Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Закон'
В целях социальной поддержки малообеспеченной части населения Аксайского района и во исполнение Областного закона от 22.10.2004 года № 174-ЗС «Об адр...полностью>>
'Программа'
Прием губернатором Новосибирской области и мэром города Новосибирска Героев Советского Союза, Героев социалистического труда, ветеранов войны и труда,...полностью>>
'Документ'
Медицинское изучение и предупреждение летных происшествий. Авторская редакция издания 1960 г. Часть1, Анатолий Шишов, Сборник «Человеческий фактор: н...полностью>>
'Документ'
Сучасна освіта немислима без використання засобів масової комунікації й інформаційних технологій. Засоби масової комунікації виконують безліч функцій...полностью>>

Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях (3)

Главная > Курс лекцій
Сохрани ссылку в одной из сетей:

КУРС ЛЕКЦІЙ

З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Частина 111.

ТЕМАТИКА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Курс лекцій з тематики підготовки працюючого персоналу і невоєнізованих формувань цивільної оборони суб’єк-тів господарської діяльності та непрацюючого населення рекомендується для керівників навчальних груп та самостійного вивчення основних положень у сфері цивільної оборони та захисту населення й територій в умовах надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного та воєнного характеру. При використанні Курса лекцій необхідно враховувати особливості і стан ведення цивільної оборони суб’єктом господарської діяльності та його місцем розташуванням і територіальними особливостями даної території.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Успішне вирішення багатопланових і складних завдань, які покладені на Цивільну оборону України, у значному ступеню будуть залежати від рівня підготовки населення держави до дій у складній обстановці, яка може скластися внаслідок виник-нення надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного та воєнного характеру.

Унаслідок вивчення тематики кожний громадянин повинен:

твердо знати індивідуальні і колективні засоби захисту і уміло використовувати їх в умовах надзвичайних ситуацій;

знати сигнали цивільної оборони і уміти діяти за ними;

знати порядок проведення відселення і евакуації, свої обов’язки і дії при проведенні евакозаходів;

уміло проводити рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи в осередках ураження (зараження) і районах стихійних лих, оказувати само- і взаємодопомогу при пораненнях і ураженнях;

уміти виготовляти найпростіші засоби захисту органів дихання, проводити герметизацію свого житла та виконувати роботи з пристосування під укриття заглиблених і наземних споруд.

Завдання підготовки населення з цивільної оборони можуть бути якісно виконанні тільки тоді, коли керівники занять ясно представляють можливу обстановку, яка може скластися на об’єкті, в районі (місті обласного підпорядкування) внаслідок НС і способи ліквідації їх наслідків.

Підготовка до занять включає: особисту підготовку керівни-ка; вибір і підготовку місця проведення заняття; підготовку засобів матеріального забезпечення; підготовку тих, кого навчають.

Відправні дані з організації і методики проведення занять керівники отримують під час навчання на обласних (міських, районних, міжрайонних) курсах цивільної оборони і на інструкторсько-методичних заняттях, які проводяться начальниками штабів цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій об’єктів господарської діяльності.

Інструкторсько-методичні заняття, в залежності від ступеню підготовленості керівників, можуть проводитися перед кожним або одночасно з декілька занять. На них роз’яснюються особливості проведення наступних занять, виходячи з специфіки організації і ведення цивільної оборони на даному об’єкті.

Готуючись до заняття, керівники повинні:

уяснити тему і її зміст;

вивчити рекомендовану програмою і іншу, що відноситься до теми, літературу;

визначити навчальні питання і час на вивчення кожного із них;

підібрати місце проведення занять;

визначити засоби матеріального забезпечення і порядок їх підготовки до заняття;

скласти план-конспект.

Особлива увага при підготовці керівники повинні приділяти визначенню навчальних питань.

План-конспект – це робочий документ керівника, який дозволяє йому твердо проводити заняття, нічого не пропускаючи і дотримувати послідовність при вивченні матеріалу.

Докладність викладення у плані-конспекті матеріалу і методики проведення заняття залежить від опиту і ступеню підготовки керівника.

План-конспект затверджується начальником штабу ЦО та з НС суб’єкта господарської діяльності.

Досягнення цілей заняття у більшому ступеню залежить від місця проведення і матеріального забезпечення. При недостатній забезпеченості матеріальними засобами начальник штабу ЦО та з НС об’єкту повинен спланувати заняття навчальних груп у різні строки для того, щоб кожна із них була забезпечена всім необхідним для практичного навчання. Всі засоби матеріального забезпечення повинні бути підготовлені для занять завчасно.

Кожне заняття керівник починає з докладу старшого групи про готовність до заняття, перевірки наявності навчаємих та готовності засобів матеріального забезпечення.

Після цього він називає тему, навчальну ціль (мету) і приступає до відпрацювання навчальних питань у послідовності, передбаченій план-конспектом. При необхідності керівник постановкою 2-3 контрольних питань перевіряє ступінь освоєння раніше вивчених тем.

В ході заняття керівник повинен прививати навчаємим тверді практичні навики щодо дій в умовах аварій, катастроф та стихійних лих, підвищувати їх психологічну підготовку.

Керівник повинний виховувати у навчаємих готовність переборювати трудності і чутливість страху, витримувати нервово-психологічні навантаження, які будуть виникати при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, але при цьому необхідно суворо дотримувати заходи безпеки, особливо при проведені рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.

Кожне заняття закінчується коротким підсумком, де керівник нагадує тему і мету заняття, позитивні сторони і недостатки, вказує як їх ліквідувати, називає тему наступного заняття і реко-мендує літературу для підготовки за темою.

Методичні розробки не слідує приймати за шаблон. Вони мають цілю дати керівникам відправні дані з підготовки і проведення занять. Матеріал методичних розробок необхідно використовувати з урахуванням специфіки роботи кожного суб’єкта господарської діяльності і особливостей організації і ведення ЦО на ньому, рівня підготовки навчаємих, матеріальної забезпеченості занять та інших місцевих умов.

Т Е М А 1.

“ЗАВДАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ, ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ТА ТЕРИТОРІЙ ВІД ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ РОБІТНИКІВ, СЛУЖБОВЦІВ ТА НАСЕЛЕННЯ З ЦО.”

Навчальна ціль:

Вивчити основні положення законодавства України у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, права та обов’язки робітників, службовців та населення з цивільної оборони.

Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість – 1 (2) години.

Метод проведення занять – бесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття – клас.

Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:

Передмова 2/3 хв.

1. Головні положення нормативно-правової бази у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. 25 (50) хв.

2. Права та обов’язки робітників, службовців та населення з цивільної оборони. 15 (35) хв.

Підсумки. 3/2 хв.

Навчальна література і посібники:

  1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ,

№ 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ.

2. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.

3. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ,

№ 1198, 1998 р., Київ.

4. Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення НС, Указ Президента України,1999 р., Київ.

5. Типове положення про територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, наказ МНС України, № 387, 1998 р., Київ.

6 Періодичні видання МНС України, 1998-2000 рр., Київ.

Матеріальне забезпечення

(стенди або схеми в класі):

1. Законодавча база ЦО України.

2. Нормативна база ЦО України.

3. Структура ЄДС НС.

4. Структура територіальної підсистеми ЄДС НС.

5. Концепція захисту населення і територій від НС.

6. Структура ЦО України.

7. Структура ЦО суб’єкта господарської діяльності.

ПЕРЕДМОВА

Кожен має право на захист свого життя і здоров’я від наслід-ків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу га-рантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Мініст-рів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпеч-них наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, при-родного та воєнного характеру.

Кожна людина у випадках аварій, катастрофі стихійного лиха повинна вміти захистити себе, свою сім’ю і надати допомогу потерпілим.

Необхідності цього вимагає саме життя, наша дійсність. Науково-технічний прогрес значно збільшив можливості вироб-ництва, але приніс з собою техногенну та екологічну небезпеку для людини і довкілля.

Більшість реґіонів держави підпадають під вплив небезпечних природних явищ. Ось чому кожен з нас повинен багато знати і вміти в ім’я збереження здоров’я і життя.

ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:

“ГОЛОВНІ ПОЛОЖЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ, ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ”

Основу нормативно-правової бази у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій складають: Закони України “Про Цивільну оборону Украї-ни”, “Про війська цивільної оборони”, “Про аварійно-рятувальні служби”; укази Президента України “Про Концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичай-них ситуацій” і про затвердження положення “Про міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи”, постано-ви Кабінету Міністрів України про затвердження “Положення про Цивільну оборону України”, “Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру”, “Положення про управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій” та інші нормативні акти.

У Законі “Про Цивільну оборону України” визначаються загальні засади Цивільної оборони України, які складають визначення цивільної оборони, систему її побудови, поширення заходів цивільної оборони на території України, завдання ЦО, керівництво та органи управління цивільною обороною.

Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Систему цивільної оборони складають:

органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов’язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями в надзвичайних ситуаціях;

органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;

служби цивільної оборони;

сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО;

фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

системи зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпе-чення.

Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.

Головними завданнями Цивільної оборони України є:

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та сти-хійного лиха;

оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;

створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності до сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часів;

підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Керівництво Цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Начальником Цивільної оборони України є Прем’єр-міністр України, а його заступником – керівник центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; начальником цивільної оборони Автономної Республіки Крим є Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим; начальниками цивільної оборони згідно з адміністративно-територіаль-ним устроєм України є голови місцевих державних адміністра-цій; начальниками цивільної оборони в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах і організаціях є їх керівники.

Безпосередньо керівництво виконанням завдань цивільної оборони здійснюється постійно-діючими органами управління у справах ЦО, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами та службами цивільної оборони.

Завдання, функції та повноваження органів управління у справах цивільної оборони визначаються Законом України “Про Цивільну оборону України” і Положенням про органи управління у справах цивільної оборони, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Органи управління у справах цивільної оборони (управління, відділи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення), які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.

Повноваження органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій з питань цивільної оборони визначено Законом Ук-раїни “Про Цивільну оборону України”.

Кабінет Міністрів України:

забезпечує здійснення заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

розподіляє міста і території за групами, а юридичних осіб - за категоріями щодо реалізації заходів ЦО;

створює резерви засобів індивідуального захисту і майна цивільної оборони, матерально-технічних та інших фондів на випа-док надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи, а також визначає їх обсяг і порядок використання;

вживає заходів щодо забезпечення готовності органів управ-ління у справах ЦО, сил і засобів ЦО до дій в умовах надзвичайних ситуацій;

створює єдину систему підготовки органів управління у справах цивільної оборони, сил ЦО та населення до дій в умовах НС;

визначає порядок створення спеціалізованих професійних та невоєнізованих пошуково-рятувальних формувань;

задовольняє мобілізаційні потреби військ, органів управління у справах цивільної оборони та установ ЦО.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад в межах своїх повноважень забезпечують вирішення питань ЦО, здійснення заходів щодо захисту населення і місцевостей під час НС, сприяють органам управління у справах ЦО у виконанні покладених на них завдань.

Міністерство України з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:

забезпечує здійснення державної політики у сфері ЦО, захисту населення і місцевостей від наслідків надзвичайних ситуацій, попередження НС;

організовує розроблення і здійснення відповідних заходів з ЦО;

керує діяльністю підпорядкованих йому органів управління у справах цивільної та спеціалізованих формувань, військами ЦО;

здійснює контроль за виконанням вимог ЦО, станом готовності сил і засобів ЦО, проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

координує діяльність центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчих органів місцевого самоврядування та юридичних осіб щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення пошуку та рятування людей;

здійснює оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації, забезпечує належне функціо-нування відомчих територіальних і локальних систем оповіщення;

здійснює навчання населення, представників органів управління і сил ЦО з питань захисту і дій у надзвичайних ситуаціях;

організовує фінансове і матерально-технічне забезпечення військ цивільної оборони, пошуково-рятувальних та інших підпорядкованих йому спеціалізованих формувань;

створює згідно з законодавством підприємства з виробництва спеціальної і аварійно-рятувальної техніки, засобів захисту населення і контролю тощо.

Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з ЦО і несе пов’язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.

Радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження; запроваджують інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь технічного ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів, і несуть витрати щодо їх здійснення в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.

Власники потенційно небезпечних об’єктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження, від наслідків аварій на цих об’єктах.

Силами цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування.

Для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і місцевостей від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв’язку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечення та інші. Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії.

Організаційні засади створення служб цивільної оборони та евакуаційних органів, їх завдання, функції і повноваження визначаються у Положенні про ЦО України.

Контроль за дотриманням вимог законодавства з питань ЦО органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування здійснюється Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).

Фінансування заходів з ЦО здійснюється за рахунок відпо-відно державного та місцевих бюджетів, а також коштів під-приємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування згідно з законодавством України.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування відраховують кошти на проведення заходів щодо навчання та захисту населення і місцевостей, включаючи витрати на утримання і підготовку територіальних органів управління у справах цивільної оборони та формувань цивільної оборони, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, згідно з законодавством України.

Фінансування заходів з цивільної оборони, що потребують капітальних вкладень (включаючи будівництво захисних споруд, складів для зберігання техніки та майна цивільної оборони, створення пунктів управління, систем зв’язку та оповіщення), здійснюється відповідно до загального порядку фінансування капітального будівництва.

Потреби цивільної оборони у військовій техніці, приладах і спеціальному майні задовольняється центральними органами виконавчими органами виконавчої влади, уповноваженими з питань матеріальних ресурсів та економіки з оплатою замов-ником вартості виділених матеріальних ресурсів. Продукція для потреб цивільної оборони виготовляється на умовах державного замовлення.

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катаст-рофи (МНС України) є державним замовником продукції, пос-луг та робіт для забезпечення потреб ЦО

Органи управління Цивільної оборони України, Автономної Республіки Крим, областей, міст, районів, міністерств та інших органів державної виконавчої влади утримуються відповідно до встановленого порядку за рахунок державного і місцевих бюджетів, а також коштів, передбачуваних на утримування міністерств.

Оплата праці працівників органів управління у справах цивільної оборони здійснюється відповідно до умов оплати праці працівників органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Рес-публіки Крим, місцеві органи виконавчої влади забезпечують органи управління у справах ЦО транспортними засобами, службовими, господарськими і підсобними приміщеннями, складськими площами.

Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства України з питань цивільної оборони, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Цивільний захист населення - це система заходів, які реалізую-ться центральними органами виконавчої влади, РМ Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, міст Києва, Севастополя і районів, виконавчими органами Рад, підпо-рядкованими їм силами і засобами підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), добровільними формуваннями, що забезпечують розробку та дотримання правових норм, міжнародних, державних галузевих та відомчих вимог і правил, а також виконання організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідеміологічних та інших заходів у сфері запобігання та ліквідації НС, спрямованих на захист населення, сільськогосподарських тварин і рослин, об’єктів еконо-міки і довкілля.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях (4)

    Курс лекцій
    З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
  2. Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях (1)

    Курс лекцій
    З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
  3. Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях (2)

    Курс лекцій
    З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
  4. Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях частина 111

    Курс лекцій
    З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
  5. Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях частина 11

    Курс лекцій
    З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Другие похожие документы..