Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Маркетинг – это область знаний и сведений, имеющих универсальное значение, способных успешно решать многие проблемы предприятия. В настоящее время ма...полностью>>
'Документ'
9:00 – Выезд со Львова в Закопане – «Зимнюю столицу Польши», неоспоримые достоинства которой - великолепная природа Татр, большое разнообразие склоно...полностью>>
'Литература'
Текущий указатель новых поступлений «Медицинская литература» издается Кемеровской областной научной медицинской библиотекой совместно с научной библи...полностью>>
'Документ'
На виконання пункту 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, ...полностью>>

Передмова (11)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Інформаційні джерела та методи обробки інформації

Пошук інформації про наявність та характер туристичних ресур­сів на певній території є за сутністю дослідницькою роботою, яка потребує певних знань та вмінь, оволодіння методикою дослідниць­кої діяльності.

Туристичні ресурси, відповідно до їх класифікаційних ознак (при­родні, історико-культурні, етнографічні і т.д.), ціннісних властивостей (об'єкти, які знаходяться під охороною ЮНЕСКО, об'єкти національної історико-культурної спадщини чи місцевого значення), доступності та можливості огляду тощо по-різному можуть бути використані в турис­тичній діяльності, тобто мають різні атрактивні властивості. У першому наближенні їх можна поділити на об'єкти, які становлять мотиваційну мету подорожування; об'єкти, які становлять сутність певної екскурсійної програми; об'єкти, які можуть бути використані як елемент екскурсійної програми. Комплексний характер попиту/пропозиції в сучасній турис­тичній діяльності і відповідний розширений підхід до трактування турис­тичних ресурсів, запропонований нами (п. 1.3), дозволяють розглядати практично всі умови і ресурси певної території як такі, що можуть, за тих чи інших обставин, бути залученими у туристичну діяльність. Таким чином, дослідження туристичних ресурсів є комплексним дослідженням умов і ресурсів певної території (краю) і за сутністю є краєзнавчим. Тому до дослідження туристичних ресурсів можуть бути застосовані основні підходи та принципи краєзнавчого дослідження.

Краєзнавство є міждисциплінарним напрямком з комплексних нау­кових досліджень окремої території (частини країни, краю): її природи, населення, його історії та культури, системи господарювання та побуту, які формувалися в процесі життєдіяльності населення в конкретних міс­цевих ландшафтних умовах.

Краєзнавство в залежності від об'єкту дослідження поділяють на географічне, історичне, шкільне, туристичне тощо [7]. Краєзнавчі дослідження завжди базуються на територіальному принципі і можуть


охоплювати територію будь-якого таксономічного рівня: село, місто, адміністративний район чи область тощо. Серед основних підходів до дослідження слід зазначити системний, історичний, культурологічний, екологічний. До основних функцій краєзнавства належать громадська та просвітницько-виховна. Краєзнавчі дослідження виконуються як фахово підготовленими спеціалістами, так і ентузіастами з місцевого населення, а їх результати концентруються в експозиціях краєзнавчих музеїв (мал. 1.11)

Результати комплексних досліджень окремих територій є основою та вагомим підґрунтям для регіоналізації туристичної діяльності, її роз­витку «на місцях», формування ексклюзивного турпродукту.

Методика дослідження туристичних ресурсів певної території скла­дається з двох основних етапів, які умовно можна назвати пошуковим та експедиційним.

Сутність першого етапу полягає у пошуку та обробці вторинної інформації - літературних, картографічних, телекомунікаційних джерел.

Цей етап можна розглядати як самостійний і обмежити дослідження туристичних ресурсів певної території характеристиками, почерпну­тими з вказаних інформаційних джерел, а можна - як певною мірою підготовчий, який передує експедиційним польовим дослідженням, які дозволяють поглибити отриману на попередньому етапі інформацію, певним чином її «персоніфікують», дають уявлення про стан об'єкту, його доступність, пейзажні характеристики місцевості і можливості викорис­тання в туристсько-екскурсійній діяльності, розширюють, доповнюють та оновлюють наявну інформацію.

Пошукові дослідження розпочинаються з інформаційного забез­печення, коли виявляється коло джерел інформації та провадиться їх інвентаризація з метою оцінки якості, достовірності та повноти, відпо­відності поставленій меті. Наступним кроком є робота з літературою: географічною, історичною, науково-популярною, художньою, довід­ковими та фондовими матеріалами. Даний етап передбачає роботу в бібліотеках: пошук інформації у тематичних та алфавітних каталогах, у періодичній пресі. Важливою складовою є опрацювання фондових матеріалів, які зберігаються в спеціальних фондах геологічних установ, науково-дослідних інститутів, іншіх організацій у вигляді звітів або про­ектів та надають інформацію про попередні спеціалізовані та комплексні наукові дослідження даної місцевості і стосуються в першу чергу при­родно-рекреаційних ресурсів (наприклад, гідрогеологічні дослідження, які можуть містити характеристики мінеральних або термальних вод в даному районі, які розвідані, але не використовуються), звітів етногра­фічних експедицій.

Дослідницькі роботи з ресурсного забезпечення розвитку туристич­ної діяльності передбачають обов'язкову роботу в архівах різного рівня та спеціалізації. Архівні матеріали розкривають історію краю, його дослі­джень, надають відомості про видатні постаті та події, а також можуть забезпечити картографічним матеріалом.

Картографічні матеріали слід віднести до обов'язкової джерельної бази. Вони можуть бути представлені як сучасними загальногеографічними, тематичними (наприклад, спеціальні карти несприятливих при­родних процесів та явищ) або туристичними картами, так і архівними картографічними матеріалами.

Найсучаснішим джерелом пошуку інформації про туристичні ресурси певного краю (території) є використання можливостей мере­жі Іnternet. За допомогою мережі Іпїегпеї та інформаційного простору Word Wide Web (www) можна отримати доступ до будь-якої довідкової інформації, яка міститься на серверах провідних бібліотек світу, або до відповідних баз даних. Для цього потрібно мати необхідне технічне та

програмне забезпечення і загальний доступ до мережі, який надається місцевим провайдером і є платною послугою. WWW-технологія забез­печує роботу з організованою за ієрархічним принципом і зв'язаною посиланнями інформацією та мультимедійною формою її подання: тек­стом, звуком, графікою, відеозображенням. Щоб знайти потрібну інфор­мацію, треба знати точну адресу сервера чи конкретного файлу. Якщо така інформація відсутня, можна скористатися пошуковими системами Yasndex.ги, Раmblег.ги, Уаhoo.соm, які є спеціальними серверами-каталогами, на яких інформація впорядкована за темами та ключовими словами.

Зібрана інформація потребує впорядкування, розробки відповідних форм представлення та бази даних. Інформаційна база даних повинна бути впорядкована як за галузевим (наприклад, за сутнісними класифі­каційними ознаками), так і за територіальним принципом. Тут постає проблема визначення елементарного рівня, нижче якого інформація визначається як несуттєва, та проблема визначення територіальної ячейки інформації, вибір якої залежить від масштабів дослідження. Еле­ментарними для мікротаксономічного рівня досліджень є село, урочище або місцевість, для мезорівня - містечко, місто, район і т.д. Результати проведеного пошуку повинні містити детальний опис об'єктів та міс­цевостей - місцезнаходження, вид ресурсу (за класифікатором), його характеристику, фотографії, малюнки (при наявності) задля співставлення колишнього та сучасного вигляду.

Впорядкована за певними принципами інформація може бути пред­ставлена в текстовому, табличному або графічному (фотографії, малюн­ки) вигляді і обов'язково нанесена на карту.

Отриману інформацію можна розглядати як підготовчий матеріал для проведення подальших польових досліджень, які мають за мету перевірку та уточнення інформації, отриманої на першому етапі, а також візуальну оцінку атрактивних властивостей наявних об'єктів.

Польову частину збору інформації можуть становити ознайомчі екскурсії або експедиції. Польовому періоду передує підготовчий, який полягає у розробці програми та маршруту експедиції, доборі кадрів, забезпеченні необхідною інформацією та технічними засобами (напри­клад, фото- та кінокамери, диктофони тощо),

В ході польових досліджень перш за все встановлюється ступінь відповідності зібраних попередньо на пошуковому етапі літературних, картографічних та інших даних дійсному стану речей. Оцінюванню під­лягають атрактивні властивості як історико-культурних, так і природних об'єктів: візуальне сприйняття та пейзажні властивості; стан об'єкту; його доступність (передусім транспортна). Крім того, в ході польових дослі­джень збирається найрізноманітніший місцевий матеріал - топоніміч-

ний (походження назв поселень, урочищ, горбів тощо), фолкльорний (усні перекази, пісні, спогади про історичні події або стихійні природні явища тощо), етногосподарський (відомості про місцеві промисли та ремесла, їх особливості та місцевих майстрів задля збереження тради­ційних знань, вмінь, навичок місцевого населення та їх розвитку засо­бами туризму) та інший, який може становити інтерес при комплексному туристсько-рекреаційному використанні даної території.

Зібрана інформація опрацьовується по завершенні експедиції у так званий камеральний період. Він є заключним, під час якого аналі­зуються, уточнюються, перевіряються матеріали, зібрані в експедиції, визначаються атрактивні властивості об'єктів та місцевостей, їх можли­ве використання в туристсько-екскурсійній роботі. Виявлені, описані та закартографовані туристські об'єкти підрозділяються на ті, що мають самостійне значення і можуть бути використані як складова турпродукту (об'єкт відвідування, мета екскурсії], і ті, що є допоміжними і можуть бути використані як об'єкт екскурсійного показу у складі екскурсії. Дана інформація додатково вводиться до бази даних разом із пропозиціями щодо використання.

Пропонована методика поєднує елементи роботи з інформаційного забезпечення розробки туру (екскурсії] з науковою роботою і охоплює весь можливий спектр пошуку інформації про туристські ресурси певної місцевості. В практичній діяльності, залежно від поставленої мети, можна обмежитись і пошуковим етапом. Але особисте ознайомлення практич­них працівників зі станом об'єктів, пропонованих для екскурсій, значно підвищує рівень розробки турпродукту та його якість.

Список посилань до розділу І.

  1. Бабурин В.Л., Мазуров Ю.Л. Географические основу управлення:
    Курс лекций по зкономической й политической географии. Учеб.
    пособие. - М.: Дело, 2000. - 288 с.

  2. Геттнер А. География: ее история, сущность й методьі // Пер. с
    нем.-Л. - М.: 1930-416с.

  3. Григорович-Барський В. Мандри по Святих Місцях Сходу з 1723 по
    1747 рік. /Пер. з давньоукр.А - К.: Видавництво Соломії Павличко
    «Основи», 2000. - 768с.

  4. Гумилев Л.Н. География зтноса в исторический период. - Л., «Наука»
    ЛО, 1990.-279с.

  5. Житие й хожение Даниила, русской земли игумена. - В кн.: Книга
    хожений. Записки русских путешественников ХІ-ХІІ вв. - М.,1984.

  6. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти).
    Монографія. - К.: «Альтерпрес», 2002. - 436 с.

  7. Ланкова Є.В. Туристичне краєзнавство. Навч. посібник. - К.: Альтер­
    прес, 2001.- 352 с.

  8. Пономарьов А.П. Українська етнографія. Курс лекцій. - К.: Либідь,
    1994.-317с.

  9. Про стан та перспективи розвитку туризму в Україні: інформацій­
    но-аналітичний матеріал до парламентських слухань / Авт.-упорядн.:
    Цибух В.І., Науменко Г.П., Федорченко В.К., Безукладникова Ю.О., Бри-
    ков С.О. та ін. - К.: вид-во. КІТЕП, 2000. - 87 с.

  10. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм
    в Україні: Статистичний бюлетень. - К.: Держ. комітет статистики Укра­
    їни, 2000. - 50 с.

ІЇ.Семенов-Тян-Шанский В.П. Район й страна. - М.-Л., 1928. - 311 с.

12.Туристский терминологический словарь: Справочно-методическое пособие / Авт.-сост. Й.В. Зорин, В.А. Квартальнеє. - М.: Советский спорт, 1999. - 664 с.

13.Туризм в Україні, 2004. Статистичний бюллетень. -К.: Держ. тур. адмі­ністрація, 2005. - 47 с.

14. Ваіапсе оі Біагівгісз УеагЬоок, 2001

15.ТоигІ5т Магкет Тгепсіз: Еигоре - 2001. - ШД Саріїап Науа 42, 28020 МасігісІ, Браіп. - 233 5.

16. УеагЬоок огТоигІ5гп 5іаіі$їіс5 - 1995-1999.- УУТО, МасШ, Браіп. - VоI І, УоІ II

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Які етапи розвитку туризму можна виділити у новітні часи? Що харак­
    терне для кожного з цих етапів?

  2. Які риси притаманні туризму на етапі глобалізації?

  3. Які риси характеризують туризм як галузь світового господарства?

  4. Що означає термін «індустрія туризму»?

  5. Назвіть структурні компоненти індустрії туризму. За яким принципом
    вони об'єднані в підсистеми?

  6. З яких елементів складається функціонально-господарська підсисте­
    ма індустрії туризму? Які характерні риси їх функціонування?

  7. З яких елементів складається територіально-господарська підсисте­
    ма індустрії туризму? Які характерні риси їх функціонування?

8.3 яких елементів складається інституційно-організаційна підсистема індустрії туризму? Які характерні риси їх функціонування?

9. Дайте харакутеристику макрорегіональних відмін в розвитку туризму.

  1. Назвіть глобальні проблеми розвитку туризму та дайте їх характе­
    ристику.

  2. Як можна визначити тип туристичного ринку України?

  3. В чому полягають особливості туристичного процесу в Україні?

  4. Дайте характеристику участі України в міжнародному туристично­
    му процесі. Що характерно для ринку міжнародного туризму в
    Україні?

  5. Які процеси проходять на внутрішньому туристичному ринку Укра­
    їни?

  6. Дайте характеристику державної туристичної політики України на
    сучасному етапі.

  7. Доведіть необхідність класифіккції туристичних ресурсів.

  8. Назвіть основні підходи до класифікації туристичних ресурсів.

  9. В чому сутність предметної класифікації туристичних ресурсів?

  10. В чому сутність ціннісної класифікації туристичних ресурсів?

  11. В чому сутність функціональної класифікації туристичних ресур­
    сів?

  12. Які підходи та принципи можуть бути застосовані до дослідження
    туристичних ресурсів?

  1. Чому власне краєзнавчі методи та підходи найбільш придатні в
    дослідницькій роботі з оцінки атрактивних властивостей туристич­
    них ресурсів?

  2. Розкрийте сутність та назвіть характерні риси пошукового етапу
    дослідження туристичних ресурсів.

  3. Розкрийте сутність та назвіть характерні риси експедиційного етапу
    дослідження туристичних ресурсів.

  4. Які інформаційні джерела можуть біти використані в дослідженні
    туристичних ресурсів?


Природно-рекреаційні ресурси

Кліматичні ресурси та умови

Знайомство з природними туристичними ресурсами України варто розпочати з кліматичних, оскільки саме вони визначають просторову організацію відпочинку. Перебуваючи у тісному взаємозв'яз­ку з усіма компонентами природи, клімат одночасно справляє на них значний вплив, в тому числі через показники погоди і на самопочуття людини, перетворюючись у важливий рекреаційний ресурс.

Туристичні кліматичні ресурси - це перш за все комфортні погодні умови, наявність сонячного сяяння, ультрафіолетової радіації, чисто­го насиченого фітонцидами та іонами повітря та ін., що у сукупності сприяє проведенню різноманітних туристичних занять. У результаті використання клімату в якості головного лікувально-профілактичного фактору формуються кліматичні курорти, які застосовують аеро-, геліо , талассотерапію. Досить часто на кліматичних курортах застосовуються також ландшафтотерапія, мікрокліматичні особливості (зокрема печер та шахт - спелеотерапія), інші природні лікувальні фактори (лікувальні грязі, мінеральні води, кавуни тощо). В Україні функціонують кліматичні курорти та курортні місцевості в усіх природних зонах [див. схема 2.1]. Територія України хоч і розміщена майже повністю (за винятком Південного берегу Криму) в зоні помірного континентального кліма ту, але зважаючи на різний вплив кліматоутворюючих факторів, має досить значні відміни характеристик погоди в різних регіонах. Це обу мовлює нерівномірний розподіл туристів як по регіонах держави, так і по сезонах.

Туристичну оцінку кліматичного потенціалу України, яка включає характеристику кліматичних умов держави, певним чином інтегрує в собі показник температури повітря. Адже температура відображає син­тезований вплив сонячної радіації, атмосферної циркуляції і підстила


ючої поверхні, але не виключає впливу сильного вітру, прямої соняч­ної радіації, підвищеної вологості повітря, несприятливих атмосферних явищ.

Для літніх видів відпочинку за оцінками фахівців [7] найсприятливі­ші умови з середньодобовими температурами понад +15 °С не менше 100 днів за рік; для зимових - відповідно з температурою нижче О °С більше 110 днів. Обов'язковою умовою до того ж є наявність снігового покриву не менше 10 см та не більше 30-40 см. Варто також зазначити, що при температурі -10 °С починається зона дискомфорту. При низьких температурах вітер підсилює тепловіддачу організму, що може призвес­ти до переохолодження. До того ж сильний вітер втомлює та подразнює нервову систему, ускладнює дихання, особливо у горах.

Тривалість періоду з температурами понад +15 °С в Україні наймен­ша в гірських районах Карпат (до 50 днів), найбільша - в Причорномор'ї (понад 140 днів). Кількість днів з температурою нижче О °С у межах від 50 на Південному березі Криму до 130 у північно-східних регіонах [див. табл. 2.1].

Період з найсприятливішим для літньої рекреації температурним режимом в Україні становить 5-6 місяців (від 3 місяців у передгір'ї Карпат до 9 на ПБК). За Живицьким сприятливі дні при цьому станов­лять 80 %, в тому числі 40 % - комфортні погоди. [7].

В цілому безморозний період в Україні коливається від 145 днів у лісистих Карпатах, до 259 - на ПБК [12, с. 268-268], а в 1966 році в Ялті він тривав 342 дні [5, с. 180].

Щодо зимових видів відпочинку, то тривалість сприятливого періо­ду - від 0 місяців на ПБК до 4-5 - у Карпатах (з початку грудня до серед­ини квітня). Як правило, постійний сніговий покрив на північному сході встановлюється у другій декаді листопада (в Карпатах навіть раніше), на півдні та в Криму - наприкінці грудня - початку січня. Сходить сніг на пів­дні Криму у другій декаді лютого, в північних районах України - у березні. Не зважаючи на корективи, які вносить глобальне потепління клімату, можна констатувати, що кількість днів з постійним сніговим покривом в Україні коливається від 20 до 115 і більше у високогір'ї Карпат. Товщина снігового покриву задовольняє вимоги не лише в гірських районах, а й на Поліссі та заході Поділля. У цих регіонах приблизно 70 % днів періоду мають сприятливий тип погоди.

Звичайно, що температурний режим не повністю характеризує клі­матичні умови. Важливе значення в оцінці рекреаційної цінності клімату має режим ультрафіолетової радіації (УФР), який здійснює бактерицидну вітаміноутворюючу дію на організм людини і є невід'ємною складовою

геліотерапії.

Україна розміщена у другій зоні ультрафіолетевого комфорту, що означає: УФР надходить цілорічне, але сприятливий для геліотерапії період триває 6-8 місяців (з квітня до початку жовтня). Кількість УФР залежить від тривалості сонячного сяйва, яка зростає від 1738 год./рік на Волині до 2000-2200 в Закарпатті і приморських регіонах та 2400 і більше на заході Криму. Для порівняння: тривалість сонячного сяйва на Північному Кавказі становить 1750-1860 год./рік.

Річний хід атмосферного тиску значною мірою обумовлений тим, що держава знаходиться в зоні переважно західного переносу пові­тряних мас і в залежності від пори року під впливом кількох баричних максимумів та Ісландського мінімуму. Досить часто територією України проходять циклони (130-135 днів на рік [5]). Циклонічна погода є несприятливою для окремих видів рекреації, оскільки супроводжується значними змінами атмосферного тиску та інших метеорологічних еле­ментів, які викликають сонливість, нудоту, роздратованість, загострен­ня деяких хронічних хвороб. Особливо несприятливими є кліматичні умови для хворих та людей похилого віку у листопаді-лютому.



В різні пори року над територією України переміщуються різні типи повітряних мас. Як правило восени і взимку - зволожені, відносно теплі морські помірні і тропічні маси з Атлантики. Малохмарна морозна зимо­ва погода - наслідок вторгнення холодних сибірських континентальних та арктичних повітряних мас. Навесні та влітку в Україну часто проникає сухе повітря з тропічних широт Євразії.

Циркуляція атмосфери обумовлює річний хід опадів, які можуть виступати значним лімітуючим рекреацію фактором. В Україні кількість опадів зменшується від 550-650 мм на північному заході до 300-450 мм у степовій зоні [див. рис. 2.1]. Мінімум опадів випадає на Тендрівській косі (Херсонська область) - до 300 мм за рік. Карпати та Кримські гори виступають бар'єром для вільного переміщення повітряних мас і тому їх передгір'я акумулюють значно більшу кількість опадів: відповідно 1200-1500 мм (до 2200 мм у Міжгірському і Тячівсь,кому районах) та 1000-1200 мм (до 1700 мм на західних ділянках Ялтинської яйли). Основна маса опадів випадає влітку, лише в Кримських горах та на ПБК - переважно взимку. Як лімітуючий фактор такий розподіл опадів виступає хіба що в Карпатах, де протягом літнього місяця їх може випасти до 580 мм.

Отже, територія України розташована у помірній кліматичній зоні (найсприятливішій для проживання людини), яка охоплює рівнинну час­тину території держави, Українські Карпати та Кримські гори. Південний берег Криму є складовою субтропічної (середземноморської) кліматич­ної зони. Під впливом підстилаючої поверхні (форми рельєфу, рослин­ності, наявність водоймищ, міст тощо) виникає місцева циркуляція, що позначається на особливостях мікроклімату окремих регіонів. Часто саме мікрокліматичні особливості і зумовлюють появу кліматичних міс­цевостей і курортів.

Південний берег Криму - один з основних кліматичних туристич­них районів України. Його значення підсилюється унікальністю в межах держави. Південне узбережжя Криму від мису Іллі (поблизу Феодосії) до мису Айя (поблизу Севастополя) і південні схили Кримських гір до висоти 600 м - це область субсередземноморського слабкоконтинен-тального клімату. Для нього характерна м'яка волога зима з відсутнім стійким сніговим покривом і жарке сухе безхмарне літо. Від холодних повітряних мас ПБК захищають гори, пом'якшує цей вплив і незамерзаюче море. Однак, дані табл.. 2.2 показують, що клімат Ялти більш про­холодний у порівнянні з відомими курортами Середземномор'я. При пересічній температурі січня +2° - +4° С, інколи на ПБК трапляються морози до -17 °С.

Характерною особливістю теплого періоду є бризова циркуляція, яка зумовлює підвищення вологості повітря і зниження його температу­ри. Спостерігається також поєднання денного бризу з долинним вітром (район Ялти та Місхора) і, як наслідок - переміщення морської вологи в гори та випадання там дощу.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Передмова (9)

    Документ
    Навчальний посібник, що пропонується, призначе­ний для використання при вивченні курсу екологічно­го права. Ця дисципліна викладається в усіх вузах, де готують фахівців із вищою юридичною освітою.
  2. Передмова (1)

    Документ
    Динамічні зміни, що відбуваються у системі господарювання та судової системи України, об’єктивно зумовили активізацію діяльності господарських судів. Господарські суди як спеціалізовані суди системи судів загальної юрисдикції згідно
  3. Передмова (2)

    Курс лекцій
    1) відійшов від традиційного викладу навчального матеріалу в розповідному стилі та охарактеризував основні кримінально-процесуальні поняття (принципи,
  4. Передмова (3)

    Документ
    Iнформатизацiя агропромислового комплексу України створює умови швидкого впровадження сучасних технологiй у виробництво, прийняття оптимальних управлiнських рiшень, ефективного функцiонування ринкових i фiнансово-кредитних механiзмiв
  5. Передмова (4)

    Документ
    Прикладна мінералогія – новий науковий напрям у сучасній мінералогічній науці, що виник і сформувався у XX столітті. Їй належить велика роль у майбутньому у зв’язку зі зростаючим впливом мінералів і виготовлених з них продуктів на

Другие похожие документы..