Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Кодекс'
Курс “Кваліфікація злочинів проти власності” становить собою поглиблене вивчення проблем застосування статей розділу 6 Особливої частини Кримінальног...полностью>>
'Программа для подготовки'
1.1. Структура лабораторной службы. Основные законодательные, нормативные, методические документы. Принципы и формы централи­зации клинических лабора...полностью>>
'Документ'
Досліджено процеси, які відбуваються у розвитку світової економіки. Визначено сутність глобалізаційних процесів, їхні позитивні та негативні аспекти....полностью>>
'Документ'
Науковому аналiзу процесiв становлення суспiльного ладу назагал властивий надмiрний соцiологiзм. Вiн виявляється найнаочнiшим чином у редукцiї широко...полностью>>

Передмова (11)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

В цілому поєднання температури (+20 — +24 °С), відносної вологості повітря (близько 60 %) та повільних вітрів створює комфортні умови для літнього відпочинку на ПБК. Вже в квітні формується сприятливий стійкий погодний режим з переважанням сонячних помірно вологих днів, що сприяє кліматолікуванню, який триває аж до початку листо­пада. Мінливість погодного режиму і метеорогічних елементів влітку найменша в році.

Тривалість сонячного сяйва (2200-2350 год./рік), комфортні погодні умови, які створюють можливість цілорічного функціонування санато­ріїв та насиченість повітря фітонцидами і морськими солями сприяли формуванню на південному узбережжі Криму близько двадцяти при-


морських кліматичних курортів та курортних місцевостей [див. табл. 2.3] із спеціалізацією на лікуванні переважно легеневих (нетуберкульозного характеру), серцево-судинних та нервових захворювань.

Беззаперечним лідером не лише в Криму, а й загалом в Україні, за кількістю рекреаційно-курортних установ є Ялта, яка розташована на мальовничих схилах амфітеатроподібної улоговини, на березі відкри­тої Ялтинської бухти. Велика Ялта - центр Ялтинського туристичного району, до якого входять такі курорти як Алушта, Гурзуф, Алупка, Форос з їх курортними місцевостями. Як приморський кліматичний курорт Ялта почала розвиватися з 60-х років XIX ст. Сприятливими фактора­ми були і залишаються: положення на березі теплого незамерзаючого моря, захищеність горами від північних вітрів, численні паркові наса­дження, які надають повітрю лікувальних властивостей, джерела міне­ральних вод. Зима у Ялті м'яка, із значною кількість хмарних днів, весна прохолодна. Вже у квітні формується стійкий режим з переважанням сонячної, помірно вологої погоди і стає можливим проведення актив­них видів кліматотерапії. Літо і осінь - теплі та сухі. Сонячного сяйва у Ялті майже стільки ж, як у Ніцці, Каннах або Сан-Ремо, натомість, набагато більше, ніж у Сочі або Кисловодську. Купальний сезон триває близько 130 днів - майже до кінця жовтня. Однак, після повернення з субсередземноморського клімату ПБК в помірно континентальний решти України в осінній період варто приймати до уваги можливу акліматизацію.

У межах Ялтинського туристичного району функціонує близько 200 туристичних закладів різного профілю. Однак, розміщення усіх бажа­ючих відпочити є значною проблемою. З 1,5 млн. щорічних туристів, приблизно 2/3 оселяється у приватному секторі.

Феодосійський рекреаційний район дещо відрізняється від Ялтинського метеоумовами, оскільки включає в себе як частину ПБК (Судакський рекреаційний підрайон) так.і південно-східну степову частину Криму та південь Арабатської Стрілки з курортом Кам'янка. Купальний сезон, обумовлений погодними умовами, триває з кінця трав­ня по вересень. Опадів за рік випадає 350-400 мм. Вагомим фактором у функціонуванні району є широке застосування мінеральних вод та лікувальних сульфідних мулових грязей озера Аджиголь.

Особливі кліматичні умови склалися в гірських районах України: Карпатах та Кримських горах. Висотна поясність зумовлює зниження атмосферного тиску, температури та вологості повітря, підвищення його чистоти і прозорості, насиченості негативними іонами. З підйо­мом у гори збільшується кількість годин сонячного сяйва, активність сонячної радіації, зростає біологічна активність ультрафіолетових частин спектру та швидкість вітру. Важливу роль при цьому відіграє експозиція

схилів, кут їх нахилу, пересіченість місцевості тощо. Поєднання бага­тьох типів клімату на порівняно невеликих територіях визначає суттєву різноманітність відпочинку і великі можливості кліматотерапії. Поряд з цим для гірських районів характерні небезпечні гідрометеорологічні явища - снігові лавини, дощові паводки, селеві потоки та інше.

Кліматична підобласть Українських Карпат охоплює гірські райони Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей. Погодні процеси і кліматичні умови підобласті формуються під впливом атлантичних і середземноморських циклонів з інтенсивними опадами протягом року.

В передгір'ї - до висоти 500-600 м - клімат помірно теплий, з середньорічними температурами біля 6 °С. Температура січня становить -3°—5°С. На висоті понад 1500 м середньорічна температура падає до О °С, а температура січня - до -12 °С. При вторгненні антарктич­них циклонів падає до -ЗО °С. Тривалість періоду із стійким сніговим покривом у горах з грудня по кінець квітня та середня його товщина 30-50 см є сприятливим фактором для гірськолижного відпочинку, занять сноубордом, фрістайлом, лижних прогулянок тощо. Найсприятливіші умови в зимовий період мають такі центри як Рахів, Ясіня, Воловець, Паляниця, Подобовець, Тисовець, Славське, Ворохта, Розлуч, Турка, Буковель і Вижниця та інші.

Літо в Карпатах прохолодне й вологе, з частими дощами і вітрами. Влітку випадає до 70 % річної норми опадів. Більше опадів випадає на південно-західних схилах гір. Пересічна температура липня від +18° в передгір'ї' до +7 °С на висоті понад 1500 м. Максимальна температура падає від +37° до +30 °С. Захищені горами з півночі та заходу долини Закарпаття відрізняються теплим вологим кліматом з середніми темпе­ратурами січня -3° —5 °С, липня - +19°- +20 °С.

Кліматичні умови Карпат є більш комфортними для організації зимо­вих видів рекреації, а передгірних районів та Закарпаття, як зимових, так і літніх.

Важливими кліматичними курортами регіону є Ворохта, Косів, Шешори, Яремча, Ясіня, Яблуниця, Славське, Сойми, Перечин, Чинадійово, Кобилецька Поляна тощо. В табл. 2.4 зазначені лише ті, у яких клімат як лікувальний фактор має першочергове значення, їх мож­ливості у лікуванні різноманітних хвороб посилюються використанням на більшості курортів регіону інших туристичних ресурсів, зокрема, бальнеологічних.



До даного регіону відноситься і курорт Солотвино, який вико­ристовує специфічні властивості мікроклімату соляних копалень для лікування хронічних неспецифічних захворювань легень, зокрема бронхіальної астми. У деяких випадках має сприятливу дію на функці­ональний стан нервової і серцево-судинної систем, на різні види обмі­ну речовин, сприяє покращенню клінічного стану гіпертоніків. Подібні курорти є в Донецькій та Луганській, проектуються в Тернопільській та Чернівецькій областях.

Нижчі за висотою Кримські гори також характеризуються верти­кальною зональністю. Зокрема, якщо для передгір'я властиві посуш­ливі степові умови, то гірський Крим - це район з високою мірою зволоження (900-1100 мм опадів на рік). Сніговий покрив (висота в січні-лютому - 31-50 см) утворюється в листопаді і лежить до середини квітня. Однак, сніг заповнює лише улоговини, тоді як відкриті вітрам гірські вершини є оголеними. Кількість днів із сніговим покривом близько 110.

Температурний режим також досить різноманітний, при тому,
що середньорічні температури не опускаються нижче 6 °С. В
січні середньомісячна температура повітря становить -4°-5 °С (мінімаль­
на —26 °С); в липні - +15 °С (максимальна за рік - +26 - +28 °С). У

Кримських горах часто виникають фени, тобто, вітри, які дмуть з гір і викликають підвищення температури та зниження вологості повітря.

Гірський Крим має сприятливі для розвитку туризму (пішохідного, спелеотуризму, пізнавального, взимку - гірськолижного тощо) кліматич­ні умови. В межах гірсько-кримської кліматичної області розташований кліматичний курорт Старий Крим

Клімат рівнинної частини України помірно континентальний. Максимальної континентальності та посушливості на території України він досягає в степовій зоні. Для літа властиві стійкі, переважно спекотні та сухі погоди. В липні середньомісячна температура становить +21°— +30 °С. Зима холодна, малосніжна з дуже мінливою погодою і середніми температурами від -7 °С на північному сході до -2 °С на південному захо-

ді. Степ - район з найменшою відносною вологістю повітря і кількість опадів (250-300 мм). На півдні в середньому за рік буває 70 днів з опадами.

Найсприятливіші кліматичні умови для лікування та відпочинку склалися на вузькій (до 40 км) приморській смузі, де і знаходяться осно­вні приморські кліматичні курорти степової зони України, придатні для геліо-, аеро-, таласо- та кінезотерапії [див. табл. 2.6].


Одеська група курортів є ядром Одеського туристичного району, який охоплює території трьох причорноморських областей, та найбіль­шим у степовій приморській частині скупченням лікувально-оздоровчих закладів. І хоча перший лікувальний заклад було побудовано для вико­ристання бальнеологічних ресурсів Куяльницького лиману (1833 рік), на сьогодні більшість курортів групи використовують лікувальні властивос­ті приморського клімату. Кліматичними приморськими курортами є 6 з 10: Аркадія, Великий Фонтан, Лузанівка, Лебедівка, Лермонтовський, Чорноморка. Крім того до Одеської групи курортів відносять курорти Кароліно-Бугаз, Затоку та Сергіївку.

Клімат є типовим для приморських районів степової зони. Зима малосніжна, тепла і м'яка з пересічною температурою січня в Одесі -З °С (абсолютний мінімум —ЗО °С). Літо сухе, жарке, пересічна темпе­ратура липня становить +22,5 °С (максимум - +38°). Поєднання темпера­турного режиму та вологості повітря (пересічна 75 %) е комфортним для абсолютної більшості туристів. Кількість годин сонячного сяйва близько 2200 з максимальною кількістю сонячних днів у серпні. Дуже сприятливі умови для проведення таласотерапії: вода поблизу берегів влітку про­грівається до +24°— +26 °С. Найкращий період для купання - червень-серпень. Загальна протяжність пляжів в Одесі близько 20 км. Для узбе­режжя властива бризова циркуляція. Важливим фактором для прове­дення аеротерапії є морське повітря, насичене солями хлору, брому та йоду.

Значення Одеської групи курортів (як і більшості інших у цій зоні) посилюється використанням лиманних та озерних лікувальних грязей, рапи лиманів та мінеральних вод.

Туристичні ресурси одеських кліматичних курортів ефективні при лікуванні хронічних захворювань опорно-рухового апарату, нервової, серцево-судинної систем та хвороб органів дихання нетуберкульоного характеру; в поєднанні з бальнеологічними ресурсами - органів трав­лення, гінекологічних захворювань. В регіоні наявні всі умови для розви­тку водного, культурно-пізнавального, автомобільного тощо туризму.

Більше третини території (34 %) України займає лісостепова зона, яка хоч і є найбільш придатною для проживання людей, однак відзна­чається значною мінливістю погоди, що не є сприятливим для кліматолікування. Пересічна температура липня підвищується з північного заходу на південь від +18 °С до +22 °С, з абсолютним максимумом +39 °С. Пересічна температура січня становить -5°-8 °С з мінімумом на сході біля -36 °С. Сніговий покрив нестабільний і його середня висота рідко перевищує 20-30 см. Кількість днів із сніговим покривом від 110 на північному сході до 70 на південному заході. Кількість опадів змен-

шується із заходу на схід з 750 до 450 мм, так само як і кількість днів з опадами, відповідно від 180 до 130 за рік.

Кліматичні умови лісостепу є комфортними та субкомфортними для різнопланових туристичних занять і в літній, і в зимовий період, але малопридатні (через часту зміну метеорологічних характеристик) для кліматолікування. Кліматичні курорти та курортні місцевості зони [див. табл. 2.7] є результатом близькості великих міст (як от Конча-Заспа, Феофанія в зоні Києва, Соснівка - Черкас), додаткового використання бальнеологічних ресурсів (Біла Церква) або ж використання сприятли­вих мікрокліматичних властивостей території (Заліщики) тощо.


Перспективним для розвитку літньої рекреації та таким, що має тривалу історію існування є рекреаційне господарство Полісся. Однак аварія на ЧАЕС завдала йому значної шкоди (зокрема курортна місце­вість Радча в Народицькому районі Житомирщини перестала функціо­нувати).

В цілому клімат Полісся помірний, вологий. Найчастіше комфортна
погода спостерігається в літні місяці. Захід відзначається підвищеною
хмарністю та прохолодою влітку і м'якою зимою. Пересічна температура
січня від -4 °С на Волині до -8 °С на Сумщині. Саме тут відзначають­
ся абсолютні мінімуми температури - близько -36 °С. Висота снігового
покриву також найбільша на північному сході (30-40 см). Сприятливий
період для організації зимових видів туризму на Волині триває в серед­
ньому 50 днів [8].

Характерною особливістю клімату Полісся є затяжні перехідні сезони з несприятливими для рекреації і тривалого відпочинку на відкритому повітрі умовами. Прихід вологого морського повітря з Атлантики і супроводжується сильною хмарністю та опадами. Річна сума опадів становить 500-600 мм, з яких 70 % випадає в теплу пору року. Більше третини періоду становлять вологі дні, тобто з вологістю понад 80 %.

Пересічна температура липня збільшується від +17 °С на півночі до +19,5 °С на півдні зони, з максимумом близько +39 °С. Сприятливий
період для організації всіх видів відпочинку в теплу пору року триває
145-155 днів.

Кліматичні курорти та курортні місцевості Полісся зосередженні з переважно навколо Києва: Ворзель, Пуща-Водиця, Буча, Клавдієве- Тарасове, Лютіж та Святошин. Варто зазначити також курорт Горинь - (Рівненська обл.) та курортні місцевості Дениші (Житомирська обл.) Грем'яч (Волинська обл.). Вони використовують чудові мікрокліматичні умови, що сприяють відновленню людського організму і лікуванню орга­нів нервової системи в санаторіях «Першого травня», «Праця» (Пуща-Водиця), органів кровообігу - «Зірка», «Україна» (Ворзель) та багатьох інших.

Пуща-Водиця - справжній природній інгаляторій посеред сосно­вого лісу. Літо тут прохолодне, осінь - тепла та суха, зима - м'яка. Пересічна річна температура становить 7 °С, відносна вологість - 76 %. Сприятливим є також вплив мальовничих пейзажів, можливість купання у лісових озерах, заняття лижним спортом або «тихим полюванням» - у залежності від сезону.

Досить цікавим з точки зору пізнавального туризму є перебування у місцях, пов'язаних з екстремальними явищами, в тому числі і кліма­тичними [див. табл. 2.8].

Для території України характерні і деякі негативні гідрометеоро­логічні явища: туман, ожеледь, завірюха, злива з громом, град, суховії; в гірських місцевостях можливі снігові лавини, селеві потоки та інше. Однак їх повторюваність незначна (ожеледь в середньому від 0 днів за рік у Ялті до 40 в Дебальцевому; грім - від 15 днів на Тарханкуті до 40-у високогір'ї Карпат; град - 1-2 дні на рік (4 дні в гірському Криму) тощо) і це не може завадити розвитку туристичного господарства у будь-якому регіоні держави. Параметри кліматичних умов знаходяться в межах оптимальних для розвитку всіх основних видів рекреаційної діяльності.

«Сприятливі кліматичні умови для сезонних видів відпочинку збері­гаються тут протягом 70-77 місяців,..., тобто підсистема відпочин­ку і туризму в Україні може функціонувати практично безперервно» [7, с. 101]. А за підходом до оцінювання кліматичних туристичних ресурсів, наведеним Н. Фоменком: більша частина України отримує найвищий бал. Оскільки, має сприятливі кліматичні умови протягом більш ніж 9,5 міся­ців з теплим літом і помірно холодною зимою та стійким сніговим покри­вом (північний захід) або спекотним тривалим літом і короткою теплою

зимою без стійкого снігового покриву (південь). Найбільш несприятли­вими для туристичних занять в Україні можна вважати квітень та кінець жовтня - початок листопада.

Найкращі в кліматичному відношенні туристичні території зосеред­женні на узбережжі Чорного та Азовського морів (переважно для літньо­го відпочинку), та Карпатах і Закарпатті (як літня, так і зимова рекреація). Кліматичні курорти України сприяють оздоровленню та лікуванню захво­рювань органів дихання, нервової та серцево-судинної систем тощо. Важливим плюсом для розвитку туристсько-рекреаційного комплексу є відсутність періоду акліматизації для жителів переважної частини Європи, які є потенційними споживачами українського туристичного продукту. Клімат України не є екстремальним з точки зору адаптації, проте вимоги до неї зростають при зміні географічної зони (особливо в міжсезоння) та висотних поясів.

Список посилань:

  1. Багрова Л.А., Боков В.А., Багров Н.В. География Крьіма. - К.: Либідь,
    2001.

  2. Географічна енциклопедія України: В 3-х т./ Редкол.: ... О.М.Маринич
    (йідпов. ред.) та ін. - К.: УРЕ ім. М.П. Бажана, 1989. - Т. 1: А - Ж.; 1990.
    -Т. 2: З-О.; 1991. - Т. 3: П - Я.

  3. Заставний ФД Географія України. - Львів, Світ, 1994.

  4. Климат УкраиньІ. / Под ред. Прихотько Г.Ф. й др. - Ленинград: ГИМИЗ,
    1967.

  5. Коротун І.М., Коротун Л.Н., Коротун СІ. Природні ресурси України.
    - Рівне, 2000.

  6. КурортьІ. Знциклопедический справочник. - М.: Сов. знциклопедия,
    1988.

  7. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. - Львів,
    1997.

  8. Павлов В.І., ЧерчикЛ.М. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, прак­
    тика, перспективи. - Луцьк, Надстир'я, 1998.

  9. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. - К.:
    ВД «К.-М. Академія» - Чернівці: Зелена Буковина, 1999.

  10. Фоменко Н.В. Туристичні ресурси та курортологія. - Івано-Франківськ,
    2001.

її. Царик Л., Чернюк Г. Природні туристичні ресурси. Методи оцінки і аналізу. - Тернопіль, 2001.

М.Шищенко П.Г. Принципи й методьі ландшафтного анализа в регио-нальном проектировании. - Киев: Фитосоциоцентр, 1999.

ІЗ.Ярош АУИ. й др. Сравнительная медико-климатическая характери­стика основних приморских курортних местностей ЕвропьІ й прилегающих к ней регионов Азии й Африки. - Симферополь: СОНАТ, 2000.

Бальнеологічні ресурси

Бальнеологічні ресурси включають в себе лікувальні властивос­ті мінеральних вод, грязей та озокериту. Традиції використання цих властивостей нараховують не одну тисячу років і саме бальнеологічні ресурси, стали основою формування курортного господарства. Перші баль­неологічні курорти (про які є писемні згадки) виникли на о. Евбея (Греція). В Україні перші заклади, які почали функціонувати, використовуючи міне­ральну воду для лікування, виникли у Шклі (1576), Саках (1799), Трускавці (1827), Одесі (1829), БерМінВодах (1862), Моршині (1877).

Основний вид бальнеологічних ресурсів - це мінеральна вода, як природна вода, що має лікувальні властивості внаслідок підвищеного вмісту біологічно активних компонентів [2].

Найбільше територіальне поширення в Україні, якщо не брати до уваги мінеральних вод без специфічних компонентів, мають радоно­ві лікувальні води з різноманітним хімічним складом. Вони характерні для північних та центральних областей Правобережжя (Житомирська, Київська, Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Дніпропетровська) та Приазов'я (Запорізька, Донецька). Вміст радону від 50 до 2000 еман/л. За ступенем мінералізації представлений весь спектр.

Радонові мінеральні води застосовують курорти Хмільник, Кремінна, санаторії та водолікарні Житомира, Черкас («Радон»), Білої Церкви, Миронівки, Полоного (Хмельницька обл.). Даний тип вод має значні ресурси для розширення їх використання особливо у південно-східних областях ареалу поширення.

Басейни поширення йодних, бромних та йодобромних мінеральних вод переважно хлоридного натрієвого складу займають значні площі, але не мають цілісного ареалу. Джерела даного типу поширені в АР Крим та Приазов'ї, східних областях України, Причорномор'ї', Львівській та Закарпатській областях. За ступенем міне­ралізації - це розсоли (до 300 г/л). Вміст йоду становить 0,01-0,1 г/л, брому - 0,02-1,5 г/л.

Води даного типу застосовують в оздоровницях Криму та Закарпаття (Берегівська КРЗ).

Різноманітні за хімічним складом, ступенем мінералізації (0,6-35 г/л) та вмістом сірководню (0,01-0,6 г/л) родовища сульфідних мінеральних вод поширені в трьох ареалах:

  • Карпатський регіон з південно-західним Поділлям; .

  • північне Причорномор'я (захід Одещини, південний захід
    Херсонщини);

  • Керченський півострів.

Регіони півдня України залишаються швидше перспективними щодо пошуків та експлуатації родовищ сульфідних мінеральних вод. Натомість родовища заходу України широко використовуються курортами Немирів, Шкло, Любінь Великий, Три ареали поширення в Україні мають також крем'янисті мінераль­ні води: центральна частина Поділля, Закарпаття та міжріччя Сіверського Донця і Ворскли у верхній частині течії. Ці переважно прісні води (міне­ралізація до 1,4 г/л) використовують для розливу (Берегівська, Хар­ківська №1, Кам'янець-Подільська, Хмельницька тощо) та на курортах Березівка і Рай-Оленівка Харківської області.

Обмежений ареал поширення, та чи не найширше застосування в рекреаційному господарстві України, мають вуглекислі мінеральні води, їх джерела приурочені до території Закарпаття, Покуття, заходу Буковини та Керченського півострова. За складом вони бувають:

  • гідрокарбонати! кальцієві, з загальною мінералізацією до 1,5 г/л
    (типу Нарзан);

  • гідрокарбонати'! натрієві, 6-7 г/л (типу Єсентуки);

  • хлоридні натрієві, 12-97 г/л (типу Арзні).

Крім того, вони можуть мати підвищений вміст миш'яку, заліза, крем­некислоти тощо.

Води даного типу використовують санаторно-курортні заклади Закарпаття та на розлив (Лужанська №1 та №2, Поляна Квасова, Сваля-ва, Плосківська, Драгівська, тощо).

Мінеральні води з підвищеним вмістом органічних речовин (Нафтуся та типу Нафтуся (Збручанська, Ново-Збручанська)) поширені на території Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Саме ці прісні води принесли світову славу оздоровницям Трускавця. На базі їх використаня розвивається курорт­не господарство Сатанова, Східниці; функціонують санаторії «Україна» (Хмельницька обл.), «Збруч» (Тернопільська обл.).

По території майже всіх областей України поширені джерела мінеральної води без вмісту специфічних компонентів різноманіт­ного хімічного складу, з мінералізацією від 2 до 350 г/л. Води даного типу широко застосовують курорти Трускавець, Моршин, Миргород, Слов'янськ, санаторії Одеської групи курортів, Криму тощо. Такі столові та лікувально-столові води як Айвазовська, Феодосійська, Миргород­ська, Олеська, Солуки також відносяться до даного типу.

Миш'яковисті мінеральні води мають в Україні вузько локалізова­ний прояв в околицях с. Кваси Рахівського району Закарпатської області. На основі їх використання функціонує санаторії «Гірська Тиса», який має



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Передмова (9)

    Документ
    Навчальний посібник, що пропонується, призначе­ний для використання при вивченні курсу екологічно­го права. Ця дисципліна викладається в усіх вузах, де готують фахівців із вищою юридичною освітою.
  2. Передмова (1)

    Документ
    Динамічні зміни, що відбуваються у системі господарювання та судової системи України, об’єктивно зумовили активізацію діяльності господарських судів. Господарські суди як спеціалізовані суди системи судів загальної юрисдикції згідно
  3. Передмова (2)

    Курс лекцій
    1) відійшов від традиційного викладу навчального матеріалу в розповідному стилі та охарактеризував основні кримінально-процесуальні поняття (принципи,
  4. Передмова (3)

    Документ
    Iнформатизацiя агропромислового комплексу України створює умови швидкого впровадження сучасних технологiй у виробництво, прийняття оптимальних управлiнських рiшень, ефективного функцiонування ринкових i фiнансово-кредитних механiзмiв
  5. Передмова (4)

    Документ
    Прикладна мінералогія – новий науковий напрям у сучасній мінералогічній науці, що виник і сформувався у XX столітті. Їй належить велика роль у майбутньому у зв’язку зі зростаючим впливом мінералів і виготовлених з них продуктів на

Другие похожие документы..