидів оксиду вуглецю.

За першим способом нормативи допустимих викидів для оксиду вуглецю встановлюються за кожним джерелом на рівні фактичного викиду – 1-ше джерело викидає 6500 мг/м3; 2-ге – 7000 мг/м3; 3-тє – 8000 мг/м3; четверте – 8500 мг/м3 і т.д. Під час проведення розрахунку забруднення на ЕВМ вказані величини викидів не повинні перевищувати в приземному шарі атмосфери граничнодопустимі концентрації (ГДК) або орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ).

За другим способом установлюється єдиний технологічний норматив

допустимого викиду – 6500 мг/м3 для будь-якого джерела, що викидає оксид вуглецю. Установлюється цей норматив, виходячи із аналізу стану технології, відповідності її найкращим існуючим технологіям. Тобто перевага другого способу полягає в тому, що нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин для устаткування, обладнання, споруд встановлюються на рівні реальних найкращих досягнутих технологій.

Упровадження технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин для споруд, устаткування, обладнання другим способом, буде спонукати підприємства запроваджувати нові екологічно чисті технології, що забезпечить значне скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Другий спосіб передбачає також затвердження технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин для нового обладнання і такого, що проектується, будується або модернізується. Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин для споруд, устаткування, обладнання враховують вимоги законодавства Європейського Союзу.

З погляду на вищевикладене, перевага під час встановлення технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин надається другому способу, оскільки він більш простий, прозорий і адаптований до Європейського законодавства.

Не менше ніж один раз на 10 років проводиться огляд чинних українських та міжнародних нормативів і приймається рішення щодо перегляду технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарного устаткування, обладнання, споруд.

Запровадження нового підходу дозволить зосередити зусилля та зробити реальні кроки з оздоровлення атмосферного повітря міст з урахуванням екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв’язування визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта.

Механізм дії регуляторного акта.

Проектом цього регуляторного акта передбачається затвердити граничні значення концентрацій забруднюючих речовин у відхідних газах устаткування (установок) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду.

Реалізація даного регуляторного акта сприятиме зменшенню викидів забруднюючих речовин шляхом упровадження найкращих доступних технологій для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду), як для існуючих, так і нових установок. Такі технології мають застосовуватися в даній галузі за умови економічної і технічної доцільності, обліку затрат та зисків і які реально доступні для підприємств.

Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин для існуючого устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду) розробляються на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів з урахування доступних технологій щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Вони встановлюються як середнє з 5-ти найкращих виробництв, або середнє з 12 % найкращих виробництв.

Для нових стаціонарних установок для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду) технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин встановлюються з урахуванням передових вітчизняних і світових технологій та досягнень у розробленні технологій зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Організаційні заходи для впровадження регулювання

Для впровадження цього регуляторного акта необхідного здійснити такі організаційні заходи:

1. Забезпечити інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення в мережі Інтернету – на офіційному веб-сайті Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

2. Провести нараду з представниками підприємств, оснащених устаткуванням (установками) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду), щодо аналізу зауважень та пропозицій до цього регуляторного акта.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта і оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта.

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта

Позитивно на дію регуляторного акта може вплинути розвиток сучасних технологій випалювання та агломерації металевої руди і очищення відхідних газів. За умови розвитку та впровадження новітніх технологій підприємства, які оснащені устаткуванням (установками) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду), зможуть зменшити викиди забруднюючих речовин та дотримуватися вимог технологічних нормативів

Негативного впливу на дію регуляторного акта не передбачається.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Для впровадження та виконання вимог регуляторного акта органам державної влади не потрібного додаткових витрат з бюджету. Органи місцевого самоврядування можуть використовувати технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин при затвердженні Програм оздоровлення атмосферного повітря та здійснення заходів щодо зменшення забруднення атмосферного повітря. Суб’єкти господарювання можуть виконувати заходи з удосконалення існуючих технологій випалювання та агломерації металевої руди і газоочищення для дотримання технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин або впровадження нових технологій випалювання та агломерації металевої руди і газоочищення, які дозволятимуть дотримуватися перспективних технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин, які утворюються під час випалювання та агломерації металевої руди.

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта

Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин обов'язково підлягають контролю. Передбачається державний контроль, який здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та його територіальними органами; виробничий контроль, що здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадський контроль, що здійснюється громадськими інспекторами.

Планується здійснення безперервного моніторингу (контролю) та періодичного контролю викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря на підприємствах.

Під час здійснення контролю за дотриманням технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин застосовуються методики вимірювання, які базуються на проведенні безпосередніх інструментальних вимірювань. При цьому застосовуються:

  • методики виконання вимірювань вмісту забруднюючих речовин у викидах стаціонарних джерел, які ввійшли до „Переліку методик виконання вимірювань (визначень) складу та властивостей проб об`єктів довкілля, викидів, відходів і скидів, тимчасово допущених до використання Мінприроди;

  • газоаналізатори, метрологічні характеристики яких відповідають ДСТУ 2603-94.

Інформацію про проведення контролю стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин підприємство фіксує в журналах первинного обліку. Дана інформація повинна передаватися до органів контролю і бути доступною для громадськості.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Прийняття проекту наказу дозволить затвердити технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду), впровадження яких забезпечить скорочення викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, екологічну безпеку громадян і навколишнього природного середовища, оздоровлення повітря населених пунктів з урахуванням екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства. В результаті прийняття цього регуляторного акту:

Сфера впливу

Вигоди

Витрати

Інтереси держави

  • Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

  • Зменшення рівня забруднення атмосферного повітря;

  • Покращення стану атмосферного повітря в населених містах.

Не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України

Інтереси суб’єктів господарювання

  • Збільшення кількості виробленої продукції з однієї тони сировини (за рахунок повернення у виробництво уловленого об’єму пилу);

  • Зменшення викидів діоксиду вуглецю при виробництві 1 т агломерату;

  • Зменшення плати за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

  • Впровадження нових найкращих технологій.

Витрата коштів суб’єктом господарювання на впровадження ГОУ, впровадження заходів щодо скорочення викидів суспендованих твердих частинок.

Впровадження природоохоронних заходів на підприємстві проводиться за рахунок власних коштів, інвестицій.

Інтереси населення

Впровадження акту дасть можливість скоротити викиди забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, забезпечити екологічну безпеку громадян, оздоровити повітря населених міст.

Немає

7. Обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного акта

Строк дії цього регуляторного акта встановлюється на 10 років.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Виходячи з цілей запропонованого регуляторного акта, зазначених у пункті 2, для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано такі показники:

Статистичні показники:

– звітність за контролем рівня викидів забруднюючих речовин на підприємствах, які оснащені устаткуванням (установками) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду).

Показники соціальних опитувань:

– рівень поінформованості фізичних та юридичних осіб щодо основних положень регуляторного акта.

З положеннями акта можна буде ознайомитися на офіційному сайті Мінприроди та Верховної Ради України.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.

Базове відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта здійснюватиметься до дня набрання чинності цим актом шляхом збору пропозицій, зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження результативності акту планується здійснити через рік після набуття чинності регуляторного акта, за яким відбуватиметься порівняння показників базового та повторного відстеження. В результаті виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу показників дії цього акта такі питання будуть урегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження планується здійснювати один раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюватимуться із зазначенням аналогічних показників, установлених під час повторного відстеження.

Перший заступник Міністра М. Романов



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Мінприроди України "Про затвердження технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди, (включаючи сульфідну руду)" (1)

    Документ
    до проекту наказу Мінприроди України "Про затвердження технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди,
  2. Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів у 2011 році Екологічна політика Відповідно до закон

    Закон
    Про підсумки роботи міністерства та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів у 2011 році
  3. Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2007 році

    Документ
    5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства,

Другие похожие документы..