Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Методичні рекомендації'
На вивчення курсу "Корпоративне управління" відведено 36 години - 2 кредити в 9 семестрі. Курс складається з 2 змістовних модулів. На тижде...полностью>>
'Документ'
В начале века его популярность в России сравнялась со славой Чехова и Толстого, которых он сам считал своими учителями. Тиражи изданий Горького в кон...полностью>>
'Кодекс'
Контрольно-счетная палата осуществляет свою деятельность на основе Конституции Российской Федерации, Бюджетного кодекса Российской Федерации, Федерал...полностью>>
'Документ'
Відповідно до пункту 5 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", враховуючи необхідність комплексної забудови міст...полностью>>

Тема уроку (15)

Главная > Урок
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Українська література, 9 клас

Тема уроку: "Великий льох" Т. Г. Шевченка – одна з вершин творчого генія поета в зображенні трагічних епізодів історії України. 

Мета навчальна: через використання Т. Г. Шевченком образів-символів, реального й містичного дослідити минуле України; визначити критичну оцінку поета-патріота до зображених подій;

Мета виховна: на основі розуміння істинної історії України виховати почуття любові і співпереживання за її трагічну долю; виховати почуття гордості за свою націю і державу;

Тип уроку :лекція з елементами евристичної бесіди.(Усі підкреслення- дані інтернету, які використано вчителем та учнями на уроці).

Використання сучасних технологій навчання. Використання вчителем інтернет- ресурсу як одного із засобів продуктивного навчання

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка 1845 року; репродукції малюнків Т.Г.Шевченка

1845 року: "Богданова церква у Суботові", "Богданові руїни в Суботові"; портрет гетьмана Богдана Хмельницького; ілюстративний матеріал із зображенням кобзи, бандури, ліри.

Епіграф: Не можна, одначе заперечувати, що Шевченко не тільки поет національний, але й поет-націоналіст. Питання про долю української національності займає перше місце в його поезії. А. Луначарський. 

Хід уроку

  1. Вступне слово учителя

У різні часи творчість Шевченка трактувалась по-різному, так , як було вигідно панівній ідеології.

Твори Кобзаря промовляли про його погляди надто виразно(ви вже це зрозуміли з поем «Сон»,»Іржавець», »Єретик», поезії «Заповіт».

Тому ті твори, які неможливо було спотворити, перекрутити, тлумачити зовсім по-іншому, не друкувались зовсім або трактувались як творчі невдачі автора. Перекрученими , в інакшому трактуванні були «Заповіт»,поема «Сон», а поема «Іржавець» не друкувалась , вважалась творчою невдачею автора. Така доля спіткала І поему-містерію «Великий льох» , Так , у "Кобзарі", виданому 1980 року ("Дніпро), текст поеми відсутній. Прикро, що у такому чудовому виданні "Кобзаря", ілюстрованому народним художником УРСР Василем Касіяном, теж не знайшлося місця для поеми.

Зауважу, що твір важкий для сприймання, в зв’язку з тим, що поема-містерія «Великий льох» не друкувалась, замовчувалась, тому багато питань не зовсім вивчені науковцями зокрема

час,

місце написання поеми,

тлумачення алегоричності образів: Великого льху, ворон, душ, лірників.

Спірним є питання ставлення Кобзаря до історичних подій та особистостей,

що нам на руку: ми не будемо обмежені в своїх думках, трактуваннях, є гарна можливість зробити власні відкриття, висновки.

Отже, тема уроку: »Відображення трагічних епізодів історії українського народу в драмі-містеріїї Шевчнка «Великий льох».

Дома ви прочитали поему. Що вам не зрозуміло в ній? Багато чого, відповіді на ваші питання спробуємо знайти впродовж уроку.

2..Познайомимось коротко з історією написання поеми-містерії.

Інтернет-повідомлення готував Андрій.

 Образ німої, сплюндрованої, закутої в кайдани України постійно тривожив душу поета-патріота і ставив перед ним болючі питання: як сталося, що його народ живе без держави? Які причини привели до втрати національного обличчя? Чому

...Заснула Вкраїна,

Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла,

В калюжі, в болоті серце прогноїла

І в дупло холодне гадюк напустила?..

 Ланцюг таких запитань і привів Т. Шевченка до написання поеми "Великий льох".

 У1845 році Т. Шевченко прибув із Петербурга в Україну, щоб працювати в Археографічній комісії при Київському університеті. Вивчав і зарисовував пам'ятки старовини, тому що не покидав думки і далі видавати "Живописную Украину". Продовжував цікавитися Богдановою темою.

Слайд церкви у Суботові.

У Суботові, біля колишньої резиденції гетьмана , замальовує козацькі хрести, збудовану гетьманом церкву Іллі ("Богданова церква в Суботові") і розриті москалями підземелля – залишки колишніх гетьманських палат ("Богданові руїни").

 Саме тут, на руїнах Суботова й Чигирина, почуття тривоги за долю зганьбленої України знайшли своє відображення в поезіях "Розрита могила", "Чигирин", "Великий льох".

Тут, можна вважати, остаточно сформувалась його антимосковська концепція: думаючи про "сплюндровану", "обчухрану" російським царатом Україну, дивлячись на Богданову церкву, як символ руїни нації, письменник робить висновок:

  • все це є від возз'єднання з Росією.

Науковцям важко було встановити точну дату написання цього твору, та все ж встановлено, на думку Павла Зайцева, що написана вона у 1845 році, коли Шевченко жив у с.Марїнському на Миргородщині.

У цей час, зазначає автор монографії, переживав Т.Шевченко пору надзвичайного творчого піднесення, бо за якихось два тижні "створив тут такі великі речі, як поеми "Єретик", "Сліпий" і містерію "Великий льох". Нарешті! Вперше зустрічаємо послідовність написання творів миргородсько-мар'їнського періоду.

Найбільше клопоту радянському літературознавству завдав Шевченко саме цією поемою-містерією. Ніяк не вкладалася вона в прокрустове ложе марксистсько-ленінської ідеології та методології". ("Дивослово", № 3-4, 1992).

 Отже, багатьох не влаштовував цей твір своєю викривальною силою, боялися його друкувати і сказати велику Шевченківську правду.

3.Зміст заголовка, епіграфа.

. Слово "льох" у тлумачному словнику пояснюється як

- спеціально обладнана яма для зберігання продуктів харчування;

а також приміщення для переховування або ув'язнення кого-небудь.

За своїм значенням відповідно до змісту твору найточніше підходить друга частина тлумачення цього слова. За алегоричним змістом у творі великий льох – це великий скарб: незалежна Українська держава, яка за часів Богдана Хмельницького була визнана Європою як суб'єкт міжнародного права,

 Цей "скарб" – звільнена Україна (як далі трактується епіграфом), покладений сусідам нашим, московському уряду на зухвальство і знущання. Зрадивши своїй державі, втративши самостійність, ми стали предметом загального осуду й глузування:

Так сміються ж з України

Стороннії люди!

Слайд

4. Далі визначаються жанр: "містерія".

"Словник літературознавчих термінів" (В. Лесин, О. Пулинець, )пояснює, що це слово грецького походження, означає таїнство, таємничий релігійний обряд на честь якогось божества в стародавні часи – масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд, які здійснювалися у святковий день на майдані.

"Шевченківський словник" (т. І) дає таке тлумачення:

 1. Жанр західноєвропейської середньовічної релігійної драми, її елементи відбилися в українській драмі XVII-XVIII ст.

 2. Різновид романтичної алегорично-символічної поеми, для якої характерні поєднання фантастичного з реальним, таємничість, символіка, філософічність і тяжіння до драматизації (діалогічність).  Ці риси властиві поемі Шевченка "Великий льох".

Які події є реальними?

(дійові особи:лірники, історичні особи, історичні події, побутові сцени, реальний світ)

  • Що ж містичного у змісті, раз цей твір за жанром містерія? (образи мертвих душ, трьох ворон)

Чому «Великий льох»- драма?(наявні ознаки драматичного твору: поділ на дії, є дійові особи, від імені яких в основному ведеться розповідь, діалоги, монологи, трагічні злами, конфлікти)

 Спостерігаємо цікаву деталь, як жанр твору впливає на його композицію і символічність образів.

Містерія інсценізувала народження Христа – у творі це заснована Богданом Хмельницьким Українська держава; смерть Христа – у творі знищення Української держави Петром І та Катериною II; воскресіння Хреста – у творі відродження Української держави. Також три ворони , три дії, три дійові особи.

Три події християнства стали її композиційними центрами.

Отже,   Тарас Шевченко свій твір подав у трьох частинах, наповнивши їх українськими фольклорними образами-символами, алегоріями, що дало йому можливість художньо втілити відповідні політичні мотиви.

Не перестаю дивуватись глибині геніальності поета!

5.Символічність образів.

Які образи виведені автором?.

"Три душі".

Як сніг, три пташечки летіли

Через Суботове і сіли

На похиленному хресті

На старій церкві...

Уявляємо "Богданова церква в Суботові" , похилений хрест на Іллінській церкві, де похований колишній гетьман України. Навколо неї – кладовище: могили, немає жодної живої душі – пустка. Вікна в церкві замуровані, двері міцно зачинені – ніхто не добереться через могутні стіни-мури до святого духу Української держави, що за часів Богдана Хмельницького отримала статус вольності й незалежності.

 Три пташки – три душі – чекають, коли розкопають льох, тоді вони потраплять у рай.

Тобто, коли стане Україна незалежною, тоді вони потраплять у рай-свобода, воля, незалежність.

  • За які гріхи покарано трьох дівчат-пташок?.

 Перша перейшла дорогу з повними відрами гетьману, коли той їхав Москві присягати. За народними прикметами це означало, що вона благословила його на вдачу.

Присяга відбулася. Та якби знав і сам Богдан, як через деякий час розтопчуть Україну, перетворять на рабиню, знищать завойовану ним свободу, про яку мовилося в угоді, то краще б не відбувалась ця Велика Рада. Присяга отруїла всіх підступністю, нещирістю, зрадою, тому й вода у відрах перетворилася на отруту, від якої помер весь рід . Смерть цілого роду – символ смерті всієї України, всієї нації – те, що й домагалися кати-правителі царської Росії: знищити з коренем український народ, його мову, традиції.

 Друга дівчина карається, що услужила цареві: напоїла водою його коня. Йдеться про Петра І, який вертався в Москву після Полтавської битви, " За народними звичаями не дозволялося напувати водою коня клятого ворога, який здійснив скільки злочинів. Вода – це символ життя. Отже, відбулося ніби благословення російського царя на життя, на здоров'я, а значить і на дальше поневолення українського народу.

 Третя малою в матері на руках плакала, а коли мати показала на Дніпро й золоту галеру, з якої цариця Катерина милувалася жахливою пожежею монастиря Межигірського Спаса, що горів з її доброї руки, дівчинка посміхнулася – "та й духу не стало! Й мати вмерла, в одній ямі обох поховали!" Дитина була покарана за свою посмішку: хоч і не знала ж, бідна, що в тій галері сиділа "голодна вовчиця" – "лютий ворог України". Таким чином, жорстокого ворога поблагословила посмішкою.

Дослідники звертають увагу на символічний колір цих пташок-душ: білі, як сніг. З давніх-давен білий колір у наших предків вважався символом чистоти і невинності. Отже, ці дівчата – чисті й невинні у своїх вчинках, ненавмисно вони вдалися до гріхів, за що стали жертвами жорстокості російсько-царського режиму, і через те не можуть потрапити до раю. Можливо, Бог жорстокий і злий, що так тяжко карає? Учні роблять висновок, що такою жорстокою була дійсність від часів Петра І і Катерини II до царювання Миколи II.

Висновок: через символічні долі "душ" Т. Шевченко зображує становище українського народу, гнівно обурюється, як російський царизм скористався із возз'єднання України з Росією, з перемоги над шведами, з рабського плазування козацької старшини для дальшого посилення гніту і проведення антиукраїнської політики.

"Три ворони".

Що символізують ворони?

Чорний ворон завжди був символом нещастя, горя, трагедії. Невипадково третя (російська, звертаємо увагу, що саме російська) ворона провіщає:

Через мост идет черт,

А коза по воде:

Быть беде! Быть беде!

Далі ворони ведуть розмову про ці біди: хвастають ними:

Російська хвастає:

  • три укази Микола І видав, щоб побудувати залізницю між Москвою і Петербургом, де від важкої праці, холоду, голоду й хвороб полягло шість тисяч душ

Польська:

  • Вельможі бенкетують у Парижі, веселяться в честь придушення польського повстання, а повстанців у "Сибір загнали"

Українська розповідає про "благородні діяння" московської ворони: пожежа Батурина, страта Полуботка, нові укази про зруйнування України, покарання Петром І однодумців Мазепи, загибель українського козацтва у війні зі Швецією на території Фінляндії, загарбницька політика російського уряду, "що нічого уже в хаті взяти".

 Проте українська ворона перевершила своїм вихвалянням тих двох: їх ще й не було на світі, як вона вже "шинкувала та кров проливала" зі своїх братів – йдеться про важливу історичну минувшину, яку не хотіли визнавати "славні історики": на цій території найдревніша все-таки українська народність. Українські державні мужі (князі) в ім'я своєї слави проливали кров своїх же українців-братів. Зрадництво і продажність нації принесло найбільше лиха нашій державі.

 Критики розповідають про фальшиві доводи російського історика Карамзина і його "Историю государства Российского", в якій він намагався довести, що Росіяодна а найдавніших і найперших держав на території колишньої Русі, тому всі повинні схилятися перед її вищістю.

Ураїнська ворона повідомляє, що цієї ночі повинні народитися близнята:

Один буде, як той Гонта, Катів катувати!

Другий буде, що вже наш! Катам помагати...

 Хоч інші сестриці погрожують покарати Ґонту, щоб не розпустив "правду й волю по всій Україні", та все ж таки українська посестра радить інше:

Поки сліпі люде,

Треба його поховати,

А то лихо буде!

 Сліпі люди – символічний образ одурених українців, які постійно зустрічаються у творчості поета. Темні реакційні сили намагаються розправитися із вільнолюбивими, які щойно повинні з'явитися в образі Ґонти.

  Отже, "Великий льох" – це продовження великої тривоги поета-патріота за зганьблену долю України.

Три лірники".

  Якщо у попередніх частинах минувшина України зображена у символах, міфічних сюжетах, алегоріях, то лірники подані у нинішніх для поета стосунках України із російськими поневолювачами.

 Лірники – сліпі старці, що в супроводі ліри виконують переважно "набожні" пісні, здебільшого книжного походження.

Нема кому продовжувати славу Богданову. Прийшли тільки лірники – старі, немічні, із фізичними вадами: сліпі, криві й горбаті – ось на що перетворила Московщина український народ. Не дивлячись на свою старість і втому, лірники йшли до льоху виконати свій обов'язок: заспівати про Богдана. Та не зчулись, як заснули, не бачать, як розкопують Богданів маєток: скарб шукають. Знайшли тільки кістки в кайданах, черепок і гниле корито – символи смерті, рабства, голоду й бідності.

 . Від цього справник, який керував розкопками, скаженіє і лють свою зганяє на простих людей, в тім числі на лірників:

"Вы што делаете, плуты?!"

"Та ми, бачте, пане,

Співаємо про Богдана..."

"Я вам дам Богдана!

Мошенники, дармоеды!

И песню сложили

Про такого ж мошенника..,"

 Справник вдається до більшого деспотизму: наказує завалити лірників і випарить у московській бані-прохолоді. Автор показує, як московська влада розправлялася з українською духовністю, щоб і пісень не було чути, щоб перетворити український народ на німих рабів-виконавців, які, ставши рабами, повинні проявляти байдужість до поневолення рідного краю. Але

...малий льох в Суботові

Москва розкопала!

Великого ж того льоху

Ще й не дошукалась.

 Йдеться про Богданову церкву, яка стояла на черзі наступних розкопок. Там – могила Богданова, там – дух України, захований за міцною будівлею, тому недоступний сатрапам-загарбникам. Цей дух свободи й незалежності за українською ментальністю – незборимий, святий, великий, бо захований там, де знаходиться душа Богдана: у великому льосі, у Богдановій церкві.

 Висновок: в попередніх трьох частинах, використовуючи образи-символи та відповідні алегорії, автор змалював трагічний образ України від часів договірного акту про возз'єднання України з Росією до часів Миколи І.

 Епілог – найбільш вагома частина "Великого льоху", в якому розкривається ідея твору. Богданова церква символічно означає домовину України – поховання Української Держави. Автор болісно оцінює діяння Богдана, із-за яких тепер очухрали Україну, попрікає його за те, що "занапастив єси вбогу сироту Украйну", "все оддав приятелям". Але і жалкує за часами гетьманства Богдана Хмельницького, за створеною ним вільністю, яку насправді не Богдан занапастив, а його наступники дозволили Московщині панувати на українських землях. Адже умови єднання були складені досить грамотно (забезпечувалась автономія, незалежність України –Та договір був зразу ж порушений з боку московської сторони: відмовилися присягати, щоб вільність і порядки України були недоторканими. Не знав Богдан, що через три роки (1657) після прийняття угоди помре, а документи угоди (Березневі статті) будуть сфальсифіковані російською стороною і права України будуть знищені його наступниками, зокрема і сином Юрієм.

 Автор вірить у державне воскресіння, що "церков-домовина розвалиться", духові волі стане там тісно, бо що ж то за воля – замурована стінами, міцно зачинена дверми?

Вчитель читає напам'ять епілог, наголошуючи, що

...встане Україна.

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить.

І помоляться на волі

Невольничі діти!..

 Так в історичному й філософському плані Тарас Шевченко розглядає проблеми політичної свідомості, її втрати, що спричинило втрату державності. Епілог, як і більшість поезії Тараса Шевченка, звучить оптимістично.

6.Тема та ідея твору:

Тема: за допомогою символічних та алегоричних образів, автор показав трагічну минувшину України від часів союзу із загарбницькою Москвою, від гнітючої політики Петра І та Катерини II, коли викорінювалися залишки української свідомості, до безвольної німої й сліпої України часів Миколи І.

 Ідея полягає у безсмерті українського духу, у відродженні Української державності, української нації, духовності. Але воно можливе тільки при патріотичному сумлінні українців, які повинні пробудитися від колоніально-націоналістичного сну й тотального поневолення.

 7.Ауальність і значення твору випливає із пророцтва поета-патріота,

Повинні знати історію свого народу

Ми не повинні бути байдужими до долі України,

Не дозволяти , щоб безцінний скарб - Великий льох -незалежна Україна , були поховані у домовині

Повинні зняти облуду з очей, не бути сліпими

Звертаємось до епіграфа уроку і робимо висновок, що Тарас Шевченко – істинний захисник прав українського народу, його держави, нації, справжній поет-патріот, поет-націоналіст.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Тема урока (1)

    Урок
    Тема сегодняшнего урока «Углы. Измерение углов». На уроке мы рассмотри определение угла, повторим виды углов, их обозначение и распознавание Решим проблемный вопрос: как измерить углы с помощью транспортира?
  2. Тема урока (4)

    Урок
    развивать умения высказывать свою точку зрения, вести аргументированный разговор, делать выводы на основе сопоставления фактической, картографической информации.
  3. Тема уроку (12)

    Урок
    Мета. Узагальнити та поглибити знання учнів про значення води у природі. Систематизувати знання учнів про дисперсні системи, класифікацію дисперсних систем.
  4. Урока Тема урока Тип урока (1)

    Урок
    Формула Ньютона-Лейбница Урок ознакомления с новым материалом 1 сентября Свойства определённого интеграла Комбинированный урок 17 сентября Вычисление площадей плоских фигур Урок ознакомления с новым материалом 0 сентября Вычисление
  5. Тема урока Кол-во (1)

    Урок
    Учебно-организационные умения: организовать свое рабочее место; планировать текущую работу; нацеливать себя на выполнение поставленной задачи; осуществлять самоанализ и самоконтроль учебной деятельности; сотрудничать при решении учебных
  6. Урок игра в 7 классе Тема урока: класс насекомые

    Урок
    образовательная: повторить и систематизировать знания о многообразии, строении и жизнедеятельности насекомых, о роли насекомых в природе и жизни человека;

Другие похожие документы..