Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Урок'
Немного есть на земле поэтов, которых узнают только по одному имени, без добавления фамилии. Говорят – Марина, и всё предельно ясно, а она сама любил...полностью>>
'Программа'
Маркетинг в индустрии гостеприимства. Рынок потребителей гостиничных услуг. Маркетинговые исследования рынка гостиничных услуг. Планирование и органи...полностью>>
'Исследовательская работа'
Я участница фольклорного ансамбля «Танок». Наш коллектив исполняет народные обрядовые, лирические, исторические песни. В текстах песен встречается мн...полностью>>
'Примерная программа'
Примерная программа дисциплины “Математические методы финансового анализа” федерального компонента цикла ДС.Ф.05 ГОС ВПО составлена в соответствии с ...полностью>>

Дипломна робота (25)

Главная > Диплом
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Дипломна робота

Розробка бази даних з архітектурою “клієнт-сервер”. Розробка серверної та клієнтської частини.

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. ОГЛЯД І АНАЛІЗ РОЗГЛЯДУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ І ІСНУЮЧИХ МЕТОДІВ І ЗАСОБІВ ЇЇ ВИРІШЕННЯ 7

1.1 Огляд архітектури “КЛІЄНТ-СЕРВЕР” 7

1.1.2 Клієнти та сервери локальних мереж. 8

1.1.3 Системна архітектура “клієнт-сервер” 10

1.1.4 Сервери баз даних 13

1.1.5 Принципи взаємодії між клієнтськими й серверними частинами 13

1.1.6 Переваги протоколів віддаленого виклику процедур 14

1.1.7 Типовий поділ функцій між клієнтами й серверами 15

1.1.8 Архітектури процесора бази даних. 15

1.2 Трирівнева архітектура “КЛІЄНТ-СЕРВЕР” 16

1.2.1 Персональні СУБД. 20

1.3 INTRANET і архітектура “КЛІЄНТ-СЕРВЕР” 22

1.3.1 Дворівнева архітектура “клієнт-сервер” 22

1.3.2 Трирівнева архітектура “клієнт-сервер” 23

Рисунок 6. Трирівнева архітектура “клієнт-сервер” 23

1.3.3. Програми розширення серверної частини 24

1.4 Технологія JAVA. 24

1.4.1 Технологічний цикл обробки JAVA-програм. 24

1.4.2 JAVA-машина 27

1.4.3 Типи даних які підтримує JAVA-машина 28

1.4.4 Регістри 29

1.4.5 Вказівники 30

1.4.6 “Збір сміття” 31

1.4.7 Система команд JAVA-машини 32

1.5 Взаємодія з серверами баз даних – JDBC 33

1.5.1 Використання JDBC 34

1.5.2 Принципи використання JDBC 35

3.4 Нетривіальні можливості JDBC 38

3.5 Використання JDBC 363 40

1.4 Робота з запитами в MS Access 43

1.5.1 Створення запитів на вибірку 44

1.5.2 Вибір даних з однієї таблиці 45

1.5.3 Встановлення властивостей полів 47

1.5.4. Введення умов відбору 48

1.5.5 Умови відбору для дат і часу 49

1.5.6 Багатотабличні запити 50

1.5.7 Створення запиту на основі іншого запиту 52

2. МАТЕМАТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА НА ОСНОВІ АРХІТЕКТУРИ “КЛІЄНТ-СЕРВЕР” 56

2.1 Основні поняття формальної моделі 56

2.2 Модель системи 57

3.ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ПРОГРАМИ З АРХІТЕКТУРОЮ “КЛІЄНТ-СЕРВЕР” ЗАСОБАМИ МОВИ JAVA2 EE 63

3.1 Постановка задачі 63

Для демонстрації архітектури “клієнт-сервер”, засобами мови JAVA2 EE, я вирішив створити програму для запису слухачів на семінари. 63

Програма повинна вміти робити наступне: 63

Вести облік семінарів; 63

Переглядати, додавати, редагувати та знищувати записи про людей, які вирішили прослухати обраний семінар; 63

3.2 Реалізація клієнтської частини 63

Отже, після дослідження питаннь підключення до серверів та інших мережевих сервісів а програмі “клієна” було розроблені наступні основні методи: 67

Метод підключення до сервера 67

Метод для отримання списку слухачів; 67

Метод для отримування інформації про слухача; 67

Метод для додавання інформації про слухачів до бази даних; 67

Метод для редагування інформації про слухачів; 67

Метод для знищення слухачів з бази даних; 67

Та ряд допоміжних: метод, який викликається, коли втрачається зв'язок із сервером, в цьому випадку всі назви семінарів видаляються і створюються, умови для повторного підключення до сервера (активується відповідна кнопка та пункт меню), метод, який центрує вікно програми при її запуску, методи реалізації технології Drag’n’Drop, що дозволяє змінювати семінар слухача простим перетягуваням мишки з таблиці до спику семінарів у вікні програми. 67

Рисунок 6. Вигляд готової програми клієнта 67

67

3.3 Реалізація серверної частини 68

Рисунок 7. Вигляд завершеного сервера 73

4. ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ СИСТЕМИ 74

4.1 Економічна доцільність розробки програмного забезпечення та його впровадження 74

4.2 Побудова мережевого графа 74

4.3 Економічне обґрунтування розробки та впровадження програми 81

4.4 Розрахунок витрат на розробку програмного забезпечення 81

4.5 Розрахунок капітальних вкладень 82

4.6 Розрахунок експлуатаційних витрат 84

4.7 Розрахунок зведених економічних показників 84

5. ОХОРОНА ПРАЦІ 86

5.1 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів 86

5.2 Заходи для забезпечення нормальних умов праці та розрахунок природної освітленості 88

5.3 Забезпечення безпеки експлуатації ЕОМ 96

ВИСНОВКИ 101

ВСТУП

Архітектура клієнт-сервер сьогодні являє собою домінуючу концепцію у створенні розподілених мережних застосувань і передбачає взаємодію та обмін даними між ними. Вона передбачає такі основні компоненти: набір серверів, які надають інформацію або інші послуги програмам, які звертаються до них; набір клієнтів, які використовують сервіси, що надаються серверами; мережа, яка забезпечує взаємодію між клієнтами та серверами. Сервери є незалежними один від одного. Клієнти також функціонують паралельно і незалежно один від одного. Немає жорсткої прив'язки клієнтів до серверів. Більш ніж типовою є ситуація, коли один сервер одночасно обробляє запити від різних клієнтів; з іншого боку, клієнт може звертатися то до одного сервера, то до іншого. Клієнти мають знати про доступні сервери, але можуть не мати жодного уявлення про існування інших клієнтів.

Дуже важливо ясно уявляти, хто або що розглядається як “клієнт”. Можна говорити про клієнтський комп'ютер, з якого відбувається звернення до інших комп'ютерів. Можна говорити про клієнтське та серверне програмне забезпечення. Нарешті, можна говорити про людей, які бажають за допомогою відповідного програмного та апаратного забезпечення отримати доступ до тієї чи іншої інформації.

Загальноприйнятим є положення, що клієнти та сервери – це перш за все програмні модулі. Найчастіше вони знаходяться на різних комп'ютерах, але бувають ситуації, коли обидві програми – і клієнтська, і серверна, фізично розміщуються на одній машині; в такій ситуації сервер часто називається локальним.

Типовим прикладом клієнт-серверної взаємодії є WWW. Існує величезна кількість веб-серверів, на яких розміщується та чи інша інформація. У найпростішому випадку ця інформація являє собою набір веб-сторінок, які можуть зберігатися на сервері у вигляді файлів, розмічених за допомогою мови розмітки HTML. Але ситуація, як правило, є більш складною; значна частина веб-ресурсів на сучасному етапі є динамічними, тобто вони не існують в заздалегідь підготовленому вигляді, а створюються безпосередньо в процесі обробки запиту від користувача.

Для того, щоб людина, яка працює в Інтернет, могла переглянути ту чи іншу сторінку, на її комп'ютері повинно бути встановлено відповідне програмне забезпечення. Програми для перегляду веб-сторінок називаються броузерами; найпоширенішим броузером є Internet Explorer.

Але, крім броузерів, до серверів можуть звертатися і інші клієнти, а саме – автономні програми. Вони можуть передбачати взаємодію з людиною, а можуть працювати в цілком автоматичному режимі. Типовим класом таких програм є роботи, призначені для автоматичного перегляду веб-ресурсів. Зокрема, роботи є важливим елементом пошукових систем і використовуються ними для перегляду сторінок і збору інформації про них.

Для запиту до веб-сервера клієнтська програма повинна задати місцезнаходження комп'ютера, на якому розміщується серверна програма; назву потрібного документа і, можливо, інші дані, які специфікують запит. Мережа забезпечує знаходження сервера і передачу йому клієнтського запиту. Серверні програми обробляють цей запит; відповідь пересилається по мережі клієнтові.

Модель клієнт-серверної взаємодії визначається перш за все розподілом обов'язків між клієнтом та сервером. Логічно можна виокремити три рівні операцій: рівень представлення даних, який по суті являє собою інтерфейс користувача і відповідає за представлення даних користувачеві і введення від нього керуючих команд; прикладний рівень, який реалізує основну логіку застосування і на якому здійснюється необхідна обробка інформації; рівень управління даними, який забезпечує зберігання даних та доступ до них. Дворівнева клієнт-серверна архітектура передбачає взаємодію двох програмних модулів – клієнтського та серверного. В залежності від того, як між ними розподіляються наведені вище функції, розрізняють : модель тонкого клієнта, в рамках якої вся логіка застосування та управління даними зосереджена на сервері. Клієнтська програма забезпечує тільки функції рівня представлення; модель товстого клієнта, в якій сервер тільки керує даними, а обробка інформації та інтерфейс користувача зосереджені на стороні клієнта. Тонкими клієнтами часто також називають пристрої з обмеженою потужністю: кишенькові комп’ютери, мобільні телефони та ін.

Трирівнева клієнт-серверна архітектура, яка почала розвиватися з середини 90-х років, передбачає відділення прикладного рівня від управління даними. Виокремлюється окремий програмний рівень, на якому зосереджується прикладна логіка застосування. Програми проміжного рівня можуть функціонувати під управлінням спеціальних серверів застосувань, але запуск таких програм може здійснюватися і під управлінням звичайного веб-сервера. Нарешті, управління даними здійснюється сервером даних.

Для роботи з системою користувач використовує стандартне програмне забезпечення – звичайний броузер. Це позбавляє його необхідності завантажувати та інсталювати спеціальні програми (хоча інколи така необхідність все-таки виникає). Але користувачеві слід надати в розпорядженні інтерфейс, який дозволяв би йому взаємодіяти з системою і формувати запити до неї; форми, що визначають цей інтерфейс, розміщуються на веб-сторінках та завантажуються разом з ними.

Броузер формує запит та пересилає його до сервера, який здійснює обробку. При необхідності сервер викликає серверні програмні модулі, які забезпечують обробку запиту і в разі потреби звертаються до сервера даних. Сервер даних здійснює операції з даними, що зберігаються в системі та складають її інформаційну основу. Зокрема, він може здійснити вибірку з інформаційної бази відповідно до запиту та передати її модулю проміжного рівня для подальшої обробки. Дані, з якими працює сервер даних, найчастіше організовані як реляційна база даних.

Найчастіше веб-сервер і серверні модулі проміжного рівня розміщуються на одному комп'ютері, хоч і являють собою окремі і логічно незалежні програмні модулі.

На сучасному етапі для програмування модулів проміжного рівня використовується мова серверних сценаріїв РНР, а для управління даними – СУБД MySQL. Таким чином, зв'язку PHP-MySQL слід розглядати як стандартний інструмент для створення порівняно простих інтерактивних веб-сайтів та систем електронної комерції; близько 90% комерційних систем сьогодні створюється саме на цій основі. Водночас як засоби управління даними, так і middleware-засоби можуть бути найрізноманітнішими. Так, для створення серверних застосувань, крім РНР, широко застосовуються Java, Perl, Python. Взагалі, технології створення розподілених, зокрема веб-застосувань, стрімко розвиваються. Слід згадати про технології EJB (Enterprise Java Beans), CORBA, а також про .NET – порівняно нову ініціативу компанії Microsoft. Для зберігання даних та їх передачі часто використовується так звана розширена мова розмітки XML (Extensible Markup Language).

1. ОГЛЯД І АНАЛІЗ РОЗГЛЯДУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ І ІСНУЮЧИХ МЕТОДІВ І ЗАСОБІВ ЇЇ ВИРІШЕННЯ


1.1 Огляд архітектури “КЛІЄНТ-СЕРВЕР”

Подібно до систем баз даних архітектура “клієнт-сервер” цікава й актуальна головним чином тому, що забезпечує просте й відносно дешеве рішення проблеми колективного доступу до баз даних у локальній мережі.

Використання архітектури “клієнт-сервер” може зацікавити у випадку, коли Ви відповідаєте за розробку програми, яка постійно звертається до даних у локальній мережі або до файлового сервера. До цього програмного забезпечення можуть звертатись декілька користувачів, а з часом й інші програми які будуть обробляти ці дані деяким чином.

Реальне поширення архітектури “клієнт-сервер” стало можливим завдяки розвитку й широкому впровадженню в практику концепції відкритих систем. Тому ми почнемо з короткого введення про них.

Основним змістом підходу відкритих систем є спрощення комплексування обчислювальних систем за рахунок міжнародної й національної стандартизації апаратних і програмних інтерфейсів. Головною причиною розвитку концепції відкритих систем – це перехід до використання локальних комп'ютерних мереж і ті проблеми комплексування апаратно-програмних засобів, які викликав цей перехід. У зв'язку з бурхливим розвитком технологій глобальних комунікацій відкриті системи здобувають ще більше значення й масштабність.

Ключовою фразою відкритих систем, спрямованої убік користувачів, є незалежність від конкретного постачальника. Орієнтуючись на продукцію компаній, що дотримуються стандартів відкритих систем, споживач, що здобуває будь-який продукт такої компанії, не попадає до неї в рабство. Він може продовжити нарощування потужності своєї системи шляхом придбання продуктів будь-якої іншої компанії, що дотримує стандарти. Причому це стосується як апаратних, так і програмних засобів.

Практичною опорою системних і прикладних програмних засобів відкритих систем є стандартизована операційна система. У цей час такою системою є UNIX. Фірмам-постачальникам різних варіантів ОС UNIX у результаті тривалої роботи вдалося прийти до угоди про основні стандарти цієї операційної системи. Зараз всі розповсюджені версії UNIX в основному сумісні по частині інтерфейсів, наданих прикладним (а в більшості випадків і системним) програмістам. Як здається, незважаючи на появу системи, що претендує на стандарт, Windows NT, саме UNIX залишиться основою відкритих систем у найближчі роки.

Технології й стандарти відкритих систем забезпечують реальну й перевірену практикою можливість виробництва системних і прикладних програмних засобів із властивостями мобільності (portability) та інтероперабельності (interoperability). Властивість мобільності означає порівняльну простоту переносу програмної системи в широкому спектрі апаратно-програмних засобів, що відповідають стандартам. Інтероперабельність означає спрощення комплексування нових програмних систем на основі використання готових компонентів із стандартними інтерфейсами.

Перевагою для користувачів є те, що вони можуть поступово заміняти компоненти системи на їх нові версії, не втрачаючи працездатності системи. Зокрема, у цьому криється рішення проблеми поступового нарощування обчислювальних, інформаційних й інших потужностей комп'ютерної системи.

1.1.2 Клієнти та сервери локальних мереж.

В основі широкого поширення локальних мереж лежить відома ідея поділу ресурсів. Висока пропускна здатність локальних мереж забезпечує ефективний доступ з одного вузла локальної мережі до ресурсів, що перебуває в інших вузлах.

Розвиток цієї ідеї приводить до функціонального виділення компонентів мережі: розумно мати не тільки доступ до ресурсів вибраного комп'ютера, але також одержувати від цього комп'ютера деякий сервіс. Так ми приходимо до розрізнення робочих станцій і серверів локальної мережі.

Робоча станція призначена для безпосередньої роботи користувача або категорії користувачів і має ресурси, що відповідають локальним потребам даного користувача.

Сервер локальної мережі повинен мати ресурси, що відповідають його функціональному призначенню й потребам мережі. Помітимо, що у зв'язку з орієнтацією на підхід відкритих систем, вірніше говорити про логічні сервери (маючи на увазі набір ресурсів і програмних засобів, що забезпечують послуги над цими ресурсами), які розташовуються не обов'язково на різних комп'ютерах. Особливістю логічного сервера у відкритій системі є те, що якщо з міркуваннях ефективності сервер доцільно перемістити на окремий комп'ютер, те це можна проробити без потреби в якій-небудь переробці як його самого, так і його прикладних програм.

Прикладами серверів можуть служити:

• сервер телекомунікацій, що забезпечує послуги зі зв'язку даної локальної мережі із зовнішнім світом;

• обчислювальний сервер, що дає можливість робити обчислення, які неможливо виконати на робочих станціях;

• дисковий сервер, що володіє розширеними ресурсами зовнішньої пам'яті й їх у використання користувачам й, можливо, іншим серверам;

• файловий сервер, що підтримує загальне сховище файлів для всіх робочих станцій;

• сервер баз даних, фактично звичайна СУБД, що приймає запити по локальній мережі й повертає результати.

Сервер локальної мережі надає ресурси (послуги) робочим станціям й/або іншим серверам.

Прийнято називати клієнтом локальної мережі, що запитує послуги в деякого сервера й сервером - компонентів локальної мережі, що роблять послуги деяким клієнтам.

1.1.3 Системна архітектура “клієнт-сервер”

Зрозуміло, що в загальному, щоб прикладна програма, що виконується на робочій станції, могла запросити послугу в деякого сервера, як мінімум потрібно деякий інтерфейсний програмний рівень, що підтримує такого роду взаємодію (було б щонайменше неприродно вимагати, щоб прикладна програма прямо користувалася примітивами транспортного рівня локальної мережі). Із цього і випливають основні принципи системної архітектури “клієнт-сервер”.

Система розбивається на дві частини, які можуть виконуватися в різних вузлах мережі, - клієнтську й серверну частини. Прикладна програма або кінцевий користувач взаємодіють із клієнтською частиною системи, що у найпростішому випадку забезпечує просто надмережний інтерфейс. Клієнтська частина системи при потребі звертається по мережі до серверної частини. Помітимо, що в розвинених системах мережне звертання до серверної частини може й не знадобитися, якщо система може вгадувати потреби користувача, і в клієнтській частині втримуються дані, здатні задовольнити його наступний запит.

Інтерфейс серверної частини визначений і фіксований. Тому можливо створення нових клієнтських частин існуючої системи (приклад інтероперабельності на системному рівні).

Основною проблемою систем, заснованих на архітектурі “клієнт-сервер”, є те, що відповідно до концепції відкритих систем від них потрібна мобільність у якомога більшому широкому класі апаратно-програмних рішень відкритих систем. Навіть якщо обмежитися UNIX-орієнтованими локальними мережами, у різних мережах застосовується різна апаратура й протоколи зв'язку. Спроби створення систем, що підтримують всі можливі протоколи, приводить до їхнього перевантаження та шкоду функціональності.

Ще більш складний аспект цієї проблеми пов'язаний з можливістю використання різних подань даних у різних вузлах неоднорідної локальної мережі. У різних комп'ютерах може існувати різна адресація, подання чисел, кодування символів і т.д. Це особливо істотно для серверів високого рівня: телекомунікаційних, обчислювальних, баз даних.

Загальним рішенням проблеми мобільності систем, заснованих на архітектурі “клієнт-сервер” є опора на програмні пакети, що реалізують протоколи вилученого виклику процедур (RPC - Remote Procedure Call). При використанні таких засобів звертання до сервісу у вилученому вузлі виглядає як звичайний виклик процедури. Засоби RPC, у яких, природно, утримується вся інформація про специфіку апаратур локальної мережі й мережних протоколів, переводить виклик у послідовність мережних взаємодій. Тим самим, специфіка мережного середовища й протоколів схована від прикладного програміста.

При виклику вилученої процедури програми RPC роблять перетворення форматів даних клієнта в проміжні машинно-незалежні формати й потім перетворення у формати даних сервера. При передачі відповідних параметрів виробляються аналогічні перетворення.

Якщо система реалізована на основі стандартного пакета RPC, вона може бути легко перенесена в будь-яке відкрите середовище.

Технологія “клієнт-сервер” стосовно до СУБД зводиться до поділу системи на дві частини - додаток-клієнт (front-end) і сервер бази даних (back-end). Ця архітектура сполучає кращі риси обробки даних на мэйнфреймах і технології “файл-сервер”. Від мэйнфреймов технологія “клієнт-сервер” запозичила такі риси, як централізоване адміністрування, безпека, надійність. Від технології “файл-сервер” успадковані низька вартість і можливість розподіленої обробки даних, використовуючи ресурси комп'ютерів-клієнтів. Зараз графічний інтерфейс користувача став стандартом для систем “клієнт-сервер”. Крім того, архітектура “клієнт-сервер” значно спрощує й прискорює розробку додатків за рахунок того, що правила перевірки цілісності даних перебувають на сервері. Неправильно працюючий клієнтський додаток не може привести до втрати або перекручування даних. Всі ці можливості, раніше властиві тільки складній і дорогій системам, зараз доступні навіть невеликим організаціям. Вартість устаткування, програмного забезпечення й обслуговування для персональних комп'ютерів у десятки разів нижче, ніж для мейнфреймів.

Особливості обробки даних у різних архитектурах показані на Рисунку 1.

Рисунок 1. Обробка даних у різних архітектурах

Локальний комп'ютер

Локальний додаток


СУБД


Дані

Архітектура “файл-сервер”


Клієнт

Файл-сервер

Мережевий додаток

Дані


СУБД


Клієнт


Мережевий додаток

Пересилання даних

СУБД

Архітектура “клієнт-сервер”

Сервер БД

Клієнтський додаток


Дані


Клієнтський додаток

пересилання запитів

і результатів

1.1.4 Сервери баз даних

Термін “сервер баз даних” звичайно використовують для позначення всієї СУБД, заснованої на архітектурі “клієнт-сервер”, включаючи й серверну, і клієнтську частини. Такі системи призначені для зберігання й забезпечення доступу до баз даних.

Хоча звичайно одна база даних цілком зберігається в одному вузлі мережі й підтримується одним сервером, сервери баз даних являють собою просте й дешеве наближення до розподілених баз даних, оскільки загальна база даних доступна для всіх користувачів локальної мережі.

1.1.5 Принципи взаємодії між клієнтськими й серверними частинами

Доступ до бази даних від прикладної програми або користувача створюється шляхом звертання до клієнтської частини системи. Як основний інтерфейс між клієнтською й серверною частинами виступає мова баз даних SQL.

Це мова по суті справи являє собою поточний стандарт інтерфейсу СУБД у відкритих системах. Назва SQL-сервер ставиться до всіх серверів баз даних, заснованих на SQL.

Сервери баз даних, інтерфейс яких заснований винятково мовою SQL, мають свої переваги й свої недоліки. Очевидна перевага - стандартність інтерфейсу. У ідеалі, хоча це і не зовсім так, клієнтські частини будь-якої SQL-орієнтованої СУБД могли б працювати з будь-яким SQL-сервером незалежно від виробника останнього.

Недолік теж досить очевидний. При такому високому рівні інтерфейсу між клієнтською й серверною частинами системи на стороні клієнта працює занадто мало програм СУБД. Це нормально, якщо на стороні клієнта використається малопотужна робоча станція. Але якщо клієнтський комп'ютер має достатню потужність, то часто виникає бажання покласти на нього більше функцій керування базами даних, розвантаживши сервер, що є вузьким місцем всієї системи.

Одним з перспективних напрямків СУБД є гнучке конфігурування системи, при якому розподіл функцій між клієнтською й користувацькою частинами СУБД визначається при установці системи.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Дипломна робота (22)

    Диплом
    Дипломна робота на тему „Облік, аналіз і контроль в системі управління витратами підприємства” виконана з використанням практичних матеріалів підприємства ПМНВВП “Контингент”.
  2. Дипломна робота (2)

    Диплом
    Особлива роль у формуванні особистості хлопчика або дівчинки належать гендерним установкам. Гендерні установки у взаємодії із ціннісними орієнтаціями як відомо зумовлюють характер засвоєння гендерних ролей.
  3. Дипломна робота (7)

    Диплом
    Прогресивні зміни у національній освіті, насамперед, гуманізація навчально-виховного процесу зумовили незнаний досі попит на психологічні знання. Метою нової школи є формування та розвиток особистості учня з урахуванням його індивідуально-психологічних
  4. Дипломна робота (12)

    Диплом
    Перелік ключових слів: ІННОВАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ, ІННОВАЦІЙНА СПРИЙНЯТЛИВІСТЬ, ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, ПІДПРИЄМСТВА МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ, СТРАТЕГІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ.
  5. Дипломна робота (24)

    Диплом
    Мета роботи – аналіз сучасного стану економіки Туреччини в контексті інтеграції до ЄС Методика (метод) дослідження – аналітичний, економіко-статистичний, метод порівняння, групування, шлях систематизації даних.

Другие похожие документы..