Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
На виконання Закону України «Про заходи з попередження та зменшення споживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення», з ме...полностью>>
'Документ'
- Доклады, выступления, информационные материалы «Государственная политика в сфере образования» (Выступление Президента РФ В.В. Путина на расширенном...полностью>>
'Закон'
«приобретение транспортных средств согласно приложению к Указу Президента Республики Беларусь от 24 ноября 2005 г. № 546 «О некоторых вопросах налого...полностью>>
'Документ'
Исследования все чаще связывают безнадзорность и жестокое обращение с детьми с такими серьёзными пожизненными проблемами как депрессия, суицид, алког...полностью>>

Європейська соціальна хартія (переглянута) Перша національна доповідь Уряду України щодо реалізації положень Європейської соціальної хартії (переглянутої)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Європейська соціальна хартія (переглянута)

Перша національна доповідь Уряду України

щодо реалізації положень Європейської соціальної хартії (переглянутої)

за період з 1 січня 2005 року до 31 грудня 2007 року

щодо статей 3, 11,14, 23, 30

Стаття 3

Право на безпечні та здорові умови праці

З метою забезпечення ефективного здійснення права на безпечні та здорові умови праці, Сторони зобов’язуються, консультуючись з організаціями роботодавців і працівників:

1. Розробити, здійснювати і періодично переглядати послідовну національну політику в галузі охорони праці, виробничої гігієни і виробничого середовища. Головною метою цієї політики є поліпшення охорони праці і виробничої гігієни, а також запобігання нещасним випадкам та травматизму, що виникають внаслідок виробничої діяльності, пов’язані з нею або мають місце у процесі її здійснення, зокрема шляхом мінімізації причин виникнення ризиків, властивих виробничому середовищу.

2. Прийняти правила з техніки безпеки та гігієни праці.

3. Забезпечити виконання таких правил шляхом заходів нагляду за дотриманням їхніх вимог.

4. Сприяти поступовому розвиткові призначених для всіх працівників служб виробничої гігієни, головне завдання яких полягає у здійсненні профілактичних і консультативних функцій.

Інформація, яку необхідно подати

Стаття 3, пункт 1

  1. Надайте, будь ласка, інформацію щодо національної політики стосовно безпечних та здорових умов праці, та консультацій з організаціями роботодавців і працівників при формуванні цієї політики. Будь ласка, поінформуйте щодо характеру, причин та обсягу будь яких відповідних реформ.

  1. Зазначте, будь ласка, вжиті заходи ( адміністративні домовленості, програми, плану дій, проекти тощо), спрямовані на реалізацію національної політики з урахуванням консультацій з організаціями роботодавців і працівників.

  1. Надайте, будь ласка, суттєві цифри, статистику або будь-яку іншу відповідну інформацію

Загальна мета політики

Державна політика в галузі охорони праці визначається Верховною Радою відповідно до статті 43 Конституції України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Відповідні положення містяться в Кодексі законів про працю України та спеціальному Законі України „Про охорону праці” від 14.10.1992 №2694-XII, Законі України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 № 1105-XIV та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці закладені в Законі України «Про охорону праці», який регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, осіб, які забезпечують себе роботою самостійно та на всіх працюючих, в тому числі тимчасових працівників та найманих працівників, які працюють на умовах строкового договору.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

- комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки техніки та охорони довкілля;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

- адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Відповідно до статті 38 Закону України „Про охорону праці” державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з охорони праці - Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення (Держгірпромнагляд), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України;

- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань радіаційної безпеки - Державний комітет ядерного регулювання України (Держатомрегулювання), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України;

- спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки; (Державний департамент пожежної безпеки (Держпожбезпеки) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС) і йому підпорядковується).

- спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці -

Державна санітарно-епідеміологічна служба (Держсанепідемслужба - урядовий орган державного управління, який діє у складі Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд і контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства, проводить аналіз та оцінку ризику для здоров'я і життя людини, обґрунтування заходів з управління ризиком, державну санітарно-епідеміологічну експертизу, обстеження, розслідування, лабораторні та інструментальні дослідження і випробування, а також санітарну, гігієнічну, токсикологічну, епідеміологічну та інші види оцінки середовища життєдіяльності людини, вивчає, оцінює і прогнозує показники здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності, визначає фактори, що шкідливо впливають на стан здоров'я людини, аналізує санітарну та епідемічну ситуацію.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється Законами України „Про охорону праці” від 14.10.1992 № 2694- XII, „Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку” від 08.02.1995 №39/95-ВР, „Про пожежну безпеку” від 17.12.1993 №3745-XII, „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994

№ 4004-XII, іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики (Міністерство праці та соціальної політики) забезпечує проведення державної експертизи умов праці із залученням державної санітарно-епідеміологічна служби, здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам з охорони праці.( постанова Кабінету Міністрів України „Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” від 01.08.1992 № 442)

Єдину науково-технічну політику з охорони праці в різних галузях економіки проводять міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок, здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з питань охорони праці, укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці тощо.

На регіональному рівні забезпечення виконання законів та реалізацію державної політики у сфері охорони праці у межах відповідних територій здійснюють місцеві органи виконавчої влади (місцеві державні адміністрації) та органи місцевого самоврядування, а саме:

формують за участю представників профспілок, роботодавців, Держгірпромнагляду, Фонду соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують виконання регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, вживають заходів до проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці тощо.

Комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізацію державної політики та здійснення контролю за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці – Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд).

Вжиті заходи, спрямовані на реалізацію національної політики з урахуванням консультацій з організаціями роботодавців і працівників.

З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці відповідно до статті 32 Закону України „Про охорону праці” створена та діє Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення (надалі - Національна рада), яку очолює віце-прем'єр-міністр України. До складу Національної ради входять керівники органів державного нагляду за охороною праці, центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Пенсійного фонду, наукових та науково-дослідних установ, представники профспілок та роботодавців.

Національна рада:

  • розробляє та здійснює заходи щодо створення цілісної
    системи державного управління охороною життя людей на виробництві
    та профілактики побутового травматизму, вносить на розгляд
    Кабінету Міністрів України пропозиції про вдосконалення цієї
    системи;

  • організує і забезпечує контроль за виконанням законодавчих
    актів і рішень Уряду України, опрацювання Національної програми і
    законопроектів, пов'язаних з реалізацією державної політики з
    питань безпечної життєдіяльності населення, подає Кабінету
    Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення законодавства з
    цих питань тощо.

З метою вдосконалення системи забезпечення безпеки, гігієни праці та запобігання нещасним випадкам державна політика та стратегія в цій галузі регулярно оцінюється та періодично переглядається у світлі ризиків, що змінюються.

Щорічно на підставі моніторингу стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища Кабінетом Міністрів України разом з Держгірпромнаглядом, центральними органами виконавчої влади та соціальними партнерами визначаються пріоритети діяльності в галузі охорони праці.

До переліку пріоритетів серед інших визначено:

  • посилення профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та зменшення рівня ризику їх виникнення;

  • удосконалення механізму державного управління у сфері охорони праці та промислової безпеки;

  • упровадження економічних важелів управління у сфері охорони праці та стимулювання суб’єктів господарювання до створення безпечних умов праці тощо.

Основна мета державної політики та визначених пріоритетів діяльності центральних органів виконавчої влади полягає у сприянні розвиткові та збереження на національному рівні культури попередження у сферах безпеки та гігієни праці.

Для здійснення цих пріоритетів Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням щорічно затверджує „План заходів, спрямованих на реалізацію пріоритетів діяльності центральних органів виконавчої влади» .

Організація системи попередження виробничої небезпеки

Організація системи попередження виробничої небезпеки

на рівні підприємств

Культура попередження виробничої небезпеки відповідно до Закону України „Про охорону праці” передбачає, що усі партнери – органи виконавчої влади, роботодавці та працівники залучаються до процесу попередження виробничої небезпеки у чітко визначених рамках обов’язків відповідно до визначеної структури.

Відповідно до статті 13 Закону України „Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи
управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; ( Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці «Про затвердження Типового положення про службу охорони праці» від 01.2004 №1526/10125)

- розробляє за участю сторін проект колективного договору, а після його схвалення загальними зборами (конференцією) трудового колективу та підписанням уповноваженими представниками сторін, реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці.

Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів - представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

Колективний договір, угода укладається відповідно до Закону України „Про колективні договори та угоди” від 01.07.1993 № 3356-XII, на підставі прийнятих сторонами зобов'язань з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально економічних інтересів працівників і власників.

Відповідно до статті 20 Закону України „Про охорону праці” у колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

Для виконання комплексного плану заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці визначаються шляхи мінімізації факторів виникнення ризиків у виробничому середовищі.

У випадках, якщо усунути ризики, що властиві роботам з небезпечними або шкідливими для здоров’я умовами праці, або достатньою мірою зменшити такі ризики ще неможливо, до цього плану заходів також відносяться гарантії роботодавця для працівників, зайнятих на таких роботах, встановлення компенсацій, пільг, та таких, що не передбачені законодавством (зміни в організації виробництва і праці, скорочену тривалість робочого часу, додаткові оплачувані відпустки, необхідні засоби колективного та індивідуального захисту, санітарно-побутові умови, лікувально-профілактичні заходи, нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.) тощо.

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства.

Для ефективного функціонування системи управління охороною праці роботодавець також:

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Відповідно до цієї статті на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних із ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

Роботодавці подають щорічний звіт про стан умов та безпеки праці згідно з формою Єдиної державної системи показників обліку умов і безпеки праці, яка затверджена наказом Держнаглядохоронпраці України від 31.03.1994 р. №27.

Показники єдиної державної системи використовуються при вивченні стану умов і безпеки праці, опрацюванні комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Законом України «Про охорону праці» передбачені гарантії прав працюючих на охорону праці :

  • під час укладання трудового договору з роботодавцем;

  • під час роботи;

  • на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці;

  • забезпечення спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами;

  • відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті;

  • охорона праці жінок;

  • охорона праці неповнолітніх;

  • охорона праці інвалідів.

Але також встановлені і обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці, які є невід’ємною частиною системи управління охороною праці на підприємствах.

Працівник зобов'язаний:

  • дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

  • знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

  • проходити у встановленому законодавством порядку попередні та
    періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення
зазначених вимог.

З метою надання методичної допомоги роботодавцям у створенні такої системи Держпромгірнагляд розробив „Рекомендації щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві”, які містять порядок розробки і впровадження СУОП, Примірну структуру положення та орієнтовний зміст його розділів (основні принципи політики у сфері охорони праці, функції системи управління охороною праці, завдання та шляхи їх вирішення) (наказ МНС від 27.06.2006 № 398, оновлений наказ Держгірпромнагляду від 22.02.2008 №33)

Система управління охороною праці на підприємствах (далі – СУОП) організовується таким чином, щоб ефективно керувати професійними ризиками виробничої діяльності з метою попередження можливих наслідків.

У Положенні про СУОП, а також у посадових інструкціях та інструкціях з охорони праці за професіями та видами робіт визначаються загальні й конкретні права та обов’язки кожного працівника, його повноваження у сфері охорони праці.

В організаційних заходах, що забезпечують функціонування СУОП, передбачається можливість впливу громадських об’єднань працівників підприємства (комісії з питань охорони праці, уповноважених найманими працівниками, профспілок тощо).

Структура, завдання СУОП, порядок взаємодії структурних підрозділів з питань охорони праці, періодичність і порядок внутрішніх перевірок, відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників викладаються в Положенні про СУОП підприємства, затвердженому наказом або розпорядженням роботодавця.

Система управління охороною праці на підприємствах є складовою частиною загальної системи управління охороною праці на галузеву, регіональному та державному рівнях. Вимоги положення обов’язкові для виконання всіма найманими працівниками.

Організація системи державного попередження та нагляду

Держгірпромнагляд відповідно до своїх функцій сприяє формуванню культури охорони праці через комплексне управління охороною праці та перевірку її ефективності на різних рівнях шляхом здійснення державного нагляду за станом охорони праці, а саме:

  • координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

  • місцевих державних адміністрацій;

  • органів місцевого самоврядування;

  • підприємств, інших суб’єктів господарювання в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Державний нагляд здійснюється відповідно Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» 05.04.2007 № 877-V або за нормами міжнародного договору, а саме: відповідно Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, ратифікована Законом України від 08.09.2004 №19856-IV.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (8)

    Документ
    Modernising Company Law: White Paper: Presented to Parliament by the Secretary of State for Trade and Industry by Command of Her Majesty, July 2002 (Cm 3-1) / Біла книга "Вдосконалюючи корпоративне право" – документ, опублікований
  2. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого На правах рукопису Дашковська Олена Ростиславівна Індекс

    Документ
    Актуальність теми. Гарантування рівності чоловіка і жінки є невід’ємною частиною прогресу людства, елементом демократії і важливою умовою розбудови правової держави.
  3. Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого (9)

    Документ
    Актуальність теми дисертаційного дослідження. Гострою суспільно-політичною та науковою проблемою в Україні є питання правового регулювання мовних відносин.
  4. Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького

    Документ
    Актуальність теми. Питання особистих немайнових прав фізичної особи стає надзвичайно актуальним на тлі суспільних перетворень, які сьогодні відбуваються в Україні.
  5. Державний комітет україни з питань регуляторної політики та підприємництва про стан та перспективи розвитку підприємництва в україні національна доповідь (1)

    Документ
    Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Національна доповідь / К.О. Ващенко, З.С. Варналій, В.Є. Воротін, В.М. Геєць, Е.М., Кужель О.

Другие похожие документы..